Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.    Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 20 квітня 2026 року надійшли дисциплінарні скарги Особа 1 (далі – скаржниця, Особа 1) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Ващенком С.Д.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарні скарги розподілено члену Комісії Радзівону М.О., за результатами вивчення яких 28 квітня 2026 року він прийняв рішення про відкриття дисциплінарних проваджень  № 07/3/2-354дс-13дп-26 та № 07/3/2-355дс-14дп-26.

Надалі рішенням Комісії від 29 квітня 2026 року дисциплінарні провадження № 07/3/2-354дс-13дп-26 та № 07/3/2-355дс-14дп-26 об’єднано в одне провадження за № 07/3/2-354дс-13дп-26.

Згодом 01 червня 2026 року до Комісії надійшла ще одна дисциплінарна скарга Особа 1 про вчинення прокурором Ващенком С.Д. дисциплінарного проступку, яку автоматизованою системою розподілу того ж дня розподілено члену Комісії Радзівону М.О.

За результатами її попереднього розгляду 09 червня 2026 року він прийняв рішення № 07/3/2-503дс-23дп-26 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно Ващенка С.Д. у частині та відкриття дисциплінарного провадження стосовно нього у частині.

Рішенням Комісії від 10 червня 2026 року дисциплінарне провадження  № 07/3/2-503дс-23дп-26 об’єднано з дисциплінарним провадженням  № 07/3/2-354дс-13дп-26 в одне провадження за № 07/3/2-354дс-13дп-26.

Водночас 15 червня 2026 року до Комісії надійшла окрема дисциплінарна скарга Особа 1 про вчинення зазначеним прокурором дисциплінарного проступку, яку автоматизованою системою розподілу того ж дня розподілено члену Комісії Радзівону М.О.

За результатами попереднього розгляду цієї скарги він 22 червня  2026 року прийняв рішення № 07/3/2-556дс-27дп-26 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно Ващенка С.Д. у частині та відкриття дисциплінарного провадження стосовно нього у частині.

Рішенням Комісії від 01 липня 2026 року дисциплінарне провадження  № 07/3/2-556дс-27дп-26 об’єднано з дисциплінарним провадженням  № 07/3/2-354дс-13дп-26 в одне провадження за № 07/3/2-354дс-13дп-26.

За результатами перевірки Радзівон М.О. 02 липня 2026 року склав висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора  Ващенка С.Д. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передав його на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Особа 1 листом від 02 липня 2026 року повідомила Комісію про згоду на розгляд висновку за її відсутності, підтримала позицію викладену у дисциплінарних скаргах та категорично не погодилася із висновком члена Комісії Радзівона М.О. про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Ващенка С.Д.

Ващенко С.Д. листом від 03 липня 2026 року повідомив Комісію про згоду на розгляд висновку за його відсутності.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої  статті 47 Закону України «Про прокуратуру», прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Ващенка С.Д.

 

3.  Зміст дисциплінарної скарги

 

У своїх скаргах Особа 1 зазначила, що в листі від 26 січня 2026 року прокурор Ващенко С.Д. повідомив їй про направлення матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) до Державного бюро розслідувань. Водночас, за твердженням скаржниці, згідно з Реєстром спецзв’язку № 16 ці матеріали передано кур’єру лише 06 лютого 2026 року. На її переконання, прокурор надав неправдиву інформацію та безпідставно утримував зазначені матеріали кримінального провадження.

Окремо вона звернула увагу на те, що у вказаному кримінальному провадженні прокурор неправильно зазначив ініціали слідчого судді, а саме «Погрібна М.М.» замість «Погрібна Н.М.».

Також скаржниця вказала, що 30 січня 2026 року прокурор Ващенко С.Д. нібито вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) завідомо неправдиві відомості у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). За її твердженням, підставою для реєстрації він зазначив неіснуючу ухвалу від 16 січня 2026 року.

За словами скаржниці, Ващенко С.Д. також надав їй копію цієї ухвали, яка мала ознаки редагування першого аркуша, містила ідентичні граматичні помилки, що й реальна ухвала від 21 січня 2026 року, а також видалені речення. Це, на її переконання, свідчило про фабрикування тексту судового рішення.

У зв’язку із зазначеними обставинами вона 23 лютого 2026 року подала заяву про можливе вчинення кримінального правопорушення. На виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року у справі № (конфіденційна інформація) Ващенко С.Д. 14 квітня 2026 року вніс відповідні відомості до ЄРДР за № (конфіденційна інформація).

При цьому у графі «Дата надходження заяви» прокурор зазначив 13 квітня 2026 року, хоча фактично заяву подано 23 лютого 2026 року. Особа 1 вважала, що таким чином до ЄРДР внесено недостовірні відомості з метою приховати тривале невиконання вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Скаржниця також наголосила, що Ващенко С.Д., який безпосередньо зареєстрував кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) та чиї дії фактично підлягали перевірці, особисто вніс до ЄРДР відомості за  № (конфіденційна інформація) та визначив себе процесуальним керівником у ньому.

На переконання Особа 1, такі дії свідчили про наявність у прокурора реального конфлікту інтересів, порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а також про намагання перешкодити здійсненню правосуддя та уникнути відповідальності.

Окрім того, скаржниця зазначила, що Ващенко С.Д. не дотримався вимог статті 55 КПК України, оскільки, попри наведені в заяві від 23 лютого 2026 року відомості про заподіяння їй матеріальної та моральної шкоди, відмовився вручити їй пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілої.

За таких обставин скаржниця вважала, що в діях прокурора Ващенка С.Д. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1,  5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

4.  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Радзівона М.О., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У зв’язку з тим, що Ващенко С.Д., за твердженням скаржниці, використовував свої службові повноваження та службовий статус на користь своїх приватних інтересів, порушував вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та «Про прокуратуру», вчиняв інші дії, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, Особа 1 направила до КДКП дисциплінарні скарги щодо можливого вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Після відкриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Ващенка С.Д. членом Комісії Радзівоном М.О. листом від 30 квітня 2026 року  № 07/3/2-1667вих-26 ініційовано проведення службового розслідування за фактами, викладеними у дисциплінарних скаргах. Відповідне службове розслідування призначено наказом керівника  Дніпропетровської обласної прокуратури від 11 травня 2026 року № 103.

Під час перевірки в межах дисциплінарного провадження опрацьовано відомості, що містяться в матеріалах кримінальних проваджень  № (конфіденційна інформація), № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація).

Щодо кримінальних проваджень № (конфіденційна інформація) та  № (конфіденційна інформація) встановлено такі обставини.

До Дніпропетровської обласної прокуратури 07 січня 2026 року електронною поштою, а 09 січня 2026 року поштовим зв’язком надійшла заява Особа 1 від 06 січня 2026 року про можливе вчинення кримінального правопорушення старшим оперуповноваженим Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України  Особа 2 під час досудового розслідування кримінального провадження № (конфіденційна інформація). Заяви зареєстровано в обласній прокуратурі відповідно за № 1308-26 та № 1862-26.

Листом від 13 січня 2026 року № 31/2-4682-25 виконувач обов’язків начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури Особа 3 (далі – Особа 3) повідомив  Особа 1 про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей за її заявою.

До Дніпропетровської обласної прокуратури 21 січня 2026 року надійшла ухвала слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра Погрібної Н.М. від тієї ж дати у справі № (конфіденційна інформація), якою скаргу Особа 1 задоволено частково та зобов’язано уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості за її заявою від 06 січня 2026 року.

Згідно з резолюцією Особа 3 від 23 січня 2026 року зазначену ухвалу передано для виконання прокурору Ващенку С.Д.

За відомостями ЄРДР прокурор Ващенко С.Д. 23 січня 2026 року о  16 годині 26 хвилин вніс відповідні відомості, які о 16 годині 55 хвилин зареєстрував заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Особа 4 (далі – Особа 4). Кримінальному провадженню присвоєно № (конфіденційна інформація).

Того ж дня прокурор Ващенко С.Д. постановою визначив підслідність кримінального провадження за Третім слідчим відділом, дислокованим у місті Дніпрі, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та доручив цьому органу проведення досудового розслідування.

Листами від 26 січня 2026 року № 31/2-103вих-26 та № 31/2-104вих-26 прокурор Ващенко С.Д. повідомив Особа 1 і Соборний районний суд міста Дніпра про виконання ухвали та внесення відомостей до ЄРДР. Особа 1 також надано витяг з Реєстру.

Особа 4 27 січня 2026 року визначив групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Супровідним листом від 30 січня 2026 року № 31/2-128вих-26 матеріали кримінального провадження скеровано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві. Водночас відповідно до Реєстру спецзв’язку № 16 ці матеріали фактично передано до відповідного підрозділу Держспецзв’язку 06 лютого 2026 року.

Слідчого у кримінальному провадженні призначено 17 лютого 2026 року, а 26 лютого 2026 року слідчий Особа 5 прийняв його до свого провадження.

Окрім того, 17 лютого 2026 року о 18 годині 06 хвилин прокурор  Ващенко С.Д. вніс зміни до фабули кримінального провадження, замінивши ініціали судді «Погрібна М.М.» на «Погрібна Н.М.».

Надалі 29 січня 2026 року до Дніпропетровської обласної прокуратури за № 6753-26 із Соборного районного суду міста Дніпра надійшов супровідний лист, у якому зазначалося про направлення ухвали слідчого судді Погрібної Н.М. від 21 січня 2026 року у справі № (конфіденційна інформація).

При цьому до супровідного листа було додано копію ухвали в тій самій справі, датовану 16 січня 2026 року. Цією ухвалою скаргу Особа 1 щодо невнесення відомостей до ЄРДР задоволено частково та зобов’язано уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості за її заявою від 06 січня 2026 року.

Згідно з резолюцією начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури Особа 6 (далі – Особа 6) ухвалу 30 січня 2026 року передано Особа 3 для організації її виконання. Особа 3, у свою чергу, доручив прокурору Ващенку С.Д. внести відповідні відомості до ЄРДР.

Прокурор Ващенко С.Д. вніс відомості до ЄРДР того ж дня о 13 годині  37 хвилин. Після їх перевірки о 16 годині 45 хвилин Особа 4 зареєстрував кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

Постановою від 02 лютого 2026 року прокурор Ващенко С.Д. визначив підслідність кримінального провадження за Третім слідчим відділом, дислокованим у місті Дніпрі, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Листами від 02 лютого 2026 року № 31/2-135вих-26 та № 31/2-136вих-26 прокурор Ващенко С.Д. повідомив слідчого суддю та Особа 1 про виконання ухвали й внесення відомостей до ЄРДР. Особа 1також надано відповідний витяг.

Супровідним листом від 03 лютого 2026 року № 31/2-144вих-26 матеріали кримінального провадження в одному томі направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві. Згідно зі штрихкодом на супровідному листі вони надійшли до зазначеного органу 12 лютого 2026 року за № 314-кл-26/п.

Групу прокурорів у кримінальному провадженні визначено 11 лютого  2026 року, а слідчого призначено 17 лютого 2026 року.

Окремо встановлено, що 20 лютого 2026 року Особа 1 звернулася до Соборного районного суду міста Дніпра із заявою про перевірку автентичності ухвали від 16 січня 2026 року.

У листі від 23 лютого 2026 року слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра Погрібна Н.М. підтвердила автентичність наданого документа та повідомила, що секретар судового засідання помилково направив проєкт ухвали. За змістом листа єдина відмінність між проєктом та остаточним текстом ухвали полягала в даті документа й відомостях про явку учасників у судове засідання. В іншій частині зміст обох документів був ідентичним.

Щодо кримінального провадження № (конфіденційна інформація) встановлено такі обставини.

Особа 1 23 лютого 2026 року подала до Дніпропетровської обласної прокуратури заяву про можливе вчинення кримінальних правопорушень невстановленими особами, серед яких, за її припущенням, могли бути працівники Соборного районного суду міста Дніпра та Дніпропетровської обласної прокуратури.

У заяві вона посилалася на складання завідомо неправдивої ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра Погрібної Н.М. від  16 січня 2026 року у справі № (конфіденційна інформація) та подальше внесення на її підставі відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Зокрема, Особа 1 зазначала, що надана їй копія ухвали від 16 січня 2026 року містила ті самі граматичні й технічні помилки, що й ухвала від 21 січня 2026 року, однак із її тексту було видалено окреме речення. Також вона звернула увагу на відсутність на першому аркуші копії підписів і відбитків печаток суду.

Листом від 24 лютого 2026 року № 31/2-26вих-26 Особа 3 повідомив Особа 1 про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Особа 7 від 01 квітня 2026 року у справі № (конфіденційна інформація) скаргу Особа 1 на невнесення відомостей до ЄРДР задоволено. Уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури зобов’язано внести до ЄРДР відомості за її заявою від 23 лютого 2026 року та надати заявниці витяг із Реєстру.

Зазначена ухвала надійшла до обласної прокуратури 13 квітня 2026 року за № 26412-26. Відповідно до резолюції Особа 3 її передано прокурору Ващенку С.Д. для виконання у строк до 14 квітня 2026 року.

За відомостями ЄРДР прокурор Ващенко С.Д. 14 квітня 2026 року о  12 годині 33 хвилини вніс відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України. Того ж дня о 15 годині 59 хвилин заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Особа 8 (далі – Особа 8) зареєстрував кримінальне провадження № (конфіденційна інформація).

Листом від 14 квітня 2026 року № 31/2-597вих-26 прокурор Ващенко С.Д. повідомив Особа 1 про внесення відомостей до ЄРДР на виконання ухвали суду та надав їй копію відповідного витягу. Про виконання судового рішення також повідомлено Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Постановою прокурора Ващенка С.Д. від 14 квітня 2026 року підслідність кримінального провадження визначено за Третім слідчим відділом, дислокованим у місті Дніпрі, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Постановою Особа 8 від 16 квітня 2026 року визначено групу прокурорів, старшим якої призначено прокурора Ващенка С.Д. Однак надалі постановою Особа 8 від 15 травня 2026 року склад групи прокурорів змінено, а її старшим визначено прокурора Особа 9.

Слідчого у кримінальному провадженні призначено 19 травня 2026 року, а 20 травня 2026 року слідчий Особа 10 прийняв його до свого провадження.

Також слід зазначити, що за результатами розгляду звернень Особа 1 щодо набуття статусу потерпілої Дніпропетровською обласною прокуратурою листами від 16 та 20 квітня 2026 року їй роз’яснено положення статті 55  КПК України, зокрема право звернутися із заявою про залучення до кримінального провадження як потерпілої, а також порядок оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, передбачений статтями 303 –307 КПК України.

Окрім того, 22 квітня 2026 року Особа 1звернулася до Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) із заявою, у якій повідомила про можливі протиправні дії слідчого судді Погрібної Н.М. та прокурора  Ващенка С.Д., які, на її думку, полягали у зловживанні владою у зв’язку з виготовленням та використанням ухвали, датованої 16 січня 2026 року.

Листом від 07 травня 2026 року  Особа 1 повідомлено про невнесення відомостей за її заявою до ЄРДР. У зв’язку із цим 08 травня 2026 року вона звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня  2026 року у справі № (конфіденційна інформація) скаргу Особа 1 задоволено та зобов’язано уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за її заявою.

Листом від 19 травня 2026 року № 544-294/16567 Особа 1 повідомлено про внесення до ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)  з попередньою правовою кваліфікацією за частиною першою статті 366 КК України.

Зі змісту внесених до ЄРДР відомостей убачається, що вони стосуються можливого вчинення слідчим суддею службового підроблення, а саме виготовлення судового рішення, яке, за твердженням заявниці, є підробленим.

Також установлено, що відомості до ЄРДР у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація), № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація) вносив прокурор Ващенко С.Д., тоді як реєстрацію цих кримінальних проваджень після перевірки внесених даних здійснювали Особа 4 та Особа 8.

4.1  Короткий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу керівника обласної прокуратури від 11 травня  2026 року № 103 проведено службове розслідування щодо можливого використання прокурором Ващенком С.Д. своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, порушення вимог, заборон або обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», вчинення інших дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Визнано непідтвердженим факти щодо можливого використання прокурором Ващенком С.Д. своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, порушення вимог, заборон або обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», вчинення інших дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури за фактами, викладеними у скарзі Особа 1.

 

5.    Пояснення прокурора

 

Прокурор Ващенко С.Д. зазначив, що доводи, викладені в дисциплінарних скаргах Особа 1, є надуманими, спотворюють фактичні обставини та не підтверджуються належними доказами.

Ващенко С.Д. вказав, що 21 січня 2026 року до Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від тієї ж дати у справі № (конфіденційна інформація) про зобов’язання внести до ЄРДР відомості за заявою Особа 1 від 06 січня 2026 року щодо неправомірних дій працівника Дніпропетровського управління ДВБ НП України.

Відповідно до резолюції виконувача обов’язків начальника відділу обласної прокуратури Особа 3 від 23 січня 2026 року виконання зазначеної ухвали доручено Ващенку С.Д. Того ж дня він вніс відповідні відомості до ЄРДР, які після перевірки зареєстровано за № (конфіденційна інформація), та визначив підслідність цього кримінального провадження за Третім слідчим відділом  ТУ ДБР, розташованим у місті Полтаві.

Ващенко С.Д. пояснив, що відповідно до вимог частини сьомої статті 214 КПК України прокурор зобов’язаний передати матеріали кримінального провадження до відповідного органу досудового розслідування протягом п’яти робочих днів із дня внесення відомостей до ЄРДР.

Оскільки відомості внесено у п’ятницю, 23 січня 2026 року, перебіг зазначеного строку розпочався в понеділок, 26 січня 2026 року. Матеріали кримінального провадження передано до органу досудового розслідування  30 січня 2026 року, тобто на п’ятий робочий день.

З огляду на це прокурор вважав, що доводи про порушення ним строку передачі матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) не відповідали фактичним обставинам.

Щодо доводів про внесення недостовірних відомостей стосовно слідчого судді Ващенко С.Д. пояснив, що під час внесення інформації до Реєстру було допущено технічну помилку в ініціалах судді: замість «Погрібна Н.М.» механічно зазначено «Погрібна М.М.». За його словами, ця неточність не стосувалася прізвища судді, не перешкоджала ідентифікації суду та судового рішення, не змінювала змісту ухвали й не спричинила правових наслідків. Після виявлення технічної помилки відповідні відомості було виправлено в установленому порядку.

Також Ващенко С.Д. вказав, що 29 січня 2026 року до Дніпропетровської обласної прокуратури із Соборного районного суду міста Дніпра надійшов супровідний лист із ухвалою слідчого судді Погрібної Н.М. від 16 січня  2026 року у справі № (конфіденційна інформація), якою уповноважених осіб прокуратури зобов’язано внести до ЄРДР відомості за заявою Особа 1 від 06 січня 2026 року.

Відповідно до резолюції виконувача обов’язків начальника відділу обласної прокуратури Особа 3 від 30 січня 2026 року виконання зазначеної ухвали шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР доручено  Ващенку С.Д.

За словами прокурора, на виконання цього доручення 30 січня 2026 року він вніс відповідні відомості до ЄРДР та виконав передбачену функціоналом системи технічну дію «відправити на реєстрацію».

Ващенко С.Д. наголосив, що внесення відомостей реєстратором, зокрема прокурором, саме по собі не є завершеним актом реєстрації кримінального провадження, оскільки остаточне рішення про його реєстрацію приймає керівник органу прокуратури або його заступник після перевірки внесених даних. Після такої перевірки заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зареєстрував кримінальне провадження № (конфіденційна інформація).

У зв’язку із цим прокурор зазначив, що твердження скаржниці про внесення відомостей на підставі «неіснуючої ухвали» не відповідало дійсності, оскільки ця ухвала надійшла до обласної прокуратури із суду офіційним шляхом разом із супровідним листом та була прийнята до виконання в установленому порядку.

Щодо тверджень скаржниці про наявність конфлікту інтересів під час внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) прокурор Ващенко С.Д. зазначив, що 13 квітня 2026 року до Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року у справі № (конфіденційна інформація), якою уповноважених осіб прокуратури зобов’язано внести до ЄРДР відомості за заявою Особа 1 від 23 лютого 2026 року. Відповідно до резолюції виконувача обов’язків начальника відділу обласної прокуратури Особа 3 від 13 квітня 2026 року виконання зазначеної ухвали в частині внесення відомостей до Реєстру доручено Ващенку С.Д.

Прокурор пояснив, що після ознайомлення із заявою та ухвалою суду не встановив обставин, які свідчили б про наявність у нього приватного інтересу або реального чи потенційного конфлікту інтересів. Він наголосив, що кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) зареєстрував заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Особа 4, який станом на 13 квітня 2026 року вже працював у Харківській обласній прокуратурі.

На виконання ухвали суду Ващенко С.Д. 13 квітня 2026 року вніс відомості до ЄРДР, які наступного дня після перевірки заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Особа 8 зареєстрував за  № (конфіденційна інформація).

Матеріали цього кримінального провадження 16 квітня 2026 року передано до органу досудового розслідування. Того ж дня постановою Особа 8 визначено групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, що, за твердженням Ващенка С.Д., виключало можливість одноособового впливу на хід досудового розслідування.

Щодо доводів про маніпулювання даними ЄРДР у частині дати надходження заяви прокурор Ващенко С.Д. зазначив, що у відповідній електронній формі Реєстру вказано 13 квітня 2026 року, оскільки саме цього дня до прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра, якою уповноважених осіб прокуратури зобов’язано внести до ЄРДР відомості за заявою Особа 1 від 23 лютого 2026 року.

Водночас дату первинного звернення Особа 1, а саме 23 лютого  2026 року, було зазначено у фабулі кримінального правопорушення як дату надходження первинного джерела інформації.

Таким чином, за словами прокурора, у Реєстрі належним чином відображено як дату подання заяви, так і дату надходження процесуальної підстави для внесення відомостей. Тому він вважав, що підстави стверджувати про внесення ним недостовірних даних або маніпулювання інформацією в ЄРДР відсутні.

З урахуванням викладеного прокурор Ващенко С.Д. зазначив, що в усіх наведених випадках діяв у межах наданих повноважень, на підставі офіційно отриманих документів та у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством.

На його переконання, він не вчиняв умисних дій, спрямованих на внесення неправдивих відомостей до ЄРДР, порушення процесуальних строків, допущення конфлікту інтересів або інше неналежне виконання службових обов’язків.

Листом від 03 липня 2026 року Ващенко С.Д. погодився з висновком члена Комісії та просив дисциплінарне провадження № 07/3/2-354дс-13дп-26 закрити.

 

6.    Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Частиною першою статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється.

Під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокурор уповноважений, зокрема, починати досудове розслідування за наявності підстав передбачених цим кодексом, доручати органу досудового розслідування його проведення, приймати процесуальні рішення та вчиняти інші процесуальні дії у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач або прокурор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з частиною другою статті 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, перелік відомостей, які вносяться до нього, повноваження реєстраторів і користувачів Реєстру, а також порядок обліку, зберігання та коригування відповідних даних визначено Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі – Положення).

Відповідно до зазначеного Положення реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань є, зокрема, прокурори та керівники органів прокуратури. Реєстратор у межах наданих йому повноважень вносить до Реєстру передбачені відомості, забезпечує їх достовірність та повноту, а також здійснює коригування внесених даних у передбачених Положенням випадках.

До реєстраторів належать прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням; керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України; керівники органів досудового розслідування та органів дізнання, уповноважені на здійснення організації досудового розслідування та дізнання; службові особи органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро), уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (далі – слідчий); службові особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного бюро у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі – дізнавач).

Відповідно до розділу 4 Положення облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли до органів прокуратури, досудового розслідування чи дізнання, або щодо виявлених прокурором, слідчим, дізнавачем з інших джерел обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п’ятою статті 214  КПК України.

На етапі внесення даних та створення (збереження) Реєстратором електронної форми «Правопорушення» здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними.

Керівник органу прокуратури, органу досудового розслідування, органу дізнання після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. У Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення (провадження) настає з моменту підтвердження керівником органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання таких відомостей.

Згідно з пунктами глави 10 розділу ІІ Положення редагування (зміна) зафіксованих у Реєстрі відомостей здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування шляхом внесення Реєстратором оновлених даних до електронних форм.

Редагування (зміна) відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних здійснюється Реєстратором у межах, визначених у пункті 4 глави третьої розділу I цього Положення.

Частиною сьомою статті 214 КПК України встановлено, що якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно з частиною першою статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до статті 55 КПК України права й обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілої.

Потерпілому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди та яка після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілої.

За наявності очевидних і достатніх підстав вважати, що заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення подано особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими відносинами з фізичними або юридичними особами, зокрема тими, що виникають у зв’язку із членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Потенційним конфліктом інтересів є наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття нею рішень чи вчинення або невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів; не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального або потенційного конфлікту інтересів, повідомити про це безпосереднього керівника, а якщо посада не передбачає наявності безпосереднього керівника, – Національне агентство з питань запобігання корупції або інший визначений законом орган; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо його врегулювання та повідомляє про це відповідну особу.

Частиною третьою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції у разі одержання повідомлення про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів роз’яснює особі порядок її дій щодо врегулювання такого конфлікту.

Відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», якщо особа має сумнів щодо наявності у неї конфлікту інтересів, вона має право звернутися за роз’ясненням до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції. Якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона повинна діяти відповідно до вимог, установлених цією статтею.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належать, зокрема, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування відповідних положень законодавства.

Статтею 29 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що врегулювання конфлікту інтересів може здійснюватися самостійно особою або шляхом застосування заходів зовнішнього врегулювання.

До заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів належать, зокрема, усунення особи від виконання певного завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті; застосування зовнішнього контролю; обмеження доступу до певної інформації; перегляд обсягу службових повноважень; переведення на іншу посаду або звільнення.

Статтею 1 Кодексу передбачено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким, зокрема здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу до основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів віднесено, зокрема, верховенство права та законність, професійну честь і гідність, формування довіри до прокуратури, доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість, справедливість, неупередженість та об’єктивність.

Відповідно до статті 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність, а своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 16 передбачено, що прокурор має бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та не допускати превалювання приватного інтересу під час виконання службових повноважень.

Згідно зі статтею 19 Кодексу прокурор зобов’язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не допускати використання службових повноважень або службового становища у приватних інтересах чи інтересах третіх осіб.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, власні ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Він повинен уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових відносин, які можуть вплинути на неупередженість та об’єктивність виконання професійних обов’язків.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Систематичне або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики може бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Оцінивши діяльність прокурора Ващенка С.Д. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Ващенка С.Д. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 5 та 6  частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вимогою Закону України «Про прокуратуру» щодо змісту дисциплінарної скарги є зазначення скаржником конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому противоправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), можливі шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Згідно з усталеною практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Слід вказати, що Комісія або її член не приймає рішень на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні не знайшли підтвердження доводи скаржниці про те, що прокурор Ващенко С.Д. надав їй неправдиву інформацію щодо направлення матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) до Державного бюро розслідувань та безпідставно утримував їх.

Установлено, що на виконання ухвали слідчого судді прокурор  Ващенко С.Д. 23 січня 2026 року вніс відповідні відомості до ЄРДР, після чого постановою від тієї ж дати визначив підслідність кримінального провадження за Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Листом від 26 січня 2026 року № 31/2-103вих-26 Особа 1 повідомлено про виконання ухвали суду та внесення відомостей до ЄРДР, а також надано відповідний витяг із Реєстру.

Супровідний лист про направлення матеріалів кримінального провадження до визначеного органу досудового розслідування підготовлено та зареєстровано 30 січня 2026 року за № 31/2-128вих-26, тобто на п’ятий робочий день із дня внесення відомостей до ЄРДР, відповідно до вимог частини 7 статті 214  КПК України.

Водночас відповідно до Реєстру спецзв’язку № 16 матеріали передано до відповідного підрозділу Держспецзв’язку 06 лютого 2026 року.

Проте сама по собі різниця між датою реєстрації супровідного листа та датою передання кореспонденції до підрозділу спеціального зв’язку не підтверджує умисного утримання матеріалів саме прокурором Ващенком С.Д. або надання ним скаржниці завідомо неправдивої інформації.

Матеріали дисциплінарного провадження не містять відомостей про те, що після оформлення супровідного листа прокурор Ващенко С.Д. продовжував зберігати матеріали в себе, перешкоджав їх відправленню або іншим чином впливав на строки передання кореспонденції.

Не встановлено також доказів того, що у листі від 26 січня 2026 року прокурор повідомив про вже здійснене фактичне доставлення матеріалів до органу досудового розслідування. Цим листом скаржницю повідомлено про виконання ухвали суду та внесення відомостей до ЄРДР.

Отже, матеріалами дисциплінарного провадження не підтверджено вчинення прокурором Ващенком С.Д. умисних дій, спрямованих на безпідставне утримання матеріалів кримінального провадження або повідомлення  Особа 1 завідомо неправдивих відомостей.

Також під час перевірки у дисциплінарному провадженні встановлено, що в ЄРДР у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) було зазначено ініціали судді «Погрібна М.М.» замість «Погрібна Н.М.».

Водночас ця неточність стосувалася лише ініціалів судді. Прізвище судді, найменування суду, номер справи, зміст судового рішення та інші відомості, які давали змогу ідентифікувати процесуальний документ, були зазначені.

Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення передбачає можливість редагування відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних.

Прокурор Ващенко С.Д. 17 лютого 2026 року вніс зміни до фабули кримінального провадження, замінивши ініціали «Погрібна М.М.» на правильні «Погрібна Н.М.».

Таким чином, виявлена неточність мала характер технічної помилки, яку було виправлено в передбаченому порядку, та за відсутності доказів умислу не може сама по собі свідчити про внесення прокурором завідомо неправдивих відомостей до ЄРДР або неналежне виконання ним службових обов’язків.

Щодо доводів скаржниці про те, що прокурор Ващенко С.Д. вніс до ЄРДР за № (конфіденційна інформація) завідомо неправдиві відомості слід зазначити таке.

Установлено, що 29 січня 2026 року до Дніпропетровської обласної прокуратури із Соборного районного суду міста Дніпра надійшов супровідний лист, у якому зазначалося про направлення ухвали слідчого судді Погрібної Н.М. від 21 січня 2026 року у справі № (конфіденційна інформація). Водночас до зазначеного листа було додано копію ухвали в цій самій справі, датовану 16 січня 2026 року.

Відповідно до резолюцій керівництва обласної прокуратури документ передано прокурору Ващенку С.Д. для виконання, а після перевірки кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) зареєстрував Особа 4.

Листом від 23 лютого 2026 року слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра Погрібна Н.М. повідомила, що секретарем судового засідання разом із супровідним листом помилково направлено проєкт ухвали. Відмінності між проєктом та остаточним текстом судового рішення стосувалися дати його постановлення та відомостей про явку учасників у судове засідання, тоді як в іншій частині їх зміст був ідентичним.

Таким чином, прокурор діяв на підставі судового рішення, яке офіційно надійшло до обласної прокуратури безпосередньо із суду та було передано йому за резолюцією керівництва.

Відомостей, які б свідчили, що прокурор усвідомлював недостовірність зазначеного документа або умисно використав його для внесення до ЄРДР завідомо неправдивих відомостей, під час перевірки не встановлено.

Також не знайшли свого підтвердження доводи скаржниці про можливе редагування прокурором Ващенком С.Д. копії ухвали, на виконання якої було внесено відомості до ЄРДР за № (конфіденційна інформація).

Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, 22 квітня  2026 року Особа 1 звернулася до НАБУ із заявою, у якій повідомила про можливі протиправні дії судді та прокурора, які, на її думку, полягали у зловживанні владою.

Листом від 07 травня 2026 року скаржницю повідомлено про невнесення відомостей до ЄРДР. У зв’язку із цим 08 травня 2026 року вона звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи. Ухвалою слідчого судді від 11 травня 2026 року уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України зобов’язано внести відповідні відомості до ЄРДР.

Листом від 19 травня 2026 року Особа 1 повідомлено про внесення до ЄРДР відомостей за № (конфіденційна інформація) з попередньою правовою кваліфікацією за частиною першою статті 366 КК України. Водночас зі змісту внесених відомостей убачається, що вони стосуються можливого вчинення суддею службового підроблення, а саме виготовлення судового рішення, яке, за твердженням заявниці, є підробленим.

Отже, внесені до ЄРДР відомості стосуються можливого підроблення судового рішення суддею та не підтверджують доводів скаржниці про вчинення прокурором Ващенком С.Д. редагування такої ухвали.

Крім того, факт внесення відомостей до ЄРДР сам по собі не свідчить про встановлення вини конкретної особи, а лише є підставою для проведення досудового розслідування, під час якого перевіряються викладені у заяві обставини та надається належна правова оцінка діям відповідних осіб.

У разі встановлення під час досудового розслідування відомостей, які можуть свідчити про вчинення прокурором Ващенком С.Д. кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, скаржниця не позбавлена права повторно звернутися до Комісії з відповідною дисциплінарною скаргою та долучити матеріали, що підтверджують такі обставини.

Не підтверджено також доводи скаржниці про внесення прокурором Ващенком С.Д. недостовірних відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) щодо дати надходження заяви з метою приховати невиконання вимог статті 214 КПК України.

Особа 1 подала заяву про можливе вчинення кримінального правопорушення 23 лютого 2026 року. Після отримання відповіді про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР вона оскаржила відповідну бездіяльність до суду.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року скаргу Особа 1 задоволено та зобов’язано уповноважену особу обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за її заявою від 23 лютого 2026 року.

Ця ухвала надійшла до Дніпропетровської обласної прокуратури 13 квітня 2026 року та того ж дня була передана прокурору Ващенку С.Д. для виконання у строк до 14 квітня 2026 року.

Прокурор Ващенко С.Д. 14 квітня 2026 року вніс відповідні відомості до ЄРДР. Після перевірки внесених відомостей Особа 8 зареєстрував кримінальне провадження № (конфіденційна інформація).

Зазначення в електронній формі дати 13 квітня 2026 року було пов’язано з датою надходження до обласної прокуратури судового рішення, яке безпосередньо передано прокурору для виконання. Водночас дата первинної заяви Особа 1, а саме 23 лютого 2026 року, була відображена у фабулі кримінального правопорушення та в ухвалі суду, на виконання якої внесено відомості.

Отже, відомості про первинну дату звернення скаржниці не були приховані або замінені, а містилися в Реєстрі як складова опису обставин кримінального правопорушення.

Окрім того, внесені Ващенком С.Д. відомості перед реєстрацією кримінального провадження перевірено та підтверджено Особа 8.

Щодо тверджень скаржниці про те, що прокурор Ващенко С.Д. самостійно визначив себе процесуальним керівником у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Прокурор Ващенко С.Д. на виконання ухвали суду та резолюції керівництва лише вніс відповідні відомості до ЄРДР і визначив підслідність кримінального провадження.

Групу прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) визначено постановою Особа 8 від 16 квітня 2026 року. Цією самою постановою Ващенка С.Д. визначено старшим групи прокурорів.

Отже, рішення про включення Ващенка С.Д. до групи прокурорів і визначення його старшим цієї групи прийняв не він особисто, а уповноважений керівник органу прокуратури.

Водночас надалі постановою Особа 8 від 15 травня 2026 року склад групи прокурорів змінено, а її старшим визначено Особа 9.

Таким чином, довід про самостійне призначення Ващенком С.Д. себе процесуальним керівником спростовується відповідними процесуальними рішеннями керівництва обласної прокуратури.

Не знайшли також підтвердження доводи скаржниці про вчинення прокурором Ващенком С.Д. дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів є суперечністю між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень чи на вчинення або невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Отже, для встановлення реального конфлікту інтересів необхідно визначити наявність у особи конкретного приватного інтересу, його суперечність зі службовими повноваженнями, а також вплив такої суперечності на об’єктивність або неупередженість її рішень чи дій.

Установлено, що в заяві від 23 лютого 2026 року Особа 1 повідомила про можливе вчинення кримінальних правопорушень невстановленими особами, серед яких, за її припущенням, могли бути працівники Соборного районного суду міста Дніпра та Дніпропетровської обласної прокуратури. Водночас у цій заяві прокурора Ващенка С.Д. не було прямо зазначено як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та не наведено конкретних відомостей про його протиправні дії.

Не містить таких висновків і ухвала слідчого судді від 01 квітня 2026 року. У ній не зазначено, що кримінальне правопорушення вчинено саме прокурором Ващенком С.Д., та не надано оцінки його діям як протиправним.

Той факт, що повідомлені Особа 1 обставини могли стосуватися попередньої службової діяльності працівників Дніпропетровської обласної прокуратури, сам собою не підтверджує наявності у Ващенка С.Д. приватного інтересу в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Окрім того, дії, пов’язані з виконанням судового рішення, прокурор Ващенко С.Д. вчиняв не з власної ініціативи. Відповідні матеріали були передані йому для виконання згідно з письмовою резолюцією керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури. Після опрацювання відомостей кримінальне провадження зареєстрував Особа 8, який окремою постановою також визначив групу прокурорів та старшого цієї групи. Отже, рішення, пов’язані з реєстрацією кримінального провадження та визначенням групи прокурорів, Ващенко С.Д. одноособово не приймав.

Слід зазначити, що спеціально уповноваженим органом у сфері запобігання корупції, до повноважень якого належать, зокрема, контроль і перевірка дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, є Національне агентство з питань запобігання корупції.

Водночас матеріали дисциплінарного провадження не містять відомостей про звернення Особа 1 до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо можливої наявності у прокурора реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також про наявність висновків цього органу щодо порушення прокурором вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Також не встановлено обставин, які б свідчили про умисне недотримання прокурором Ващенком С.Д. вимог статті 55 КПК України під час здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права та обов’язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення або заяви про залучення його до провадження як потерпілого.

Водночас до матеріалів дисциплінарного провадження не долучено відомостей та документів, які б свідчили про звернення скаржниці або її представника під час досудового розслідування із заявою про залучення її до кримінального провадження як потерпілої, а також про прийняття слідчим чи прокурором процесуального рішення про відмову у визнанні її потерпілою.

Натомість установлено, що за результатами розгляду звернень  Особа 1 Дніпропетровською обласною прокуратурою листами від 16 та  20 квітня 2026 року їй роз’яснено положення статті 55 КПК України, зокрема право звернутися із заявою про залучення до кримінального провадження як потерпілої, а також порядок оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, передбачений статтями 303–307 КПК України.

При цьому до матеріалів дисциплінарного провадження не долучено судових рішень, якими було б встановлено порушення прокурором прав скаржниці у цій частині чи визнано незаконними рішення, дії або бездіяльність прокурора.

Таким чином, під час дисциплінарного провадження не встановлено, що прокурор Ващенко С.Д. самостійно виготовив або змінив судове рішення, умисно вніс до ЄРДР завідомо неправдиві відомості, безпідставно утримував матеріали кримінального провадження, самостійно призначив себе процесуальним керівником, діяв в умовах реального конфлікту інтересів або умисно перешкоджав реалізації Особа 1 прав потерпілої.

Установлені обставини свідчать, що Ващенко С.Д. вносив відомості до ЄРДР на виконання ухвал слідчих суддів та резолюцій керівництва обласної прокуратури. Реєстрацію кримінальних проваджень після перевірки внесених даних здійснювали заступники керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, а групи прокурорів і старших таких груп визначали уповноважені керівники органу прокуратури.

Допущена неточність в ініціалах слідчого судді була виправлена в передбаченому Положенням про ЄРДР порядку, а доказів її умисного характеру або настання негативних наслідків не встановлено.

Доводи дисциплінарних скарг у значній частині ґрунтуються на припущеннях Особа 1, її власному тлумаченні процесуальних дій прокурора та не враховують документально підтверджених обставин надходження судових рішень, порядку реєстрації кримінальних проваджень і визначення груп прокурорів.

Отже, за результатами перевірки доводів дисциплінарних скарг, а також зібраних матеріалів не встановлено належних, достатніх та достовірних відомостей, які б у своїй сукупності підтверджували вчинення прокурором Ващенком С.Д. дисциплінарних проступків.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора  Ващенка С.Д. відсутні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47–50, 77, 78  Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-354дс-13дп-26 стосовно прокурора Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області Ващенка Сергія Дмитровича, відкрите за діяння, вчинені ним під час перебування на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури, закрити.

Копії рішення надіслати прокурору Ващенку С.Д., особі, яка подала дисциплінарну скаргу, а також керівнику Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним копії рішення.