Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.    Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 17.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури Пономаренка В.В. (далі – скаржник)  про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Тищенком К.Ю.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мавроді В.В., за результатами вивчення якої 29.07.2025  він прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження .

Комісія рішенням від 11.09.2025 № 308дп-25 продовжила строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Тищенка К.Ю. до дисциплінарної відповідальності в дисциплінарному провадженні  № 07/3/2-698дс-299дп-25 до 17.10.2025.

За результатами перевірки Мавроді В.В. 21.05.2026 склав висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Тищенка К.Ю. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передав його на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії, яке відбулося 03.06.2026, узяв участь прокурор  Тищенко К.Ю., а також представник скаржника – начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1.

Прокурор Тищенко К.Ю. і представник скаржника ОСОБА_1 заявили усні клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження копій документів, які, на їхню думку, мають значення для розгляду справи. Комісія задовольнила зазначені клопотання та долучила подані документи до матеріалів дисциплінарного провадження.

 

3.  Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що у зв’язку з введенням у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО України) від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024. Відповідно до вказаного листа в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурори органів прокуратури Черкаської області, згідно з визначеним списком і встановленим графіком, мають прибути до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» (далі – медична установа,  ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України») для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Незважаючи на неодноразові персональні повідомлення та офіційні листи з роз’ясненням правових наслідків відмови, які надсилав виконувач обов’язків керівника обласної прокуратури, а також повторні нагадування у межах кількох кримінальних проваджень, Тищенко К.Ю. у визначені дати (25.11.2024; з 18.12.2024 до 17.01.2025; з 10.01.2025 до 18.01.2025; з 14.04.2025 до 29.05.2025) до медичної установи не прибув, відповідно обстеження не пройшов.

За таких обставин скаржник вважає, що в діях прокурора Тищенка К.Ю.  наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014  № 1697-VII (далі — Закон № 1697-VII), а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

 

4.  Обставини, установлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мавроді В.В., представника скаржника – ОСОБУ_1, прокурора Тищенка К.Ю., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцями її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані чи сумнівні рішення медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК) супроводжувалися звинуваченнями в корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено інвалідність і, відповідно, надалі призначено пенсійні виплати.

У медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено чимало випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивної інвалідності прокурорам в окремих регіонах, викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22.10.2024 Президент України ініціював проведення засідання РНБО України, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введене в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

–  рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

–  Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

Під час перевірки в межах дисциплінарного провадження встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду від 15.05.2015 № 949869 Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 (далі — Черкаська обласна МСЕК  № 2) Тищенку К.Ю. встановлено II групу інвалідності безтерміново у зв’язку із загальним захворюванням.

Відповідно до матеріалів службового розслідування, Тищенко К.Ю. у травні 2015 року до кадрового підрозділу без супровідного листа передав копію довідки Черкаської обласної МСЕК № 2 про встановлення йому ІІ групи інвалідності безстроково. Зазначену копію довідки було долучено до особової справи, а її копію також передано до відділу фінансування та бухгалтерського обліку.

Крім того, на виконання доручення прокурора Черкаської області від 09.11.2015 витребовувалися копії індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю. У зв’язку із цим Тищенко К.Ю. було надав копію індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

Відповідно до пункту 14 Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 757, у редакції, чинній на час встановлення  Тищенку К.Ю. групи інвалідності та до 30.03.2022, МСЕК або лікарсько-консультативна комісія (далі – ЛКК) під час чергового огляду особи з інвалідністю, за зверненням реабілітаційної установи або в порядку нагляду за виконанням індивідуальної програми, але не рідше ніж один раз на два роки, мали переглядати реабілітаційні заходи, передбачені такою програмою. Пунктами 17 та 19 індивідуальної програми реабілітації Тищенка К.Ю., яку він надав у 2015 році, датою контролю за виконанням програми реабілітації визначено 15.05.2017. Водночас надалі оновлену індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю Тищенко К.Ю. не надавав.

Також установлено, що з питань забезпечення виконання індивідуальної програми реабілітації Тищенко К.Ю. письмово до кадрового підрозділу або до відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Черкаської обласної прокуратури не звертався. У зв’язку із цим заходів щодо облаштування робочого місця, коригування робочого графіка, трудової реабілітації, зокрема направлення на санаторно-курортне лікування, стосовно нього не вжито.

Крім того, у Черкаській обласній прокуратурі немає інформації щодо користування Тищенком К.Ю. соціальними гарантіями, пов’язаними з наявністю статусу особи з інвалідністю, а також щодо здійснення йому виплат із Пенсійного фонду України. Водночас відповідно до даних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Тищенко К.Ю. отримує дохід у вигляді пенсії з 2015 року.

Окремо встановлено, що Тищенко К.Ю. не є військовозобов’язаним і на військовому обліку не перебуває. Військово-лікарська комісія (далі – ВЛК) 12.03.2020 його визнала непридатним до військової служби, цього ж дня Черкаський обласний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки його виключив з військового обліку.

Згідно з інформацією, що надійшла з Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора установлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від  21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статтею 368-5, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних і правоохоронних органів, зокрема працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

У зв’язку з цим перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення груп інвалідності низки працівників державних і правоохоронних органів.

Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Чернобаєва С.І. від 31.01.2025 у вказаному кримінальному провадженні працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності низці працівників державних і правоохоронних органів, зокрема Тищенку К.Ю.

На виконання рішення РНБО України до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист із Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024 № 17/2/1-20401-24, відповідно до якого прокурорам органів прокуратури Черкаської області згідно зі списком і графіком необхідно було прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження.

Згідно із вказаним листом прокурора Тищенко К.Ю. викликали до медичної установи для проходження обстеження 25.11.2024. На виконання зазначеного доручення виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 22.11.2024 за № 07-166вн-24 Тищенку К.Ю. персонально надіслав повідомлення про необхідність прибути 25.11.2024 до медичної установи. З вказаним повідомленням Тищенко К.Ю. ознайомився під підпис 22.11.2024.

Водночас установлено, що в період з 25.11.2024 до 27.11.2024  Тищенко К.Ю. перебував на лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві, що підтверджується листком непрацездатності  № 14660406-2027318724-1.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури повторно надійшов лист із Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.12.2024 № 17/2/1-20401-24, відповідно до змісту якого окремі прокурори органів прокуратури Черкаської області, у тому числі Тищенко К.Ю., викликалися до зазначеного медичного закладу для проходження обстеження у період з 18.12.2024 до 17.01.2025.

З метою забезпечення явки до медичної установи 18.12.2024 за  № 07-214вн-24 виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури на адресу Тищенка К.Ю. знову надіслав персональне повідомлення щодо проходження медичного огляду. Зі змістом указаного повідомлення Тищенко К.Ю. ознайомився під підпис 18.12.2024.

Надалі виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 09.01.2025 за № 07-14вн-25 Тищенку К.Ю. надіслано нагадування щодо виклику до медичного закладу у період з 18.12.2024 до 17.01.2025. Указане нагадування містило роз’яснення окремих правил прокурорської етики, зокрема щодо необхідності дотримання професійної честі і гідності та сприяння підвищенню авторитету прокуратури.

Після цього до Черкаської обласної прокуратури втретє надійшло доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09.01.2025 № 17/2/1-20401-24, відповідно до якого прокурорів органів прокуратури Черкаської області, зокрема Тищенка К.Ю., викликали до медичної установи для проходження обстеження в умовах стаціонару у період з 10.01.2025 до 18.01.2025.

Вимоги зазначеного доручення виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури персонально надіслав Тищенку К.Ю. листом від 14.01.2025 № 07-38вн-25.

Водночас у листах від 09.01.2025 № 07-14вн-25 щодо нагадування про виклик до медичної установи з 18.12.2024 до 17.01.2025, а також щодо виклику для проходження обстеження в умовах стаціонару в період з 10.01.2025 до 18.01.2025, надісланих персонально Тищенку К.Ю. листом від 14.01.2025 № 07-38вн-25, не містяться відомості про ознайомлення Тищенка К.Ю. з їхнім змістом під підпис.

Установлено також, що згідно з наказами заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 17.12.2024 № 719в, від 17.01.2025 № 20в і від 20.02.2025 № 95в прокурор відділу Тищенко К.Ю. направлявся у службові відрядження до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на загальний період з 23.12.2024 до 22.03.2025.

У період з 24.03.2025 до 06.04.2025 Тищенко К.Ю. перебував у щорічній відпустці згідно з наказом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 24.03.2025 № 198в.

Відповідно до даних Інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі – ІС «СЕД») Тищенко К.Ю. ознайомився з листами виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 09.01.2025 № 07-14вн-25 і від 14.01.2025 № 07-38вн-25 під час їх виконання 07.04.2025.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури вчетверте надійшло доручення Офісу Генерального прокурора від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25, відповідно до змісту якого прокурорів органів прокуратури Черкаської області, зокрема Тищенка К.Ю., викликали до медичної установи для проходження обстеження у період з 14.04.2025 до 29.05.2025.

Вимоги зазначеного доручення доведено до відома Тищенка К.Ю. листом начальника відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури від 21.04.2025 № 07-105вн-25, до якого долучено персональний лист-ознайомлення встановленого Офісом Генерального прокурора зразка про необхідність прибуття до медичної установи та наслідки неявки. Зі змістом цього листа-ознайомлення Тищенко К.Ю. ознайомився під підпис 21.04.2025.

Безпосередній керівник Тищенка К.Ю. начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманні публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 пояснив, що йому не було відомо про наявність вимог Офісу Генерального прокурора та керівництва обласної прокуратури щодо необхідності прибуття Тищенка К.Ю. до відповідного закладу охорони здоров’я у м. Дніпрі для проходження медичного обстеження. Також ОСОБА_2 зазначив, що у період 2024–2025 років Тищенко К.Ю. не звертався до нього з питань надання відпустки для проходження такого медичного обстеження, а про факти відмови Тищенку К.Ю. у наданні відпусток у зазначений період йому не відомо.

Тищенко К.Ю. повідомив Комісію, що в період з 10.11.2025 до 14.11.2025 пройшов обстеження в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», що підтверджується довідкою № 827 від 14.11.2025.

Водночас на момент розгляду дисциплінарного провадження Комісією результати проходження зазначеного обстеження, зокрема рішення (висновку) експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування щодо скасування або зміни групи інвалідності, до матеріалів дисциплінарного провадження не надійшли. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо оскарження Тищенком К.Ю. рішення (висновку) експертної команди ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» в судовому порядку.

У межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) Тищенка К.Ю. для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликали, про підозру йому не повідомляли.

Старший групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно Тищенка К.Ю.

 

4.1  Короткий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від  06.08.2025 № 179 проведено службове розслідування за фактом можливого вчинення прокурором Тищенком К.Ю. дій, що порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури під час оформлення інвалідності.

У ході службового розслідування підтверджено наявність фактів, що стали підставою для скерування керівником Черкаської обласної прокуратури дисциплінарної скарги стосовно Тищенка К.Ю. про вчинення ним дисциплінарного проступку.

 

5.    Пояснення прокурора

6.    Пояснення представника скаржника

7.    Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви ухваленого Комісією рішення

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба,  27.08. – 07.09. 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (КРЄП) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,  15–17.10.2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, зокрема: Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини; Керівні принципи ООН щодо ролі обвинувачів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році; Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році; Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році.

У статті 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством. У статті 11 Кодексу зазначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури в суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів і сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і відстежувати зміни в законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе та ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке би суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Також варто зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено в указаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора й авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють у прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства та в публічних інтересах; намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини; підтримувати честь і гідність своєї професії; твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно; не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених  у Законі № 1697-VII і Законі України «Про запобігання корупції».

У статті 8 Європейської конвенції з прав людини визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас передбачено можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни для запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши діяльність прокурора Тищенка К.Ю. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Тищенка К.Ю. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23.11.2022  № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від  14.04.2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Тищенко К.Ю. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону  № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильно дотримуватися Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Тищенко К.Ю. не повинен допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії,  які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають/завдає шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Прокурор Тищенко К.Ю., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, мав обов’язок не лише формально дотримуватися вимог закону, а й діяти добросовісно, відповідально та своєчасно, вживаючи необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та збереження авторитету органів прокуратури. Натомість, будучи належним чином повідомленим про необхідність проходження повторного медичного огляду, Тищенко К.Ю. не забезпечив своєчасного прибуття до відповідної медичної установи, а прибув лише згодом.

Прокурор Тищенко К.Ю. був повідомлений про необхідність прибуття до медичної установи для проходження обстеження. Зокрема, із повідомленням від 22.11.2024 № 07-166вн-24 про необхідність прибуття 25.11.2024 він ознайомився під підпис 22.11.2024, однак у період з 25.11.2024 до 27.11.2024 перебував на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності.

Відповідно до пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі – Порядок), у разі неприбуття особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі суду, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для перенесення строків медичних обстежень є, зокрема, тимчасова непрацездатність.

Щодо другого виклику до медичної установи для проходження обстеження у період з 18.12.2024 до 17.01.2025 Комісія враховує, що з листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 18.12.2024 № 07-214вн-24 Тищенко К.Ю. ознайомився під підпис 18.12.2024.

При цьому до направлення у службове відрядження, яке розпочалося 23.12.2024, після ознайомлення із зазначеним викликом у Тищенка К.Ю. залишалося три робочі дні, протягом яких він мав можливість вжити заходів щодо прибуття до медичної установи або належного узгодження питання про перенесення строку обстеження.

Водночас Комісія враховує, що з 23.12.2024 до 22.03.2025 Тищенко К.Ю. перебував у службових відрядженнях до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, а з 24.03.2025 до 06.04.2025 — у щорічній відпустці.

Відповідно до пункту 51 Порядку, відрядження та тимчасова непрацездатність належать до виключних підстав для перенесення строків медичного обстеження.

Нагадування від 09.01.2025 № 07-14вн-25 про необхідність прибуття до медичної установи в межах другого виклику Тищенко К.Ю. отримав через ІС «СЕД» лише 07.04.2025, тобто після спливу визначеного строку.

Щодо третього виклику до медичної установи для проходження обстеження в умовах стаціонару у період з 10.01.2025 до 18.01.2025 Комісія враховує, що вимоги доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09.01.2025 № 17/2/1-20401-24 були доведені до Тищенка К.Ю. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 14.01.2025 № 07-38вн-25.

Із зазначеним листом Тищенко К.Ю. ознайомився через ІС «СЕД» лише 07.04.2025, тобто після спливу строку, визначеного для прибуття до медичного інституту. Крім того, у цей період він все ще перебував у службовому відрядженні.

Щодо четвертого виклику до медичної установи для проходження обстеження у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 Комісією встановлено, що Тищенко К.Ю. був належним чином ознайомлений із листом Черкаської обласної прокуратури від 21.04.2025 № 07-105вн-25 особисто під підпис 21.04.2025, однак у визначений строк до медичної установи не прибув.

Крім того, Комісія враховує долучений представником скаржника під час засідання лист Офісу Генерального прокурора від 22.08.2025, який надійшов до Черкаської обласної прокуратури 28.08.2025, щодо необхідності проходження медичного обстеження визначеними прокурорами, серед яких був і прокурор Тищенко К.Ю., у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у строк до 29.08.2025.

Як зазначила представник скаржника, персональне повідомлення було направлено прокурору Тищенку К.Ю. 28.08.2025, і з його змістом він ознайомився під підпис того ж дня. Водночас Комісія бере до уваги, що після ознайомлення з цим повідомленням строк для прибуття до медичної установи був украй стислим, оскільки кінцевою датою проходження обстеження було визначено 29.08.2025.

Отже, Комісія виходить з того, що неприбуття Тищенка К.Ю. за першим викликом було пов’язане з його тимчасовою непрацездатністю, а за третім викликом - із перебуванням у службовому відрядженні.

Зазначені обставини відповідно до пункту 51 Порядку є виключними підставами для перенесення строків проходження медичного обстеження.

Водночас за другим викликом Комісія враховує, що Тищенко К.Ю. був належним чином ознайомлений із необхідністю прибуття до медичної установи ще 18.12.2024 та до початку службового відрядження мав три робочі дні для вжиття заходів, спрямованих на проходження обстеження або офіційне врегулювання питання щодо перенесення строку його проходження.

За четвертим викликом Тищенка К.Ю. також було належним чином повідомлено про необхідність прибуття до медичної установи, однак він у визначений період до неї не прибув.

Щодо виклику, доведеного до Тищенка К.Ю. 28.08.2025, Комісія бере до уваги факт належного ознайомлення прокурора з відповідним повідомленням, однак також враховує об’єктивно стислий строк для прибуття до медичної установи - фактично до наступного дня.

На виконання рішення РНБО України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, саме ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» була визначена установою, уповноваженою проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК щодо прокурорів, у тому числі Тищенка К.Ю.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади.

Таким чином, Тищенко К.Ю., будучи обізнаним про необхідність проходження відповідного медичного обстеження, не забезпечив своєчасного прибуття до визначеної медичної установи у встановлені строки.

Крім того, прокурор Тищенко К.Ю. не вжив активних і достатніх заходів, спрямованих на офіційне врегулювання питання проходження такого обстеження у розумний строк після усунення обставин, які, за його твердженням, перешкоджали прибуттю до медичної установи. Зокрема, Тищенко К.Ю. не навів належних даних про своєчасне ініціювання перед компетентними органами питання щодо перенесення строку прибуття до відповідної медичної установи та не забезпечив проходження обстеження у визначені строки.

Комісія враховує, що надалі Тищенко К.Ю. прибув до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» і перебував на стаціонарному обстеженні у період з 10.11.2025 до 14.11.2025. Однак факт подальшого проходження обстеження не спростовує обставин його попереднього тривалого неприбуття до медичної установи після належного ознайомлення з відповідними викликами.

Окрім того, на виконання доручення прокурора Черкаської області від 09.11.2015 витребовувалися копії індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю. У зв’язку з цим Тищенком К.Ю. у 2015 році було надано індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яку долучено до відповідних матеріалів. Пунктами 17 та 19 зазначеної індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю було визначено дату контролю за її виконанням — 15.05.2017. Водночас у подальшому оновлені індивідуальні програми реабілітації Тищенком К.Ю. не надавалися.

Статтею 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що особа з інвалідністю бере участь у виконанні індивідуальної програми реабілітації та взаємодіє із суб’єктами, які забезпечують здійснення реабілітаційних заходів.

Водночас відповідно до нормативного регулювання, чинного на момент встановлення Тищенку К.Ю. інвалідності, індивідуальна програма реабілітації є документом, у якому визначаються реабілітаційні заходи, їх обсяг, строки виконання та суб’єкти, відповідальні за їх реалізацію. Така програма спрямована на відновлення, підтримання або компенсацію порушених функцій організму, адаптацію особи до повсякденного життя та створення необхідних умов для її трудової діяльності.

Згідно з пунктом 14 Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 757, у редакції, чинній на час встановлення Тищенку К.Ю. групи інвалідності та до 30.03.2022 включно, МСЕК або ЛКК під час чергового огляду особи з інвалідністю, за зверненням реабілітаційної установи або в порядку нагляду за виконанням індивідуальної програми, але не рідше одного разу на два роки, переглядали передбачені нею реабілітаційні заходи.

Комісія також враховує, що Тищенко К.Ю. письмово до кадрового підрозділу, відділу матеріально-технічного забезпечення чи підрозділу соціально-побутових потреб щодо реалізації заходів, пов’язаних із його статусом особи з інвалідністю, не звертався. У зв’язку з цим заходи з облаштування робочого місця, коригування режиму праці, трудової реабілітації, направлення на санаторно-курортне лікування чи інші заходи, які могли бути передбачені індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, стосовно нього не здійснювалися.

Також враховано, що в Черкаській обласній прокуратурі відсутні відомості про використання Тищенком К.Ю. інших соціальних гарантій. При цьому матеріали дисциплінарного провадження свідчать про отримання ним доходу у вигляді пенсії з 2015 року, що відображено у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Наведені обставини самі по собі не свідчать про відсутність у прокурора захворювань або про неправомірність встановлення йому інвалідності. Водночас вони підлягають оцінці Комісією у сукупності з іншими встановленими обставинами дисциплінарного провадження під час вирішення питання щодо поведінки прокурора в контексті дотримання вимог професійної етики, доброчесності та підтримання авторитету органів прокуратури.

Варто зауважити, що члени Комісії не є фахівцями у галузі медицини та не наділені повноваженнями надавати оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності, правильності діагнозів чи медичній документації. Комісія діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а тому надає оцінку діям Тищенка К.Ю. виключно в контексті його статусу прокурора та дотримання вимог законодавства і правил прокурорської етики.

Прокурор Тищенко К.Ю., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, був зобов’язаний діяти не лише формально відповідно до вимог чинного законодавства, а й демонструвати належний рівень доброчесності, відкритості та відповідальності, необхідний для збереження авторитету органів прокуратури. Водночас, попри належне ознайомлення з окремими викликами та зверненнями керівництва,  Тищенко К.Ю. протягом тривалого часу не забезпечив своєчасної явки до відповідного медичної установи.

Лише згодом, після спливу визначених строків та повторного ініціювання питання з боку керівництва, Тищенко К.Ю. прибув до медичного закладу. Однак така подальша явка не спростовує факту попереднього несвоєчасного виконання законних вимог керівництва та не нівелює негативного впливу його поведінки на оцінку належності виконання ним професійних обов’язків. У сукупності зазначені обставини свідчать про відсутність з боку прокурора Тищенка К.Ю. належної професійної ініціативи та своєчасних дій, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю, що об’єктивно могло створити у суспільства обґрунтовані сумніви щодо прозорості та доброчесності його поведінки, а також негативно вплинути на авторитет органів прокуратури.

Вказані обставини прямо суперечать засадам професійної етики працівника органів прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Таким чином, прокурор Тищенко К.Ю. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Тищенком К.Ю. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

— висновком та матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно нього на підставі наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від  06.08.2025 № 179;

— відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі керівника Черкаської обласної прокуратури Пономаренка В.В.;

—  листами Офісу Генерального прокурора щодо необхідності прибуття Тищенка К.Ю. до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження медичного обстеження;

—  наказами про направлення Тищенка К.Ю. у службові відрядження;

—  поясненнями прокурора Тищенка К.Ю.

Дії та бездіяльність прокурора Тищенка К.Ю. належать до триваючих правопорушень. Водночас його неявка на перший виклик до медичного закладу не покладається в основу визначення початку вчинення проступку, оскільки у відповідний період Тищенко К.Ю. перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності. За таких обставин початком вчинення дисциплінарного проступку слід вважати 18.12.2024 — дату його належного ознайомлення під підпис із другим персональним повідомленням виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 18.12.2024 № 07-214вн-24 про необхідність проходження медичного огляду, а датою закінчення триваючого проступку є 10.11.2025 — дата фактичного прибуття Тищенка К.Ю. до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та проходження ним медичного обстеження.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 у справі  № 810/1224/17 надано тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення», яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.

Таким чином, строк для прийняття рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення, передбачений у частині четвертій статті 48 Закону № 1697-VII, не закінчився.

Комісія дійшла висновку про наявність у діях прокурора Тищенка К.Ю. дисциплінарного проступку та, визначаючи вид дисциплінарного стягнення стосовно нього, враховує очевидність допущеного порушення, його триваючий характер, несвоєчасність виконання законних вимог керівництва, несвоєчасне реагування на окремі належним чином доведені виклики, значний суспільний резонанс ситуації, пов’язаний із можливим неправомірним набуттям прокурорами статусу особи з інвалідністю, а також відсутність своєчасного проходження повторного медичного обстеження.

Водночас Комісія враховує, що окремі причини неприбуття Тищенка К.Ю. до медичної установи охоплюються виключними підставами для перенесення строків медичного обстеження.

Також Комісія бере до уваги, що прокурор усе ж таки надалі прибув до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» і пройшов відповідне медичне обстеження, а також визнав свою вину і щиро розкаявся.

Вирішуючи питання про вид дисциплінарного стягнення, що може бути застосований до прокурора Тищенка К.Ю., Комісія з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII взяла до уваги характер проступку, особу прокурора, стаж роботи в органах прокуратури, його позитивну характеристику та відсутність дисциплінарних стягнень, інші обставини вчиненого діяння.

Зважаючи на викладене, Комісія вважає, що застосування до прокурора Тищенка К.Ю. дисциплінарного стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час перевірки у дисциплінарному провадженні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78 Закону  України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

ВИРІШИЛА:

Притягнути прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури Тищенка Костянтина Юрійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у  виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копії рішення надіслати Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Черкаської обласної прокуратури та прокурору Тищенку К.Ю.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.