Рішення N 237дп-26

14.05.2026

Рішення №237дп-26

Про закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Сумської окружної прокуратури Сумської області Кригіна Володимира Вікторовича

кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

РІШЕННЯ
№237дп-26

14 травня 2026

Київ

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія, КДКП) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях заступника керівника Сумської окружної прокуратури Сумської області Кригіна Володимира Вікторовича (далі – прокурор Кригін В.В., Кригін В.В.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-805дс-365дп-25

УСТАНОВИЛА:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Кригін В.В. в органах прокуратури працює з грудня 2006 року, із березня 2021 року обіймає посаду заступника керівника Сумської окружної прокуратури Сумської області.

Присягу прокурора склав 07 лютого 2011 року. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі – Кодекс), ознайомився 25 грудня 2012 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Сумської обласної прокуратури Панченка О.В. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Кригіним В.В.,

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мнишенко Є.С., 31 липня 2025 року вона прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-805дс-365дп-25 та провела перевірку викладених у ній обставин.

Комісія рішенням від 11 вересня 2025 року № 427дп-25 продовжила строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Кригіна В.В. на один місяць.

За результатами перевірки член Комісії Мнишенко Є.С. 21 квітня 2026 року склала висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Кригіна В.В., і разом із матеріалами дисциплінарного провадження передала висновок на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії 14 травня 2026 року.

У засіданні Комісії представник скаржника не з’явився, надіслав клопотання про розгляд висновку за їх відсутності, погодився з висновком члена Комісії та просив закрити дисциплінарне провадження.

Прокурор Кригін В.В. на засідання Комісії не з’явився, надіслав клопотання про розгляд висновку за його відсутності. З висновком члена Комісії погодився та просив закрити дисциплінарне провадження.

За вказаних обставин Комісія, враховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті 47 Закону України «Про Прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Член Комісії Мнишенко Є.С. на підставі пункту 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заявила усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні, із метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом.

Комісія задовольнила клопотання члена Комісії Мнишенко Є.С. про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що прокурор Кригін В.В., усвідомлюючи відсутність у нього втрати працездатності, здатності до самостійного пересування, самообслуговування, спілкування, орієнтації та контролю за своєю поведінкою, звернувся до медико-соціальної експертної комісії(далі – МСЕК) із заявою про визнання його особою з інвалідністю.

Таким чином, на думку скаржника, прокурор Кригін В.В., умисно, достовірно знаючи та розуміючи визначені законодавством вимоги до поведінки прокурора, зокрема передбачені статтею 19 Закону № 1697-VII, діяв усупереч цим вимогам, порушував правила прокурорської етики, чим дискредитував себе як представника держави та прокурора і зашкодив авторитету органів прокуратури як державної інституції загалом.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Кригіна В.В. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

4. Обставини, установлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мнишенко Є.С., письмові пояснення прокурора Кригіна В.В., вивчивши висновок і дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА_1. Під час обшуків, проведених за місцями її проживання та роботи, виявлено значну суму готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями в корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

У медіа зазначалося, що окремі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено чимало випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював провести засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБОУ), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБОУ вирішила:

– рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

– Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

Слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України, під час якого вживають заходи щодо перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ( далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»).

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність прибути для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу деяких прокурорів Сумської області, серед них і прокурора Кригіна В.В.

Згідно з матеріалами дисциплінарного провадження довідкою до акта огляду Сумської обласної МСЕК від 14 липня 2022 року Кригіну В.В. вперше встановлено ІІ групу інвалідності, визначено дату чергового переогляду – 14 липня 2024 року.

Сумська обласна прокуратура на запит члена Комісії повідомила, що Кригін В.В. надав довідки до актів огляду медико-соціальною експертною комісією: № 266576 від 14 липня 2022 року та № 274930 від 29 липня 2024 року, які були подані до бухгалтерської служби відповідно 01 серпня 2022 року та 01 січня 2025 року. Згідно з документом станом на 29 липня 2024 року Кригін В.В. має інвалідність ІІ групи, із визначенням дати чергового переогляду – 29 липня 2027 року.

Надалі рішенням експертної команди КНП «Клінічна лікарня №5» Сумської МР № 173/25/1880/Р від 17 листопада 2025 року Кригіну В.В. було встановлено ІІІ групу інвалідності після дослідження наявних медичних документів та огляду прокурора.

Індивідуальні програми реабілітації інваліда Кригін В.В. до обласної прокуратури не надавав, заходи щодо облаштування робочого місця, коригування режиму роботи чи трудової реабілітації не здійснювалися, а до відділу кадрової роботи з відповідними заявами він не звертався.

Кригін В.В. є військовозобов’язаним та перебуває на військовому обліку у Сумському МТЦК та СП з 04 серпня 2005 року. Крім того, інформації, чи надав прокурор до Сумського МТЦК та СП відомості про наявність у нього групи інвалідності немає.

На адресу Сумської обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора надійшов лист за підписом виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби І.І. від 18 грудня 2024 року № 17/2/1-103455вих-24, відповідно до якого Центр оцінювання функціонального стану особи ініціював забезпечення прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» у строк до 20 січня 2025 року працівників органів прокуратури для перевірки обґрунтованості прийнятих медико-соціальними експертними комісіями рішень про встановлення інвалідності.

На виконання вказаного доручення Офісу Генерального прокурора підготовлено відповідне повідомлення Кригіну В.В. про необхідність прибути у зручний для нього час до медичного закладу для проходження обстеження. Зі змістом цього повідомлення Кригін В.В. 25 грудня 2024 року ознайомився через ІС «СЕД».

Прокурор звернувся із заявою про надання відпустки, за результатами розгляду якої видано наказ № 1610вк.

Надалі відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України Кригіну В.В. відкрито листок тимчасової непрацездатності з 30 грудня 2024 року до 20 січня 2025 року. У зв’язку з цим прокурор надіслав до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» лист з обґрунтуванням поважності причини неприбуття, посилаючись на стан здоров’я.

Крім того, постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури.

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року, що введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, а також постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано лист про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14 квітня до 29 травня 2025 року прокурорів органів прокуратури за списком (зокрема Кригіна В.В.) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б. 16 квітня 2025 року листом № 31/2/1-33259вих-25 доручив керівнику Сумської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким встановлено інвалідність (зокрема Кригіна В.В.), з листами про необхідність прибути в період з 14 квітня до 24 травня 2025 року для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вказаного доручення Офісу Генерального прокурора керівник Сумської обласної прокуратури персонально надіслав Кригіну В.В. відповідне повідомлення про необхідність прибути у зручний для нього час в період з 14 квітня до 29 травня 2025 року до медичного закладу для проходження обстеження, у якому також роз’яснив вимоги статей 19, 43 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу, наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення Кригін В.В. особисто ознайомився під підпис 23 квітня 2025 року.

Надалі прокурор звернувся із заявою про надання відпустки на період з 23 до 30 травня 2025 року, на підставі якої видано наказ № 458вк. Одночасно прокурор придбав квитки на потяг на 23 травня 2025 року, що підтверджує намір пройти обстеження у зазначений період. Однак відповідно до листа Сумської обласної прокуратури прокурор перебував на лікарняному з 19 до 30 травня 2025 року. З огляду на зазначене прокурор надіслав до ДУ лист із обґрунтуванням поважності причини неприбуття, посилаючись на перебування на лікуванні.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – ЦОФСО) або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2025 року № 180153/1 Кригіну В.В. скасовано раніше встановлену групу інвалідності та статус особи з інвалідністю.

У пункті 9 вказаного рішення зазначено, що «представленими медичними документами основне захворювання зі сторони (конфіденційна інформація) та його наслідки, а також (конфіденційна інформація) призводить до незначних функціональних порушень та обмеження життєдіяльності. Зазначено, що на цій підставі особа не є інвалідом з 29 липня 2024 року».

Згідно з відкритими відомостями інтернет-порталів «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 480/7117/25 суд задовольнив позов Кригіна В.В. та визнав протиправним і скасував рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 11 липня 2025 року.

Згідно з висновком службового розслідування від 06 жовтня 2025 року Кригіну В.В. призначена пенсія у зв’язку з інвалідністю, виплату якої надалі припинено у встановленому порядку, а суму переплати повернуто.

Також згідно з даними декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Кригін В.В. отримував дохід у вигляді пенсії: за 2022 рік – у сумі 110267 грн, за 2023 рік – 251160 грн, за 2024 рік – 277960 грн.

Сумська обласна прокуратура на запит члена Комісії повідомила, що інших соціальних гарантій, пов’язаних з інвалідністю, Кригін В.В. не отримував.

Згідно з висновком службового розслідування від 28 серпня 2025 року до Кригіна В.В. застосовувалася пільгова ставка єдиного соціального внеску у розмірі 8,41 %.

Прокурор Кригін В.В. у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликався, не допитувався, про підозру йому не повідомляли, заходи забезпечення не застосовували.

Водночас старший групи прокурорів у цьому провадженні надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно указаної особи.

4.1 Стислий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Сумської обласної прокуратури від 12 серпня 2025 року № 94 проведено службове розслідування щодо можливого вчинення заступником керівника Сумської окружної прокуратури Кригіним В.В. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час службового розслідування обставини набуття Кригіним В.В. групи інвалідності, оформлення пенсії по інвалідності та здійснення відповідних пенсійних виплат підтверджено.

5. Пояснення прокурора

Прокурор Кригін В.В. зазначив, що категорично не погоджується з доводами дисциплінарної скарги, вважає їх безпідставними, а висновки про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку — такими, що ґрунтуються на викривленому тлумаченні фактичних обставин та норм законодавства.

Прокурор зазначив, що обидві неявки для проходження медичного обстеження були зумовлені об’єктивними, документально підтвердженими та юридично визнаними поважними причинами медичного характеру, при цьому його дії до настання зазначених обставин свідчили про чіткий намір виконати відповідні вимоги.

Кригін В.В. звернув увагу, що після отримання першого повідомлення про необхідність прибути на обстеження 25 грудня 2024 року ним було невідкладно вжито заходів для організації поїздки, зокрема він подав заяву про надання частини щорічної відпустки для забезпечення можливості прибути до відповідної установи. Надалі у зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я він був змушений звернутися за медичною допомогою, внаслідок чого його госпіталізували та проходив стаціонарне лікування, а згодом — амбулаторне.

Прокурор наголосив, що його неявка в зазначений період була обумовлена виключно тимчасовою непрацездатністю, що є поважною причиною, підтверджена належними медичними документами, та виключала можливість виконати вимогу щодо прибуття на обстеження.

Кригін В.В. зазначив, що аналогічна ситуація мала місце і під час другого виклику у квітні – травні 2025 року, коли після повторного повідомлення про необхідність прибути він оформив відпустку та придбав проїзні документи на потяг Суми – Харків та потяг Харків – Дніпро з метою здійснення поїздки. Водночас у зазначений період у нього відбулося загострення іншого хронічного захворювання, що потребувало (конфіденційна інформація), у зв’язку з чим його (конфіденційна інформація) та проходив стаціонарне лікування. Прокурор звернув увагу, що факт придбання проїзних документів та оформлення відпустки свідчить про відсутність наміру ухилятися від виконання вимог та підтверджує його добросовісну поведінку.

Кригін В.В. наголосив, що в обох випадках він належним чином повідомляв відповідну установу про причини неявки, надавав копії медичних документів та здійснював додаткові комунікації з метою підтвердження отримання інформації.

Прокурор зазначив, що, на його думку, вимога прибути для проходження обстеження була незаконною, оскільки суперечила чинному законодавству, зокрема положенням постанови Кабінету Міністрів України № 1338, якою встановлено заборону направлення осіб, місцем проживання яких є територія активних бойових дій, на проведення оцінювання функціонального стану. Кригін В.В. звернув увагу, що він постійно проживає та працює у місті Суми, яке віднесене до територій активних бойових дій, у зв’язку з чим вимога щодо його прибуття на обстеження суперечила прямій законодавчій забороні.

Крім того, прокурор наголосив, що перевірка обґрунтованості встановлення інвалідності здійснюється у межах кримінального провадження та має проводитися виключно на підставі ухвали слідчого судді або рішення суду, які у його випадку відсутні.

Кригін В.В. зазначив, що також порушено встановлений порядок повідомлення про необхідність прибути на обстеження, оскільки відповідні повідомлення здійснювалися через керівництво, а не у спосіб, передбачений законодавством.

Прокурор наголосив, що відповідно до статті 28 Конституції України ніхто не може бути підданий медичному втручанню без його вільної згоди, а практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що примусове медичне обстеження без належної правової підстави є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Кригін В.В. звернув увагу, що відсутні будь-які персональні звинувачення щодо нього у медійному просторі, а отже твердження про негативний суспільний резонанс є узагальненими та не стосуються безпосередньо його особи.

Надалі Кригін В.В. зазначив, що вважав за необхідне надати додаткові пояснення щодо обставин неприбуття до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження медичного обстеження.

Прокурор зазначив, що після отримання у грудні 2024 року та у квітні 2025 року повідомлень про необхідність прибути до вказаної установи вжив заходів для організації поїздки. Кригін В.В. наголосив, що після одужання намагався з’ясувати можливість пройти обстеження, однак отримав роз’яснення про необхідність очікувати повторний виклик.

Кригін В.В. зазначив, що наявні у нього захворювання є хронічними, підтверджені медичною документацією та були підставою для встановлення інвалідності відповідними медико-соціальними експертними комісіями.

Прокурор звернув увагу, що після встановлення йому у 2022 році групи інвалідності особисто подав відповідну довідку до Сумського МТЦК та СП та надалі неодноразово інформував цей орган про стан свого здоров’я, зокрема під час проходження ВЛК у 2023 році, 18 січня 2025 року, а також при оновленні військово-облікових даних 20 травня 2024 року. При цьому Кригін В.В. кожного разу уточнював питання щодо можливості визнання його непридатним до військової служби, однак отримував роз’яснення, що встановлення інвалідності та визначення ступеня придатності регулюються різними нормативними актами і не є тотожними. За результатами ВЛК у вересні 2023 року його визнано обмежено придатним, а у січні 2025 року — придатним до служби у підрозділах забезпечення. Додатково на його запит Сумський РТЦК та СП повідомив, що наявність інвалідності не є підставою для автоматичного виключення з військового обліку, а таке виключення можливе винятково за рішенням ВЛК.

Окремо Кригін В.В. наголосив на виконанні індивідуальної програми реабілітації. Зокрема, зазначив, що запропоновані органами соціального захисту технічні засоби реабілітації були низької якості, виготовлені зі штучних матеріалів та незручні у використанні. Після ознайомлення з індивідуальною програмою реабілітації прокурор обговорив її положення зі своїм безпосереднім керівником, за результатами чого були узгоджені заходи щодо дотримання встановлених обмежень умов праці.

Прокурор зазначив, що з урахуванням рекомендацій було мінімізовано психоемоційне навантаження шляхом зменшення участі у судових засіданнях та виїздів; забезпечено дотримання режиму робочого часу, включаючи перерви для харчування; створено належні побутові умови для приймання їжі; запроваджено можливість використання (конфіденційна інформація); а також забезпечено можливість зміни положення тіла, у тому числі шляхом облаштування місця для відпочинку.

Кригін В.В. наголосив, що після узгодження зазначених заходів не вбачав необхідності додаткового звернення до обласної прокуратури щодо пристосування робочого місця, оскільки був переконаний, що копію індивідуальної програми реабілітації медико-соціальна експертна комісія направила до відповідного органу самостійно відповідно до вимог чинного законодавства.

Надалі Кригін В.В. повторно надіслав додаткові пояснення та зазначив, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 480/7117/25, суд задовольнив його позов та визнав протиправним і скасував рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 11 липня 2025 року.

Підсумовуючи викладене, прокурор зазначив, що доводи дисциплінарної скарги є безпідставними, а в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, у зв’язку з чим відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, і юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентувалося такими основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі – Закон від 21 березня 1991 року № 875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ (далі – Закон від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ); постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі – постанова від 15 листопада 2024 року № 1338).

ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК (пункт 51 постанови від 15 листопада 2024 року № 1338):

– на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

– за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі – робоча група з моніторингу);

– за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечує ЦОФСО.

Членам робочих груп із моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та МСЕК (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд і комісій).

Оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання ЦОФСО приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

На момент встановлення Кригіну В.В. у 2022 році інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, щодо ролі обвинувачів (прийнято Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з профілактики злочинності і поводження з правопорушниками. Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15–17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі № 1697-VII.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, зокрема: Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини; Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році; Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році; Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи в 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність, професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури, доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

У статті 11 Кодексу зазначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури в суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів і сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і відстежувати зміни в законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе та ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Також варто зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора й авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як при виконанні прокурорами своїх посадових обов’язків, так і в позаслужбовий час, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах; намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини; підтримувати честь і гідність своєї професії; твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди поводити себе професійно; не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених у Законі № 1697-VII і Законі України «Про запобігання корупції».

У статті 8 Європейської конвенції з прав людини визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас передбачено можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни для запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши діяльність прокурора Кригіна В.В. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Кригіна В.В. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII , а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 869/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі та повазі до органів прокуратури.

Кригін В.В. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 цього Закону на нього покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Кригін В.В. не повинен: допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії / бездіяльність, що завдає шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Матеріали, отримані під час перевірки в цьому дисциплінарному провадженні, свідчать про те, що прокурор Кригін В.В. не порушив вимог, які ставляться до посади прокурора.

Комісія врахувала, що прокурор звернувся із заявою про надання відпустки, за результатами розгляду якої видано наказ № 1610вк від 27 грудня 2024 року. Надалі відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України Кригіну В.В. відкрито листок тимчасової непрацездатності з 30 грудня 2024 року до 20 січня 2025 року. У зв’язку з цим прокурор надіслав до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» лист із обґрунтуванням поважності причини неприбуття, посилаючись на стан здоров’я.

Надалі постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури.

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року, що введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, а також постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано лист про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14 квітня до 29 травня 2025 року прокурорів органів прокуратури за списком (у тому числі Кригіна В.В.) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі заступник Генерального прокурора Войтенко А.Б. листом від 16.04.2025 № 31/2/1-33259вих-25 доручив керівнику Сумської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким встановлено інвалідність (зокрема Кригіна В.В.), з листами про необхідність прибути в період з 14 квітня до 24 травня 2025 року для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Комісія врахувала, що прокурор повторно звернувся із заявою про надання відпустки на період з 23 до 30 травня 2025 року, на підставі якої видано наказ № 458вк. Одночасно прокурор придбав квитки на потяг Суми – Харків та потяг Харків – Дніпро на 23 травня 2025 року, що підтверджує намір пройти обстеження у зазначений період. Однак відповідно до листа Сумської обласної прокуратури прокурор перебував на лікарняному з 19 до 30 травня 2025 року. З огляду на зазначене прокурор надіслав до ДУ лист із обґрунтуванням поважності причини неприбуття, посилаючись на перебування на лікуванні.

В періоди з 30 грудня 2024 року до 20 січня 2025 року та з 19 до 30 травня 2025 року Кригін В.В. перебував на амбулаторному лікуванні у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Перебування на лікарняному відноситься до виключних випадків для перенесення строків проведення медичного обстеження відповідно до абзацу 13 пункту 51 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338. Перебування прокурора на амбулаторному лікуванні у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у відповідний період є поважною та об’єктивною причиною, що тимчасово унеможливлювала прибуття для проходження визначеного обстеження.

Комісія врахувала, що прокурор Кригін В.В. 17 січня 2025 року та 29 травня 2025 року направив листи до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», а також здійснював телефонні дзвінки до зазначеної установи з повідомленням про поважність причин неявки та наданням відповідних пояснень.

Згідно з рішенням Центральної МСЕК від 11 липня 2025 року інвалідність Кригіну В.В. скасовано.

Після отримання повідомлення про невизнання його особою з інвалідністю прокурор Кригін В.В. вжив заходів для захисту своїх прав та законних інтересів. Зокрема, він звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення, яким його позбавлено статусу особи з інвалідністю.

Суд зазначає, що не надано доказів відмови Кригіна В.В. від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також не подано докази неприбуття Кригіна В.В. до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

У судовому рішенні наголошено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення Кригіна В.В. про необхідність з’явитися для проведення обстеження та оцінки стану здоров’я Кригіна В.В., що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.

Комісія врахувала, що зазначені обставини свідчать про те, що прокурор Кригін В.В. своєчасно та в єдиний доступний для нього передбачений законом спосіб відреагував на спірне рішення про невизнання його особою з інвалідністю, обравши єдину законну модель поведінки поновлення порушеного на його думку права. Звернення до суду з метою перевірки правомірності дій медичної установи та рішення на користь позивача свідчать про його відповідальне ставлення до виконання вимог законодавства та прагнення діяти виключно в межах правового поля.

Комісія взяла до уваги, що після скасування інвалідності Кригіну В.В. він звернувся до експертної команди КНП «Клінічна лікарня №5» Сумської МР для проходження обстеження та встановлення йому групи інвалідності, перевірки стану його здоров’я у відповідності до критеріїв оцінювання МОЗ.

Рішенням експертної команди КНП «Клінічна лікарня №5» Сумської МР № 173/25/1880/Р від 17 листопада 2025 року Кригіну В.В. було встановлено ІІІ групу інвалідності після дослідження наявних медичних документів та огляду прокурора. Таким чином, Комісія бере до уваги, що після заочного скасування групи інвалідності одразу ж була встановлена інша група інвалідності (ІІІ група інвалідності) прокурору Кригіну В.В., яку встановили фахівці у галузі медицини.

Водночас члени Комісії не володіють спеціальними знаннями у сфері медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, а тому не надають оцінки медичним критеріям встановлення інвалідності та не можуть ставити під сумнів рішення експертної команди КНП «Клінічна лікарня №5» Сумської МР №173/25/1880/Р від 17 листопада 2025 року.

У сукупності наведені відомості не дають підстав стверджувати, що оформлення чи продовження інвалідності Кригіним В.В. здійснювалося усупереч вимогам законодавства.

Комісія бере також до уваги, що дисциплінарному проступку, як і будь‑якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних та суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах визначеної законом компетенції, а саме надано оцінку лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

З огляду на вищезазначене Комісія дійшла висновку про необхідність закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Кригіна В.В. у зв’язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47-50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110 – 113, 115 – 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-805дс-365дп-25 стосовно заступника керівника Сумської окружної прокуратури Сумської області Кригіна Володимира Вікторовича закрити.

Копії рішення надіслати скаржнику, керівнику Сумської окружної прокуратури Сумської області та прокурору Кригіну В.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Головуючий		Максим РАДЗІВОН
Члени Комісії		Світлана БОБРОВНИК Олег БУЛУЛУКОВ
		Ніна ГАРБУЗА Катерина КОВАЛЬ
		Віталій МАВРОДІ Олексій МІХЕД
		Євгенія МНИШЕНКО Тетяна СТЕПАНОВА