26.03.2026
Рішення №172дп-26
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Керімова Ельвія Ільмієвича
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів
№172дп-26
26 березня 2026
Київ
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Керімова Ельвія Ільмієвича
Кваліфікаційно-дисциплінарна
комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О.,
членів Комісії: Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль
К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В.,
розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Керімова Ельвія Ільмієвича
(далі – прокурор Керімов Е.І.) у дисциплінарному провадженні
№ 07/3/2-1116дс-397дп-25,
У
С Т А Н О В И Л А:
1.
Відомості про прокурора, стосовно якого
здійснюється дисциплінарне провадження
Керімов Е.І.
в органах прокуратури працює з липня 2008 року, а із 04 березня 2025 року
перебуває на посаді прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської
області.
Присягу
прокурора склав 01 квітня 2014 року, із положеннями Кодексу професійної етики
та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів
27 квітня 2017 року (далі – Кодекс), ознайомився 04 березня 2025 року.
Керімов Е.І.
характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.
2. Відомості
щодо етапів дисциплінарного провадження
До Комісії
20 жовтня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Одеської
обласної прокуратури Сватка А.Г. (далі – скаржник) про вчинення прокурором
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Керімовим Е.І.
дисциплінарного проступку.
Підставою для
притягнення до дисциплінарної відповідальності в скарзі зазначено пункти 5, 6
частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня
2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII): вчинення
дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності,
неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів
прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Автоматизованою
системою розподілу дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мнишенко
Є.С., яка 29 жовтня 2025 року прийняла рішення про відкриття
дисциплінарного провадження № 07/3/2-1116дс-397дп-25.
Рішенням
Комісії від 18 грудня 2025 року № 573дп-25 продовжено строк перевірки
відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Керімова Е.І.
до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні №
07/3/2-1116дс-397дп-25 до 20 січня 2026 року.
За
матеріалами проведеної перевірки член Комісії Мнишенко Є.С.
25 лютого 2026 року склала висновок про наявність
дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передала на
розгляд Комісії. Далі скаржника та прокурора Керімова Е.І. належним чином
повідомлено про час і місце засідання Комісії.
13 березня
2026 року прокурор Керімов Е.І. на засідання Комісії не з’явився, попередньо направив
листа з проханням про перенесення засідання у зв’язку із необхідністю
ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження.
Комісія 13
березня 2026 року перенесла розгляд висновку на 26 березня 2026 року
та на виконання пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що
здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення) прийняла протокольне
рішення про продовження строку його розгляду на один місяць.
Далі
скаржника та прокурора повторно своєчасно й належним чином повідомлено про час
і місце проведення засідання Комісії.
На засідання
Комісії, яке відбулось 26 березня 2026 року, прокурор Керімов Е.І.
повторно не з’явився, попередньо направив клопотання з проханням перенести
засідання у зв’язку із необхідністю участі у судовому засіданні в апеляційному
суді Одеської області у справі № 523/20851/25 та клопотання щодо виклику
колишнього керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1
та заступника керівника ОСОБА_2 для надання пояснень.
За вказаних
обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47
Закону України «Про прокуратуру» від 14
жовтня 2014 року (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення
про розгляд висновку за відсутності прокурора. У задоволенні клопотання прокурора
Керімова Е.І. Комісія відмовила, керуючись положеннями пунктів 38, 111
Положення.
Від скаржника
у засіданні взяв участь заступник начальника відділу кадрової роботи та
державної служби Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3, який доводи викладені в
дисциплінарній скарзі підтримав і просив притягнути Керімова Е.І. до
дисциплінарної відповідальності.
Упродовж
засідання представник скаржника – прокурор ОСОБА_3 заявив усне клопотання про
долучення до матеріалів дисциплінарного провадження доказів, а саме: копій
вироку Чорноморського міського суду Одеської області від 03 березня 2026 року у
справі № 501/298/26; актів про відсутність Керімова Е.І. на робочому місці
з 29 грудня 2025 року до 24 березня 2026 року; табелів
обліку використання робочого часу Керімова Е.І. упродовж січня – березня
2026 року; наказів про відсторонення Керімова Е.І. від посади від 14
жовтня 2025 року, від 11 грудня 2025 року, від 07 січня 2026 року та від 18
березня 2026 року, яке Комісія задовольнила на підставі пункту 111 Положення.
3.
Зміст дисциплінарної скарги
Скаржник
вказав про те, що під час розслідування кримінального провадження №
(конфіденційна інформація) від 30 липня 2025 року за ознаками кримінального
правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу
України (далі – КК), прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської
області Керімова Е.І. затримано в порядку ст. 208 Кримінального-процесуального
кодексу України (далі – КПК) та 09 жовтня 2025 року повідомлено про підозру у
вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Пересипським
районним судом міста Одеси ухвалами від 10.10.2025 Керімову Е.І. обрав
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі
1 514 000 грн, і відсторонив від посади прокурора Чорноморської окружної
прокуратури Одеської області.
Також
зазначено, що другий слідчий відділ територіального управління Державного бюро
розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному проваджені № (конфіденційна
інформація) від 30.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом вимагання службовими особами
правоохоронних органів Одеської області неправомірної вигоди від громадянина за
не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
У вказаному
кримінальному провадженні Керімову Е.І. повідомлено про підозру у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а
саме одержання неправомірної вигоди за вчинення заходів процесуального впливу у
кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 17.07.2025 за ч. 1
ст. 286 КК України.
За таких
обставин скаржник вважає, що в діях прокурора Керімова Е.І. наявні ознаки
дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43
Закону № 1697-VII: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть
викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у
чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення
правил прокурорської етики.
4. Обставини, встановлені під час
дисциплінарного провадження
Заслухавши
доповідача – члена Комісії Мнишенко Є.С., письмові пояснення прокурора Керімова
Е.І., доводи представника скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали
перевірки, Комісія встановила таке.
Процесуальний керівник групи прокурорів у кримінальному
провадженні № (конфіденційна інформація) – прокурор першого відділу
процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних
провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань
Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 30.07.2025 надав дозвіл членам Комісії на
використання та розголошення відомостей із матеріалів кримінального провадження
№ (конфіденційна інформація) під час здійснення дисциплінарного
провадження стосовно прокурора Керімова Е.І.
Аналогічний дозвіл отримала Комісія від прокурора у
кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).
4.1. Інформація із матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна
інформація)
Прокурори
управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих
територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної
прокуратури здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у
кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 30.07.2025 за
ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під
час досудового розслідування встановлено, що працівники Одеської обласної
прокуратури спільно з працівниками Управління Служби безпеки України в Одеській
області (далі – УСБУ в Одеській області) та Другого слідчого відділу ТУ ДБР у
м. Миколаєві 08.10.2025 викрили прокурора Чорноморської окружної прокуратури
Одеської області Керімова Е.І., який через адвоката вимагав від фігуранта
кримінального провадження неправомірну вигоду на суму 7 тис. доларів США за
непритягнення до кримінальної відповідальності.
У
результаті вивчення матеріалів кримінального провадження, дотримуючись вимог
ст. 222 КПК України, установлено, що підставою для реєстрації кримінального
провадження стали матеріали УСБУ в Одеській області від 30.07.2025 щодо
виявлення факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.
368 КК України, а саме заява громадянина ОСОБА_5 від 29.07.2025 про те, що він
став учасником дорожньо-транспортної пригоди та що слідчий поліції вимагав у
нього неправомірну вигоду за непритягнення до кримінальної відповідальності.
Під
час допиту як свідка ОСОБА_5 підтвердив інформацію, викладену у зверненні, про
те, що слідчий ОСОБА_6 вимагав у нього неправомірну вигоду, та надав для огляду
власний мобільний телефон. Під час огляду вказаного телефону виявлено факт
телефонних з’єднань із номером абонента +конфіденційна інформація «конфіденційна
інформація», який, як встановлено, належить ОСОБА_6.
Надалі,
під час розслідування отримано інформацію, що слідчий ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в
Одеській області ОСОБА_6 має намір залучити до протиправної діяльності, спрямованої
на отримання неправомірної вигоди адвоката ОСОБА_7.
Із
метою фіксування кримінального правопорушення проведено низку слідчих та
оперативно-розшукових дій, за результатами яких зафіксовано факт спілкування ОСОБА_5
зі слідчим ОСОБА_6, адвокатом ОСОБА_7 і передання останньому 08 жовтня 2025
року грошей на суму 7000 доларів США. Після отримання вказаної суми коштів ОСОБА_7
повідомив працівникам правоохоронного органу, що гроші він повинен передати
прокурору Чорноморської окружної прокуратури Одеської області
Керімову Е.І.
Відповідно
до протоколу огляду місця події від 08 жовтня 2025 року, який проведено з 14:01
до 14:53 за участю ОСОБА_7, у останнього вилучено 68 аркушів, подібних до доларів
США та 2 купюри по 100 доларів США.
Після
отримання вказаної інформації 08 жовтня 2025 року слідчого ОСОБА_6 та прокурора Керімова Е.І. затримано на підставі ст. 208 КПК України.
Під
час огляду мобільного телефона ОСОБА_6 зафіксовано наявність дзвінків у месенджері
«WhatsApp», а саме 03 серпня 2025 року, 02 жовтня 2025 року та 08 жовтня 2025
року з абонентом +(конфіденційна інформація), який належить ОСОБА_5, і 08
жовтня 2025 року з абонентом +(конфіденційна інформація), на ім’я «конфіденційна інформація», яким є
Керімов Ельвій Ільмієвич.
За
наявною інформацією підозрюваний Керімов Е.І. відмовився від надання показань.
Під час
службового розслідування прокурор Керімов Е.І. відмовився від надання пояснень.
Окрім того, із матеріалів кримінального провадження
встановлено, що після реєстрації кримінального провадження за фактом
дорожньо-транспортної пригоди, але не пізніше 30 липня 2025 року, у Керімова
Е.І. виник умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від учасника
ДТП – водія автомобіля «BMW X5» ОСОБА_5.
Із цією метою, враховуючи займану посаду, досвід роботи
в правоохоронних органах і значне коло знайомств, для реалізації свого плану
Керімов Е.І. залучив слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській
області ОСОБА_6 і вступив у позаслужбові стосунки зі своїм знайомим – адвокатом
Ради адвокатів Одеської області ОСОБА_7.
На виконання
плану слідчий ОСОБА_6 висловив ОСОБА_5 вимогу про надання неправомірної
вигоди у розмірі 7000 доларів США за вжиття заходів процесуального впливу у
кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 17.07.2025 за ч. 1
ст. 286 КК України.
Отримані кошти ОСОБА_5 передав іншій особі, яка не була
обізнана про намір Керімова Е.І., адвокату ОСОБА_7.
Згідно з протоколом огляду місця події від 08 жовтня 2025 року, який
проведено з 14:01 до 14:53 за участю ОСОБА_7, і під час якого в останнього
вилучено 68 аркушів, подібних до доларів США та 2 купюри по 100 доларів США.
Відповідно до протоколу огляду від 08 жовтня 2025 року мобільного
телефона ОСОБА_7, під час якого зафіксовано наявність дзвінків 17 липня 2025
року та 08 жовтня 2025 року з Керімовим Е.І., а також листування 08 жовтня 2025
року з останнім, із тексту якого вбачається, що на повідомлення ОСОБА_7 о 13:59
– «конфіденційна інформація», Керімов Е.І. о 14:01 відповів повідомленням «конфіденційна
інформація».
Згідно з поясненнями слідчого ОСОБА_6, під час досудового
розслідування кримінального провадження № (конфіденційна інформація) від 17
липня 2025 року за ч. 1 ст. 286 КК України прокурор Чорноморської окружної
прокуратури Керімов Е.І. висунув йому вимогу повідомити ОСОБА_5 про
необхідність передати знайомому Керімова Е.І. – адвокату ОСОБА_7 грошові кошти на
суму 7000 доларів США за закриття кримінального провадження, а також на
виконання вказівки Керімова Е.І. передати ОСОБА_5 технічний паспорт на
автомобіль.
Відповідно до пояснень адвоката ОСОБА_7 прокурор
Керімов Е.І. фактично ініціював зустріч із фігурантом кримінального провадження
ОСОБА_5, постійно цікавився результатами їхнього спілкування та 08 жовтня 2025
року надав вказівку зустрітись з ОСОБА_5 і забрати гроші. Грошові кошти на суму
7000 доларів США він отримав від ОСОБА_5 саме для Керімова Е.І. і на вимогу
останнього. Після зустрічі з ОСОБА_5 і отримання грошей, Керімов Е.І. наказав йому
перерахувати гроші та сказав, що повинно бути 7000 доларів США. На його
смс-повідомлення із зазначенням, що сума становить 7 тисяч, Керімов Е.І.
відповів «конфіденційна інформація», після чого передзвонив і сказав, що
необхідно зустрітися.
08 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна
інформація) в порядку ст. 208 КПК України Керімова Е.І. затримано та 09
жовтня 2025 року йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.
Зокрема, Керімова Е.І. підозрють у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні
службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для
себе за вчинення цією службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну
вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого
за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної
вигоди.
Підозрюваний Керімов Е.І. відмовився від надання будь-яких показань
у межах вказаного кримінального провадження, користуючись приписами статті 63 Конституції
України.
Пересипський районний суд міста Одеси ухвалами від 10 жовтня 2025
року Керімову Е.І. обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із
визначенням застави у розмірі 1 514 000 грн, і відсторонив його від посади
прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області.
4.2. Обставини, встановлені під час службового
розслідування
Відповідно до наказу
керівника Одеської обласної прокуратури від
09 жовтня 2025 року № 300 проведено службове розслідування стосовно прокурора
Керімова Е.І. щодо можливого вчинення ним дій, що містять ознаки кримінального
правопорушення, зокрема й корупційного, або правопорушення, пов’язаного з
корупцією, а також вчинення інших дій, що порочать звання прокурора і можуть
викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у
чесності та непідкупності органів прокуратури.
Із пояснень,
які надав керівник Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1, установлено, що 08 жовтня 2025 року о 14:00
його разом із першим заступником керівника Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_2
і прокурором Чорноморської окружної прокуратури Керімовим Е.І. викликали
до Одеської обласної прокуратури.
Приблизно о
19:00 перебуваючи на другому поверсі в приміщенні Одеської обласної прокуратури,
розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Італійська 3. співробітниками ТУ
ДБР розташованого в м. Миколаєві, під
час розслідування кримінального провадження № (конфіденційна інформація) у
порядку ст. 208 КПК України затримано прокурора Чорноморської окружної
прокуратури Керімова Е.І. за підозрою у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Щодо можливого
отримання неправомірної вигоди прокурором Керімовим К.Е. йому нічого не
відомо.
Із пояснень, які надала перший заступник керівника Чорноморської окружної
прокуратури ОСОБА_2 встановлено, що 08 жовтня 2025 року близько 15:00 їй на
мобільний телефон зателефонував керівник окружної прокуратури ОСОБА_1 та
зазначив, щоб вона та Керімов Е.І. прибули до Одеської обласної прокуратури,
оскільки їх усіх викликає керівництво обласної прокуратури. На її запитання з
якого питання викликають, керівник нічого не пояснив.
Після цього вона зателефонувала Керімову Е.І. і повідомила його про
необхідність з’явитися до обласної прокуратури. Вони одразу виїхали кожен на
своєму транспортному засобі.
Далі, близько о 19:00, слідчий склав протокол про затримання Керімова Е.І.,
під час оголошення якого їй стало відомо про кваліфікацію кримінального
правопорушення, а саме за ч. 3 ст. 368 КК України.
Жодними відомостями щодо можливої причетності Керімова Е.І. до вчинення
протиправних дій вона не володіла та не володіє.
Прокурор
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 пояснив, що відповідно
до Єдиного реєстру досудових розслідувань із 18.07.2025 його призначено до
складу групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у
кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 17.07.2025.
Керівник
органу прокуратури групу прокурорів визначив у складі прокурорів Чорноморської
окружної прокуратури Керімова Е.І. (старший прокурор, який керуватиме діями
інших прокурорів), ОСОБА_8 і ОСОБА_9.
Водночас, повноваженнь передбачених статтею 36 КПК України чи інших
повноважень, передбачених цим Кодексом, у зазначеному кримінальному провадженні
він фактично не здійснював і будь-яких доручень або вказівок з боку старшого
групи прокурорів не отримував.
Про факти
втручання чи вплив на стан слідства з боку органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та
інших фізичних осіб у цьому кримінальному провадженні йому не відомо. У
позаслужбові стосунки щодо розслідування цього провадження не вступав і про
такі факти нічого невідомо.
З прокурором
Керімовим Е.І. у нього службові стосунки. Зі слідчим слідчого відділу поліції №
1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6, в провадженні якого перебуває
кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) від 17.07.2025 за ч. 1 ст.
286 КК України, у нього також суто службові стосунки.
Про факти
неправомірних дій вказаних осіб йому нічого не відомо.
Управління нагляду
за додержанням законів Національною поліцією України Одеської обласної
прокуратури в межах службового розслідування надало таку інформацію.
Слідче
відділення відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП
в Одеській області за процесуального керівництва Чорноморської окружної прокуратури
здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна
інформація) від 17.07.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України за фактом
дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.07.2025 на вул. Олександрійській у
м. Чорноморську за участі мопеда «Honda dio 27» і автомобіля «BMW X5»,
внаслідок якої пасажирка мопеда ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження.
Відповідно до постанови керівника Чорноморської окружної
прокуратури від 18 липня 2025 року для здійснення процесуального керівництва у
вказаному провадженні визначено групу прокурорів у складі прокурорів окружної
прокуратури Керімова Е.І. (старший групи), ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Установлено, що 06 жовтня 2025 року у кримінальному
проваджені слідчий призначив проведення комплексної інженерно-технічної та
фототехнічної експертизи. Відповідну постанову та матеріали кримінального
провадження отримав Одеський НДЕКЦ МВС України 08 жовтня 2025 року.
Перевірити повноту використання Керімовим Е.І. повноважень
прокурора, визначених ст. 36 КПК України у кримінальному провадженні № (конфіденційна
інформація), наразі не виявилося можливим, тому що матеріали досудового
розслідування знаходяться в експертній установі.
Водночас,
порушуючи п. 11.12 наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309, прокурор
Керімов Е.І. не забезпечив накопичення документів (копій документів) у наглядовому
провадженні в порядку, яке містить лише копію витягу з ЄРДР, копію повідомлення
прокурору про початок досудового розслідування, копію постанови про призначення
групи прокурорів та дві копії ухвал слідчих суддів, роздрукованих із Єдиного
реєстру судових рішень.
Також порушуючи
ч. 14 ст. 615 КПК України, останній не забезпечив зберігання матеріалів
кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких триває в умовах воєнного
стану, в електронній формі у дізнавача, слідчого чи прокурора.
Відповідно до
статистичних даних ІАС «ОСОП» станом на 15 жовтня 2025 року вказівок у
кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) не надано.
За
результатами службового розслідування комісія зі службового розслідування
встановила факт одноразового грубого порушення прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області
Керімовим Е.І. правил прокурорської етики та вчинення дій, що порочать звання
прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності,
у чесності та непідкупності органів прокуратури.
4.3. Інші обставини, встановлені під час перевірки в дисциплінарному
провадженні
Відповідно до
частини четвертої статті 46 Закону № 1697-VII та пункту 102 Положення в
разі виявлення під час перевірки інших обставин,
що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної
відповідальності, інформацію про це потрібно відобразити у висновку члена
Комісії за результатами перевірки.
Відповідно до листа Одеської обласної прокуратури від 02
січня 2026 року № 07/3-10вх-26, Пересипський районний суд міста Одеси ухвалою
від 10 жовтня 2025 року Керімова E.І. відсторонив від посади прокурора
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області до 10 грудня 2025 року. При
цьому згідно з ухвалою суду перебувати на робочому місці йому не заборонено.
На виконання вказаної ухвали суду наказом керівника
обласної прокуратури від 14 жовтня 2025 року № 2509к Керімова Е.І. відсторонено
від посади прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області
строком до 10 грудня 2025 року зі збереженням заробітної плати.
Надалі Пересипський районний суд міста Одеси ухвалою від 05
грудня 2025 року продовжив відсторонення Керімова E.I. від посади прокурора
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області до 08 січня 2026 року.
Ухвалою суду перебування на робочому місця не заборонено.
На виконання цієї ухвали наказом керівника обласної
прокуратури від 11 грудня 2025 року № 3106к Керімова Е.І. відсторонено від
посади прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області строком до
08 січня 2026 року зі збереженням заробітної плати.
Згодом Пересипський районний суд міста Одеси ухвалою від 06
січня 2026 року продовжив відсторонення Керімова E.I. від посади прокурора
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області до 06 березня 2026 року.
Відповідно до ухвали суду перебування на робочому місця не заборонено.
На виконання цієї ухвали наказом керівника обласної
прокуратури від 07 січня 2026 року № 38к Керімова Е.І. відсторонено від посади
прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області строком до 06
березня 2026 року зі збереженням заробітної плати.
Надалі Пересипський районний суд міста Одеси ухвалою від 06
березня 2026 року продовжив відсторонення Керімова E.I. від посади прокурора
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області до 06 квітня 2026 року.
Згідно з ухвалою суду перебування на робочому місця не заборонено.
На виконання цієї ухвали наказом керівника обласної
прокуратури від 18 березня 2026 року № 38к Керімова Е.І. відсторонено від
посади прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області строком до
06 квітня 2026 року зі збереженням заробітної плати.
Відповідно до даних вебпорталу електронних послуг
Пенсійного фонду України в період з 14 жовтня 2025 року до 17 жовтня 2025 року,
з 22 жовтня 2025 року до 24 жовтня 2025 року, з 25 жовтня 2025 року до 29
жовтня 2025 року та з 30 жовтня 2025 року до 31 жовтня 2025 року Керімов Е.І.
був тимчасово непрацездатним.
Водночас, відомостей щодо тимчасової непрацездатності
Керімова Е.І. із 20 жовтня 2025 року до 21 жовтня 2025 року немає, проте на
робочому місці у Чорноморській окружній прокуратурі Одеської області,
розташованій за адресою: вул. Віталія Шума, буд. 9/102Н, м. Чорноморськ,
Одеська область, вказаний прокурор не перебував.
31 жовтня 2025 року на адресу електронної пошти Чорноморської
окружної прокуратури Одеської області та 03 листопада 2025 року на адресу
Одеської обласної прокуратури надійшли звернення Керімова E.I. від 30 жовтня 2025
року про те, що він звернувся до суду із заявою про розʼяснення ухвали щодо
відсторонення його від посади, у звʼязку з чим просить не кваліфікувати його
відсутність на роботі як прогул.
Водночас Пересипський районний суд міста Одеси ухвалою від
29 жовтня 2025 року (справа № 523/20851/25) у задоволенні заяви Керімова Е.І.
від 28 жовтня 2025 року про розʼяснення судового рішення відмовив.
Усупереч викладеному, із 03 листопада 2025 року Керімов
E.I. на робоче місце до Чорноморської окружної прокуратури Одеської області не
зʼявився, про нез’явлення керівництво окружної прокуратури не попередив,
причини відсутності на роботі не пояснив.
За результатами розгляду вказаного звернення Одеська
обласна прокуратура 06 листопада 2025 року Керімову E.I. повідомила, що згідно
з наказом керівника обласної прокуратури від 14 жовтня 2025 року його
відсторонено від посади до 10 грудня 2025 року із збереженням заробітної плати
та зазначила про необхідність дотримання Правил внутрішнього службового
розпорядку.
Чорноморська окружна прокуратура Одеської області 06
листопада 2025 року Керімову Е.I. також роз’яснила про те, що відсторонення від
посади не звільняє прокурора від обов’язку дотримуватися вимог службової
дисципліни, з’являтися на роботу у робочий час і виконувати доручення керівника
органу прокуратури. Повідомлено про те, що безпідставна відсутність на роботі
може бути розцінена як порушення службової дисципліни та стати підставою для
службової перевірки відповідно до Інструкції про порядок проведення службових
розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора
від 16.06.2021 № 202.
Зазначені відповіді 06 листопада 2025 року надіслано
Керімову Е.І. на вказану ним у зверненні адресу електронної пошти: (конфіденційна
інформація).
Утім, після надіслання Керімову Е.І. вказаних відповідей
із роз’ясненням правових наслідків його невиходу на роботу, він до
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області не прибув.
Крім того, Керімова Е.I. двічі викликали до Одеської
обласної прокуратури для надання пояснень щодо причин відсутності на робочому
місці.
Однак на виклики він не з’явився, причини нез’явлення не
повідомив, пояснення не надав.
Ураховуючи, що в період з 20 жовтня 2025 року по 21
жовтня 2025 року, а також з 03 листопада 2025 року дотепер (станом на 24
березня 2026 року) Керімов E.I. не з’являється на роботі, складено акти (у
період з 03 листопада 2025 року і до 24 березня 2026 року) про його відсутність
на робочому місці та здійснено відповідне табелювання робочого часу.
5. Пояснення прокурора
Під
час проведення перевірки відповідно до вимог Закону № 1697-VII та
Положення, прокурору Керімову Е.І. надіслано запит для отримання інформації,
необхідної для перевірки доводів, викладених у дисциплінарній скарзі, однак він
не скористався передбаченим правом і пояснень під час перевірки не надав.
6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви
прийнятого висновку
Відповідно до
частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі,
в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Згідно із
частиною четвертою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише
на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати
поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити
авторитету прокуратури.
Згідно з
підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання
корупції» посадові та службові особи органів прокуратури є суб’єктами, на яких
поширюється дія цього Закону.
Статтею 22
Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадовим та
службовим особам органів прокуратури забороняється використовувати свої
службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою
одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Відповідно до
статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, під час виконання
службових обов’язків прокурор має виконувати вимоги та суворо дотримуватися
обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не
допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі вступати у позаслужбові
стосунки з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;
використовувати службові повноваження або службове становище у своїх приватних
інтересах чи в інтересах третіх осіб, у тому числі використовувати свій статус
та інформацію про місце роботи з метою неправомірного впливу на службову
діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади,
органів місцевого самоврядування чи суддів, інших фізичних та юридичних осіб;
вимагати та одержувати неправомірну вигоду, а також отримувати подарунки у
випадках, не передбачених законодавством, а в разі надходження таких пропозицій
зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання
корупції.
Частинами
першою та другою статті 11 Кодексу визначено, що прокурор повинен постійно
дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю
доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним
виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та
зміцненню довіри громадян до неї. Під час виконання службових обов’язків
прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки,
спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання
приватного інтересу, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури.
Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для
прокурора (стаття 16 Кодексу).
У статті 21
Кодексу визначено, що прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і
ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність
виконання професійних обов’язків, дискредитувати його як представника
прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити
його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний
резонанс.
Пунктами 1, 3
Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим
конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження
з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року),
наголошено, що особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні
мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та
кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи
найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя,
завжди зберігають честь та гідність своєї професії.
Згідно зі
змістом пункту 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої
безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків
Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать
звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості
та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать
протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових
повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь
своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Верховний Суд у
рішенні від 18 лютого 2019 року (справа № 9901/721/18) наголосив, що
правила професійної етики та поведінки прокурорів є обов’язковими для
прокурорів під час виконання своїх службових обов’язків та поза службою.
Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити
враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою
використання службових повноважень або службового становища. До дій, що
порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності,
неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів
прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки –
використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та
пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або
приватних інтересів третіх осіб.
Окрім того,
згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладенням основних
обов’язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23
квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність
професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої
професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.
Частиною першою
статті 43 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурора може бути притягнуто до
дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і
можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності,
у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Діючи у межах
визначеної Законом № 1697-VII компетенції, Комісія не досліджує питання
доведеності вини Керімова Е.І. у вчиненні інкримінованого йому кримінального
правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в
його діях ознак дисциплінарного проступку у частині порушення норм професійної
етики. Також, Комісія також не вирішує питання щодо обґрунтованості
пред’явленого Керімову Е.І. повідомлення про підозру, а лише перевіряє
викладені у дисциплінарній скарзі доводи на предмет дотримання ним вимог, що
ставляться до посадових осіб органів прокуратури.
Наведене
кореспондується із правовими висновками Верховного Суду про те, що підстави
притягнення до кримінальної та дисциплінарної відповідальності є автономними
(постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі
№ 9901/383/18; рішення Касаційного адміністративного суду в складі
Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі № 9901/486/18).
Окрім того, у пункті 5 частини першої статті
64 Закону № 1697-VII передбачено, що повноваження прокурора зупиняються в разі
відсторонення від посади в порядку, передбаченому статтями
154-158 КПК України, — до скасування заходу забезпечення
кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади чи відповідної
ухвали або припинення дії такої ухвали.
Частиною другою
статті 64 Закону № 1697-VII передбачено, що на час відсторонення від посади,
відсторонення від виконання службових повноважень за прокурором зберігається
заробітна плата, а у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї
статті, йому можуть доручати завдання, виконання яких не впливає на
об’єктивність перевірки.
Відповідно
до статті 139 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України)
працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати
розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової
дисципліни.
Статтею 40
КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника
або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (в тому числі відсутності на
роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
У
КЗпП України не надано визначення поняттю «прогул», проте згідно з пунктом 24
Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами
трудових спорів» від 06 листопада 1992 року прогул –відсутність
працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин
безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
У
постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року у справі №235/5659/20
зазначив, що визначальним для притягнення працівника до дисциплінарної
відповідальності за прогул є не тільки встановлення факту відсутності
працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а також встановлення
поважності причин відсутності.
Правила
внутрішнього службового розпорядку визначають загальні положення організації
внутрішнього службового розпорядку прокурорів Одеської обласної прокуратури та
окружних прокуратур Одеської області, режиму і умов роботи, забезпечення
раціонального використання робочого часу, підвищення ефективності та якості
роботи. Правилами, зокрема, визначено тривалість робочого часу. І загалом
дотримання Правил є обов’язковим для всіх прокурорів.
Відповідно
до Правил внутрішнього службового розпорядку в Одеській обласній прокуратурі та
окружних прокуратурах Одеської області встановлено такий режим робочого часу і
відпочинку: початок роботи з 9 год упродовж робочого тижня; перерва на
обід з 13 год до 13 год 45 хв; кінець робочого дня в понеділок,
вівторок, середу та четвер – о 18 год, у п’ятницю – о 16 год 45 хв,
вихідні дні – субота та неділя.
Про
свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у
письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими
доступними способами.
У
разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на
робочому місці.
Прокурор
не пізніше наступного робочого дня після виходу на роботу повинен надати докази
поважності причини відсутності на роботі.
Оцінивши
поведінку Керімова Е.І. на предмет відповідності наведеним вимогам закону,
Комісія дійшла висновку про наявність у його діяннях порушень приписів чинного
законодавства.
Дисциплінарне
провадження стосовно прокурора Керімова Е.І. відкрито у зв’язку з можливим
вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у
об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності
органів прокуратури, а також одноразового грубого порушення правил
прокурорської етики.
Під час надання
оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в
межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим
фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора
складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.
Згідно зі
сталою практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати
протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його
неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором
своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 1697-VII та
іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване
дисциплінарне стягнення.
Тому зазначені в
дисциплінарній скарзі дії прокурора Керімова Е.І. треба розглядати через призму
їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових
актів.
Скаржник
пов’язав факт вчинення Керімовим Е.І. дій зі вступом у протиправні позаслужбові
стосунки та використанням свого статусу і пов’язаних з цим можливостей на
користь своїх приватних інтересів.
Водночас у постановах
Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19,
від 29 вересня 2021 року у справі № 9901/501/19 суд зазначив, що для
притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок, як
одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, потрібно установити,
зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури,
зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала
негативний громадський резонанс.
Так, із аналізу
дослідженої та узгодженої між собою інформації, отриманої в межах перевірки під
час дисциплінарного провадження, Комісія вважає, що зазначені факти підтверджено.
Комісія враховує, що слідчі другого слідчого відділу (з дислокацією
у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань,
розташованого у м. Миколаєві, здійснюють досудове розслідування у кримінальному
провадженні № (конфіденційна інформація) від 30 липня 2025 року за
ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою 3 статті
368 КК України за фактом вимагання службовими особами правоохоронних органів
Одеської області неправомірної вигоди від громадянина.
Варто
зазначити, що статус підозрюваного у кримінальному провадженні не змінює
правової кваліфікації дій прокурора в межах дисциплінарного провадження. Як
зазначив Верховний Суд у рішенні від 18 серпня 2022 року (справа
№ 640/18269/20), повідомлення про підозру є тільки формальним /офіційним
припущенням органу / посадової особи, який / яка проводить досудове
розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення
ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і
кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути
змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного,
однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії
кримінального провадження, твердити про її винуватість як доконаний факт не
можна.
Дисциплінарна
відповідальність є окремим / самостійним видом юридичної відповідальності і
вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної
відповідальності передбачає необхідність з’ясувати склад дисциплінарного
проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію
ті самі дії працівника прокуратури отримали в межах кримінального провадження
та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.
Комісія бере до уваги, що під час перевірки у дисциплінарному
провадженні та на засіданні Комісії було встановлено, що прокурор Керімов Е.І.
фактично ініціював зустріч адвоката ОСОБА_7 із фігурантом кримінального
провадження ОСОБА_5 через слідчого ОСОБА_6, впродовж тривалого часу цікавився
результатами їхнього спілкування та 08
жовтня 2025 року надавав вказівку адвокату ОСОБА_7 та слідчому ОСОБА_6 зустрітись
з ОСОБА_5, забрати та перерахувати грошові кошти на суму 7000 доларів США, які
в подальшому адвокат повинен був передати Керімову Е.І. Дані обставини доведено
поясненнями: слідчого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7, керівника Чорноморської
окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_1, першого заступника керівника
Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_2, прокурора Чорноморської окружної
прокуратури Одеської області ОСОБА_8 та
інших.
Прокурор Керімов Е.І. ініціював і
вступив у позаслужбові стосунки між
учасниками кримінального провадження, не запобіг, а навпаки, допустив
поведінку, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити
авторитету прокуратури. За усталеною практикою Комісії подібна поведінка
прокурорів є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності з
підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 43 Закону
№ 1697-VII.
У постанові Верховного Суду від 16
лютого 2019 року у справі № 9901/721/18 закладено правовий підхід,
відповідно до якого надано визначення дисциплінарних проступків за пунктами 5
та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
Зокрема, Верховний Суд вказав, що
правила професійної етики та поведінки прокурорів є обов’язковими для
прокурорів під час виконання своїх службових обов’язків та поза службою.
Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити
враження корупційних, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою
використання службових повноважень або службового становища. Прокурор
зобов’язаний уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин,
що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних
обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і
поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури.
До дій, що порочать звання
прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та
незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать,
зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх
службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей
на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Верховний Суд зазначав, що
протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових
повноважень або службового статусу та пов’язаних з цим можливостей на користь
своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, допущення
прокурором проявів, які можуть створити враження корупційних, правильно
кваліфіковані як дисциплінарні проступки прокурора, передбачені у пунктах 5, 6
частини першої статі 43 Закону № 1697-VII, оскільки такі дії дійсно порочать
звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості
та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубо
порушують правила прокурорської етики, які є основоположними нормами поведінки
прокурора.
Комісія звертає
увагу, що незалежно від сприйняття самим Керімовим Е.І. законності такого
спілкування чи реальності використання за його наслідками своїх службових
повноважень, службового статусу або пов’язаних із цим можливостей на користь
власних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, таке спілкування, поза
всяким сумнівом, створило враження корупційного та такого, що порочить звання
прокурора і може викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та
незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Згідно з правилами пункту 4
частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор
зобов’язаний дотримуватися правил прокурорської етики, зокрема не
допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може
зашкодити авторитету прокуратури.
Особливістю дисциплінарної
відповідальності прокурора є також те, що на нього покладено обов’язок
дотримуватися вимог Кодексу, а їх порушення має наслідком відповідальність,
встановлену законом (частина перша статті 33 Кодексу). Відповідно до змісту
частини другої цієї норми в разі систематичного (два і більше разів протягом
одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики
прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що
узгоджується також із положеннями пункту
6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
Поведінка
Керімова Е.І. є неприпустимою та жодним чином не сприяє утвердженню статусу
прокурора як високоморальної особи в очах сторонніх осіб і загалом подає
негативний приклад неналежної поведінки працівника правоохоронного органу, а
також не сприяє підвищенню авторитету прокуратури в цілому.
Отже, Керімов Е.І., маючи статус прокурора, усупереч
вимогам статті 19 Закону № 1697-VII, статей 22, 23 Закону
України «Про запобігання корупції», статей 19 та 21 Кодексу, грубо порушив
вимоги, які ставляться до професії прокурора, допустив протиправні позаслужбові
стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового
статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів.
Грубе
порушення правил прокурорської етики має місце, оскільки Керімов Е.І. проігнорував етичні
норми, які є основоположними нормами поведінки прокурора. Подібна поведінка
підриває як авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави загалом,
тому що прокурори під час здійснення своїх повноважень представляють державу.
Такі дії мають наслідком зростання рівня обурення в суспільстві діями органів
влади, провокують соціальні конфлікти.
Згідно
зі Стандартами професійної відповідальності та викладенням основних обов’язків
та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999
року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати
честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил
та етики їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм
чесності.
Події,
пов’язані із затриманням 08 жовтня 2025 року прокурора Керімова Е.І.,
позаслужбові зв’язки та повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, викликали
у медіа та мережі Інтернет суспільний резонанс, що, вочевидь, негативно
вплинуло на авторитет органів прокуратури:
https://alternatyva.org/2025/10/12/korupcziya-chornomorsk-za-povernennya-bmw-x5-ta-zakryttya-spravy-slidchogo-chashhyna-ta-prokurora-kerimova-pidozryuyut-u-habari-7000/.
Отже,
за своїм змістом проступок Керімова Е.І. є грубим, оскільки посягає на основи
функціонування прокуратури, моральні засади діяльності публічного службовця,
шкодить авторитету органів прокуратури та держави в цілому.
Інформацію,
яку надав скаржник під час засідання Комісії, і яка зазначена у вироку
Чорноморського міського суду Одеської області від 03 березня 2026 року у справі
№ 501/298/26, Комісія враховує лише в сукупності з іншими доказами та не може
надавати оцінки обставинам події, зазначеним у вироку, оскільки вирок
стосується дій інших осіб, і не мають статусу прокурора та щодо яких
дисциплінарні скарги до Комісії не надходили.
Відповідно
до частини четвертої статті 46 Закону № 1697-VII та пункту 102 Положення у разі
виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для
притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформацію про це потрібно
відобразити у висновку члена Комісії за результатами перевірки.
У
висновку члена Комісії, яка проводила перевірку в дисциплінарному провадженні
зазначено інші виявлені під час перевірки обставини, які можуть бути підставою
для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, тобто порушення Правил
внутрішнього службового розпорядку.
Доповідач
вважає, що прокурор Керімов Е.І. допустив порушення трудової дисципліни,
встановлені законодавством, зокрема Правилами внутрішнього службового
розпорядку, був відсутнім із 03 листопада 2025 року до 25 грудня 2025 року
на робочому місці без поважних причин, не повідомив безпосереднього керівника
та роботодавця про поважність відсутності на робочому місці. Скаржник підтримав доводи члена Комісії
Мнишенко Є.С. і надав Комісії докази відсутності Керімова Е.І. на робочому
місці.
З
огляду на вимоги КЗпП України та Правил внутрішнього службового розпорядку
Одеської обласної прокуратури прогул прокурором вважається вчиненим за
наявності сукупності таких обставин: відсутність на роботі у період часу, що
визначений правилами внутрішнього службового розпорядку як робочий, більше
трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня; неповідомлення
керівника про свою відсутність на робочому місці; відсутність на роботі не
через службові питання або без інших поважних причин.
Керімов
Е.І. допустив порушення трудової дисципліни, встановлені законодавством, зокрема
Правилами внутрішнього службового розпорядку.
Правила
внутрішнього службового розпорядку належать до публічної інформації та
розміщені у відкритому доступі на сайті Одеської обласної прокуратури за посиланням: https://od.gp.gov.ua/ua/documents.html?dir_id=114631&libid=.
Знання
та дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку, з якими прокурор
зобов’язаний ознайомитися самостійно, є частиною його професійних обов’язків.
Відповідно
до Правил внутрішнього службового розпорядку прокурор Керімов Е.І. повинен був
дотримуватися такого режиму роботи: початок роботи з 09 год упродовж
робочого тижня; перерва на обід з 13 год до 13 год 45 хв; кінець
робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер – о 18 год, у
п’ятницю – о 16 год 45 хв.
Перебувати
у робочий час за межами приміщення прокуратури із службових питань він міг лише
з відома свого керівника, якого також повинен був повідомляти про відсутність
на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або
іншими доступними способами.
Незважаючи
на те, що відповідно до приписів частини другої статті 64 Закону України №
1697-VII передбачено збереження за прокурором заробітної плати на час
відсторонення від посади чи від виконання службових повноважень, а також можливість
доручення йому завдань, виконання яких не впливає на об’єктивність перевірки,
прокурор Керімов Е.І. у період відсторонення від посади без поважних причин на
роботу не з’являвся, свідомо ухиляючись від виконання покладених на нього
обов’язків, а також продовжує ігнорувати вказані вимоги закону надалі.
Недотримання
прокурором Керімовим Е.І. вимог
законодавства та Правил внутрішнього службового розпорядку підтверджено: актами
про його відсутність на робочому місці з 03 листопада 2025 року
до 24 березня 2026 року; табелями обліку використання його робочого
часу упродовж жовтня 2025 року – березня 2026 року.
З
огляду на зазначені вимоги законодавства та підзаконних нормативно-правових
актів Комісія дійшла висновку, що за встановлених обставин причини відсутності
прокурора Керімова Е.І. на роботі не є поважними.
Відповідно
до статті 11 Кодексу прокурор повинен: постійно дбати про свою
компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю,
принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням
службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню
довіри громадян до неї.
Статтями
5, 7, 10, 16 Кодексу регламентовано, що професійна діяльність прокурора має
ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства
права та законності. Порушення службової дисципліни є неприпустимими для
прокурора і мають наслідки у відповідних випадках передбачену законом
відповідальність.
До
правил професії прокурора, про які йдеться у Нормах професійної
відповідальності, і до переліку необхідних прав та обов’язків прокурорів
належать також Правила внутрішнього службового розпорядку, яких мають
дотримуватися прокурори згідно з національним законодавством.
У
статті 3 КЗпП України визначено, що законодавство про працю регулює
трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно
від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які
працюють за трудовим договором із фізичними особами.
Статтею 40
КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника
або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (у тому числі відсутності на
роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогулом
вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів,
чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення
строку трудового договору.
Правовий
статус прокурора передбачає наявність в особи певних обов’язків, виконання яких
є необхідною умовою для забезпечення функцій прокурора.
Зокрема,
згідно з вимогами статті 19 Закону № 1697-VII прокурор
зобов’язаний: діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати
поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити
авторитету прокуратури.
Прокурор
Керімов Е.І. в органах прокуратури працює з 2008 року, має відповідні
професійні знання, будучи фаховим юристом, зобов’язаний був і мав можливість
ознайомитися з Правилами внутрішнього службового розпорядку та їх виконувати.
Ураховуючи
встановлені під час перевірки та на засіданні Комісії обставин не перебування Керімова Е.І.
на робочому місці в умовах воєнного стану, свідчать про відсутність поважності
причин нез’явлення прокурора на роботу.
Комісія
враховує, що Пересипський районний суд м. Одеси ухвалою від 10 жовтня 2025 року
прийняв рішення щодо відсторонення прокурора Керімова Е.І. від займаної
посади. В ухвалі суд зазначив, що такий захід як відсторонення від посади
потрібен для припинення кримінального правопорушення, припинення або
запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який,
перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити документи, речі, які мають
значення для досудового розслідування, впливати на свідків та інших учасників
кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відсторонення від посади Керімова Е.І. Пересипський
районний суд м. Одеси продовжив ухвалами від 05 грудня 2025 року та від 06
січня 2026 року. Водночас частиною другою статті 64 Закону № 1697-VII
передбачено, що на час відсторонення від посади, відсторонення від виконання
службових повноважень за прокурором зберігається заробітна плата, а у випадку,
передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, йому можуть доручати
завдання, виконання яких не впливає на об’єктивність перевірки.
Комісія
бере до уваги, що скаржник на засіданні Комісії надав копії: актів про
відсутність Керімова Е.І. на робочому місці з 29 грудня 2025 року
до 24 березня 2026 року; табелів обліку використання робочого часу
Керімова Е.І. упродовж січня 2026 року – березня 2026 року;
наказів про відсторонення Керімова Е.І. від посади від 14 жовтня 2025 року, від
11 грудня 2025 року, від 07 січня 2026 року та від 18 березня 2026 року
Відсутність
Керімова Е.І. з 03 листопада 2025 року до
24 березня 2026 року на робочому місці без поважних причин, неповідомлення
безпосереднього керівника та роботодавця про поважність відсутності на робочому
місці є грубим порушенням Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів Окружних прокуратур Одеської області.
Враховуючи
викладене, Комісія вважає підтвердженим факт вчинення Керімовим Е.І.
дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 43
Закону № 1697-VII – порушення Правил внутрішнього службового розпорядку.
Узагальнивши
викладене, Комісія вважає, що сукупність наведених дій (бездіяльності) Керімова Е.І. утворюють склад
дисциплінарних проступків, відповідальність за які передбачено пунктами
5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VIІ і наявні підстави для
притягнення його до дисциплінарної відповідальності за: вчинення дій, що
порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності,
неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів
прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики та порушення
Правил внутрішнього службового розпорядку.
Окремо
варто зауважити, що в діях Керімова Е.І. вбачаються ознаки порушення статті 22
Закону України «Про запобігання корупції», яка передбачає обмеження щодо
використання службового становища.
Так,
особам, зазначеним у статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема
прокурорам, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов’язані
з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб або
у зв’язку з прийняттям обіцянки / пропозиції такої вигоди для себе чи інших
осіб.
У
цьому випадку (щодо мети одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб
або прийняття обіцянки / пропозиції такої вигоди) оцінку діям, вчиненим
Керімовим Е.І., доцільно надавати саме в межах кримінального провадження з
врахуванням доказів та їхньої оцінки на предмет належності й допустимості у
кримінальному процесі.
Водночас,
варто зазначити, що статус підозрюваного Керімова Е.І. у кримінальному
провадженні не впливає на оцінку його дій у межах дисциплінарного провадження,
а Комісія не надає оцінки встановленим обставинам у межах кримінального
провадження.
Отже,
за результатами комплексної оцінки доказів, здобутих під час перевірки у
дисциплінарному провадженні, Комісія вважає підтвердженим факт вступу прокурора
Керімова Е.І. у позаслужбові стосунки, які полягали, зокрема, у здійсненні
телефонних розмов і листування (переписки) за допомогою електронних засобів
зв’язку з адвокатом ОСОБА_7, зміст яких зафіксовано у протоколі огляду
інформації від 08 жовтня 2025 року, що міститься в мобільному додатку
«WhatsApp».
Учинення
прокурором Керімовим Е.І. дисциплінарних проступків
підтверджено: відомостями, що містяться в дисциплінарній скарзі; висновком
службового розслідування; окремими матеріалами кримінальних проваджень № (конфіденційна
інформація) та № (конфіденційна інформація); актами про відсутність Керімова Е.І. на робочому місці;
табелем обліку
використання робочого часу прокурором Керімовим Е.І.
Датами
(епізодами) вчинення Керімовим Е.І. дисциплінарних проступків слід вважати:
– 08 жовтня 2025 року – затримання прокурора Керімова Е.І. і повідомлення
йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною
3 статті 368 КК України;
– 03 листопада 2025 року – 24 березня 2026 року – відсутність на роботі та робочому
місці без поважних причин.
Отже,
враховуючи положення частини четвертої статті 48 Закону № 1697 - VII
строк притягнення Керімова Е.І. до дисциплінарної відповідальності не минув.
Надаючи комплексну оцінку
встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам,
Комісія вважає доводи, викладені в дисциплінарній скарзі обґрунтованими й
такими, що об’єктивно підтверджені.
Під час прийняття рішення в
дисциплінарному провадженні щодо визначення виду дисциплінарного стягнення, що має бути застосоване до
Керімова Е.І., з огляду на
вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII Комісія взяла до уваги його тривалий час роботи в органах прокуратури.
Однак
врахуванню з іншого боку підлягають:
поведінка Керімова Е.І., яка містить грубий характер порушення, суперечить
засадам професійної етики та підриває авторитет і довіру до органів прокуратури
загалом; обставини вчинення проступків негативний суспільний резонанс, суттєві
репутаційні втрати органів прокуратури.
Ураховуючи,
що дисциплінарні проступки, які вчинив прокурор Керімов Е.І. не сумісні із
зайняттям ним надалі посади в органах прокуратури, наявні підстави для
прийняття рішення про неможливість подальшого обіймання ним посади прокурора.
Пунктом
1 частини четвертої статті 49 Закону №1697-VII передбачено, що за результатами
дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість
подальшого перебування особи на посаді прокурора (окрім Генерального
прокурора), якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер
грубого порушення.
Ураховуючи
викладене, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш
м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки
дисциплінарні проступки, які вчинив Керімов Е.І., не сумісні з подальшим
зайняттям будь-якої посади в органах прокуратури.
З
огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Керімова Е.І.
дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є
пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.
Інших
обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.
На
підставі викладеного, керуючись статтями 43–50, 77, 78 Закону № 1697 - VII,
пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення, Комісія
В И Р І Ш И Л А:
Притягнути прокурора
Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Керімова Ельвія Ільмієвича
до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення
у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Копію
рішення надіслати керівнику Одеської обласної прокуратури для застосування
накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Чорноморської окружної
прокуратури Одеської області та прокурору Керімову Е.І.
Прокурор
може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження,
до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто
Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи
отримання ним поштою копії рішення.
|
Головуючий |
|
Максим РАДЗІВОН |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Члени Комісії: |
|
Світлана БОБРОВНИК |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Олег БУЛУЛУКОВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ніна ГАРБУЗА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Катерина КОВАЛЬ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дмитро КУРИЛЕНКО |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Віталій МАВРОДІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Євгенія МНИШЕНКО |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тетяна СТЕПАНОВА |