Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

3 квітня 2026 року відбувся круглий стіл «Міжінституційний діалог щодо етичних стандартів та викликів у професії органів, які є частиною системи правосуддя або з нею пов’язані. Спільні та відмінні підходи у дисциплінарних провадженнях органів дисциплінарної юрисдикції», організований Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів спільно з Радою Європи за проектом Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України – Фаза ІІ».

Захід об’єднав представників ключових інституцій системи правосуддя, Омбудсмана України, членів КДКП, представників Етичної Ради, суддів КАС та ККС у складі Верховного Суду, членів Вищої ради правосуддя, представників Національної асоціації адвокатів України, народних депутатів України та міжнародних експертів задля відкритого діалогу про етичні стандарти та дисциплінарну практику.

У центрі обговорення були питання формування єдиних підходів до етичних стандартів для суддів, прокурорів та адвокатів, виклики у дисциплінарних провадженнях та практичні аспекти їх застосування, баланс між незалежністю правничих професій та механізмами відповідальності, а також роль законодавця у формуванні етичної культури. Окрему увагу учасники приділили порівнянню підходів різних інституцій і пошуку спільних принципів, які можуть стати основою для подальшого вдосконалення дисциплінарної практики в Україні.

Як зазначив голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Максим Радзівон: «Дисциплінарна практика має бути єдиною, послідовною та передбачуваною — лише так формується довіра до інституції». Він підкреслив, що «етичні стандарти не є декларацією — вони мають знаходити реальне відображення у кожному рішенні дисциплінарного органу», а різні підходи у схожих ситуаціях підривають авторитет системи, тому ключовим завданням є забезпечення єдності практики та обґрунтованості рішень.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час заходу акцентував: «Етичні стандарти — це не формальність, а основа довіри до системи правосуддя, яка формується через щоденну дисциплінарну практику». Він також зазначив, що «правова визначеність — це не технічний принцип, а прояв поваги держави до людини та гарантія справедливості рішень», підкресливши при цьому: «Відповідальність може наставати виключно на підставі закону — етика задає орієнтири, але не може підміняти правові підстави».

Під час обговорення щодо меж дискреції дисциплінарних органів Голова Національна асоціація адвокатів України Лідія Ізовітова зазначила: «Етичні стандарти мають формуватися з повагою до автономії кожної правничої професії а втручання одного органу у дискрецію та повноваження іншого є неприпустимим і підриває засади незалежності».

У своїх виступах під час круглого столу представники Вищої ради правосуддя наголосили на обов’язковості правильного визначення складу дисциплінарного проступку, підкресливши, що чіткість юридичної кваліфікації є передумовою як справедливого рішення, так і довіри до системи правосуддя: «Помилки у визначенні складу дисциплінарного проступку створюють ризики як для незалежності, так і для легітимності дисциплінарних рішень».

Голова Етичної ради Лев Кішакевич у своєму виступі акцентував: «Етичні стандарти мають залишатися сучасними та відповідати реальним умовам, у яких функціонує система правосуддя. Водночас надмірне реформування може призвести до розмивання меж дисциплінарної відповідальності та появи невизначеного кола проступків, що унеможливлює їх ефективне застосування. У цьому контексті особливого значення набувають доброчесність і врахування конкретного контексту при оцінці поведінки».

Позицію законодавця щодо необхідності оновлення підходів до етичних стандартів озвучили народні депутати України. Зокрема, Максим Дирдін, представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, наголосив: «Єдність підходів до етичних стандартів має поєднуватися з їх актуальністю — вони повинні відповідати запиту суспільства на справедливість і довіру. Тому важливо забезпечити їх своєчасну адаптацію до сучасних викликів».

Під час дискусії учасники також підкреслили, що роль сильних дисциплінарних інституцій полягає не у покаранні, а у забезпеченні передбачуваності діяльності, обґрунтованості та зрозумілості рішень. Саме такі підходи мають формуватися через діалог, обмін практиками та спільні напрацювання.

Учасники заходу наголосили, що етика — це не декларативний додаток до професії прокурора, а її серцевина. Навіть за наявності досконалого законодавства і сильних інституцій без довіри суспільства система втрачає сенс, а довіра починається з поведінки конкретної людини.

Щиро вдячні Офісу Омбудсмана України та Уповноваженому Верховної Ради України Дмитру Лубінцю за послідовну позицію у захисті прав людини, глибоку експертизу та вагомий внесок у формуванні стандартів справедливості, підзвітності й довіри до інституцій. Окрема подяка народним депутатам України — Олені Вінтоняк, Ігорю Фрісу, Максиму Дирдіну, Максиму Павлюку, Владлену Неклюдову — за участь у дискусії та змістовне бачення ролі законодавця у формуванні етичних стандартів у сфері правосуддя. КДКП висловлює вдячність Голові Етичної ради  за принципову позицію, професійність і активну участь у напрацюванні спільних підходів до етичних стандартів.

Дякуємо всім учасникам за змістовну дискусію та відкритість до міжінституційного діалогу, а партнерам — Раді Європи — за бездоганну організацію та безумовну підтримку.