Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях першого заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва Лебедєва Валентина Миколайовича (далі – прокурор Лебедєв В.М.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-309дс-9дп-26,

У С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Лебедєв В.М. в органах прокуратури працює з липня 2012 року, а з 02 липня 2025 року обіймає посаду першого заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва.

Присягу працівника прокуратури склав 01 липня 2013 року.

Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), ознайомлений 10 грудня 2021 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 06 квітня 2026 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА 1 (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Лебедєвим В.М.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 13 квітня 2026 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-309дс-9дп-26 та провела перевірку викладених у ній обставин.

Комісія рішенням від 03 червня 2026 № 254дп-26 строк перевірки у дисциплінарному провадженні продовжила до 06 липня 2026 року.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 04 серпня 2026 року склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Лебедєва В.М. й того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передала його на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Лебедєва В.М. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії взяв участь скаржник – ОСОБА 1, який надав пояснення та відповіді на запитання членів Комісії, підтримав доводи, викладені в дисциплінарній скарзі щодо наявності в діях Лебедєва В.М. дисциплінарного проступку та запропонував застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади.

Прокурор Лебедєв В.М. узяв участь у засіданні Комісії, надав пояснення, відповіді на запитання членів Комісії. Прокурор заперечив вчинення ним дисциплінарного проступку та просив дисциплінарне провадження стосовно нього закрити.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Прокурор Лебедєв В.М. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 1 (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків) і 2 (необґрунтоване зволікання з розглядом звернення) частини першої статті  43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697 VII (далі – Закон № 1697 VII) за таких обставин.

Слідчі слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за заявою ОСОБА 1 про вчинення службовими особами Апарату Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО України) і Державної казначейської служби України кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 382 Кримінального кодексу України (далі – КК України), у зв’язку з невиконанням рішення суду щодо стягнення заборгованості із заробітної плати.

Скаржник звернувся 29 січня 2026 року до керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва зі скаргою на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Просив надати прокурору, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій, необхідних для завершення досудового розслідування.

За результатами розгляду скарги ОСОБА 1 отримав відповідь за підписом прокурора Лебедєва В.М., який йому відмовив у розгляді в порядку статті 308 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) скарги на недотримання розумних строків під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), що стало підставою для звернення ОСОБА 1 зі скаргою до суду.

Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 26 лютого 2026 року скаргу задовольнив. Компетентних посадових осіб Печерської окружної прокуратури міста Києва зобов’язано виконати вимоги статті 308 КПК України та розглянути скаргу ОСОБА 1 від 29 січня 2026 року в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

4. Обставини, установлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Гарбузу Н.В., скаржника ОСОБА 1 та прокурора Лебедєва В.М., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

У провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) за фактом вчинення службовими особами Апарату РНБО України та Державної казначейської служби України кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 382 КК України, у зв’язку з невиконанням рішення суду щодо стягнення заборгованості із заробітної плати на користь ОСОБА 1.

Відомості про кримінальне провадження вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) 11 липня 2025 року слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві (далі – ТУ ДБР у м. Києві) на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 червня 2025 року (справа № (конфіденційна інформація), яким задоволено частково скаргу ОСОБА 1 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Києві, що полягає у невнесенні на підставі заяви ОСОБА 1 від 06 червня 2025 року відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

24 листопада 2025 року матеріали кримінального провадження надійшли до Печерської окружної прокуратури міста Києва із Київської міської прокуратури для організації подальшого досудового розслідування. Підслідність у кримінальному провадженні визначено за слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві, до якого матеріали кримінального провадження прокурор Лебедєв В.М. надіслав 01 грудня 2025 року.

Згідно з постановою першого заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва Лебедєва В.М про призначення групи прокурорів від 24 листопада 2025 року нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) у формі процесуального керівництва доручено групі прокурорів Печерської окружної прокуратури міста Києва, старшим якої визначено прокурора ОСОБА 2.

ОСОБА 1 подав 29 січня 2026 року під час особистого прийому керівнику Печерської окружної прокуратури міста Києва скаргу в порядку статті 308 КПК України на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), яку зареєстровано в системі електронного документообігу органів прокуратури України (далі – ІС «СЕД») Печерської окружної прокуратури міста Києва 30 січня 2026 року за         № 956-26. Просив надати прокурору, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення процесуальних дій, необхідних для завершення досудового розслідування.

Згідно з частиною другою статті 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу впродовж трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повинна бути повідомлена про результати її розгляду.

Керівник Печерської окружної прокуратури міста Києва 02 лютого 2026 року вчинив резолюцію «Лебедєв В.М. організувати розгляд».

За результатами розгляду вказаної скарги прокурор Лебедєв В.М. 03 лютого 2026 року надав відповідь ОСОБА 1 про розгляд його звернення про недотримання розумних строків слідчим під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) і повідомив його про відсутність підстав для розгляду цього звернення як скарги в порядку статті 308 КПК України, оскільки скаржник не навів конкретних фактів перевищення строків виконання слідчим окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Не погодившись із відповіддю, ОСОБА 1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на не розгляд його скарги від 29 січня 2026 року в порядку статті 308 КПК України та про зобов’язання посадових осіб Печерської окружної прокуратури міста Києва вчинити дії, а саме розглянути подану заявником скаргу відповідно до положень статті 308 КПК України.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року (справа  № (конфіденційна інформація) скаргу задоволено.  Компетентних посадових осіб Печерської окружної прокуратури міста Києва зобов’язано виконати вимоги статті 308 КПК України та розглянути скаргу ОСОБА 1 від 29 січня 2026 року в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Після надходження 23 квітня 2026 року за вхідним № 5011-26 вказаної ухвали до Печерської окружної прокуратури міста Києва прокурор Лебедєв В.М. на виконання цієї ухвали виніс 23 квітня 2026 року постанову про повну відмову  у задоволенні скарги ОСОБА 1 у порядку статті 308 КПК України, яку мотивував тим, що ОСОБА 1 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) перебуває у процесуальному статусі заявника, а скарга не містить конкретного обґрунтування недотримання розумних строків досудового розслідування (зокрема, у чому саме полягає затягування, які процесуальні дії не вчиняються, які строки порушено), прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні неодноразово надавав письмові вказівки, що свідчать про ефективне процесуальне керівництво.

ОСОБА 1 оскаржив постанову прокурора Лебедєва В.М. як незаконну та необґрунтовану слідчому судді Печерського районного суду міста Києва, який ухвалою від 26 травня 2026 року (справа № (конфіденційна інформація) скаргу задовольнив.

В ухвалі суду зазначено, що відповідно до статті 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно повинна бути поінформована про результати її розгляду.

Суд зобов’язав прокурора вищого рівня Печерської окружної прокуратури міста Києва згідно з розподілом обов’язків надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), встановивши для цього розумні строки, невідкладно повідомити про це скаржника.

Згідно інформації Печерської окружної прокуратури від 13 серпня 2026 року ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року (справа № (конфіденційна інформація) надійшла на адресу Печерського районного суду міста Києва  23 липня 2026 року. У зв’язку з неоднозначністю резолютивної частини ухвали щодо суб’єкта та способу її виконання Печерською окружною прокуратурою міста Києва в порядку статті 380 КПК України подано заяву про роз’яснення судового рішення.

5. Пояснення прокурора

Під час перевірки доводів, викладених у дисциплінарній скарзі прокурор Лебедєв В.М. заперечив вчинення ним дисциплінарного проступку. Він вважає скаргу  необґрунтованою та невмотивованою.

Пояснив, що згідно з даними ІС «СЕД» Печерської окружної прокуратури міста Києва 30 січня 2026 року за № 956-26 зареєстроване звернення (скарга) ОСОБА 1 щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Зазначив, що відповідно до частини першої статті 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити  прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Згідно з пунктом 16-1 статті 3 КПК України іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, є особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Водночас із матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) встановлено, що ОСОБА 1 у цьому провадженні перебуває у процесуальному статусі заявника, який відповідно до частини другої статті 60 КПК України має право:

1) отримувати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі та документи;

3) отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Лебедєв В.М. вважає, що з урахуванням положень КПК України  ОСОБА 1 не наділений правом звертатися зі скаргою в порядку статті 308 КПК України, тому його скаргу № 956-26 від 30 січня 2026 року розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян» і листом № 57-124вих-26 від 03 лютого 2026 року йому надано відповідь, яку він оскаржив до суду.

Пояснив, що згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року в справі № (конфіденційна інформація) суд, без встановлення протиправної бездіяльності Лебедєва В.М., зобов’язав компетентних осіб Печерської окружної прокуратури міста Києва виконати вимоги статті 308 КПК України та розглянути скаргу ОСОБА 1 від 29 січня 2026 року в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Зазначив, що відповідно до частини другої статті 535 КПК України суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію до відповідного органу чи установи, на які покладено обов’язок виконати судове рішення. Проте, згідно з даними ІС «СЕД», з 01 січня до 21 квітня 2026 року до Печерської окружної прокуратури міста Києва повістка про виклик до суду та ухвала слідчого судді від 26 лютого 2026 року в справі № (конфіденційна інформація) не надходили, а ухвала надійшла і її зареєстровано в ІС «СЕД» за № 5011-26 від 23 квітня 2026 року.

На виконання ухвали суду Лебедєв В.М. скаргу ОСОБА 1 розглянув у порядку статті 308 КПК України та виніс 23 квітня 2026 року постанову про повну відмову у задоволенні скарги в порядку статті 308 КПК України, оскільки: ОСОБА 1 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) перебуває у процесуальному статусі заявника; у скарзі не міститься конкретного обґрунтування недотримання розумних строків; прокурори групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні неодноразово надавали письмові вказівки, що свідчать про ефективне процесуальне керівництво.

Щодо оскарження ОСОБА 1 під час перевірки у дисциплінарному провадженні вказаної постанови до суду та надання скаржником ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2026 року (справа № (конфіденційна інформація) пояснив таке.

Відповідно до змісту цієї ухвали суд задовольнив скаргу ОСОБА 1 на постанову першого заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва Лебедєва В.М. від 24 квітня 2026 року про повну відмову у задоволенні скарги ОСОБА 1 на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Прокурора вищого рівня цієї прокуратури згідно з розподілом обов’язків зобов’язано надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні, встановивши для цього розумні строки, і невідкладно повідомити про це скаржника.

Зазначив, що як повістка про виклик у судове засідання, як і копія вказаного судового рішення від 26 травня 2026 року із розпорядженням про його виконання до Печерської окружної прокуратури міста Києва з 26 травня 2026 року до 15 червня 2026 року не надходили. Отже, згідно з вимогами статті 535 КПК України, суд в установленому КПК України порядку не поклав на прокуратуру обов’язку про її виконання. 

Оскільки відповідно до статті 110 КПК України постанова прокурора є його процесуальним рішенням, Лебедєв В.М. вважає, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 307 КПК України суд, задовольнивши скаргу ОСОБА 1 на постанову прокурора Лебедєва В.М. від 24 квітня 2026 року, мав скасувати рішення прокурора  – його постанову про повну відмову у задоволенні скарги ОСОБА 1 на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), однак судом цього не зроблено.  

Також Лебедєв В.М. зазначив, що після надходження 24 листопада 2025 року матеріалів кримінального провадження до Печерської окружної прокуратури міста Києва за підслідністю з Київської міської прокуратури, він того ж дня призначив групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні. Матеріали цього кримінального провадження разом з постановою про визначення підслідності та письмовими вказівками надіслано 01 грудня 2025 року в порядку статті 36 КПК України до Печерського УП ГУНП у м. Києві для подальшого досудового розслідування, упродовж якого процесуальний керівник з метою активізації досудового розслідування неодноразово (01 грудня 2025 року, 08 квітня 2026 року, 16 квітня 2026 року) надавав письмові вказівки.

Лебедєв В.М. звернув увагу на те, що організація досудового розслідування здійснюється в межах повноважень, визначених КПК України. Водночас керівник прокуратури забезпечує організаційне керівництво та контроль за ефективністю процесуального керівництва, не здійснюючи безпосереднього проведення слідчих дій.

Свої службові обов’язки він здійснював відповідно до вимог Закону                            № 1697-VII і КПК України. У межах наданих повноважень він забезпечив процесуальне керівництво, реагування на звернення учасників провадження, прийняття рішень у межах компетенції, тому просить дисциплінарне провадження стосовно нього закрити. 

Надані під час перевірки пояснення Лебедєв В.М. підтвердив на засіданні Комісії.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, і юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус  прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 1697-VII, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, вимог інших актів законодавства.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або кожне процесуальне рішення повинні бути виконані чи прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 22 КПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Частинами першою та другою статті 37 КПК України встановлено, що прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначає керівник відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно з частиною першою статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до статті 55 КПК України права й обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення стосовно неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілої.

Статтею 308 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів  після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу повинна бути невідкладно повідомлена про результати її розгляду.

Згідно з пунктом 1 наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – наказ № 309) керівники окружних прокуратур та їхні перші заступники: забезпечують організацію діяльності прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, на засадах самостійності в процесуальній діяльності, диспозитивності та незалежності; реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні.

У пункті 9 і підпункті 9.8 наказу № 309 визначено, що  керівники прокуратур усіх рівнів, їхні перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов’язків та у межах повноважень, передбачених КПК України, у тому числі передбачених статтею 25 Закону України «Про прокуратуру», повинні вживати заходів, спрямованих на забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.

Оцінивши діяльність прокурора Лебедєва В.М. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Лебедєва В.М. відкрито у зв’язку з можливим неналежним виконанням чи невиконанням ним службових обов’язків та необґрунтованим зволіканням з розглядом звернення.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання або неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення Лебедєва В.М. від вчинення дій, передбачених законодавством, у межах виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання посадових обов’язків.

Згідно з практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою,  та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Лебедєв В.М. має статус прокурора й відповідно до статті 19 Закону                    № 1697-VII на нього покладено обов’язки неухильно дотримуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до наказу керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва від 24 листопада 2025 року № 79 «Про розподіл функціональних обов’язків між працівниками Печерської окружної прокуратури міста Києва» до службових обов’язків першого заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва Лебедєва В.М., серед іншого, входить: контроль за своєчасністю та достовірністю, об’єктивністю ведення первинного обліку та статистичної звітності із закріплених питань (ЄРДР, ІАС «ОСОП», ІС «СЕД»); організація нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва, щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності СВ та ВД Печерського УП ГУНП у місті Києві, у тому числі проти правосуддя (стаття 382 КК України).

Надаючи оцінку обставинам цього дисциплінарного провадження, Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Як встановлено під час дисциплінарного провадження, ОСОБА 1 подав 29 січня 2026 року під час особистого прийому керівнику Печерської окружної прокуратури міста Києва скаргу в порядку статті 308 КПК України на недотримання слідчим розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), розгляд якої доручено було прокурору Лебедєву В.М.

Відповідь за результатами розгляду цієї скарги прокурор Лебедєв В.М. надав 03 лютого 2026 року, тобто у триденний строк, що спростовує доводи ОСОБА 1 про вчинення цим прокурором дій, пов’язаних з необґрунтованим зволіканням з розглядом його звернення

Під час розгляду цієї скарги прокурор Лебедєв В.М. діяв як прокурор вищого рівня у межах реалізації повноважень, визначених статтею 308 КПК України. Відмовляючи у розгляді скарги по суті, прокурор виходив із аналізу наявних матеріалів кримінального провадження, на підставі яких дійшов висновку про відсутність у заявника належного процесуального статусу потерпілого на момент звернення.

Скаржник під час засідання Комісії вказав, що із заявою про залучення його до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні не звертався, керуючись власними міркуваннями щодо розгляду таких заяв органами досудового розслідування. Вважав, що має права й обов’язки потерпілого з моменту  подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Комісія зазначає, що за змістом кримінального процесуального законодавства оцінка правового статусу учасника процесу, як і визначення підстав для розгляду скарги на недотримання розумних строків, є елементом процесуальної самостійності прокурора та реалізацією його дискреційних повноважень.

Подальше оскарження ОСОБА 1 у визначеному кримінальним процесуальним законодавством порядку відповіді прокурора Лебедєва В.М. від 03 лютого 2026 року № 57-1245вих-26 слідчому судді та прийняття слідчим суддею рішення про задоволення цієї скарги не є автоматичним свідченням того, що  прокурор  Лебедєв В.М. вчинив дисциплінарний проступок.

Судове рішення має суто процедурний характер і спрямоване на забезпечення максимального доступу особи до правосуддя шляхом зобов’язання вчинити дію, а саме «зобов’язати компетентних посадових осіб Печерської окружної прокуратури в місті Києві виконати вимоги статті 308 КПК України та розглянути скаргу ОСОБА 1 від 29.01.2026 в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація)». При цьому слідчий суддя не визнав дії чи рішення прокурора вищого рівня Лебедєва В.М. протиправними; не констатував порушення прокурором норм матеріального чи процесуального права, із вказаного судового рішення не вбачається, що судом з’ясовувався статус скаржника у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, висновки, якими керувався прокурор Лебедєв В.М. під час надання відповіді за результатами розгляду скарги ОСОБА 1 від 29 січня 2026 року, суд не визнав незаконними чи помилковими, а правовий спір щодо порядку розгляду цієї скарги вирішено у визначений законом судовий спосіб.

Після надходження 23 квітня 2026 року до Печерської окружної прокуратури міста Києва ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року в справі № (конфіденційна інформація) прокурор Лебедєв В.М. на її виконання розглянув скаргу ОСОБА 1 у порядку статті 308 КПК України.

Комісія зазначає, що судовий контроль є законним механізмом перевірки рішень, а не інструментом покарання за незгоду суду з позицією прокурора. Прокурор Лебедєв В.М. як прокурор вищого рівня діяв у межах дискреційних повноважень, оцінюючи підстави для розгляду скарги на недотримання розумних строків відповідно до вимог статті 308 КПК України, суд не визнав його дії неправомірними.

Ураховуючи викладене, за результатами перевірки Комісія вважає, що доводи, викладені у дисциплінарній скарзі про вчинення прокурором Лебедєвим В.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1 та 2 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, не підтверджено з урахуванням зазначених вимог законодавства та встановлених під час перевірки обставин.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що твердження скаржника про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях прокурора Лебедєва В.М. не підтвердилися, його дії не суперечать вимогам статей 2, 308 КПК України, пункту 2 частини першої статті 3, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, пункту 9 та підпункту 9.8 наказу № 309.

Згідно з пунктом 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення) Комісія не може прийняти рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що в діях прокурора Лебедєва В.М. у процесі розгляду ним звернення ОСОБА 1 щодо недотримання розумних строків слідчим під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) немає ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1 (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків) та 2 (необґрунтоване зволікання з розглядом звернення) частини першої статті  43 Закону № 1697-VII.

У зв’язку з цим підстав для притягнення  прокурора Лебедєва В.М. до дисциплінарної відповідальності немає, дисциплінарне провадження на підставі частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII підлягає закриттю. 

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення Комісією, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47, 48, 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110 –113, 115, 116 Положення, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-309дс-9дп-26 стосовно першого заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва Лебедєва Валентина Миколайовича закрити.

Копії рішення надіслати прокурору Лебедєву В.М., керівнику Печерської окружної прокуратури міста Києва, а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.