Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури Мошкова Дмитра Івановича (далі – прокурор, Мошков Д.І.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-965дс-390дп-25,

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Мошков Д.І. в органах прокуратури працює з липня 2009 року на різних посадах, а на посаді прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури – із 13 травня 2024 року (наказ керівника Львівської обласної прокуратури від 08 травня 2024 року № 669к).

Присягу прокурора склав 09 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), ознайомився 13 травня 2024 року.

Із вимогами законів України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII) і «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ, наказами Генерального прокурора з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури щодо запобігання та неприпустимості вчиненню дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, у тому числі недопущення протиправних позаслужбових відносин, ознайомлений 13 травня 2024 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.         

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 01 вересня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_1 (далі – скаржник) про вчинення прокурором Мошковим Д.І. дисциплінарного проступку.

Дисциплінарну скаргу автоматизованою системою розподілено члену Комісії Коваль К.П., яка 09 вересня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-965дс-390дп-25, провела перевірку, за результатами якої 18 лютого 2026 року склала висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Мошкова Д.І. Запропоновано дисциплінарне провадження закрити.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

Скаржник зазначив про те, що після набуття вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 червня 2025 року законної сили та у зв’язку з необхідністю після скасування арешту повернути власниці майна ОСОБА_2 транспортний засіб «Mercedes Sprinter», цей вирок не виконано, оскільки були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № (конфіденційна інформація) від 06 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 287 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Наразі досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває, попри те, що вказаний автомобіль зареєстрований і випускався у рейс у Рівненській області.

Надалі на подані ОСОБА_2 клопотання до відділу розслідування злочинів у сфері транспорту (далі – ВРЗуСТ) СУ ГУНП y Львівській області та прокурора Мошкова Д.І. про повернення належного їй майна отримала відмови, а на порушення підслідності розпочатого кримінального провадження будь-якого об’єктивного обґрунтування їй не надано.

Допущено й інші порушення Інструкції зберігання речових доказів щодо оплати за стоянку автомобіля та інших додаткових платежів тощо.

Вказаними діями (вилучення автомобіля, тривале досудове розслідування нового кримінального провадження), на думку скаржника,  вчиняється тиск на нього як приватного підприємця щодо використання вказаного автомобіля для проведення підприємницької діяльності.

За таких обставин скаржник уважав, що в діях прокурора Мошкова Д.І. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Коваль К.П.,  представника скаржника адвоката ОСОБА_3 і прокурора Мошкова Д.І., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 червня 2025 року, який ніхто з учасників кримінального процесу не оскаржив, і який 21 липня 2025 року набрав законної сили, визнано винним ОСОБА_4 за частиною третьою статті 135, частиною четвертою статті 286-1 КК України та призначено остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі. Цим же вироком визнано винним ОСОБА_5 за частиною третьою статті 136 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України його звільнено від відбування покарання зі встановленням іспитового строку 3 роки.

Згідно з вироком суду 15 грудня 2024 року о 05 год 30 хв водій автомобіля марки «BMW Е34», перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та рухаючись автодорогою сполученням «Рава-Руська – Львів – Тернопіль», виїхав на смугу зустрічного руху, по якій у цей час йому на зустріч в напрямку до м. Львова рухався автопоїзд у складі тягача марки «DAF». Відбулося зіткнення цих транспортних засобів. Після цього автопоїзд у некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху, по якій у цей час в напрямку до м. Тернополя рухався мікроавтобус марки «Mercedes Sprinter», у результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода – зіткнення вказаних транспортних засобів. Після вказаної транспортної пригоди водій автомобіля марки «BMW Е34» і його пасажир місце пригоди залишили, жодної допомоги потерпілим особам не надали.

Унаслідок вказаної транспортної події настала смерть восьми пасажирів мікроавтобуса «Mercedes Sprinter», зокрема й неповнолітньої дівчини.

Під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2024 року задоволено клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 і накладено арешт на транспортний засіб марки «Mercedes Sprinter» шляхом заборони використання, розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій із ним.

Надалі вказаним вище вироком суду скасовано арешт на автомобіль марки «Mercedes Sprinter» і ухвалено рішення повернути його власниці ОСОБА_2.

Доля речових доказів вирішена відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Під час досудового розслідування встановлено, що технічний стан автомобіля марки «Mercedes Sprinter» міг не відповідати вимогам стандартів для пасажирських перевезень, оскільки його переобладнано з вантажного автомобіля. За цим фактом 05 лютого 2025 року заступник начальника ВРЗуСТ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 уніс відомості до ЄРДР за № (конфіденційна інформація) за статтею 287 КК України. Досудове розслідування у ньому здійснює слідче управління ГУНП у Львівській області, а процесуальне керівництво – відділ захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури, а саме прокурори: Мошков Д.І. (старший групи), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 і ОСОБА_10.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2025 року задоволено клопотання слідчого та надано тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) із можливістю отримання засвідчених копій, який здійснено 21 березня цього ж року.

Постановою слідчого від 07 березня 2025 року в цьому ж кримінальному провадженні призначено судову металознавчу експертизу, проведення якої наразі завершено, але її результати не підлягають розголошенню.

Слідчий із залученням експерта 11 березня 2025 року провів огляд автомобіля «Mercedes Sprinter». Вилучив частину зруйнованого кріплення переднього ряду сидінь з болтом, частину кріплення від потрійного заднього сидіння та три планки кріплення пасажирських сидінь.

Постановою від 12 березня 2025 року ці вилучені частини кріплень визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2025 року на них накладено арешт.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2025 року задоволено клопотання слідчого та надано тимчасовий доступ до реєстраційної справи автомобіля марки «Mercedes Sprinter», яка перебувала у ТСЦ МВС № 5641 і з документів якої встановлено, що сертифікацію переробленого автомобіля провело ТОВ (конфіденційна інформація), яке розташоване у м. Луцьку Волинської області.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 червня 2025 року задоволено клопотання слідчого та надано тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ (конфіденційна інформація), яке проводило сертифікацію та видавало сертифікат відповідності автомобіля марки «Mercedes Sprinter».

30 липня 2025 року слідчий повторно оглянув транспортний засіб, із якого вилучив блок керування системою безпеки.

Постановою від 31 липня 2025 року автомобіль марки «Mercedes Sprinter» і блок керування системою безпеки вказаного автомобіля запаковано у спецпакет № 6164155 та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 серпня 2025 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль марки «Mercedes Sprinter» і блок керування системою безпеки вказаного автомобіля.

07 серпня 2025 року слідчий здійснив виїзд за адресою розташування ТОВ (конфіденційна інформація) у м. Луцьку Волинської області. Однак з’ясував, що вказана адреса фіктивна.

24 вересня 2025 року в указаному кримінальному провадженні призначено 9 комісійних судово-медичних експертиз, які дотепер тривають.

29 вересня 2025 року допитано як свідка директора ТОВ (конфіденційна інформація) ОСОБА_11 щодо обставин проведення сертифікації автомобіля марки «Mercedes Sprinter».

Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Щодо виконання вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 червня 2025 року про скасування арешту та повернення власниці майна ОСОБА_2 транспортного засобу «Mercedes Sprinter» встановлено, що ОСОБА_2 30 липня 2025 року прибула на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Львівській області, що розташований на вул. Авіаційній, 7 у м. Львові, з метою отримання належного їй автомобіля «Mercedes Sprinter», однак не змогла його отримати, оскільки заступник начальника ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 цього ж дня  провів огляд місця події, під час якого вилучив цей автомобіль і блок керування системою безпеки в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

31 липня 2025 року автомобіль марки «Mercedes Sprinter» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні й ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 серпня 2025 року на нього накладено арешт.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду ніхто не звертався, ухвала набрала законної сили. Також жодна особа не зверталася до суду з клопотанням про скасування арешту на вказаний транспортний засіб.

Щодо законності наданих відповідей або рішень на клопотання власниці майна ОСОБА_2 прокурор Мошков Д.І. та працівники поліції встановили таке.

01 серпня 2025 року заступник начальника ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 від 30 липня 2025 року про визначення підслідності за іншим органом досудового розслідування на підставі статті 220 КПК України, відповідно до якої клопотання мають право подавати сторони кримінального провадження, а оскільки ОСОБА_2 є свідком у вказаному провадженні, її клопотання визнано таким, яке подала неналежна сторона.

Окрім того, 07 серпня 2025 року прокурор Мошков Д.І. виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12, який представляв інтереси ОСОБА_2, щодо визначення іншого місця проведення досудового розслідування.

Підставою відмови у задоволенні клопотання вказано те, що будь-яких доказів, які свідчили б про інше місце вчинення кримінального правопорушення, у матеріалах кримінального провадження не міститься, а тому на момент розгляду клопотання відсутні підстави для визначення підслідності у кримінальному провадженні за іншим територіальним органом досудового розслідування.

Рішення про відмову в задоволенні клопотання скаржниками не оскаржувались.

Відповідно до частини першої статті 218 КПК України досудове розслідування здійснює слідчий того органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mercedes Sprinter» відбулася у Львівській області. Водночас орган досудового розслідування не встановив місце переобладнання транспортного засобу, хоча сертифікацію такого переобладнання проведено у Волинській області.

На сьогодні орган досудового розслідування проводить слідчі дії з метою з’ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінального провадження.

Згідно із частиною четвертою статті 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Водночас будь-якого оскарження заявником чи власницею майна спору про підслідність до керівника прокуратури вищого рівня також не надходило.

Доцільно зауважити, що законодавством передбачено спеціальну процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора під час досудового розслідування (статті 303–308 КПК України).

Такий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора в межах кримінального провадження передбачено Законом № 1697-VII. Зокрема, згідно з вимогами частини першої статті 45 Закону № 1697-VII, рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України.

Водночас заявник чи інші особи дій слідчого та прокурора Мошкова Д.І. як старшого групи процесуальних керівників досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні в судовому порядку не оскаржували.

Стан досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 18 вересня 2025 року заслухано на оперативній нараді у Львівській обласній прокуратурі, на якій обговорено питання, які виникали під час здійснення досудового розслідування, проведення відповідних експертиз, тимчасового доступу до речей і документів та завершення його у передбачені КПК України строки, і які потребували вирішення.

Під час наради взято до відома зазначену інформацію та констатовано, що всі слідчі дії проводяться в межах КПК України, погоджуються з прокурором і підтримуються ухвалами слідчого судді.

 

5. Короткий зміст висновку службового розслідування

          Відповідно до наказу керівника Львівської обласної прокуратури Мерета М.Д. від 24 вересня 2025 року № 125 комісія у складі прокурорів Львівської обласної прокуратури провела службове розслідування за фактом перевірки інформації щодо можливого використання прокурором Мошковим Д.І. своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб та вчинення інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 06 лютого 2025 року.

Під час проведення службового розслідування вказана комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для його призначення, не підтвердилися.

 

6. Пояснення прокурора Мошкова Д.І.

Мошков Д.І. пояснив, що ВРЗуСТ СУ ГУНП y Львівській області здійснював досудове розслідування у резонансному кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 15 грудня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 135, частиною третьою статті 136, частиною четвертою статті 286-1 КК України, у якому він з іншими прокурорами групи прокурорів забезпечував процесуальне керівництво.

Під час огляду місця події та транспортного засобу – мікроавтобуса марки «Mercedes Sprinter», встановлено, що від удару транспортних засобів пасажирські крісла у ньому було зірвано з місця їхнього кріплення, виявлено, що вони приварені зварювальними швами, транспортний засіб мав ознаки перероблення з вантажного транспортного засобу на пасажирський.

Допитаний як свідок директор ТОВ (конфіденційна інформація) ОСОБА_1 повідомив, що у 2023 році товариство ввезло на територію країни з-за кордону мікроавтобус марки «Mercedes Sprinter» як вантажний автомобіль. Надалі останній знайшов людей, які за відповідну плату переобладнали його з вантажного у пасажирський. На підприємстві на сьогодні працює ще 11 таких автомобілів, які також переобладнано з вантажних на пасажирські та здійснюють нерегулярні перевезення.

Таким чином, слідчий під час досудового розслідування встановив, що технічний стан автомобіля марки «Mercedes Sprinter» міг не відповідати вимогам стандартів для пасажирських перевезень, оскільки його переобладнано з вантажного автомобіля, а тому випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть, може мати ознаки кримінального правопорушення.

У зв’язку з цим за вказаним фактом 05 лютого 2025 року заступник начальника ВРЗуСТ ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 вніс відомості до ЄРДР за № (конфіденційна інформація) за статтею 287 КК України. Досудове розслідування здійснює слідче управління ГУНП у Львівській області, процесуальне керівництво – відділ захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури.

У межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2025 року задоволено клопотання слідчого, надано дозвіл на проведення огляду автомобіля марки «Mercedes Sprinter» із можливістю залучення експертів. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2025 року задоволено клопотання слідчого, надано тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) із можливістю отримання засвідчених копій.

Постановою слідчого від 07 березня 2025 року в цьому кримінальному провадженні призначено судову металознавчу експертизу, проведення якої наразі завершено, але її результати не підлягають розголошенню.

Крім того у провадженні призначено та триває проведення 9 комісійних судово-медичних експертиз.

Також ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2025 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на частину зруйнованого кріплення переднього ряду сидінь із болтом, частину кріплення від потрійного заднього сидіння; три планки кріплення пасажирських сидінь, які вилучено з автомобіля марки «Мercedes Sprinter».

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 квітня 2025 року задоволено клопотання слідчого, надано тимчасовий доступ до реєстраційної справи автомобіля марки «Mercedes Sprinter», яка перебуває у ТСЦ МВС № 5641.

Також ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 червня 2025 року задоволено клопотання слідчого, яке погодив прокурор відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8, й надано тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні товариства, яке проводило сертифікацію та видавало сертифікат відповідності автомобіля марки «Mercedes Sprinter» (м. Луцьк, Волинська область).

Наразі орган досудового розслідування проводить слідчі дії з метою з’ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінального провадження.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 червня 2025 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) водія автомобіля «ВMW Е34» і його пасажира визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено відповідні покарання. Вказаним вироком також скасовано арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2024 року на автомобіль марки «Mercedes Sprinter».

Ураховуючи, що вирок набрав законної сили, а у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за статтею 287 КК України призначено судову металознавчу експертизу, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 серпня 2025 року задоволено клопотання слідчого та в межах уже цього кримінального провадження накладено арешт на автомобіль марки «Mercedes Sprinter» і блок керування системою безпеки автомобіля.

Водночас заявник ОСОБА_1 або інші зацікавлені особи не подавали апеляційної скарги на вказану ухвалу суду, вона набрала законної сили.

До того ж, жодна особа не зверталася до суду з клопотанням про скасування арешту вказаного транспортного засобу.

Окрім того, заявник або інша зацікавлена сторона його дії як процесуального прокурора у порядку, встановленому КПК України (статті 303–308), також не оскаржували.

Натомість від адвоката ОСОБА_12, який представляє інтереси ОСОБА_2, йому на розгляд подано клопотання щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні за іншим органом досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення (Рівненська область).

Відповідно до частини першої статті 218 КПК України досудове розслідування здійснює слідчий того органу досудового розслідування, юрисдикцією якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, то місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо (частина третя статті 218 КПК України).

Керуючись внутрішнім переконанням, враховуючи вимоги частин першої та третьої статті 218 КПК України, він як процесуальний керівник у провадженні прийняв рішення про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки дорожньо-транспортна подія за участю транспортного засобу «Mercedes Sprinter» трапилася у Львівській області, негативні наслідки також настали саме на території цієї області. Натепер інших доказів, які свідчили б про інше місце вчинення кримінального правопорушення, у матеріалах кримінального провадження не міститься. А отже, підстав для визначення підслідності у кримінальному провадженні за іншим територіальним органом досудового розслідування, немає.

Рішення про відмову в задоволенні клопотання також не оскаржувалося.

Він особисто підтримував державне обвинувачення у суді за фактом загибелі багатьох людей, що емоційно дуже складно відбувалося. Матеріали кримінального провадження мають моторошні фото того, що було всередині автомобіля марки «Mercedes Sprinter», а отже, він вживає всіх можливих законодавчо визначених заходів, щоб такі випадки не повторювалися, оскільки життя та здоров’я людини є найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до чинного законодавства відповідальність за ефективність досудового розслідування покладено на орган досудового розслідування. Наразі у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) слідчий у межах КПК України намагається встановити законність переобладнання цього автомобіля марки «Мercedes Sprinter», а також те, чи відповідало воно законодавству, чи були дотримані всі технічні вимоги під час переобладнання, та чи міг транспортний засіб взагалі використовуватися для перевезення пасажирів. Проводяться відповідні експертизи, тимчасові доступи до речей і документів, які стали підставою для проведення реєстрації транспортного засобу тощо.

Він не вчинив жодної протиправної дії. Усі слідчі дії проводяться виключно відповідно до вимог КПК України та підтверджені слідчим суддею. Фактів невиконання чи неналежного виконання службових обов’язків не встановлено. Водночас він не чинить тиску на бізнес як зазначив скаржник. Мошков Д.І. вважає, що саме скаржник намагається вплинути на слідство, подаючи клопотання про визначення іншого органу досудового розслідування та скарги до КДКП, щоб таким чином використовувати таке право як засіб тиску на прокурора у зв’язку зі здійсненням повноважень.

На сьогодні досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) триває, встановленню підлягають усі обставин кримінального провадження, за результатами його проведення буде надано належну правову оцінку усім зібраним доказам і забезпечено прийняття законного й неупередженого процесуального рішення, передбаченого статтею 283 КПК України.

З огляду на вищевикладене Мошков Д.І. просить дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_1 закрити, оскільки він не вчиняв жодного дисциплінарного проступку.

 

8. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді та організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначені в Законі № 1697-VII.

Згідно з вимогами статті 25 цього Закону прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені КПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 16 Закону № 1697-VII, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Дотриманням такої гарантії забезпечуються загальні засади діяльності прокуратури, передбачені частиною першою статті 3 Закону № 1697-VII, зокрема щодо незалежності прокурорів.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 45 Закону № 1697-VII рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Лише у разі, якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, то таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

У статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судовий розгляд із тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, зокрема верховенства права, законність, недоторканність права власності, доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, вимог інших актів законодавства.

Згідно із частиною другою цієї статті прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних і кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно зі статтею 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Також передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

– доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

– приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

– здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

Саме виконання обов’язків прокурором характеризує сутність його службової діяльності, адже саме через належне виконання обов’язків виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Тобто прокурор для виконання встановлених законодавством функцій органів прокуратури зобов’язаний ефективно реалізовувати надані законодавством повноваження.

Таким  чином, безумовними службовими обов’язками процесуального керівника під час здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування є забезпечення прокурором здійснення об’єктивного та неупередженого процесуального керівництва, а також проведення досудового розслідування у розумні строки, вжиття встановлених КПК України заходів для дослідження обставин кримінальних проваджень, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних неупереджених процесуальних рішень.