Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів –  Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку  в діях начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Байдака О.О. (далі – прокурор  Байдак О.О., Байдак О.О.) у дисциплінарному провадженні №  07/3/2-804дс-336дп-25,

У С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Байдак О.О. в органах прокуратури працює із липня 2002 року, а з  05 грудня 2022 року та дотепер обіймає посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури.

Присягу працівника прокуратури склав 12 лютого 2011 року.

Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), ознайомився  14 вересня 2021 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувався Генеральним прокурором.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюка Я.В. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Байдаком О.О.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 30 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-804дс-336дп-25 та провела перевірку викладених у дисциплінарній скарзі обставин.

Комісія 17 вересня 2025 року прийняла рішення № 456дп-25 про продовження строку перевірки в дисциплінарному провадженні до 21 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 30 березня 2026 року склала висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Байдака О.О. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передала його на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Байдака О.О. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Керівник Кіровоградської обласної прокуратури листом від 13 квітня 2026 року повідомив Комісію про згоду на розгляд висновку за відсутності представника від Кіровоградської обласної прокуратури та  погодився з висновком про закриття дисциплінарного провадження  № 07/3/2-804дс-336дп-25.

Байдак О.О. листом від 07 квітня 2026 року повідомив Комісію про згоду на розгляд висновку за його відсутності.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої           статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Байдака О.О.

Член Комісії Гарбуза Н.В. на підставі пункту 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заявила усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні, із метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, яке Комісія задовольнила.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Прокурор Байдак О.О. порушив вимоги Закону № 1697-VII, Присяги прокурора, правил прокурорської етики, вчинив низку протиправних дій, що містять ознаки дисциплінарного проступку, за таких обставин.

Скаржник зазначає, що на момент встановлення інвалідності у 2021 році Байдак О.О. вже тривалий час обіймав прокурорські посади та мав понад 10 років стажу й, за твердженням скаржника, вирішив отримати неправомірну вигоду у вигляді пенсійних виплат як особі з інвалідністю ІІ групи без наявних на це законних та обґрунтованих підстав.     

Байдак О.О., усвідомлюючи відсутність функціональних порушень, що відповідали б встановленим критеріям для надання ІІ групи інвалідності,  звернувся до міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 4                                    (далі – МСЕК) про визнання його особою з інвалідністю відповідної групи та службовими особами МСЕК  22 червня 2021 року Байдаку О.О. встановлено ІІ групу інвалідності.

Водночас володіючи повною інформацією про законодавчо визначені вимоги до поведінки прокурора, прокурор Байдак О.О., на думку скаржника, діяв усупереч цим вимогам. Його дії свідчать про порушення правил прокурорської етики, що, у свою чергу, дискредитує як саму особу, так і органи прокуратури загалом, завдаючи шкоди авторитету державному органу, який він представляє.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Байдака О.О. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) та 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе  порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, установлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії  Гарбузу Н.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

Згідно з випискою з акта огляду міжрайонної МСЕК № 4 м. Черкас Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 23 червня 2021 року серії 12 ААВ № 351973 за результатами первинного огляду Байдаку О.О. установлено ІІ групу інвалідності з 22 червня 2021 року безтерміново, з причин загального захворювання.

Відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 серпня 2025 року № 1100-0603-5/4546 Байдак О.О. перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України із 22 червня  2021 року як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до частини дев’ятої статті 86 Закону № 1697-VII та за даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери є особою з інвалідністю.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Байдак О.О. отримав від Пенсійного фонду України пенсійні виплати за 2021 рік в сумі (конфіденційна інформація) грн, за 2022 рік в сумі (конфіденційна інформація) грн, за 2023 рік в сумі (конфіденційна інформація) грн, за 2024 рік в сумі (конфіденційна інформація) грн, за 2025 рік в сумі (конфіденційна інформація) гривень.

У жовтні 2024 року в медіа набули широкого розголосу питання щодо встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю. Зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено багато випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював провести засідання Ради національної безпеки і оборони України                   (далі – РНБО України), за результатами якого було прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

−  Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень – ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень  МСЕК, на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 та від  08 листопада 2024 року № 1276, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України                (далі – МОЗ України) від 26 жовтня 2024 року № 1809 права й обов’язки  Центральної МСЕК МОЗ покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», державна установа, медичний заклад)   і затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Згідно з пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ МСЕК проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності їх скасовує.

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 затвердив: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. У повному обсязі всі вони набули чинності з 01 січня 2025 року.

Відповідно до наказу МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права й обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». У пункті 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК, у тому числі й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-IX доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», у якій визначено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або МСЕК, проводиться експертною командою ЦОФСО на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду  стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, і за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з наказом Генерального прокурора від 16 жовтня 2024 року № 238  призначено службове розслідування з метою перевірки розміщеної в медіа інформації про можливі зловживання прокурорів органів прокуратури під час отримання інвалідності.

У процесі службового розслідування об’єктивно підтвердити чи спростувати використання прокурорами органів прокуратури, зокрема й прокурором Байдаком О.О., своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей із метою отримання інвалідності було неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Комісія з проведення службового розслідування інформації, що могла б вказувати на можливі зловживання цим прокурором під час отримання інвалідності, не виявила. Оцінки діям Байдака О.О. у межах цього службового розслідування, не надано.

Висновок службового розслідування надіслано до Державного бюро розслідувань для врахування під час розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за відповідними публікаціями.

Згідно з інформацією Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статтею 368-5, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних і правоохоронних органів, зокрема і працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

У зв’язку з цим, перед Міністерством охорони здоров’я України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення груп інвалідності низці працівників державних та правоохоронних органів, зокрема й щодо прокурора Байдака О.О., якому із 22 червня 2021 року встановлено ІІ групу інвалідності.

У межах цього кримінального провадження старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА 1 постановою від 31 січня 2025 року залучив як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, зокрема й Байдаку О.О. (пункт 1343).

На виконання вказаної постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 31 січня 2025 року ЦОФСО листом від 14 травня 2025 року № 1935/03-18  ініціював перед Офісом Генерального прокурора забезпечити прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» до 13 червня 2025 року для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу працівників Кіровоградської обласної прокуратури, серед яких і прокурора Байдака О.О. для перевірки обґрунтованості прийнятих МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності.

Листом виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу залучено Кіровоградську обласну прокуратуру для забезпечення повідомлення прокурора Байдака О.О. про необхідність прибути до 13 червня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного огляду.

Надалі, на виконання доручення Офісу Генерального прокурора начальником відділу кадрової роботи та державної служби Кіровоградської обласної прокуратури зазначену інформацію доведено Байдаку О.О. письмово засобами ІС «СЕД» 21 травня 2025 року № 07-2485ВН-25. Зокрема, його повідомлено про необхідність прибути у строк до 13 червня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного огляду та у листі зазначено контактні дані медичної установи.

Крім того, керівник ЦОФСО ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»                        ОСОБА 2 листом від 14 травня 2025 року № 1935/03 запропонувала Байдаку О.О. прибути до клініки ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у строк до 13 червня 2025 року для проведення додаткового стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом його експертною командою ЦОФСО. У цьому листі Байдаку О.О. повідомлено, що у разі його неявки до клініки ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» рішення буде прийнято, виходячи з наявних у його медекспертній справі документів, згідно з нормами чинного законодавства.

За результатами розгляду вказаного листа Байдак О.О. повідомив ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» листом від 09 червня 2025 року про прийняття рішення стосовно нього згідно з вимогами чинного законодавства без його участі.

Далі, на виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 31 січня 2025 року, ЦОФСО листом від 17 листопада 2025 року  № 7917/01-18 ініціював забезпечити прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу працівників органів прокуратури, зазначених у постанові слідчого та листах Державного бюро розслідувань, зокрема й прокурора Байдака О.О.

Заступник Генерального прокурора листом від 27 листопада 2025 року № 31/2/1-112342вих-25 доручив керівнику Кіровоградської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурора Байдака О.О. із листом про необхідність прибути до 08 грудня 2025 року для проходження медичного обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Байдак О.О. із листом керівника Кіровоградської обласної прокуратури про необхідність прибути до 08 грудня 2025 року  для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» ознайомився 28 листопада 2025 року під підпис. Вказаним листом Байдаку О.О. були роз’яснені вимоги статей 19, 43 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу, підстави проходження медичного огляду та наслідки відмови від його проходження.

Згідно з випискою № 5848 із медичної карти стаціонарного хворого Байдак О.О. перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні експертизи, відновлення функціонування і тифлореабілітації  ДУ  «Укрдержндімспі МОЗ України» з  03 до 05 грудня 2025 року, відповідні діагнози йому підтверджено.  

Інформації про результати обстеження Байдака О.О. під час дисциплінарного провадження не отримано.

Прокурор Байдак О.О. допитаний як свідок у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), яке в подальшому об’єднано з кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація). Про підозру йому не повідомляли, заходів забезпечення не застосовували.

Старший групи прокурорів у цьому провадженні надав дозвіл Комісії на розголошення під час дисциплінарного провадження відомостей досудового розслідування стосовно Байдака О.О.

За інформацією Кіровоградської обласної прокуратури до відділу фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури інформація стосовно наявності інвалідності у Байдака О.О. не надходила.

До внесення змін 25 жовтня 2024 року до Інструкції з обліку кадрів в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора від 31 грудня 2021 року № 415, серед обов’язкових документів, що долучалися до особової справи прокурора, були відсутні документи, які підтверджують інвалідність. Водночас при заповненні у 2022 році особового листка з обліку кадрів  Байдаком О.О. зроблено відмітку у графі «особа з інвалідністю».

Байдак О.О. є військовозобов’язаним і перебуває на обліку Кропивницького МТЦК та СП. Відповідно до записів у військовому квитку Байдака О.О. Красногвардійським РВК м. Дніпропетровська його визнано не придатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий.

Після внесення змін у 2024 році до законодавства про військовий обов’язок і військову службу, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби, підлягали повторному медичному огляду. Після проходження військово-лікарської комісії Байдака О.О. з  26 січня 2025 року визнано придатним до військової служби.

Байдак О.О. заброньований за органами Кіровоградської обласної прокуратури з лютого 2022 року відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами,  органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 12.

Відповідно до інформації Кіровоградської обласної прокуратури Байдак О.О. із заявою щодо необхідності створення спеціальних умов праці, корегування робочого графіка чи вжиття заходів трудової реабілітації не звертався.

4.1  Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 05 серпня 2025 року № 51к на запит Комісії  проведено службове розслідування з метою перевірки можливого вчинення прокурором Байдаком О.О. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За результатами службового розслідування зазначену у дисциплінарній  скарзі інформацію про  отримання Байдаком О.О. статусу особи з інвалідністю підтверджено.

Відомостей про використання Байдаком О.О. службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності службовим розслідуванням не здобуто.

5. Пояснення прокурора

Прокурор Байдак О.ОЛ. у поясненнях під час дисциплінарного провадження та службового розслідування заперечує щодо доводів скаржника про вчинення  ним дисциплінарного проступку, як упереджених, необґрунтованих, безпідставних та невмотивованих.

Байдак О.О. зазначив, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК  серії 12 ААВ № 351973 йому встановлено ІІ групу інвалідності з 22 червня 2021 року безстроково з причин загального захворювання. У  липні 2021 року він звернувся до органів Пенсійного фонду України про встановлення йому пенсії по інвалідності. За результатами розгляду його заяви прийнято рішення про призначення пенсійних виплат, які він вказує в щорічних деклараціях про доходи.

Також Байдак О.О. вказав, що не володіє знаннями в галузі медицини, а тому не може надавати оцінки медичним критеріям встановлення йому інвалідності.

Відповідно до чинного законодавства питання встановлення або не встановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції медико-експертних установ, які приймають рішення на підставі  результатів повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності  даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками трав чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

З приводу отримання листа Кіровоградської обласної прокуратури від 21 травня 2025 року  № 07-2485ВН-25  Байдак О.О. пояснив, що цим листом його проінформовано про запрошення керівником ЦОФСО листом від 14 травня 2025 року № 1935/03-18 до ЦОФСО у м. Дніпрі для уточнення ступеня функціональних порушень, обмеження життєдіяльності. Лист-повідомлення не містив вказівок щодо обов’язковості прибуття до зазначеного Центра, а також йому не роз’яснювалось, що у разі не проходження такого обстеження цей факт розцінюватиметься як вчинення дисциплінарного проступку. Цим же листом йому роз’яснено про можливість прийняття рішення Центром згідно з нормами чинного законодавства за його відсутності, виходячи з наявних медичних документів.

Враховуючи такі роз’яснення, Байдак О.О. надіслав керівнику цього Центра листа з пропозицією прийняти рішення згідно з нормами чинного законодавства за його відсутності, виходячи з наявних медичних документів. Однак відповіді на свій лист, станом на 01 жовтня 2025 року, не отримав.

На переконання Байдака О.О., надаючи згоду на прийняття рішення  ЦОФСО, його дії не можуть трактуватися скаржником як порушення вимог Закону № 1697-VII, Присяги прокурора і Кодексу.    

Крім того, Байдак О.О. зазначив, що зважаючи на особистий досвід стосовно конфіденційних даних, захворювань, підстави для лікарняних та зважаючи на ступінь відсутності толерантності та примарність шансу на збереження інформації щодо його стану здоров’я у прокуратурі, намагаючись уникнути особливого відношення та маючи захворювання, що не позначається на його когнітивних здібностях і можливість виконувати свої професійні обов’язки, він зберігав своє право на конфіденційність. Інформація, яку він бажав залишити конфіденційною, стала надбанням для обговорення у досить великому колективі. 

 Твердження скаржника про те, що він мав умисел на отримання неправомірної вигоди у вигляді пенсійних виплат у зв’язку з отримання інвалідності, подається скаржником за відсутності будь-якого документального підтвердження як встановлений, доведений доказами факт та безальтернативна істина, тому Байдак О.О. вважає їх абсолютно безпідставними та такими, що порочать його честь та гідність.

На день подання дисциплінарної скарги були відсутні будь-які документи та докази на підтвердження позиції скаржника, а також відсутні факти наявності  порушень у діяльності МСЕК під час встановлення Байдаку О.О. інвалідності.

Байдак О.О. зазначив, що діяв і діє відповідно до вимог чинного законодавства, чітко дотримуючись прокурорської етики. Не вчиняв і не вчиняє дій, що компрометують його як прокурора та порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, тому в його діях відсутні ознаки вчинення дисциплінарного проступку.

Крім того, листом від 10 грудня 2025 року Байдак О.О. повідомив Комісії, що він пройшов стаціонарне обстеження в умовах ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», що підтверджується листком непрацездатності та випискою із медичної карти стаціонарного хворого.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, і юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентувалося такими нормативно-правовими актами: законами України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2802-XII та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ); постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі – постанова від 15 листопада 2024 року № 1338).

Статтею 69-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою ЦОФСО на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

На момент встановлення Байдаку О.О. у 2021 році статусу особи з інвалідністю зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу й Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27  серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,                        15–17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII  прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, зокрема Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до                       будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Байдака О.О. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Байдака О.О. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме:  вчиненням дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики під час оформлення статусу особи з інвалідністю.

Тому зазначені у дисциплінарній скарзі дії прокурора варто розглядати крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів і нормативно-правових актів.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах установленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також  із постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Байдак О.О. має статус прокурора і відповідно до статті 19 Закону                                № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильно дотримуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Байдак О.О. не повинен: допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії / бездіяльність, що завдають /завдає шкоди честі та гідності прокурорської професії та                           формують / формує негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Матеріали, отримані під час перевірки в цьому дисциплінарному провадженні, свідчать про те, що прокурор Байдак О.О. не порушував вимог, які ставляться до посади прокурора.

Так, у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) старший  слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА 1 постановою від 31 січня 2025 року залучив як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, зокрема й Байдаку О.О.

На виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 31 січня 2025 року ЦОФСО листом від 14 травня 2025 року № 1935/03-18  ініціював перед Офісом Генерального прокурора забезпечити прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» до 13 червня 2025 року для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу працівників Кіровоградської обласної прокуратури для перевірки обґрунтованості прийнятих МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності. Стосувалося це і прокурора Байдака О.О.

Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора залучено Кіровоградську обласну прокуратуру для забезпечення повідомлення прокурора Байдака О.О. про необхідність прибути до 13 червня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного огляду. Начальником відділу кадрової роботи та державної служби Кіровоградської обласної прокуратури зазначену інформацію доведено Байдаку О.О. письмово засобами ІС «СЕД» 21 травня 2025 року № 07-2485ВН-25.

Керівник ЦОФСО ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» ОСОБА 2 листом від 14 травня 2025 року № 1935/03 запропонувала Байдаку О.О. прибути до клініки ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у строк до 13 червня 2025 року для проведення додаткового стаціонарного обстеження з подальшим очним оглядом його експертною командою ЦОФСО та роз’яснила, що  у разі його неявки до клініки ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» рішення буде прийнято, виходячи з наявних у його медекспертній справі документів, згідно з нормами чинного законодавства.

За результатами розгляду вказаного листа Байдак О.О. повідомив ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» листом від 09 червня 2025 року про прийняття рішення стосовно нього згідно з вимогами чинного законодавства без його участі.

Далі, на виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 31 січня 2025 року ЦОФСО листом від 17 листопада 2025 року № 7917/01-18 ініціював забезпечення прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу працівників органів прокуратури, зазначених у постанові слідчого та листах Державного  бюро розслідувань.

Заступник Генерального прокурора листом від 27 листопада 2025 року № 31/2/1-112342вих-25 доручив керівнику Кіровоградської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурора Байдака О.О. з листом про необхідність прибути до 08 грудня 2025 року для проходження медичного обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Після ознайомлення 28 листопада 2025 року з листом про необхідність прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного  обстеження, у якому Байдаку О.О. роз’яснено вимоги статей 19, 43 Закону                 № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу, підстави проходження медичного огляду та наслідки відмови від його проходження Байдак О.О., усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, невідкладно прибув до цього медичного закладу та з  03 до 05 грудня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні. Діагноз, який йому встановили, підтверджено випискою № 5848 із медичної карти.

Інформації про результати обстеження Байдака О.О. під час дисциплінарного провадження не отримано.

Указана обставина свідчать про те, що прокурор Байдак О.О. із метою розвіювання сумнівів громадськості та забезпечення повернення довіри суспільства до органів прокуратури на підтвердження законності встановлення йому групи інвалідності пройшов відповідне обстеження, відкритий до перевірок на доброчесність. Такі дії є проявом професійної відповідальності, підтверджують дотримання етичних стандартів діяльності прокурора та демонструють прагнення захистити як особисту репутацію, так і репутацію органів прокуратури загалом.

Прокурор Байдак О.О. допитаний як свідок у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), яке в подальшому об’єднано з кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація). Повідомлення про підозру йому не вручали, заходів забезпечення не застосовували.

За результатами аналізу пояснень прокурора Байдака О.О. і долучених до пояснень підтверджувальних документів, а також інших матеріалів дисциплінарного провадження Комісія встановила лише факти отримання Байдаком О.О.: статусу особи з інвалідністю II групи у зв’язку з наявним у нього захворюванням та пенсійних виплат відповідно до частини дев’ятої статті 86 Закону № 1697-VII.

Даних, які указували б на прийняття рішень про надання Байдаку О.О. статусу особи з інвалідністю у спосіб, відмінний від загального порядку прийняття таких рішень, або в умовах впливу прокурора Байдака О.О. на відповідних уповноважених осіб із використанням статусу прокурора, Комісія не отримала, не надав таких даних і скаржник.

 Прокурор, як і будь-який інший громадянин, має право діяти в особистих приватних інтересах, якщо ці дії та інтереси не порушують вимог чинного законодавства.

Одночасно Комісія зазначає, що  не володіє знаннями у галузі медицини, діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надає оцінки медичним критеріям встановлення інвалідності чи оцінки медичній документації.

Пунктом 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, передбачено, що Комісія не може прийняти рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що твердження  про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях прокурора Байдака О.О. не підтвердилися, його дії не суперечать вимогам Закону № 1697-VII, Кодексу.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що в діях прокурора Байдака О.О. під час отримання статусу особи з інвалідністю та отримання у зв’язку з цим пенсійних виплат немає ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) і 6 (систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

У зв’язку з цим підстав для притягнення прокурора Байдака О.О. до дисциплінарної відповідальності немає, і дисциплінарне провадження на підставі частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII підлягає закриттю.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, Комісія не встановила.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47, 48, 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–113, 115, 116 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

              Дисциплінарне провадження №  07/3/2-804дс-336дп-25 стосовно  начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Байдака Олександра Олександровича закрити.

Копії рішення надіслати прокурору Байдаку О.О., скаржнику та керівнику Кіровоградської обласної прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.