Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів: Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях заступника начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Львівської обласної прокуратури Раздобарова Павла Павловича (далі – прокурор Раздобаров П.П.),

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 17.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Раздобаровим П.П.

Автоматизованою системою скаргу цього ж дня розподілено члену Комісії Степановій Т.В., яка 29.07.2025 прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-622дс-225дп-25. Комісія рішенням від 10.09.2025 № 219дп-25 продовжила строк перевірки в дисциплінарному провадженні до 17.10.2025.

За результатами перевірки член Комісії Степанова Т.В. 27.02.2026 склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Раздобарова П.П.

Скаржника та прокурора Раздобарова П.П. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяли Франтовська О.Є., Клименко М.С., які надали пояснення, відповіді на запитання членів Комісії, погодилися з висновком члена Комісії Степанової Т.В. і запропонованим у ньому видом дисциплінарного стягнення.

Раздобаров П.П. узяв участь у засіданні Комісії, надав пояснення, відповіді на запитання членів Комісії. Прокурор заперечив щодо проведення закритого засідання, надав дозвіл Комісії на використання, розголошення, оприлюднення у дисциплінарному провадженні конфіденційної інформації про стан його здоров’я, не погодився з доводами, викладеними у дисциплінарній скарзі стосовно нього.

3. Зміст дисциплінарної скарги

4. Встановлені обставини під час дисциплінарного провадження

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. Під час обшуків, проведених за місцями її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з призначенням надалі пенсійних виплат. У медіа зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності таких правопорушень, зокрема масового встановлення фіктивної інвалідності прокурорам у регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президент України 22.10.2024 ініціював засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

Із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО вирішила:

– рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

– Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

На запит члена Комісії Степанової Т.В. скаржником 08.08.2025 повідомлено, що станом на 07.08.2025 інформація щодо результатів перевірки правильності винесення МСЕК рішення про встановлення інвалідності Раздобарову П.П. відсутня. Прокурор Раздобаров П.П. в межах кримінального провадження № конфіденційна інформація від 21.10.2024 для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликався, не допитувався, про підозру йому не повідомлено. Одночасно скаржником надано копію висновку службового розслідування від 13.12.2024.

Так, враховуючи численні публікації в соціальних мережах та інтернет-виданнях ЗМІ про надання прокурорам статусу інвалідності на підставі наказу Генерального прокурора від 16.10.2024 № 238 Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора проведено службове розслідування, за результатами якого 09.12.2024 складено висновок, який затверджено виконувачем обов’язків Генерального прокурора О. Хоменком 13.12.2024 (далі – висновок службового розслідування від 13.12.2024).

Зокрема, згідно висновку службового розслідування від 13.12.2024 встановлено, що 16.10.2024 на персональній сторінці у соціальній мережі Facebook журналіст ОСОБА-2 опублікував допис із заголовком: «51 прокурор Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, «дахуючи» корупційну схему Слуги народу Крупи у МСЕК та ПФ».

У цьому дописі оприлюднено список прокурорів з органів прокуратури Хмельницької області, які на думку автора, безпідставно отримали інвалідність з метою отримання пенсій. Правоохоронні органи області бездоказово звинувачуються у тому, що знали про зловживання Крупи та були співучасниками корупційних схем.

В інтернет-виданні «Економічна правда» розміщено статтю невідомого автора: «Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?», у якій згадується про затримання керівниці Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. Констатується, що жоден член МСЕК з початку великої війни не сів за ґрати. Їх справи зазвичай в судах старанно «розвалюють» прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. Наводиться статистика щодо працівників з інвалідністю у правоохоронних органах, зокрема у прокуратурі. Припускається, що попри зменшення вдвічі штату органів прокуратури за останні десять років, кількість їхніх пенсіонерів після початку великої війни збільшилась на 30%, що не може бути пояснене органічною вислугою років, крім як оформлення групи інвалідності.

Також наводяться ряд публікацій щодо прокурорів інших областей та зазначено, що управлінням внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора упродовж травня – серпня 2020 року проведено перевірку інформації про наявність інвалідності у прокурорів органів прокуратури Черкаської та Хмельницької областей.

Отримані під час цих перевірок матеріали вказували на те, що невстановлені працівники закладів охорони здоров’я та медико-соціальних експертних комісій вірогідно використали своє службове становище всупереч інтересам служби та внесли недостовірні відомості до офіційних медичних документів 46 прокурорських працівників органів прокуратури Хмельницької області та 70 – Черкаської області для необґрунтованого встановлення їм діагнозу захворювання та відповідної групи інвалідності.

Враховуючи, що в діях працівників закладів охорони здоров’я та МСЕК вбачались ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 366, частиною 2 статті 364 КК України, прокурорами Генеральної інспекції  у 2020 році підготовлено та направлено рапорти про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), за результатами розгляду яких розпочато досудове розслідування кримінальних проваджень № конфіденційна інформація від 10.06.2020 (Черкаська область) та                         № конфіденційна інформація від 10.08.2020 (Хмельницька область).

Також Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора за наслідками повідомлень у медіа про резонансну ситуацію 21.10.2024 зареєстровано кримінальне провадження № конфіденційна інформація за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 3 статті 369 КК України, проведення досудового розслідування у якому доручено Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань (далі – ГСУ ДБР). Під час досудового розслідування перевіряються обставини внесення невстановленими на час проведення службового розслідування працівниками закладів охорони здоров’я та уповноваженими посадовими особами МСЕК за попередньою змовою з працівниками органів прокуратури України недостовірних відомостей до офіційних медичних документів діючих працівників органів прокуратури України, що стало підставою для можливого необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання, відповідної групи інвалідності та можливого безпідставного нарахування пенсійних виплат.

Після початку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1276 від 08.11.2024, якою пункт 13 Положення про медико-соціальну експертизу доповнено повноваженнями державного закладу «Центральна МСЕК Міністерства охорони здоров’я України» (далі – ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України») проводити перевірку обґрунтованості рішень про встановлення груп інвалідності та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів.

У зв’язку з викладеним, прокурором у кримінальному провадженні                         № конфіденційна інформація направлено листи до МОЗ України щодо проведення перевірки обґрунтованості раніше винесених МСЕК рішень про встановлення прокурорам різних груп інвалідності шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та/або переогляду. Станом на закінчення службового розслідування інформація про результати розгляду вказаних листів до Офісу Генерального прокурора не надійшла.

Під час службового розслідування об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами органів прокуратури своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, не здобуто. Водночас комісією зазначено, що обмеженість засобів службового розслідування не дозволяє в повному обсязі перевірити всі обставини та обґрунтованість підстав для отримання прокурорами інвалідності, які об’єктивно можливо перевірити лише шляхом проведення слідчих дій.

Таким чином, комісія дійшла висновку, що з огляду на обмеженість засобів службового розслідування об’єктивно підтвердити або спростувати опубліковану в медіа інформацію про використання прокурорами органів прокуратури своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних з цим можливостей з метою отримання інвалідності неможливо без проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (пункт 2 висновку).

У зв’язку з недостатніми відомостями, необхідними для перевірки доводів дисциплінарної скарги, членом Комісії Степановою Т.В. листом від 05.08.2025 № 07/3-1147вих-25 у керівника Львівської обласної прокуратури витребувано додаткові відомості та йому ж доручено провести службове розслідування з обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, яке проведено Львівською обласною прокуратурою та його висновок затверджено її керівником – М. Меретом 20.10.2025 (далі – висновок службового розслідування від 20.10.2025).

З матеріалів і змісту висновку службового розслідування від 20.10.2025 та інформації в.о. керівника Львівської обласної прокуратури від 15.08.2025 встановлено таке.

Раздобаров П.П. в органах прокуратури розпочав свою роботу у липні 2010 року. З цього часу до 2020 року працював на прокурорських посадах регіональних військових прокуратур на прокурорських посадах.

Відповідно до наданих Раздобаровим П.П. під час службового розслідування копій документів встановлено таке.

З 20.09.2018 на підставі наказу Генерального штабу ЗСУ від 25.10.2018 Раздобаров П.П. залучався до складу сил і засобів об’єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях.

Згідно довідки начальника відділу роботи з кадрами військової прокуратури Центрального регіону України В. Федорука від 25.12.2019                              № 11/293вих-19 Раздобаров П.П. у період з 20.09.2018 по 11.02.20219 приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах та в період здійснення зазначених заходів, у зв’язку з цим 30.08.2019 йому видано посвідчення учасника бойових дій серії УБД № 016040. Копія зазначеного посвідчення також долучена до матеріалів службового розслідування.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 19 17.01.2020 госпітальна військово-лікарська комісія хірургічного профілю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, за розпорядженням виконувача обов’язків військового прокурора Центрального регіону України від 08.01.2020 № 04/1-31вих-20 провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби Раздобарова П.П. Констатовано, що він перебував на обстеженні і лікуванні у військових частинах і ВМКЦ ЦР п’ять разів періодично з вересня 2019 року по січень 2020 року. Встановлено відповідний діагноз і захворювання, які пов’язані із захистом Батьківщини. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо – на підставі конфіденційна інформація Розкладу хвороб Раздобаров П.П. непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Надалі, згідно довідки до акта огляду МСЕК від 14.08.2020 конфіденційна інформація Львівською обласною МСЕК № 2 Раздобарову П.П. вперше встановлено ІІІ групу інвалідності у зв’язку із захворюваннями, пов’язаними із захистом Батьківщини, на строк до 01.08.2022.

За результатами повторного огляду інваліда згідно довідки до акта огляду МСЕК від 19.07.2022 конфіденційна інформація Львівською обласною МСЕК № 2 Раздобарову П.П. продовжено встановлену ІІІ групу інвалідності у зв’язку із захворюваннями, пов’язаними із захистом Батьківщини, на строк до 01.08.2024.

У подальшому, за результатами повторного огляду інваліда згідно довідки до акта огляду МСЕК від 17.07.2024 конфіденційна інформація Львівською обласною МСЕК № 2 Раздобарову П.П. продовжено встановлену ІІІ групу інвалідності у зв’язку із захворюваннями, пов’язаними із захистом Батьківщини, на строк до 01.07.2026.

Згідно копії пенсійного посвідчення № конфіденційна інформація з терміном дії до 30.06.2026 Раздобаров П.П. є інвалідом ІІІ групи внаслідок війни.

Раздобаров П.П. до відділу кадрової роботи та державної служби Львівської обласної прокуратури індивідуальну програму реабілітації інваліда не надавау, а відтак заходи із облаштування його робочого місця не здійснювались, робочий графік не коригувався та заходи із трудової реабілітації не застосовувались.

За інформацією Головного управління ПФУ у Львівській області від 11.09.2025 Раздобаров П.П. перебував на обліку як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 31.08.2025. Станом на 11.09.2025 Раздобаров П.П. не перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Раздобаров П.П. є військовозобов’язаним працівником Львівської обласної прокуратури та перебуває на військовому обліку у конфіденційна інформація. Прокурор Раздобаров П.П. заброньований відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45, згідно з переліком посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час і працюють в органах прокуратури України, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 та Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 571.

З пояснень Раздобарова П.П., він викликався в межах кримінального провадження офіційно листом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» (далі – ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України») (копію цього виклику надано ним особисто) для переогляду в період з 06 по 17 січня 2025, який він отримав 15.01.2025, однак на вказаний виклик не прибув, оскільки він здійснювався в межах кримінального провадження.

Зокрема, згідно копії листа Голови Центральної МСЕК МОЗ України ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ОСОБА-3 від 27.12.2024 № 441/03-19, адресованого персонально Раздобарову П.П., копію якого, згідно власноручного візування, він отримав 15.01.2025, Раздобаров П.П. викликався на обстеження до клініки ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з 06 по 17 січня 2025 року з метою проведення ретельного аналізу документів його медико-експертної справи та підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому групи інвалідності. В обґрунтування цього виклику у цьому листі, зокрема зазначено та поінформовано Раздобарова П.П. про таке.

Рішенням РНБО від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальних правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 цього Рішення РНБО вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення МОЗ України разом з ДБР, СБУ, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 та від 08.11.2024 № 1276, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України 03.12.2009 № 1317, згідно яких МОЗ України утворює Центральну МСЕК МОЗ України.

Керуючись чинною редакцією Положення про медико-соціальну експертизу, на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 «Про покладення прав та обов’язків Центральної МСЕК МОЗ» було покладено права та обов’язки Центральної МСЕК МОЗ України на ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з дати підписання цього наказу.

Крім того, наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 було також затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ України, пунктом 8 якої встановлено, що Комісія проводить перевірку, у тому числі й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності, скасовує їх.

Так само абзацом 10 пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1276, встановлено, що Центральна МСЕК МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанови слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатами переогляду Центральна МСЕК МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

До Центральної МСЕК МОЗ України надійшов лист Служби безпеки України від 04.11.2024 № 14/1-6971 і Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 № 10-2-02-01-27449, згідно з якими Центральну МСЕК МОЗ зобов’язано провести перевірку обґрунтованості рішення щодо встановлення Раздобарову П.П. відповідної групи інвалідності, шляхом проведення медико-соціальної експертизи згідно з нормами Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1276.

З огляду на вищевикладене Раздобарова П.П. викликано на обстеження, при цьому роз’яснено положення абзацу 10 пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу про наслідки відмови та неприбуття для такого обстеження.

При цьому, згідно інформації виконувача обов’язків керівника Львівської обласної прокуратури від 15.08.2025 Раздобаров П.П. у січні 2025 року у стані тимчасової непрацездатності не перебував, даних щодо виключних обстави неявки Раздобарова П.П. на виклик до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» немає. Разом з тим, листи щодо виклику / направлення прокурора                       Раздобарова П.П. для проходження ним огляду / переогляду стану здоров’я у МСЕК до Львівської обласної прокуратури не надходили та, відповідно, такі йому не надсилались і не вручались. Разом з тим, Раздобаров П.П. особисто повідомив кадровий підрозділ Львівської обласної прокуратури про те, що 15.01.2025 особисто отримав лист ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 27.12.2024 № 441/03-19 про виклик його на обстеження, на яке не прибув.

Даних щодо результатів очного чи заочного огляду Раздобарова П.П. вказаною установою в ході службового розслідування не здобуто.

Таким чином, комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку: інформація про отримання Раздобаровим П.П. статусу особи з інвалідністю, оформлення пенсії по інвалідності та отримання ним пенсійних виплат до 31.08.2025 підтвердилась (пункт 2); враховано, що відповідно до листа ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 27.12.2024 № 441/03-19 з метою підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, Раздобарова П.П. запрошено прибути в період з 06.01.2025 по 17.01.2025 у вказану установу для обстеження, однак останній за запрошенням не з’явився (пункт 3); відомостей про те, що Раздобаровим П.П. використовувались службові повноваження або службовий статус та пов’язані із цим можливості на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності засобами та методами службового розслідування не здобуто (пункт 4).  

З даних Єдиного державного реєстру НАЗК в ході перевірки у дисциплінарному провадженні встановлено, що у 2020-2024 роках                 Раздобарову П.П. здійснено виплати пенсії на загальну суму 1 515 428 грн., зокрема: у 2020 році – 92 797 грн., у 2021 році – 288 321 грн., у 2022 році – 342 636 грн., у 2023 році – 366 552 грн., у 2024 році – 425 122 грн. Таким чином, розмір пенсії Раздобарова П.П. у 2024 році складав 35 426 грн. на місяць.

На запит члена Комісії Степанової Т.В. від 23.09.2025 директором ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» листами від 13.10.2025 № 4991/01-18 та від 17.11.2025 № 7907/01-18 надано інформацію про те, що цією установою  здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення про надання статусу особи з інвалідністю Раздобарову П.П., за результатами якої рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи рішення про встановлення йому статусу особи з інвалідністю скасовано, Раздобаров П.П. не з’явився на дообстеження.

Разом з тим, згідно даних з офіційного вебсайту «Судова влада України» у розділі «Стан розгляду справ» станом на складання висновку членом Комісії Степановою Т.В. стосовно Раздобарова П.П. він не звертався до суду з позовом до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Водночас встановлено, що Раздобаров П.П. неодноразово у 2022, 2023, 2024 і 2025 роках звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовами до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправними дій і зобов’язання перерахувати і виплатити пенсію.

Водночас, під час засідання Комісією встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 відкрито позовне провадження у справі № 380/3857/26 за позовом Раздобарова П.П. до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.07.2025 № конфіденційна інформація прийняте щодо скасування IІI групи інвалідності, встановленої Раздобарову П.П., ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

5. Пояснення прокурора

Під час дисциплінарного провадження Раздобаров П.П. не скористався своїм правом надати пояснення з приводу доводів скаржника, викладених у дисциплінарній скарзі, ні пояснень, ні жодних документів ним не надано. Разом з тим під час службового розслідування від 20.10.2025 він 02.09.2025 надав пояснення із долученням копій медичних та інших документів на їх підтвердження.

Зокрема, Раздобаров П.П. пояснив, що має захворювання конфіденційна інформація з 2018 року, яке у нього з’явилось під час проходження військової служби на території проведення АТО (в подальшому ООС). На території проведення АТО стаціонарно не лікувався у зв’язку з відсутністю такої можливості (лише амбулаторно), тому він звертався за медичною допомогою до польового військового госпіталю в м. Часів Яр Донецької області і до цивільних медичних закладів в м. Бахмут Донецької області. До звільнення з військової служби у 2020 році неодноразово стаціонарно лікувався у військовому госпіталі (4-6 разів, точно не пам’ятає та копій всіх медичних документів не має). У 2020 році його захворювання підтверджено при проходженні ВЛК при звільненні з військової служби. Після цього рішення ВЛК відповідні документи були подані на МСЕК. Рішення звернутись до МСЕК є його правом, яким він скористався з метою отримання соціальних гарантів, пільг, які передбачені законодавством, у тому числі і оформлення пенсії по інвалідності. Категорично заперечив будь-які протиправні дії зі свого боку при оформленні інвалідності.

Також Раздобаров П.П. повідомив, що викликався Львівською обласною МСЕК № 2 у липні 2024 року, де йому продовжено ІІІ групу інвалідності. Також він викликався в межах кримінального провадження офіційно листом до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у м. Дніпро для переогляду в період з 06 по 17 січня 2025 року. Цей лист про виклик він отримав 15.01.2025 (копію виклику долучив до своїх пояснень). На вказаний виклик Раздобаров П.П. не прибув, оскільки цей виклик здійснювався в межах кримінального провадження. Він не бажає пояснювати будь-які дії в межах кримінального провадження щодо можливих, на думку слідства, неправомірних дій з його боку. Також зазначив, що не володіє інформацією щодо можливого скасування його статусу особи з інвалідністю. Зі слів Раздобарова П.П. пенсійні виплати у зв’язку з інвалідністю він продовжує отримувати (станом на час надання пояснень – 02.09.2025).

Доводи дисциплінарної скарги вважає безпідставними і необґрунтованими, з дисциплінарною скаргою категорично не згоден. 

Під час засідання Комісії Раздобаров П.П. заявив клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження його письмові пояснення від 19.03.2026, а також копії документів, які підтверджують викладені у поясненнях доводи. Клопотання Раздобарова П.П. Комісією задоволено.

Зокрема, згідно наданих письмових пояснень, які Раздобаров П.П. також озвучив під час засідання Комісії, та долучених ним копій відповідних документів у відділі кадрової роботи та державної служби Львівської обласної прокуратури 15.01.2025 йому вручено лист Центральної МСЕК МОЗ України від 27.12.2024 № 441/03-19 про необхідність прибуття для проходження обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» в період з 6 по 17 січня 2025 року.

Оскільки цей лист Раздобаров П.П. отримав за 2 дні до закінчення визначеного періоду для проходження огляду, він того ж дня зателефонував за телефоном, вказаним у бланку цього листа, з проханням визначити іншу дату для проходження медичного обстеження, на що йому повідомили, щоб він чекав повторного виклику. Будь-яких повторних викликів він не отримував і про прийняті ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» рішення стосовно нього йому не було відомо.

Надалі 10.12.2025 працівник Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, де Раздобаров П.П. на той час перебував у відрядженні, ознайомив його з листом Львівської обласної прокуратури щодо необхідності прибуття до 08.12.2025 для проходження обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», про що він власноруч засвідчив підписом факт ознайомлення з цим листом 10.12.2025.

У зв’язку з перебуванням у відрядженні з 24.11.2025 по 23.12.2025 у Херсонській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону   (м. Херсон) і надалі у відпустці, 25.02.2026 та 04.03.2026 (вже після складання членом Комісії Степановою Т.В. висновку від 27.02.2026 про наявність в діях Раздобарова П.П. дисциплінарного проступку) Раздобаров П.П. надіслав листи до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з проханням визначити іншу дату для проходження обстеження.

26.02.2026 Раздобарову П.П. зателефонував представник цієї державної установи та повідомив, що на його домашню адресу надсилався витяг з рішення про скасування йому групи інвалідності, який повернувся до державної установи.

Раздобаров П.П. готовий наразі пройти медичне обстеження.

28.01.2026 у зв’язку з відсутністю пенсійних виплат, яку Раздобаров П.П. виявив під час перевірки карткового рахунку, він звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про надання інформації щодо підстав невиплати йому пенсії з наданням копій підтверджуючих документів.

10.02.2026 з Головного управління ПФУ у Львівській області він отримав відповідь, згідно якої на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про невизнання його особою з інвалідністю від 17.07.2025 йому припинено виплату пенсії з 01.07.2024. До цього листа долучено копію вищевказаного витягу з рішення № конфіденційна інформація від 17.07.2025, відповідно до якого йому скасовано інвалідність з 24.06.2024.

24.02.2026 Раздобаров П.П. звернувся до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» із запитом про надання копії зазначеного рішення від 17.07.2025 № конфіденційна інформація та копій усіх документів, на підставі яких прийнято це рішення. У відповідь 03.03.2026 він отримав витяг зазначеного рішення, яке вважає незаконним, у зв’язку із чим 05.03.2026 оскаржив його в судовому порядку (09.03.2026 відкрито судове провадження).

Водночас під час надання відповідей на запитання членів Комісії Раздобаров П.П. не зміг обґрунтовано і мотивовано пояснити, чому почав вживати заходи щодо оскарження рішення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» № конфіденційна інформація від 17.07.2025 лише в кінці лютого 2026 року, фактично після складання членом Комісії висновку про наявність у його діях дисциплінарного проступку, незважаючи на те, що виплати пенсії по інвалідності йому припинено ще у вересні 2025 року.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08.–07.09.1990), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 – 17.10.2008), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, їхні загальні права й обов’язки визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з частиною третьою, пунктами 2, 3, 4 частини четвертої, частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися присяги прокурора, правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу його завданням є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури –  одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві немає визначень понять гідності й честі. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого –  шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 990/229/19). Як зазначено у постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31.05.2005 встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, установлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У статті 8 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпек або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з рішенням РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024, із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, вирішено:

-  рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

-  Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, яка діяла до 01.01.2025, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу 4 пункту 13 цього Положення проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймати відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна МСЕК МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентується такими основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 № 875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону від 21.03.1991 № 875-XII, у редакції Закону від 19.12.2024 № 4170-ІХ, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набула чинності 01.01.2025) на Центр оцінювання функціонального стану особи покладено, зокрема, проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих, у тому числі, медико-соціальними експертними комісіями, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду –  стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, а також за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Вінницького національного медичного університету імені                 М.І. Пирогова. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

7. Оцінка встановлених обставин і мотиви ухвалення рішення

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення Раздобаровим П.П. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини 1 статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики – як у службовій, так і в приватній сфері, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23.11.2022 № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 869/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Раздобаров П.П. є прокурором і відповідно до статті 19 Закону № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі, Раздобаров П.П. зобов’язаний не допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; не вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; не допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Прокурор Раздобаров П.П., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з можливим незаконним отриманням інвалідності прокурорами, зобов’язаний не лише формально дотримуватися вимог закону, а й вжити усіх необхідних заходів для захисту особистої репутації та збереження авторитету органів прокуратури. Натомість він свідомо проігнорував письмовий виклик уповноваженого органу – Центральної МСЕК МОЗ України щодо проходження повторного медичного огляду, не з’явився до уповноваженої медичної установи – ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та не забезпечив публічного спростування сумнівів у законності встановлення йому ІІІ групи інвалідності. У подальшому, маючи можливість до скасування йому статусу особи з інвалідністю 17.07.2025 вжити заходів щодо проходження медичного обстеження з метою підтвердження свого статусу особи з інвалідністю, а після прийняття такого рішення вжити заходів до його оскарження, також необхідних дій для цього не вчинив до складання членом Комісії Степановою Т.В. висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку. Лише після цього 05.03.2026 Раздобаров П.П. звернувся до суду з позовом до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», судове провадження з цього приводу наразі триває.   

Такими діями прокурор виявив демонстративну неповагу до етичних стандартів поведінки, не вжив передбачених законодавством заходів для збереження власної ділової репутації та репутації органів прокуратури. Його  бездіяльність щодо виконання законних вимог Центральної МСЕК МОЗ України, рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024, фактично сприяла поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, підриває суспільну довіру до цієї державної інституції та створює враження толерування корупційних ризиків у системі.

За наслідками наведених обставин, у медійному просторі поширено значну кількість негативних публікацій щодо законності встановлення інвалідності прокурорам, зокрема, у публікаціях за посиланнями:

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/;

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html;

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/;

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/;

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp;

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv;

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492.

Однак належної реакції на ситуацію з боку Раздобарова П.П. не було. Він не здійснив дій для підтвердження законності та обґрунтованості набутого статусу особи з інвалідністю, хоча мав таку можливість. За відсутності об’єктивних підстав, які б унеможливлювали його прибуття до медичного закладу та наданої можливості для повторного проходження огляду,                 Раздобаров П.П. без належного обґрунтування свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до медичного закладу та не вжив жодних заходів, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

У поясненнях Раздобаров П.П. посилається на те, що наявність у нього групи інвалідності була предметом перевірки, зокрема, обласною МСЕК при продовженні строку встановлення групи інвалідності.

Однак цей факт не може бути розцінений як безумовне підтвердження правомірності набутого статусу. Перевірка проводилася у межах конкретних процедур і стосувалася стану здоров’я на той момент. Навіть безтермінове встановлення інвалідності не виключає права держави та роботодавця перевіряти її актуальність у зв’язку з новими обставинами та суспільним резонансом. Посилання на попередні перевірки не звільняло прокурора від обов’язку підтвердити законність свого статусу. Прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, яким доручено Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Крім того, враховано, що відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, Центральна МСЕК МОЗ України до 01.01.2025 була уповноважена проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи і приймати відповідні рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набрала чинності 01.01.2025) такі повноваження покладено на Центр оцінювання функціонального стану особи.

Враховуючи суспільний резонанс щодо теми отримання інвалідності прокурорами, з огляду на службове становище Раздобарова П.П. та підвищені етичні стандарти, навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала його вжити активних заходів для підтвердження законності встановленої йому групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду, оскільки йдеться про державну інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Неприбуття Раздобарова П.П. до медичного закладу, відмова на запрошення Центральному МСЕК МОЗ України пройти необхідні медичні обстеження для перевірки законності встановлення йому статусу особи з інвалідністю, скасування уповноваженим органом рішення про встановлення йому такого статусу та припинення у зв’язку з цим пенсійних виплат, не вжиття жодних заходів щодо оскарження таких рішень у спосіб, визначений Законом, обґрунтовано породжує сумніви щодо законності та обґрунтованості встановлення йому IIІ групи інвалідності. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Наявність статусу прокурора покладає підвищену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Європейський Суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у рішеннях неодноразово висловлювався щодо меж втручання у право на приватність, передбачене ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі по тексту Європейська Конвенція з прав людини).

Стаття 8 Європейської Конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Тобто, за практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання в право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права. Такі умови викладені в пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку, що втручання у право приватності, передбачене у статті 8 Європейської Конвенції, у цьому випадку відсутнє, а питання набуття та використання статусу особи з інвалідністю у прокурора Раздобарова П.П. перевіряються виключно через призму наявності у його діях дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 43 Закону № 1697-VII.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

Прокурор Раздобаров П.П., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, був зобов’язаний не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Однак, попри виклик уповноваженого органу, прокурор Раздобаров П.П. свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до відповідного медичного закладу.

У сукупності такі дії (усвідомлена бездіяльність), свідчать про необ’єктивність, відсутність у прокурора Раздобарова П.П. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Його поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання законних вимог уповноваженого органу – Центральної МСЕК МОЗ України, Рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента України, та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у свою чергу, дискредитує органи прокуратури в очах суспільства.

Вказані обставини суперечать засадам професійної етики працівника прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Ураховуючи вищевикладене, дії прокурора Раздобарова П.П. Комісія розцінює як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Окрім цього, прокурором Раздобаровим П.П. проігноровано етичні норми, які є основоположними засадами поведінки прокурора, зокрема використання статусу особи з інвалідністю, що призвело до призначення, нарахування та виплати пенсії, вибірковий підхід до використання статусу інваліда (лише для отримання грошових виплат), що явно виходять за межі приватної сфери.

Більше того, не визнання ним відповідальності, ігнорування наслідків своєї поведінки свідчить про неусвідомлення етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Вказані дії прокурора Комісія розцінює як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що прокурор Раздобаров П.П. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини 3, пункту 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697- VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Раздобаровим П.П. дисциплінарного проступку підтверджено:

- дисциплінарною скаргою скаржника;

- відомостями із листів директора ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»  Варивончика Д. від 13.10.2025 № 4991/01-18 та від 17.11.2025 № 7907/01-18 і додатків до нього;

- поясненнями Раздобарова П.П. із додатками до нього;

- матеріалами та висновком службового розслідування від 20.10.2025;

- іншими матеріалами дисциплінарного провадження у їх сукупності.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Раздобаровим П.П. дисциплінарного проступку Комісією враховано таке.

Об’єктивна сторона вчиненого прокурором Раздобаровим П.П. дисциплінарного проступку має складну структуру та утворюється низкою однорідних дій / бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Раздобаров П.П. вчинив триваюче правопорушення, днем початку якого є 18.01.2025 (наступний день після закінчення строку, коли Раздобаров П.П. повинен був прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару, на виконання листа Голови Центральної МСЕК МОЗ України від 27.12.2024 № 441/03-19).

Згідно інформації Львівської обласної прокуратури у період з 18.01.2025 Раздобаров П.П. перебував у відпустці та у стані тимчасової непрацездатності 66 днів.

Оскільки прокурор Раздобаров П.П. для проходження обстеження в умовах стаціонару до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» на виклик не прибув, в результаті рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи від 17.07.2025 рішення про встановлення йому статусу особи з інвалідністю скасовано, фактичною датою закінчення вчинення ним дисциплінарного проступку слід вважати 17.07.2025.

Отже, встановлений частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Раздобарова П.П. до дисциплінарної відповідальності не минув.

На підставі вимог ч. 3 ст. 48 Закону № 1697-VII, обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Раздобарова П.П., Комісія враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, відсутність систематичності порушень у його діях, його статус Учасника бойових дій і хвороби, набуті під час військової служби, пов’язані із захистом Батьківщини, призначення та отримання ним пенсійних виплат у зв’язку з інвалідністю на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які не пов’язані з роботою на посаді прокурора і з цим статусом, позитивну характеристику, непритягнення його раніше до дисциплінарної відповідальності, інші обставини.

Також Комісія враховує нові обставини, які встановлено під час засідання, зокрема те, що прокурор Раздобаров П.П. після вчинення дисциплінарного проступку вчинив низку дій, спрямованих на усунення негативних наслідків для власного авторитету й авторитету органів прокуратури загалом, які полягали в оскарженні ним 05.03.2026 в судовому порядку рішення про скасування йому статусу особи з інвалідністю, його позовну заяву 09.03.2026 Львівським окружним адміністративним судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

За таких обставин Комісія вважає, що за вчинене прокурором діяння є підстави застосувати до Раздобарова П.П. дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, яке буде пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку та його особі.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія  

ВИРІШИЛА:

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування дисциплінарного стягнення, керівникам Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, прокурору Раздобарову П.П.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.