Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Східного регіону Погрібного Олега Ігоровича (далі – прокурор  Погрібний О.І., Погрібний О.І.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-1055дс-395дп-25,

У С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Погрібний Олег Ігорович в органах прокуратури працює із липня 2024 року, а з 15 квітня 2025 року й дотепер перебуває на посаді прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Присягу працівника прокуратури склав 03 липня 2024 року.

Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів                   (далі – Кодекс), ознайомлений 03 липня 2024 року.

Характеризується посередньо. 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 02 жовтня 2015 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Синельникова М.В. (далі – скаржник 1) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Погрібним О.І.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 14 жовтня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-1055дс-395дп-25.

Крім того, до Комісії 21 жовтня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Курача О.П.                    (далі – скаржник 2) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Погрібним О.І.

Автоматизованою системою  розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 27 жовтня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-1120дс-396дп-25.

Враховуючи, що дисциплінарні скарги подані стосовно одного й того ж прокурора, повідомлені в них обставини вказують на наявність пов’язаних між собою дисциплінарних проступків, за клопотанням члена Комісії Гарбузи Н.В. Комісія на підставі пункту 105 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення), 29 жовтня 2025 року прийняла рішення про об’єднання дисциплінарних проваджень № 07/3/2-1055дс-395дп-25 та № 07/3/23-1120дс-396дп-25 стосовно прокурора Погрібного О.І. в одне провадження за № 07/3/2-1055дс-395дп-25 і доручила реєстратору за допомогою автоматизованої системи розподілу дисциплінарних скарг визначити члена Комісії, відповідального за подальшу перевірку в об’єднаному дисциплінарному провадженні.

Автоматизованою системою 04 листопада 2025 року члена Комісії Гарбузу Н.В. визначено відповідальною за подальшу перевірку в об’єднаному дисциплінарному провадженні № 07/3/2-1055дс-395дп-25.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 02 березня 2026 року склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Погрібного О.І. й того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передала його на розгляд Комісії.

Скаржників та прокурора Погрібного О.І. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Комісія 18 березня 2026 року відклала розгляд висновку у зв’язку з нез’явленням прокурора Погрібного О.І. через перебування на лікарняному та його клопотанням про відкладення засідання на іншу дату.

Комісія протокольним рішенням відповідно пункту 108 Положення продовжила розгляд висновку на один місяць.

Далі скаржників та прокурора повторно своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника 1 участь у засіданні Комісії 01 квітня 2026 року взяв ОСОБА 1, а скаржника  2 – ОСОБА 2, які підтримали доводи, викладені в дисциплінарних скаргах, надали пояснення та відповіді на запитання членів Комісії, погодилися з висновком члена Комісії Гарбузи Н.В. і запропонованим у ньому видом дисциплінарного стягнення.

Прокурор ОСОБА 1 заявив клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження додаткових доказів, яке Комісія задовольнила.

Погрібний О.І. узяв участь у засіданні Комісії, надав пояснення, відповіді на запитання членів Комісії. Прокурор заперечив вчинення ним дисциплінарного проступку та просив закрити дисциплінарне провадження.

3. Зміст дисциплінарних скарг

Скарга скаржника 1

Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону проведено службове розслідування за фактом вчинення прокурором Погрібним О.І. дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних, або правопорушень, пов’язаних з корупцією та наявністю даних про подання Погрібним О.І. 19 березня 2025 року у Декларації доброчесності прокурора недостовірних  (у тому числі неповних) тверджень про невчинення ним з 01 січня 2024 року до 19 березня 2025 року дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За результатами службового розслідування підтверджено, що прокурор Погрібний О.І. у своїй службовій діяльності проявив недоброчесність, порушив обмеження щодо особистих зв’язків та взаємовідносин, що можуть скомпрометувати звання прокурора, а також допустив прояви, які можуть створювати враження корупційних, зокрема вступив у позаслужбові стосунки з одним із фігурантів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), з яким під час особистого спілкування у месенджері «Signal» з 01 березня 2025 року обговорював та планував своє сприяння незаконному зняттю з військового обліку військовозобов’язаних осіб мобілізаційного віку, а також впливу на службових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – службових осіб ТЦК та СП) з метою отримання неправомірної вигоди за внесення ними недостовірних даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» (далі – реєстр «Оберіг»). 

Скаржник вважав, що за таких обставин прокурор Погрібний О.І. порушив пункти 2, 10 частини першої статті 3, частини третьої, четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2024 року № 1697-VII (далі – Закон                № 1697-VII), статей 7, 10, 11, 16, 19, 21, 31 Кодексу та в його діях наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) частини першої статті  43 Закону № 1697-VII.

Скарга скаржника 2

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за результатами огляду мобільного телефона одного з фігурантів кримінального провадження установлено листування з абонентом прокурором Погрібним О.І., у якому містяться відомості про позаслужбові стосунки цього прокурора, пов’язані зі здійсненням впливу на діяльність інших службових осіб органів держави влади. Зазначене листування стосувалося планування ними отримання вигоди за вплив на службових осіб державної влади з метою втручання в реєстр «Оберіг» та зміни облікових даних військовозобов’язаних осіб мобілізаційного віку, зокрема щодо перебування у розшуку, а також зміни місця обліку. Установлений період указаного спілкування починається з 01 березня 2025 року та закінчується 08 квітня 2025 року, про що прокурор Погрібний О.І. керівництво Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону не повідомив.

За вказаним фактом Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону проведено службове розслідування за результатами якого підтверджено факт позаслужбових протиправних стосунків прокурора               Погрібного О.І. та встановлено в його діях наявність ознак грубого порушення вимог статті 19 Закону № 1697-VII та статей 4, 11, 16, 19, 21 Кодексу.

Згідно з частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності, яка полягає у щорічному поданні з 01 січня до 31 березня (включно) прокурором Декларації доброчесності прокурора (далі – Декларація).

Прокурор Погрібний О.І. 19 березня 2025 року подав Декларацію за період з 01 січня 2024 року до 19 березня 2025 року, тобто за період, у який ним було вчинено вищевказані протиправні дії.

З огляду на це, Погрібний О.І. у пунктах 1, 5, 6 розділу ІІ Декларації повинен був не підтвердити твердження про те, що ним не вчинялися дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також, що ним не використовувався статус займаної посади та пов’язані з цим можливості у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб, а у графі «Додаткові відомості» навести додаткові відомості з приводу протиправним службових стосунків.

Незважаючи на це, Погрібний О.І. підтвердив ці твердження, тобто вніс до Декларації недостовірні відомості, у зв’язку з чим за результатами перевірки доброчесності відповідно до пункту 15 розділу ІІ Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293) управлінням внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора 13 жовтня 2025 року складено довідку № 17/1-13рп-25 про те, що прокурор Погрібний О.І. не пройшов таємну перевірку доброчесності і його доброчесність не підтверджено.

Скаржник вважав, що прокурор Погрібний О.І. усупереч вимог статті 19 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 19, 21 Кодексу та статті 22 Закону України «Про  запобігання корупції» порушив правила прокурорської етики щодо недопущення поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, вступивши у позаслужбові стосунки із використанням службових повноважень (службового становища) з метою можливого одержання неправомірної вигоди, чим вчинив дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) і 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. 

 

 

4. Обставини, установлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Гарбузу Н.В., представників скаржників ОСОБА 1 та ОСОБА 2, прокурора Погрібного О.І., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Львівській області перебувало кримінальне провадження                № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено направленням обвинувального акту до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Процесуальним прокурором у цьому кримінальному провадженні надано дозвіл Комісії на розголошення та використання відомостей кримінального провадження під час дисциплінарного провадження.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) старшим слідчим в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області 09 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31 березня 2025 року проведено обшук в автомобілі марки «Volkswagen Passat» днз (конфіденційна інформація), яким користується ОСОБА 3. Під час обшуку, окрім інших речей і документів, вилучено мобільний телефон марки Iphone 8» із IMEI: (конфіденційна інформація). Обшук проведено за участі ОСОБА 3 про що свідчать його підписи у протоколі обшуку від 09 квітня 2025 року та додатку до нього.

Згідно протоколу попереднього огляду речей та предметів від 15 травня 2025 року оперуповноважений управління міграційної поліції Головного управління національної поліції у Львівській області  під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) провів огляд мобільного телефону марки Iphone 8» із IMEI: (конфіденційна інформація) з абонентським номером телефону (конфіденційна інформація), який було вилучено у громадянина ОСОБА 4. За результатами огляду установлено листування з абонентом, який попередньо ідентифікований як прокурор Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібний І.О., у якому містяться відомості про позаслужбові стосунки цього прокурора, пов’язані зі здійсненням впливу на діяльність інших службових осіб органів державної влади.

За вказаними обставинами третім слідчим відділом (з дислокацією у                          м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, розпочато та проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за частиною другою статті 369-2 КК України за фактом можливої протиправної діяльності прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібного О.І. та невстановлених осіб, пов’язаної із впливом на окремих службових осіб ТЦК та СП шляхом внесення недостовірних відомостей до реєстру «Оберіг».

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону отримала лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора № 17/1-16009-25 від 05 червня 2025 року, в якому викладено інформацію, що може свідчити про прояви корупції у діях прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібного О.І., пов’язаної зі здійсненням впливу на діяльність інших службових осіб органів державної влади з метою одержання неправомірної вигоди, а також недостовірність тверджень, поданих  прокурором-стажистом Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібним О.І. у Декларації від 19 березня 2025 року.

У зв’язку з цим, відповідно до наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 18 червня 2025 року № 25 проведено службове розслідування за фактом вчинення прокурором Погрібним О.І. дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних, або правопорушень, пов’язаних з корупцією та наявністю даних про подання Погрібним О.І. 19 березня 2025 року в Декларації недостовірних (у тому числі неповних) тверджень про невчинення ним із 01 січня 2024 року до 19 березня 2025 року дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, за результатами якого викладена у листі інформація та факти знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Під час проведення службового розслідування встановлено наявність у матеріалах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) протоколу огляду телефону марки «Iphone 8» із IMEI: (конфіденційна інформація) з абонентським номером телефону (конфіденційна інформація), у якому виявлено листування у месенджері «Signal» із абонентом, який підписаний як «Олег Пог», з абонентським номером телефону (конфіденційна інформація) та належить Погрібному О.І. Зазначену переписку висвітлено у фото-таблиці, яку додано до протоколу огляду речей та предметів.

З метою зручності прочитання, фіксації та збереження отриманої інформації, за допомогою копіювального технічного засобу принтера марки CanonMF411dw, виготовлено збільшену фотокопію фото-таблиці, яку долучено до вказаного акту огляду на 59 аркушах.

За результатами детального огляду указаного листування виявлено діалог від імені Погрібного О.І. та громадянина ОСОБА 3 на тему планування ними отримання неправомірної вигоди за вплив на службових осіб державної влади з метою втручання в реєстр «Оберіг» та зміни облікових даних військовозобов’язаних осіб, зокрема щодо перебування у розшуку, а також зміни місця обліку. 

Так, у вказаному листуванні виявлено пересилання ОСОБА 3 та Погрібним О.І. паспортних даних та інформації про військовозобов’язаних чоловіків мобілізаційного віку, у тому числі витягів із Резерву+, а саме: ОСОБА 5, ОСОБА 6, ОСОБА 7, ОСОБА 8, ОСОБА 9.

При цьому, з повідомлень між Погрібним О.І. та ОСОБА 3 убачається, що розмови про зміну облікових даних осіб мобілізаційного віку та суму неправомірної вигоди зазначених послуг мають системний та послідовний характер.

Установлений період указаного спілкування починається із 01 березня 2025 року та закінчується 08 квітня 2025 року.

Так, під час огляду телефону, вилученого 09 квітня 2025 року в автомобілі марки «Volkswagen Passat» днз (конфіденційна інформація), яким користується ОСОБА 3 виявлено листування за 01 березня 2025 року, де Погрібний О.І. звернувся до ОСОБА 3 з проханням анулювати повістки невстановленій особі, яка перебуває на обліку у Салтівському РТЦК та СП м. Харкова. Під час цього діалогу ОСОБА 3 повідомив Погрібного О.І., що за такі дії потрібно надати від 4 до 5 тисяч. доларів США та що реалізувати зазначене можливо через ТЦК та СП, розташованих у м. Львів. Згодом ОСОБА 3 надіслав додаткову інформацію Погрібному О.І., у якій зазначив, що за анулювання повістки, зняття з розшуку та зміну місця обліку загалом потрібно надати від 6 до 7 тисяч доларів США                      (фото № 1-11).

Також у вказаному листуванні виявлено діалог Погрібного О.І. та  ОСОБА 3             за 04 березня 2025 року, під час якого останній переслав Погрібному О.І. фотокопії паспорта та індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) ОСОБА 6, який проживає у м. Львові, повідомив у завуальованій формі, що 05 березня 2025 року вони отримають кошти, але не указав конкретну суму (фото № 12).

Відповідно до повідомлень з листування Погрібного О.І. та ОСОБА 3, 06 березня 2025 року останній повідомив про отримання коштів,  не уточнивши від кого, і що планує відправити їх частину Погрібному О.І. У свою чергу Погрібний О.І. надав дані невстановленої особи, яка забере указану неправомірну вигоду (фото № 16, 17) та 07 березня 2025 року ОСОБА 3 надіслав Погрібному О.І. реквізити грошового переказу на суму 6 тисяч доларів США (фото № 18).

У листуванні Погрібного О.І. та ОСОБА 3 містяться також повідомлення за 14 березня 2025 року, у яких зафіксовано, що ОСОБА 3 надіслав Погрібному О.І. паспортні дані та ІПН ОСОБА 5, який проживає у м. Харкові та дані із                          застосунку «Резерв+», повідомивши, що 15 березня 2025 року перерахує кошти                                  (фото № 23, 24).

Крім того, у зазначеному листуванні містяться повідомлення за 18 березня  2025 року, в яких Погрібний О.І. та ОСОБА 3 спілкуються з приводу зняття із розшуку громадянина ОСОБА 8, який проживає у м. Вишгороді Київської області та Погрібний О.І. надсилає ОСОБА 3 витяг із застосунку «Резерв+» на (фото №  35-36), а 19 березня 2025 року ОСОБА 3 повідомляє Погрібного О.І., що за зняття з розшуку ОСОБА 8 потрібно надати близько 8-9 тисяч доларів США (фото № 39).

Також у листуванні ОСОБА 3 та Погрібного О.І. за 24 березня 2025 року містяться повідомлення, відповідно до яких ОСОБА 3 надіслав Погрібному О.І. реквізити грошового переказу на суму 985 доларів США  (фото № 41).

Наведене листування також містить повідомлення ОСОБА 3 та Погрібного О.І. за 25 березня 2025 року, відповідно до яких ОСОБА 3 надіслав Погрібному О.І. паспортні дані та ІПН ОСОБА 9, який проживає у м. Львові та повідомив, що це ще один військовозобов’язаний, який хоче бути знятий з обліку (фото № 43, 44).

Окрім того, у листуванні за 08 квітня 2025 року виявлено повідомлення, відповідно до яких ОСОБА 3 надсилає Погрібному О.І. повторно паспортні дані, ІПН та інформацію із застосунку «Резерв+» щодо ОСОБА 5, ОСОБА 6, та ОСОБА 9, а Погрібний О.І., у свою чергу просить надати дані щодо отримання цими особами вищої освіти, після чого ОСОБА 3 надсилає запитувані документи (фото № 55-59).

У матеріалах кримінального провадження також міститься рапорт оперуповноваженого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві про виконання доручення слідчого третього відділу (з  дислокацією у м. Дніпро) Територіального управління Державного бюро  розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 09 липня 2025 року                                          № 15-02-3/207/25.

За даними рапорту, під час оперативного супроводу цього кримінального провадження встановлено анкетні дані та місцезнаходження осіб яких, ймовірно, незаконно зняли із обліку військовозобов’язаних, а саме: ОСОБА 5 (проживає у м. Харкові), ОСОБА 6 (проживає у м. Львові), ОСОБА 7 (проживає у м. Мукачевому), ОСОБА 8 (проживає у м. Вишгороді), ОСОБА 9 (проживає у м. Львові), які дійсно існують, проживають у різних місцях та прямо не пов’язані між собою родинними, товариськими або службовими стосунками.

За інформацією Дніпровського обласного ТЦК та СП від 15 серпня 2025 року:

1) ОСОБА 5 перебуває на обліку у 3 відділі Львівського РТЦК та СП;

2) ОСОБА 6 перебуває на обліку у Сихівському РТЦК та СП м. Львова;

3) ОСОБА 7 перебуває на обліку у Сіверськодонецькому РТЦК та СП;

4) ОСОБА 8 перебуває на обліку 1 відділу Фастівського РТЦК та СП;

5) ОСОБА 9 перебуває на обліку у Сихівському РТЦК та СП м. Львова.

Разом з тим з рапорту оперуповноваженого від 15 серпня 2025 року та додатку до нього (витяги з реєстру «Оберіг») убачається, що:

1) ОСОБА 5 проживає у м. Харкові на цей час перебуває на обліку у 3 відділі Львівського РТЦК та СП з 14 березня 2025 року, у розшуку не перебуває;

2) ОСОБАП 6 проживає у м. Львові, перебуває на обліку у Сихівському РТЦК та СП м. Львова з 01 жовтня 2015, у розшуку не перебуває;

3) ОСОБА 7 проживав у м. Мукачевому, Закарпатської області, за даними реєстру «Оберіг» у 2016 році виїхав за кордон, перебуває на обліку у Сіверськодонецькому РТЦК та СП з 07 серпня 2024 року, у розшуку не перебуває;

4) ОСОБА 8. проживає у м. Вишгороді Київської області, перебуває на обліку в 1 відділі Фастівського РТЦК та СП з 04 липня 2024 року, у розшуку не перебуває;

5) ОСОБА 9  проживає у м. Львові, перебуває на обліку у Сихівському РТЦК та СП м. Львова з 30 вересня 2015 року, у розшуку не перебуває.

У матеріалах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) міститься запит до Львівського обласного ТКЦ та СП від 14 серпня 2025 року щодо надання інформації про облік і статус наведених вище військовозобов’язаних у відповідності з відомостями, які є в реєстрі «Оберіг», зокрема щодо відстрочки, розшуку, зняття з обліку, а також усі зміни, які вносились до ІКС «Оберіг» із зазначенням часу, дати, підстав.

У матеріалах цього кримінального провадження також міститься відповідь з Львівського обласного ТЦК та СП від 18 серпня 2025 року № 1159/9/11042, до якої додатком йде електронний архівний файл із назвою «Додаток». Зазначена відповідь містить текстову інформацію з реєстру Оберіг» щодо військовозобов’язаних:

1) ОСОБА 10, який перебуває на обліку в Черкаському РТЦК та СП, має відстрочку;

2) ОСОБА 5, який перебуває на обліку у 3 відділі Львівського РТЦК та СП (Пустомити), звірка даних була при особистій явці 14 березня 2025 року, витяг в додатку;

3) ОСОБА 6, який  перебуває на обліку у Сихівському РТЦК та СП м. Львова, звірка даних була при особистій явці 14 березня 2025 року, витяг в додатку;

4) ОСОБА 7, який перебуває на обліку у Сіверськодонецькому РТЦК та СП;

5) ОСОБА 8, який перебуває на обліку 1 відділу Фастівського РТЦК та СП;

6) ОСОБА 9, який перебуває на обліку у Сихівському РТЦК та СП м. Львова, звірка даних була при особистій явці 14 березня 2025 року, витяг в додатку.

Під час службового розслідування за допомогою службового ноутбука ASUS ExpertBook, інвентарний номер (конфіденційна інформація) оглянуто електронний архівний файл з назвою «Додаток», усередині якого виявлено три файли формату Excel з назвами «ОСОБА 5», «ОСОБА 6» та «ОСОБА 9».

У файлі з назвою «ОСОБА 5» міститься файл формату Excel, в якому знаходиться інформація у виді таблиці із даними ІКС «Оберіг». У рядку «107» вказаної таблиці міститься інформація щодо оголошення 02 грудня 2024 року розшуку ОСОБА 5 Шепетівським РТЦК та СП Хмельницької області. У рядках                 53-55 міститься інформація про зняття 14 березня 2025 року ОСОБА 5 із обліку в Шепетівському РТЦК та СП та постановку того ж дня на облік у 3 відділі Львівського РТЦК та СП (Пустомити). Одразу, у рядках 46-52 вказаної таблиці міститься інформація щодо скасування 14 березня 2025 року порушення ОСОБА 5 військового обліку, указане скасування виконане невстановленим представником 3 відділу Львівського РТЦК та СП (Пустомити).

Файл із назвою «ОСОБА 6» містить файл формату Excel, в якому знаходиться інформація у виді таблиці з даними реєстру «Оберіг». У рядку «19» вказаної таблиці міститься інформація щодо оголошення 17 березня 2025 року розшуку ОСОБА 6  Сихівським РТЦК та СП Львівської області. Далі, у рядках 10-15 вказаної таблиці міститься інформація щодо скасування 05 квітня 2025 року порушення ОСОБА 6 військового обліку.

Файл із назвою «ОСОБА 9» містить файл формату Excel в якому знаходиться інформація у виді таблиці із даними реєстру «Оберіг». У рядку «72» указаної таблиці міститься інформація щодо оголошення 20 січня 2025 року розшуку ОСОБА 9  Сихівським РТЦК та СП Львівської області. Далі, у рядках 19-25 вказаної таблиці міститься інформація щодо відміни розшуку при мобілізації 21 березня 2025 року ОСОБА 9.

Наведена інформація підтверджує той факт, що зняття указаних осіб з розшуку в зазначений період може бути пов’язане з діями Погрібного О.І. та ОСОБА 3, зняття цих військовозобов’язаних з розшуку збігається з датами листування у месенджері «Signal», під час яких ОСОБА 3 та Погрібний О.І. обговорювали порядок реалізації своїх домовленостей та надсилали документи зазначених військовозобов’язаних.

Допитаний в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація)  ОСОБА 5 показав, що ніколи не спілкувався із Погрібним О.І. та                 ОСОБА 3, не знайомий з ними та не має з ними жодних контактів. ОСОБА  5 підтвердив, що в березні став на облік в 3-му відділі Львівського РТЦК та СП (Пустомити), це було пов’язано із тим, що він хотів знайти роботу у м. Львові. Повідомив, що дійсно був у розшуку ТЦК та йому неодноразово телефонували представники поліції, які повідомляли про його розшук. У подальшому, 13 або 14  березня 2025 року він прибув до 3 відділу Львівського ТЦК та СП, де на нього склали адміністративний протокол. Далі ОСОБА 5 сплатив штраф і його поставили на облік.

Також ОСОБА 5 повідомив, що в один із днів йому подзвонив чоловік, який представився Андрієм. На прохання останнього ОСОБА 5 передавав копію свого паспорту та ідентифікаційного коду особи, а також довідку із «Резерв+».

Прокурорами у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація) надано дозвіл Комісії на розголошення під час дисциплінарного провадження відомостей досудового розслідування.

Стосовно доводів, викладених у дисциплінарній скарзі скаржника 2, які стосуються вчинення Погрібним О.І, дисциплінарного проступку, а саме вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики та пов’язаного з цим внесенням до Декларації недостовірних відомостей, непроходження у зв’язку з цим таємної перевірки доброчесності та не підтвердження його доброчесності, необхідно зазначити таке.

Пунктом 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111, та зареєстрованого Міністерством юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/30491, який був чинним на час наведених подій, надано визначення діям, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, до яких належать:

− протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб;

−  вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень.

Згідно з частиною п’ятою статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293), проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором Декларації доброчесності прокурора.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку, надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком № 293, Декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Так, відповідно до вимог пункту 5 Правил заповнення та подання форми Декларації, встановлених у Додатку 1 до Порядку (далі – Правила), якщо у прокурора виникли сумніви щодо правильності відповіді на одне чи кілька запитань, але прокурор обрав відповідь «Підтверджую», він у такому випадку зобов’язаний у довільній формі навести додаткові пояснення.

Погрібний О.І. подав 19 березня 2025 року Декларацію за період з 01 січня 2024 року до 19 березня 2025 року (тобто за період, у якому ним було вчинено вищевказані протиправні дії) та підтвердив усі твердження, зазначені у розділі ІІ, разом з тим відомості, відображені Погрібним О.І. у пунктах 1, 5, 6 розділу ІІ Декларації обґрунтовано не підтверджуються наявними даними, встановленими під час дисциплінарного провадження. Зокрема, Погрібним О.І. зазначено наступне:

− пункт 1 «Мною не вчинялися дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумній у моїй об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури»;

− пункт 5 «Мною не використовувався статус займаної посади та пов’язані з цим можливості у своїх приватних інтересах чи інтересах третіх осіб»;

− пункт 6 «Мені не надходили пропозиції щодо неправомірної вигоди або не передбаченого чинним законодавством подарунка, про які я не повідомляв у встановленому порядку».

З урахуванням встановлених обставин, Погрібний О.І. у пунктах 1, 5, 6 розділу ІІ Декларації повинен був не підтвердити твердження про те, що ним                        не вчинялися дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумній у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також, що ним не використовувався статус займаної посади та пов’язані з цим можливості у свої інтересах чи в інтересах третіх осіб, а в графі «Додаткові відомості» навести додаткові відомості з приводу протиправних службових стосунків.

Проте Погрібний О.І. підтвердив ці твердження, тобто вніс до Декларації недостовірні відомості. За результатами перевірки доброчесності, відповідно до пункту 15 розділу ІІ Порядку № 293, уповноваженою особою управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора 13 жовтня 2025 року складено довідку № 17/1-13рп-25 про те, що прокурор Погрібний О.І. не пройшов таємну перевірку доброчесності та його доброчесність не підтверджено.

4.1 Короткий зміст службового розслідування та наданих під час його проведення пояснень

Керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону наказом від 18 червня 2025 року за № 25 призначив службове розслідування за фактом вчинення прокурором Погрібним О.І. дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних, або правопорушень, пов’язаних з корупцією, та подання в Декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.

За результатами службового установлено та підтверджено зібраними доказами, що прокурор Погрібний О.І. у своїй службовій діяльності проявив недоброчесність, порушив обмеження щодо особистих зав’язків та взаємовідносин, що можуть скомпрометувати звання прокурора, зокрема: вступив у позаслужбові стосунки з громадянином ОСОБА 3  та під час особистого спілкування у месенджері «Signal» обговорював та планував вчинення незаконних дій із зняття військовозобов’язаних осіб з розшуку, а також здійснення впливу на службових осіб ТЦК та СП з метою отримання неправомірної вигоди за внесення ними недостовірних даних до реєстру «Оберіг».

Під час службового розслідування прокурор Погрібний О.І. пояснив, що із 02 липня 2024 року до 18 червня 2025 року користувався номером телефону    (конфіденційна інформація). Йому відомий громадянин ОСОБА 3, з яким він познайомився у м. Києві в 2023 році та товаришує з ним на даний час. Після початку службового розслідування Погрібний О.І. видалив номер ОСОБА 3 із свого телефону, мету не пояснив.

Ознайомившись із протоколом огляду телефону марки «Iphone 8» із IMEI: (конфіденційна інформація) з абонентським номером телефону (конфіденційна інформація) та фото таблицею до нього, в якій міститься переписка у месенджері «Signal» з абонентським номером (конфіденційна інформація), Погрібний О.І. повідомив, що останній номер належить йому особисто, вказана переписка відбувалась між ним та його товаришем ОСОБА 3, а також підтвердив, що абонентський номер (конфіденційна інформація) належить ОСОБА 3.

Погрібний О.І. також повідомив, що він ніколи не спілкувався з ОСОБА 3 на службові теми, їх спілкування стосувалось військових тем у тому числі процесу військового обліку, а також порядку призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, Погрібний О.І. пояснив, що у переписці між ним та ОСОБА 3 за 03 березня 2025 року є інформація, що він, Погрібний О.І., нібито просить останнього надати допомогу щодо анулювання повістки його другу, який перебуває на обліку у Салтівському РТЦК та СП м. Харків. Насправді, у нього не має ніякого друга, якому потрібна була допомога в Салтівському РТЦК та СП м. Харкова, а розмова у месенджері «Signal» це просто моделювання ситуації, «щоб не на пряму питати у ОСОБА 3 про те в якому вигляді робляться ті чи інші послуги, пов’язані з правопорушеннями щодо незаконного зняття з розшуку, для подальшого звернення уваги у своїй роботі та боротьби з подібними ситуаціями».

Погрібний О.І. також пояснив, що не знає ким працює ОСОБА 3, але він з ним часто обговорював розслідування журналістів і тому саме з ним моделював подібні ситуації. Також пояснив, що під час моделювання ситуацій вони спілкувались по ролях, це могла бути ситуація змодельована з журналістського розслідування.

Окрім цього, Погрібний О.І. пояснив, що у додатку до протоколу на фото                    № 5 є переписка, яка не стосується моделювання указаної вище ситуації, а саме: «Ну тобто чи ви будете його бронювати? – Ні, не будемо я буду намагатись зробити його все як можна дешевше». Пишучи вказані фрази вони мали на увазі, що хочуть забронювати квитки на музичний фестиваль у м. Києві, і він, Погрібний О.І., для своїх товаришів міг бронювати квитки, «але це не точно».

Більш того, Погрібний О.І. пояснив, що переписка з ОСОБА 3 під час якої останній у нього запитав: «Резерв скачаний? Що в резерві», теж стосувалась питання музичного фестивалю.

У своїх поясненнях Погрібний О.І. також повідомив, що їх переписка із ОСОБА 3, під час якої останній написав: «Бо знайомого за 4500 поставили на облік і зняли з розшук», теж стосувалась моделювання ситуацію при якій умовні особи вирішують питання з незаконного зняття з військового обліку, і це була інтерпретація побаченого чи прочитаного журналістського розслідування, а відповідь Погрібного О.І.: «Ну так, це дорого, але достатньо комплексно. Я в нього ще перепитаю. І на перед буду мати на увазі», була подальшим моделюванням ситуації із незаконного зняття з обліку неіснуючої особи.

Аналогічним чином, відповідно пояснень Погрібного О.І., повідомлення ОСОБА 3.: «Там у них все на мазі. ... Місць тому 4500 вийшло митнику розшук і на облік», та відповідь на це запитання: «Нам залишається тільки приймати умови», стосувалось моделювання ситуації і це були гіпотетичні умови тієї задачі, яку ОСОБА 3 моделював з Погрібним О.І.

Далі, Погрібний О.І. пояснив, що моделювання ситуації за якої умовні особи вирішують питання про незаконну зміну облікових даних військовозобов’язаного завершилось повідомленням останнього: «До тебе не додзвонитися. Коротше як я і думав його зараз цікаво тільки цю повістку зняти. Дякую тобі».

Також, Погрібний О.І. пояснив, що переписка із ОСОБА 3, у якій йде мова про переказ грошових коштів у сумі 6000 доларів США та 985 доларів США, стосувалась боргу ОСОБА 3 перед громадянином ОСОБА 11, який є другом Погрібного О.І. та вказав, що ОСОБА 11 зайняв грошові кошти ОСОБА 3 для купівлі автомобіля, у свою чергу ОСОБА 3 зазначені вище грошові кошти повернув, при цьому кожного разу повідомляв про це Погрібному О.І., оскільки він виступав, як посередник у займі.

Окрім указаного, Погрібний О.І. повідомив, що ОСОБА 11, через нього надав ОСОБА 3 номер телефону та ім’я особи на яку потрібно оформити переказ грошових коштів у сумі 6000 доларів США для погашення частини боргу.

Погрібний О.І. також пояснив, що 24 березня 2025 року отримав повідомлення від ОСОБА 3 про реквізити грошового переказу на суму 985 доларів США, в якому зазначено особистий номер Погрібного О.І. Указана сума коштів була перерахована ОСОБА 3 для ОСОБА 11, як погашення боргу перед ним. За проханням ОСОБА 11, Погрібний О.І. забрав указану суму коштів у обміннику, коли перебував у м. Києві. Сам ОСОБА 11 був зайнятий і не міг забрати ці кошти тому їх забрав саме Погрібний О.І.

Крім того, у свої поясненнях Погрібний О.І. повідомив, що під час переписок з ОСОБА 3 вони часто грали в настільну гру «Мафію», та у своїх повідомленнях вели діалог щодо прискорення учасників гри, з метою обробки інформації про інших учасників гри. Під час подібних спілкувань, ОСОБА 3, між іншим, інколи просив надати допомогу в питаннях призову осіб по мобілізації, але Погрібний О.І.  пояснював, що не має таких повноважень.

При цьому, ОСОБА 3 все одно постійно направляв Погрібному О.І. фотографії документів різних осіб, які з ним не пов’язані, зокрема паспорт, ІПН, витяг з резерву+ тощо й розраховував на допомогу щодо надання йому консультацій з приводу їх мобілізаційних даних.

Разом з цим Погрібний О.І. пояснив, що кожного разу говорив ОСОБА 3, що прохання останнього не входять до його компетенції та він не буде це робити. Але ОСОБА 3 все одно присилав наведені вище документи, оскільки вважав, що Погрібний О.І. зможе надати йому консультацію.

Також, Погрібний О.І. повідомив, що він розуміє, що повинен був поставити до відома свого безпосереднього керівника про отримання незаконних пропозицій та прохань від сторонніх осіб, однак не повідомляв про це, оскільки ніколи не надавав жодної інформації ОСОБА 3.

У висновку службового розслідування констатовано, що на поставлені комісією зі службового розслідування запитання Погрібному О.І. щодо змісту його переписки у месенджері «Signal» з ОСОБА 3 та надання ним на них відповідей Погрібний О.І. проявив нещирість, а надані ним пояснення не відповідають фактичним обставинам, жодним чином не корелюються із письмовими доказами та матеріалами перевірки, містять ознаки приховування дійсності та маніпулювання фактами.

Більш того, із пояснень Погрібного О.І. вбачається, що він не знає та                          не розуміє копії чиїх документів пересилав йому ОСОБА 3, проте оглядом переписки Погрібного О.І. з останнім встановлено, що Погрібний О.І. чітко розумів контекст розмови із ОСОБА 3, а також мету пересилання вищевказаних документів, їх спілкування стосувалось отримання неправомірної вигоди за вчинення дій щодо впливу на службових осіб органів державної влади з метою внесення недостовірних даних до реєстру «Оберіг» щодо зняття осіб із розшуку.

При цьому, Погрібний О.І. не тільки жодного разу не відмовив ОСОБА 3 на його пропозицію вчинення вказаних незаконних дій, але й сам особисто коригував дії ОСОБА 3 щодо отримання необхідних документів від ОСОБА 5, ОСОБА 6, ОСОБА 7, ОСОБА 8, ОСОБА 9.

Під час службового розслідування Погрібному О.І. було запропоновано надати письмову згоду на участь у психофізіологічному дослідженні (опитування) із застосуванням поліграфа. У свою чергу Погрібний О.І. відмовився від запропонованого та повідомив, що йому фізично не комфортно проходити поліграф, він не довіряє психологам та психотерапевтам на фізичному рівні йому буде погано.

Керівник Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА 12 пояснив, що Погрібний О.І жодного разу                               не повідомляв його про випадки позаслужбових стосунків із громадянами з приводу зняття військовозобов’язаних громадян з військового обліку та з приводу отримання відомостей через третіх осіб із реєстру «Оберіг».

При цьому, до Погрібного О.І. та інших підпорядкованих працівників доводились вимоги антикорупційного законодавства та Кодексу на оперативних нарадах від 23 грудня 2024 року та від 13 червня 2025 року. На необхідності дотримання зазначених норм ОСОБА 12 регулярно наголошувалось на службових нарадах.

Крім того, керівником спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Синельниковим М.В. під час виступу з приводу проходження стажування прокурору-стажисту Погрібному О.І., ставилось питання як має діяти прокурор у випадку отримання будь-якої протиправної пропозиції або прохання з боку                  будь-яких осіб, на що Погрібний О.І. відповів, що у такому випадку прокурор має відмовитись від такої пропозиції (прохання) та повідомити про такий факт безпосереднього керівника.

Крім того, під час службового розслідування Погрібний О.І. надав свої окремі пояснення, пояснення ОСОБА 3, а також розписки ОСОБА 3 щодо взяття у борг грошових коштів на суму 3400 доларів США від 26 серпня 2024 року та на суму 3400 доларів США від 11 лютого 2025 року, отримані його адвокатом ОСОБА 13.

Із пояснень ОСОБА 3 вбачається, що він, через Погрібного О.І., двічі брав у борг грошові кошти по 3400 тис. доларів США у ОСОБА 11, який є другом Погрібного О.І. Указані грошові кошти ОСОБА 3 були потрібні для виплати боргу за купівлю автомобіля «Volkswagen Passat» днз (конфіденційна інформація), який належав сестрі його матері. Гроші, які ОСОБА 3 брав у борг у ОСОБА 11, він повернув останньому двома частинами по 3500 доларів США, про що у нього залишились розписки.

Також ОСОБА 3 пояснив, що часто спілкується з Погрібним О.І. за допомогою месенджерів, інколи він відправляв Погрібному О.І. документи різних осіб щоб той допоміг або щоб просто порадитись. Документи відправляв для того що дізнатись чи ці люди перебувають у розшуку чи ні. Погрібний О.І. обіцяв це зробити, але так і не зробив.

Із пояснень Погрібного О.І., наданих адвокату ОСОБА 13, установлено, що Погрібний О.І. ніколи не давав у борг ОСОБА 3 свої власні кошти. ОСОБА 3 звернувся до нього приблизно восени 2024 року з прохання дати в борг грошові кошти, однак Погрібний О.І. не мав такої можливості. Із метою допомоги товаришу Погрібний О.І. звернувся до свого іншого друга  ОСОБА 11 з проханням дати в борг ОСОБА 3 необхідні йому грошові кошти. ОСОБА 11 погодився та двічі давав у борг необхідну суму ОСОБА 3.

Погрібному О.І. відомо, що ОСОБА 3 повернув борг ОСОБА 11. Більше того, коли Погрібний О.І. їздив до м. Києва ОСОБА 3 передавав грошові кошти для ОСОБА 11, і Погрібний О.І. передав їх останньому, а одного разу ОСОБА 3 передав гроші за допомогою якогось сервісу, якого саме не відомо. Коли ОСОБА 3 передавав грошові кошти ОСОБА 11, Погрібний О.І. питав у останнього реквізити переказу, але ОСОБА 11 дав дані іншої особи для отримання грошових коштів, і сказав щоб ОСОБА 3 перекинув гроші тій особі. Виконуючи прохання ОСОБА 11, Погрібний О.І. передав дані особи ОСОБА 3.

Погрібний О.І. також пояснив, що ОСОБА 3 декілька разів пересилав у месенджерах документи невідомих йому осіб та питав чи можуть вони з такими документами бути мобілізованими, також ОСОБА 3 просив Погрібного О.І. подивитися інформацію про цих осіб у реєстрі «Оберіг», але Погрібний О.І. жодного разу не виконав прохання ОСОБА 3.

За результатами аналізу пояснень ОСОБА 3, Погрібного О.І., наданих адвокату ОСОБА 13 та пояснень Погрібного О.І., наданих комісії з проведення службового розслідування, констатовано, що вони не узгоджуються між собою та містять суперечності.

Зокрема, під сумнів ставиться твердження ОСОБА 3 та  Погрібного О.І. щодо отримання грошей у борг від ОСОБА 11. Так, і один і другий стверджують, що грошові кошти ОСОБА 3 повертав двічі при цьому є розбіжності в сумах, які повертав ОСОБА 3. Зокрема ОСОБА 3. пояснив, що віддавав гроші двічі по 3500 доларів США. Водночас із пояснень Погрібного О.І., наданих під час проведення службового розслідування та інформації з переписки Погрібного О.І. та ОСОБА 3. вбачається, що сума грошових операцій про які говорять вищевказані особи була у розмірі 6 тис. доларів США та 985 доларів США.

Також у своїх поясненнях ОСОБА 3 стверджує, що Погрібний О.І. обіцяв допомогти йому дізнатись чи перебувають особи, документи яких ОСОБА 3 пересилав Погрібному О.І., у розшуку чи ні, але так і не зробив цього, а Погрібний О.І. у своїх поясненнях стверджує, що одразу сказав ОСОБА 3, що це не входить до його компетенції.

Відповідно до розписок ОСОБА 3. від 26 серпня 2024 року й від 11 лютого 2025 року, наданих Погрібним О.І., ОСОБА 3. взяв у борг у ОСОБА 11 грошові кошти двічі, перший раз 26 серпня 2024 року в сумі 3400 доларів США та зобов’язався повернути 3500 доларів США, другий раз 11 лютого 2025 року в сумі 3400 доларів США і зобов’язався повернути 3500 доларів США.

5. Пояснення прокурора

Погрібний О.І. у поясненнях від 27 жовтня 2025 року зазначив, що                                       не погоджується з доводами та обставинами, викладеними у дисциплінарних скаргах скаржника 1 та скаржника 2. Вважає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Зазначив, що підставою його дисциплінарної відповідальності скаржниками визначено його переписку у месенджері «Signal» з абонентом ОСОБА 3, виявлену у телефоні ОСОБА 3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), що містить відомості про прояви у діях Погрібного О.І., як прокурора, корупції, пов’язаної із здійсненням впливу на діяльність службових осіб органів державної влади з метою одержання неправомірної вигоди, оскільки він начебто вступив у позаслужбові стосунки з ОСОБА 3 та під час переписки з ним планував за винагороду через невстановлених осіб у Львівській області зняти з розшуку військовозобов’язаних осіб.

Погрібний О.І. не заперечує виявленої переписки, однак не згоден з наведеною у скарзі правовою кваліфікацією його дій як «протиправні  позаслужбові», оскільки згідно з пунктом 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, протиправні позаслужбові стосунки як дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, означають використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або інтересів третіх осіб.

Вважає, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок має бути встановлено, зокрема, факт поведінки прокурора, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний суспільний резонанс.

Отже, етичні норми поведінки прокурорів безпосередньо стосуються професійної діяльності прокурорів.

Втім переписка з ОСОБА 3 не стосувалась питань реалізації Погрібним О.І. його повноважень як прокурора, а надіслані ОСОБА 3 повідомлення не містили пропозицій та/чи обіцянок, адресованих Погрібному О.І. як службовій особі прокуратури, яка може використати свої службові повноваження, статус і пов’язані з ними можливості під час організації та/або процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення інших питань кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, участі у судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення.

Погрібний О.І. вказав, що у виявленій переписці він не ідентифікований як прокурор та ОСОБА 3 звертався не як учасник кримінального провадження, у якому Погрібний О.І. чи його колеги по роботі виступали б на стороні обвинувачення, тому виявлена переписка не має відношення до його службових повноважень як прокурора.

Жодних дій, у тому числі протиправних, які б вказували на використання Погрібним О.І. службових повноважень або службового статусу прокурора, він                не вчинив.

Погрібний О.І. підтвердив, що ОСОБА 3 декілька разів пересилав йому у месенджерах документи невідомих осіб та запитував чи можуть вони з такими документами бути мобілізованими, а також просив подивитися інформацію про цих осіб у реєстрі «Оберіг», проте жодного разу ці прохання він не виконав. Впливу на службових осіб органів державної влади з метою втручання в реєстр «Оберіг» та безпідставної зміни облікових даних  військовозобов’язаних осіб (зокрема щодо перебування у розшуку та зміни місця обліку) не здійснював. До зняття з військового обліку вказаних у скарзі осіб: ОСОБА 5, ОСОБА 8, ОСОБА 6, ОСОБА  9, ОСОБА 7  жодного відношення не має і цей факт від його дій не залежав.

Погрібний О.І. зазначив, що у виявленій переписці прямий причинно-наслідковий зв’язок між обговоренням військової тематики та зняттям з розшуку невідомих йому осіб відсутній, а запитувана ОСОБА 3 інформація не є службовою і не охоплюється Переліком відомостей, що становлять службову інформацію та можуть міститися в документах органів прокуратури України. Тож розмовами Погрібного О.І. з ОСОБА 3 у виявленій переписці ним не завдано шкоди інформаційній безпеці прокуратури.

Також вищевказана переписка не відображає корупційні плани, оскільки обговорення фінансових питань не стосується пропозиції отримання неправомірної вигоди та мети її одержання на користь приватних інтересів Погрібного О.І. або приватних інтересів третіх осіб. У виявленій переписці йдеться про позичені ОСОБА 3 у товариша Погрібного О.І. – ОСОБА 11 гроші, точна сума яких Погрібному О.І. невідома. Певну суму позики, близько 7000 доларів США, ОСОБА 3. повернув ОСОБА 11 через Погрібного О.І. та він жодних матеріальних чи нематеріальних благ, переваг, пільг, будь-яких інших вигод у зв’язку з обговоренням у переписці з ОСОБА 3 цих питань, не отримав і не мав наміру отримати як від нього, так і від інших осіб.

Погрібний О.І. вважає, що у скарзі відсутні конкретні відомості, які вказують на наявність у нього умислу на вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. Також скарга не містить конкретних відомостей про негативні наслідки, які настали внаслідок виявленої переписки між ОСОБА 3 та Погрібним О.І., про яку він не повідомив свого керівника, оскільки не ставився до цієї переписки як до протиправної та пов’язаної з його службовими повноваженнями як прокурора.

Також у зв’язку з цим Погрібний О.І. не погоджується з твердженням скаржника, що його заява в Декларації доброчесності прокурора про невчинення дій, що порочать прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності,  неупередженості, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також  одноразового грубого порушення правил прокурорської етики,                                                  є недостовірною.

Погрібний О.І. щиро шкодує, що через необдуманість і брак життєвого досвіду допустив виникнення неоднозначної ситуації, втім не вчиняв вищезазначених дій і його поведінка не утворює складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, тому просить дисциплінарне провадження стосовно нього закрити. 

Крім того, у додаткових поясненнях від 23 лютого 2026 року зазначив, що за результатами ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження ним встановлено про відсутність другої сторінки його пояснень від 12 серпня 2025 року, наданих під час проведення службового розслідування.

Матеріали службового розслідування в частині інформації про власника абонентського номера телефона (конфіденційна інформація) не відповідають інформації, зазначеній у матеріалах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) (первинному джерелі права), оскільки у вказаному провадженні зазначено про вилучення вказаного мобільного телефона при затриманні у підозрюваного ОСОБА 4. Проте в матеріалах службового розслідування стосовно нього інформацію про належність телефона Iphone 8» із IMEI: (конфіденційна інформація) з абонентським телефону (конфіденційна інформація) громадянину ОСОБА 4 свідомо викривлено. Погрібний О.І. вважає, що членом комісії з проведення службового розслідування ОСОБА 1 свідомо змінено інформацію про належність номера телефону (конфіденційна інформація) не ОСОБА 4, а ОСОБА  3.

За таких обставин Погрібний О.І. вважає, що вилучений у ОСОБА 4 телефон марки Iphone  8» з номером (конфіденційна інформація) IMEI: (конфіденційна інформація) взагалі не може бути доказом вчинення ним дисциплінарного проступку.

Погрібний О.І. повідомив, що спілкувався з ОСОБА 3 за телефоном з абонентським номером (конфіденційна інформація) та просив врахувати вказану деталь, яку він не помітив раніше через неуважність.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, і юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом                                № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Крім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, зокрема Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Згідно зі статтею 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх копіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від                    будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Згідно з приписами статті 19 Кодексу при виконанні службових обов’язків прокурор має виконувати вимоги та суворо дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не допускати                         будь-яких проявів корупції, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, використовувати службові повноваження або службове становище у своїх приватних інтересах чи інтересах третіх осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою неправомірного впливу на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів, інших фізичних та юридичних осіб, вимагати та одержувати неправомірну вигоду, а також отримувати подарунки у випадках, не передбачених законодавством, а в разі надходження таких пропозицій зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до                    будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора,                         не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Згідно зі статтею 31 Кодексу у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм  моралі та поведінки.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від                      03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п.п. «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів прокуратури є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Частиною першою статті першої Закону України «Про запобігання корупції» роз’яснено, що приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до статті 22 цього Закону передбачено, що посадовим та службовим особам органів прокуратури забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, які забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Верховний Суд у рішенні від 18 лютого 2019 року (справа № 9901/721/18) наголосив, що правила професійної етики та поведінки прокурорів є обов’язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища.

До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Крім того, згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладенням основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, у будь-який час дотримуватись високих норм чесності.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII; проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором Декларації.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 встановлено, що кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку № 293.

Відповідно до пункту 1 Правил заповнення та подання форми Декларації доброчесності прокурора, у Декларацію вносяться відомості за період з 01 січня року, що передує року подання, і по дату подання Декларації включно.

Згідно з вимогами пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111, який був чинним до 27 березня 2025 року та вимогами пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69 (далі – Порядок № 69) зазначення у Декларації завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень, використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб належить до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Оцінивши діяльність прокурора Погрібного О.І. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що підтверджується таким.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю                                 ознак вчинення прокурором Погрібним О.І. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумній у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленими Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Тому, зазначені у дисциплінарній скарзі дії прокурора Погрібного О.І. слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження  Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики – як у службовій, так і в приватній сфері – що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Погрібний О.І. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону                    № 1697-VII на нього покладено обов’язки: неухильно дотримуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складників етичності прокурора.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Погрібний О.І. не повинен: допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Скаржник пов’язує факт вчинення Погрібним О.І. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне (два і  більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики з тим, що прокурор Погрібний І.О. у своїй службовій діяльності проявив недоброчесність; порушив обмеження щодо особистих зв’язків та взаємовідносин, що можуть скомпрометувати звання прокурора допустив прояви, які можуть створювати враження корупційних. Зокрема Погрібний О.І. вступив у позаслужбові стосунки з громадянином ОСОБА 3 та під час особистого спілкування у месенджері «Signal» обговорював і планував вчинення незаконних дій із зняття військовозобов’язаних осіб з розшуку, а також здійснення впливу на службових осіб ТЦК та СП з метою отримання неправомірної вигоди за внесення ними недостовірних даних до реєстра «Оберіг», та пов’язаного з цим внесенням до Декларації недостовірних відомостей.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що Погрібний О.І. у поясненнях від 12 серпня 2025 року, 27 жовтня 2025 року не заперечував факт переписки у месенджері «Signal» з ОСОБА 3, якому належить номер телефону (конфіденційна інформація), стверджував про належність цього номеру саме ОСОБА 3, підтверджував надсилання йому ОСОБА 3 фотографій документів невідомих йому осіб, зокрема паспортів, ІПН, витягу з резерву+, документів про освіту, отримання ним грошових коштів, водночас надавав власне тлумачення змісту цієї переписки.

Разом з тим у додаткових поясненнях від 23 лютого 2026 року, які підтримав під час засідання, зазначив, що абонентський номер телефону (конфіденційна інформація) не належить ОСОБА 3, був вилучений під час кримінального провадження № (конфіденційна інформація) у іншої особи, тому взагалі не може бути доказом вчинення ним дисциплінарного проступку. Спілкування з ОСОБА 3 він здійснював за номером телефона (конфіденційна інформація).

Комісія враховує пояснення прокурора Погрібного О.І. в частині того, що у протоколі попереднього огляду речей та предметів від 15 травня 2025 року, проведеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) зазначено про проведення огляду мобільного телефону марки Iphone 8» із IMEI: (конфіденційна інформація) з абонентським номером телефону (конфіденційна інформація), який було вилучено у громадянина ОСОБА 4 та те, що у протоколі вказано IMEI мобільного телефону, який складається із 13, а не 15 цифр.

Водночас Комісія, вивчивши матеріали дисциплінарного провадження з’ясувала, що з наданих під час перевірки у дисциплінарному провадженні матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація)_ телефон Iphone 8 із IMEI: (конфіденційна інформація) (номер телефону (конфіденційна інформація) вилучено на підставі долученої на засіданні Комісії представником скаржника 1 ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у справі № (конфіденційна інформація) від 31 березня 2025 року, саме у ОСОБА 3 під час обшуку автомобіля, яким останній користувався.

Комісія звертає увагу, що дисциплінарна відповідальність є окремим / самостійним видом юридичної відповідальності, що за своєю суттю та юридичною природою суттєво відрізняється від кримінального провадження. Питання належності та допустимості доказів у кримінальному процесі визначені у статтях 85, 86 КПК України та вирішуються в межах кримінального провадження, при цьому оцінка доказам надається судом. У дисциплінарному провадженні оцінка належності та допустимості доказів отриманих у межах кримінального провадження не надається. Як вид відповідальності дисциплінарна відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, вона не тотожна кримінальній, а доказування має забезпечити достатній рівень переконливості, при цьому не досягаючи кримінального стандарту.

Враховуючи юридичну природу дисциплінарного провадження та юридично значимі наслідки дисциплінарної відповідальності Комісія надає оцінку доказам в контексті спростування чи доведення доводів, зазначених у дисциплінарній скарзі щодо ймовірності вчинення прокурором саме дисциплінарного проступку.

Таким чином Комісія критично оцінює пояснення прокурора Погрібного О.І. щодо неналежності та недопустимості, на його думку, у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) окремих доказів, зокрема протоколу попереднього огляду речей та предметів від 15 травня 2025 року, проведеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), оскільки така оцінка Комісією у дисциплінарному провадженні не може бути надана через відмінність предмету відповідальності (не кримінальна, а дисциплінарна відповідальність). Окрім того оцінка даних фактів також не надана і судом у кримінальному провадженні, а тому твердження прокурора є передчасними та підлягають вирішенню в межах кримінального процесу.

Окрім того Комісія бере до уваги, що Погрібний О.І. хоч і поставив під сумнів правильність зазначеного у протоколі попереднього огляду речей та предметів від 15 травня 2025 року, проведеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ІМЕІ телефону, вилученого у ОСОБА 3, та натомість прокурор визнав факт обміну повідомленнями та документами з ОСОБА 3 та не заперечував щодо правильності відображення змісту переписки, яка була отримана в результаті огляду телефону Iphone  8 з номером (конфіденційна інформація) IMEI: (конфіденційна інформація).

Доводи Погрібного О.І. щодо того, що переписка моделювала ситуації, які ймовірно могли б відбутись але не існували насправді та гри в “мафію” у переписці Комісія не сприймає як переконливі, а вбачає їх такими, що мають на меті введення Комісії в оману та переслідують мету уникнення дисциплінарної відповідальності. Із переписки Погрібного О.І. з ОСОБА 3 убачається, що Погрібний О.І. чітко розумів контекст розмови із ОСОБА 3, а також мету пересилання вищевказаних документів, їх спілкування стосувалось отримання неправомірної вигоди за вчинення дій щодо впливу на службових осіб органів державної влади з метою внесення недостовірних даних до реєстра «Оберіг» щодо зняття осіб із розшуку. При цьому, Погрібний О.І. не тільки жодного разу не відмовив ОСОБА 3 на його пропозицію вчинення вищевказаних незаконних дій, але і сам особисто корегував дії ОСОБА 3 щодо отримання необхідних документів від ОСОБА 5, ОСОБА 6 та інших. Більш того сам надсилав документи військовозобов’язаних ОСОБА 3, водночас пояснити Комісії яким чином їх отримав не зміг.

На підтвердження цьому слугує інформація Львівського обласного ТКЦ та СП від 14 серпня 2025 року щодо обліку, статус військовозобов’язаних ОСОБА 5, ОСОБА 6, ОСОБА 9, а саме щодо відстрочки, розшуку, зняття з обліку, а також усіх змін, внесених до реєстра «Оберіг» із зазначенням часу, дат, підстав.

Наведена інформація підтверджує той факт, що зняття указаних осіб з розшуку в зазначений період з 14 березня 2025 року до 05 квітня 2025 року може бути пов’язане з діями Погрібного О.І. та ОСОБА 3, оскільки вказані події збігаються з датами листування в месенджері «Signal», під час яких ОСОБА 3 та Погрібний О.І. обговорювали порядок реалізації своїх домовленостей та надсилали документи зазначених військовозобов’язаних.

Таким чином, така послідовність подій – листування щодо можливих протиправних планів та фактичне зняття військовозобов’язаних з розшуку в ті самі дати, у сукупності свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати про позаслужбові протиправні стосунки прокурора Погрібного О.І. та ОСОБА 3.

Крім того, Комісія критично оцінює твердження ОСОБА 3 і Погрібного  О.І. щодо отримання грошей у борг від ОСОБА 11 та їх повернення йому через посередництво Погрібного О.І. у період березня-квітня 2025 року. Зокрема, і Погрібний О.І. і ОСОБА 3 стверджують, що грошові кошти ОСОБА 3. повертав ОСОБА 11 двічі, при цьому є розбіжності у сумах, які нібито повертав ОСОБА 3. У своїх поясненнях ОСОБА 3 повідомив, що віддавав гроші двічі по 3500 доларів США. При цьому із переписки Погрібного О.І. та ОСОБА 3 вбачається, що сума грошових операцій зазначена у переписці була у розмірах 6 тис. доларів США та 985 доларів США. Зазначені суми підтверджував і Погрібний О.І. у поясненнях від 12 серпня 2025 року.

Стосовно доводів скаржника 2 про внесення Погрібним О.І. недостовірних твердження до Декларації Комісія зазначає наступне.

Зміст перевірки доброчесності прокурора полягає в тому, щоб встановити, чи здатний прокурор повідомити в Декларації про себе достовірні відомості, навіть якщо вони висвітлюють його поведінку як негативну.

Погрібний О.І. 19 березня 2025 року подав Декларацію з 01 січня 2024 року до 19 березня 2025 року, тобто за період, у який він вступив у позаслужбові стосунки з громадянином ОСОБА 3 та під час особистого спілкування у месенджері «Signal» обговорював та планував вчинення незаконних дій із зняття військовозобов’язаних осіб з розшуку, а також здійснення впливу на службових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з метою отримання неправомірної вигоди за внесення ними недостовірних даних до ІКС «Оберіг».

З огляду на це, Погрібний О.І. у пунктах 1, 5, 6 розділу ІІ Декларації повинен був не підтвердити твердження про те, що ним не вчинялися дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також, що ним не використовувався статус займаної посади та пов’язані з цим можливості у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб, а у графі «Додаткові відомості» навести додаткові відомості з приводу протиправним службових стосунків.

Незважаючи на це, Погрібний О.І. підтвердив ці твердження, тобто вніс до Декларації недостовірні відомості.

З урахуванням встановлених обставин Комісія вважає про доведеність факту, що Погрібний О.І., обіймаючи посаду прокурора, знав і розумів обов’язкові вимоги до прокурора, передбачені статтею19 Закону № 1697-VII, статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції», проте діяв усупереч вимог чинного законодавства, вступив у позаслужбові стосунки з громадянином ОСОБА 3 та під час особистого спілкування у месенджері «Signal» обговорював і планував вчинення незаконних дій із зняття військовозобов’язаних осіб з розшуку, а також здійснення впливу на службових осіб ТЦК та СП з метою отримання неправомірної вигоди за внесення ними недостовірних даних до реєстра «Оберіг», чим дискредитував себе як представника прокуратури та завдав шкоди авторитету органів прокуратури.

Поведінка Погрібного О.І. є неприпустимою та жодним чином не сприяє утвердженню статусу прокурора як високоморальної особи в очах сторонніх осіб та загалом подає негативний приклад неналежної поведінки працівника правоохоронного органу, а також не сприяє підвищенню авторитету органів прокуратури в цілому.

Таким чином, Погрібний О.І., діючи всупереч вимог пунктів 2, 10  частини першої статті 3, частин третьої, четвертої статті 19 Закону № 1697-VII,  статей 11, 16, 19, 21, 31 Кодексу порушив правила прокурорської етики щодо недопущення поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, вступив у період з 01 березня до 08 квітня 2025 року у позаслужбові стосунки із використанням службових повноважень (службового становища) з метою можливого одержання неправомірної вигоди, а подавши 19 березня 2025 року Декларацію із зазначенням у ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень, порушив вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої, частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII, пунктів 2-4 розділу ІІ Порядку № 293, тобто вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачена пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Погрібним О.І. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

− відомостями, викладеними у дисциплінарних скаргах скаржника 1 та скаржника 2;

− висновком і матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Погрібного О.І. Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону;

− копією довідки про результати таємної перевірки доброчесності прокурора Погрібного О.І. від 13.10.2025;

− поясненнями Погрібного О.І.;

− іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Днем початку вчинення дисциплінарного проступку прокурором Погрібним О.І. слід вважати 01 березня 2025 року, коли між прокурором Погрібним О.І. та громадянином ОСОБА 3 розпочалася переписка у месенджері «Signal» на тему планування ними отримання неправомірної вигоди за вплив на службових осіб державної влади з метою втручання в реєстр «Оберіг» щодо зміни облікових даних військовозобов’язаних осіб, а завершення – 08 квітня 2025 року день завершення зазначеної переписки.

Враховано, що Погрібний О.І. у період з листопада 2025 року до березня                2026 року (включно) перебував на лікарняних та у відпустці понад 100 днів, таким чином строк для прийняття рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення, передбачений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII, не минув.

Дійшовши висновку про наявність у діях прокурора Погрібного О.І. дисциплінарного проступку та обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно нього, Комісія з огляду на вимоги частини третьої статті 48 цього Закону враховує очевидність і грубість допущеного порушення, характер та наслідки проступку, особу прокурора, ступінь його вини, відсутність усвідомлення своєї вини та належної реакції з боку прокурора, характеристику прокурора, у зв’язку з чим вважає, що такий проступок несумісний із подальшим перебуванням Погрібного О.І. на посаді в органах прокуратури.

Підстав для накладення більш м’якого стягнення Комісія не вбачає, оскільки застосування до прокурора Погрібного О.І. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення Комісія не встановила.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–113, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора  Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібного Олега Ігоровича та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копії рішення надіслати керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Погрібному О.І., керівнику Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.