Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Лещенка Володимира Володимировича (далі – прокурор Лещенко В.В., Лещенко В.В.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-803дс-349дп-25,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Лещенко В.В. в органах прокуратури Кіровоградської області працював з липня 2008 року по січень 2011 року і працює з листопада 2011 року дотепер, з жовтня 2020 року – на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури. Присягу працівника прокуратури склав 17.11.2011, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, (далі – Кодекс) ознайомився 14.09.2021.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюка Я.В. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Лещенком В.В.

Автоматизованою системою скаргу цього ж дня розподілено члену Комісії Степановій Т.В., яка 31.07.2025 прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-803дс-349дп-25. Комісія рішенням від 10.09.2025 № 230дп-25 продовжила строк перевірки в дисциплінарному провадженні на один місяць – до 21.10.2025.

За результатами перевірки член Комісії Степанова Т.В. 31.03.2026 склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Лещенка В.В.

Скаржника та прокурора Лещенка В.В. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії 16.04.2026 від скаржника участь взяла ОСОБА_1.

Лещенко В.В. на засідання Комісії 16.04.2026 не з’явився, надіслав клопотання про розгляд висновку за його відсутності, просив врахувати, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» (далі – ДУ «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України») № ЦО-15755 від 28.07.2025.

За таких обставин Комісія, ураховуючи вимоги п. 1 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Член Комісії Степанова Т.В. із метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, заявила клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в засіданні, яке рішенням Комісії задоволено.

На засіданні Комісії 16.04.2026 членом Комісії Степановою Т.В. оголошено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Лещенка В.В. та пояснення прокурора, надані під час дисциплінарного провадження, Комісією заслухано представника скаржника, яка підтримала доводи, викладені в дисциплінарній скарзі, погодилась з висновком члена Комісії Степанової Т.В. і запропонованим у ньому видом дисциплінарного стягнення.

За результатами обговорення результатів розгляду висновку Комісія 16.04.2026 прийняла рішення про перенесення розгляду висновку на іншу дату і визнала участь Лещенка В.В. у засіданні обов’язковою.

На засіданні Комісії 29.04.2026 взяв участь Лещенко В.В., який з висновком члена Комісії Степанової Т.В. погодився, у тому числі із запропонованим у ньому видом стягнення у виді заборони на строк один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, просив Комісію не застосовувати щодо нього найсуворіший вид стягнення, передбачений п. 3                    ч. 1 ст. 49 Закону № 1697-VII, надав пояснення та відповів на запитання членів Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії 29.04.2026 взяла ОСОБА_1 у режимі відео-конференції.

Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник вважає, що за таких обставин у діях прокурора Лещенка В.В. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

4. Встановлені обставини під час дисциплінарного провадження

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА_2. Під час обшуків, проведених за місцями її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з призначенням надалі пенсійних виплат. У медіа зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності таких правопорушень, зокрема масового встановлення фіктивної інвалідності прокурорам у регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президент України 22.10.2024 ініціював засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

Із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО вирішила:

– рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

– Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

4.1. Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Враховуючи численні публікації в соціальних мережах та інтернет-виданнях про надання прокурорам статусу інвалідності на підставі наказу Генерального прокурора від 16.10.2024 № 238, Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора провела службове розслідування, за результатами якого 09.12.2024 склала висновок, який затвердив виконувач обов’язків Генерального прокурора ОСОБА_3 13.12.2024 (далі – висновок службового розслідування від 13.12.2024).

Згідно з висновком службового розслідування від 13.12.2024 встановлено, що 16.10.2024 на персональній сторінці в соціальній мережі «Facebook» журналіст ОСОБА_4 опублікував допис із заголовком: «51 прокурор Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, «дахуючи» корупційну схему Слуги народу Крупи у МСЕК та ПФ». У дописі оприлюднено список прокурорів органів прокуратури Хмельницької області, які, на думку автора, безпідставно отримали інвалідність із метою отримання пенсій. Правоохоронні органи області бездоказово звинувачуються в тому, що знали про зловживання ОСОБА_2 та були співучасниками корупційних схем.

В інтернет-виданні «Економічна правда» розміщено статтю невідомого автора «Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?», у якій згадується про затримання керівниці Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА_2. Констатовано, що жоден член МСЕК від початку війни не сів за ґрати. Їхні справи зазвичай у судах «розвалюють» прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. Наведено статистику щодо працівників з інвалідністю у правоохоронних органах, зокрема у прокуратурі. Зроблено припущення, що, попри зменшення вдвічі штату органів прокуратури за останні десять років, кількість їхніх пенсіонерів після початку війни збільшилася на 30%, що не можна пояснити вислугою років; пояснити це можна не інакше, як оформленням групи інвалідності.

Також наведено низку публікацій щодо прокурорів інших областей і зазначено, що Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора у травні – серпні 2020 року провела перевірку інформації про наявність інвалідності у прокурорів органів прокуратури Черкаської та Хмельницької областей.

Отримані під час перевірки матеріали вказували на те, що невстановлені працівники закладів охорони здоров’я та МСЕК, вірогідно, використали своє службове становище всупереч інтересам служби та внесли недостовірні відомості до офіційних медичних документів стосовно 46 прокурорів Хмельницької області та 70 прокурорів Черкаської області для необґрунтованого встановлення їм діагнозу захворювання та відповідної групи інвалідності.

Ураховуючи, що в діях працівників закладів охорони здоров’я та МСЕК вбачались ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 366, частиною другою статті 364 КК України, прокурори Генеральної інспекції  Офісу Генерального прокурора у 2020 році направили рапорти про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за результатами розгляду яких розпочато досудове розслідування кримінальних проваджень № (конфіденційна інформація) від 10.06.2020 (Черкаська область) та № (конфіденційна інформація) від 10.08.2020 (Хмельницька область).

Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора за наслідками повідомлень у медіа 21.10.2024 зареєструвала кримінальне провадження                             № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 358, частиною четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, проведення досудового розслідування у якому доручила Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.

Під час досудового розслідування перевіряються обставини внесення невстановленими на час проведення службового розслідування працівниками закладів охорони здоров’я та уповноваженими посадовими особами МСЕК за попередньою змовою з працівниками органів прокуратури України недостовірних відомостей до офіційних медичних документів працівників органів прокуратури України, що стало підставою для можливого необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання, відповідної групи інвалідності та можливого безпідставного нарахування пенсійних виплат.

Після початку досудового розслідування у кримінальному провадженні Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1276 від 08.11.2024,  згідно з якою пункт 13 Положення про медико-соціальну експертизу доповнений повноваженнями ДЗ Центральної МСЕК МОЗ проводити перевірку обґрунтованості рішень про встановлення груп інвалідності та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів.

Прокурор у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) надіслав листи до МОЗ України щодо проведення перевірки обґрунтованості раніше винесених МСЕК рішень про встановлення прокурорам різних груп інвалідності шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та/або переогляду. На час закінчення службового розслідування інформації про результати розгляду вказаних листів до Офісу Генерального прокурора не надходило.

Об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, під час службового розслідування не здобуто. Обмеженість засобів службового розслідування не дає змоги в повному обсязі перевірити всі обставини та обґрунтованість підстав для отримання прокурорами інвалідності, які об’єктивно можливо перевірити лише шляхом проведення слідчих дій.

Комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку, що з огляду на обмеженість засобів службового розслідування об’єктивно підтвердити чи спростувати опубліковану в медіа інформацію про використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей із метою отримання інвалідності неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (пункт 2 висновку).

У зв’язку з недостатнім для перевірки обсягом відомостей дисциплінарної скарги та додатків до неї, член Комісії Степанова Т.В. листом від 06.08.2025 № 07/3/2-1184вих-25 у скаржника витребувала необхідні для перевірки додаткові відомості та ініціювала проведення службового розслідування, висновок якого 22.10.2025 затвердив керівник Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюк Я. (далі – висновок службового розслідування від 22.10.2025).

Згідно з висновком службового розслідування від 22.10.2025 встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду міжрайонної МСЕК № 2                        м. Черкаси серії 12 ААВ № 353915 29.09.2021 за результатами первинного огляду Лещенку В.В. встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності (загальне захворювання).

До внесення 25.10.2024 змін до Інструкції з обліку кадрів в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора 31.12.2021 № 415, серед обов’язкових документів, що долучаються до особової справи прокурора, були відсутні документи, які підтверджують інвалідність. Восени 2024 року після публікацій в медіа з приводу прокурорів-інвалідів відділом кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури зібрано відповідні документи про встановлення статусу особи з інвалідністю від працівників Кіровоградської обласної прокуратури, в тому числі такі документи надано Лещенком В.В.

Лещенком В.В. не надавалась індивідуальна програма реабілітації інваліда до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури, у зв’язку з чим заходи із облаштування робочого місця, коригування робочого графіку, трудової реабілітації щодо нього не вживались. Письмові звернення                          Лещенка В.В. з цих питань до кадрового підрозділу не надходили. Також Лещенко В.В. не звертався до обласної прокуратури із заявами про створення спеціальних умов праці та спеціального обладнання робочого місця.

Відповідно до пояснень Лещенка В.В. в листопаді 2021 року він звернувся до органів Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) та отримав пенсію по інвалідності. Також відповідно до відкритої частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при поданні Лещенком В.В. щорічних декларацій за 2024-2024 роки вказано як вид доходу – пенсія від ПФУ.

До Кіровоградської  обласної прокуратури 19.05.2025 надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.05.2025 № 17/2/1-20401-24 про необхідність прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у строк до 13.06.2025 деяких працівників Кіровоградської обласної прокуратури, у тому числі і Лещенка В.В., з метою проходження обстеження в умовах стаціонару і перевірки обґрунтованості встановлення йому статусу особи з інвалідністю. До вказаного листа додано персональне запрошення Лещенку В.В. керівника Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» О. Мороз від 14.05.2025 № 1934/03-18.

На виконання вимог зазначеного листа через інформаційну систему «СЕД» Лещенка В.В. 21.05.2025 персонально письмово повідомлено листом № 07-2488ВН-25, що на виконання рішення РНБО від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, йому необхідно прибути у строк до 13.06.2025 для проходження обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», а також направлено йому відповідне персональне запрошення цієї державної установи.

Лещенко В.В. до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у вказаний період не прибув, натомість повідомив цю державну установу про можливість прийняття рішення за його відсутності.

Відповідно до інформації Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора від 16.09.2025 Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні                                   № (конфіденційна інформація) від 21.10.2024, під час якого перевіряються обставини законності встановлення МСЕК інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, у тому числі працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій. Лещенко В.В. 14.11.2024 допитаний як свідок у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21.10.2024, яке у подальшому об’єднано з кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація). Про підозру Лещенку В.В. не повідомляли, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовували.

Згідно з інформацією заступника начальника Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора від 16.09.2025 № 31/2/1-34080-24 відповідно до даних ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» 28.07.2025 прийнято рішення про скасування інвалідності Лещенку В.В.

При цьому відповідно до протоколу / розпорядження щодо призначення / перерахунку пенсії, сформованого та роздрукованого Лещенком В.В. з Порталу електронних послуг, йому припинено виплату пенсії по інвалідності у зв’язку із скасуванням інвалідності згідно з рішенням від 28.07.2025 № ЦО-15755.

Таким чином комісія з проведення службового розслідування дійшла висновків: інформація про отримання Лещенком В.В. статусу особи з інвалідністю підтвердилась; відомостей про використання Лещенком В.В. службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності не здобуто; враховано, що ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» скасовано встановлену Лещенку В.В. ІІ групу інвалідності.

4.2 Інші обставини, встановлені у дисциплінарному провадженні

Член Комісії Степанова Т.В. листом від 23.09.2025 № 07/3/2-4097вих25 здійснила запит керівнику ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» щодо проведення Центром оцінювання функціонального стану особи цієї ДУ перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно Лещенка В.В. та її результатів.

Директор зазначеної ДУ у листі-відповіді від 13.10.2025 лише зазначив, що перевірка обґрунтованості рішення про надання статусу особи з інвалідністю стосовно Лещенка В.В. проводилась.

Надалі, у додатку до листа директора ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 17.11.2025 № 7907/01-18 надано додаткові відомості щодо запитуваної інформації, а саме, що: Лещенко В.В. не з’явився на дообстеження, 28.07.2025 рішення про надання йому статусу особи з інвалідністю скасовано.

Згідно інформації заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 від 11.09.2025, наданої на запит члена Комісії Степанової Т.В. від 01.09.2025 № 07/3-1724вих-25, у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) постановою старшого слідчого ГСУ ДБР від 31.01.2025 залучено як спеціалістів працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, у тому числі Лещенка В.В., за результатами якої 28.07.2025 прийнято рішення про скасування йому групи інвалідності.

Далі 24.11.2025 від скаржника надійшли копії документів за результатами цього дообстеження, згідно яких експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру  оцінювання функціонування стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» 28.07.2025 прийнято рішення                № ЦО-15755 про скасування Лещенку В.В. групи інвалідності з 28.07.2025. Зокрема, експертна команда вивчила надану медико-експертну документацію та дійшла висновку, що попереднє рішення МСЕК про встановлення ІІ групи інвалідності безтерміново з 29.09.2021 не відповідає законодавству (згідно Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009).

Лещенко В.В. зазначене рішення про скасування йому статусу особи з інвалідністю у грудні 2025 року оскаржив до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 (яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 06.03.2025 набрало законної сили) у справі № (конфіденційна інформація) визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 28.07.2025 № ЦО-15755 про скасування Лещенку В.В. ІІ групи інвалідності.

Згідно наданої довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 05.03.2026 упродовж 2025 – 2026 років Лещенко В.В. перебував у відпустках і на лікарняному 35 днів: у відпустках – з 02 по 20 червня та з 06 по 16 жовтня 2025 року; у стані тимчасової непрацездатності – з 27 по 31 жовтня 2025 року. Таким чином, у періоди, коли йому необхідно було з’явитись до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», Лещенко В.В. у стані тимчасової непрацездатності не перебував, натомість з 02 по 20 червня 2025 року перебував у відпустці.

4.3 Пояснення прокурора

Під час засідання Комісії Лещенко В.В. підтвердив надані ним пояснення та повідомив, що заперечує будь-які протиправні дії зі свого боку при встановленні йому статусу особи з інвалідністю та отриманні ним у зв’язку з цим пенсійних виплат. Підтверджує факт набуття статусу особи з інвалідністю ІІ групи у 2021 році та отримання у зв’язку з цим пенсійних виплат. При цьому Лещенко В.В. покликається на те, що йому у зв’язку із обставинами, викладеними у дисциплінарній скарзі, про підозру не повідомлено, обвинувальний акт за його обвинуваченням до суду не направлявся.

При цьому, під час допиту Лещенко В.В. відмовився від проходження психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа у найближчий період, а також надати документи щодо проходження ним додаткових обстежень, які підтверджують його діагноз, зазначений у виписці МСЕК, оскільки вважає правоохоронні органи в цій ситуації упередженими.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08.–07.09.1990), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 – 17.10.2008), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, їхні загальні права й обов’язки визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з частиною третьою, пунктами 2, 3, 4 частини четвертої, частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися присяги прокурора, правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу його завданням є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури –  одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві немає визначень понять гідності й честі. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого –  шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 990/229/19). Як зазначено у постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31.05.2005 встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, установлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У статті 8 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпек або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з рішенням РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024, із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, вирішено:

-  рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

-  Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, яка діяла до 01.01.2025, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу 4 пункту 13 цього Положення проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймати відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна МСЕК МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентується такими основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991                 № 875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону від 21.03.1991 № 875-XII, у редакції Закону від 19.12.2024 № 4170-ІХ, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набула чинності 01.01.2025) на Центр оцінювання функціонального стану особи покладено, зокрема, проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих, у тому числі, медико-соціальними експертними комісіями, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду –  стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, а також за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

6. Оцінка встановлених обставин і мотиви ухвалення рішення

Відповідно до вимог законодавства інформація про стан здоров’я Лещенка В.В. конфіденційна, у дисциплінарному провадженні не поширюється.

Доводи дисциплінарної скарги перевірено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь вини Лещенка В.В.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення Лещенком В.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої ст. 43 Закону № 1697-VII, а саме вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23.11.2022 № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 869/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі та повазі до органів прокуратури.

Лещенко В.В. є прокурором, і відповідно до статті 19 Закону № 1697-VII на неї покладено обов’язок неухильно дотримуватися Присяги прокурора. Склавши Присягу (ст. 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Лещенко В.В. зобов’язаний не допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; не вчиняти дій, які шкодять авторитету прокуратури; не допускати дій / бездіяльності, що завдають / завдає шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують / формує негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Прокурор Лещенко В.В., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, зобов’язаний не лише формально дотримуватися вимог закону, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту особистої репутації та збереження авторитету органів прокуратури.

Натомість він, без виключних обставин свідомо проігнорував рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024, яким, зокрема, Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність, вимоги керівництва та виклик уповноваженої державної установи щодо проходження повторного медичного огляду, у травні – червні 2025 року не з’явився до медичної установи та не забезпечив публічного спростування сумнівів у законності встановлення йому ІІ групи інвалідності безтерміново.

Таким чином, Лещенко В.В., за відсутності об’єктивних підстав, які б унеможливлювали його прибуття до медичного закладу та наданої можливості для проходження огляду упродовж травня – червня 2025 року (період який був зазначений у персональному виклику для проходження медичного обстеження), а також до моменту, коли йому було скасовано статус особи з інвалідністю (28.07.2025) свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до медичного закладу та не вжив заходів, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

При цьому Комісія не бере до уваги пояснення Лещенка В.В. в частині обґрунтування, як на його думку, поважності причин неявки до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», оскільки зазначені ним обставини – участь у судових засіданнях та (конфіденційна інформація) не відносяться до виключних підстав, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, для перенесення строків медичних обстежень.

Такими діями Лещенко В.В. виявив свідоме ігнорування, демонстративну неповагу до етичних стандартів поведінки прокурора, не вжив передбачених законодавством заходів для збереження власної ділової репутації та репутації органів прокуратури. Його позиція (бездіяльність щодо виконання вимог керівництва) фактично об’єктивно сприяла поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, підриває суспільну довіру до цієї державної інституції та створює враження толерування корупційних ризиків у системі.

За наслідками наведених обставин, у медійному просторі поширено значну кількість негативних публікацій, що стосуються питання законності встановлення інвалідності прокурорам в Черкаській та Хмельницькій областях, зокрема, у публікаціях за посиланнями:

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/; 

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html;

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/;

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/;

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp;

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv;

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492.

При цьому позицію прокурора Лещенка В.В. про політичний та суспільний контекст, який існує навколо питання прокурорів зі статусом особи з інвалідністю, Комісія вважає такою, яка висловлена з метою перевести увагу з його протиправних дій на зовнішні фактори та уникнення від відповідальності.

У поясненнях Лещенко В.В. посилається на те, що наявність у нього групи інвалідності була предметом перевірки у 2024 році.

Однак цей факт не може бути розцінений як безумовне підтвердження правомірності набутого статусу. Перевірка проводилася у межах конкретних процедур і стосувалася стану здоров’я на той момент. Навіть безтермінове встановлення інвалідності не виключає права держави та роботодавця перевіряти її актуальність у зв’язку з новими обставинами та суспільним резонансом. Посилання на попередні перевірки не звільняло прокурора від обов’язку підтвердити законність свого статусу. Прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБОУ «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, яким доручено Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Об’єктивних обставин щодо звільнення Лещенка В.В. від обов’язку підтвердити законність свого статусу не було. Прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання вищевказаного рішення РНБО.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набрала чинності 01.01.2025) такі повноваження покладено на Центр оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

Окремого значення набуває факт, що прокурор Лещенко В.В. свідомо змінив місце реєстрації з Кіровоградської області, де він постійно проживав і проживає натепер, на м. Черкаси саме на період отримання статусу особи з інвалідністю, а також отримання цього статусу саме у 2021 році, коли його прокурорський стаж становив 13 років, який не давав підстав для нарахування йому пенсії за вислугу років на підставі Закону № 1697-VII, водночас із набуттям статусу особи з інвалідністю ІІ групи Лещенко В.В. отримав таке право на отримання пенсії відповідно до частини 9 статті 86 цього Закону.

Таким чином неприбуття до медичного закладу з метою обстеження і перевірки законності встановлення статусу особи з інвалідністю обґрунтовано у сукупності із вищевказаними обставинами породжує сумніви щодо законності та обґрунтованості встановлення йому II групи інвалідності. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Лещенко В.В., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, був зобов’язаний не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити необхідних заходів для захисту власної репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Однак, попри вимоги керівництва, прокурор свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до відповідного медичного закладу, а також не ініціював жодних дій, спрямованих на публічне спростування сумнівів щодо законності встановлення йому групи інвалідності.

Такі дії (усвідомлена бездіяльність) у сукупності свідчать про необ’єктивність, відсутність у прокурора Лещенка В.В. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Його поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання законних вимог керівництва та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у свою чергу, дискредитує органи прокуратури в очах суспільства.

Вказані обставини суперечать засадам професійної етики працівника прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Ураховуючи вищевикладене, такі дії прокурора Лещенка В.В. Комісія розцінює як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Окрім цього, Лещенком В.В. зазначеною свідомою бездіяльністю проігноровано етичні норми, які є основоположними засадами поведінки прокурора, зокрема використання статусу особи з інвалідністю, що призвело до призначення, нарахування та виплати пенсії, вибірковий підхід до використання статусу інваліда (лише для отримання грошових виплат), що явно виходять за межі приватної сфери.

Більше того, невизнання ним відповідальності, ігнорування наслідків своєї протиправної поведінки, уникнення надання їй об’єктивної оцінки надалі та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я свідчить про неусвідомлення етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Вказані дії прокурора Комісія розцінює як грубе порушення правил прокурорської етики.

Особливої ваги набуває той факт, що дисциплінарне правопорушення вчинене у період дії воєнного стану, коли до прокурорів ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави, а також в області, дії керівництва МСЕК якої і стали основною причиною створення та наявності негативного суспільного резонансу щодо можливого протиправного надання прокурорам статусу осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене, за результатами перевірки Комісія приходить до висновку, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Лещенком В.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697- VII, знайшли підтвердження.

Таким чином, прокурор Лещенко В.В. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини 3, пункту 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697- VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та грубе порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Лещенком В.В. дисциплінарного проступку підтверджено:

- дисциплінарною скаргою і додатками до неї;

- відомостями із листа скаржника від 21.05.2025 № 07-2488ВН-25 та персонального запрошення керівника Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 14.05.2025 Лещенка В.В. до цієї установи для проходження медичного обстеження в умовах стаціонару;

- матеріалами та висновком службового розслідування від 22.10.2025;

- поясненнями і показанням в якості свідка прокурора Лещенка В.В.;

- іншими матеріалами дисциплінарного провадження у їх сукупності.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. При вирішенні питання щодо часу вчинення

Лещенка В.В. дисциплінарного проступку необхідно врахувати наступне.

Об’єктивна сторона вчиненого Лещенка В.В. дисциплінарного проступку має складну структуру та утворюється низкою однорідних дій / бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Днем початку вчинення Лещенком В.В. дисциплінарного проступку Комісія вважає 21.05.2025 (коли він ознайомився з листом скаржника від 21.05.2025 № 07-2488ВН-25 та персональним запрошенням керівника Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»).

Згідно довідки начальника відділу кадрової роботи та державної служби Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_1 від 05.03.2026 з 21.05.2025 у відпустці та у стані тимчасової непрацездатності Лещенко В.В. перебував 35 днів.

Оскільки прокурор Лещенко В.В. для проходження обстеження в умовах стаціонару до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» на виклик не прибув, в результаті рішенням цієї установи 28.07.2025 рішення про встановлення йому статусу особи з інвалідністю скасовано, фактичною датою закінчення вчинення ним дисциплінарного проступку Комісія вважає 28.07.2025. Враховуючи кількість днів перебування ним у відпустці та у стані тимчасової непрацездатності, строк прийняття рішення про накладення на Лещенка В.В. дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування його на посаді прокурора закінчується 01.09.2026.

Отже, встановлений частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Лещенка В.В. до дисциплінарної відповідальності не минув.

На підставі вимог частиною третьою статті 48 Закону № 1697-VII, при прийнятті рішення про вид дисциплінарного стягнення стосовно Лещенка В.В., Комісія враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, вчинення прокурором порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді істотної шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, умисний характер, їх очевидність, особу прокурора, ступінь його вини, характеристику прокурора, інші обставини.

Водночас Комісія враховує, що прокурор Лещенко В.В. після вчинення дисциплінарного проступку все ж таки вчинив ряд заходів, направлених на усунення негативних наслідків для власного авторитету і авторитету органів прокуратури в цілому, які полягали в оскарженні ним в судовому порядку рішення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про скасування йому статусу особи з інвалідністю, за результатами чого рішенням Кіровоградського адміністративного суду від 03.02.2026 (яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 06.03.2025 набрало законної сили) позов Лещенка В.В. задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 28.07.2025

№ ЦО-15755 про скасування Лещенку В.В. ІІ групи інвалідності.

За таких обставин Комісія вважає, що за вчинене прокурором діяння є підстави для застосування до Лещенка В.В. дисциплінарного стягнення у виді заборони на строк на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, буде пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку та його особі.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Лещенка Володимира Володимировича та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування дисциплінарного стягнення, керівнику Кіровоградської обласної прокуратури, прокурору Лещенку В.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.