Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.    Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 18.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюби І.І. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Лісовою О.О.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мавроді В.В., за результатами вивчення якої 29.07.2025 він прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Рішенням Комісії від 11.09.2025 № 295дп-25 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Лісову О.О.  до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-715дс-239дп-25 до 18.10.2025.

За результатами перевірки, член Комісії Мавроді В.В. 27.02.2026 склав висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора  Лісової О.О. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передав його на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурор Лісова О.О. листом від 18.03.2026 повідомила Комісію про згоду на розгляд висновку за її відсутності та в повному обсязі погодилась з вказаним висновком.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої   статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня  2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Лісової О.О.

Від скаржника у засіданні Комісії взяли участь прокурор відділу службових розслідувань управління реалізації роботи з питань внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1, який з огляду на зібрані під час перевірки матеріали дисциплінарного провадження погодився з висновком члена Комісії Мавроді В.В. про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Лісової О.О.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржник зазначив, що Лісова О.О., знаючи, що вона не має функціональних порушень, які би відповідали критеріям встановлення II групи інвалідності, вирішила звернутися 18.02.2019 до медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про визнання її інвалідом відповідної групи.

Лісова О.О. вирішила звернутися до службових осіб Комунального закладу охорони здоров’я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», які повинні сформувати їй необхідну медичну документацію, скласти і видати їй документи для подальшої їх подачі до органів пенсійного фонду України для призначення пенсії.

Службові особи Комунального закладу охорони здоров’я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» необґрунтовано прийняли рішення про встановлення ІІ групи інвалідності безстроково, зафіксувавши вказане у акті огляду МСЕК від 18.02.2019.

З метою одержання грошових коштів у вигляді пенсії по інвалідності у 2019 році Лісова О.О. звернулася до органів Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) в Хмельницькій області із відповідною заявою, за результатами чого їй призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно наявної інформації, відповідно до рішення експертної команди  з оцінювання функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи від 10.02.2025, рішення МСЕК про встановлення Лісовій О.О. ІІ групи інвалідності, визнано необґрунтованим. Враховуючи наявну медичну документацію Лісовій О.О. призначено ІІІ групу інвалідності.

Таким чином, в результаті систематичного порушення Лісовою О.О. вимог законодавства, правил прокурорської етики з 2019 по 2025 році їй здійснено виплати пенсії по інвалідності які вона отримала без достатніх підстав та розпорядилася на власний розсуд.

За таких обставин в діях прокурора Лісової О.О. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;  систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4.    Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

               Заслухавши доповідача – члена Комісії Мавроді В.В., представника скаржника  – ОСОБУ_1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено велику кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з призначенням надалі  пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено достатньо багато випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивної інвалідності прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював засідання Ради національної безпеки і оборони України  (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

Із метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

На виконання вказаного рішення перевірка правомірності встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, зокрема і прокурорам, здійснюється у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21.10.2024. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні підлягають перевірці обставини законності встановлення МСЕК  груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, зокрема й  працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що рішенням Хмельницької обласної МСЕК від 18.02.2019 Лісовій О.О. встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0039060.

Про встановлення групи інвалідності Лісова О.О. повідомила обласну прокуратуру. Зокрема, надала до відділу кадрової роботи та державної служби у лютому 2019 року копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0039060 про встановлення їй ІІ групи інвалідності. Вказані документи надавалися без реєстрації, тому дати їх надання немає.

Начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури  Н. Гончарук повідомила, що Лісова О.О. у період з 09.04.2018 до 20.06.2020 та 06.01.2021 до 02.02.2023 перебувала у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У період з 08.01.2023 до 15.05.2023 перебувала у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду. За час, який Лісова О.О. перебувала на роботі, вона неодноразово відпрошувалася у зв’язку з необхідністю, з її слів, відвідати лікаря та проходження певних реабілітаційних процедур. Кілька разів за вказаний період Лісова О.О. перебувала на лікарняному. Індивідуальну програму реабілітації інваліда начальнику відділу обласної прокуратури вона не надавала. З приводу організації особливих умов праці у зв’язку з наявною інвалідністю до начальника відділу не зверталася.

Згідно з інформацією відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту обласної прокуратури  Лісова О.О. за період роботи в органах прокуратури Хмельницької області упродовж 2019-2025 років не зверталася до відділу з приводу створення спеціальних умов праці чи використання допоміжних засобів для спілкування або залучення до цього інших осіб. Не зверталася вона з вказаних питань і до відділу кадрової роботи та Лісова О.О. не надавала індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю до обласної прокуратури.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від повідомлено, що органами МСЕК індивідуальна програма особи з інвалідністю Лісової О.О. в управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради не направлялась.

Головним управлінням ПФУ у Хмельницькій області повідомлено, що Лісова О.О. отримувала пенсію з 18.02.2019 по 29.09.2020 згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 30.09.2020 по 09.02.2025 згідно з Законом № 1697-VII, з 10.02.2025 згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії з 01.03.2025 складає 3 767,79 грн.

Опрацюванням даних Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК встановлено, що Лісова О.О. отримала пенсію у 2020 році - 88 057 грн, у 2021 році – 159 006 грн, у 2022 році – 159 006 грн, у 2023 році – 251 160 грн, у 2024 році – 277 960 гривень. Усього за вказаний період на суму 935 тис. 189 грн.

Листом Офісу Генерального прокурора від 09.01.2025 Хмельницьку обласну прокуратуру повідомлено про необхідність прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» окремих працівників Хмельницької обласної прокуратури, серед яких і прокурор Лісова О.О. Період визначений для прибуття з 10 до 18.01.2025.

Лісова О.О. прибула до зазначеного медичного закладу та перебувала у стаціонарному відділенні з 29 до 31.01.2025, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 510.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального стану особи від 10.02.2025, на момент прийняття рішення МСЕК 25.02.2019 могли мати місце підстави для встановлення ІІ групи інвалідності. За результатами обстеження у клініці інституту з 29 по 31.01.2025 виявлено (конфіденційна інформація), котрі відповідають критеріям встановлення III групи інвалідності, загальне захворювання, на 1 рік, з 10.02.2025 по 10.02.2026.

У межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація)  Лісову О.О. для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликалась та не допитувалась, про підозру їй не повідомлено.

Старшим групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно Лісової О.О.

 

 

4.1 Короткий зміст висновку службового розслідування

 

 

Відповідно до наказу керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27.08.2025 № 6213 проведено службове розслідування стосовно Лісової О.О.

Під час службового розслідування інформація про отримання нею статусу особи з інвалідністю, оформлення пенсії, отримання пенсійних виплат підтвердилась.

Враховано, що за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО-9491 від 10.02.2025 на момент прийняття рішення Хмельницької обласної МСЕК від 25.02.2019 могли мати місце підстави для встановлення ІІ групи інвалідності.

За результатами обстеження у клініці інституту з 29.01.2025 по 31.01.2025 виявлено (конфіденційна інформація), котрі відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності загальне захворювання на 1 рік з 10.02.2025 до 10.02.2026.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, і мотиви ухваленого

Комісією рішення

 

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба,  27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,  15  – 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначені у Законі № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею  11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складових етичності прокурора.

Також варто зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від  03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини; підтримувати честь і гідність своєї професії; твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно; не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком  відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Лісової О.О. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень нею приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Лісової О.О. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме:  вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року  № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від  14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Лісова О.О. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону  № 1697-VII на неї покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Лісова О.О. не повинна допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії,  які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Водночас матеріали отримані під час перевірки у цьому дисциплінарному провадженні свідчать про те, що прокурором Лісовою О.О. не порушено вимог, які ставляться до посади прокурора.

Рішенням Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії від 18.02.2019 Лісовій О.О. встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0039060.

Листом Офісу Генерального прокурора від 09.01.2025 Хмельницьку обласну прокуратуру повідомлено про необхідність прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» окремих працівників Хмельницької обласної прокуратури, серед яких і прокурор Лісова О.О. Період визначений для прибуття з 10 до 18.01.2025.

Лісова О.О. прибула до зазначеного медичного закладу та перебувала у стаціонарному відділенні з 29 до 31.01.2025, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 510.

Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами перевірки обґрунтованості 10.02.2025 прийнято рішення № ЦО-9491 про зміну групи інвалідності з ІІ на ІІІ (терміном на 1 рік).

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами перевірки обґрунтованості від 10.02.2025 встановлено, що на момент прийняття рішення МСЕК 25.02.2019 могли мати місце підстави для встановлення ІІ групи інвалідності. За результатами обстеження у клініці інституту з 29 по 31.01.2025 виявлено (конфіденційна інформація), котрі відповідають критеріям встановлення III групи інвалідності, загальне захворювання, на 1 рік, з 10.02.2025 по 10.02.2026.

Слід звернути увагу на те, що Лісова О.О. своєчасно відреагувала на отриманий лист та без зволікань здійснила переогляд у встановленому порядку.  Вказана обставина свідчить про те, що вона виявила належну ініціативу для підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності, відповідально ставиться до виконання вимог законодавства, відкрита до перевірок на доброчесність. Такі дії є проявом професійної відповідальності, підтверджують дотримання етичних стандартів діяльності прокурора та демонструють прагнення захистити як особисту репутацію, так і репутацію органів прокуратури.

Щодо пенсійного забезпечення Лісової О.О. слід зазначити, що частина дев’ята статті 86 Закону №1697-VII передбачає можливість призначення пенсії по інвалідності прокурорам з інвалідністю І або ІІ групи за умови наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Після первинного встановлення інвалідності Лісова О.О. вже відповідала цій вимозі щодо стажу, оскільки працює в органах прокуратури з 2008 року та на момент встановлення інвалідності мала 10-річний стаж.

Разом із тим, попри наявність формальних передумов для звернення за пенсією за Законом №1697-VII, перехід на відповідний вид пенсійного забезпечення Лісова О.О. здійснила лише у 2020 році, тобто не одразу після первинного встановлення інвалідності. Це узгоджується з тим, що в період з 18.02.2019 по 29.09.2020 вона отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а вже з 30.09.2020 оформила пенсію за спеціальними умовами, передбаченими Законом №1697-VII. Надалі, з 10.02.2025, після встановлення ІІІ групи інвалідності, пенсійне забезпечення Лісової О.О. знову здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, установлених у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора  Лісової О.О. немає ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47-50, 77, 78  Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110 - 113, 115 - 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-715дс-239дп-25 стосовно прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Хмельницької обласної прокуратури Лісової Оксани Омелянівни –  закрити.

Копії рішення надіслати прокурору Лісовій О.О., скаржнику, а також керівнику Хмельницької обласної прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.