Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія)  у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку  в діях прокурора Житомирської окружної прокуратури Житомирської області Кінзерського Романа Францевича (далі – прокурор  Кінзерський Р.Ф., Кінзерський Р.Ф.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-882дс-338дп-25,

У С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Кінзерський Р.Ф. в органах прокуратури працює із жовтня 2019 року, а з 30 березня 2021 року та дотепер обіймає посаду прокурора Житомирської окружної прокуратури Житомирської області.

Присягу працівника прокуратури склав 08 жовтня 2019 року.

Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), ознайомився 08 жовтня 2019 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Житомирської обласної прокуратури Білошицького О.В. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Кінзерським Р.Ф.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 30 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-822дс-338дп-25 та провела перевірку викладених у дисциплінарній скарзі обставин.

Комісія 17 вересня 2025 року прийняла рішення № 458дп-25 про продовження строку перевірки в дисциплінарному провадженні до 21 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 24 березня 2026 року склала висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Кінзерського Р.Ф. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передала його на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Кінзерського Р.Ф. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Керівник Житомирської обласної прокуратури листом від 31 березня 2026 року повідомив Комісію про згоду на розгляд висновку за відсутності представника від Житомирської обласної прокуратури та  погодився з висновком про закриття дисциплінарного провадження  № 07/3/2-822дс-338дп-25.

Кінзерський Р.Ф. листом від 01 квітня 2026 року повідомив Комісію про згоду на розгляд висновку за його відсутності.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої           статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Кінзерського Р.Ф.

Член Комісії Гарбуза Н.В. на підставі пункту 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заявила усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні, із метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, яке Комісія задовольнила.

3. Зміст дисциплінарної скарги

У зв’язку зі значним негативним суспільним резонансом питання про правомірність встановлення посадовим особам державних органів інвалідності 22 жовтня 2024 року розглянуто на засіданні Ради національної безпеки та оборони України (далі – РНБО України), за результатами проведення якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

На виконання зазначеного рішення перевірка правомірності встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, зокрема і прокурорам, здійснюється у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

У кримінальному провадженні для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень медико-соціальними експертними комісіями (далі – МСЕК) про встановлення груп інвалідності, зокрема і співробітникам органів прокуратури,  як спеціалістів залучено працівників Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» (далі – ДУ Укрдержндімспі МОЗ України»), що виконувала функції Центральної МСЕК МОЗ і наразі здійснює функції Центру оцінювання функціонального стану особи.

Кінзерському Р.Ф.  Житомирською міською  МСЕК  № 1 16 квітня 2024  року установлено  ІІ групу інвалідності строком на 2 роки.

Скаржник зазначив, що враховуючи значний негативний суспільний резонанс та необхідність відновлення довіри до органів прокуратури, у прокурора Кінзерського Р.Ф. виник обов’язок щодо підтвердження чи спростування законності рішення МСЕК щодо встановленні йому інвалідності, зокрема шляхом позапланового звернення до Центру оцінювання функціонального стану особи.

Водночас упродовж жовтня 2024 року та дотепер прокурор Кінзерський Р.Ф, не вжив жодних заходів щодо сприяння компетентним органам, зокрема, органам досудового розслідування, установам Міністерства охорони здоров’я у встановленні об’єктивних даних, які підтверджують набуття ним статусу особи з інвалідністю.

За таких обставин скаржник вважав, що прокурор Кінзерський Р.Ф. порушив вимоги Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), Кодексу та в його діях наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону  № 1697-VII.

4. Обставини, установлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії  Гарбузу Н.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

Згідно з довідкою до акта огляду Житомирської міської МСЕК № 1  від 16 квітня 2024 року серії 12 ААГ № 666336 за результатами первинного огляду Кінзерському Р.Ф. встановлено ІІ групу інвалідності з 15 квітня 2024 року до 01 травня 2026 року з причин загального захворювання, і визначено дату чергового переогляду – 15 квітня 2026 року.

Кінзерський Р.Ф. перебуває на обліку  в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує з 15 квітня 2024 року пенсію по інвалідності ІІ групи з причин загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Кінзерський Р.Ф. отримав від Пенсійного фонду України пенсійні виплати за 2024 рік в сумі (конфіденційна інформація) тис. грн.

У жовтні 2024 року в медіа набули широкого розголосу питання  встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю. Зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України. В органах прокуратури виявлено багато випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював провести засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі − РНБО України), за результатами якого було прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

−  Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень – ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень  МСЕК, на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 і від 08  листопада 2024 року № 1276, якими внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 26 жовтня 2024 року № 1809 права й обов’язки  Центральної МСЕК МОЗ покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» і затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Згідно з пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ МСЕК проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності їх скасовує.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. У повному обсязі всі вони набули чинності з  01 січня 2025 року.

Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права й обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». У пункті 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК, у тому числі й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого  судді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-IX доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», у якій визначено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою ЦОФСО на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду  стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наказом Генерального прокурора від 16 жовтня 2024 року № 238  призначене службове розслідування з метою перевірки розміщеної в медіа інформації про можливі зловживання прокурорів органів прокуратури під час отримання інвалідності.

Під час службового розслідування об’єктивно підтвердити чи спростувати використання прокурорами органів прокуратури, зокрема й прокурором  Кінзерським Р.Ф., своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності було неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Комісія з проведення службового розслідування не виявила інформації, що могла б вказувати на можливі зловживання цим прокурором під час отримання інвалідності. Оцінки діям Кінзерського Р.Ф. у межах цього службового розслідування, не надано.

Висновок службового розслідування надіслано до Державного бюро розслідувань для врахування під час розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за відповідними публікаціями.

Згідно з інформацією Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Головне слідче управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статтею 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних і правоохоронних органів, зокрема і працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

У межах цього кримінального провадження старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА 1 постановою від 01 серпня 2025 року залучив як спеціалістів працівників ДУ «Укрдежндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, зокрема й прокурору Кінзерському Р.Ф. (пункт 1302).

На виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань від 01 серпня 2025 року ДУ «Укрдежндімспі МОЗ України» відповідно до вимог статті 69-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» здійснюється  перевірка правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності працівникам органів прокуратури.

ЦОФСО листом від 17 листопада 2025 року № 7917/01-18 ініціював перед Офісом Генерального прокурора забезпечити прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу працівників органів прокуратури, зокрема й прокурора Кінзерського Р.Ф. для перевірки обґрунтованості прийнятих МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора від 27 листопада  2025 року № 31/2/1-112339вих-25 доручено керівнику Житомирської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурора Кінзерського Р.Ф. із листом про необхідність прибути до 08 грудня 2025 року для проходження медичного обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Кінзерський Р.Ф. із листом керівника Житомирської обласної прокуратури про необхідність прибути до 08 грудня 2025 року для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» ознайомився  28 листопада 2025 року під підпис і згідно з довідкою державної установи перебував на стаціонарному лікуванні з  07 до 12 грудня 2025 року у медичному закладі, відповідний діагноз було підтверджено.

Інформації про результати обстеження Кінзерського Р.Ф. під час дисциплінарного провадження не отримано.

Прокурора Кінзерського Р.Ф. у межах кримінального провадження                                       № (конфіденційна інформація) для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликали, не допитували, про підозру йому не повідомляли, заходів забезпечення не застосовували.

Старший групи прокурорів у цьому провадженні надав дозвіл Комісії на розголошення під час дисциплінарного провадження відомостей досудового розслідування стосовно Кінзерського Р.Ф.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ із 20 квітня 2024 року на підставі документів, що підтверджують наявність у Кінзерського Р.Ф. статусу особи з інвалідністю, нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється у розмірі 8,41 відсотка на основі визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з довідкою Житомирського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 вересня 2025 року № 1940/13/299 Кінзерський Р.Ф. перебуває на військовому обліку в  Житомирському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та не користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (перебуває на спеціальному військовому обліку). Проходив військово лікарську комісію 22 червня 2024 року та визнаний придатним до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, ОЗ, охорони. Надав відомості про наявність у нього встановленої групи інвалідності.

Відповідно до інформації Житомирської обласної прокуратури Кінзерський Р.Ф. із заявою щодо необхідності створення спеціальних умов праці, корегування робочого графіка чи вжиття заходів трудової реабілітації не звертався.

4.1  Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від  05 серпня 2025 року № 131к за запитом Комісії проведено службове розслідування з метою перевірки можливого вчинення прокурором Кінзерським Р.Ф. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури під час оформлення йому інвалідності й отримання пенсійних виплат.

За результатами службового розслідування інформацію про отримання Кінзерським Р.Ф. статусу особи з інвалідністю та отримання ним пенсійних виплат підтверджено.

Комісія з проведення службового розслідування врахувала, що на час завершення службового розслідування інформації щодо результатів перевірки правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності Кінзерському Р.Ф. від ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), або інших компетентних установ, не надходило.

5. Пояснення прокурора

Прокурор Кінзерський Р.Ф. у поясненнях під час дисциплінарного провадження та службового розслідування зазначив, що приблизно з                                        2014-2015  року хворіє декількома складними захворюваннями. Під час проходження військової служби за привозом до Збройних Сил України                            (далі – ЗСУ) у нього  на початку 2015 року значно погіршився стан здоров’я та його було направлено для лікування і проходження обстеження до військового шпиталю, де встановлено діагноз: (конфіденційна інформація).

Після демобілізації із ЗСУ, він через погіршення стану здоров’я проходив обстеження та стаціонарне лікування, на постійній основі регулярно приймав медичні препарати. Упродовж 2019-2020 років стан здоров’я Кінзерського Р.Ф. погіршувався та йому було діагностовано (конфіденційна інформація) і призначено на постійній основі (конфіденційна інформація) засоби.

Крім того, Кінзерський Р.Ф. у 2021-2023 році перебував на лікуванні у стаціонарі у зв’язку з настанням (конфіденційна інформація). Під час виконання службових обов’язків – підтримання публічного обвинувачення в суді 18 грудня 2023 року, через (конфіденційна інформація) та його доставлено до медичного закладу де він проходив стаціонарне лікування, а надалі до 12 квітня 2024 року перебував на лікарняному, проходив медикаментозне лікування. За результатами лікування йому установлено діагноз: (конфіденційна інформація) та лікуючим лікарем Кінзерського Р.Ф. було скеровано на МСЕК для встановлення групи інвалідності. 

Житомирською міською МСЕК № 1 Кінзерському Р.Ф. 16 квітня 2024 року встановлено ІІ групу інвалідності з причин загального захворювання строком на 2 роки, після чого він звернувся із відповідною заявою до управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області, яким йому призначено пенсію по інвалідності. 

Кінзерський Р.Ф. пояснив, що після встановлення йому інвалідності проходить лікування та відповідні діагностичні дослідження, оскільки лише завдяки постійному лікуванню та прийняттю медичних препаратів має можливість підтримувати на задовільному рівні стан свого здоров’я аби мати можливість працювати.

Будь-яке використання своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей, а також особистих зв’язків при встановленні групи інвалідності Кінзерський Р.Ф. заперечив.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, і юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентувалося такими нормативно-правовими актами: законами України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2802-XII та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (зі змінами, внесеними Законом України «Про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ); постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі – постанова від 15 листопада 2024 року № 1338).

Статтею 69-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою ЦОФСО на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

На момент встановлення Кінзерському Р.Ф. у 2024 році групи інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу й Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03  грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,                      15–17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII  прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою копіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів і сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від                       будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до                          будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та загалом представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Також варто зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь і гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах; намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини; підтримувати честь і гідність своєї професії; твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно; не  піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Кінзерського Р.Ф. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано наступним.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Кінзерського Р.Ф. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Перевірку доводів, викладених у дисциплінарній скарзі, проведено виключно в межах установленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Згідно з Коментарем Кодексу, затвердженого рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Кінзерський Р.Ф. має статус прокурора і відповідно до статті 19 Закону                 № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильно дотримуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Кінзерський Р.Ф. не  повинен: допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії / бездіяльність, що завдають / завдає шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують  / формує негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Матеріали, отримані під час перевірки в цьому дисциплінарному провадженні свідчать про те, що прокурор Кінзерський Р.Ф. не порушив вимог, які ставляться до посади прокурора.

Так, у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА 1 постановою від 01 серпня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні залучив як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, зокрема й Кінзерському Р.Ф.

На виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань від  01 серпня 2025 року ЦОФСО листом від 17 листопада 2025 року № 7917/01-18 ініціював перед Офісом Генерального прокурора забезпечити прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу працівників органів прокуратури, зокрема й прокурора Кінзерського Р.Ф.  

Листом заступника Генерального прокурора від 27 листопада 2025 року № 31/2/1-112339вих-25 доручено керівнику Житомирської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурора Кінзерського  Р.Ф. із листом про необхідність прибуття до 08 грудня 2025 року для проходження медичного обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Після ознайомлення 28 листопада 2025 року з листом про необхідність прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження медичного  обстеження, Кінзерський Р.Ф., усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, невідкладно прибув до цього медичного закладу та із 07 до 12 грудня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні. Встановлений йому діагноз підтверджено довідкою державної установи від 12 грудня 2025 року.

Інформації про результати обстеження Кінзерського Р.Ф. під час дисциплінарного провадження не отримано.

Комісія врахувала, що Кінзерський Р.Ф. ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) не викликався до 28 листопада 2025 року для забезпечення участі в проведенні відповідного обстеження на підтвердження законності рішення про встановлення йому групи інвалідності, а отримавши повідомлення 28 листопада 2025 року, своєчасно відреагував на отриманий лист і без зволікань здійснив переогляд у визначеному порядку.

Указана обставина свідчить про те, що прокурор Кінзерський Р.Ф. учинив належну ініціативу для підтвердження законності встановлення йому групи інвалідності, відповідально ставиться до вимог законодавства, відкритий до перевірок на доброчесність. Такі дії є проявом професійної відповідальності, підтверджують дотримання етичних стандартів діяльності прокурора та демонструють прагнення захистити як особисту репутацію, так і репутацію органів прокуратури загалом.

У межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) Кінзерського Р.Ф. для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликали, повідомлення про підозру йому не вручали.

За результатами аналізу пояснень прокурора Кінзерського Р.Ф. і долучених до пояснень підтверджувальних документів, а також інших матеріалів дисциплінарного провадження Комісія встановила лише факти отримання Кінзерським Р.Ф.: статусу особи з інвалідністю II групи у зв’язку з наявним у нього  захворюванням; пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Одночасно Комісія  зазначає, що не володіє знаннями у галузі медицини, діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надає оцінки медичним критеріям встановлення інвалідності чи оцінки медичній документації.

Даних, які указували б на прийняття рішень про надання Кінзерському Р.Ф. статусу особи з інвалідністю та призначення йому пенсії у зв’язку з інвалідністю у спосіб, відмінний від загального порядку прийняття таких рішень, або в умовах впливу прокурора Кінзерського Р.Ф. на відповідних уповноважених осіб у                    будь-який спосіб із використанням статусу прокурора не отримано. Прокурор, як і будь-який інший громадянин, має право діяти в особистих приватних інтересах, якщо ці дії та інтереси, не порушують вимог чинного законодавства.

Пунктом 62 Положення передбачено, що Комісія не може прийняти рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що твердження скаржника про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях прокурора Кінзерського Р.Ф. не підтвердилися, його дії не суперечать вимогам Закону № 1697-VII.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що в діях прокурора Кінзерського Р.Ф. під час отримання (продовження) статусу особи з інвалідністю, отримання у зв’язку з  цим пенсійних виплат немає ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

У зв’язку з цим підстав для притягнення прокурора Кінзерського Р.Ф. до дисциплінарної відповідальності немає, і дисциплінарне провадження на підставі частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII підлягає закриттю.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення Комісією  не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47, 48, 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–113, 115, 116 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

            Дисциплінарне провадження № 07/3/2-882дс-338дп-25 стосовно  прокурора   Житомирської окружної прокуратури Житомирської області Кінзерського Романа Францевича закрити.

Копії рішення надіслати прокурору Кінзерському Р.Ф., скаржнику та керівнику Житомирської окружної прокуратури Житомирської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.