Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів –  Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В.,  Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку  в діях прокурора з міжнародно-правового співробітництва Кіровоградської обласної прокуратури Сніцар  Лесі Петрівни (далі – прокурор  Сніцар Л.П., Сніцар Л.П.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-799дс-335дп-25,

У С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Сніцар Л.П. в органах прокуратури працює із січня 2006 року, а з 11 вересня 2020 року та дотепер обіймає посаду прокурора з міжнародно-правового співробітництва Кіровоградської обласної прокуратури.

Присягу працівника прокуратури склала 12 лютого 2011 року.

Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), ознайомилася 14 вересня 2021 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувалася Генеральним прокурором України.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюка Я.В. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Сніцар Л.П.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 30 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-799дс-335дп-25 та провела перевірку викладених у дисциплінарній скарзі обставин.

Комісія 17 вересня 2025 року прийняла рішення № 455дп-25 про продовження строку перевірки в дисциплінарному провадженні до 18 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 25 березня 2026 року склала висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Сніцар Л.П. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передала його на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Сніцар Л.П. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Виконувач обов’язків керівника Кіровоградської обласної прокуратури листом від 01 квітня 2026 року повідомив Комісію про згоду на розгляд висновку за відсутності представника від Кіровоградської обласної прокуратури та  погодився з висновком про закриття дисциплінарного провадження  № 07/3/2-799дс-335дп-25.

Сніцар Л.П. листом від 31 березня 2026 року повідомила Комісію про згоду на розгляд висновку за її відсутності.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої           статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Сніцар Л.П.

Член Комісії Гарбуза Н.В. на підставі пункту 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заявила усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні, із метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, яке Комісія задовольнила.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Прокурор Сніцар Л.П. порушила вимоги Закону № 1697-VII, Присяги прокурора, правил прокурорської етики, вчинила низку протиправних дій, що містять ознаки дисциплінарного проступку, за таких обставин.

Скаржник зазначає, що на момент встановлення інвалідності у 2018 році Сніцар Л.П. вже тривалий час обіймала прокурорські посади та мала понад 10 років стажу й, за твердженням скаржника, вирішила отримати неправомірну вигоду у вигляді пенсійних виплат як особі з інвалідністю ІІІ групи без наявних на це законних та обґрунтованих підстав.     

Усвідомлюючи відсутність функціональних порушень, що відповідали б встановленим критеріям для надання ІІІ групи інвалідності, Сніцар Л.П. звернулася до обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 (далі – МСЕК) про визнання її особою з інвалідністю відповідної групи.

Службовими особами МСЕК 05 червня 2018 року Сніцар Л.П. встановлено ІІІ групу інвалідності.

Водночас володіючи повною інформацією про законодавчо визначені вимоги до поведінки прокурора, прокурор Сніцар Л.П., на думку скаржника, діяла всупереч цим вимогам. Її дії свідчать про порушення правил прокурорської етики, що, у свою чергу, дискредитує як саму особу, так і органи прокуратури загалом, завдаючи шкоди авторитету державному органу, який вона представляє.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Сніцар Л.П. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) та 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, установлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії  Гарбузу Н.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

Згідно з довідкою до акта огляду обласної МСЕК № 2 Комунального закладу  «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи» від 05 червня 2018 року серії 12 ААА  №  627549 за результатами первинного огляду Сніцар Л.П. встановлено ІІІ групу інвалідності з 21 травня 2018 року до 01 липня 2019 року з причин загального захворювання, і визначено період чергового переогляду – червень 2019 року.

За результатами повторних оглядів цією ж МСЕК 17 липня 2019 року  Сніцар Л.П. встановлено ІІІ групу інвалідності з 01 липня 2019 року до 01 серпня 2021 року з причин загального захворювання, і визначено період чергового переогляду – липень 2021 (довідка серії 12 ААБ № 564210 від 17 липня 2019 року), а 13 вересня 2021 року Сніцар Л.П. встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново з причин загального захворювання.

Згідно з інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 серпня 2025 року № 1100-0603-5/4537 Сніцар Л.П. перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію в разі втрати годувальника з 01 серпня 2014 року, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства внутрішніх справ України.

У жовтні 2024 року в медіа набули широкого розголосу питання  встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю. Зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено багато випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював провести засідання Ради національної безпеки і оборони України                 (далі – РНБО України), за результатами якого було прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

−  Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень – ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень  МСЕК, на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 і від 08 листопада 2024 року № 1276, якими внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 26 жовтня 2024 року № 1809 права й обов’язки  Центральної МСЕК МОЗ покладено на Державну установу Український державний                                 науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності                                               (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України) і затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Згідно з пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ МСЕК проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності їх скасовує.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. У повному обсязі всі вони набули чинності з 01 січня 2025 року.

Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права й обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО)  покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». У пункті 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК, у тому числі й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-IX доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», у якій визначено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду  стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наказом Генерального прокурора від 16 жовтня 2024 року № 238  призначено службове розслідування з метою перевірки розміщеної в медіа інформації про можливі зловживання прокурорів органів прокуратури під час отримання інвалідності.

Під час службового розслідування об’єктивно підтвердити чи спростувати використання прокурорами органів прокуратури, зокрема й прокурором  Сніцар Л.П., своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності було неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Оцінки діям Сніцар Л.П. у межах цього службового розслідування, не надано.

Висновок службового розслідування надіслано до Державного бюро розслідувань для врахування під час розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за відповідними публікаціями.

Згідно з інформацією Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Головне слідче управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статтею 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних і правоохоронних органів, зокрема і працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм відповідних пенсій.

У зв’язку з цим, перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення груп інвалідності ряду працівників державних та правоохоронних органів, зокрема й щодо прокурора Сніцар Л.П., якій з 05 червня 2018 року встановлено ІІІ групу інвалідності.

Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА 1 постановою від 01 серпня 2025 року в указаному кримінальному провадженні залучив як спеціалістів працівників ДУ «Укрдежндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, зокрема й Сніцар Л.П. (пункт 145).

ЦОФСО листом від 27 серпня 2025 року № 3462/01-18 на виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 01 серпня 2025 року ініційовано перед Офісом Генерального прокурора забезпечення прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» впродовж вересня 2025 року для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу працівників органів прокуратури, серед яких і прокурора Сніцар Л.П. для перевірки обґрунтованості прийнятих МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності.

Прокурор у кримінальному провадженні залучив Кіровоградську обласну прокуратуру для забезпечення повідомлення прокурора Сніцар Л.П. про необхідність прибути до 30 вересня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного огляду.

Надалі, на виконання доручення Офісу Генерального прокурора листом керівника Кіровоградської обласної прокуратури Сніцар Л.П. повідомлено про необхідність прибути у строк до 30 вересня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного огляду. У вказаному листі зазначено контактні дані як медичної установи, так і відповідальної особи з питань організації явки та узгодження графіка проходження обстеження, а також роз’яснені вимоги статей 19, 43 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу, наслідки відмови від проходження медичного огляду.

Сніцар Л.П. із листом керівника Кіровоградської обласної прокуратури про необхідність прибути до 30 вересня 2025 року для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» ознайомилася 17 вересня 2025 року під підпис й у період з 24 по 26 вересня 2025 року перебувала на огляді у вищевказаній установі, що підтверджується оформленим листком непрацездатності ДУ «Укрдерндімспі МОЗ України».

Згідно інформації ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 17 листопада 2025 року № 7909/01-18, отриманої на запит Комісії, 22 жовтня 2025 року скасовано рішення про встановлення Сніцар Л.П. статусу особи з інвалідністю.

Згідно з інформацією з відкритих офіційних джерел, зокрема веб порталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, Сніцар Л.П. звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДУ «Укрдерндімспі МОЗ України» про визнання протиправним та скасування рішення цієї установи від 22 жовтня 2025 року           № ЦО-20291.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № (конфіденційна інформація). Судовий розгляд наразі триває.

Прокурор Сніцар Л.П. у межах кримінального провадження                                       № (конфіденційна інформація) для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликалася, не допитувалася, про підозру їй не повідомлялося, заходи забезпечення не застосовувалися.

Старший групи прокурорів у цьому провадженні надав дозвіл Комісії на розголошення під час дисциплінарного провадження відомостей досудового розслідування стосовно Сніцар Л.П.

За інформацією Кіровоградської обласної прокуратури до відділу фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури надходили повідомлення обласної  МСЕК № 2  м. Кропивницький про результати первинного (05 червня 2018 року) та повторних (17липня 2019 року та 13 вересня 2021 року) оглядів Сніцар Л.П. та встановлення їй ІІІ групи інвалідності. Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» з часу отримання повідомлення підприємству, установі, організації про результати огляду МСЕК (форма № 162/о) єдиний соціальний внесок стосовно Сніцар Л.П. нараховується та сплачується обласною прокуратурою згідно з пільгами, що встановлені для працюючих осіб з інвалідністю.

До внесення змін 25 жовтня 2024 року до Інструкції з обліку кадрів в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора від 31 грудня 2021 року № 415, серед обов’язкових документів, що долучалися до особової справи прокурора, були відсутні документи, які підтверджують інвалідність. Восени 2024 року, після публікацій у медіа з приводу прокурорів з інвалідністю, відділом кадрової роботи та державної служби зібрано відповідні документи про встановлення статусу особи з інвалідністю від працівників органів Кіровоградської обласної прокуратури, у тому числі такі документи надано Сніцар Л.П.

4.1  Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 06 серпня 2025 року № 52 за запитом Комісії проведено службове розслідування з метою перевірки можливого вчинення прокурором Сніцар Л.П. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За результатами службового розслідування інформацію про отримання Сніцар Л.П. статусу особи з інвалідністю підтверджено.

Відомостей про використання Сніцар Л.П. службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності службовим розслідуванням не здобуто.

5. Пояснення прокурора

Прокурор Сніцар Л.П. у поясненнях під час дисциплінарного провадження та службового розслідування зазначила, що вважає наявні у дисциплінарній скарзі твердження безпідставними та необґрунтованими.

Вказала, що працюючи в органах прокуратури близько 20 років сумлінно виконує службові обов’язки, постійно дбає про свою професійну честь і гідність та неухильно дотримується вимог Закону № 1697-VII та Кодексу, про що свідчить відсутність у неї дисциплінарних стягнень. Щороку після подання Декларації доброчесності прокурора жодних повідомлень про порушення нею вимог Закону № 1697-VII та Кодексу стосовно неї не надходило.

Щодо обставин, які передували встановленню їй інвалідності, повідомила, що у 2014 році її чоловік ОСОБА 2 одним з перших став на захист Батьківщини та з весни 2014 року перебував в зоні бойових дій, де 23 липня 2014 року героїчно загинув, звільняючи м. Лисичанськ Луганської області. Вона залишилася одна з двома малолітніми дітьми. Обставини загибелі чоловіка, подальше психоемоційне перевантаження, важке перенесення втрати близької людини нею та дітьми призвели до різкого погіршення стану здоров’я. Часті рецидиви захворювання, тяжкість та перебіг хвороби, стали підставою для отримання нею інвалідності 

Також Сніцар Л.П. повідомила, що користується соціальними гарантіями як член сім’ї загиблого військовослужбовця із 2014 року. Отримує пенсію по втраті годувальника, призначену Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на підставі вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Жодного умислу на отримання будь-яких неправомірних виплат не мала і не має.

Твердження скаржника про те, що вона мала умисел на отримання неправомірної вигоди у вигляді пенсійних виплат у зв’язку з отримання інвалідності, Сніцар Л.П. вважає абсолютно безпідставними та такими, що порочать її честь та гідність.

Просила Комісію залишити дисциплінарну скаргу без задоволення як таку, що подана безпідставно.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, і юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентувалося такими нормативно-правовими актами: законами України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2802-XII та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ); постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі – постанова від 15 листопада 2024 року № 1338).

Статтею 69 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою ЦОФСО на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду  стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

На момент встановлення Сніцар Л.П. у 2018 році статусу особи з інвалідністю зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу й Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,                  15–17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII  прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до                         будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та загалом представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Сніцар Л.П. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень нею приписів чинного законодавства, що підтверджується таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Сніцар Л.П. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчиненням дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Перевірку доводів, викладених у дисциплінарній скарзі, проведено виключно в межах установленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Згідно з Коментарем Кодексу, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Сніцар Л.П. має статус прокурора і відповідно до статті 19 Закону                                № 1697-VII на неї покладено обов’язок неухильно дотримуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Сніцар Л.П. не повинна: допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії / бездіяльність, що                      завдають / завдає шкоди честі та гідності прокурорської професії та                       формують / формує негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Матеріали, під час перевірки в цьому дисциплінарному провадженні,  свідчать про те, що прокурор Сніцар Л.П. не порушувала вимог, які ставляться до посади прокурора.

Так, у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА 1 постановою від 01 серпня 2025 року в указаному кримінальному провадженні залучив як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, зокрема й Сніцар Л.П.

На виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 01 серпня 2025 року ЦОФСО листом від 27 серпня 2025 року № 3462/01-18 ініціював перед Офісом Генерального прокурора забезпечення прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження упродовж вересня 2025 року обстеження в умовах стаціонару медичного закладу працівників органів прокуратури, серед яких і прокурора Сніцар Л.П.

Прокурор у кримінальному провадженні залучив Кіровоградську обласну прокуратуру для забезпечення повідомлення прокурора Сніцар Л.П. про необхідність прибути до 30 вересня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного огляду.

Після ознайомлення 17 вересня 2025 року з листом про необхідність прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного обстеження, Сніцар Л.П., усвідомлюючи покладену на неї відповідальність, невідкладно прибула до цього медичного закладу та з 24 до 26 вересня 2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні, встановлений їй діагноз підтверджено.

За результатами обстеження ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» 22 жовтня 2025 року прийнято рішення про скасування Сніцар Л.П. статусу особи з інвалідністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Сніцар Л.П. вжила заходів для захисту своїх прав та законних інтересів шляхом звернення з позовом до Кіровоградського окружного  адміністративного  суду до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про визнання протиправним та скасування рішення цієї установи від 22 жовтня 2025 року № ЦО-20291. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі № (конфіденційна інформація). Судовий розгляд наразі триває.

Указані обставини свідчать про те, що прокурор Сніцар Л.П. з метою розвіювання сумнівів громадськості та забезпечення повернення довіри суспільства до органів прокуратури, учинила належну ініціативу для підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності, відповідально ставиться до вимог законодавства, відкрита до перевірок на доброчесність. Такі дії є проявом професійної відповідальності, підтверджують дотримання етичних стандартів діяльності прокурора та демонструють прагнення захистити як особисту репутацію, так і репутацію органів прокуратури загалом. Звернення до суду з метою перевірки правомірності дій медичної установи свідчить про її відповідальне ставлення до вимог законодавства та прагнення діяти виключно в межах правового поля.

Сніцар Л.П. з 01 серпня 2014 року органами Пенсійного фонду України призначено пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства внутрішніх справ України.

У межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) Сніцар Л.П. для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликали, повідомлення про підозру їй не вручали.

За результатами аналізу пояснень прокурора Сніцар Л.П. і долучених до пояснень підтверджувальних документів, а також інших матеріалів дисциплінарного провадження Комісія встановила лише факти отримання Сніцар Л.П.: статусу особи з інвалідністю ІII групи у зв’язку з наявним у неї захворюванням, пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та подальше скасування встановленого їй статусу особи з інвалідністю.

Одночасно Комісія  зазначає, що не володіє знаннями у галузі медицини, діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надає оцінки медичним критеріям встановлення інвалідності чи оцінки медичній документації.

Даних, які указували б на прийняття рішень про надання / продовження Сніцар Л.П. статусу особи з інвалідністю у спосіб, відмінний від загального порядку прийняття таких рішень, або в умовах впливу прокурора Сніцар Л.П. на відповідних уповноважених осіб у будь-який спосіб із використанням статусу прокурора не отримано. Прокурор, як і будь-який інший громадянин, має право діяти в особистих приватних інтересах, якщо ці дії та інтереси, не порушують вимог чинного законодавства.

Пунктом 62 Положення передбачено, що Комісія не може прийняти рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що твердження скаржника про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях прокурора Сніцар Л.П. не підтвердилися, її дії не суперечать вимогам Закону № 1697-VII.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора Сніцар Л.П. під час отримання / продовження / статусу особи з інвалідністю немає ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) і 6 (систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

У зв’язку з цим підстав для притягнення прокурора Сніцар Л.П. до дисциплінарної відповідальності немає, і дисциплінарне провадження на підставі частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII підлягає закриттю.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, Комісією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47, 48, 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–113, 115, 116 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

              Дисциплінарне провадження № 07/3/2-799дс-335дп-25 стосовно  прокурора   з міжнародно-правового співробітництва Кіровоградської обласної прокуратури Сніцар Лесі Петрівни закрити.

Копії рішення надіслати прокурору Сніцар Л.П., скаржнику та керівнику Кіровоградської обласної прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.