Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.    Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 06 квітня 2026 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Київської обласної прокуратури Прокудіна Дмитра Вікторовича (далі – скаржник, Прокудін Д.В.) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Чемерисом П.С.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Радзівону М.О., за результатами вивчення якої 08 квітня 2026 року він прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження  № 07/3/2-308дс-8дп-26.

За результатами перевірки Радзівон М.О. 17 червня 2026 року склав висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора  Чемериса П.С. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передав його на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Розгляд висновку Комісією 01 липня 2026 року відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Чемериса П.С. та його клопотанням про відкладення засідання КДКП через перебування на лікарняному.

Поряд із цим протокольним рішенням Комісії, відповідно до  п. 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, строк розгляду висновку продовжено на один місяць.

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії 14 липня 2026 року взяв участь прокурор Чемерис П.С., який частково погодився з висновком члена Комісії, однак просив не застосовувати до нього найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяла начальник відділу кадрової роботи та державної служби Київської обласної прокуратури Особа 1, яка у повному обсязі підтримала доводи дисциплінарної скарги та висновок члена Комісії щодо наявності підстав для притягнення прокурора Чемериса П.С. до дисциплінарної відповідальності, проте також просила не застосовувати до нього найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.

 

3.  Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржник зазначив, що 02 січня 2026 року працівники батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області під час патрулювання на ділянці автомобільної дороги М-07 Київ – Ковель поблизу супермаркету «NOVUS» у м. Буча виявили порушення Правил дорожнього руху України (далі – ПДР).

Зокрема, водій Чемерис П.С., керуючи транспортним засобом марки «Mazda», модель CX-5, державний номерний знак (конфіденційна інформація), порушив вимоги пункту 8.4 «ґ» ПДР, дорожнього знака 5.42.1, дорожньої розмітки 1.35 та таблички 7.17, які позначають місця для осіб з інвалідністю.

Під час спілкування працівники поліції виявили у Чемериса П.С. ознаки алкогольного сп’яніння, зокрема порушення координації рухів, різку зміну шкірного покрову обличчя та наявність запаху алкоголю з ротової порожнини.

У зв’язку із цим працівники поліції запропонували Чемерису П.С. пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку:  у медичному закладі або на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу. Однак Чемерис П.С. від проходження такого огляду відмовився. Вказану відмову було зафіксовано на нагрудну бодікамеру працівника поліції.

Після цього працівники поліції роз’яснили Чемерису П.С. правові наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння та за результатами події склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Окрім того, скаржник звернув увагу на те, що зазначені події відбувалися 02 січня 2026 року близько 15:00, тобто у робочий час. При цьому, за твердженням скаржника, прокурор Чемерис П.С. не погоджував своє відлучення з робочого місця з керівництвом Бучанської окружної прокуратури.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Чемериса П.С. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 та 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку

4.  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Із пояснень сержанта поліції, поліцейського взводу № 2 роти № 2 БПП в  с. Чайки УПП у Київській області ДПП Особа 5 (далі – Особа 5), отриманих під час перевірки у дисциплінарному провадженні, вбачається, що 02 січня 2026 року близько 15:13 він разом із колегою Особа 6 здійснював патрулювання на ділянці дороги М-07 Київ – Ковель у м. Бучі, біля супермаркету «NOVUS» на вул. Нове Шосе, 104-Д. Там вони виявили порушення Правил дорожнього руху, а саме пункту 8.4 «ґ», дорожнього знака 5.42.1, дорожньої розмітки 1.35 та таблички 7.17, що позначають місця для осіб з інвалідністю. Порушення вчинив водій автомобіля марки «Mazda», моделі CX-5, державний номерний знак (конфіденційна інформація), яким, як згодом стало відомо, був Чемерис П.С., (конфіденційна інформація), року народження.

Особа 5 зазначив, що його напарник Особа 6 підійшов до транспортного засобу, представився водієві, повідомив причину звернення та попросив пред’явити документи, які підтверджують право на паркування в місці для осіб із інвалідністю. Чемерис П.С. пояснив, що таких документів немає, та запропонував змінити місце паркування. Після цього він пред’явив службове посвідчення працівника Бучанської окружної прокуратури Київської області на ім’я Чемериса П.С.

Припаркувавши службовий автомобіль, Особа 5 підійшов до Особа 6 представився водієві та повторно повідомив причину зупинки. Він також роз’яснив Чемерису П.С. підстави зупинки відповідно до статті  35 Закону України «Про Національну поліцію».

Під час спілкування Особа 5 виявив у Чемериса П.С. ознаки алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення та різку зміну кольору шкірного покриву обличчя. У зв’язку із цим він повідомив Чемерису П.С. про наявність таких ознак і запропонував пройти огляд на стан алкогольного або наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку.

Особа 5 зазначив, що поведінка Чемериса П.С. загалом була спокійною та адекватною, однак під час спілкування він помітно хвилювався. За словами поліцейського, Чемерис П.С. представлявся працівником прокуратури як під час першого спілкування з працівниками поліції, так і після зміни місця паркування. Особа 5 припустив, що такі дії могли бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Окрім того, Чемерис П.С. просив зачекати та не складати протокол про адміністративне правопорушення, поки він здійснить телефонний дзвінок для вирішення ситуації. Надалі, як повідомив Особа 5, Чемерис П.С. кілька разів намагався залишити місце події, зокрема зачинявся в автомобілі, пояснюючи це необхідністю зателефонувати, а також намагався відійти та зникнути з поля зору працівників поліції.

Особа 5 пояснив, що Чемерису П.С. неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного або наркотичного сп’яніння усіма передбаченими законом способами – на місці зупинки або в медичному закладі. Однак Чемерис П.С. від проходження такого огляду відмовився. Цей факт зафіксовано на нагрудну бодікамеру.

За словами Особа 5, Чемерису П.С. роз’яснили правові наслідки відмови від проходження огляду, зокрема те, що в разі відмови стосовно нього буде складено протокол за статтею 130 КУпАП. Також йому роз’яснили права та обов’язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. У відповідь Чемерис П.С. зазначив, що свої права та обов’язки знає.

За результатами події працівники поліції склали протокол за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку з порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Також вони оформили направлення на огляд, акт огляду на стан сп’яніння, розписку про відсторонення водія від керування транспортним засобом і передачу автомобіля тверезому водію, рапорт, а також долучили відеозаписи з бодікамер та відеореєстратора. Чемерис П.С. підписав необхідні документи та отримав копії матеріалів.

Додатково Особа 5 зазначив, що після завершення складання протоколу про адміністративне правопорушення Чемерис П.С. визнав факт уживання алкогольних напоїв і розумів суть вчиненого правопорушення.

Поліцейський взводу № 2 роти № 2 БПП у с. Чайки УПП у Київській області ДПП Особа 6 (далі – Особа 6) надав аналогічні пояснення.

Зокрема, він підтвердив факт відмови Чемериса П.С. від проходження огляду на стан алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Щодо поведінки Чемериса П.С. Особа 6 пояснив, що після пред’явлення водієм посвідчення прокурора спілкування з ним відбувалося безконфліктно. Водночас на законну вимогу пред’явити посвідчення водія Чемерис П.С. кілька разів пред’являв саме посвідчення прокурора. У зв’язку із цим Особа 6 допустив, що такі дії могли бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Отже, Чемерис П.С., будучи обізнаним із вимогами Правил дорожнього руху України, у присутності свого безпосереднього керівника Особа 3 відмовився від запропонованого працівником патрульної поліції тестування на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Драгер», а також від проходження відповідного огляду в медичному закладі.

Зазначені вище обставини також підтверджуються копією адміністративних матеріалів, складених щодо Чемериса П.С., які містять: протокол про адміністративне правопорушення від 02 січня 2026 року серії ЕПР1 № (конфіденційна інформація); розписку Чемериса П.С. від 02 січня 2026 року про підтвердження факту його відсторонення від керування транспортним засобом; розписку Особа 3 від 02 січня 2026 року про зобов’язання доставити транспортний засіб до місця проживання власника; акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із пояснень керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області Особа 3 вбачається, що приблизно о 15:00 йому зателефонував  Чемерис П.С. та повідомив, що перебуває біля супермаркету «NOVUS» у м. Бучі, куди приїхав для придбання «стіків» для системи нагріву тютюну «Iqos». Під час заїзду на паркувальний майданчик Чемерис П.С. через снігове покриття не побачив дорожньої розмітки та припаркував автомобіль на місці для осіб із інвалідністю, після чого до нього підійшли працівники патрульної поліції. Вони повідомили йому про порушення правил дорожнього руху та висловили припущення про перебування його у стані алкогольного сп’яніння.

Чемерис П.С., з його слів, під час вищевказаного спілкування, заперечив цей факт та одразу перепаркував автомобіль на інше дозволене місце і доповів про це Особа 3.

Особа 3 зазначив, що під час телефонної розмови запитав Чемериса П.С., чи вживав він алкогольні напої. Той заперечив цей факт. Особа 3 під час спілкування не помітив у голосі Чемериса П.С. змін інтонації чи тембру, а його повільне мовлення є звичайним. Про подію він одразу повідомив керівника Київської обласної прокуратури Прокудіна Д.В.

Надалі, прямуючи до місця роботи та проїжджаючи повз зазначений супермаркет, Особа 3 вирішив заїхати на паркувальний майданчик, щоб перевірити обставини події. На місці він побачив Чемериса П.С. і працівників патрульної поліції. За його словами, він не помітив у Чемериса П.С. зовнішніх ознак алкогольного сп’яніння, хода та мовлення були звичайними, характерного запаху алкоголю він не відчув.

На запитання, чи пройшов він тест на стан сп’яніння, Чемерис П.С. повідомив Особа 3, що відмовився від його проходження, оскільки йому соромно як прокурору проходити алкотест перед великою кількістю людей. Також він посилався на попередню ситуацію з колишнім першим заступником керівника Бучанської окружної прокуратури Особа 7 та розцінював дії патрульних як можливу помсту.

Особа 3 також зазначив, що на місці перебував керівник патрульних поліцейських у цивільному одязі, який надавав підлеглим вказівки щодо складання протоколу. Після цього Чемерис П.С. на пропозицію працівників поліції сів до службового автомобіля, а приблизно через 30 хвилин повідомив, що стосовно нього складено протокол. Із протоколом у частині перебування у стані алкогольного сп’яніння він не погодився.

Окрім того, Особа 3 звернув увагу, що працівники поліції не склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152-1 КУпАП за паркування транспортного засобу на місцях, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю.

Після складання протоколу за статтею 130 КУпАП працівники поліції запропонували Особа 3 отримати під розписку автомобіль Чемериса П.С., на що він погодився. Сівши за кермо автомобіля, він повторно запитав Чемериса П.С., чи вживав той алкогольні напої. Чемерис П.С. знову це заперечив і повідомив, що для усунення будь-яких сумнівів бажає пройти освідування в закладі охорони здоров’я. Після цього Особа 3 відвіз його до Комунального некомерційного підприємства «Ірпінська центральна міська лікарня».

За словами Особа 3, Чемерис П.С. через 40–50 хвилин вийшов із лікарні та показав довідку про відібрання крові, зазначивши, що результати будуть пізніше.

Особа 3 додав, що під час перебування з ним у салоні автомобіля у закритому просторі він не відчував від Чемериса П.С. запаху, характерного для вживання алкогольних напоїв. Після цього він підвіз його до місця роботи, де вони продовжили виконувати службові обов’язки.

Також Особа 3 пояснив, що приблизно через тиждень  Чемерис П.С. показав йому медичний документ, у якому, за змістом, було зазначено, що 02 січня 2026 року ознак алкогольного сп’яніння в нього не виявлено.

Окрім того, Особа 3 зазначив, що Чемерис П.С. під час спілкування з працівниками патрульної поліції поводив себе спокійно, тактовно, заходів щодо тиску на працівників патрульної поліції не вчиняв та виконував усі їх вказівки.

Особа 3 охарактеризував Чемериса П.С. як відповідального, ініціативного, професійного та дисциплінованого працівника. Він зазначив, що Чемерис П.С. не запізнюється на роботу, підтримує належні відносини з колективом, а фактів уживання ним алкогольних напоїв або перебування у стані алкогольного сп’яніння на робочому місці за час його роботи в Бучанській окружній прокуратурі не було.

Також Особа 3 зазначив, що ним було проведено чотири оперативні наради з питань дотримання «Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів», антикорупційного законодавства, недопущення вчинення будь-яких адміністративних правопорушень, заборони перебування в громадських місцях у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, а також керування транспортними засобами в такому стані, недопущення порушень правил безпеки дорожнього руху, заборони використання службових посвідчень у позаробочий час та без законної необхідності, дотримання доброчесної поведінки та інших питань.

Відповідно до копій протоколів оперативних нарад від 27 серпня  2025 року, 03 листопада 2025 року, 17 грудня 2025 року та 20 лютого 2026 року, головуючим на зазначених нарадах був Особа 3, а серед прокурорів, які брали в них участь, був Чемерис П.С.

Згідно з листом директора Комунального некомерційного підприємства «Ірпінська центральна міська лікарня» Чемерис П.С. самостійно звернувся до багатопрофільного стаціонару зазначеного підприємства для проходження обстеження.

До матеріалів дисциплінарного провадження долучено акт та висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до зазначених документів 02 січня 2026 року о 17:30:00  Чемерис П.С. пройшов медичний огляд у Комунальному некомерційному підприємстві «Ірпінська центральна міська лікарня». Лікар, який проводив огляд, зазначив, що поведінка Чемериса П.С. була адекватною, свідомість ясною, він був орієнтований у місці, часі та просторі, мовлення не було порушене, а дихання було незмінне.

Згідно з результатами лабораторного дослідження № 27 від 12 січня  2026 року, проведеного у Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня № 10», у крові Чемериса П.С. етилового спирту не виявлено.

Із матеріалів дисциплінарного провадження також вбачається, що стосовно Чемериса П.С. у 2024 році вже розглядалася справа про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від  05 вересня 2024 року у справі № (конфіденційна інформація), Чемериса П.С. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, однак провадження закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Зі змісту зазначеної постанови також вбачається, що в межах цієї справи досліджувалися обставини щодо відмови Чемериса П.С. від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці події. Водночас суд дійшов висновку про відсутність доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

У зв’язку із цим провадження у справі про притягнення Чемериса П.С. до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Київська обласна прокуратура листом від 08 квітня 2026 року  № 07/3/2-1275вих-26 додатково направила акти про відсутність Чемериса П.С. на робочому місці у період: із 04 до 06, із 20 до 24 березня 2026 року у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок захворювання та догляду за хворою дитиною.

4.1  Короткий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу керівника Київської обласної прокуратури від  09 січня 2026 року № 3 проведено службове розслідування щодо можливого керування прокурором Чемерисом П.С. транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та вчинення інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Відомості про вчинення прокурором Чемерисом П.С. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики та порушення правил внутрішнього службового розпорядку, підтвердилися.

 

5.    Пояснення прокурора

 

Чемерис П.С. зазначив, що він не погоджується з порушеннями, інкримінованими йому у протоколі.

Він наголосив, що посаду прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області обіймає із жовтня 2025 року дотепер.

Стосовно доводів, зазначених у дисциплінарній скарзі, Чемерис П.С. пояснив, що 02 січня 2026 року працівниками поліції щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті  130 КУпАП. У протоколі зазначено, що він нібито керував автомобілем марки «Mazda» CX-5, державний номерний знак (конфіденційна інформація), з ознаками алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки і в медичному закладі.

Чемерис П.С. вказав, що не погоджується з такими висновками, оскільки матеріали адміністративного провадження не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт законної зупинки транспортного засобу, факт керування ним у стані алкогольного сп’яніння або належним чином зафіксовану відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Чемерис П.С. зазначив, що до матеріалів долучено декілька відеофайлів, однак вони не відображають повної хронології подій. Частина відеозаписів має невідоме походження, а один із файлів є склейкою відеорядів із різних  бодікамер, що, на його думку, свідчить про відсутність безперервної фіксації події.

Також він звернув увагу, що протокол містить посилання на керування ним транспортним засобом із ознаками алкогольного сп’яніння, однак встановити під час руху такі ознаки, як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови чи зміна забарвлення обличчя, неможливо. Тому, на його переконання, встановленню таких ознак мала передувати законна зупинка автомобіля.

Водночас матеріали справи не містять обґрунтування причини зупинки транспортного засобу. Згідно з відеозаписом із нагрудної камери, працівники поліції не пояснили йому конкретну причину зупинки. Натомість із фрази поліцейських «Пане водій, зупинка на місцях...» він зробив висновок, що йшлося про зауваження щодо паркування на місцях для осіб з інвалідністю. На його думку, це підтверджує, що на момент підходу поліцейських автомобіль стояв і був припаркований, а не перебував у русі.

Прокурор стверджував, що працівники поліції належним чином не задокументували порушення ним Правил дорожнього руху, яке б давало підстави для зупинки транспортного засобу відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

У зв’язку з цим він вважає, що усі складені щодо нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини. Він підкреслив, що вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП стосуються саме особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, а факт такого керування і факт відмови від огляду мають бути доведені.

Чемерис П.С. окремо зазначив, що його документи на право керування транспортним засобом, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та службове посвідчення працівника прокуратури зберігалися у книжці для документів. Прокурор надав вказані документи для ознайомлення працівникам поліції на їхнє прохання і жодним чином не мав наміру чинити будь-який тиск на працівників поліції та не використовував своє службове посвідчення з цією метою.

Окрім того, він вказав, що на телефон поліцейського надходив дзвінок від невідомої особи, після чого поліцейський доповідав обставини, які, на його думку, не відповідали дійсності. Зокрема, йшлося про те, що він нібито «на ногах не держиться». Водночас із інших відеозаписів видно, що після спілкування з поліцейськими він від’їхав із місця для паркування осіб з інвалідністю та припаркувався на іншому вільному місці.

Прокурор зазначив, що більше ніж через годину очікування поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Драгер». При цьому, за його словами, на відео вже відсутній автомобіль, а події відбувалися на пішохідній частині тротуару біля супермаркету.

Він пояснив, що після відмови від пропозиції пройти огляд на місці поліцейський повідомив йому про складання протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП. При цьому, за його словами, після такої відмови йому не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров’я.

Перебуваючи у патрульному автомобілі, Чемерис П.С. чув, як поліцейські обговорювали зміст протоколу, зокрема обставини щодо паркування, складання направлення, акта огляду та часу події, що, на його думку, свідчить про штучне формування матеріалів адміністративного провадження.

Крім того, він стверджував, що ознаки алкогольного сп’яніння поліцейські визначали непослідовно. Спочатку йшлося про запах алкоголю з транспортного засобу, згодом – про запах з порожнини рота, сповільнену мову та блідість обличчя, а під час складання протоколу формулювання змінювалися відповідно до тексту інструкції.

Він наголосив, що на відео чітко відповідав на запитання та розмовляв без уповільнення чи порушення мови. Тому вважає, що зазначені у протоколі ознаки сп’яніння не були належно встановлені та підтверджені.

При цьому він зазначив, що відсутність у нього стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння підтверджується висновком КНП Ірпінської міської ради Київської області «Ірпінська центральна міська лікарня» від 02 січня  2026 року, згідно з яким він о 17:30, через 50 хвилин після виявлення у нього ознак алкогольного сп’яніння, пройшов огляд у лікаря-нарколога. Результат лабораторного дослідження підтвердив відсутність етанолу в його крові.

У зв’язку з цим він вважає, що долучені до протоколу докази не підтверджують факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку.

Також він звернув увагу, що після його виходу з патрульного автомобіля до поліцейських підійшла невідома особа у спортивному одязі, яка цікавилася змістом його пояснень та фотографувала матеріали адміністративного провадження. На його думку, це свідчить про можливе стороннє втручання в оформлення матеріалів.

Чемерис П.С. вважає, що з огляду на зафіксовані бодікамерами обставини щодо нього було вчинено фабрикування матеріалів адміністративного провадження про його винуватість, складанням яких керувала невідома особа.

Підсумовуючи, він зазначив, що в стані алкогольного сп’яніння не перебував, а порушення щодо паркування після зауваження усунув. Водночас він визнав, що відмова від проходження огляду на місці могла бути розцінена як порушення прокурорської етики, оскільки така поведінка могла викликати сумніви у його доброчесності, та щиро розкаявся у таких діях.

У засіданні Комісії Чемерис П.С. частково погодився з висновком члена КДКП, вказавши, що розуміє наслідки своєї відмови від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, а також те, що така відмова є дисциплінарним проступком і підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Він зазначив, що того дня алкогольних напоїв не вживав, а його відмова від проходження такого огляду була пов’язана виключно з упередженим ставленням до працівників поліції.

Чемерис П.С. визнав свою вину та зазначив, що тепер розуміє, що йому слід було пройти медичний огляд у лікаря, усвідомлює недопустимість таких дій у майбутньому, у зв’язку з чим просив не застосовувати до нього найсуворіший вид дисциплінарного стягнення. Також він зазначив, що їхав у службових справах, коли був зупинений працівниками патрульної поліції.

 

6.    Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно із пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки прокурорів.

Пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 цього ж Закону визначено, що прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у випадку встановлення судом складу адміністративного правопорушення у тому числі у зв’язку із відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частини перша, друга, третя та четверта статті 266 КУпАП передбачають відсторонення особи від керування у тому числі транспортними засобами у разі наявності підстав вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особи, яка керувала транспортним засобом, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; застосування поліцейськими під час огляду осіб технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів проведення огляду у присутності двох свідків; проведення огляду особи на стан алкогольного сп’яніння в закладах охорони здоров’я у разі незгоди особи, на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами; проміжок часу у який особа підлягає огляду в закладах охорони здоров’я; проведення огляду у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

У статті 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і, зокрема, має право надавати пояснення.

Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 2003 року № 3353-XII визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Частиною п’ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов’язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється, у тому числі, Національною поліцією.

Згідно із пунктом 2.5. розділу 1 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Розділами І та ІІ Інструкції № 1452/735 визначено загальні положення та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейськими та оформлення його результатів.

Зокрема, огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ, або лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП; з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 1, 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853, визначено перелік додатків до протоколу про адміністративне правопорушення, серед яких можуть бути документи і матеріали, які містять інформацію про правопорушення; протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а за наявності свідків і потерпілих підписується також цими особами; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права й обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Розділом Х Інструкції № 1395 регулюються особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП. Згідно пунктів 1, 4 Розділу Х цієї Інструкції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають, у тому числі, у стані алкогольного сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 9901/375/19 констатовано, що згідно з Інструкцією № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

У постанові від 30 червня 2022 року у справі № 9901/152/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на положення частини п’ятої статті 14 Закону № 3353-XII, частини другої статті 16 та статті 52 цього Закону, пункту 2.5 ПДР водій зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені вказаними нормативно-правовими актами, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп’яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння на вимогу працівників поліції є його обов’язком. Позивач як особа, яка має відповідні професійні знання, будучи фаховим юристом, перебуваючи на посаді в органах прокуратури, будучи ознайомленим з вимогами щодо прокурорської етики, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо перебування у стані алкогольного сп’яніння, не спростував таких та не виконав законних вимог працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп’яніння.

Одночасно у висновках Великої Палати Верховного суду у цій же постанові вказано, що законодавством не передбачено можливості висунення особою, яку зупинили працівники поліції, умов проходження огляду на стан сп’яніння. 

Основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначені Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі – Кодекс).

Відповідно до статті 1 Кодексу, його завданнями, зокрема, є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них, створення умов для розвитку у прокурорів почуття справедливості, відповідальності, відданості справі, додержання загальнолюдських моральних цінностей.

Частинами першою та другою статті 11 Кодексу визначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

При виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу).

Згідно зі статтею 21 Кодексу етики прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

Статтею 32 Кодексу визначено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження.

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (статті 33 Кодексу).

Згідно з усталеною практикою Комісії до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури віднесено: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру»; добровільне та свідоме перебування прокурора в умовах воєнного часу на території ворожої держави, перехід на сторону ворога або вчинення дій в інтересах ворога або окупаційної влади, зайняття колабораційною діяльністю; відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння, некоректне та непристойне поводження.

Окрім того, відповідно до пункту 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить, зокрема, відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння в установленому законодавством порядку.

Із системного аналізу положень частини другої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» можна дійти висновку, що притягнення чи непритягнення прокурора до адміністративної відповідальності не виключає можливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності за те саме діяння, якщо воно містить склад дисциплінарного проступку.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності, у тому числі підтримувати професійну конфіденційність.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Розділом ІІІ Європейських інституцій з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалених Конференцією генеральних прокурорів країн-членів Ради Європи у 2005 році, які згідно з частиною другою статті 3 Кодексу є нормативною базою правового регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, передбачено, що поведінка прокурорів, як і суддів, не може бути залишена на власний розсуд незалежно від того, чи це стосується робочого або вільного часу. Це особливо важливо при оцінці діяльності прокурорів і в дисциплінарних провадженнях проти них.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

З урахуванням вимог трудового законодавства, прогул є підставою для звільнення працівника.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Статтею 141 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Правила є обов'язковими для всіх прокурорів Київської обласної прокуратури та місцевих (окружних) прокуратур та доводяться до їх відома під підпис.

Відповідно до розділу ІІ цих Правил встановлено такий режим роботи в органах Київської обласної прокуратури: початок роботи з 9 години – упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 год до 13  год 45 хв – упродовж робочого тижня; кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер – о 18 год, у п’ятницю – о 16 год 45  хв, вихідні дні – субота і неділя.

Згідно з розділом ІІІ зазначених Правил прокурор про свою відсутність на роботі повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами.

У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.

Недотримання вимог Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів є підставою для притягнення прокурора до відповідальності у порядку, передбаченому законодавством.

Оцінивши діяльність прокурора Чемериса П.С. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Чемериса П.С. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 та 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Вимогою Закону України «Про прокуратуру» щодо змісту дисциплінарної скарги є зазначення скаржником конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому противоправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), можливі шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Згідно з усталеною практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону України «Про прокуратуру», прокурор Чемерис П.С., серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил прокурорської етики, якими прокурори повинні керуватися як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою, визначених Кодексом.

Натомість, усупереч вимогам статей 3, 19, 36 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 21 Кодексу, статей 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, Чемерис П.С. за обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, допустив дії, які свідчать про відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп’яніння, що є порушенням вимог законодавства, оскільки проходження такого огляду є безумовним обов’язком водія.

Згідно з наведеними вище нормативно-правовими актами водій зобов’язаний виконувати законні вимоги поліцейських, висунуті в межах їх компетенції. До таких вимог належить вимога про проходження водієм огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавством також установлено алгоритм дій працівників поліції та водія під час зупинки транспортного засобу і виявлення підстав для проведення огляду особи на стан сп’яніння.

Зокрема, у разі виявлення поліцейським ознак, що свідчать про перебування водія у стані алкогольного сп’яніння, він має право вимагати проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з метою встановлення стану сп’яніння. За результатами такого огляду складається відповідний акт, а в разі підтвердження стану сп’яніння – протокол про адміністративне правопорушення.

У випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу поліцейський пропонує пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров’я, уповноваженому на його проведення відповідно до вимог законодавства. Крім того, під час оформлення адміністративних матеріалів поліцейський складає направлення на проходження відповідного огляду в закладі охорони здоров’я.

У разі добровільної згоди водія на проходження огляду в закладі охорони здоров’я він протягом двох годин із моменту виявлення підстав для проведення такого огляду супроводжується поліцейськими до відповідного медичного закладу, де в їх присутності проходить огляд на предмет встановлення стану алкогольного сп’яніння.

Дослідженням матеріалів дисциплінарного провадження встановлено, що 02 січня 2026 року працівники батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області під час патрулювання на ділянці автомобільної дороги М-07 Київ – Ковель поблизу супермаркету «NOVUS» у м. Буча виявили порушення Правил дорожнього руху України, допущене Чемерисом П.С.

Надалі під час спілкування працівники поліції виявили у Чемериса П.С. ознаки алкогольного сп’яніння, зокрема порушення координації рухів, різку зміну кольору шкірних покривів обличчя та запах алкоголю з порожнини рота.

У зв’язку з цим працівники поліції запропонували Чемерису П.С. пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку:  у закладі охорони здоров’я або на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу.

Проте Чемерис П.С., будучи особою, яка має відповідні професійні знання, фаховим юристом і прокурором, обізнаним із вимогами прокурорської етики, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння, не виконав законних вимог працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп’яніння, відмовився від його проходження, а також своєчасно не вжив заходів, які могли б спростувати підозру уповноваженої особи щодо його перебування у стані алкогольного сп’яніння.

Щодо доводів прокурора Чемериса П.С. про те, що його автомобіль був припаркований, він ним не керував, а тому у працівників поліції не було підстав складати стосовно нього процесуальні документи, слід зазначити таке.

Твердження Чемериса П.С. про те, що він не керував транспортним засобом, не узгоджуються з матеріалами дисциплінарного провадження. Із пояснень самого прокурора та Особа 3, який також підтвердив пояснення прокурора в цій частині, вбачається, що після спілкування з працівниками поліції щодо порушення правил паркування Чемерис П.С. сів за кермо автомобіля та перепаркував його на інше вільне місце, що свідчить про фактичне керування ним транспортним засобом під час зазначених подій.

Предметом перевірки у цьому дисциплінарному провадженні є факт відмови прокурора Чемериса П.С. від проходження передбаченого законом огляду, неспростування ним в установлений законодавцем термін підозр уповноважених осіб про відсутність у нього стану алкогольного сп’яніння, а не встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння чи наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, посилання прокурора на те, що автомобіль був припаркований, не спростовує встановлених обставин та не впливає на дисциплінарну оцінку його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в установленому законодавством порядку.

Допущення такої поведінки підриває авторитет як прокурора та органів прокуратури, так і держави загалом, оскільки прокурори під час здійснення своїх повноважень представляють державу.

На переконання Комісії, така поведінка прокурора свідчить про грубе порушення ним правил прокурорської етики. Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від  30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19.

Слід врахувати, що згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 800/549/17 та від 13 листопада 2018 року у справі № П/9901/19/17, для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, необхідно встановити, зокрема, факт поведінки, яка скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила його репутації та авторитету прокуратури, а також викликала негативний громадський резонанс.

Оглядом матеріальних носіїв інформації, які містяться у матеріалах дисциплінарного провадження встановлено, що, відмовляючись від проходження відповідного огляду, Чемерис П.С. повідомив працівникам поліції про те, що розуміє наслідки такої відмови.

Крім того, під час обговорення поліцейськими між собою наявності у Чемериса П.С. такої ознаки алкогольного сп’яніння, як порушення мовлення, він запитав: «Де в мене єсть порушення мови?... які ознаки... менше пишіть... я вчора фактично вживав десь о четвертій годині... говорю як єсть...». Отже, він фактично визнав вживання алкоголю напередодні та просив працівників поліції менше зазначати обставин у протоколі.

Додатково з відеозаписів зазначених подій убачається, що Чемерис П.С. намагався дізнатися номер екіпажу працівників поліції, просив надати можливість сфотографувати службове посвідчення одного з поліцейських, а також надсилав відповідну фотографію третій особі. Такі дії можуть свідчити про його намагання вирішити ситуацію у спосіб, не передбачений вимогами чинного законодавства.

Також слід звернути увагу на пред’явлення Чемерисом П.С. службового посвідчення прокурора.

Зазначені події не були пов’язані з виконанням Чемерисом П.С. службових повноважень, а виникли у зв’язку з керуванням ним транспортним засобом та спілкуванням із працівниками поліції як учасником дорожнього руху. За таких обставин пред’явлення службового посвідчення прокурора не було зумовлене службовою необхідністю.

Використання службового посвідчення в ситуації, не пов’язаній із виконанням службових обов’язків, може свідчити про намагання використати свій службовий статус у приватній ситуації, що не відповідає вимогам статті  21 Кодексу.

За таких обставин Комісія вважає, що в його діях наявні ознаки грубого порушення правил прокурорської етики, оскільки вони призвели до дискредитації особи прокурора, зашкодили його репутації та авторитету прокуратури та були направлені не на встановлення істини, а на уникнення можливої відповідальності.

Самостійне проходження Чемерисом П.С. огляду на стан алкогольного сп’яніння 02 січня 2026 року о 17:30, проведене без дотримання встановленого законодавством порядку, не спростовує підозри уповноваженої особи щодо його перебування у стані алкогольного сп’яніння на момент зупинки транспортного засобу та не підтверджує відсутності такого стану.

Із матеріалів дисциплінарного провадження також убачається, що стосовно Чемериса П.С. у 2024 році вже розглядалася справа про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил дорожнього руху, зокрема за частиною першою статті 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.

Зі змісту постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2024 року у справі № (конфіденційна інформація), убачається, що в межах цієї справи також досліджувалися обставини відмови Чемериса П.С. від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Попри те, що провадження за частиною першою статті 130 КУпАП було закрито у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, сам факт попереднього виникнення аналогічної ситуації свідчить про обізнаність прокурора з установленим законодавством порядком проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, правовими наслідками відмови від такого огляду, а також необхідністю належного виконання законних вимог працівників поліції.

Натомість 02 січня 2026 року знову виникла ситуація, пов’язана з підозрою працівників поліції щодо керування Чемерисом П.С. транспортним засобом із ознаками алкогольного сп’яніння, при цьому він повторно відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку.

Зазначене свідчить про неналежне ставлення Чемериса П.С. до обов’язку неухильно дотримуватися вимог закону, Правил дорожнього руху та правил прокурорської етики, а також додатково підтверджує грубий характер допущеного ним порушення.

Також наведені обставини свідчать про обізнаність прокурора з відповідною процедурою, що спростовує його посилання на необізнаність та хвилювання.

Отже, сукупно такі дії прокурора Чемериса П.С. не є прикладом законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки, а також є такими, які дискредитують його як представника прокуратури.

Таким чином, прокурор Чемерис П.С. порушив вимоги статей 3, 19, 36 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 21 Кодексу, статей 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху, чим учинив дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачена пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру». У зв’язку з цим наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Водночас щодо посилань скаржника на те, що зазначені події відбувалися 02 січня 2026 року близько 15:00, тобто у робочий час, у зв’язку з чим у діях прокурора наявні ознаки порушення правил внутрішнього службового розпорядку, слід зазначити таке.

До матеріалів дисциплінарного провадження не долучено жодних документів, якими було б зафіксовано відсутність прокурора на робочому місці без поважних причин, зокрема акта про його відсутність на робочому місці.

Крім того, необхідно зазначити, що безпосередню участь у подіях 02 січня 2026 року брав керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області Особа 3, що свідчить про його обізнаність щодо місцеперебування Чемериса П.С. та обставин, за яких він перебував поза робочим місцем. Комісія й бере до уваги пояснення прокурора щодо його відсутності на робочому місці у зв’язку з виконанням службових обов’язків, які скаржником не спростовано.

Ураховуючи викладене, сам по собі факт перебування Чемериса П.С. поза приміщенням органу прокуратури в робочий час, за відсутності належного документального підтвердження безпідставності його відсутності на робочому місці, не є достатнім для висновку про порушення ним правил внутрішнього службового розпорядку.

Вчинення прокурором Чемерисом П.С. дисциплінарних проступків підтверджено:

-      відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі керівника Київської обласної прокуратури;

-      протоколом про адміністративне правопорушення від 02 січня  2026 року серія ЕПР1 № (конфіденційна інформація);

-       розпискою Чемериса П.С. від 02 січня 2026 року про підтвердження факту відсторонення його від керування транспортного засобу;

-      розпискою Особа 3 від 02 січня 2026 року про зобов’язання доставити транспортний засіб за місцем проживання власника, акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з  використанням спеціальних технічних засобів;

-       направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість;

-      поясненнями працівників поліції Особа 5 та Особа6;

-      відеозаписами із портативних відеореєстраторів (MOTOROLA VB 400 ID реєстраторів 470306, 470330).

Датою вчинення дисциплінарного проступку слід вважати 02 січня  2026 року, а відтак встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не сплив.

Дійшовши висновку про наявність у діях прокурора Чемериса П.С. дисциплінарного проступку та визначаючи вид дисциплінарного стягнення, який належить застосувати до нього, Комісія враховує очевидність і грубість допущеного порушення, характер і наслідки дисциплінарного проступку, а також повторність подібної поведінки. Зокрема, Чемерис П.С., незважаючи на те, що обставини його попередньої відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння вже були предметом судового розгляду, не зробив належних висновків і знову обрав аналогічну модель поведінки.

Водночас Комісія бере до уваги, що Чемерис П.С. визнав помилковість своєї поведінки, щиро розкаявся у вчиненому, надав відповідні пояснення, а також того ж дня самостійно пройшов огляд на стан алкогольного сп’яніння. Наведені обставини свідчать про усвідомлення прокурором неналежності своєї поведінки та її наслідків. З огляду на викладене Комісія вважає, що зазначені обставини є достатніми для застосування до Чемериса П.С. дисциплінарного стягнення, менш суворого, ніж звільнення з посади прокурора.

У зв’язку з цим Комісія вважає за необхідне накласти на нього дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 2 частини першої статті  49 Закону України «Про прокуратуру», – у вигляді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, строком на один рік.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Чемериса Павла Сергійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, строком на 1 рік.

Копії рішення надіслати керівнику Київської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору  Чемерису П.С., а також керівнику Бучанської окружної прокуратури Київської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.