Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

УСТАНОВИЛА:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Вітряк Р.Ю. в органах прокуратури працює з листопада 2001 року, на зазначеній у дисциплінарній скарзі посаді прокурора Новгородківського відділу Знам’янської окружної прокуратури Кіровоградської області – з 18.10.2023, з березня 2026 року обіймає посаду прокурора Долинського відділу Знам’янської окружної прокуратури Кіровоградської області. Присягу працівника прокуратури склав 12.02.2011, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, (далі – Кодекс) ознайомився 18.05.2017, заохочувався у 2019 році Генеральним прокурором нагрудним знаком «За сумлінну службу в органах прокуратури», характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА 1 (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Вітряком Р.Ю.

Автоматизованою системою цього ж дня скаргу розподілено члену Комісії Степановій Т.В., яка 31.07.2025 прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-792дс-346дп-25. Комісія рішенням від 10.09.2025 № 227дп-25 продовжила строк перевірки в дисциплінарному провадженні на один місяць – до 21.10.2025.

За результатами перевірки член Комісії Степанова Т.В. 16.06.2026 склала висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора                      Вітряка Р.Ю. Скаржника та прокурора Вітряка Р.Ю. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника надійшла заява про розгляд дисциплінарного провадження за його відсутності, щодо закриття дисциплінарного провадження не заперечує.

Прокурор Вітряк Р.Ю. на засідання Комісії не з’явився, повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності, з висновком члена Комісії Степанової Т.В. погодився, просив закрити дисциплінарне провадження щодо нього.

За таких обставин Комісія, ураховуючи вимоги п. 1 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Член Комісії Степанова Т.В. із метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, заявила клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в засіданні, яке рішенням Комісії задоволено.

3. Зміст дисциплінарної скарги

 

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) ОСОБА 2. Під час обшуків, проведених за місцями її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з призначенням надалі пенсійних виплат. У медіа зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності таких правопорушень, зокрема масового встановлення фіктивної інвалідності прокурорам у регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президент України 22.10.2024 ініціював засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

Із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО вирішила:

– рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

– Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

4.1. Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Враховуючи численні публікації в соціальних мережах та інтернет-виданнях про надання прокурорам статусу інвалідності на підставі наказу Генерального прокурора від 16.10.2024 № 238, Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора провела службове розслідування, за результатами якого 09.12.2024 склала висновок, який затвердив виконувач обов’язків Генерального прокурора ОСОБА 3 13.12.2024 (далі – висновок службового розслідування від 13.12.2024).

Згідно з висновком службового розслідування від 13.12.2024 встановлено, що 16.10.2024 на персональній сторінці в соціальній мережі «Facebook» журналіст ОСОБА 4 опублікував допис із заголовком: «51 прокурор Хмельниччини на чолі з обласним прокурором ОСОБА 5 оформили інвалідність, «дахуючи» корупційну схему Слуги народу ОСОБА 6 у МСЕК та ПФ». У дописі оприлюднено список прокурорів органів прокуратури Хмельницької області, які, на думку автора, безпідставно отримали інвалідність із метою отримання пенсій. Правоохоронні органи області бездоказово звинувачуються в тому, що знали про зловживання Крупи та були співучасниками корупційних схем.

В інтернет-виданні «Економічна правда» розміщено статтю невідомого автора «Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?», у якій згадується про затримання керівниці Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА 7. Констатовано, що жоден член МСЕК від початку війни не сів за ґрати. Їхні справи зазвичай у судах «розвалюють» прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. Наведено статистику щодо працівників з інвалідністю у правоохоронних органах, зокрема у прокуратурі. Зроблено припущення, що, попри зменшення вдвічі штату органів прокуратури за останні десять років, кількість їхніх пенсіонерів після початку війни збільшилася на 30%, що не можна пояснити вислугою років; пояснити це можна не інакше, як оформленням групи інвалідності.

Також наведено низку публікацій щодо прокурорів інших областей і зазначено, що Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора у травні – серпні 2020 року провела перевірку інформації про наявність інвалідності у прокурорів органів прокуратури Черкаської та Хмельницької областей.

Отримані під час перевірки матеріали вказували на те, що невстановлені працівники закладів охорони здоров’я та МСЕК, вірогідно, використали своє службове становище всупереч інтересам служби та внесли недостовірні відомості до офіційних медичних документів стосовно 46 прокурорів Хмельницької області та 70 прокурорів Черкаської області для необґрунтованого встановлення їм діагнозу захворювання та відповідної групи інвалідності.

Ураховуючи, що в діях працівників закладів охорони здоров’я та МСЕК вбачались ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.  366, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі – КК України), прокурори Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора у 2020 році направили рапорти про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за результатами розгляду яких розпочато досудове розслідування кримінальних проваджень № конфіденційна інформація (Черкаська область) та № конфіденційна інформація (Хмельницька область).

Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора за наслідками повідомлень у медіа 21.10.2024 зареєструвала кримінальне провадження                         № конфіденційна інформація за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України, проведення досудового розслідування у якому доручила Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань (далі – ГСУ ДБР).

Під час досудового розслідування перевіряються обставини внесення невстановленими на час проведення службового розслідування працівниками закладів охорони здоров’я та уповноваженими посадовими особами МСЕК за попередньою змовою з працівниками органів прокуратури України недостовірних відомостей до офіційних медичних документів працівників органів прокуратури України, що стало підставою для можливого необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання, відповідної групи інвалідності та можливого безпідставного нарахування пенсійних виплат.

Після початку досудового розслідування у кримінальному провадженні Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1276 від 08.11.2024, згідно з якою пункт 13 Положення про медико-соціальну експертизу доповнений повноваженнями ДЗ Центральної МСЕК Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) проводити перевірку обґрунтованості рішень про встановлення груп інвалідності та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів.

Прокурор у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація надіслав листи до МОЗ України щодо проведення перевірки обґрунтованості раніше винесених МСЕК рішень про встановлення прокурорам різних груп інвалідності шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та/або переогляду. На час закінчення службового розслідування інформація про результати розгляду вказаних листів до Офісу Генерального прокурора не надходила.

Об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, під час службового розслідування не здобуто. Обмеженість засобів службового розслідування не дає змоги в повному обсязі перевірити всі обставини та обґрунтованість підстав для отримання прокурорами інвалідності, які об’єктивно можливо перевірити лише шляхом проведення слідчих дій.

Комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку, що з огляду на обмеженість засобів службового розслідування об’єктивно підтвердити чи спростувати опубліковану в медіа інформацію про використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей із метою отримання інвалідності неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (пункт 2 висновку).

У зв’язку з недостатнім для перевірки обсягом доводів дисциплінарної скарги, до якої долучено лише копії біографічної довідки Вітряка Р.Ю., присяги прокурора Вітряка Р.Ю., наказу про призначення на займану посаду,  повідомлення установі про результати огляду МСЕК від конфіденційна інформація, пенсійного посвідчення Вітряка Р.Ю., у скаржника листом від 06.08.2025 № 07/3-1181вих-25 витребувано додаткові відомості та ініційовано проведення службового розслідування, висновок якого скаржник затвердив 24.10.2025 (далі – висновок службового розслідування від 24.10.2025).

Згідно з висновком службового розслідування від 24.10.2025  інформація про отримання Вітряком Р.Ю. статусу особи з інвалідністю підтвердилась (п. 2); відомостей про використання прокурором Вітряком Р.Ю. службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності службовим розслідуванням не здобуто (п. 3); враховано, що на час завершення службового розслідування інформація щодо результатів перевірки правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності прокурору Вітряку Р.Ю., яка проводиться під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, відсутня.

Крім того, з матеріалів і висновку службового розслідування від 24.10.2025 встановлено таке.

Вперше III групу інвалідності терміном на один рік Вітряку Р.Ю. встановлено конфіденційна інформація рішенням обласної МСЕК конфіденційна інформація (згідно пояснень Вітряка Р.Ю. відповідна довідка МСЕК відсутня).

У подальшому, згідно з довідкою до акту огляду обласної МСЕК конфіденційна інформація про повторний огляд Вітряку Р.Ю. встановлено III групу інвалідності терміном до конфіденційна інформація. Причина інвалідності – конфіденційна інформація.

При повторному огляді згідно з довідкою до акту огляду цієї ж МСЕК від конфіденційна інформація Вітряку Р.Ю. встановлено III групу інвалідності безтерміново. Причина інвалідності – конфіденційна інформація.

В подальшому згідно з довідкою до акту огляду обласного МСЕК конфіденційна інформація Вітряку Р.Ю. встановлено II групу інвалідності безтерміново за конфіденційна інформація.

Про наявність у Вітряка Р.Ю. статусу особи з інвалідністю ним зазначено у пункті 9 особового листка з обліку кадрів, який заповнений ним власноручно 27.09.2022. Також в матеріалах особової справи Вітряка Р.Ю. наявне повідомлення підприємству, установі, організації про результати огляду МСЕК від конфіденційна інформація про повторний огляд та встановлення ІІІ групи інвалідності безстроково.

До відділу кадрової роботи та державної служби, відділу фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури Вітряком Р.Ю. не надавалась індивідуальна програма реабілітації інваліда та у зв’язку з цим заходи із облаштування робочого місця, коригування робочого графіку, з трудової реабілітації не вживалися. Письмові звернення Вітряка Р.Ю. з цих питань не надходили. Також Вітряк Р.Ю. не звертався до обласної прокуратури із заявами про створення спеціальних умов праці та спеціального обладнання робочого місця.

Згідно з інформацією Головного управління Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) в Кіровоградській області Вітряк Р.Ю. перебуває на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії з 28 березня 2016 року.

Відповідно до здобутих під час службового розслідування даних у період з березня 2016 року по серпень 2022 року Вітряк Р.Ю. отримував пенсію відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З вересня 2022 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до вимог ч. 9 ст. 86 Закону № 1697-VII.

До Кіровоградської обласної прокуратури листи щодо необхідності проходження Вітряком Р.Ю. огляду в державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» (далі – ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України») не надходили. Самою установою інформацію із вказаного приводу не надано.

Водночас, до Кіровоградської обласної прокуратури 19.05.2025 та 16.09.2025 надійшли листи за підписами виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.05.2025 № 17/2/1- 20401-24 та заступника Генерального прокурора від 11.09.2025 № 31/2/1-34080- 24 відповідно, про необхідність прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» окремих працівників органів прокуратури Кіровоградської області, серед яких Вітряк Р.Ю. не зазначався. З метою з’ясування питання чи приймалося Центром оцінювання функціонального стану особи рішення щодо підтвердження чи спростування законності експертного рішення МСЕК про встановлення Вітряку Р.Ю. групи інвалідності направлено відповідний запит до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», за результатами розгляду якого у наданні відповідної інформації відмовлено.

Відповідно до інформації старшого слідчого ГСУ ДБР ОСОБА 9 ним здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні                                № конфіденційна інформація, у якому про підозру Вітряку Р.Ю. не повідомляли. В наданні решти інформації відмовлено.

Згідно з інформацією Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу Генерального прокурори від 16.09.2025 ГСУ ДБР за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні                                    № конфіденційна інформація, у якому перевіряються     обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, у тому числі працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій. Вітряк Р.Ю. в межах цього кримінального провадження для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликався, не допитувався, про підозру йому не повідомлено. Інформація щодо результатів перевірки правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності Вітряку Р.Ю. в матеріалах кримінального провадження відсутня.

Вітряк Р.Ю. виключений з військового обліку, про що свідчить відмітка конфіденційна інформація РТЦК та СП від конфіденційна інформація у військовому квитку.

Згідно з наданим Департаментом охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації повідомленням Вітряк Р.Ю. відповідно до інформації лікувально-профілактичних закладів Кіровоградської області перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Долинської міської ради» з конфіденційна інформація.

Також за наявними у страхувальника – Кіровоградської обласної прокуратури даними з приводу виданих листків непрацездатності, Вітряк Р.Ю. упродовж 2016-2025 років неодноразово перебував на лікарняних.

Таким чином, службовим розслідуванням підтверджено лише ті факти, які не впливають на оцінку дій прокурора при отриманні ним статусу особи з інвалідністю. У матеріалах та висновку службового розслідування від 24.10.2025 відсутні відомості про наявність у діях Вітряка Р.Ю. ознак дисциплінарного проступку.

4.2 Інші обставини, встановлені у дисциплінарному провадженні

 

У наданій на запит члена Комісії Степанової Т.В. інформації скаржника від 15.08.2025 № 07-438вих-25, зокрема, зазначено, що про наявність у                  Вітряка Р.Ю. статусу особи з інвалідністю, що підтверджується відповідним документом серії конфіденційна інформація, ним зазначено у пункті 9 особового листка з обліку кадрів, який заповнений ним власноручно 27.09.2022. Також в матеріалах особової справи Вітряка Р.Ю. наявне повідомлення підприємству, установі, організації про результати огляду МСЕК від конфіденційна інформація. Також, 25.10.2024 для долучення до особової справи, Вітряком Р.Ю. надано копію пенсійного посвідчення від конфіденційна інформація   № конфіденційна інформація, в якому зазначено вид пенсії: по інвалідності ІІ групи, конфіденційна інформація. Інформація про видачу / отримання Вітряком Р.Ю. направлення на його ім’я на проходження МСЕК в обласній прокуратурі відсутня. Вітряк Р.Ю. виключений з військового обліку, про що свідчить відмітка конфіденційна інформація РТЦК та СП від конфіденційна інформація у військовому квитку прокурора.

Листом від 23.09.2025 № 07/3/2-4097вих25 членом Комісії                        Степановою Т.В. здійснено запит керівнику ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» щодо проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно Вітряка Р.Ю. та її результатів.

Директор зазначеної державної установи у листі-відповіді від 13.10.2025 лише зазначив, що перевірка обґрунтованості рішення про надання статусу особи з інвалідністю стосовно Вітряка Р.Ю. не проводилась.

Надалі, у додатку до листа директора ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 17.11.2025 № 7907/01-18 надано додаткові відомості щодо запитуваної інформації, а саме, що Вітряк Р.Ю. обстеження в цій установі не проходив, дані про результати обстеження відсутні.

Крім того, згідно з інформацією заступника Генерального прокурора ОСОБА 10 від 11.09.2025, наданої на запит від 01.09.2025 № 07/3-1724вих-25, у межах кримінального провадження № конфіденційна інформація постановами старшого слідчого ГСУ ДБР від 31.01.2025 і від 01.08.2025 залучено як спеціалістів працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, у тому числі Вітряка Р.Ю. (зазначений у постанові від 01.08.2025). Інформація про результати медичного огляду прокурора                 Вітряка Р.Ю. на час надання цієї відповіді відсутня.

Разом з тим, 16.12.2025 (лист №07/3-8014вх25) Вітряком Р.Ю. до матеріалів дисциплінарного провадження долучено копію довідки ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 05.12.2025 щодо проходження ним стаціонарного обстеження у вказаному інституті з 03.12.2025 по 05.12.2025.

Також, 21.01.2026 (лист №07/3-440вх-26) Вітряк Р.Ю. надав копію витягу з рішення № конфіденційна інформація експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», відповідно до якого Вітряк Р.Ю. є особою з інвалідністю ІІІ групи, конфіденційна інформація. Зокрема, команда вивчила надану медико-експертну документацію, врахувала дані додаткових методів дослідження в клініці інституту, висновки лікарів-консультантів та дійшла висновку, що ІІ група інвалідності, конфіденційна інформація, безтерміново, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні ступенів функціональних порушень та обмеження життєдіяльності Вітряка Р.Ю. конфіденційна інформація, які відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності та надають підстави для визнання Вітряка Р.Ю. особою з інвалідністю ІІІ групи, конфіденційна інформація, строком на 2 роки з 03.12.2025 по 01.01.2028, переогляд 03.12.2027 (постанова КМУ № 1337 від 03.12.2009, постанова КМУ № 1338 від 15.11.2024). 

Одночасно, вказаним листом Вітряк Р.Ю. долучив заяву-повідомлення до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, відповідно до якого він просить врахувати, що йому змінено групу інвалідності, та здійснювати нарахування пенсії по інвалідності ІІІ групи. 

Вітряк Р.Ю. у наданих під час дисциплінарного провадження (08.08.2025) та службового розслідування поясненнях підтвердив факти, встановлені службовим розслідування від 24.10.2025 та пояснив, що вперше IIІ групу інвалідності терміном на 1 рік, йому було встановлено конфіденційна інформація рішенням обласної комісії МСЕК конфіденційна інформація. В подальшому, конфіденційна інформація продовжено ІІІ групу інвалідності терміном на 2 роки. За наслідками повторного проходження МСЕК конфіденційна інформація встановлено III групу інвалідності безстроково. Після чергового проходження МСЕК конфіденційна інформація йому встановлено II групу інвалідності безстроково. Особисто до МСЕК для встановлення групи інвалідності він не звертався.

Приблизно з конфіденційна інформація року у нього діагностовано конфіденційна інформація. До моменту встановлення інвалідності він проходив конфіденційна інформація. У зв’язку з виявленим захворюванням та перебування під наглядом лікуючого лікаря упродовж конфіденційна інформація років, лікарем прийнято рішення подати документи до лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК) при конфіденційна інформація про встановлення групи інвалідності. Після розгляду документів на ЛКК в конфіденційна інформація лікарні документи для встановлення групи інвалідності були передані до обласної МСЕК конфіденційна інформація, як це передбачено п. 3 чинного на той час Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.

Як зазначає Вітряк Р.Ю., будь-яких особистих мотивів, а саме оформлення пенсії, отримання інших соціальних гарантій для осіб зі статусом інвалідності тощо у нього не було. Про час та місце проведення огляду Вітряку Р.Ю. повідомлялось представником МСЕК по телефону. Всі чотири комісії він проходив в приміщенні обласної МСЕК конфіденційна інформація. На засіданнях комісій щодо встановлення інвалідності він був присутнім особисто, де йому ставили питання з приводу захворювання. Після проходження комісії в той же день йому видавали довідку до акту огляду МСЕК, про що він розписувався у журналі.

На час призначення інвалідності вперше, її продовження та зміни (з конфіденційна інформація роки) Вітряк Р.Ю. обіймав посаду заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області. Свій службовий статус не використовував. Близьких родичів у медичних закладах, де проходив лікування чи за рішенням яких ініціювалось встановлення інвалідності, у нього немає. Будь-які кошти або матеріальні блага за отримання інвалідності він не надавав, процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях стосовно посадових осіб органів МСЕК або представництво інтересів держави у позовах щодо МСЕК він не здійснював. Вважає, що стан його здоров’я є таким, що не перешкоджає належним чином виконувати свої службові обов’язки.

Вперше пенсійні виплати у зв’язку з інвалідністю III групи Вітряку Р.Ю, призначено у конфіденційна інформація році Долинським відділенням ПФУ в Кіровоградській області. Розмір пенсії він не пам’ятає, але до конфіденційна інформація року це були соціальні пенсійні виплати.

Після встановлення II групи інвалідності Вітряк Р.Ю. конфіденційна інформація звернувся до відділення ПФУ у м. Кропивницький із заявою про перерахунок пенсії відповідно вимог п. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Крім того, конфіденційна інформація ним подано позов до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо здійснення виплати призначеної пенсії по інвалідності без обмеження максимального розміру (справа №340/3537/23). Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративною суду від 17.10.2023 апеляційну скаргу Вітряка Р.Ю. залишено без задоволення.

Щодо перебування на військовому обліку Вітряк Р.Ю. зазначив, що згідно рішення ВЛК від конфіденційна інформація він конфіденційна інформація.

До ДБР, інших правоохоронних органів з приводу отримання                      Вітряком Р.Ю. чи іншими особами інвалідності його не викликали.

Упродовж 2024-2025 років (станом на дату надання пояснень) до установ МОЗ для огляду, переогляду з метою продовження інвалідності чи з інших причин не викликався.

Вітряк Р.Ю. також заперечив будь-які протизаконні дії зі свого боку під час надання йому статусу особи з інвалідністю та отриманні пенсійних виплат, з доводами дисциплінарної скарги не погодився.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08.–07.09.1990), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 – 17.10.2008), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, їхні загальні права й обов’язки визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з частиною третьою, пунктами 2, 3, 4 частини четвертої, частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися присяги прокурора, правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу його завданням є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві немає визначень понять гідності й честі. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 990/229/19). Як зазначено у постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31.05.2005 встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, установлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У статті 8 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з рішенням РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024, із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, вирішено: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення; Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, яка діяла до 01.01.2025, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу 4 пункту 13 цього Положення проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймати відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна МСЕК МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентується такими основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991            № 875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону від 21.03.1991 № 875-XII, у редакції Закону від 19.12.2024 № 4170-ІХ, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набула чинності 01.01.2025) на Центр оцінювання функціонального стану особи покладено, зокрема, проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих, у тому числі, медико-соціальними експертними комісіями, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, а також за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

6. Оцінка встановлених обставин і мотиви ухвалення рішення

Відповідно до вимог законодавства інформація про стан здоров’я             Вітряка Р.Ю. конфіденційна, у дисциплінарному провадженні не поширюється.

Доводи дисциплінарної скарги перевірено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь вини Вітряка Р.Ю.

Думка скаржника про можливі протиправні дії прокурора Вітряка Р.Ю. не ґрунтується на фактах, які можуть це підтвердити. Так,  скаржник зазначив  лише про факти встановлення Вітряку Р.Ю. статусу особи з інвалідністю та виплати йому пенсії.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з можливими ознаками дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону                        № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, в діях прокурора Вітряка Р.Ю.

Тому зазначені в дисциплінарній скарзі дії прокурора розглянуто крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам нормативно-правових актів.

Під час надання оцінки обставинам, викладеним у дисциплінарній скарзі, Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини, підтверджені матеріалами дисциплінарного провадження.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому протиправному діянню притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), можливі шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Відсутність конкретних відомостей про хоча б один із цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Згідно з усталеною практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Оцінюючи дії прокурора Вітряка Р.Ю., Комісія виходить із вимог законодавства, встановлених обставин і з принципу доведення «баланс ймовірностей», згідно з яким сукупність зібраних під час перевірки доказів переконує в тому, що порушення швидше не доведене, аніж доведене.

На прокурора Вітряка Р.Ю. відповідно до вимог статті 19 Закону                         № 1697-VII покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Діяти він міг лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і зобов’язаний додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

У дисциплінарному провадженні встановлено такі обставини.

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація Вітряк Р.Ю. не допитувався, про підозру йому не повідомлено, доказів його винуватості у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення скаржником не надано.

Під час службового розслідування, яке провела Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора, за результатами якого виконувач обов’язків Генерального прокурора 13.12.2024 затвердив висновок, об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами органів прокуратури службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, не здобуто.

Службовим розслідуванням, проведеним Кіровоградською обласною прокуратурою, підтверджено лише ті факти, які не впливають на оцінку дій прокурора при отриманні ним статусу особи з інвалідністю. Відомостей про використання прокурором Вітряком Р.Ю. службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності службовим розслідуванням не здобуто. У матеріалах та висновку службового розслідування від 24.10.2025 відсутні відомості про наявність у діях Вітряка Р.Ю. під час отримання статусу особи з інвалідністю, оформленні та отриманні пенсійних виплат ознак дисциплінарного проступку.

Крім того Комісією при прийнятті цього рішення враховано, що до Кіровоградської обласної прокуратури листи щодо необхідності проходження Вітряком Р.Ю. огляду в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» не надходили.

Однак, як встановлено в ході дисциплінарного провадження Вітряк Р.Ю. у період з 03 по 05 грудня 2025 року перебував на стаціонарному обстеженні у вказаному медичному закладі, де проходив обстеження та оцінювання повсякденного функціонування в умовах стаціонару з метою перевірки обґрунтованості встановлення йому статусу особи з інвалідністю, що підтверджується довідкою від конфіденційна інформація. Рішенням експертної команди № конфіденційна інформація Вітряку Р.Ю. змінено безтермінову ІІ групу інвалідності на ІІІ строкову терміном на 2 роки.

Таким чином, підставу подання дисциплінарної скарги (вчинення Вітряком Р.Ю. протиправних дій при набутті ним статусу особи з інвалідністю, оформленні та отриманні відповідних пенсійних виплат) не підтверджено матеріалами перевірки.

За результатами аналізу матеріалів, зібраних у межах цього дисциплінарного провадження, встановлено лише факт встановлення                      Вітряку Р.Ю. IIІ групи інвалідності на певний строк у конфіденційна інформація році у зв’язку з наявними захворюваннями, а також подальшого проходження неодноразових переоглядів, за результатами яких в конфіденційна інформація році йому встановлена II група інвалідності безстроково. Підстави та обґрунтованість рішення про встановлення Вітряку Р.Ю. інвалідності у грудні 2025 року перевірено експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за його особистої участі, за результатами перевірки ІІ групу інвалідності змінено на ІІІ групу інвалідності терміном на 2 роки. Таким чином прокурор Вітряк Р.Ю. виконав рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінки медичним критеріям встановлення інвалідності або медичній документації.

З огляду на це думку скаржника по те, що Вітряк Р.Ю. вчинив дисциплінарний проступок зібраними у дисциплінарному провадженні відомостями не підтверджено. Прокурор, як і будь-який інший громадянин, має право діяти в особистих приватних інтересах, якщо ці дії та інтереси не порушують вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Таким чином, за результатами дисциплінарного провадження викладені у дисциплінарній скарзі доводи про наявність у діях прокурора Вітряка Р.Ю. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону            № 1697-VII, не підтверджено.

З огляду на викладене Комісія вважає, що дисциплінарне провадження стосовно прокурора Вітряка Р.Ю. підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА:

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-792дс-346дп-25 стосовно прокурора Долинського відділу Знам’янської окружної прокуратури Кіровоградської області Вітряка Романа Юрійовича закрити.

Копії рішення надіслати скаржнику та прокурору Вітряку Р.Ю.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.