Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.  Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 21.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюка Я.В. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Леусом В.В.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мавроді В.В., за результатами вивчення якої 31.07.2025 він прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Рішенням Комісії від 11.09.2025 № 293дп-25 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Леуса В.В. до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні №  07/3/2-800дс-377дп-25 до 21.10.2025.

За результатами перевірки член Комісії Мавроді В.В. 01.04.2026 склав висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора  Леуса В.В., і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передав його  на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурор Леус В.В. листом від 06.04.2026 повідомив Комісію про згоду на розгляд висновку за його відсутності та в повному обсязі погодився із вказаним висновком.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої   статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня  2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Леуса В.В.

Скаржник листом від 10.04.2026 повідомив про неможливість взяти участь в засіданні Комісії та, з огляду на висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Леуса В.В., погодився на розгляд висновку за відсутності представника Кіровоградської обласної прокуратури.

 

3.    Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржник зазначив, що прокурор Леус В.В., знаючи, що він не має функціональних порушень, які відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, звернувся до Обласної медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) № 2 у місті Черкаси про визнання його інвалідом відповідної групи. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК Леусу В.В. 09.08.2019 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

На думку скаржника, Леус В.В., достовірно знаючи вимоги, визначені законодавством до поведінки прокурора, діяв усупереч їм, чим дискредитував себе як представника прокуратури. Такі дії Леуса В.В., на думку скаржника, обґрунтовано розцінюються суспільством як спосіб уникнення відповідальності, пов’язаної з незаконним встановленням інвалідності та безпідставним отриманням пенсійних виплат, і створюють у суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової у діяльності органів прокуратури.

За таких обставин, у діях прокурора Леуса В.В. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;  систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, установлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мавроді В.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено велику кількість готівкових коштів.

Спростовані чи сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями в корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з призначенням надалі  пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено достатньо багато випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивної інвалідності прокурорам в окремих регіонах, викликав зосередження  уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював провести засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

Із метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

На виконання вказаного рішення перевірка правомірності встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, зокрема і прокурорам, здійснюється у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21.10.2024. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні підлягають перевірці обставини законності встановлення МСЕК  груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, зокрема й  працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

Рішенням обласної МСЕК № 2 м. Черкаси прокурору Леусу В.В. встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 464781 від 09.08.2019, згідно з якою причиною інвалідності визначено захворювання, пов’язане з проходженням служби в поліції.

До внесення змін 25.10.2024 до Інструкції з обліку кадрів в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора від 31.12.2021  № 415, серед обов’язкових документів, що долучаються до особової справи прокурора, були відсутні документи, які підтверджують інвалідність. Восени 2024 року, після публікацій у медіа щодо прокурорів, яким встановлено інвалідність, відділом кадрової роботи та державної служби Кіровоградської обласної прокуратури було зібрано відповідні документи. Для долучення до особової справи Леус В.В. надав копію довідки до акта огляду МСЕК від 09.08.2019 серії 12 ААБ № 464781  про первинний огляд та встановлення йому ІІ групи інвалідності безстроково.

До відділу кадрової роботи та державної служби, відділу фінансування та бухгалтерського обліку Кіровоградської обласної прокуратури Леус В.В. не надавав індивідуальну програму реабілітації інваліда та у зв’язку з цим заходи із облаштування робочого місця, коригування робочого графіка, з трудової реабілітації не вживалися. Письмові звернення Леуса В.В. з цих питань не надходили. Також Леус В.В. не звертався до обласної прокуратури із заявами про створення спеціальних умов праці та спеціального обладнання робочого місця.

Леус В.В. є військовозобовʼязаним та перебуває на військовому обліку в органах Кіровоградської обласної прокуратури. Крім того, 24.09.2019 взятий на облік Бучанським РТЦК та СП. Він був заброньований за органами Кіровоградської обласної прокуратури з лютого 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45. У звʼязку з можливістю отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Леусом В.В. 05.08.2025 подано заяву про виключення його із спеціального військового обліку та анулювання броні про відстрочку від призову. Керівником Кіровоградської обласної прокуратури 08.08.2025 повідомлено начальника Кропивницького МТЦК та СП про розбронювання Леуса В.В.

Згідно з наданим Департаментом охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації повідомленням упродовж 2020-2025 років відповідно до інформації лікувально-профілактичних закладів Кіровоградської області Леус В.В. за медичною допомогою не звертався.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило, що Леус В.В. перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як одержувач пенсії з 09.08.2019. У наданні інформації щодо виду пенсії відмовлено з посиланням на чинне законодавство.

Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Чернобаєва С.І. у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам державних і правоохоронних органів, зокрема Леуса В.В.

До Кіровоградської обласної прокуратури 19.05.2025 та 16.09.2025 надійшли листи, підписані виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та заступником Генерального прокурора, щодо необхідності прибуття окремих працівників органів прокуратури Кіровоградської області до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», серед яких був зазначений і Леус В.В.

На виконання вказаних вимог Леус В.В. прибув до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та перебував там на стаціонарному лікуванні в період з 30.09.2025 до 03.10.2025, що підтверджується листком непрацездатності та довідкою № 753 від 03.10.2025.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 24.11.2025 зазначено, що команда, розглянувши надану медичну документацію, заключення додаткових методів обстеження та лікарів дійшла висновку, що наявна у пацієнта патологія обмежує його життєдіяльність у помірному ступені, що відповідає критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, пов’язане з проходженням служби в поліції строком на 2 роки від 24.11.2025 до 01.12.2027. Датою чергового переогляду визначено листопад 2027 року.

Не погоджуючись з рішенням експертної команди ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» від 24.11.2025 про зміну II групи інвалідності на III групу, Леус В.В. оскаржив зазначене рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № (конфіденційна інформація) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

У межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація)  Леус В.В. для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликався, не допитувався, про підозру йому не повідомлено.

Старшим групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно Леуса В.В.

 

4.1 Короткий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 11.08.2025 № 60 проведено службове розслідування стосовно Леуса В.В.

Під час службового розслідування інформація про набуття  Леусом В.В. статусу особи з інвалідністю знайшла своє підтвердження. 

Враховано, що на час завершення службового розслідування інформація щодо результатів перевірки правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності Леусу В.В. яка проводилася у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), немає.

 

5. Пояснення прокурора

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви ухваленого

Комісією рішення

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба,  27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,  15 - 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначені у Законі № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею  11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складових етичності прокурора.

Також варто зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від  03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини; підтримувати честь і гідність своєї професії; твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно; не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком  відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Леуса В.В. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Леуса В.В. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме:  вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сфері, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року  № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від  14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі та повазі до органів прокуратури.

Леус В.В. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону  № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильно дотримуватись Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Дотримуючись  принципів, визначених у Кодексі, Леус В.В. не повинен допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії,  які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Водночас матеріали, отримані під час перевірки у цьому дисциплінарному провадженні, свідчать про те, що прокурором Леусом В.В. не порушено вимог, які ставляться до посади прокурора.

Рішенням обласної МСЕК № 2 м. Черкаси прокурору Леусу В.В. встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 464781 від 09.08.2019, згідно з якою причиною інвалідності визначено захворювання, пов’язане з проходженням служби в поліції.

До Кіровоградської обласної прокуратури 19.05.2025 та 16.09.2025 надійшли листи, підписані виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та заступником Генерального прокурора, щодо необхідності прибуття окремих працівників органів прокуратури Кіровоградської області до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», серед яких був зазначений і Леус В.В.

На виконання вказаних вимог Леус В.В. прибув до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та перебував там на стаціонарному лікуванні в період з 30.09.2025 до 03.10.2025, що підтверджується листком непрацездатності та довідкою № 753 від 03.10.2025.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 24.11.2025 зазначено, що команда розглянувши надану медичну документацію, заключенням додаткових методів обстеження та лікарів дійшла висновку що наявна у пацієнта патологія обмежує його життєдіяльність у помірному ступені, що відповідає критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, пов’язане з проходженням служби в поліції строком на 2 роки від 24.11.2025 до 01.12.2027. Датою чергового переогляду визначено листопад 2027 року.

Не погоджуючись з рішенням експертної команди ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» від 24.11.2025 про зміну II групи інвалідності на III групу, Леус В.В. оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 20 березня 2026 року у справі № (конфіденційна інформація) відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Станом на дату підготовки висновку рішення по суті не ухвалено.

Щодо пенсійного забезпечення Леуса В.В. у його поясненнях, наданих під час службового розслідування, зазначено, що пенсію йому призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто не на підставі  Закону № 1697-VII.

Окремо слід зауважити, що частина дев’ята статті 86 Закону № 1697-VII передбачає призначення пенсії по інвалідності прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, за умови наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Леус В.В. обіймає посаду прокурора з 08.10.2019, а відтак необхідного стажу роботи в органах прокуратури станом на час призначення йому пенсії немає, що виключає застосування до нього зазначеної норми як правової підстави пенсійного забезпечення.

Крім того, інвалідність Леусу В.В. встановлено 09.08.2019, тобто до його призначення на посаду прокурора 08.10.2019. Водночас причиною інвалідності визначено захворювання, пов’язане з проходженням служби в органах поліції, що кореспондує з характером його пенсійного забезпечення, визначеним спеціальним законом для осіб, звільнених зі служби. Наведена хронологія подій виключає можливість використання ним статусу прокурора для оформлення відповідного статусу особи з інвалідністю та пенсійних виплат.

Підсумовуючи викладені факти, Комісія дійшла висновку, що поведінка прокурора не суперечить вимогам Кодексу і не утворює складу дисциплінарного проступку.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора  Леуса В.В. немає ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47-50, 77, 78  Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110-113, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-800дс-377дп-25 стосовно прокурора Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області Леуса Віталія Володимировича - закрити.

Копію рішення надіслати прокурору Леусу В.В., скаржнику та керівнику Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.