Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія)  у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю  дитини управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу  Генерального прокурора Тертичної Яніни Валеріївни (далі – прокурор  Тертична Я.В., Тертична Я.В.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-629дс-138дп-25,

У С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Тертична Я.В. в органах прокуратури працює з травня 2007 року, із  27 лютого 2023 року обіймала посаду начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора, а з 22 грудня 2025 року й дотепер перебуває на посаді начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора.

Присягу працівника прокуратури склала 02 лютого 2011 року.

Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів           (далі – Кодекс), ознайомилася 26 грудня 2012 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувалася Генеральним прокурором України та Генеральним прокурором.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 17 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Тертичною Я.В.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 24 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-629дс-138дп-25 та провела перевірку викладених у дисциплінарній скарзі обставин.

Комісія 10 вересня 2025 року прийняла рішення № 181дп-25 про продовження строку перевірки в дисциплінарному провадженні до 17 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 26 лютого 2026 року склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Тертичної Я.В. і того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передала його на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Тертичну Я.В. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Комісія 11 березня 2026 року відклала розгляд висновку у зв’язку з нез’явленням прокурора Тертичної Я.В. та її клопотанням про відкладення засідання Комісії для ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження й виготовлення їхніх копій із метою належної підготовки до засідання. Тертичній Я.В. листом від 10 березня 2026 року № 07/3-889вих-26 повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження у зручний для неї час.

Комісія протокольним рішенням відповідно пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення), продовжила розгляд висновку на один місяць.

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії 25 березня 2026 року взяв ОСОБА 1.

Прокурор Тертична Я.В. листом від 23 березня 2026 року повідомила Комісії про необхідність відкласти засідання Комісії на іншу дату та надати можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження й виготовити їхні копії з метою належної реалізації нею права на захист, підготовки правової позиції та участі в засіданні. Із матеріалами дисциплінарного провадження Тертична Я.В. ознайомилася в приміщенні Комісії упродовж 23–24 березня 2026 року, про що свідчить її лист від 24 березня 2026 року.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Тертичної Я.В.

Член Комісії Гарбуза Н.В. на підставі пункту 8 Положення заявила усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні, із метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, яке Комісія задовільнила.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник указав, що упродовж 2024–2025 років у багатьох медіа повідомлялося про те, що медико-соціальні експертні комісії (далі – МСЕК) видавали завідомо неправдиві документи щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, зокрема і працівникам органів прокуратури. Також зазначалося, що заінтересовані державні службовці, прокурори та правоохоронці, достовірно знаючи про неправдивість отриманих документів, використовують їх шляхом подання до органів соціального захисту населення із метою незаконного отримання пенсії по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

З огляду на негативний суспільний резонанс питання про правомірність встановлення посадовим особам державних органів інвалідності 22 жовтня 2024 року розглянуто на засіданні Ради національної безпеки та оборони України                    (далі – РНБО України), за результатами проведення якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

Цим рішенням Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами рекомендовано вжити заходів реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів і за результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові й організаційні рішення, а також щодо проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

МСЕК № 2 м. Черкас 27 серпня 2018 року прийняла рішення про встановлення Тертичній Я.В., яка на той час обіймала посаду прокурора відділу Генеральної прокуратури України, ІІ групи інвалідності безтерміново.

Із метою одержання грошових коштів у вигляді пенсії по інвалідності відповідно до частини дев’ятої статті 86 Закону № 1697-VII Тертична Я.В. восени 2018 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. На підставі поданих документів Тертичній Я.В. призначено пенсію по інвалідності, яка виплачується з 2018 року й дотепер, протягом 2018–2024 років їй здійснено виплати пенсії як особі з інвалідністю II групи на загальну суму (конфіденційна інформація) гривень.

Скаржник зазначив, що стосовно отримання інвалідності Тертична Я.В. надала недостовірну інформацію, вказавши, що 24 серпня 2018 року, тобто в День Незалежності України (вихідний день), вона взяла в Офісі Генерального прокурора відпустку за власний рахунок на 27 серпня 2018 року, щоб поїхати та пройти обстеження у МСЕК м. Черкас. Водночас згідно з даними табеля обліку використання робочого часу за серпень 2018 року в Тертичної Я.В. 27 серпня 2018 року обліковано, як робочий день за який вона отримала заробітну плату. Вказані обставини, на думку скаржника, викликають обґрунтовані сумніви щодо дійсності проходження 27 серпня 2018 року Тертичною Я.В. огляду в МСЕК № 2 м. Черкас.

Під час проведення службового розслідування, призначеного наказом Генерального прокурора від 16 жовтня 2024 року № 238, Тертична Я.В. погодилася на проходження психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа, проте з невідомих причин участі в ньому не взяла.

Також скаржник указав, що Тертична Я.В., яка тривалий час працює в органах прокуратури на прокурорських посадах і має стаж роботи понад 17 років (на момент встановлення інвалідності мала стаж роботи 11 років), не виконала вимог Кодексу, а саме за наявності підстав – поширення в медіа відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію прокурора, а також честь і гідність органу прокуратури, не вжила заходів до спростування такої інформації, що негативно позначилося на авторитеті органів прокуратури загалом.

За таких обставин скаржник вважав, що прокурор Тертична Я.В. порушила вимоги Закону № 1697-VII, Кодексу та в її діях наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) і 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) і одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Гарбузу Н.В., представника скаржника ОСОБА 1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Згідно з довідкою до акта огляду міжрайонної МСЕК № 2 м. Черкас від  27 серпня 2018 року серії 12 ААБ № 126474 Тертичній Я.В. за результатами первинного огляду встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново з причин загального захворювання.

На підставі рішення про встановлення статусу особи з інвалідністю                         ІІ групи Тертична Я.В. звернулася за місцем реєстрації до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке їй призначило пенсію по інвалідності.

Відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які подала Тертична Я.В., їй здійснено виплати пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ  групи  за 2018  рік  на суму (конфіденційна інформація) грн, за 2019 рік – (конфіденційна  інформація) грн, за 2020 рік – (конфіденційна інформація) грн, за  2021 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2022 рік – (конфіденційна інформація) грн, за  2023 рік – (конфіденційна інформація) грн, за  2024  рік –                 (конфіденційна інформація) грн. Загальна сума таких виплат становила (конфіденційна інформація)  гривень.

Згідно з інформацією Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству від 21 жовтня 2024 року №  24/4-79912ВН-24 Тертичній Я.В. із 2018 року призначена та виплачується пенсія по інвалідності відповідно до частини дев’ятої статті 86 Закону № 1697-VII.

У жовтні 2024 року в медіа набули широкого розголосу питання щодо встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю. Зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено достатньо багато випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював провести засідання РНБО України, за результатами якого було прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

− Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень – ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 та                    від 08 листопада 2024 року № 1276, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 26 жовтня 2024 року № 1809 права та обов’язки Центральної МСЕК МОЗ покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», державна установа, медичний заклад) і затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Згідно з пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ  МСЕК проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і за необхідності їх скасовує.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року  № 1338 затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. У повному обсязі  всі вони набули чинності з 01 січня 2025 року.

Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». Пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК у тому числі й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-IX доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», у якій визначено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або МСЕК, проводиться експертною командою ЦОФСО на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наказом Генерального прокурора від 16 жовтня 2024 року № 238  призначено службове розслідування з метою перевірки розміщеної в медіа інформації про можливі зловживання прокурорів під час отримання інвалідності.

Під час службового розслідування об’єктивно підтвердити або спростувати використання прокурорами органів прокуратури, зокрема й прокурором Тертичною Я.В., своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей із метою отримання інвалідності було неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Комісія з проведення службового розслідування не виявила інформації, яка могла б вказувати на можливі зловживання Тертичною Я.В. під час отримання інвалідності. Оцінки діям Тертичної Я.В. у межах цього службового розслідування не надано.

Згідно з інформацією Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора слідчі  Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статтею 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевірці підлягають обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних і правоохоронних органів, зокрема й працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

У зв’язку з цим перед МОЗ України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозів і достатності підстав для встановлення груп інвалідності низці працівників державних та правоохоронних органів. Стосувалося це й прокурора Тертичної Я.В., якій із 27 серпня 2018 року встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново.

Згідно з інформацією, отриманою з ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», у межах указаного кримінального провадження від Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи за вх. № 193/01-09/1 від 10 березня 2025 року до державної установи надійшли копії протоколів щодо Тертичної Я.В., опрацювання медичної документації триває, рішення про скасування або підтвердження інвалідності стосовно Тертичної Я.В. не прийнято.

Прокурора Тертичну Я.В. у межах кримінального провадження                                   № (конфіденційна інформація) для проведення допиту чи інших процесуальних дій                   не викликали, не допитували, про підозру їй не повідомляли, заходів забезпечення не застосовували.

Старший групи прокурорів у цьому провадженні надав дозвіл Комісії на розголошення під час дисциплінарного провадження відомостей досудового розслідування стосовно Тертичної Я.В.

У межах цього кримінального провадження старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА 2 постановою від 31 січня 2025 року залучив як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, зокрема й Тертичній Я.В.                    (№ 2278 у списку).

До Офісу Генерального прокурора 11 вересня 2025 року надійшов лист із ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18 про забезпечення до 10 жовтня 2025 року з’явлення низки працівників органів прокуратури до цієї державної установи, зокрема й Тертичної Я.В., для проведення перевірки достовірності встановлених діагнозів та обґрунтованості призначення їм груп інвалідності.

Генеральна інспекція 11 вересня 2025 року Тертичній Я.В. через Інформаційну систему електронного документообігу Офісу Генерального прокурора (далі – ІС «СЕД») надіслала лист № 17/1/1-76117вн-25, до якого долучила вказаний лист від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18 на 1 аркуші про необхідність до 10 жовтня 2025 року прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження перевірки обґрунтованості встановлення їй групи інвалідності.

Із вказаним листом Тертична Я.В. ознайомилася 12 вересня 2025 року в ІС «СЕД» органів прокуратури, що підтвердила у наданих поясненнях від 16 вересня 2025 року, у яких також зазначила, що «оскільки повідомлення- виклик для проходження медичного обстеження нею лише отримано, вона вивчить законодавство з цього питання та прийме відповідне рішення. Якщо воно відповідає вимогам чинного законодавства, поїде на обстеження».

Департамент кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора на виконання доручення заступника Генерального прокурора від 16 вересня 2025 року № 31/2/1-77695ВН-25 і доповідної записки прокурора у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Тертичній Я.В. 16  жовтня 2025 року вручив під підпис повідомлення про необхідність прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у строк до 30 вересня 2025 року для проходження обстеження. Указаним повідомленням Тертичній Я.В. роз’яснено вимоги статей 19, 43 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 16, 21 Кодексу, підстави проходження медичного огляду та наслідки відмови від його проходження. До цього повідомлення також додано копію листа із ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18. Зазначене повідомлення Департамент кадрової роботи та державної служби вручив Тертичній Я.В. під підпис лише 16 жовтня 2025 року, оскільки станом на 09 жовтня 2025 року вона перебувала у відпустці.

Згідно з усним повідомленням Тертичної Я.В. від 13 жовтня 2025 року на обстеження до 10 жовтня 2025 року вона не виїжджала, позаяк мала інші нагальні справи.

Відповідно до інформації директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від  17 листопада 2025 року № 909/01-18, наданої на запит Комісії, Тертична Я.В. до державної установи для проходження обстеження в умовах стаціонару на дату надання відповіді не з’явилася. 

Таким чином, прокурор Тертична Я.В. будучи повідомленою про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу                          у строк, визначений у листі ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18, не з’явилася та медичного огляду не пройшла.

Під час перевірки в дисциплінарному провадженні також не отримано даних щодо самостійного звернення Тертичної Я.В. поза визначеним у листі періодом прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження необхідних медичних процедур і перевірки обґрунтованості прийнятого рішення міжрайонною МСЕК  № 2 м. Черкас від 27 серпня 2018 року з метою підтвердження правомірності отримання нею статусу особи з інвалідністю та спростування інформації про безпідставне отримання такого статусу, що негативно позначилося на авторитеті прокурора й органів прокуратури загалом, незважаючи на те, що в отриманому 16 жовтня 2025 року повідомленні Тертичній Я.В. роз’яснено вимоги статей 19, 43 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу, підстави проходження медичного огляду та наслідки відмови від його проходження.

Також установлено, що згідно з табелем обліку використання робочого часу відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Офісу Генерального прокурора (Генеральна прокуратура України) за серпень 2018 року, 17 серпня 2018 року (із пояснень Тертичної Я.В. цього дня вона проходила ЛКК у КНП «(конфіденційна інформація)») обліковано як відпустку без збереження заробітної плати прокурора цього відділу Тертичної Я.В., а 27 серпня 2018 року (день, коли вона проходила огляд у міжрайонній МСЕК № 2 м. Черкас) обліковано їй як робочий день, за який вона отримала заробітну плату.

Згідно з інформацією Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Офісу Генерального прокурора від 19 вересня 2025 року № 21-79020ВН-25 із 01 січня 2016 року й до 19 вересня 2025 року допомога по тимчасовій непрацездатності Тертичній Я.В. нараховувалася та виплачувалася на підставі таких листків непрацездатності: АДО № 542361 із 27 квітня до 04 травня 2018 року; АДО № 546638 із 22 червня до 02 липня 2018  року; АКА № 454861 із 10 до 23 березня 2020 року; АКА №  465779 із 24 до 30 березня 2020 року; АДЯ № 559953 із 13 до 23 жовтня 2020 року; АЛГ № 910586 із 26 до 30 листопада 2020 року; ЛН № 2745711-2005196508-1 із 24 до 28 січня 2022  року; ЛН №  2745711-2005613199-1 із 29 січня до 02 лютого 2022 року; ЛН  № 2745711-2006041302-1 із 03 до 07 лютого 2022 року. Інших листків непрацездатності (зокрема й електронні лікарняні) із 01 січня 2016 року і до 19 вересня 2025 року до цього Департаменту не надходило.

Таким чином, установлено, що документів, які підтверджували б тимчасову непрацездатність Тертичної Я.В. за 2016 та 2017 роки немає, у 2018 році Тертична Я.В. двічі перебувала на лікарняних із 27 квітня до 04 травня 2018 року (8 днів) і з 22 червня до 02 липня 2018 року (11 днів).

Міжрайонна МСЕК № 2 м. Черкас 27 серпня 2018 року Тертичній Я.В. за результатами первинного огляду встановила ІІ групу інвалідності безтерміново з причин загального захворювання.

Із пояснень Тертичної Я.В. щодо проходження психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа встановлено, що під час проведення у жовтні 2024 року Офісом Генерального прокурора службового розслідування вона надала згоду на проходження такого дослідження та 12 листопада 2024 року прибула до поліграфолога, водночас через стан її здоров’я спеціаліст відмовив у його проведенні. Також Тертична Я.В. зазначила, що не бачить можливості проходження поліграфічного дослідження із застосуванням поліграфа, оскільки відповідно до частини 5 Розділу IV Інструкції про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури України дослідження не проводиться, якщо у суб’єкта дослідження є захворювання (конфіденційна інформація).

За інформацією Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора від 28 серпня 2025 року № 07/1/1-71722ВН-25 і від 06 серпня 2025 року № 07/1/1-63939ВН-25, в особовій справі Тертичної Я.В. наявна копія довідки до акта огляду МСЕК про встановлення ІІ групи інвалідності, яку надано до цього Департаменту 25 лютого 2025 року. На підставі вказаної довідки Департамент планово-фінансової діяльності‚ бухгалтерського обліку та звітності з березня 2025 року здійснює сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за пільговою ставкою.

Тертична Я.В. зі зверненнями щодо необхідності створення спеціальних умов праці, додаткового облаштування робочого місця з дотриманням вимог доступності та безбар’єрності до Офісу Генерального прокурора не зверталася.

Тертична Я.В. не військовозобов’язана та на військовому обліку не  перебуває.

4.1 Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 12 серпня 2025 року № 239 за запитом Комісії проведено службове розслідування стосовно Тертичної  Я.В. із підстав, визначених абзацами 9, 14 пункту 3 розділу II Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора від 16 червня 2021 року № 202.

За результатами службового розслідування складено висновок, який затвердив Генеральний прокурором 05 листопада 2025 року.

Під час службового розслідування відомості про те, що Тертична Я.В. отримала статус особи з інвалідністю, оформила пенсію по інвалідності й отримує пенсійні виплати, підтверджено.

Також комісія із проведення службового розслідування встановила, що на час завершення службового розслідування інформації щодо результатів перевірки правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності Тертичній Я.В. із Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), і з ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або інших компетентних установ не надходило.

Під час службового розслідування комісія із проведення службового розслідування вживала заходів щодо отримання інформації про рух медичних документів стосовно Тертичної Я.В., які стали підставою для                              встановлення / підтвердження їй групи інвалідності.

Зокрема, 19 вересня 2025 року комісія із проведення службового розслідування надіслала відповідний запит до управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора у зв’язку з отриманням інформації про те, що обґрунтованість встановлення інвалідності Тертичній Я.В. було перевірено в 2020 році за запитом правоохоронних органів у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Згідно з отриманою інформацією від 23 вересня 2025  року № 17/2/1- 79853вн-25 слідчі четвертого слідчого відділу (із дислокацією у місті Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за фактами можливого внесення недостовірних відомостей до медичних документів закладів охорони здоров’я та МСЕК. За наявною інформацією, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) медико-експертних документів стосовно прокурора Тертичної Я.В. не вилучали, судово-медичної експертизи щодо обґрунтованості встановлення МСЕК інвалідності ІІ групи Тертичній Я.В. не проводили.

Для допиту як свідка або участі в інших процесуальних діях як учасника кримінального провадження Тертичну Я.В. прокурори Генеральної інспекції не викликали.

5. Пояснення прокурора

Прокурор Тертична Я.В. у поясненнях, наданих під час дисциплінарного провадження та службового розслідування щодо доводів, викладених у дисциплінарній скарзі зазначила, що вони є помилковими та підлягають уточненню.

Тертична Я.В. пояснила, що з дитинства була хворобливою дитиною, тому перебувала на тривалому та регулярному лікуванні в медичних закладах, про що є записи в дитячих медичних картках № 1110, № 62, індивідуальній медичній картці № 421 та інших медичних документах (згоди на копіювання чи фотознімки із медичних документів під час службового розслідування Тертична Я.В. не надала).

На думку Тертичної Я.В., її проблеми зі здоров’ям зумовлені наслідками Чорнобильської катастрофи, оскільки вона постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю і має статус постраждалої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для зміцнення стану здоров’я та полегшення наявного захворювання Тертична Я.В. двічі на рік проходила санаторно-курортне лікування (за направленнями Канівської лікарні або органів, що займались захистом чорнобильців).

Тертична Я.В. повідомила, що у 2014–2018 роках її стан здоров’я погіршився, з’явилися часті загострення проблеми, вона зверталася до різних медичних установ, у яких проходила медичне лікування (конфіденційна інформація) у державних (комунальних) і приватних закладах. Зокрема, у КНП «(конфіденційна інформація)», у приватних лікарів.

Під час лікування лікар із Черкаської міської лікарні повідомив Тертичну Я.В. про наявність підстав для встановлення їй ступеня непрацездатності, тим паче, що в цей час почалися медичні реформи й Тертична Я.В. не розуміла подальших умов надання медичних послуг і свого подальшого фінансового становища.

Про необхідність прибути до лікувального закладу для проходження ЛКК Тертичну Я.В. повідомив лікар (хто саме не пам’ятає). Тертична Я.В. оформила відпустку на 1 день та 17 серпня 2018 року пройшла ЛКК у КНП «(конфіденційна інформація)». За результатами обстеження лікарі повідомили Тертичній Я.В., що з урахуванням медичних діагнозів, які підтверджено медичними документами, і її стану здоров’я документи стосовно неї будуть надіслані до МСЕК.

Тертична Я.В. зазначила, що документи на МСЕК надсилав сімейний або лікуючий лікар КНП «(конфіденційна інформація)» прізвища якого не пам’ятає. Адреси МСЕК також не пам’ятає. Тертичній Я.В. 23 серпня 2018 року (останній робочий день тижня, 24 серпня 2018 року – святковий вихідний) зателефонували із МСЕК № 2 міста Черкас і повідомили, що необхідно прибути 27 серпня 2018 року на засідання МСЕК.

Тертична Я.В. написала рапорт про надання відпустки на 1 день, 27 серпня 2018 року (понеділок), який віддала безпосередньому керівнику, не пам’ятає кому саме, (ОСОБА 3 чи ОСОБА 4), який мав його погодити у керівника Департаменту та у безпосереднього куруючого заступника Генерального прокурора. Вважаючи, що заяву на відпустку їй погодили, у четвер увечері поїхала маршрутним автобусом із залізничного вокзалу міста Києва до міста Черкас.

27 серпня 2018 року Тертична Я.В. взяла участь у засідання МСЕК № 2 міста Черкас та отримала відповідну довідку МСЕК про встановлення їй 2 групи інвалідності.

Щодо причин обліку в табелі робочого часу 27 серпня 2018 року як відпрацьованого нею робочого дня Тертична Я.В. повідомила, що їй невідомі причини такого обліку.

Використання статусу прокурора під час оформлення інвалідності Тертична Я.В. заперечила.

Також Тертична Я.В. зазначила, що після отримання статусу особи з інвалідністю проходила лікування у 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роках у медичних закладах, її стан здоров’я є контрольованим за допомогою медикаментів і не перешкоджає їй виконувати посадові обов’язки.

Щодо причин не проходження психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа Тертична Я.В. повідомила, що під час проведення у жовтні 2024 року Офісом Генерального прокурора службового розслідування вона надала згоду на проходження такого дослідження. Попри наявні протипоказання у зв’язку із захворюванням (конфіденційна інформація), 12 листопада 2024 року вона прибула до поліграфолога, водночас через стан її здоров’я спеціаліст відмовив у проведенні дослідження, надалі жодного виклику їй не надходило. Також Тертична Я.В. зазначила, що не бачить можливості проходження поліграфічного дослідження із застосуванням поліграфа, оскільки відповідно до частини 5 Розділу IV Інструкції про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури від  17  вересня 2021 року № 293, дослідження не проводиться, якщо у суб’єкта дослідження є захворювання (конфіденційна інформація).

Щодо доводів, викладених у дисциплінарній скарзі, про невжиття нею заходів до спростування інформації, поширеної у медіа, яка принижує честь, гідність і ділову репутацію прокурора, Тертична Я.В. вказала, що у зв’язку з відсутністю публічних відомостей стосовно неї, які підлягали б спростуванню, не було об’єктивних підстав для вжиття нею відповідних заходів.

Також у поясненнях від 16 вересня 2025 року повідомила, що ознайомилася 12 вересня 2025 року в ІС «СЕД» органів прокуратури із листом Генеральної інспекції від 11 вересня 2025 року № 17/1/1-76117вн-25, до якого долучено лист від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18 із ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на 1 аркуші про необхідність до 10 жовтня 2025 року прибути до вказаного медичного закладу для проходження перевірки обґрунтованості встановлення їй групи інвалідності. Зазначила, що «оскільки повідомлення–виклик для проходження медичного обстеження нею лише отримано, вона вивчить законодавство з цього питання та прийме відповідне рішення. Якщо воно відповідає вимогам чинного законодавства, поїде на обстеження».

Крім того, Тертична Я.В. зазначила, що рішення МСЕК про встановлення їй статусу особи з інвалідністю вже перевіряло у 2020 році МОЗ України, а також вважала, що це питання було досліджено під час проходження нею третього етапу атестації.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, і юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентувалося такими основними нормативно-правовими актами: законами України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2802-XII та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ); постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від  15  листопада 2024 року № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Статтею 69-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою ЦОФСО на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

На момент встановлення Тертичній Я.В. у 2018 році групи інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від  03  грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»;  Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,                         15–17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, прокурори за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, зокрема Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в                          судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою копіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів і сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від           будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і відстежувати зміни у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе та ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з  другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Також варто зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь і гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора й авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах; намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини; підтримувати честь і гідність своєї професії; твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди поводити себе професійно; не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності                                        органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та                            обмежень, встановлених законами України «Про запобігання корупції»,                                             «Про прокуратуру».

У статті 8 Європейської конвенції з прав людини визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпек або економічного добробуту країни для запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши діяльність прокурора Тертичної Я.В. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень нею приписів чинного законодавства, що підтверджується таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Тертичної Я.В. відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) і одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики – як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також з постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі та повазі до органів прокуратури.

Тертична Я.В. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону                    № 1697-VII на неї покладено обов’язки; неухильно дотримуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Тертична Я.В. не повинна: допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії / бездіяльність, що завдають / завдає шкоди честі та гідності прокурорської професії та                            формують / формує негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Комісія встановила, що 12 вересня 2025 року Тертична Я.В. ознайомилася із листом Генеральної інспекції від 11 вересня 2025 року № 17/1/1- 76117вн-25, до якого долучено лист із ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18 про необхідність до 10 жовтня 2025 року прибути до вказаного медичного закладу для проходження перевірки обґрунтованості встановлення їй групи інвалідності, який був офіційним інструментом забезпечення нею належного виконання вимог закону та сприяв їй у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності.

Департамент кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора на виконання доручення заступника Генерального прокурора від 16 вересня 2025 року № 31/2/1-77695ВН-25 і доповідної записки прокурора у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Тертичній Я.В. 16 жовтня 2025 року вручив під підпис персональне повідомлення про необхідність прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у строк до 30 вересня 2025 року для проходження обстеження. Указаним листом Тертичній Я.В. роз’яснено вимоги статей 19, 43 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 16, 21 Кодексу, підстави проходження медичного огляду та наслідки відмови від його проходження. До цього повідомлення також додано копію листа ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18 як підставу вручення їй вказаного повідомлення.

Повідомлення Департамент кадрової роботи та державної служби вручив Тертичній Я.В. під підпис лише 16 жовтня 2025 року, після спливу визначеного у ньому строку, оскільки станом на 09 жовтня 2025 року вона перебувала у відпустці.

Незважаючи на вручення Тертичній Я.В. вказаного персонального повідомлення про її виклик до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» лише 16 жовтня 2025 року, вона була обізнана про це ще 12 вересня 2025 року, водночас для проходження перевірки обґрунтованості встановлення їй групи інвалідності до вказаного медичного закладу не прибула, що підтверджено листом директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 17 листопада 2025 року № 909/01-18, згідно з яким Тертична Я.В. до державної установи для проходження обстеження в умовах стаціонару на дату надання відповіді не з’явилася.

Об’єктивних даних, які б унеможливлювали прибуття Тертичної Я.В. до медичного закладу для проходження обстеження у строк до 10 жовтня 2025 року Комісія не встановила. У Тертичної Я.В. було достатньо часу для проходження медичного огляду, яким вона не скористалася й проігнорувала лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18 та фактично ухилилася від проходження повторного медичного огляду для підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю, хоча мала таку можливість.

Водночас неприбуття Тертичної Я.В. до медичного закладу обґрунтовано породжує сумніви щодо дійсності II групи інвалідності, встановленої безтерміново. До того ж під час дисциплінарного провадження Комісія встановила, що 27 серпня 2018 року, день проходження Тертичною Я.В. огляду в міжрайонній МСЕК № 2 м. Черкас, обліковано як робочий день в Генеральній прокуратурі України, за який вона отримала заробітну плату. За таких обставин природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу особи з інвалідністю може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус особи з інвалідністю, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Інвалідність Тертичній Я.В. встановлено в серпні 2018 року, коли її стаж роботи в органах прокуратури становив понад 11 років (роботу в органах прокуратури розпочала у травні 2007 року). Відповідно до частини дев’ятої статті 86 Закону № 1697-VII прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Відповідно до щорічних декларацій особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які подала Тертична Я.В., їй здійснено виплати пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ групи згідно з  частиною дев’ятою статті 86 Закону № 1697-VII у 2018 році – (конфіденційна інформація) грн, у 2019 році – (конфіденційна інформація) грн, у 2020 році – (конфіденційна інформація) грн,  у 2021 році – (конфіденційна інформація) грн, у 2022 році – (конфіденційна інформація) грн, у 2023 році – (конфіденційна інформація) грн, у 2024 році – (конфіденційна інформація) грн. Загальна сума таких виплат становить (конфіденційна інформація) гривень.

Така послідовність подій, наявність необхідного стажу понад 10 років в органах прокуратури, встановлення ІІ групи інвалідності, а також подальше призначення спеціальної пенсії об’єктивно викликає питання щодо обґрунтованості та добросовісності набуття відповідного статусу.

Згідно з витягом із табеля обліку використання робочого часу відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення за серпень 2018 року 17 серпня 2018 року  (із пояснень Тертичної Я.В. цього дня вона проходила ЛКК у КНП «(конфіденційна інформація)») обліковано як відпустку без збереження заробітної плати прокурора цього відділу Тертичної Я.В., а 27 серпня 2018 року (день, коли вона проходила  огляд в міжрайонній МСЕК № 2 м. Черкас) обліковано Тертичній Я.В. як робочий день за місцем роботи в м. Києві, за який вона отримала заробітну плату.

Таким чином, матеріалами дисциплінарного провадження підтверджено пояснення Тертичної Я.В. про проходження нею 17 серпня 2018 року ЛКК у КНП «(конфіденційна інформація)» під час відпустки без збереження заробітної плати, водночас її пояснення щодо перебування 27 серпня 2018 року у м. Черкасах і проходження нею огляду в міжрайонній МСЕК № 2 м. Черкас, окрім її пояснень, нічим не підтверджено, тому викликають обґрунтовані сумніви щодо дійсності проходження 27 серпня 2018 року Тертичною Я.В. огляду в МСЕК № 2 м. Черкас.

Також Комісія вважає необхідним зазначити, що посилання скаржника  на непроходження Тертичною Я.В. психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа як на підставу для притягнення її до дисциплінарної відповідальності є безпідставним, оскільки згідно з пунктом 15  Розділу II Інструкції про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури України, чинної до 27 жовтня 2025 року, результати дослідження не тягнуть правових наслідків, не можуть бути підставою для прийняття будь-яких адміністративно-управлінських рішень стосовно суб’єкта дослідження, а тому непроходження особою такого дослідження не може бути підставою для притягнення особи до будь-якої відповідальності.

Щодо доводів Тертичної Я.В., що у зв’язку з відсутністю публічних відомостей стосовно неї, які підлягали б спростуванню, у неї не було об’єктивних підстав для вжиття відповідних заходів Комісія зазначає, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу навколо теми отримання інвалідності працівниками органів прокуратури. З огляду на службове становище Тертичної Я.В. і підвищені етичні стандарти навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Тертичну Я.В. ужити активних заходів для підтвердження законності встановленої їй групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки в медіа саме прокурора Тертичної Я.В. не усуває обов’язку прокурора реагувати належним чином, оскільки йдеться про інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Тертична Я.В. не вжила жодного активного та достатнього заходу, спрямованого на підтвердження законності встановленого їй статусу особи з інвалідністю у спосіб, який би усував обґрунтовані сумніви суспільства та забезпечував захист авторитету органів прокуратури.

Зокрема, Тертична Я.В. не ініціювала офіційного вирішення питання щодо альтернативного механізму проходження перевірки, не звернулася з відповідними заявами до компетентних органів із наданням належних медичних підтверджень, не скористалася можливістю документально засвідчити свою доброчесність у спосіб, який би був зрозумілим і переконливим для громадськості.

У своїх поясненнях Тертична Я.В. посилалася на те, що рішення МСЕК про встановлення їй статусу особи з інвалідністю вже перевіряло у 2020 році МОЗ України, а також зазначала, що це питання досліджувалося під час проходження нею третього етапу атестації. Однак такий факт Комісією не розцінюється як безумовне підтвердження правомірності набутого нею статусу.

У зв’язку з масовими корупційними скандалами у МСЕК та виявленням численних фактів незаконного встановлення інвалідності посадовим особам, зокрема прокурорам, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій, було прийнято рішення РНБО України «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введене в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №  732/2024.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони» рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Прокурор була зобов’язана пройти повторне обстеження на виконання вказаного рішення РНБО України.

Таким чином, посилання на перевірки у 2020 році МОЗ України та під час проходження Тертичною Я.В. третього етапу атестації не звільняло її від обов’язку підтвердити законність установлення їй статусу особи з інвалідністю, адже ці перевірки проводились до 22 жовтня 2024 року та не були пов’язані з питаннями, порушеними у рішенні РНБО України. По суті, такі перевірки мають різні предмети й, відповідно, повинні бути проведені згідно з кожною окремою процедурою.

Крім того, Комісія встановила, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) медико-експертних документів стосовно прокурора Тертичної Я.В. не вилучали, судово-медичної експертизи щодо обґрунтованості встановлення МСЕК інвалідності ІІ групи Тертичній Я.В. не проводили.

З огляду на підвищену суспільну чутливість питань законності встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури прокурор Тертична Я.В. була зобов’язана проявити належну добросовісність у підтвердженні правомірності набутого статусу з метою захисту власної репутації та авторитету органів прокуратури. Утім, вона не забезпечила проходження повторного медичного огляду та не вжила заходів для усунення сумнівів щодо законності встановлення їй групи інвалідності.

Така бездіяльність суперечить засадам професійної етики працівника органів прокуратури та негативно впливає на рівень суспільної довіри до інституту прокуратури.

Ураховуючи вищевикладене, Комісія розцінює дії прокурора Тертичної Я.В. як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Звертає увагу на себе і те, що в той момент, коли Тертична Я.В. обрала модель поведінки пасивного характеру, вона керувалася суб’єктивною думкою, власним переконанням, яке не було об’єктивним і не було підтверджене жодним фактом. Отже, прокурор діяла всупереч статті 10 Кодексу, яка передбачає, що прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами, а також усвідомлювати соціальну значущість прокурорської діяльності й міру відповідальності перед суспільством. Таким чином, прокурор порушила один із основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 4 Кодексу, – принцип об’єктивності. Дії прокурора Тертичної Я.В., які прямо пов’язані із суспільним резонансом і невдоволенням діяльністю органів прокуратури, є такими, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності.

Отже, Комісія дійшла висновку, що прокурор Тертична Я.В. порушила вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10,     11, 16, 21 Кодексу, чим вчинила дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Під час вирішення питання щодо часу вчинення прокурором Тертичною Я.В. дисциплінарного проступку необхідно врахувати таке.

Дії та бездіяльність прокурора Тертичної Я.В. належать до триваючих правопорушень, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку слід вважати 12 вересня 2025 року (день ознайомлення Тертичної Я.В. із листом Генеральної інспекції від 11 вересня 2025 року № 17/1/1-76117вн-25 до якого долучено лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 08 вересня 2025 року № 3118/01-18 про необхідність її прибуття до медичного закладу), а закінчення –   25 березня 2026 року (день розгляду Комісією висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Тертичної Я.В.).

Таким чином, строк для прийняття рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення, передбачений у частині четвертій статті 48 Закону № 1697-VII, не минув.

Дійшовши висновку про наявність у діях прокурора Тертичної Я.В. дисциплінарного проступку та обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно неї, Комісія з огляду на вимоги частини третьої статті 48 цього Закону враховує очевидність і грубість допущеного порушення, характер та наслідки проступку, резонансність ситуації у медійному просторі, відсутність усвідомлення своєї вини та належної реакції з боку прокурора, у зв’язку з чим вважає, що такий проступок несумісний із подальшим перебуванням Тертичної Я.В. на посаді в органах прокуратури.

Навіть враховуючи її позитивну характеристику, тривалий час роботи в органах прокуратури, а також відсутність дисциплінарних стягнень, підстав для накладення більш м’якого стягнення Комісія не вбачає. Застосування до прокурора Тертичної Я.В. зазначеного виду дисциплінарного стягнення Комісія вважає пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, Комісія не встановила.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–113, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу  Генерального прокурора Тертичну Яніну Валеріївну та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копії рішення надіслати Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Тертичній Я.В., а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.