Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Скаржника та прокурора ОСОБА_1 належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника надійшов лист про розгляд скарги без його участі. Також він просить у випадку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності врахувати його ефективну роботу на дорученому напрямі, позитивну характеристику та вирішити питання про накладення на нього найменш суворого дисциплінарного стягнення.

У засіданні взяв участь прокурор ОСОБА_1.

Прокурор ОСОБА_1 заявив клопотання про проведення закритого засідання, яке Комісія задовольнила.

Також ОСОБА_1 погодився з доводами, викладеними у дисциплінарній скарзі та висновку члена Комісії, щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та просив під час прийняття рішення у провадженні врахувати зміст листа керівника (конфіденційна інформація).

 

3. Зміст дисциплінарної скарги 

Скаржник зазначив, що 23 жовтня 2025 року близько 21 год 50 хв ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: вул. Юрія Липи, 16, м. Львів, у стані алкогольного сп’яніння, безпідставно завдав ударів по автомобілю марки «Volkswagen», чим спричинив його пошкодження у вигляді вм’ятин на передніх правих дверях. Під час спілкування з працівниками поліції та власником автомобіля ОСОБА_2 використовував ненормативну лексику, відрекомендувався працівником прокуратури та пред’явив посвідчення працівника прокуратури, а також провокував конфліктну ситуацію. Окрім того, 30 жовтня 2025 року у соціальній мережі «Facebook» на сторінці під логіном (конфіденційна інформація) опубліковано інформацію, згідно з якою колишній прокурор ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, в одному із дворів по вул. Петра Панча у м. Львові умисно пошкодив транспортні засоби мешканців цих будинків і спричинив потерпілим тілесні ушкодження, у зв’язку з чим останнього затримали працівники Головного управління Національної поліції у Львівській області. За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, установлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Коваль К.П., прокурора ОСОБА_1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

23 жовтня 2025 року ввечері, після робочого часу, на вул. Липинського у м. Львові ОСОБА_1 зустрівся зі своїм знайомим, після чого вони разом пішли до останнього в гості. Під час спілкування вони разом вживали алкоголь.

Близько 21 год 30 хв ОСОБА_1 пішов додому. Ідучи вул. Петра Панча у м. Львові, ОСОБА_1 зустрів групу чоловіків, які негативно висловилися на його адресу щодо того, що він перебуває не на фронті. ОСОБА_1 намагався не звертати на них уваги та пройшов далі. Проте, перебуваючи у підвищеному емоційному стані, він ударив ногою по автомобілю марки «Volkswagen», державний номерний знак (конфіденційна інформація), який був припаркований у напрямку його руху.

У цей час поруч проходила ОСОБА_3 разом зі своїм сином і, побачивши дії ОСОБА_1, близько 21 год 50 хв зателефонувала на спеціальну лінію відділу «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – ГУНП у Львівській області) і повідомила, що невідомий чоловік, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, б’є по автомобілю та завдає пошкоджень його дверям.

На вказану подію о 21 год 52 хв вислано наряд Управління патрульної поліції у Львівській області (далі – УПП у Львівській області) «Омега – № 606» у складі поліцейських роти № 3 батальйону № 4 сержантів поліції ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Після прибуття на місце події, близько 21 год 57 хв, за адресою: вул. Юрія Липи, 16, м. Львів, патрульні поліцейські виявили ОСОБА_1 із явними ознаками алкогольного сп’яніння, а також транспортний засіб марки «Volkswagen» із зовнішніми пошкодженнями у вигляді вм’ятин на передніх правих дверях. Також поруч перебувала заявниця ОСОБА_3, яка вказала на ОСОБА_1 і повідомила, що саме він завдавав пошкодження автомобілю.

Для встановлення особи поліцейська ОСОБА_5 попросила ОСОБА_1 надати свої документи, на що останній передав їй документи, зокрема посвідчення працівника прокуратури. На запитання поліцейської ОСОБА_1 підтвердив, що є прокурором, і заперечив свою причетність до пошкодження транспортного засобу. Водночас повідомив, що вказаний автомобіль буде евакуйовано, оскільки він перебуває під арештом і буде проведено його обшук.

О 22 год 08 хв до працівників поліції та ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_2 і повідомив, що він є власником автомобіля марки «Volkswagen». Почувши це, ОСОБА_1 схопив ОСОБА_2 за руку та вилаявся на його адресу нецензурною лайкою.

О 22 год 09 хв ОСОБА_1, використовуючи лайливі слова, спілкувався з поліцейським ОСОБА_4 і пред’явив йому посвідчення учасника бойових дій. О 22 год 10 хв ОСОБА_1 надав поліцейському посвідчення працівника прокуратури. Згодом ОСОБА_1 сказав поліцейському: «Мужики, зря». Потім здійснив телефонний дзвінок абоненту на ім’я «Дмитро», якому з використанням ненормативної лексики розповів про подію, а також попросив приїхати на допомогу.

Дізнавшись про пошкодження автомобіля, ОСОБА_2 і його знайомі з використанням образливих слів висловили свої претензії ОСОБА_1. При цьому о 22 год 13 хв хтось із присутніх завдав удару в обличчя ОСОБА_1, після чого останній, використовуючи нецензурну лайку, сказав ОСОБА_2, що він «від прокурорських почує, кому належить цей автомобіль» і знову заперечив факт пошкодження ним автомобіля.

Також на місце події близько 22 год 25 хв прибула слідчо-оперативна група відділу поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області у складі дізнавача сектору дізнання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_7.

О 22 год 34 хв ОСОБА_5 відвела ОСОБА_1 вбік та запитала, яку посаду він обіймає. Водночас ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок особі, до якої звернувся як «Санич», і попросив допомоги, повідомивши, що приїхали 15 – 20 осіб, які з невідомих причин почали його «нагрібати» і «напрягати», а також, мабуть, складають протокол. На прохання поліцейської ОСОБА_1 знову надав документи та повідомив, що має посвідчення учасника бойових дій. ОСОБА_1 продовжив спілкування з присутніми поліцейськими, ОСОБА_2 і його знайомими. Проте ОСОБА_1 і надалі заперечував свою причетність до пошкодження автомобіля та просив надати відповідні підтверджувальні докази.

О 22 год 54 хв ОСОБА_1 декілька разів наказовим тоном сказав ОСОБА_2, щоб той прийшов до нього в гості.

Близько 22 год 59 хв ОСОБА_2 власноруч заповнив бланк протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, у якому заявив, що просить не розглядати звернення на лінію «102» за фактом пошкодження його автомобіля, оскільки претензій ні до кого не має. Від надання пояснень відмовився.

На цьому інцидент закінчився, і всі розійшлися. Адміністративного затримання ОСОБА_1 не відбулося, протоколу про адміністративні правопорушення стосовно останнього не складено, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності не виносено.

Про ці обставини ОСОБА_1 нікому з керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону не доповідав.

30 жовтня 2025 року у соціальній мережі «Facebook» на сторінці під логіном (конфіденційна інформація) опубліковано інформацію, згідно з якою 23 жовтня 2025 року колишній прокурор ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, в одному з дворів по вул. Петра Панча у м. Львові умисно пошкодив транспортні засоби мешканців цих будинків і спричинив потерпілим тілесні ушкодження, у зв’язку з чим останнього затримали працівники Головного управління Національної поліції у Львівській області.

 

4.1 Короткий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказів керівника (конфіденційна інформація) від 31 жовтня 2025 року № 89 і від 05 листопада 2025 року № 90, а також Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора від 16 червня 2021 року № 202 (далі – Інструкція), комісія провела службове розслідування за фактом можливого скоєння правопорушення прокурором ОСОБА_1, що викликало негативний суспільний резонанс.

Під час службового розслідування встановлено неправомірність дій ОСОБА_1, що полягали у безпідставному пошкодженні автомобіля марки «Volkswagen». Під час спілкування з працівниками поліції та власником автомобіля ОСОБА_2 прокурор використовував ненормативну лексику, а також безпричинно хапав останнього за руку, провокуючи конфліктну ситуацію.

У діях ОСОБА_1 наявні порушення вимог статті 19 Закону № 1697-VII, статей 4, 21, 31 Кодексу, а також пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, відповідно до яких прокурор зобов’язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Тому в діях прокурора ОСОБА_1 наявні ознаки дій, що порочать звання прокурора та порушують правила прокурорської етики.

 

5. Пояснення прокурора

Прокурор ОСОБА_1 пояснив, що 23 жовтня 2025 року після завершення робочого часу зустрівся зі своїм товаришем на вул. Липинського у м. Львові, і вони пішли до останнього додому.

Під час спілкування ОСОБА_1 скаржився знайомому на проблеми в родині та знищення його майна (конфіденційна інформація), а також вони вжили незначну кількість алкоголю.

Близько 21 год 30 хв ОСОБА_1 один попрямував до автобусної зупинки для подальшого проїзду до місця свого проживання в район Рясного-2 у м. Львові.

Коли він ішов вул. Петра Панча у м. Львові, у дворах перебувала значна кількість невідомих йому чоловіків, які вживали алкогольні напої. Побачивши ОСОБА_1, вони почали негативно висловлюватися на його адресу щодо непроходження ним військової служби та перебування не в Збройних Силах України.

ОСОБА_1, перебуваючи в підвищеному емоційному стані, намагався не звертати на них уваги та пройшов далі вказаною вулицею. У зв’язку з його психоемоційним станом він у деталях не пам’ятає обставин пошкодження ним автомобіля марки «Volkswagen». Водночас цей факт ОСОБА_1 не заперечує та свідомо допускає, що це могло відбутися саме у зв’язку подіями, які він описав. За свою поведінку йому, дійсно, соромно.

Саме в цей час прибув наряд патрульної поліції, який вказав ОСОБА_1 на власника пошкодженого автомобіля, який не належав до кола осіб, що розпивали спиртні напої неподалік у дворі. На час приїзду патрульної поліції особи, які цькували ОСОБА_1, уже розійшлися, більше ОСОБА_1 їх не бачив.

На прохання працівників поліції надати документи дістав усі, які у той момент у нього були, а саме: посвідчення учасника бойових дій і службове посвідчення. Він не намагався впливати на працівників поліції для прийняття стосовно нього будь-якого рішення, про що свідчать його вибачення за відволікання від їхньої роботи та необхідність прибути на місце події.

Разом із власником автомобіля також прибули його знайомі, які перебували у нетверезому стані та під час перебування на місці патрульної поліції намагалися вивести ОСОБА_1 із себе, провокували на конфлікт, цькували та погрожували йому розправою. Тому, захищаючись, ОСОБА_1 міг у той час грубо їм відповісти.

Дійсно, стався прикрий випадок, за який ОСОБА_1 соромно. Власнику автомобіля ОСОБА_1 відшкодував завдані збитки в повному обсязі, а також вибачився за інцидент. Будь-яких претензій у нього після розмови не було. Працівники поліції протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не складали.

Щодо обставин, висвітлених на сторінці під логіном (конфіденційна інформація) у соціальній мережі «Facebook» 30 жовтня 2025 року, зазначив, що вказану сторінку створено безпосередньо того дня, коли відбулася подія – 23 жовтня. Водночас ані підписників, ані лайків, ані репостів цієї статті на зазначеній сторінці не було. На вказаній сторінці відображено лише один запис, який стосується його (ОСОБА_1). Інших записів немає.

На думку ОСОБА_1, це свідчить про чиюсь цілеспрямовану акцію, спрямовану на знищення його репутації, адже здебільшого зміст інформації є нічим іншим, як вигадкою.

Просить також врахувати його сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків і проявлений професіоналізм, за що неодноразово заохочувався різними нагородами від (конфіденційна інформація).

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви ухваленого Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь і гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етичних норм своєї професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь і гідність своєї професії.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено у Законі № 1697-VII.

На виконання статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний: неухильно додержуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно зі статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів принципами, на яких ґрунтується професійна діяльність прокурорів, є, зокрема доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість, а також професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури.

У статті 6 Кодексу зазначено, що під час виконання службових обов’язків прокурор має поважати права та свободи людини і громадянина відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм, усвідомлюючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Прокурор повинен ставитися до людей справедливо, уважно, доброзичливо, згідно із загальнолюдськими принципами моралі, не допускати дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними чи іншими ознаками.

Стаття 11 Кодексу зобов’язує працівника прокуратури постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Відповідно до статті 16 Кодексу під час виконання службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора й мають наслідком передбачену законом відповідальність.

Згідно зі статтею 21 Кодексу прокурору треба: уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість та об’єктивність виконання професійних обов’язків, дискредитувати його як представника прокуратури; не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс; поза службою поводитися коректно та пристойно; під час з’ясування будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

Крім того, у статті 31 Кодексу зазначено, що у відносинах із громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

Статтею 33 Кодексу регламентовано, що відповідно до Закону № 1697-VII прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Вимоги щодо дотримання законів, правил і етичних норм своєї професії, а також найвищих стандартів чесності також містяться у Стандартах професійної відповідальності та викладу основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року.

Неналежне виконання вимог антикорупційного законодавства та недотримання вимог щодо власної доброчесності є порушенням високих стандартів етичної поведінки, встановлених для прокурорів.

Такі дії шкодять авторитету органів прокуратури, негативно впливають на рівень довіри громадян до них, створюють негативний імідж як професії прокурора, так і системи органів прокуратури загалом.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», належить до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Перевіривши викладені у дисциплінарній скарзі обставини, оцінивши дії прокурора ОСОБА_1 щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія вважає, що в його діях наявні порушення приписів чинного законодавства України з огляду на таке.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 відкрито у зв’язку з вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Проаналізувавши встановлені під час перевірки обставини та вимоги нормативно-правових актів, надавши їм комплексну оцінку, доводи дисциплінарної скарги Комісія вважає обґрунтованими й такими, що є підтверджені.

ОСОБА_1 є прокурором і за правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язки неухильно дотримуватися присяги прокурора.

Склавши присягу, прокурор ОСОБА_1, серед іншого, взяв обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори під час виконання своїх службових обов’язків та поза службою і які визначено в Кодексі.

Однак ОСОБА_1 не виконав встановлені нормативно-правовими актами обов’язки:

– діяти він міг лише на підставі, в межах і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

– додержуватися правил прокурорської етики, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури;

– поважати права та свободи людини і громадянина відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм, усвідомлюючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю;

– ставитися до людей справедливо, уважно, доброзичливо, згідно із загальнолюдськими   принципами   моралі,   не   допускаючи   дискримінації   за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

– постійно дбати про свою честь і гідність; своєю доброчесністю, неупередженістю сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї;

– дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури;

– не припускати непристойності поведінки;

– діяти на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб; не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс; не допускати вжиття висловів принизливого та образливого характеру, зокрема шляхом розміщення, поширення та коментування через засоби масової інформації;

– не припускати приниження честі та гідності, не застосовувати будь-яких форм дискримінації, проявів зверхності, зневажливого ставлення до громадян.

Варто зауважити, що хоча вимоги щодо неприпустимості приниження честі та гідності, застосування будь-яких форм дискримінації і зазначені у статті 29 Кодексу, яка має назву «Взаємовідносини у колективах прокуратур», вони поширюються на будь-які дії прокурора стосовно будь-яких осіб.

Таким чином, прокурор ОСОБА_1 усупереч вимогам статті 19 Конституції України, статті 19 Закону № 1697-VII, статей 6, 11, 16, 21, 31 Кодексу 23 жовтня 2025 року, перебуваючи в громадському місці у стані алкогольного сп’яніння, безпідставно завдав удари по автомобілю, чим спричинив його пошкодження. Під час спілкування з працівниками поліції та власником автомобіля використовував ненормативну лексику, відрекомендувався працівником прокуратури та пред’явив службове посвідчення працівника прокуратури, а також провокував конфліктну ситуацію.

Як наслідок, 30 жовтня 2025 року в соціальній мережі «Facebook» на сторінці під логіном (конфіденційна інформація) опубліковано інформацію про вказану подію за участі прокурора ОСОБА_1.

Отже, прокурор ОСОБА_1 вчинив проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, і одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Указані обставини прямо суперечать засадам професійної етики працівника органів прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Наявність дисциплінарного проступку підтверджено висновком і матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора ОСОБА_1 на підставі наказів керівника (конфіденційна інформація) від 31 жовтня 2025 року № 89 і від 05 листопада 2025 року № 90, а також:

– відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі керівника (конфіденційна інформація);

– поясненнями ОСОБА_3;

– поясненнями ОСОБА_2;

– поясненнями працівників поліції ОСОБА_5 і ОСОБА_4;

– поясненнями прокурора ОСОБА_1;

– відеозаписами, на яких зафіксовано факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення;

– публікацією на сторінці під логіном (конфіденційна інформація) у соціальній мережі «Facebook»;

– іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

ОСОБА_1 вчинив правопорушення 23 жовтня 2025 року. Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи, викладені в дисциплінарній скарзі обґрунтованими й такими, які об’єктивно підтверджені.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII Комісія взяла до уваги характер проступку, наслідки, що проявилися у заподіянні шкоди авторитету органам прокуратури, особу прокурора, ступінь його вини, обставини вчиненого діяння, а також враховала позитивну характеристику прокурора, його професійний досвід, наявність у нього низки нагород, зокрема й від Президента України, відсутність дисциплінарних стягнень і тривалий час роботи в органах прокуратури.

Зважаючи на викладене, Комісія дійшла висновку про можливість накладення на прокурора ОСОБА_1 стягнення у виді заборони строком на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.

Водночас Комісія вважає, що у результаті застосування до прокурора ОСОБА_1 саме зазначене дисциплінарне стягнення, а не найбільш суворе – звільнення з посади в органах прокуратури, буде досягнуто мету дисциплінарного провадження, що не суперечить установленим принципам виваженості та розсудливості.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

Притягнути прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення надіслати Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, скаржнику та прокурору ОСОБА_1.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.