14.05.2026

Рішення №236дп-26


Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури Кочергу Олену Василівну

 
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

РІШЕННЯ
№236дп-26

14 травня 2026

Київ

Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури Кочергу Олену Василівну


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури Кочерги Олени Василівни (далі – Кочерга О.В., прокурор) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-702дс-168дп-25,

 

У С Т А Н О В И Л А:

 

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Кочерга О.В. в органах прокуратури працює з червня 2006 року, із червня 2024 року обіймає посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури.

Присягу прокурора склала 04 квітня 2011 року. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів,  затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі  – Кодекс),  ознайомилася 20 червня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Неодноразово заохочувалася керівником обласної прокуратури.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 17 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури Пономаренка В.В. (далі – скаржник)  про вчинення дисциплінарного проступку прокурором  Кочергою О.В.

Автоматизованою системою дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мнишенко Є.С., яка 25 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження №  07/3/2-702дс-168дп-25.

На підставі матеріалів, зібраних за результатами перевірки, член Комісії Мнишенко Є.С. 07 квітня 2026 року склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Кочерги О.В., який із зібраними матеріалами передала на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Кочергу О.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурор Кочерга О.В. 21 квітня 2026 року на засідання Комісії не з’явилася, звернулася з клопотанням про перенесення засідання на іншу дату оскільки підтримувала публічне обвинувачення у Черкаському районному суді Черкаської області.

21 квітня 2026 року Комісія перенесла розгляд висновку на 14 травня 2026 року та на виконання вимог пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення), прийняла протокольне рішення про продовження строку його розгляду на один місяць.

На засідання Комісії, яке відбулося 14 травня 2026 року, прокурор Кочерга О.В. не з’явилася, про причини нез’явлення Комісію не повідомила, надала дозвіл на розгляд висновку без її участі, просила оголосити додаткові пояснення, які напередодні засідання надіслала на адресу Комісії.

За вказаних обставин Комісія, враховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII) прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Член Комісії Мнишенко Є.С. на підставі пункту 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заявила усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні, у зв’язку з недопущенням розголошення відомостей, що охороняються законом.

Комісія задовольнила клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяла начальниця відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1, яка доводи викладені у дисциплінарній скарзі підтримала, із висновком члена Комісії погодилася. Просила притягнути Кочергу О.В. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та систематичне порушення правил прокурорської етики на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону  № 1697-VII.

Упродовж засідання представник скаржника – ОСОБА_1 заявила усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження  документу: копії витягу з рішення з експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 25 серпня 2025 року.

Клопотання Комісія задовольнила на підставі пункту 111 Положення.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що в межах виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО України) від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам Черкаської області, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури листами від 25 листопада 2024 року, 18  грудня 2024 року, 09 і 14 січня 2025 року та 21 квітня 2025 року повідомив прокурора Кочергу О.В. про необхідність прибути до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»  (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України») для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Повідомлення про дати обстеження (04 грудня 2024 року, з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року, із 10 до 18 січня 2025 року та з 14 квітня до 29 травня 2025 року) Кочерга О.В. отримувала особисто під підпис та через інформаційну систему «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі – ІС «СЕД»). Їй роз’яснювалися наслідки нез’явлення та норми прокурорської етики.

Водночас Кочерга О.В., за відсутності перешкод з боку керівництва, жодного разу не з’явилася до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» й ухилилася від виконання вказаних вимог.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Кочерги О.В. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) та 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мнишенко Є.С., пояснення  представника скаржника – ОСОБА_1, письмові пояснення прокурора Кочерги О.В., вивчивши висновок і дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа набуло широкого розголосу питання щодо встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю. Зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури було виявлено достатньо багато випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював скликати засідання РНБО України, за результатами проведення якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25 жовтня 2024 року № 1207 та від 08 листопада 2024 року № 1276, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 26 жовтня 2024 року № 1809 покладено права й обов'язки Центральної МСЕК МОЗ на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» і затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Згідно з пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ МСЕК проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і за необхідності їх скасовує.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338  затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності, які в повному обсязі набули чинності з 01 січня  2025 року.

Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права й обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО)  покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». У пункті 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК, зокрема й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-IX доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», у якій визначено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою ЦОФСО: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України (далі – КК України), під час якого вживають заходів щодо перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369  КК України, яке постановою прокурора від 05 грудня 2024 року об’єднано з кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація), листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих- 24 на підставі частини другої статті 93 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) МОЗ України доручено провести перевірку відповідності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист із ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу деяких прокурорів Черкаської обласної прокуратури, зокрема й прокурора Кочерги О.В.

Згідно з довідкою до акта огляду обласної МСЕК № 2 міста Черкас від 05 грудня 2019 року № 469338 Кочерзі О.В. встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново у зв’язку із (конфіденційна інформація).

У межах реалізації рішення РНБО України до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист із Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21 листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам згідно зі списком і графіком необхідно прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Відповідно до вказаного листа прокурору Черкаської окружної прокуратури Кочерзі О.В. необхідно було з’явитися до медичного закладу для проходження обстеження 04 грудня 2024 року. Згідно з висновком службового розслідування від 04 вересня 2025 року Кочерга О.В. на лікуванні не перебувала (листка непрацездатності немає), заява про надання їй відпустки до обласної прокуратури не надходила.

На виконання вказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 25 листопада 2024 року Кочерзі О.В. персонально скерував відповідне повідомлення за № 07-178вн-24  про необхідність прибути 04 грудня 2024 року до медичного закладу, із яким вона ознайомилася під підпис 26 листопада 2024 року.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури 16 грудня 2024 року повторно надійшов лист із Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Черкаської області, зокрема й Кочерзі О.В., необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару в період із 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18 грудня 2024 року особисто надіслав Кочерзі О.В. відповідне повідомлення за № 07-215вн-24 з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду, із яким вона ознайомилася під підпис 18 грудня 2024 року.

Також виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 09 січня 2025 року повторно надіслав Кочерзі О.В.  нагадування за № 07-13вн-25 щодо прибуття до медичного закладу в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Їй також роз’яснено окремі правила прокурорської етики, зокрема й про необхідність дотримання професійної честі та гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури.

Згодом, 13 січня 2025 року, до Черкаської обласної прокуратури втретє надійшов лист із Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09 січня 2025 року № 17/2/1-2714вих-25, у якому вказано, що в межах кримінального провадження Кочерзі О.В. необхідно прибути до медичного закладу в період з 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома Кочерги О.В. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 14 січня 2025 року № 07-39вн-25 та її зобов’язано у разі неявки для проходження медичного огляду надати пояснення про причини неприбуття до медичного закладу. 

У листі до Черкаської обласної прокуратури № 16-10вн-25 від 20 січня 2025 року прокурор Кочерга О.В. підтвердила свою обізнаність про зміст вказаних листів. Повідомила, що на її думку, у зв’язку з припиненням з 01 січня 2025 року діяльності державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (Центральної МСЕК МОЗ України), зазначеної у вказаних листах, та невиконанням нею відповідних функцій, з’явитися до цієї установи Кочерга О.В. не вбачала можливим.

Крім того, встановлено, що постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури.

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, а також зазначеної постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано лист про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14.04.2025 до 29.05.2025 прокурорів органів прокуратури за списком (у тому числі Кочерги О.В.) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА_3 від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25 доручено виконувачу обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (у тому числі Кочергу О.В.), з листами про необхідність прибуття в період з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури персонально скерував відповідне повідомлення Кочерзі О.В. про необхідність прибуття у зручний для неї час в період з 14 квітня до 29 травня 2025 року до медичного закладу для проходження обстеження, в якому зазначено підстави проведення обстеження, а також роз’яснені вимоги статей 19, 43 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення Кочерга О.В. особисто ознайомилася під підпис 29 квітня 2025 року.

Водночас Кочерга О.В. повідомила, що 12 серпня 2025 року засобами поштового зв’язку «Укрпошта» отримала лист із ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 серпня 2025 року № 4635/03-19 про необхідність прибути в період до 29 серпня 2025 року для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Прокурор Кочерга О.В. надала докази, а саме виписку № 3967 про те, що вона з 20 до 22 серпня 2025 року пройшла медичне обстеження в умовах стаціонару в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».   

Із заявами про надання відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» 04 грудня 2024 року, із 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року, із 14 квітня до 29 травня 2025 року Кочерга О.В. до керівництва обласної прокуратури не зверталася. Згідно з наказом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 28 листопада 2024 року № 1106в Кочерзі О.В. надано додаткову відпустку з 23 грудня 2024 року до 04 січня 2025 року. Також на підставі наказу виконувача обовʼязків керівника Черкаської обласної прокуратури від 09 квітня 2025 року № 249в Кочерзі О.В. надано щорічну відпустку з 21 до 25 квітня 2025 року.

Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України Кочерзі О.В. відкрито листок тимчасової непрацездатності з 06 до 09 травня 2025 року.

Водночас об’єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали її прибуття 04 грудня 2024 року, а також із 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року, із 10 до 18 січня 2025 року, із 21 квітня до 29 травня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», не було.

Згідно з поясненнями начальника відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 та безпосереднього керівника Кочерги О.В. начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 випадків відмови або перешкоджання з боку керівництва у наданні можливості Кочерзі О.В. пройти обстеження не було.

Таким чином, установлено, що прокурору Кочерзі О.В. належним чином повідомили про необхідність проходження медичного переогляду. При цьому об’єктивних причин, які б унеможливлювали виконання нею вимог, не встановлено.

Водночас Кочерга О.В. надіслала до Комісії лист ЦОФСО ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 серпня 2025 року щодо необхідності прибути для проходження стаціонарного обстеження до 29 серпня 2025 року.

Згідно з наказом керівника Черкаської обласної прокуратури від 14 серпня 2025 року № 798в Кочерзі О.В. надано відпустку з 18 до 29 серпня 2025 року.

Прокурор Кочерга О.В. надіслала докази, а саме виписку № 3967 про те, що вона з 20 до 22 серпня 2025 року пройшла медичне обстеження в умовах стаціонару в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На запит члена Комісії з Черкаської обласної прокуратури надійшов лист, згідно зі змістом якого Кочерга О.В. передала (без супровідного листа) у січні 2021 року до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення їй ІІ групи інвалідності, яку було долучено до її особової справи та копію якої надано до відділу фінансування та бухгалтерського обліку.

Відповідно до наявної в Черкаській обласній прокуратурі інформації Кочерга О.В. індивідуальну програму реабілітації інваліда (далі ІПР) не надавала, заходів із трудової реабілітації стосовно неї не здійснювали.

Згідно з листом Черкаської обласної прокуратури від 14 серпня 2025 року № 07-933вих-25 щодо забезпечення виконання ІПР Кочерга О.В. письмово до кадрового підрозділу чи до відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення  та цивільного захисту Черкаської обласної прокуратури не зверталася, унаслідок чого стосовно неї не здійснювалися заходи з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо).

У Черкаській обласній прокуратурі немає інформації стосовно того, що Кочерга О.В. користувалася соціальними гарантіями, пов’язаними з наявністю статусу особи з інвалідністю. За наявною в Черкаській обласній прокуратурі інформацією Кочерга О.В. не військовозобов’язана та не перебуває на військовому обліку.

Також згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Кочерга О.В. отримувала дохід у вигляді пенсії з 2021 року (2021 рік – 204 387 грн, 2022 рік – 238 320 грн,  2023 рік −251 160 грн, 2024 рік – 277 960 грн, 2025 рік – 188 880 грн).

 

4.1 Короткий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 06 серпня 2025 року № 180 проведено службове розслідування за фактом можливого вчинення прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури Кочергою О.В. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час службового розслідування підтверджено наявність фактів, що стали підставою для надсилання керівником Черкаської обласної прокуратури дисциплінарної скарги стосовно прокурора Кочерги О.В., про вчинення дисциплінарного проступку.

Безпосередній керівник Кочерги О.В. начальник відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 пояснив, що йому відомо про наявність у прокурора Кочерги О.В. статусу особи з інвалідністю ІІ групи з 05 грудня 2019 року та про те, що її викликали до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпрі для проходження медичного обстеження. Для цього Кочерзі О.В. надано сприятливі умови, випадків відмови у наданні відпустки для поїздки у м. Дніпро не було. Із зазначеного питання вона до нього не зверталася. Характеризував прокурора Кочергу О.В. позитивно. Зазначив, що за час роботи в органах прокуратури Кочерга О.В. зарекомендувала себе як дисциплінований працівник, який сумлінно виконує службові обов’язки.

Начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 підтвердила, що прокурор Кочерга О.В. неодноразово отримувала листи з вимогами та дорученнями щодо прибуття до медичного закладу для проходження обстеження в умовах стаціонару у визначені періоди. Зазначені вимоги доводилися до її відома, однак Кочерга О.В. їх не виконувала.

 

5. Пояснення прокурора

 

Прокурор Кочерга О.В. пояснила, що обізнана з інформацією, поширеною в медійному просторі, про можливе незаконне отримання прокурорами Хмельницької області груп інвалідності, а також із публікаціями про встановлення багатьом прокурорам Черкаської області груп інвалідності та призначення у зв’язку з цим їм пенсійних виплат.

Вказала, що у дисциплінарній скарзі зазначено про здійснення правоохоронними органами держави досудового розслідування у низці кримінальних проваджень, пов’язаних зі встановленням прокурорам статусу особи з інвалідністю та отриманням ними відповідних пенсійних виплат.

Підтвердила, що виконувач обов’язків керівника обласної прокуратури 25 листопада 2024 року надіслав їй повідомлення про необхідність прибути 04 грудня 2024 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у місті Дніпрі для проходження обстеження в умовах стаціонару під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року, про що їй стало відомо 26 листопада 2024 року. Кочерга О.В. наголосила, що до листа не було додано жодного додатка, наприклад запиту правоохоронного органу, постанови слідчого / прокурора, ухвали суду.

Надалі виконувач обов’язків керівника обласної прокуратури повторно надіслав Кочерзі О.В. відповідні повідомлення та нагадування 18 грудня 2024 року, 09 січня 2025 року, 14 січня 2025 року вже у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року щодо прибуття до зазначеного медичного закладу в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Окрім того, прокурор зазначила, що виконувач обов’язків керівника обласної прокуратури ОСОБА_4 зобов’язував її повідомити про причини неприбуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» Центральної МСЕК МОЗ України, на що вона повідомила, що такої установи немає з 01 січня 2025 року, у зв’язку з чим з’явитися до неї не мала можливості.

Кочерга О.В. зазначила, що надалі до Черкаської обласної прокуратури 17 квітня 2025 року з Офісу Генерального прокурора надійшов лист, відповідно до змісту якого потрібно було ознайомити прокурорів під підпис із листами про необхідність прибути з 14 квітня до 24 травня 2025 року для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». Водночас прокурор звернула увагу, що в указаному листі не містилося відомостей про номер кримінального провадження та не визначалося повноважень ОСОБА_4 чи інших прокурорів Черкаської обласної прокуратури щодо здійснення повідомлення будь-яких осіб у межах такого провадження. Кочерга О.В. наголосила, що у повідомленні визначено інший період прибуття для проходження обстеження, ніж передбачено в листі Офісу Генерального прокурора, а саме з 14 квітня до 29 травня 2025 року.

Вважає вимоги виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури ОСОБА_4 щодо зобов’язання її прибути до міста Дніпра для проходження медичного обстеження в умовах стаціонару незаконними та такими, що виходять за межі його повноважень. На її думку, такі дії здійснено з порушенням вимог статей 8, 9, 36, 111, 136 КПК України, статей 11, 16, 17 Закону № 1697-VII, тобто неуповноваженою особою, також вони суперечать Конституції України, національному та міжнародному законодавствам, становлять надмірне втручання держави у її право на повагу до приватного життя і здоров’я.

Зазначила, що від слідчих та / або прокурорів у вказаних кримінальних провадженнях повідомлень щодо її залучення до слідчих (процесуальних) дій з жовтня 2024 року і до тепер вона не отримувала.

Стосовно тверджень про дискредитацію органів прокуратури Кочерга О.В. зауважила, що у медіа немає будь-яких критичних або негативних публікацій, які б стосувалися саме її.

Також Кочерга О.В. надіслала до Комісії додаткові пояснення, згідно з якими у зв’язку з отриманням 12 серпня 2025 року засобами поштового зв’язку листа ЦОФСО ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» щодо необхідності прибути для проходження стаціонарного обстеження до 29 серпня 2025 року вона того ж дня подала заяву керівнику Черкаської обласної прокуратури про надання відпустки. Водночас прокурор наголосила, що відповідно до отриманого  листа начальника відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури для проходження такого обстеження необхідно оформлювати саме відпустку.

Прокурор Кочерга О.В. зазначила, що на підставі наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 14 серпня 2025 року № 798в їй надано відпустку з 18 до 29 серпня 2025 року, після чого вона без зволікань 20 серпня 2025 року прибула до міста Дніпра і її оформили до відповідного відділення інституту для проходження стаціонарного обстеження. Прокурор Кочерга О.В. звернула увагу, що у зв’язку з проведенням обстеження того ж дня їй відкрито листок непрацездатності, а стаціонарне обстеження тривало з 20 до 22 серпня 2025 року.

Прокурор Кочерга О.В. також зазначила, що після отримання виклику з ЦОФСО вона виконала всі вимоги законодавства та норм професійної етики, у зв’язку з чим вважає, що в її діях немає складу дисциплінарного проступку. Крім того, прокурор звернула увагу, що з урахуванням порядку проходження обстеження в умовах стаціонару та відкриття листка непрацездатності жодного сприяння з боку керівництва прокуратури для проходження такого обстеження фактично не було, а наведена у дисциплінарній скарзі інформація щодо цього є недостовірною.

Також у чергових поясненнях надісланих на адресу Комісії прокурор пояснила, що після отримання висновку від 07 квітня 2026 року про наявність у її діях дисциплінарного проступку вважає за необхідне звернути вагу на обставини, які не були відомі їй раніше та не були зазначені у дисциплінарній скарзі. Зокрема, вона зазначила, що відповідно до листа Черкаської обласної прокуратури від 29 серпня 2025 року, підготував начальник відділу кадрової роботи та державної служби, підтверджується факт проходження нею медичного обстеження з 20 до 22 серпня 2025 року та надання відповідних медичних документів. Водночас Кочерга О.В. наголосила, що на момент надання пояснень під час службового розслідування кадровому підрозділу вже було відомо про те, що вона пройшла обстеження, однак такої інформації не відображено в поясненнях, наданих Комісії.

Кочерга О.В. звернула увагу, що вона до кадрового підрозділу передавала копії довідки МСЕК та ІПР, а також усно повідомляла про необхідні умови праці та побутові потреби у зв’язку зі станом здоров’я. Прокурор зазначила, що за результатами таких звернень їй було виділено службовий кабінет із облаштованим санітарним вузлом.

Прокурор Кочерга О.В. зазначила, що у висновку Комісії наведено інформацію про відсутність звернень щодо санаторно-курортного лікування, однак такий захід трудової реабілітації їй лікарі не призначали.

Також прокурор Кочерга О.В. не погодилась з висновком члена Комісії та просила застосувати інші підходи під час вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності посилаючись на практику прийняття  рішень Комісії у такій категорії дисциплінарних проступків.

Окремо Кочерга О.В. зауважила, що не погоджується з визначеним у висновку Комісії моментом закінчення дисциплінарного проступку.

Крім того, Кочерга О.В. зазначила, що відповідно до статті 286 Цивільного кодексу України та статей 39-1, 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» інформація про стан здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз і результати медичного обстеження є медичною таємницею. У цьому зв’язку прокурор повідомила про відсутність згоди на розголошення відомостей щодо її стану здоров’я, які стали відомі Комісії під час розгляду дисциплінарного провадження.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, і юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентувалося такими основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі – Закон від 21 березня 1991 року №  875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ (далі  – Закон від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ); постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі – постанова від 15 листопада 2024 року № 1338).

ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК (пункт 51 постанови від 15 листопада 2024 року № 1338):

– на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

– за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі – робоча група з моніторингу);

– за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечує ЦОФСО.

Членам робочих груп із моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та МСЕК (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд і комісій).

Оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання ЦОФСО приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

На момент встановлення Кочерзі О.В. у 2019 році інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів ООН, щодо ролі обвинувачів (прийнято Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з профілактики злочинності і поводження з правопорушниками. Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,       15–17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі № 1697-VII.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, зокрема: Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини; Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році; Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році; Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи в 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність; формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

У статті 11 Кодексу зазначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури в суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів і сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і відстежувати зміни в законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до  морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе та ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Також варто зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводити себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора й авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як при виконанні прокурорами своїх посадових обов’язків, так і в позаслужбовий час, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах; намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини; підтримувати честь і гідність своєї професії; твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди поводити себе професійно; не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених  у Законі № 1697-VII і Законі України «Про запобігання корупції».

У статті 8 Європейської конвенції з прав людини визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас передбачено можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпек або економічного добробуту країни для запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

 

Оцінивши діяльність прокурора Кочерги О.В. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень нею приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Кочергою О.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно виявити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема, підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі і повазі до органів прокуратури.

Кочерга О.В. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону № 1697-VII на неї покладено обов’язки неухильно дотримуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Комісія врахувала, що фактично Кочерга О.В. погоджується з фактами отримання та ознайомлення з листами Черкаської обласної прокуратури від 25 листопада 2024 року № 07-178вн-24, від 18 грудня 2024 року № 07-215вн-24, від 09 січня 2025 року № 07-13вн-25, від 14 січня 2025 року № 07-39вн-25, а також персональним листом-повідомленням про необхідність прибути для проходження медичного обстеження з 14 квітня до 29 травня 2025 року, із яким вона ознайомилася 29 квітня 2025 року. Водночас вона вважає, що такі листи надіслано з порушенням вимог статей 8, 9, 36, 111, 136 КПК України, статей 11, 16, 17 Закону № 1697-VII, тобто неуповноваженою особою.

Комісія зазначає, що прокурор Кочерга О.В. помилково трактує обставини, викладені у дисциплінарній скарзі. У цьому випадку йдеться про листи-повідомлення як офіційний інструмент забезпечення належного виконання вимог закону та підтвердження законності встановлення групи інвалідності відповідно до вимог професійної етики.

Враховуючи строки, визначені у листах Черкаської обласної прокуратури, та дати ознайомлення з ними, Комісія встановила, що можливими для виконання вимог були періоди: 04 грудня 2024 року; з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року; із 29 квітня до 29 травня 2025 року. Зазначені періоди були достатніми для коригування робочого графіка та проходження обстеження. Об’єктивних перешкод для прибуття до медичного закладу не встановлено.

Комісія також врахувала, що у довідці до акта огляду МСЕК № 469338 від 05 грудня 2019 року в пункті 12 (ксерокопія у матеріалах дисциплінарного провадження) зазначено про необхідність виконання вимоги «працепристосування».

Водночас згідно зі змістом листа Черкаської обласної прокуратури від 14 серпня 2025 року Кочерга О.В.  щодо виконання рекомендацій в ІПР до роботодавця не зверталася, тобто фактично ІПР в цій частині не  виконано.  Індивідуальна програма складається кожні два роки, а її виконання контролюється, що є передумовою реабілітації особи з інвалідністю та сприяє актуалізації її потреб. Окрім того, саме в ІПР надається оцінка ефективності заходів, які допомагають особі адаптуватися або покращити стан здоров’я.

Комісія врахувала, що Кочерга О.В. письмово до кадрового підрозділу чи до відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Черкаської обласної прокуратури не зверталася, унаслідок чого заходи з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (зокрема, направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно неї не застосовувалися.

Окрім того, відповідно до листа Черкаської обласної прокуратури від 14 серпня 2025 року у Черкаській обласній прокуратурі немає інформації про користування Кочергою О.В. соціальними гарантіями, пов’язаними з наявністю у неї статусу особи з інвалідністю, а також щодо виплат їй з Пенсійного фонду України. Водночас згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку подала Кочерга О.В., вона отримувала дохід у вигляді пенсійних виплат із 2021 року.

Питання набуття прокурорами статусу осіб з інвалідністю широко висвітлено в медіа, що негативно позначилося на діловій репутації органів прокуратури як державної інституції, зокрема така інформація міститься за посиланнями: 

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html   

Щодо доводів прокурора про відсутність у медіа публікацій із прямим згадуванням її прізвища Комісія вважає необхідним зазначити, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу навколо теми отримання інвалідності працівниками органів прокуратури. З огляду на службове становище та підвищені етичні стандарти навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Кочергу О.В. вжити активних заходів для підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки прізвища саме Кочерги О.В. у медіа не усуває обов’язку прокурора реагувати належним чином, оскільки йдеться про інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Прокурор Кочерга О.В., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного із незаконним отриманням інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, мала обов’язок не лише дотримуватися закону, а й вжити всіх можливих заходів для захисту своєї репутації та авторитету органів прокуратури. Натомість вона тривалий час ігнорувала неодноразові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду та не забезпечила публічного спростування сумнівів у законності встановлення інвалідності (до 20 серпня 2025 року).

У своїх поясненнях Кочерга О.В. посилається на те, що їй не відомо про наявність правових підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення їй інвалідності та здійснення для цього відповідних процедур.

Водночас Комісія критично сприймає таку позицію Кочерги О.В., оскільки прокурор зобов’язана була пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБО України «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024. Відповідно до статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Листи прокуратури Черкаської області від 25 листопада 2024 року № 07-178вн-24, від 18 грудня 2024 року № 07-215вн-24, від 09 січня 2025 року № 07-13вн-25, від 14 січня 2025 року № 07-39вн-25, персональний лист-повідомлення про необхідність прибути для проходження медичного обстеження до ДУ  «Укрдержндімспі МОЗ України» з 14 квітня до 29 травня 2025 року, з яким Кочерга О.В. ознайомилася 29 квітня 2025 року, були офіційним інструментом забезпечення нею належного виконання вимог закону та сприяли їй у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності. У вказаних листах наведено правові підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення їй інвалідності та зазначено, у якому порядку вона має підтвердити законність свого статусу особи з інвалідністю.

Таким чином, прокурор Кочерга О.В., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з незаконним отриманням інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, мала обов’язок не лише дотримуватися закону, а й вжити всіх можливих заходів для захисту своєї репутації та авторитету органів прокуратури. Натомість вона проігнорувала неодноразові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, не з’явилася до медичного закладу, не забезпечила публічного спростування сумнівів у законності встановлення групи інвалідності.

Прокурор Кочерга О.В. допустила демонстративну неповагу до вимог етичної поведінки, не вжила передбачених законом заходів для збереження власної ділової репутації та репутації прокуратури.

Кочерга О.В. звернулася до медичного закладу з метою проходження переогляду з 20 до 22 серпня 2025 року, тобто із суттєвим запізненням.

Тривале зволікання з зверненням до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» з метою проходження обстеження без жодних поважних причин є пасивною формою сприяння поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, сприяє підриву суспільної довіри до державної інституції, формує враження про толерування корупційних ризиків всередині системи та свідчить про нехтування посадовими обов’язками, небажання вжити заходів для збереження власної ділової репутації. Зазначене об’єктивно дискредитує статус прокурора, суперечить засадам професійної етики та підриває авторитет органів прокуратури загалом.

Таким чином, за результатами дисциплінарного провадження Комісія встановила, що прокурор Кочерга  О.В. порушила вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинила дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики).

Вчинення прокурором Кочергою О.В. дисциплінарних проступків підтверджено:

дисциплінарною скаргою виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури;

висновком і матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Кочерги О.В. на підставі наказу виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 06 серпня 2025 року № 180;

матеріалами дисциплінарного провадження;

  поясненнями прокурора Кочерги О.В.

З об’єктивної сторони вчинений прокурором Кочергою О.В. дисциплінарний проступок має складну структуру й утворюється з низки однорідних дій / бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Водночас Комісія бере до уваги, що прокурор Кочерга О.В. на виконання вимог листа ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 серпня 2025 року звернулася до медичного закладу з метою проходження переогляду з 20 до 22 серпня 2025 року.

Оцінивши діяльність прокурора Кочерги О.В. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства. У випадку, який є предметом оцінки, прокурор вчинила  систематичне правопорушення, адже нею проігноровано неодноразові виклики, які стосувались різних періодів для проходження обстеження. Так, початком вчинення дисциплінарного проступку прокурором Кочергою О.В. слід вважати 26 листопада 2024 року (день ознайомлення Кочерги О.В. із персональним листом-повідомленням про необхідність прибути до медичного закладу), а закінченням – 20 серпня 2025 року (перший день її прибуття до медичного закладу для медичного обстеження в умовах стаціонару в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» згідно з випискою № 3967).

Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Кочерги О.В. до дисциплінарної відповідальності не минув.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Кочерги  О.В. Комісія з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII враховує характер вчиненого нею дисциплінарного проступку, ступінь її вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а саме вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави загалом, умисний характер, їхні очевидність і грубість, особу та характеристику прокурора.

Водночас, зважаючи на те, що прокурор Кочерга О.В. пройшла стаціонарне лікування з метою підтвердження законності отриманої інвалідності, Комісія дійшла висновку про можливість її виправлення без застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Кочерги О.В. дисциплінарного стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, є пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення, Комісія

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури Кочергу Олену Василівну та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення надіслати Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Черкаської обласної прокуратури та прокурору Кочерзі О.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.


Головуючий

 

    Максим РАДЗІВОН

 

 

 

 

Члени Комісії

 

    Світлана БОБРОВНИК

 

   

    Олег БУЛУЛУКОВ

 

    

    Ніна ГАРБУЗА

     

   

    Катерина КОВАЛЬ

 

 

 Віталій МАВРОДІ

 

 

 Олексій МІХЕД

 

 

  Євгенія МНИШЕНКО

 

 

  Тетяна СТЕПАНОВА