Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.    Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

За результатами перевірки Радзівон М.О. 16 червня 2026 року склав висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора  Волохатих К.С. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передав його на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії 01 липня 2026 року в режимі відеоконференції  взяв участь прокурор Волохатих К.С., який не погодився із наявністю в його діях дисциплінарного проступку.

Від скаржника у засіданні Комісії в режимі відеоконференції взяв участь начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Сумської обласної прокуратури Особа 2, який погодився з висновком члена Комісії Радзівона М.О. про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Волохатих К.С. 

 

3.  Зміст дисциплінарної скарги

4.  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) розпочато  26 вересня 2023 року за частиною третьою статті 368 КК України за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди Особа 3.

Під час досудового розслідування в одне провадження за  №  (конфіденційна інформація) об’єднано матеріали кримінальних проваджень щодо вчинення Особа 3 кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 263, частиною третьою статті  368 та частиною четвертою статті 27, частиною першою статті 369 КК України.

Керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області Особа 4 постановою від 22 листопада 2023 року визначив групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, до складу якої включив, зокрема, прокурора Волохатих К.С.

У зазначеному кримінальному провадженні Особа 3 10 травня  2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Постановою керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області від 03 липня 2024 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 10 серпня 2024 року.

Надалі прокурор Волохатих К.С. постановою від 22 липня 2024 року виділив із матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) в окреме провадження № (конфіденційна інформація) матеріали щодо вчинення  Особа 3 кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною четвертою статті 27, частиною першою статті 369  КК України.

У межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація)  Особа 3 30 липня 2024 року вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 263 КК України.

Прокурор Волохатих К.С. 26 вересня 2024 року прийняв рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація), стороні захисту вручено письмове повідомлення про його завершення та відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Згодом ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2024 року у справі № (конфіденційна інформація) підозрюваному та його захиснику встановлено п’ять робочих днів для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, починаючи з  23 жовтня 2024 року.

Після ознайомлення сторони захисту з наданими матеріалами прокурор Особа 3 за частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 263  КК України.

Того ж дня обвинувальний акт надійшов до Охтирського міськрайонного суду Сумської області, а ухвалою від 31 жовтня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на  12 листопада 2024 року.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого подав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту  10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку з порушенням строків досудового розслідування. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився  10 серпня 2024 року, тоді як обвинувальний акт направлено до суду 30 жовтня 2024 року, тобто після спливу цього строку.

Заперечуючи проти закриття кримінального провадження, прокурор Волохатих К.С. зазначив, що після виділення матеріалів, у яких особі було повідомлено про підозру, строк досудового розслідування у первісному кримінальному провадженні мав обчислюватися з 30 липня 2024 року. З огляду на це кінцевою датою такого строку, на думку прокурора, було 30 вересня  2024 року, а обвинувальний акт надіслано до суду в межах установленого  КПК України строку.

Натомість суд дійшов висновку, що з огляду на повідомлення Особа 3 про підозру 10 травня 2024 року та продовження строку досудового розслідування постановою керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області від  03 липня 2024 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні сплив 10 серпня 2024 року.

Додатково суд звернув увагу на те, що ухвалами Сумського апеляційного суду від 02 вересня та 14 жовтня 2024 року, постановленими під час розгляду апеляційних скарг захисника підозрюваного на ухвали слідчих суддів Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та від 15 серпня  2024 року про відсторонення підозрюваного від займаної посади, уже було встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) закінчився 10 серпня 2024 року включно.

З огляду на викладене суд визнав необґрунтованими доводи прокурора про те, що первісне кримінальне провадження після виділення окремих епізодів в інше кримінальне провадження, за якими особі було повідомлено про підозру, перетворюється на кримінальне провадження, у якому особі про підозру не повідомлялося. Наявність зазначених обставин не свідчить про те, що особа не набула статусу підозрюваного саме у первісному кримінальному провадженні.

Відтак Охтирський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від  19 листопада 2024 року у справі № (конфіденційна інформація) клопотання захисника обвинуваченого задовольнив, а кримінальне провадження  № (конфіденційна інформація) від 26 вересня 2023 року закрив на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 26 листопада 2024 року прокурор Волохатих К.С. подав апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду.

Апеляційну скаргу прокурор мотивував тим, що хоча номер кримінального провадження після виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження залишився незмінним, проте стосовно кримінальних правопорушень, які розслідувалися у цьому провадженні, повідомлення про підозру не здійснювалося. На думку прокурора, строк, визначений пунктом  4 частини третьої статті 219 КПК України, пов’язаний із кримінальним правопорушенням, щодо якого особі повідомлено про підозру, незалежно від зміни номера кримінального провадження.

На переконання прокурора, після виділення 22 липня 2024 року матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження перебіг строку досудового розслідування за цими підозрами продовжився саме у виділеному провадженні. Водночас у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Особа 3 повідомлено про підозру за частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 263 КК України лише 30 липня 2024 року, тому кінцевою датою строку досудового розслідування прокурор вважав 30 вересня 2024 року.

Також прокурор наголошував, що суд не врахував період ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування та дійшов помилкового висновку про направлення обвинувального акта поза межами встановленого законом строку.

За наслідками розгляду апеляційної скарги Полтавський апеляційний суд ухвалою від 26 травня 2025 року у справі № (конфіденційна інформація) апеляційну скаргу прокурора Волохатих К.С. залишив без задоволення, а ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2024 року – без змін.

Постановляючи цю ухвалу, Полтавський апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив і дослідив обставини щодо спливу строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, а тому оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, прокурор Волохатих К.С. 19 серпня 2025 року подав касаційну скаргу до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

На підставі ухвали Верховного Суду від 26 серпня 2025 року у справі  № (конфіденційна інформація) відкрито касаційне провадження. Касаційний розгляд призначався на 16 квітня та 04 червня 2026 року, проте у зазначені дати не відбувся. Дату наступного судового засідання Верховний Суд не визначив, касаційний розгляд триває.

За таких обставин на теперішній час чинною є ухвала Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2025 року, якою залишено без змін ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2024 року, що набрала законної сили та якою підтверджено допущення прокурором порушень вимог КПК України.

Наведені обставини підтверджено здобутими під час перевірки у дисциплінарному провадженні матеріалами.

4.1  Короткий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу керівника Сумської обласної  прокуратури від  16 лютого 2026 року № 23  проведено службове розслідування щодо можливого вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, прокурором Волохатих К.С.

Встановлено факт порушення прокурором Волохатих К.С. вимог статті  219 КПК України внаслідок неналежного виконання ним своїх службових обов’язків під час здійснення процесуального керівництва та підтриманні публічного обвинувачення у суді у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) від 26 вересня 2023 року, що відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності прокурора.

 

5.    Пояснення прокурора

 

Прокурор Волохатих К.С. не погодився з доводами, викладеними в  дисциплінарній скарзі і пояснив, що вони фактично зводяться до незгоди скаржника із його процесуальною діяльністю у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація), зокрема щодо дотримання строків досудового розслідування, визначених статтею 219 КПК України.

За твердженням прокурора, скаржник не конкретизував, у чому саме полягало порушення ним вимог статті 219 КПК України, а послався лише на факт постановлення Охтирським міськрайонним судом Сумської області ухвали від  19 листопада 2024 року, якою вказане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Волохатих К.С. зазначив, що не погоджується з такими висновками суду, оскільки, на його думку, судами першої та апеляційної інстанцій не було належним чином враховано особливості руху матеріалів кримінального провадження, повідомлення Особа 3 про підозру за окремими кримінальними правопорушеннями, а також виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження.

Волохатих К.С. просив відповідно до статті 47 Закону України «Про прокуратуру» врахувати його письмові пояснення від 23 лютого 2026 року разом із доданими до них документами на 230 аркушах, а також матеріали службового розслідування, призначеного наказом керівника Сумської обласної прокуратури від 16 лютого 2026 року № 23.

У письмових поясненнях від 23 лютого 2026 року прокурор додатково зазначив, що у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) спочатку розслідувалися кримінальні правопорушення, за якими особі не було повідомлено про підозру, зокрема за частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 368 та частиною першою статті  369 КК України.

За твердженням прокурора, достатні докази для повідомлення Особа 3 про підозру за частиною третьою статті 368 КК України були зібрані 10 травня  2024 року, після чого розпочався перебіг двомісячного строку досудового розслідування саме щодо цього кримінального правопорушення. Надалі, вказаний строк постановою прокурора від 03 липня 2024 року було продовжено до трьох місяців, тобто до 10 серпня 2024 року.

Прокурор також пояснив, що 18 липня 2024 року Особа 3 повідомлено про підозру за частиною першою статті 369 КК України, після чого строки досудового розслідування щодо цього кримінального правопорушення також розпочали свій перебіг у межах кримінального провадження  № (конфіденційна інформація).

Водночас Волохатих К.С. зазначив, що з матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) в окреме кримінальне провадження  № (конфіденційна інформація) були виділені матеріали досудового розслідування, у яких Особа 3 повідомлено про підозру за статтями 368, 369 КК України. У цьому провадженні з 02 до 13 серпня 2024 року виконувалися вимоги статті 290 КПК України, а 13 серпня 2024 року обвинувальний акт було надіслано до суду.

Із 23 серпня 2024 року це провадження перебуває на розгляді Охтирського міськрайонного суду Сумської області, судова справа № (конфіденційна інформація), у якій Волохатих К.С. підтримує державне обвинувачення.

Окрім того, прокурор наголосив, що в кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) Особа 3 було повідомлено про підозру за частиною четвертою статті 191 та частиною першою статті 263 КК України лише 30 липня 2024 року. Відповідно, на його думку, двомісячний строк досудового розслідування щодо цих кримінальних правопорушень тривав із 30 липня  до 30 вересня 2024 року.

Прокурор зазначив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за підозрою Особа 3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191 та частиною першою статті 263 КК України, надіслано до суду 30 жовтня 2024 року. На його переконання, це відбулося за три дні до спливу строку, визначеного статтею 219 КПК України, із урахуванням виконання вимог статті 290 КПК України з  26 вересня до 30 жовтня 2024 року.

З огляду на наведене Волохатих К.С. вважає, що суд першої інстанції без належного врахування його письмових заперечень і руху матеріалів кримінальних проваджень дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація) на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції також не усунув цих порушень і безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції.

Прокурор повідомив, що ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2024 року й ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2025 року він оскаржив в касаційному порядку. Судове засідання з розгляду касаційної скарги Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду призначив на 04 червня 2026 року (початок –  о 14 годині  30 хвилин).

Також прокурор зазначив, що він забезпечує касаційне оскарження судових рішень у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) у зв’язку з істотними, на його думку, порушеннями вимог кримінального процесуального закону судами першої та апеляційної інстанцій, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

У зв’язку з викладеним Волохатих К.С. вважав, що його процесуальна діяльність у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того, 23 червня 2026 року прокурор Волохатих К.С. надіслав заперечення на висновок про наявність у його діях дисциплінарного проступку, у яких підтримав позицію, викладену в письмових поясненнях. Він звернув увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від  14 вересня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація), відповідно до якого виділення з кримінального провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які мають окрему кримінально-правову кваліфікацію, і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення строку досудового розслідування щодо іншого кримінального правопорушення, у якому повідомлення про підозру не здійснювалося.

Під час засідання Комісії Волохатих К.С. підтримав раніше надані письмові пояснення та заперечення на висновок, просив урахувати додані до них матеріали та прийняти рішення про відсутність у його діях дисциплінарного проступку. На його переконання, усі дії, вчинені ним у межах кримінального провадження  № (конфіденційна інформація), здійснено з дотриманням вимог  КПК України, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованими та незаконними. Також він зазначив, що подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Наразі у зв'язку зі зміною головуючого судді у справі визначено новий склад суду, тому він не знає, протягом якого часу справу буде призначено до розгляду та коли буде ухвалено рішення за його касаційною скаргою.

 

6.    Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131^-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка з-поміж іншим здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі України «Про прокуратуру».

Пункт 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» зобов’язує прокурора діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності, зокрема й підтримувати професійну конфіденційність.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Під час здійснення повноважень він зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.

Згідно зі статтею 15 Кодексу, прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально.

Постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам.

Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, вимог інших актів законодавства.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

За приписами частин першої та другої статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України. Зокрема, передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою та третьою статті 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні від його початку до завершення.

Статтею 113 КПК України визначено поняття процесуальних строків, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії, які мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, – якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Відповідно до вимог статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Із дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Статтею 283 КПК України визначено, що прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до положень статті 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов’язаний під розписку надати їхні копії та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою                            статті 297^-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Частиною п’ятою статті 294 КПК України визначено, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею  219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Із викладених нормам визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема складати, затверджувати та надсилати обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування. Водночас кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.

Таку ж позицію зазначено в постанові Верховного Суду від 21 квітня  2021 року у справі № 991/6516/20» яка відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів.

Передбачення процесуальним законом обов’язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру, звернутися до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті  6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК, що підтверджено усталеною практикою Європейського суду з прав людини  (далі – ЄСПЛ).

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатися занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява           № 2122/64) вказав, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті  6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоб обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Згідно з пунктом 21.4 наказу Генерального прокурора від 30 вересня  2023 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» прокурор у судовому провадженні відповідно до вимог законодавства має висловлювати мотивовану позицію щодо клопотань інших учасників судового провадження.

Оцінивши діяльність прокурора Волохатих К.С. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Волохатих К.С. відкрито у зв’язку з його можливим неналежним виконанням або невиконанням службових обов’язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання або неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у межах виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Відповідно до розподілу обов’язків між працівниками Охтирської окружної прокуратури у період із 10 листопада 2023 року до теперішнього часу на Волохатих К.С. як прокурора цієї прокуратури покладено обов’язок здійснювати організацію та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, що розслідуються Охтирським районним відділом поліції ГУНП в Сумській області, відділенням поліції № 1  (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, вирішувати відповідно до закону інші питання під час кримінального провадження, здійснювати нагляд за додержанням законів при проведенні слідчих (розшукових) дій, реалізувати повноваження, передбачені статтею  36 КПК України, зокрема брати участь у розгляді слідчими суддями клопотань слідчих і дізнавачів, готувати апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, брати участь у їх розгляді в судах, підтримувати публічне обвинувачення в суді.

Під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурор Волохатих К.С. мав забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості надсилання обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру, звернутися до суду з обвинувальним актом є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи впродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджено усталеною практикою ЄСПЛ.

Отже, прокурор Волохатих К.С. мав невідкладно вчинити всі необхідні дії щодо надсилання обвинувального акта до суду в межах строку досудового розслідування. Зволікання з його надсиланням не може бути обґрунтовано неправильним тлумаченням прокурором положень кримінального процесуального закону щодо обчислення строків досудового розслідування чи будь-якими іншими обставинами.

Ураховуючи, що 10 травня 2024 року Особа 3 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) повідомлено про підозру, а згідно з постановою керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області від  03 липня 2024 року строк досудового розслідування у цьому провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 10 серпня 2024 року, прокурор  Волохатих К.С. мав забезпечити надсилання обвинувального акта до суду в межах цього строку.

Водночас прокурор Волохатих К.С. не врахував, що постановою від  22 липня 2024 року з кримінального провадження № (конфіденційна інформація) в окреме провадження № (конфіденційна інформація) виділено лише частину матеріалів щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною четвертою статті 27 частини першої статті 369 КК України. Саме по собі таке виділення матеріалів не свідчило про те, що строк досудового розслідування у ньому почав обчислюватися заново.

Незважаючи на це, прокурор Волохатих К.С. помилково вважав, що після повідомлення Особа 3 30 липня 2024 року про підозру за частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 263 КК України кінцевою датою строку досудового розслідування є 30 вересня 2024 року. Такий висновок прокурора суд визнав необґрунтованим, оскільки норми КПК України щодо строків досудового розслідування стосуються саме кримінального провадження, а не окремих його епізодів.

Окрім того, ухвалами Сумського апеляційного суду від 02 вересня та  14 жовтня 2024 року вже було встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) закінчився  10 серпня 2024 року включно. Попри це, прокурор Волохатих К.С. 26 вересня 2024 року прийняв рішення про завершення досудового розслідування, а обвинувальний акт стосовно Особа 3 затвердив і надіслав до суду 30 жовтня 2024 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування.

Таким чином, прокурор Волохатих К.С. під час обчислення процесуальних строків у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) неправильно визначив кінцеву дату строку досудового розслідування та усупереч вимогам кримінального процесуального законодавства не надіслав обвинувального акта до суду у встановлений законом строк.

У підсумку такі дії прокурора Волохатих К.С. призвели до закриття Охтирським міськрайонним судом Сумської області кримінального провадження № (конфіденційна інформація) на підставі пункту 10 частини першої статті 284  КПК України.

Згодом,  26 листопада 2024 року, прокурор Волохатих К.С., будучи обізнаним про неправильне обчислення ним строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та надсилання обвинувального акта у ньому поза межами строків досудового розслідування, подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу та підтримував її в суді апеляційної інстанції.

Однак 26 травня 2025 року Полтавський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада  2024 року – без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судами рішеннями, прокурор  Волохатих К.С. 19 серпня 2025 року подав касаційну скаргу до Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2025 року у справі № (конфіденційна інформація) відкрито касаційне провадження. Касаційний розгляд призначався на 16 квітня та 04 червня 2026 року, проте у зазначені дати не відбувся. Дату наступного судового засідання Верховний Суд не визначив, касаційний розгляд триває.

За таких обставин на теперішній час чинною є ухвала Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2025 року, якою залишено без змін ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2024 року, яка набрала законної сили та якою підтверджено допущення прокурором порушень вимог КПК України.

Отже, прокурор Волохатих К.С. вчинив дії, що не ґрунтувалися на положеннях КПК України, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) було надіслано до суду після закінчення строку досудового розслідування, що стало підставою для закриття кримінального провадження судом.

Комісія бере до уваги пояснення прокурора Волохатих К.С. щодо того, якими нормами КПК України він керувався під час прийняття тих чи інших процесуальних рішень. Правова позиція прокурора ґрунтувалася на його власному тлумаченні вимог процесуального закону, яке не відповідало цим вимогам, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Ураховуючи принцип правової визначеності та обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, Комісія не може переоцінювати встановлені судом обставини та надавати їм іншу правову оцінку.

Водночас щодо посилань прокурора Волохатих К.С. на те, що його касаційна скарга на зазначені судові рішення наразі перебуває на розгляді у Верховному Суді, а остаточного судового рішення ще не ухвалено, слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через один рік із дня вчинення дисциплінарного проступку. З огляду на встановлений законом строк притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, очікування завершення касаційного перегляду може призвести до його спливу та, як наслідок, унеможливити прийняття Комісією рішення по суті дисциплінарного провадження.

За таких обставин, прокурор Волохатих К.С. порушив вимоги статті  19 Закону України «Про прокуратуру», статей 2, 7, 28, 36, 219, 283 КПК України, статей 5, 15 Кодексу, тобто вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.

Вчинення прокурором Волохатих К.С. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

-   відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі та додатках до неї;

-   постановою про визначення складу групи прокурорів від 22 листопада 2023 року;

-   матеріалами службового розслідування;

-   матеріалами кримінального провадження № (конфіденційна інформація);

- ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від  19 листопада 2024 року у справі № (конфіденційна інформація) про закриття кримінального провадження;

-   ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2025 року у справі № (конфіденційна інформація).

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17 триваюче правопорушення – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

Комісія вважає, що дії та бездіяльність прокурора Волохатих К.С. належать до триваючого правопорушення, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку слід вважати 11 серпня 2024 року, тобто день, наступний за днем спливу встановленого законом строку для направлення обвинувального акта до суду, та невчинення прокурором відповідної дії. Надалі триваюче правопорушення продовжувалося, зокрема 19 листопада 2024 року – у день постановлення Охтирським міськрайонним судом Сумської області за участю прокурора ухвали про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. Після цього його вчинення продовжилося поданням прокурором 26 листопада 2024 року апеляційної скарги та ухваленням за його участю 26 травня 2025 року Полтавським апеляційним судом рішення про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження. Надалі триваюче правопорушення продовжилося поданням ним 19 серпня 2025 року касаційної скарги, що є днем завершення вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

Під час вибору виду дисциплінарного стягнення стосовно Волохатих К.С. Комісія зважала на його позитивну характеристику, характер проступку, ступінь вини, яка залежала виключно від його діянь та умислу, а тому дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Охтирської окружної прокуратури Сумської області Волохатих Костянтина Сергійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копії рішення надіслати керівнику Сумської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору  Волохатих К.С., а також керівнику Охтирської окружної прокуратури Сумської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.