Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.      Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.   Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 08 травня 2026 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Закарпатської обласної прокуратури Пацкана Мирослава Васильовича (далі – скаржник, Пацкан М.В.) про вчинення прокурором Йовбаком І.І. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мавроді В.В., за результатами вивчення якої 19 травня 2026 року він прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження  № 07/3/2-425дс-20дп-26.

За результатами перевірки Мавроді В.В. 14 серпня 2026 року склав висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора  Йовбака І.І. та того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передав його на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Розгляд висновку на засіданні Комісії 25 серпня 2026 року відкладено до завершення апеляційного перегляду ухвали Воловецького районного суду від  21 жовтня 2025 року з метою врахування рішення суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про наявність у діях прокурора ознак дисциплінарного проступку. Розгляд апеляційної скарги було призначено на 30 вересня 2026 року.

Поряд із цим протокольним рішенням Комісії, відповідно до  пункту 108 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Положення), строк розгляду висновку продовжено на один місяць.

Крім того, відповідно до пункту 38 Положення Комісія визнала явку скаржника обов’язковою.

Після цього Комісія повторно своєчасно й належним чином повідомила скаржника та прокурора про час і місце проведення засідання.

У засіданні Комісії 07 жовтня 2026 року прокурор Йовбак І.І. участі не брав. Він надіслав клопотання, у якому повідомив про неможливість участі у зв’язку з безпековою ситуацією у місті Києві та просив розглянути висновок за його відсутності. Водночас він надав письмові заперечення щодо висновку члена Комісії, у яких висловив незгоду з викладеними в ньому висновками та просив закрити дисциплінарне провадження щодо нього.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої   статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Йовбака І.І.

                Від скаржника у засіданні Комісії взяв участь начальник управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_1, який у повному обсязі підтримав доводи дисциплінарної скарги та висновок члена Комісії про наявність підстав для притягнення прокурора Йовбака І.І. до дисциплінарної відповідальності.

3.   Зміст дисциплінарної скарги

У дисциплінарній скарзі зазначено, що прокурор Йовбак І.І. брав участь у судовому розгляді кримінального провадження № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБИ_2, якого обвинувачено у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

Ухвалою Воловецького районного суду від 21 жовтня 2025 року  ОСОБУ_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження стосовно нього закрито.

Під час судового розгляду прокурор Йовбак І.І. проти задоволення відповідного клопотання захисника не заперечив та зазначив, що ОСОБА_2 уперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно видав наркотичні засоби та пройшов курс лікування від наркоманії.

Як зазначено у скарзі, 23 жовтня 2025 року прокурор Йовбак І.І. склав довідку про результати судового розгляду, у якій вказав про законність ухвали Воловецького районного суду від 21 жовтня 2025 року. Цю довідку погоджено першим заступником керівника Мукачівської окружної прокуратури  Подоляком Є.М., підписано керівником цієї прокуратури Домніцьким Ю.В. та  27 жовтня 2025 року направлено до Закарпатської обласної прокуратури.

На думку скаржника, довідку складено та направлено з порушенням вимог пункту 34 наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – Наказ № 309) та пункту 2.1 наказу керівника Закарпатської обласної прокуратури від 28 грудня 2021 року № 166 «Про взаємодію окружних прокуратур та структурних підрозділів Закарпатської обласної прокуратури з питань підтримання публічного обвинувачення в суді» (далі – Наказ № 166).

За результатами вивчення зазначеної ухвали Закарпатською обласною прокуратурою встановлено обставини, які свідчать про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. У зв’язку із цим перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Косей І.Ю. оскаржив ухвалу в апеляційному порядку на підставі частини четвертої статті 36 КПК України.

Скаржник вважає необґрунтованою позицію прокурора Йовбака І.І. щодо наявності підстав для звільнення ОСОБУ_2 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Зокрема, у скарзі зазначено, що ОСОБУ_2 засуджено у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація) від 09 лютого 2024 року та № (конфіденційна інформація) від 01 березня 2023 року, а кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) від 14 червня 2025 року стосовно нього перебуває на стадії судового розгляду. Також скаржник посилається на неодноразове притягнення ОСОБИ_2 до адміністративної відповідальності.

На думку скаржника, наведені відомості спростовували твердження про вчинення ОСОБОЮ_2 кримінального проступку вперше та ставили під сумнів наявність у його діях щирого каяття. Також у скарзі зазначено, що активне сприяння ОСОБИ_2 розкриттю кримінального правопорушення не було зазначено в обвинувальному акті та, на переконання скаржника, належним чином підтверджено матеріалами кримінального провадження.

Окремо скаржник звернув увагу на те, що Закарпатський апеляційний суд 22 травня 2025 року вже скасовував ухвалу Воловецького районного суду від 18 серпня 2023 року про звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності на підставі частини четвертої статті 309 КК України. На думку скаржника, прокурор Йовбак І.І. мав урахувати зазначені обставини, перевірити наявність усіх передбачених статтею 45 КК України підстав та висловити обґрунтовану позицію щодо безпідставності клопотання захисника.

Натомість, як стверджує скаржник, прокурор Йовбак І.І. не заперечив проти звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності, неналежно орієнтував суд щодо наявності підстав для застосування статті 45 КК України, не вжив своєчасних заходів для апеляційного оскарження ухвали та зазначив у довідці про законність відповідного судового рішення.

З огляду на викладене скаржник вважає, що в діях прокурора Йовбака І.І. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, тобто неналежного виконання службових обов’язків.

4.   Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

До включення прокурора Йовбака І.І. до складу групи прокурорів кримінальне провадження № (конфіденційна інформація)  уже було предметом судового розгляду. Зокрема, ухвалою Воловецького районного суду від 18 серпня 2023 року ОСОБИ_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 309 КК України на підставі частини четвертої цієї статті. Прокурор Йовбак І.І. участі в цьому судовому розгляді не брав.

За апеляційною скаргою начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатський апеляційний суд 22 травня 2025 року скасував ухвалу Воловецького районного суду від 18 серпня 2023 року та призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції, зокрема, визнав помилковим висновок суду першої інстанції про добровільне звернення ОСОБИ_2 до лікувального закладу.

Після направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд постановою першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області від 12 червня 2025 року визначено групу прокурорів у складі прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури  ОСОБИ_3 (старшого групи), а також прокурорів Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Йовбака І.І. та ОСОБОЮ_6.

4.1   Короткий зміст висновку службового розслідування

Наказом керівника Закарпатської обласної прокуратури Пацкана М.В. від  31 березня 2026 року № 1 призначено службове розслідування стосовно прокурорів ОСОБИ_3 та Йовбака І.І.

Визнано, що у ході службового розслідування у прокурорів ОСОБИ_3 Йовбака I.I. дій, які порочать звання прокурорів і можуть викликати сумніви у їх обʼєктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, не виявлено, однак встановлено факти неналежного виконання ними своїх службових обов’язків у ході підтримання публічного обвинувачення в суді першої інстанції у кримінальних провадженнях  № (конфіденційна інформація)  стосовно ОСОБИ_2  за ч. 1 ст. 309 КК України та № (конфіденційна інформація)  стосовно ОСОБИ_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

5.      Пояснення прокурора

                Прокурор Йовбак І.І. пояснив, що у Воловецькому районному суді Закарпатської області здійснював підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 01 травня 2023 року стосовно ОСОБИ_2, (конфіденційна інформація), за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

                За його словами, 21 жовтня 2025 року під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям. ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності й закрити кримінальне провадження, посилаючись на те, що він уперше вчинив кримінальний проступок, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому.

                Прокурор Йовбак І.І. проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував. Він пояснив, що перед судовим засіданням ознайомився з матеріалами кримінального провадження та клопотанням сторони захисту, за результатами чого дійшов висновку, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, до вчинення інкримінованого йому кримінального проступку до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся, добровільно видав наркотичні засоби та пройшов курс лікування від наркоманії. Свою позицію прокурор Йовбак І.І. попередньо узгодив із начальником Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБОЮ_3 як старшим групи прокурорів.

                За результатами розгляду клопотання Воловецький районний суд постановив ухвалу від 21 жовтня 2025 року у справі № (конфіденційна інформація), якою клопотання захисника задовольнив, ОСОБУ_2 звільнив від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, на підставі статті 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження стосовно нього закрив.

                Прокурор Йовбак І.І. вважав зазначене судове рішення законним та обґрунтованим. На підтвердження своєї позиції він послався на те, що на час вчинення кримінального проступку ОСОБА_2 не був судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, пройшов лікування від наркоманії, а внаслідок кримінального правопорушення не заподіяно шкоди потерпілим та не завдано збитків. На його думку, зазначені обставини свідчили про наявність підстав для застосування статті 45 КК України та узгоджувалися з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 1 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».

                Щодо строків складення довідки про результати судового розгляду прокурор Йовбак І.І. пояснив, що 21 жовтня 2025 року суд проголосив короткий текст ухвали, а її повний текст через технічні причини він отримав лише після обіду 22 жовтня 2025 року. Водночас у першій половині цього дня він брав участь у чотирьох судових засіданнях. Крім того, у вересні–жовтні 2025 року у Воловецькому відділі Мукачівської окружної прокуратури працювали лише він і начальник відділу, у зв’язку із чим його службове навантаження було значним та він першочергово виконував невідкладні завдання і доручення.

                За словами прокурора, 23 жовтня 2025 року він склав довідку про результати судового розгляду, у якій виклав правову позицію щодо законності ухвали Воловецького районного суду, та того самого дня засобами системи електронного документообігу направив її на погодження керівнику Мукачівської окружної прокуратури Домніцькому Ю.В. і першому заступнику керівника цієї прокуратури Подоляку Є.М. Наступного дня, 24 жовтня 2025 року, зазначені керівники після ознайомлення погодили довідку, у якій містився висновок про законність судового рішення. Надалі довідку разом із копією ухвали суду направлено до відповідних структурних підрозділів Закарпатської обласної прокуратури, що, як зазначив прокурор, підтверджується історією руху документа в системі електронного документообігу.

                Йовбак І.І. також наголосив, що після ознайомлення керівництва Мукачівської окружної прокуратури з довідкою та судовим рішенням жодних зауважень щодо викладеної ним правової позиції або вказівок стосовно необхідності апеляційного оскарження ухвали йому не надходило.

                Після надходження довідки та копії ухвали Воловецького районного суду до Закарпатської обласної прокуратури уповноважені прокурори Закарпатської обласної прокуратури підготували та подали апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду. На час надання Йовбаком І.І. пояснень апеляційний перегляд судового рішення не було завершено.

                З огляду на викладене прокурор Йовбак І.І. вважав, що його позиція під час судового засідання, а також складення і направлення довідки відповідали вимогам Наказу № 309. На його переконання, загальний строк направлення довідки порушено не було, право на апеляційне оскарження судового рішення збережено, а його дії не спричинили негативних наслідків для кримінального провадження.

                У письмових запереченнях щодо висновку члена Комісії Йовбак І.І. не погодився з висновком про наявність у його діях дисциплінарного проступку та підтримав раніше надані пояснення. Він повторно наголосив, що сформував позицію за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження та попередньо узгодив її з начальником відділу, а довідку склав із запізненням на один день через пізнє отримання повного тексту ухвали, участь у судових засіданнях і значне службове навантаження.

                Крім того, прокурор наголосив, що окружна прокуратура дотримала загального строку направлення довідки, а уповноважені прокурори Закарпатської обласної прокуратури подали апеляційну скаргу на ухвалу Воловецького районного суду. На його переконання, його дії не перешкодили апеляційному оскарженню та не спричинили негативних наслідків для кримінального провадження.

                Йовбак І.І. також зазначив, що дисциплінарна скарга та висновок члена Комісії стосувалися його рішень, дій і бездіяльності під час здійснення процесуальних повноважень у кримінальному провадженні. Посилаючись на абзац другий частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру», він стверджував, що умовою для відкриття дисциплінарного провадження щодо процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора мав бути встановлений за результатами їх оскарження у порядку, визначеному КПК України, факт порушення конкретним прокурором прав осіб або вимог закону.

                Прокурор наголосив, що дисциплінарна скарга не містила конкретних відомостей про неналежне виконання ним службових обов’язків, до її матеріалів не долучено судового рішення, яким його дії визнано неправомірними, а суд не встановлював незаконності його поведінки під час судового засідання та не порушував перед уповноваженим органом питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

                Посилаючись на частину третю статті 43 Закону України «Про прокуратуру», Йовбак І.І. зазначив, що виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження саме собою не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків. З огляду на це він вважав, що сам факт закриття судом кримінального провадження стосовно ОСОБИ_2 не є достатньою підставою для його дисциплінарної відповідальності, а для притягнення його до такої відповідальності необхідно встановити конкретні факти умисного порушення вимог законодавства або неналежного виконання службових обов’язків.

                Йовбак І.І. також зазначив, що для висновку про невиконання чи неналежне виконання ним службових обов’язків Комісія мала встановити факт його ухилення від учинення конкретних дій, передбачених законом або службовими обов’язками, чи завідомо неякісного виконання таких обов’язків із порушенням вимог законодавства, а також настання у зв’язку із цим негативних наслідків.

                Крім того, прокурор послався на сумлінне та відповідальне виконання службових обов’язків упродовж усього періоду роботи, позитивну характеристику та відсутність випадків притягнення його до дисциплінарної чи іншої відповідальності.

                Ураховуючи характер порушень, наведених у висновку члена Комісії, відсутність негативних наслідків, позитивну характеристику та інші зазначені ним обставини, Йовбак І.І. просив Комісію не притягувати його до дисциплінарної відповідальності.

6. Пояснення представника скаржника

                Представник скаржника ОСОБА_1 підтримав дисциплінарну скаргу керівника Закарпатської обласної прокуратури Пацкана М.В., викладені в ній доводи та висновок члена Комісії. Він вважав, що прокурор Йовбак І.І. неналежно виконав службові обов’язки під час підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБИ_2.

                ОСОБА_1 зазначив, що підстав для звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України не було, оскільки останній не вперше вчинив кримінальний проступок. Крім того, на думку представника скаржника, неодноразове притягнення ОСОБИ_2 до адміністративної відповідальності як до, так і після вчинення кримінального проступку не підтверджувало його щирого каяття.

                Представник скаржника також наголосив, що матеріали кримінального провадження не містили відомостей про активне сприяння ОСОБИ_2 розкриттю кримінального правопорушення. Зокрема, ОСОБА_2 не повідомив про джерело придбання наркотичних засобів та не вчинив інших конкретних дій, які сприяли б розкриттю кримінального правопорушення під час досудового розслідування або судового розгляду.

                За словами ОСОБИ_1., прокурор Йовбак І.І. не перевірив належним чином відомості про особу ОСОБА_2., хоча мав можливість за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень установити факти його попереднього притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності й ознайомитися зі змістом відповідних судових рішень. У зв’язку із цим представник скаржника не погодився з письмовими запереченнями прокурора.

                Водночас ОСОБА_2 зауважив, що дії Йовбака І.І. не спричинили незворотних негативних наслідків, оскільки Закарпатська обласна прокуратура своєчасно реалізувала право на апеляційне оскарження ухвали Воловецького районного суду від 21 жовтня 2025 року. ОСОБА_1 повідомив, що в апеляційній скарзі Закарпатська обласна прокуратура навела вищезазначені доводи щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБИ_2 положень статті 45 КК України.

                Представник скаржника долучив до матеріалів дисциплінарного провадження резолютивну частину ухвали Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2026 року, якою суд задовольнив апеляційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Косея І.Ю., скасував ухвалу Воловецького районного суду від 21 жовтня 2025 року про звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 309 КК України на підставі статті 45 КК України та закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація) від 01 травня 2023 року, а справу направив до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Представник скаржника повідомив, що на час засідання Комісії повного тексту зазначеної ухвали апеляційного суду не мав.

                Щодо виду дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 погодився з висновком члена Комісії про можливість застосування до прокурора Йовбака І.І. дисциплінарного стягнення у виді догани.

7. Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви ухваленого Комісією рішення

Відповідно до положень статті 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обовʼязковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Стаття 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до пунктів 15, 20 частини другої статті 36 КПК України прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді та оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються: 1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення; 3. вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім; 4. вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності; 5. вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; 6. вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 7. вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого; 8. вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності; 9. виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 26.13 Наказу № 309  висловлювати позицію щодо призначення покарання з дотриманням принципів справедливості, законності та індивідуалізації, а також відповідності міри покарання ступеню тяжкості та обставинам вчиненого правопорушення, характеру і розміру заподіяної шкоди, особі обвинуваченого.

Відповідно до п. 21.4 Наказу № 309 прокурор у судовому провадженні зобов’язаний висловлювати мотивовану позицію з приводу клопотань інших учасників судового провадження.

Відповідно до п. 32 Наказу № 309 прокурору у провадженні (старшому групи прокурорів), прокурору, який брав участь у суді апеляційної інстанції при перегляді судового рішення, упродовж доби з дня проголошення судового рішення складати довідку з правовою позицією про законність рішення суду першої (апеляційної) інстанції і наявність підстав для подальшого оскарження таких рішень в апеляційному чи касаційному порядку, яку упродовж п'яти діб погоджувати у керівника відповідного структурного підрозділу та керівника прокуратури відповідного рівня, його першого заступника або заступника згідно з розподілом обов'язків.

Відповідно до п. 2.1 Наказу № 166 забезпечити упродовж доби з дня проголошення судом першої інстанції вироку складання прокурором у кримінальному провадженні (старшим групи прокурорів) довідки з правовою позицією про законність рішення суду першої інстанції і наявність підстав для подальшого оскарження такого рішення в апеляційному порядку, яку упродовж пʼяти діб погоджувати у керівника окружної прокуратури, його першого заступника або заступника згідно з розподілом обовʼязків (додаток 1, 2). У кримінальних провадженнях, де судом першої інстанції за результатами розгляду кримінального провадження постановлено ухвалу, упродовж доби після її проголошення судом складати та погоджувати упродовж двох діб з керівником окружної прокуратури, його першим заступником або заступником згідно з розподілом обовʼязків довідку із правовою позицією про законність ухвали і наявність підстав для подальшого оскарження в апеляційному порядку. Надсилати вищезазначені довідки не пізніше наступної доби після їх погодження з копіями судових рішень поштою та електронним звʼязком до відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення (naglyad.mvs@zak.gp.gov.ua) та відділу організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді (uso@zak.gp.gov.ua).

Частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Пунктом 21 Керівних принципів, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування, прийнятих восьмим Конгресом ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня –              7 вересня 1990 року), передбачено, що провадження про накладення дисциплінарних стягнень на осіб, які здійснюють судове переслідування, ґрунтуються на законі чи нормативних актах. Скарги на осіб, які здійснюють судове переслідування, у яких стверджуються, що вони своїми діями явно порушили професійні стандарти, невідкладно й неупереджено розглядаються згідно з відповідною процедурою.

Оцінивши діяльність прокурора Йовбака І.І. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Йовбака І.І. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: неналежне виконання службових обов’язків.

Вимогою Закону № 1697-VII щодо змісту дисциплінарної скарги є зазначення скаржником конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), можливі шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Згідно з усталеною практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Перевіркою встановлено, що під час судового розгляду кримінального провадження № (конфіденційна інформація)  прокурор Йовбак І.І. не заперечив проти звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України, посилаючись на вчинення ним кримінального проступку вперше, щире каяття, добровільну видачу наркотичних засобів і проходження лікування від наркоманії. Після постановлення відповідної ухвали прокурор також зазначив у довідці про законність судового рішення та відсутність підстав для його апеляційного оскарження.

Водночас застосування статті 45 КК України можливе лише за сукупної наявності всіх передбачених нею умов. Відсутність хоча б однієї з них унеможливлює звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

Установлені під час перевірки обставини не підтвердили наявності сукупності обов’язкових умов для застосування до ОСОБИ_2 положень статті 45 КК України. Зокрема, з установлених обставин убачається, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок не вперше. Крім того, відомості про його поведінку після вчинення кримінального правопорушення не давали достатніх підстав для висновку про дійсний осуд ним своєї поведінки та щире каяття.

Долучені до матеріалів дисциплінарного провадження документи також не містять відомостей про конкретні дії ОСОБИ_2, які підтверджували б його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. В обвинувальному акті такої обставини не зазначено, а в ухвалі суду лише констатовано активне сприяння без наведення конкретних дій ОСОБИ_2 та відомостей, на підставі яких зроблено такий висновок.

Отже, висловлена прокурором Йовбаком І.І. позиція щодо наявності передбачених статтею 45 КК України підстав для звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності не ґрунтувалася на сукупності належним чином перевірених обставин.

Оскільки прокурора Йовбака І.І. включено до групи прокурорів після скасування попередньої ухвали та направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд, належна підготовка до участі в ньому передбачала ознайомлення з підставами скасування відповідного судового рішення. Тому, формуючи процесуальну позицію, прокурор мав урахувати висновок Закарпатського апеляційного суду, викладений в ухвалі від 22 травня 2025 року, щодо помилковості твердження про добровільне звернення ОСОБИ_2. до лікувального закладу.

Оцінюючи діяльність прокурора Йовбака І.І. на предмет відповідності наведеним вимогам законодавства, слід дійти висновку, що він не забезпечив належного виконання покладених на нього обов’язків у частині підтримання публічного обвинувачення та перевірки законності й обґрунтованості судового рішення та вирішення питання щодо його апеляційного оскарження.

Під час розгляду клопотання про звільнення ОСОБИ_2. від кримінальної відповідальності прокурор Йовбак І.І. проявив поспішність у формуванні своєї процесуальної позиції, оскільки не перевірив усіх обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення цього клопотання. Зокрема, він не пересвідчився у тому, що ОСОБА_2. уперше вчинив кримінальний проступок, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, не порушив перед судом питання про витребування додаткових відомостей, необхідних для перевірки цих обставин, та не врахував змісту доступних йому судових рішень.

Не заперечивши проти задоволення клопотання про звільнення  ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, Йовбак І.І. висловив необґрунтовану процесуальну позицію, яка не враховувала відсутності сукупності обов’язкових умов для застосування статті 45 КК України.

У межах установленого законом строку апеляційного оскарження прокурор Йовбак І.І. також не вжив належних заходів для перевірки наявності обставин, які унеможливлювали звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності. Маючи можливість отримати з Реєстру відомості про попереднє притягнення ОСОБИ_2 до кримінальної відповідальності та дослідити зміст відповідних судових рішень, прокурор цією можливістю не скористався. Натомість у складеній ним довідці зазначено про законність ухвали суду та відсутність підстав для її апеляційного оскарження.

Як убачається з долученої до матеріалів дисциплінарного провадження резолютивної частини ухвали Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2026 року, апеляційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Косея І.Ю. задоволено, ухвалу Воловецького районного суду від 21 жовтня 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Водночас результат апеляційного перегляду підтверджує наявність підстав для апеляційного оскарження та спростовує викладений Йовбаком І.І. у довідці висновок про відсутність таких підстав.

Вищезазначена ухвала суду апеляційної інстанції також спростовує доводи Йовбака І.І. про відсутність судового рішення, яким надано оцінку законності звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Щодо посилань прокурора Йовбака І.І. у його письмових запереченнях на висновок члена Комісії на абзац другий частини першої статті 45 Закону  № 1697-VII Комісія зазначає, що ця норма стосується оскарження в порядку, передбаченому КПК України, рішень, дій чи бездіяльності прокурора в межах кримінального процесу. Рішення, дії чи бездіяльність, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначені частиною першою статті 303 КПК України, а встановлена статтями 303–307 цього Кодексу процедура оскарження слідчому судді стосується саме цієї стадії. Висловлення прокурором позиції щодо клопотання сторони захисту в судовому засіданні, а також складення довідки про законність судового рішення і наявність підстав для його оскарження до цього переліку не належать. Тому відсутність результатів оскарження в порядку статей 303–307 КПК України не перешкоджає оцінці Комісією виконання прокурором службових обов'язків, установлених Законом № 1697-VII та організаційно-розпорядчими актами Генерального прокурора і керівника Закарпатської обласної прокуратури.

Доводи Йовбака І.І. щодо неможливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на положення частини третьої статті 43 Закону № 1697-VII Комісія вважає необґрунтованими.

Передбачена цією нормою гарантія спрямована на недопущення притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності виключно через ухвалення судом виправдувального вироку або рішення про закриття кримінального провадження. Водночас закриття кримінального провадження стосовно ОСОБИ_2 на підставі статті 45 КК України не є виправданням особи та не має реабілітуючого характеру, оскільки не пов’язане з установленням її невинуватості, відсутності події чи складу кримінального правопорушення або незаконності кримінального переслідування. Таке рішення ухвалено у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави у зв’язку з дійовим каяттям.

Отже, закриття кримінального провадження на підставі статті 45 КК України не може бути прирівняне за своєю правовою природою та наслідками до виправдувального вироку або закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

Посилання Йовбака І.І. на погодження його позиції старшим групи прокурорів та подальше погодження довідки керівництвом Мукачівської окружної прокуратури не звільняє його від відповідальності за обґрунтованість позиції, висловленої у суді та викладеної у складеній ним довідці.

Щодо строку складення довідки встановлено, що прокурор Йовбак І.І. склав її на один день пізніше строку, передбаченого пунктом 2.1 наказу № 166 та пунктом 32 Наказу № 309. Водночас того самого дня він направив документ на погодження, а подальша затримка його реєстрації та надсилання відбувалася поза межами безпосередніх дій прокурора. Довідка надійшла до обласної прокуратури в межах строку апеляційного оскарження, тому допущене прострочення не перешкодило поданню апеляційної скарги.

Отже, перевіркою встановлено, що прокурор Йовбак І.І. неналежно вивчив матеріали кримінального провадження, не перевірив наявності всіх обов’язкових умов, передбачених статтею 45 КК України, та не заперечив проти звільнення ОСОБИ_2 від кримінальної відповідальності. Надалі він із порушенням установленого строку склав довідку, у якій визнав ухвалу суду законною та зазначив про відсутність підстав для її апеляційного оскарження. Проте Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2026 року скасував зазначене судове рішення та направив справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Указані порушення у сукупності свідчать про неналежне виконання прокурором Йовбаком І.І. службових обов’язків.

З огляду на викладене у діях прокурора Йовбака І.І. вбачаються порушення вимог частини першої статті 22 Закону № 1697-VII, статей 2, 9 КПК України, пунктів 21.4, 32 Наказу № 309 та пункту 2.1 Наказу № 166.

Сукупність установлених дій та бездіяльності прокурора свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, що полягає у неналежному виконанні службових обов’язків.

Вчинення прокурором Йовбаком І.І. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

-          відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі та доданих до неї матеріалах;

-          матеріалами службового розслідування;

-          постановою першого заступника керівника Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області від 12 червня 2025 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація);

-          обвинувальним актом у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація),

-          ухвалою Воловецького районного суду від 21 жовтня 2025 року,

-          довідкою прокурора Йовбака І.І. про результати судового розгляду від 23 жовтня 2025 року та відомостями про рух цього документа в інформаційній системі СЕД;

-          поясненнями прокурора Йовбака І.І;

-          ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30 вересня 2026 року.      

             Під час визначення часу вчинення прокурором Йовбаком І.І. дисциплінарного проступку Комісія врахувала, що після висловлення позиції у судовому засіданні 21 жовтня 2025 року він 23 жовтня 2025 року склав довідку про результати судового розгляду, у якій зазначив про законність ухвали Воловецького районного суду від 21 жовтня 2025 року та відсутність підстав для її апеляційного оскарження. Оскільки неналежне виконання ним службових обов’язків охоплювало як висловлення процесуальної позиції у судовому засіданні, так і подальше складення зазначеної довідки, днем завершення дисциплінарного проступку слід вважати 23 жовтня 2025 року.

             Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Комісія може ухвалити не пізніше ніж через один рік із дня вчинення дисциплінарного проступку, без урахування періодів тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Отже, передбачений законом строк для притягнення Йовбака І.І. до дисциплінарної відповідальності не минув.

             Обираючи вид дисциплінарного стягнення, Комісія врахувала характер дисциплінарного проступку, обставини його вчинення, ступінь вини  Йовбака І.І., його позитивну характеристику та відсутність у нього дисциплінарних стягнень. Також Комісія врахувала, що допущені порушення не перешкодили Закарпатській обласній прокуратурі реалізувати право на апеляційне оскарження в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 36 КПК України. Довідка надійшла до обласної прокуратури в межах строку апеляційного оскарження, після чого уповноважений прокурор своєчасно подав апеляційну скаргу.

             За сукупністю зазначених обставин Комісія дійшла висновку про можливість накладення на Йовбака І.І. дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 49 Закону № 1697-VII, у виді догани.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Комісія

ВИРІШИЛА:

Притягнути прокурора Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області Йовбака Івана Івановича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копії рішення надіслати керівнику Закарпатської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору  Йовбаку І.І., а також керівнику Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.