Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні  досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання  публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Хмельницької обласної прокуратури  Ковальчук Світлани Миколаївни (далі – прокурор Ковальчук С.М.),

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Ковальчук С.М. із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (далі – Кодекс), ознайомилася, характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має, Присягу працівника прокуратури склала 03.02.2011.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 17.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Ковальчук С.М.

Автоматизованою системою скаргу цього ж дня розподілено члену Комісії Степановій Т.В., яка 29.07.2025 прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-630дс-227дп-25. Комісія рішенням від 10.09.2025 № 251дп-25 продовжила строк перевірки в дисциплінарному провадженні до 17.10.2025.

За результатами перевірки член Комісії Степанова Т.В. 04.03.2026 склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Ковальчук С.М.

Скаржника та прокурора Ковальчук С.М. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяли Клименко М.С., Мехур В.П., які підтримали доводи, викладені в дисциплінарній скарзі, надали пояснення, відповіді на запитання членів Комісії, погодилися з висновком члена Комісії Степанової Т.В. і запропонованим у ньому видом дисциплінарного стягнення.

Ковальчук С.М. узяла участь у засіданні Комісії, надала пояснення, відповіді на запитання членів Комісії. Прокурор заперечила щодо проведення закритого засідання, надала дозвіл Комісії на використання, розголошення, оприлюднення у дисциплінарному провадженні конфіденційної інформації про стан її здоров’я, визнала вчинення нею дисциплінарного проступку шляхом невиконання вказівок керівництва, просила закрити дисциплінарне провадження або у разі встановлення Комісією ознак дисциплінарного проступку в її діях не накладати на неї найсуворіше дисциплінарне стягнення.

Зміст дисциплінарної скарги

Прокурор Ковальчук С.М. порушила вимоги Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), Присяги прокурора, правил прокурорської етики, вчинила низку протиправних дій, що містять ознаки дисциплінарного проступку.

Ковальчук С.М. вирішила отримати неправомірну вигоду у вигляді пенсійних виплат як особа з інвалідністю без наявних на те законних та обґрунтованих підстав.

Зокрема, Ковальчук С.М.  у серпні  2024 року звернулася  до Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК), службові особи якої за результатами обстеження та розгляду медичних документів прокурора, попри те, що встановлений ступінь важкості функціональних порушень внаслідок захворювання Ковальчук С.М. не відповідав критеріям для встановлення ІІ групи інвалідності, безпідставно прийняли рішення про встановлення їй ІІ групи інвалідності строком на три роки з 28.08.2024 до 01.09.2027, зафіксувавши це в акті огляду МСЕК і довідці до акта огляду  МСЕК конфіденційна інформація від 28.08.2024.

Після цього Ковальчук С.М. з метою одержання грошових коштів у вигляді пенсії звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з відповідною заявою, за результатами розгляду якої їй  призначено пенсію по інвалідності.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру  оцінювання функціонування стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я  України» (далі – ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»)  рішення МСЕК про встановлення Ковальчук С.М. ІІ групи інвалідності за результатами проведення її медичного обстеження, визнано необґрунтованим і скасовано.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях Ковальчук С.М. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом  6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

4. Встановлені обставини під час дисциплінарного провадження

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. Під час обшуків, проведених за місцями її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з призначенням надалі пенсійних виплат. У медіа зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх із метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності таких правопорушень, зокрема масового встановлення фіктивної інвалідності прокурорам у регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президент України 22.10.2024 ініціював засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

Із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО вирішила:

– рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

– Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

4.1. Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Враховуючи численні публікації в соціальних мережах та інтернет-виданнях про надання прокурорам статусу інвалідності на підставі наказу Генерального прокурора від 16.10.2024 № 238, Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора провела службове розслідування, за результатами якого 09.12.2024 склала висновок, який затвердив виконувач обов’язків Генерального прокурора О. Хоменко 13.12.2024 (далі – висновок службового розслідування від 13.12.2024).

Згідно з висновком службового розслідування від 13.12.2024 встановлено, що 16.10.2024 на персональній сторінці в соціальній мережі «Facebook» журналіст ОСОБА-2 опублікував допис із заголовком: «51 прокурор Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, «дахуючи» корупційну схему Слуги народу Крупи у МСЕК та ПФ». У дописі оприлюднено список прокурорів органів прокуратури Хмельницької області, які, на думку автора, безпідставно отримали інвалідність із метою отримання пенсій. Правоохоронні органи області бездоказово звинувачуються в тому, що знали про зловживання ОСОБА-1 та були співучасниками корупційних схем.

В інтернет-виданні «Економічна правда» розміщено статтю невідомого автора «Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?», у якій згадується про затримання керівниці Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. Констатовано, що жоден член МСЕК від початку війни не сів за ґрати. Їхні справи зазвичай у судах «розвалюють» прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. Наведено статистику щодо працівників з інвалідністю у правоохоронних органах, зокрема у прокуратурі. Зроблено припущення, що, попри зменшення вдвічі штату органів прокуратури за останні десять років, кількість їхніх пенсіонерів після початку війни збільшилася на 30%, що не можна пояснити вислугою років; пояснити це можна не інакше, як оформленням групи інвалідності.

Також наведено низку публікацій щодо прокурорів інших областей і зазначено, що Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора у травні – серпні 2020 року провела перевірку інформації про наявність інвалідності у прокурорів органів прокуратури Черкаської та Хмельницької областей.

Отримані під час перевірки матеріали вказували на те, що невстановлені працівники закладів охорони здоров’я та МСЕК, вірогідно, використали своє службове становище всупереч інтересам служби та внесли недостовірні відомості до офіційних медичних документів стосовно 46 прокурорів Хмельницької області та 70 прокурорів Черкаської області для необґрунтованого встановлення їм діагнозу захворювання та відповідної групи інвалідності.

Ураховуючи, що в діях працівників закладів охорони здоров’я та МСЕК вбачались ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 366, частиною другою статті 364 КК України, прокурори Генеральної інспекції  Офісу Генерального прокурора у 2020 році направили рапорти про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за результатами розгляду яких розпочато досудове розслідування кримінальних проваджень № конфіденційна інформація від 10.06.2020 (Черкаська область) та № конфіденційна інформація від 10.08.2020 (Хмельницька область).

Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора за наслідками повідомлень у медіа 21.10.2024 зареєструвала кримінальне провадження                             № конфіденційна інформація за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 358, частиною четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, проведення досудового розслідування у якому доручила Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.

Під час досудового розслідування перевіряються обставини внесення невстановленими на час проведення службового розслідування працівниками закладів охорони здоров’я та уповноваженими посадовими особами МСЕК за попередньою змовою з працівниками органів прокуратури України недостовірних відомостей до офіційних медичних документів працівників органів прокуратури України, що стало підставою для можливого необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання, відповідної групи інвалідності та можливого безпідставного нарахування пенсійних виплат.

Після початку досудового розслідування у кримінальному провадженні Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1276 від 08.11.2024,  згідно з якою пункт 13 Положення про медико-соціальну експертизу доповнений повноваженнями ДЗ Центральної МСЕК МОЗ проводити перевірку обґрунтованості рішень про встановлення груп інвалідності та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів.

Прокурор у кримінальному провадженні  № конфіденційна інформація надіслав листи до МОЗ України щодо проведення перевірки обґрунтованості раніше винесених МСЕК рішень про встановлення прокурорам різних груп інвалідності шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та/або переогляду. На час закінчення службового розслідування інформації про результати розгляду вказаних листів до Офісу Генерального прокурора не надходило.

Об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності, а також на порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, під час службового розслідування не здобуто. Обмеженість засобів службового розслідування не дає змоги в повному обсязі перевірити всі обставини та обґрунтованість підстав для отримання прокурорами інвалідності, які об’єктивно можливо перевірити лише шляхом проведення слідчих дій.

Комісія з проведення службового розслідування  дійшла висновку, що з огляду на обмеженість засобів службового розслідування об’єктивно підтвердити чи спростувати опубліковану в медіа інформацію про використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей із метою отримання інвалідності неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (пункт 2 висновку).

У зв’язку з недостатнім для перевірки обсягом доводів дисциплінарної скарги та відомостей у висновку службового розслідування від 13.12.2024, а також у дисциплінарній скарзі, до якої долучено лише пояснення                      Ковальчук С.М. від 31.10.2024 і копії довідки до акта огляду  МСЕК конфіденційна інформація від 38.08.2024, член Комісії Степанова Т.В. листами від 04.08.2025 № 07/3-1104вих-25, від 05.08.2025 № 07/3-1136вих-25  у скаржника та керівника Хмельницької обласної прокуратури витребувала необхідні для перевірки додаткові відомості та ініціювала проведення службового розслідування, висновок якого затвердив керівник Хмельницької обласної прокуратури Ковальський А.А. 30.09.2025 (далі – висновок службового розслідування від 30.09.2025).

Згідно з висновком службового розслідування від 30.09.2025 констатовано факти і підтверджено інформацію про отримання Ковальчук С.М. статусу особи з інвалідністю, оформлення пенсії, отримання пенсійних виплат (пункт 2); враховано, що 02.06.2025 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру  оцінювання функціонування стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прийняла рішення № конфіденційна інформація про скасування Ковальчук С.М. групи інвалідності з 27.05.2025 (пункт 3); відомостей про те, що прокурором Ковальчук С.М. використовувалися службові повноваження або службовий статус та пов’язані з цим можливості на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності засобами та методами службового розслідування не здобуто (пункт 4); з огляду на вимоги  частини 10 статті 46 Закону № 1697-VII про наявність повноважень на складання висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку покладено на члена Комісії, копії матеріалів службового розслідування потрібно направити до Комісії (пункт 5).

Крім того, згідно з висновком цього службового розслідування Ковальчук С.М. невійськовозобов’язана, ІІ групу інвалідності їй встановлено рішенням Хмельницької обласної МСЕК 28.08.2024 строком до 01.09.2027.

Ковальчук С.М. мала тимчасову непрацездатність з 17.01.2025 до 20.01.2025.

На підставі заяви Ковальчук С.М. ГУ ПФУ у Хмельницькій області з 01.02.2025 пенсійні виплати їй припинено.

Ковальчук С.М. із 27.05.2025 до 30.05.2025 пройшла медичне стаціонарне обстеження в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи цієї державної установи від 02.06.2025 рішення Хмельницької обласної МСЕК про встановлення Ковальчук С.М. ІІ групи інвалідності визнано необґрунтованим і скасовано.

Прокурора Ковальчук С.М. у межах кримінального провадження                              № конфіденційна інформація для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликали, не допитували, про підозру їй не повідомляли.

Таким чином, службовим розслідуванням підтверджено лише ті факти, які не впливають на оцінку дій прокурора під час отримання нею статусу особи з інвалідністю. У матеріалах і висновку службового розслідування від 30.09.2025 не міститься відомостей про наявність у діях Ковальчук С.М. під час отримання статусу особи з інвалідністю, оформлення та отримання пенсійних виплат ознак дисциплінарного проступку.

Інші обставини, встановлені у дисциплінарному провадженні

За додатковою інформацією,  яку надав керівник Хмельницької обласної прокуратури, до цієї прокуратури 19.12.2024 надійшов лист скаржника від 18.12.2024 № 17/2/1-20401-24, яким зобов’язано забезпечити прибуття підлеглих прокурорів, які мають статус особи з інвалідністю,  зокрема Ковальчук С.М., до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару з 18.12.2024 до 17.01.2025. Із зазначеними вимогами Ковальчук С.М. ознайомилася персонально 30.12.2024, однак їх не виконала.

У зв’язку з надходженням повторного аналогічного за змістом та вимогами (крім дати прибуття прокурорів, а саме з 10.01.2025 до 18.01.2025) листа  скаржника від 09.01.2025 № 17/2/1-20401-24 керівництво Хмельницької обласної прокуратури шляхом вчинення відповідних резолюцій через ІС «СЕД» цей лист надіслано для виконання відповідним прокурорам, зокрема й Ковальчук С.М.

Однак прокурор Ковальчук С.М. повторно не виконала як вимоги, викладені в листі скаржника, так і вимоги керівництва щодо його виконання.

Натомість Ковальчук С.М. у передостанній день закінчення строку необхідності прибуття для обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», а саме 17.01.2025, оформила листок тимчасової непрацездатності до 20.01.2025.

Також у січні 2025 року прокурор Ковальчук С.М., ще за наявності у неї статусу особи з інвалідністю ІІ групи подала заяву до органів ПФУ про скасування їй пенсійних виплат.

Ковальчук С.М. виконала вимоги лише третього аналогічного за змістом та вимогами, крім дати прибуття прокурорів (з 14.04.2025 до 24.05.2025), листа від 15.04.2025 № 31/2/1-33261вих-25 заступника Генерального прокурора А. Войтенка, з яким вона ознайомилася персонально 21.04.2025.

Зокрема Ковальчук С.М. у період із  27.05.2025 до 30.05.2025 проходила медичне обстеження в умовах стаціонару в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності                             МОЗ України».

За результатами цього обстеження експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» 02.06.2025 прийняла рішення № конфіденційна інформація про скасування Ковальчук С.М. групи інвалідності з 27.05.2025. Зокрема, експертна команда вивчила надану медико-експертну документацію, а також заключення очного огляду в експертному відділенні Інституту та дійшла висновку, що рішення про ІІ групу інвалідності, загальне захворювання, терміном на три роки, встановлено необґрунтовано. Під час оцінювання функціонального стану Ковальчук С.М. виявлено патологічні зміни, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю.

Ковальчук С.М. рішення про скасування їй статусу особи з інвалідністю оскаржила до суду.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04.02.2026 у справі № 560/20263/25 визнав протиправним і скасував рішення                                         ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» № конфіденційна інформація від 02.06.2025 стосовно Ковальчук С.М.

Крім того, член Комісії Степанова Т.В. листом від 23.09.2025 № 07/3/2-4097вих25 здійснила запит керівнику ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» щодо проведення ЦОФСО цієї державної установи перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно Ковальчук С.М. та її результатів.

Директор ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у листі-відповіді від 13.10.2025 лише зазначив, що перевірка обґрунтованості рішення про надання статусу особи з інвалідністю стосовно Ковальчук С.М. проводилася. Надалі, у додатку до листа директора ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 17.11.2025 № 7907/01-18 надано додаткові відомості щодо запитуваної інформації, а саме, що Ковальчук С.М. з’явилася на дообстеження, за результатами якого 02.06.2025 прийнято рішення про скасування їй статусу особи з інвалідністю.

На запит члена Комісії  Степанової Т.В. від 04.08.2025 № 07/3-1104вих-25 скаржник 12.08.2025 повідомив, що Генеральний прокурор наказом від 16.10.2024 № 238 призначив службове розслідування з метою перевірки розміщеної у мережі Інтернет інформації про можливі зловживання прокурорів органів прокуратури під час отримання інвалідності.

Під час службового розслідування об’єктивно підтвердити або спростувати використання прокурорами, зокрема Ковальчук С.М., службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей із метою отримання інвалідності було неможливо без проведення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Оскільки Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальних провадженнях №№ конфіденційна інформація, конфіденційна інформація, конфіденційна інформація, копію висновку службового розслідування направлено до цього органу для врахування під час досудового розслідування.

Комісія з проведення службового розслідування не виявила інформації, що могла б вказувати на можливі зловживання під час отримання інвалідності, а отже, оцінка діям Ковальчук С.М. у межах службового розслідування не надавалася.

Надалі кримінальне провадження № конфіденційна інформація об’єднано з кримінальним провадженням № конфіденційна інформація. Під час розслідування у кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних і правоохоронних органів, зокрема і працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджета України відповідних пенсій.

У зв’язку з цим перед МОЗ України ініційовано питання щодо організації перевірки достовірності діагнозів і достатності підстав для встановлення груп інвалідності низці прокурорів, зокрема й Ковальчук С.М., якій 28.08.2024 встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.09.2027.

На виконання постанови слідчого Державного бюро розслідувань  ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» здійснюється перевірка правильності винесення МСЕК рішення про встановлення групи інвалідності Ковальчук С.М. Згідно з інформацією ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Ковальчук С.М. 02.06.2025 скасовано групу інвалідності.

Прокурора Ковальчук С.М. у межах кримінального провадження                              № конфіденційна інформація для проведення допиту чи інших процесуальних дій не викликали, не допитували, про підозру їй не повідомляли. Іншої інформації для підтвердження доводів, викладених у дисциплінарній скарзі, немає.

Листом від 13.11.2025 скаржник надав додаткову інформацію, зокрема копію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 02.06.2025                  № конфіденційна інформація про скасування Ковальчук С.М. групи інвалідності з 27.05.2025.    

Крім того, згідно з інформацією заступника Генерального прокурора                             М. Вдовиченко від 11.09.2025 у межах кримінального провадження № конфіденційна інформація старший слідчий ГСУ ДБР постановою від 31.01.2025 залучив як спеціалістів працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, у тому числі Ковальчук С.М., за результатами якої 02.06.2025 прийнято рішення про скасування їй групи інвалідності.

Пояснення прокурора

Ковальчук С.М. у поясненнях від 31.10.2024 та 22.09.2025, наданих під час службових розслідувань, і від 11.08.2025, наданих під час дисциплінарного провадження, підтвердила факти набуття нею статусу особи з інвалідністю, оформлення та отримання відповідних пенсійних виплат, проведення перевірки  ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», скасування встановленого їй статусу особи з інвалідністю та оскарження цього рішення до суду. Повідомила про обставини проведення її обстеження і встановлення їй ІІ групи інвалідності МСЕК.

Крім того, Ковальчук С.М. повідомила, що в січні 2025 року подала заяву до органів ПФУ про припинення їй пенсійних виплат, тому з лютого 2025 року вона їх не отримує, а отриманими до того часу пенсійними виплатами вона не розпорядилася. Причинами подання такої заяви за наявності у неї на той час статусу особи з інвалідністю Ковальчук С.М. назвала наявний негативний суспільний резонанс щодо питання прокурорів-інвалідів і достатній рівень її заробітної плати.

Однак Ковальчук С.М. не надала пояснень щодо причин невиконання нею вимог листів скаржника від 16.12.2024 та від 09.01.2025 № 17/2/1-20401-24 і свого керівництва про необхідність прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару у грудні 2024 року та січні 2025 року.

Ковальчук С.М. заперечує вчинення протиправних дій зі свого боку чи використання свого службового становища під час отримання статусу особи з інвалідністю, пенсійних виплат, тому доводи, викладені в дисциплінарній скарзі вважає необґрунтованими, дисциплінарне провадження стосовно неї просила закрити.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08.–07.09.1990), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 – 17.10.2008), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, їхні загальні права й обов’язки визначено в Законі № 1697-VII.

Згідно з частиною третьою, пунктами 2, 3, 4 частини четвертої, частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися присяги прокурора, правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу його завданням є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури –  одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їхньою кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

Із цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві немає визначень понять гідності й честі. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого –  шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їхньої професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, охоплюють як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 990/229/19). Як зазначено у постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31.05.2005 встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, установлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У статті 8 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпек або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з рішенням РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введене в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024, із метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, вирішено:

-  рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

-  Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, яка діяла до 01.01.2025, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу 4 пункту 13 цього Положення проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймати відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна МСЕК МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентується такими основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 № 875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону від 21.03.1991 № 875-XII, у редакції Закону від 19.12.2024 № 4170-ІХ, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набула чинності 01.01.2025) на Центр оцінювання функціонального стану особи покладено, зокрема, проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих, у тому числі, медико-соціальними експертними комісіями, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду –  стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, а також за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Вінницького національного медичного університету імені                 М.І. Пирогова. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

6. Оцінка встановлених обставин і мотиви ухвалення рішення

Відповідно до вимог законодавства інформація про стан здоров’я Ковальчук С.М. конфіденційна, у дисциплінарному провадженні не поширюється.

Доводи дисциплінарної скарги перевірено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь вини Ковальчук С.М.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення Ковальчук С.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом шостим частини першої ст. 43 Закону № 1697-VII, а саме систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23.11.2022 № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 869/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавств і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі та повазі до органів прокуратури.

Ковальчук С.М. є прокурором, і відповідно до статті 19 Закону № 1697-VII на неї покладено обов’язок неухильно дотримуватися Присяги прокурора. Склавши Присягу (ст. 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Дотримуючись принципів, визначених у Кодексі, Ковальчук С.М. зобов’язана не допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; не вчиняти дій, які шкодять авторитету прокуратури; не допускати дій / бездіяльності, що завдають / завдає шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують / формує негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Прокурор Ковальчук С.М., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, зобов’язана не лише формально дотримуватися вимог закону, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту особистої репутації та збереження авторитету органів прокуратури.

Натомість вона спочатку двічі свідомо проігнорувала неодноразові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, у грудні 2024 – січні 2025 років не з’явилася до медичної установи та не забезпечила публічного спростування сумнівів у законності встановлення їй ІІ групи інвалідності. Зазначені законні вимоги прокурор Ковальчук С.М. виконала лише після ознайомлення з ними втретє.

Тобто Ковальчук С.М. за відсутності об’єктивних підстав, які  унеможливлювали б її прибуття до медичного закладу для повторного проходження огляду, без належного обґрунтування двічі свідомо ухилилася від проходження повторного медичного огляду, не з’явилася до медичного закладу та не вжила заходів, спрямованих на підтвердження законності набуття статусу особи з інвалідністю.

Такими діями прокурор виявила демонстративну неповагу до етичних стандартів поведінки, не вжила передбачених законодавством заходів для збереження власної ділової репутації та репутації органів прокуратури. Її  позиція (бездіяльність щодо виконання вимог керівництва й рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024) фактично сприяла поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, підриває суспільну довіру до цієї державної інституції та створює враження толерування корупційних ризиків у системі.

Наведені обставини мали наслідком поширення у медійному просторі багатьох негативних публікацій, що стосувалися питання законності встановлення інвалідності прокурорам у Черкаській і Хмельницькій областях. Зокрема, ідеться про публікації, розміщені за покликаннями:

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/; 

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html;

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/;

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/;

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp;

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv;

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492.

Об’єктивних обставин щодо звільнення Ковальчук С.М. від обов’язку підтвердити законність свого статусу особи з інвалідністю не було. Прокурор зобов’язана була пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введене в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, яким доручено Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Крім того, Комісія враховує, що відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи і приймати відповідні рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набула чинності 01.01.2025) такі повноваження покладено на Центр оцінювання функціонального стану особи.

Окремого значення набуває той факт, що прокурора Ковальчук С.М. неодноразово викликали для проходження повторного обстеження, однак вона без поважних (виключних) підстав їх проігнорувала, виконала ці вимоги лише за третім викликом.

Систематичне неприбуття Ковальчук С.М. до медичного закладу обґрунтовано породжує сумніви щодо обґрунтованості встановлення їй II групи інвалідності. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Ковальчук С.М., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, зобов’язана не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й ужити необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Однак, попри неодноразові вимоги керівництва, прокурор спочатку двічі свідомо ухилилася від проходження повторного медичного огляду, не з’явилася до відповідного медичного закладу, а також не ініціювала жодної дії, спрямованої на публічне спростування сумнівів щодо законності встановлення їй групи інвалідності.

У сукупності такі дії (усвідомлена бездіяльність) свідчать про необ’єктивність, відсутність у прокурора Ковальчук С.М. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Її поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання законних вимог керівництва та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у своєю чергою, дискредитує органи прокуратури перед суспільством.

Указані обставини суперечать засадам професійної етики працівника прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є украй важливою.

Ураховуючи викладене, вказані дії прокурора Комісія розцінює як систематичне грубе порушення правил прокурорської етики.

Особливої ваги набуває той факт, що дисциплінарне правопорушення вчинено в період дії воєнного стану, коли до прокурорів ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави, а також у регіоні, дії керівництва МСЕК якого і стали основною причиною створення та наявності негативного суспільного резонансу щодо можливого протиправного надання прокурорам статусу осіб з інвалідністю.

Ураховуючи викладене, за результатами дисциплінарного провадження Комісія вважає, що прокурор Ковальчук С.М. порушила вимоги пункту 10 частини 1 статті  3, частини 2 статті 17, частини 3, пункту 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинила дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пункту 6 частини 1 статті 43 Закону № 1697- VII, а саме систематичне порушення правил прокурорської етики.

Учинення прокурором Ковальчук С.М. дисциплінарного проступку підтверджено:

- дисциплінарною скаргою скаржника;

- поясненнями Ковальчук С.М.;

- матеріалами та висновком службового розслідування від 30.09.2025;

- іншими матеріалами дисциплінарного провадження, зазначеними у цьому рішенні, у їхній сукупності.

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість перебування надалі на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Під час вирішення питання щодо часу вчинення Ковальчук С.М. дисциплінарного проступку необхідно врахувати таке.

Об’єктивною стороною дисциплінарного проступку Ковальчук С.М. є низка однорідних дій / бездіяльності, учинених / учиненої у різний час, охоплених / охопленої єдиним наміром.

Днем початку вчинення Ковальчук С.М. дисциплінарного проступку є 30.12.2024 (коли прокурор ознайомилася з  листом скаржника  від 16.12.2024  № 17/2/1-20401-24).

Оскільки прокурор Ковальчук С.М. для проходження обстеження в умовах стаціонару до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прибула лише 27.05.2025, вчинення нею дисциплінарного проступку продовжувалося до цієї дати, із якої вона виконала законні вимоги керівництва та рішення РНБО.

Згідно з інформацією Хмельницької обласної прокуратури у період з 30.12.2024  у відпустці та у стані тимчасової непрацездатності Ковальчук С.М. перебувала 40 днів.

Ураховуючи зазначене, встановлений частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Ковальчук С.М. до дисциплінарної відповідальності не минув.

На підставі вимог частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Ковальчук С.М., Комісія враховує характер вчиненого нею дисциплінарного проступку, вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства та правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді істотної шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави загалом, умисний характер, їхню очевидність,  особу прокурора, ступінь її вини,  характеристику прокурора, інші обставини.

Водночас Комісія враховує, що прокурор Ковальчук С.М. після вчинення дисциплінарного проступку вчинила низку дій, спрямованих на усунення негативних наслідків для власного авторитету й авторитету органів прокуратури загалом, які полягали у проходженні після неодноразових викликів необхідного медичного обстеження для перевірки правомірності встановленого їй статусу особи з інвалідністю, оскарження нею в судовому порядку рішення про скасування їй такого статусу, за результатами чого рішенням Хмельницького адміністративного суду від 04.02.2026 позов Ковальчук С.М. задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» № конфіденційна інформація від 02.06.2025 стосовно неї. 

За таких обставин Комісія вважає, що за вчинене прокурором діяння є підстави застосувати до Ковальчук С.М. дисциплінарне стягнення у виді догани, яке буде пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку та її особі.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання  публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Хмельницької обласної прокуратури Ковальчук Світлану Миколаївну та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування дисциплінарного стягнення, керівникам Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури, прокурору Ковальчук С.М.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.