Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

УСТАНОВИЛА:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА 1 (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Невмитим О.Ю.

Автоматизованою системою цього ж дня скаргу розподілено члену Комісії Степановій Т.В., яка 31.07.2025 прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-790дс-345дп-25. Комісія рішенням від 10.09.2025 № 231дп-25 продовжила строк перевірки в дисциплінарному провадженні на один місяць – до 21.10.2025.

За результатами перевірки член Комісії Степанова Т.В. 28.05.2026 склала висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора                      Невмитого О.Ю. Скаржника та прокурора Невмитого О.Ю. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника надійшла заява про надання згоди на розгляд дисциплінарного провадження за його відсутності, щодо закриття дисциплінарного провадження не заперечує.

Прокурор Невмитий О.Ю. на засідання Комісії не з’явився, повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності.

За таких обставин Комісія, ураховуючи вимоги п. 1 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Член Комісії Степанова Т.В. із метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, заявила клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в засіданні, яке рішенням Комісії задоволено.

3. Зміст дисциплінарної скарги

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА 2. Під час обшуків, проведених за місцями її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з призначенням надалі пенсійних виплат. У медіа зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності таких правопорушень, зокрема масового встановлення фіктивної інвалідності прокурорам у регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президент України 22.10.2024 ініціював засідання РНБО, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

Із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО вирішила:

– рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

– Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

4.1. Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Враховуючи численні публікації в соціальних мережах та інтернет-виданнях про надання прокурорам статусу інвалідності на підставі наказу Генерального прокурора від 16.10.2024 № 238, Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора провела службове розслідування, за результатами якого 09.12.2024 склала висновок, який затвердив виконувач обов’язків Генерального прокурора ОСОБА 3 13.12.2024 (далі – висновок службового розслідування від 13.12.2024).

Згідно з висновком службового розслідування від 13.12.2024 встановлено, що 16.10.2024 на персональній сторінці в соціальній мережі «Facebook» журналіст ОСОБА 4 опублікував допис із заголовком: «51 прокурор Хмельниччини на чолі з обласним прокурором ОСОБА 5 оформили інвалідність, «дахуючи» корупційну схему Слуги народу ОСОБА 6 у МСЕК та ПФ». У дописі оприлюднено список прокурорів органів прокуратури Хмельницької області, які, на думку автора, безпідставно отримали інвалідність із метою отримання пенсій. Правоохоронні органи області бездоказово звинувачуються в тому, що знали про зловживання ОСОБА 7 та були співучасниками корупційних схем.

В інтернет-виданні «Економічна правда» розміщено статтю невідомого автора «Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?», у якій згадується про затримання керівниці Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА 8. Констатовано, що жоден член МСЕК від початку війни не сів за ґрати. Їхні справи зазвичай у судах «розвалюють» прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. Наведено статистику щодо працівників з інвалідністю у правоохоронних органах, зокрема у прокуратурі. Зроблено припущення, що, попри зменшення вдвічі штату органів прокуратури за останні десять років, кількість їхніх пенсіонерів після початку війни збільшилася на 30%, що не можна пояснити вислугою років; пояснити це можна не інакше, як оформленням групи інвалідності.

Також наведено низку публікацій щодо прокурорів інших областей і зазначено, що Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора у травні – серпні 2020 року провела перевірку інформації про наявність інвалідності у прокурорів органів прокуратури Черкаської та Хмельницької областей.

Отримані під час перевірки матеріали вказували на те, що невстановлені працівники закладів охорони здоров’я та МСЕК, вірогідно, використали своє службове становище всупереч інтересам служби та внесли недостовірні відомості до офіційних медичних документів стосовно 46 прокурорів Хмельницької області та 70 прокурорів Черкаської області для необґрунтованого встановлення їм діагнозу захворювання та відповідної групи інвалідності.

Ураховуючи, що в діях працівників закладів охорони здоров’я та МСЕК вбачались ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.  366, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі – КК України), прокурори Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора у 2020 році направили рапорти про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за результатами розгляду яких розпочато досудове розслідування кримінальних проваджень № конфіденційна інформація (Черкаська область) та № конфіденційна інформація (Хмельницька область).

Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора за наслідками повідомлень у медіа 21.10.2024 зареєструвала кримінальне провадження                         № конфіденційна інформація за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України, проведення досудового розслідування у якому доручила Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань (далі – ГСУ ДБР).

Під час досудового розслідування перевіряються обставини внесення невстановленими на час проведення службового розслідування працівниками закладів охорони здоров’я та уповноваженими посадовими особами МСЕК за попередньою змовою з працівниками органів прокуратури України недостовірних відомостей до офіційних медичних документів працівників органів прокуратури України, що стало підставою для можливого необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання, відповідної групи інвалідності та можливого безпідставного нарахування пенсійних виплат.

Після початку досудового розслідування у кримінальному провадженні Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1276 від 08.11.2024, згідно з якою пункт 13 Положення про медико-соціальну експертизу доповнений повноваженнями ДЗ Центральної МСЕК Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) проводити перевірку обґрунтованості рішень про встановлення груп інвалідності та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів.

Прокурор у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація надіслав листи до МОЗ України щодо проведення перевірки обґрунтованості раніше винесених МСЕК рішень про встановлення прокурорам різних груп інвалідності шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та/або переогляду. На час закінчення службового розслідування інформація про результати розгляду вказаних листів до Офісу Генерального прокурора не надходила.

Об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, під час службового розслідування не здобуто. Обмеженість засобів службового розслідування не дає змоги в повному обсязі перевірити всі обставини та обґрунтованість підстав для отримання прокурорами інвалідності, які об’єктивно можливо перевірити лише шляхом проведення слідчих дій.

Комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку, що з огляду на обмеженість засобів службового розслідування об’єктивно підтвердити чи спростувати опубліковану в медіа інформацію про використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей із метою отримання інвалідності неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (пункт 2 висновку).

У зв’язку з недостатнім для перевірки обсягом доводів дисциплінарної скарги та відомостей у висновку службового розслідування від 13.12.2024, а також у дисциплінарній скарзі, членом Комісії Степановою Т.В. листом від 06.08.2025 № 07/3-1185вих-25 у скаржника витребувано необхідні для перевірки відомості та ініційовано проведення службового розслідування, висновок якого затверджено скаржником 03.11.2025 (далі – висновок службового розслідування від 03.11.2025).

Згідно з висновком службового розслідування від 03.11.2025 підтверджено відомості про встановлення Невмитому О.Ю. статусу особи з інвалідністю (п. 2). Відомостей про використання прокурором Невмитим О.Ю. службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності службовим розслідуванням не здобуто (п. 3). Враховано, що на час завершення службового розслідування інформація щодо результатів перевірки правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності прокурору Невмитому О.Ю., яка проводиться під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, відсутня (п. 4). З урахуванням вимог ч. 10 ст. 46 Закону № 1697-VII, якими повноваження на складання висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора делеговано члену Комісії, копію висновку та матеріалів службового розслідування вирішено направити до Комісії (п. 5).

Крім того, згідно з  матеріалами та висновком службового розслідування від 03.11.2025 встановлено таке.

Невмитий О.Ю. з липня 2008 року дотепер працює на різних прокурорських посадах органів прокуратури Кіровоградської області.

Невмитий О.Ю. набув статус інваліда ІІ групи безтерміново 19.11.2019 відповідно до довідки до акту огляду обласної МСЕК конфіденційна інформація за результатами первинного огляду у зв’язку із конфіденційна інформація.

Згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) в Кіровоградській області Невмитий О.Ю. перебуває на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії з 18.11.2019, у наданні інформації щодо виду пенсії відмовлено з посиланням на чинне законодавство.

  Про наявність у Невмитого О.Ю. статусу особи з інвалідністю ним зазначено у пункті 9 особового листка з обліку кадрів, який заповнений ним власноручно 03.10.2022, і одночасно надано для долучення до особової справи копію пенсійного посвідчення конфіденційна інформація, в якому зазначено вид пенсії: по інвалідності ІІ групи конфіденційна інформація. Також 25.10.2024 Невмитим О.Ю. надано довідку до акту огляду МСЕК конфіденційна інформація про первинний огляд та встановлення йому ІІ групи інвалідності безтерміново. Індивідуальна програма реабілітації інваліда Невмитим О.Ю. до обласної прокуратури не надавалась, тому заходи з облаштування робочого місця, коригування робочого графіку, з трудової реабілітації не вживалися. Невмитий О.Ю. не звертався до обласної прокуратури із заявами про створення спеціальних умов праці та спеціального обладнання робочого місця.

До Кіровоградської обласної прокуратури 19.05.2025 надійшов лист виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.05.2025 № 17/2/1-20401-24 про необхідність прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» в строк до 13.06.2025 окремих працівників органів прокуратури Кіровоградської області, які мають статус особи з інвалідністю, у тому числі і Невмитого О.Ю.

Невмитому О.Ю. 21.05.2025 письмово повідомлено про необхідність прибуття для проходження обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з метою перевірки обґрунтованості встановлення йому інвалідності, однак відповідне обстеження він не пройшов. Разом з тим у період з 07.06.2025 до 13.06.2025 він перебував на лікарняному.

Відповідно до інформації старшого слідчого ГСУ ДБР ОСОБА 11. ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні                                      № конфіденційна інформація, під час якого перевіряється законність винесення МСЕК рішень про встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури, про підозру Невмитому не повідомляли.

Згідно з інформацією, наданою прокурором у цьому кримінальному провадженні, дані щодо результатів перевірки обґрунтованості винесення МСЕК рішення про встановлення Невмитому О.Ю. інвалідності відсутні.

Одночасно, Невмитий О.Ю. допитаний як свідок у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, яке з 05.12.2024 об’єднане з кримінальним провадженням № конфіденційна інформація

Невмитий О.Ю. є військовозобов’язаним та перебуває на військовому обліку в органах Кіровоградської обласної прокуратури. При цьому конфіденційна інформація він взятий на облік конфіденційна інформація ТЦК та СП, конфіденційна інформація.

У зв’язку із наявністю підстав для можливого отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Невмитому О.Ю. 05.08.2025 направлено лист щодо дотримання ним вимог законодавства і нормативно-правових актів.

У період з 2018 року до часу проведення службового розслідування Невмитий О.Ю. систематично (по два–три рази на рік) перебував на лікарняному, конфіденційна інформація.

4.2 Інші обставини, встановлені у дисциплінарному провадженні

Скаржником в обґрунтування доводів своєї дисциплінарної скарги долучено до неї копії відповідних документів.

Зокрема, листом виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА 12 від 16.05.2025 № 17/2/1-20401-24 скаржника зобов’язано організувати повідомлення працівників органів прокуратури області, яким встановлено інвалідність, за списком, зазначеним у листі, у тому числі Невмитого О.Ю., про необхідність прибути для проходження обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» за відповідною адресою у м. Дніпро у строк до 13.06.2025. У цьому листі також зазначено про необхідність роз’яснити підлеглим працівникам, що відповідно до вимог Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024                № 1338, у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

До зазначеного листа додано лист керівника Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ОСОБА 13 від 14.05.2025 № 1936/03-18, адресованого безпосередньо Невмитому О.Ю., яким Невмитого О.Ю. запрошено прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» до 13.06.2025 для проведення додаткового стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом експертною командою Центру оцінювання з метою підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому інвалідності та уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності, яка проводиться в межах кримінального провадження.

Листом від 21.05.2025 № 07-2487ВН-25 скаржником через ІС «СЕД» повідомлено Невмитого О.Ю. про вищевказані обставини і необхідність його явки в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у строк до 13.06.2025, а також направлено вищевказаний лист керівника Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ОСОБА 14 від 14.05.2025                          № 1936/03-18.

У дисциплінарному провадженні членом Комісії Степановою Т.В. листом від 23.09.2025 № 07/3/2-4097вих25 здійснено запит керівнику ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» щодо проведення Центром оцінювання функціонального стану особи цієї державної установи перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно прокурора Невмитого О.Ю.  та її результатів.

Директор зазначеної державної установи у листі-відповіді від 13.10.2025 лише зазначив, що перевірка обґрунтованості рішення про надання статусу особи з інвалідністю стосовно Невмитого О.Ю. не  проводилась.

Надалі, у додатку до листа директора ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 17.11.2025 № 7907/01-18 надано додаткові відомості щодо запитуваної інформації, а саме, що: Невмитий О.Ю. не з’явився на дообстеження, рішення щодо нього не прийнято, у примітці зазначено: «копії протоколів».

Крім того, згідно інформації заступника Генерального прокурора                             ОСОБА 15 від 11.09.2025, наданої запит члена Комісії Степанової Т.В. від 01.09.2025 № 07/3-1724вих-25, у кримінальному провадженні                                                         № конфіденційна інформація постановами старшого слідчого ГСУ ДБР від 31.01.2025 і від 01.08.2025 залучено як спеціалістів працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, зокрема Невмитому О.Ю. (зазначений у постанові від 31.01.2025). На час надання цієї відповіді інформація про результати медичного огляду щодо Невмитого О.Ю. відсутня.

Згідно Єдиного державного реєстру декларацій Невмитий О.Ю. упродовж 2020-2025 років декларував дохід у вигляді пенсії: у 2020 році – 166761 грн., у 2021 році – 180722 грн., у 2022 році – 180722 грн., у 2023 році – 180 722 грн., у 2024 році – 180722 грн., у 2025 році – 180722 грн., всього в сумі 1 070 371 грн.

Невмитий О.Ю. 22.01.2025 під час дисциплінарного провадження додатково письмо повідомив, що у період з 29 по 31 грудня 2025 року ним пройдено стаціонарне обстеження в умовах ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», що підтверджується доданою випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 6270. 

4.3 Пояснення прокурора

Невмитий О.Ю. у поясненнях, наданих під час службового розслідування від 03.11.2025, під час дисциплінарного провадження 12.08.2025 і 26.01.2026, а також під час допиту як свідка від 27.11.2024 у кримінальному провадженні                     № конфіденційна інформація, підтвердив вищевказані факти щодо набуття ним статусу особи з інвалідністю, оформлення та виплати йому відповідних пенсійних виплат, проведення перевірки ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» законності встановлення йому статусу особи з інвалідністю та його неявки за першим викликом на це обстеження.

Зокрема, Невмитий О.Ю. пояснив, що має ІІ групу інвалідності конфіденційна інформація, яка встановлена обласною МСЕК конфіденційна інформація 19.11.2019 з 18.11.2019 безтерміново.  Станом на встановлення йому інвалідності він мав різного ступеня конфіденційна інформація захворювання конфіденційна інформація. Зазначив про перебіг цих захворювань, лікування та можливі причини їх виникнення і загострення, а також процедуру встановлення йому статусу особи з інвалідністю. Відпустку для участі у засіданні МСЕК він не оформлював, оскільки відсутність на робочому місці у день огляду МСЕК є поважною причиною відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 № 455. Про ці обставини він повідомляв свого безпосереднього керівника.

Станом на встановлення групи інвалідності Невмитий О.Ю. обіймав посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратури Кіровоградської області.

Після отримання територіальним підрозділом ПФУ у м. Новомиргороді (за місце реєстрації Невмитого О.Ю.) від МСЕК документів щодо набуття Невмитим О.Ю. групи інвалідності його запросили до відділення ПФУ та повідомили, що він має право на пенсійні виплати і надали перелік необхідних документів, які він у подальшому подав разом із відповідною заявою, за результатами розгляду якої прийнято рішення про нарахування йому пенсійних виплат на підставі ч. 9 ст. 86 Закону № 1697-VII, яке ним не оскаржувалось. Місце реєстрації і проживання ним не змінювалось.

Невмитий О.Ю. перебуває на військовому обліку у конфіденційна інформація РТЦК та СП (конфіденційна інформація), з обліку не знятий, конфіденційна інформація.

З Офісу Генерального прокурора на адресу Кіровоградської обласної прокуратури надійшов лист від 16.05.2025 із додатком листа Центру оцінювання функціонального стану особи, згідно якого його запрошено до клініки ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проведення додаткового стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом. З метою виконання цих листів Невмитий О.Ю. подав заяву про надання відпустки, на підставі якої керівником обласної прокуратури винесено наказ № 249к від 04.06.2025, яким йому надано відпустку з 09 по 11 червня 2025 року (копія додана до пояснень). Також ним придбано квиток на потяг з м. Кропивницький до м. Дніпро на 08.06.2025 (копія долучена).

Разом з тим, 07.06.2025 йому знадобилась медична допомога, тому він звернувся до медичного закладу, де проходив стаціонарне лікування до 13.06.2025 (копія листка непрацездатності долучена), а тому не мав об’єктивної можливості прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у визначений строк. Повторно до цієї установи він до листопада 2025 року не викликався, проведення такого обстеження у цей період він самостійно не ініціював у зв’язку із конфіденційна інформація і зайнятістю на роботі.

У подальшому, приблизно в кінці листопада 2025 року його ознайомлено з листом керівника Кіровоградської обласної прокуратури про необхідність з’явитись до клініки ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у строк до 08.12.2025 для проведення додаткового стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом експертною командою. На виконання цих вимог у період з 29 по 31 грудня 2025 року ним пройдено стаціонарне обстеження в умовах вказаної державної установи, що підтверджується доданими ним до пояснень листом непрацездатності і випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 6270. За результатами цього огляду йому підтверджено його діагноз, однак, згідно вказаної виписки його документи будуть розглянуті за чергою, результат буде надіслано поштою. Станом на 23.01.2026 результати перевірки йому не надходили.

У визначений строк він не зміг прибути з об’єктивних причин, оскільки конфіденційна інформація, що підтверджується конфіденційна інформація. Крім того, станом на початок грудня 2025 року конфіденційна інформація, що перешкоджало йому прибути на огляд до ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у строк до 08.12.2025. Разом з тим, як тільки з’явилась об’єктивна можливість конфіденційна інформація, Невмитий О.Ю. конфіденційна інформація, після чого прибув до державної установи на обстеження.  

Щодо проходження МСЕК і встановлення йому інвалідності не за місцем свого проживання і роботи, в конфіденційна інформація, Невмитий О.Ю. під час допиту в якості свідка пояснив рівновіддаленістю його місця реєстрації і фактичного проживання станом на 2019 рік (конфіденційна інформація) від міст конфіденційна інформація, у якому у нього проживають родичі. Тому з 2017 року він лікувався як в конфіденційна інформація, так і в конфіденційна інформація. Місце реєстрації при цьому він не змінював на місто конфіденційна інформація.          

На підтвердження правдивості викладених у поясненнях обставин до них  прокурор долучив копії відповідних документів.

Невмитий О.Ю. категорично заперечив будь-які протиправні дії зі свого боку при встановленні йому статусу особи з інвалідністю, не погодився з доводами дисциплінарної скарги.

Пояснення Невмитого О.Ю. не спростовано, а підтверджено долученими ним документами та іншими відомостями, здобутими під час дисциплінарного провадження.  

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08.–07.09.1990), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 – 17.10.2008), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, їхні загальні права й обов’язки визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з частиною третьою, пунктами 2, 3, 4 частини четвертої, частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися присяги прокурора, правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу його завданням є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві немає визначень понять гідності й честі. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 990/229/19). Як зазначено у постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31.05.2005 встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, установлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У статті 8 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з рішенням РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024, із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, вирішено: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення; Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, яка діяла до 01.01.2025, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу 4 пункту 13 цього Положення проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймати відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна МСЕК МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентується такими основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991            № 875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону від 21.03.1991 № 875-XII, у редакції Закону від 19.12.2024 № 4170-ІХ, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набула чинності 01.01.2025) на Центр оцінювання функціонального стану особи покладено, зокрема, проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих, у тому числі, медико-соціальними експертними комісіями, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, а також за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

6. Оцінка встановлених обставин і мотиви ухвалення рішення

Відповідно до вимог законодавства інформація про стан здоров’я    Невмитого О.Ю. конфіденційна, у дисциплінарному провадженні не поширюється.

Доводи дисциплінарної скарги перевірено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь вини Невмитого О.Ю.

Думка скаржника про можливі протиправні дії прокурора Невмитого О.Ю. не ґрунтується на фактах, які можуть це підтвердити. Так,  скаржник вказав лише те, що Невмитий О.Ю., знаючи, що він не має функціональних порушень, які б відповідали критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, у 2019 році звернувся до обласної МСЕК конфіденційна інформація, якою відповідно до довідки до акту огляду МСЕК конфіденційна інформація Невмитому О.Ю. 19.11.2019 встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з можливими ознаками дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону                        № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, в діях прокурора Невмитого О.Ю.

Тому зазначені в дисциплінарній скарзі дії прокурора розглянуто крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам нормативно-правових актів.

Під час надання оцінки обставинам, викладеним у дисциплінарній скарзі, Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини, підтверджені матеріалами дисциплінарного провадження.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому протиправному діянню притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), можливі шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Відсутність конкретних відомостей про хоча б один із цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Згідно з усталеною практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Оцінюючи дії прокурора Невмитого О.Ю., Комісія виходить із вимог законодавства, встановлених обставин і з принципу доведення «баланс ймовірностей», згідно з яким сукупність зібраних під час перевірки доказів переконує в тому, що порушення швидше не доведене, аніж доведене.

На прокурора Невмитого О.Ю. відповідно до вимог статті 19 Закону                        № 1697-VII покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Діяти він міг лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і зобов’язаний додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

У дисциплінарному провадженні встановлено такі обставини.

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація Невмитому О.Ю. про підозру не повідомляли, жодного доказу його винуватості у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення скаржником не надано. Невмитий О.Ю. був допитаний як свідок у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, яке у подальшому об’єднане з кримінальним провадженням № конфіденційна інформація, в ході чого Невмитий О.Ю. надав показання щодо обставин його захворювання, лікування, встановлення йому статусу особи з інвалідністю та причин, з яких йому встановлено інвалідність не за місцем проживання і реєстрації, а в конфіденційна інформація.

Під час службового розслідування, яке провела Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора і за результатами проведення якого виконувач обов’язків Генерального прокурора 13.12.2024 затвердив висновок, об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, не здобуто.

За результатами службового розслідування, проведеного Кіровоградською обласною прокуратурою, висновок якого затверджено скаржником 03.11.2025, відомостей про використання прокурором Невмитим О.Ю. службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів під час набуття статусу особи з інвалідністю не здобуто.

Незважаючи на дані, здобуті під час дисциплінарного провадження, зокрема про те, що відомості про отримання Невмитим О.Ю. статусу особи з інвалідністю та отримання пенсійних виплат підтвердилися, а також те, що Невмитий О.Ю. отримує пенсію по інвалідності на умовах ч. 9 ст. 86 Закону № 1697-VII, оформлення ним інвалідності в місті Черкаси, в якому                     Невмитий О.Ю. фактично ніколи не проживав, не проходження ним ВЛК та офіційне не повідомлення в ТЦК та СП відомостей про його статус особи з інвалідністю, об’єктивних даних стверджувати, що Невмитий О.Ю. зловживав, використовував статус прокурора та службові повноваження, здійснював інший протиправний вплив на осіб, уповноважених приймати рішення про наявність чи відсутність інвалідності, немає.

Офісом Генерального прокурора до Кіровоградської обласної прокуратури направлено лист від 16.05.2025 про необхідність явки прокурора                           Невмитого О.Ю. у строк до 13.06.2025 до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»  для перевірки обґрунтованості прийнятого МСЕК рішення про встановлення йому групи інвалідності.

Скаржник листом від 21.05.2025 повідомив Невмитого О.Ю. про необхідність прибуття до вказаного медичного закладу у зазначений період.

Прокурор подав до Кіровоградської обласної прокуратури заяву про надання йому відпустки, яка йому надана наказом скаржника від 04.06.2025 № 249 к. Невмитий О.Ю. 03.06.2025 придбав квиток на 08.06.2025 на потяг сполученням м. Кропивницький – м. Дніпро. Водночас у період з 07.06.2025 по 13.06.2025 Невмитий О.Ю. конфіденційна інформація, тому не прибув до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

Таким чином, у Невмитого О.Ю. були виключні підстави, визначені Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, (перебування Невмитого О.Ю. конфіденційна інформація, коли його викликали для обстеження, у який він планував поїздку).

Разом з тим, Комісією враховано, що в кінці листопада 2025 року Невмитого О.Ю. повторно ознайомлено з листом керівника Кіровоградської обласної прокуратури про необхідність з’явитись до клініки ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у строк до 08.12.2025 для проведення додаткового стаціонарного обстеження. На виконання цих вимог у період з 29 по 31 грудня 2025 року ним пройдено стаціонарне обстеження в умовах вказаної державної установи, що підтверджується доданими ним до пояснень листом непрацездатності і випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 6270. За результатами цього огляду йому підтверджено його діагноз, однак даних щодо прийнятого рішення за результатами перевірки в ході дисциплінарного провадження не встановлено.

Причини, про які Невмитий О.Ю. зазначив у своїх поясненнях з долученням підтверджуючих документів щодо відтермінування ним вказаного обстеження на 20 днів (конфіденційна інформація), Комісія вважає поважними.

Таким чином, підстава подання дисциплінарної скарги та викладені у ній обставини не підтверджено матеріалами дисциплінарного провадження.

За результатами аналізу зібраних матеріалів встановлено лише факт неприбуття Невмитого О.Ю. в ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у зазначений у відповідних повідомленнях строк з поважних причин, а також вжиття необхідних заходів для перевірки обґрунтованості встановленого йому статусу особи з інвалідністю, оскільки Невмитий О.Ю. пройшов відповідне обстеження у відповідній державній установі.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінки медичним критеріям встановлення інвалідності або медичній документації.

З огляду на це думку скаржника по те, що Невмитий О.Ю. вчинив дисциплінарний проступок зібраними у дисциплінарному провадженні відомостями не підтверджено. Прокурор, як і будь-який інший громадянин, має право діяти в особистих приватних інтересах, якщо ці дії та інтереси не порушують вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Таким чином, за результатами дисциплінарного провадження викладені у дисциплінарній скарзі доводи про наявність у діях прокурора Невмитого О.Ю. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 (дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) ч. 1 ст. 43 Закону            № 1697-VII, не підтверджено.

З огляду на викладене Комісія вважає, що дисциплінарне провадження стосовно прокурора Невмитого О.Ю. підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА:

Дисциплінарне провадження №  07/3/2-790дс-345дп-25 стосовно прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Кіровоградської обласної прокуратури Невмитого Олександра Юрійовича закрити.

Копії рішення надіслати скаржнику та прокурору Невмитому О.Ю.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.