Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В.,  Куриленка Д.В., Коваль К.П., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Хоміка Миколи Вікторовича (далі – прокурор Хомік М.В.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-697дс-167дп-25,

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Хомік Микола Вікторович в органах прокуратури працює з серпня 2006 року, а із 24 січня 2025 року і дотепер перебуває на посаді прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури.

Присягу прокурора склав 02 лютого 2011 року.

Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, ознайомився 16 червня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувався керівником обласної прокуратури.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 22 квітня 2025 року надіслано дисциплінарну скаргу керівника Черкаської обласної прокуратури Пономаренка В.В.(далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Хоміком М.В.

Автоматизованою системою дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мнишенко Є.С., яка 25 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження №  07/3/2-697дс-167дп-25.

На підставі матеріалів, зібраних за результатами перевірки, член Комісії Мнишенко Є.С. 11 лютого 2026 року склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Хоміка М.В. Висновок разом із зібраними матеріалами передала на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Хоміка М.В. своєчасно й належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурор Хомік М.В. 25 лютого 2026 року на засідання Комісії не з’явився, звернувся з клопотанням про перенесення засідання на інший час у зв’язку з необхідністю взяти участь у судовому засіданні Черкаського апеляційного суду.

25 лютого 2026 року Комісія перенесла розгляд висновку на 11 березня 2026 року. На виконання вимог пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнято протокольне рішення про продовження строку його розгляду на один місяць.

На засіданні Комісії 11 березня 2026 року взяв участь прокурор Хомік М.В., який з висновком члена Комісії Мнишенко Є.С. в частині застосування до нього найсуворішого виду стягнення не погодився.

Прокурор Хомік М.В. на підставі пункту 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заявив усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні, у зв’язку з недопущенням розголошення відомостей, що охороняються законом.

Комісією задоволено клопотання прокурора Хоміка М.В. про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі в такому засіданні.

Надалі на засіданні Комісії прокурор Хомік М.В. заявив усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження документів, яке Комісія задовольнила на підставі пункту 111 Положення.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяла начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1, яка доводи дисциплінарної скарги підтримала, з висновком члена Комісії погодилася. Просила притягнути прокурора Хоміка М.В. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та систематичне порушення правил прокурорської етики на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон  № 1697-VII).

3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржник зазначив, що у межах виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО України) від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам Черкаської області, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та листа за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА_2 виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури листами від 25 листопада 2024 року, 18 грудня 2024 року, 09 та 14 січня 2025 року, 21 квітня 2025 року  повідомив прокурора Хоміка М.В. про необхідність прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України») для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Повідомлення про дати обстеження (04 грудня 2024 року, з 18 грудня 2024 до 17 січня 2025 року, з 10 січня 2025 року до 18 січня 2025 року та з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року) прокурор Хомік М.В. отримував особисто під підпис. Йому роз’яснювалися наслідки неявки та норми прокурорської етики.

Водночас прокурор Хомік М.В. за відсутності перешкод з боку керівництва жодного разу не з’явився до медичного закладу й ухилився від виконання вищевказаних вимог.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Хоміка М.В. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мнишенко Є.С., пояснення представника скаржника – ОСОБА_1 і прокурора Хоміка М.В., вивчивши висновок та дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа набуло широкого розголосу питання щодо встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю. Зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури було виявлено достатньо велику кількість випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президент України ініціював засідання РНБО України, за результатами якого було прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові й організаційні рішення;

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25 жовтня 2024 року № 1207 та від 08 листопада 2024 року № 1276, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 26 жовтня 2024 року № 1809 покладено права й обов'язки Центральної МСЕК МОЗ на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» та затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Згідно з пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ було встановлено, що МСЕК проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року  № 1338 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності, які в повному обсязі набули чинності з 01 січня 2025 року.

Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». У пункті 51 Порядку  проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК, у тому числі й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-IX доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», у якій визначено, що перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводить експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №(конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України, під час якого вживають заходів щодо перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, яке постановою прокурора від 05 грудня 2024 року об’єднано з кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація), листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих-24 на підставі частини другої статті 93 КПК України доручено Міністерству охорони здоров’я України провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком, зокрема і прокурору Хоміку М.В. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист з ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу деяких прокурорів Черкаської обласної прокуратури, зокрема і прокурора Хоміка М.В.

Згідно з довідкою до акта огляду обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 міста Черкас від 18 жовтня 2019 року № 466703 прокурору Хоміку М.В. встановлено інвалідність ІІ групи безстроково, (конфіденційна інформація).

Надалі до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист із Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» від 01 червня 2021 року, у якому зазначено про проведення комісією повторного огляду прокурора Хоміка М.В. і встановлення йому III групи інвалідності (конфіденційна інформація) терміном до 01 червня 2022 року. Відповідно до акта Обласної МСЕК міста Черкас від 31 травня 2021 року № 351491 прокурору Хоміку М.В. встановлено інвалідність III групи, визначено дату чергового переогляду – 31 травня 2022 року.

Згодом відповідно до акта Обласної МСЕК міста Черкас від 02 червня 2022 року № 068655 прокурору Хоміку М.В. повторно встановлено інвалідність III групи, визначено дату чергового переогляду – 02 червня 2023 року. У червні 2022 року листом Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» проінформовано Черкаську обласну прокуратуру щодо винесення рішення про продовження Хоміку М.В. III групи інвалідності (конфіденційна інформація). Відповідно, прокурор Хомік М.В. надав довідку МСЕК, яку долучено до його особової справи.

Надалі згідно з довідкою до акта Обласної МСЕК міста Черкас від 12 червня 2023 року № 057582 прокурору Хоміку М.В. встановлено інвалідність III групи безстроково, у зв’язку із (конфіденційна інформація).

У межах реалізації рішення РНБО України до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21 листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам згідно зі списком і графіком необхідно прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Згідно зі змістом листа прокурору Хоміку М.В. необхідно було з’явитися до медичного закладу для проходження обстеження 04 грудня 2024 року.

На виконання вказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 25 листопада 2024 року № 07-176вн-24 персонально надіслав прокурору Хоміку М.В. відповідне повідомлення про необхідність прибути 04 грудня 2024 року до медичного закладу. Із повідомленням прокурор Хомік М.В. особисто ознайомився під підпис 25 листопада 2024 року, натомість для обстеження не з’явився.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури 16 грудня 2024 року повторно надійшов лист із Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Черкаської області, зокрема і прокурору Хоміку М.В., необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18 грудня 2024 року за № 07-213вн-24 надіслав Хоміку М.В. відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду, із яким прокурор ознайомився під підпис, натомість на обстеження не прибув.

Згодом, 13 січня 2025 року, Черкаська обласна прокуратура отримала лист із Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, у якому вказано, що в межах кримінального провадження Хоміку М.В. необхідно прибути до медичного закладу в період із 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома Хоміка М.В. листами виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 09 січня 2025 року № 07-16вн25 та від 14 січня 2025 року № 07-41вн-25. Цей лист прокурор також проігнорував.

Крім того, до відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури 20 січня 2025 року надійшов лист від Хоміка М.В., у якому зазначено, що йому через ІС «СЕД» було направлено листи від 18.12.2024 № 07-213вн-24 та від 09.01.2025 № 07-16вн-25 щодо необхідності прибуття з 18.12.2024 до 17.01.2025 до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару. Також, Хомік М.В. зазначив, що листом від 14 січня 2025 року № 07-41вн-25 йому повідомлено про необхідність прибуття до зазначеної установи з 10 до 18 січня 2025 року. У своєму листі прокурор Хомік М.В. повідомив, що у зазначені періоди до визначеного медичного закладу не зʼявився.

Постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 31 січня 2025 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури.

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, а також зазначеної постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27 березня 2025 року до Офісу Генерального прокурора надіслала лист про сприяння у прибутті до клініки інституту в період з 14 квітня до 29 травня 2025 року прокурорів органів прокуратури за списком, (зокрема і Хомік М.В.), для проходження необхідних медичних процедур і перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА_2 від 16 квітня 2025 року № 31/2/1-33267вих-25 виконувачу обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури доручено організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (зокрема й Хоміка М.В.), з листами про необхідність прибуття у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури учетверте надіслав Хоміку М.В. відповідне повідомлення про необхідність прибуття у зручний для нього час у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року до медичного закладу для проходження обстеження, в якому йому також роз’яснені вимоги статей 19, 43 Закону № 1697-VII України, статей 11, 16, 21 Кодексу, наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення Хомік М.В. особисто ознайомився під підпис 21 квітня 2025 року.

Надалі виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури надіслав Хоміку М.В. лист від 03 червня 2025 року № 07-194вн-25, згідно з яким необхідно надати документ, що підтверджує  проходження у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року медичного огляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або повідомити причини неявки до медичного закладу.

До відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури 06 червня 2025 року надійшов лист від Хоміка М.В., у якому зазначено, що з 14 квітня до 29 травня 2025 року прокурор не з’явився для проходження обстеження в умовах стаціонару до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».           Згідно з листами директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 13.06.2025 № 1212/01-18 та від 30.09.2025 № 4445/01-18 Хомік М.В. до медичного закладу не з’явився, медичного огляду не пройшов.

Таким чином, установлено, що прокурора Хоміка М.В. належним чином неодноразово повідомлено про необхідність проходження медичного переогляду, однак до медичного закладу він не з’явився, медичного огляду не пройшов, а листи, які йому неодноразово надсилали, проігнорував.

Установлено, що із заявами про надання йому відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 04 грудня 2024 року до 29 травня 2025 року Хомік М.В. до керівництва обласної прокуратури не звертався.

Хомік М.В. письмово до кадрового підрозділу чи відділу матеріально- технічного забезпечення та соціально-побутових потреб не звертався, унаслідок чого виконання заходів з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка та заходи трудової реабілітації стосовно нього не здійснювалися. Інформація щодо користування Хоміком М.В. соціальними гарантіями, пов’язаними із наявністю статусу особи з інвалідністю відсутня.

Індивідуальної програми реабілітації інваліда (ІПР) Хомік М.В. не надавав, до кадрового підрозділу така інформація не надходила, а отже заходи з працепристосування не виконувалися.

Відповідно до даних, зазначених у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Хомік М. В. указує дохід у вигляді пенсії, починаючи з 2019 року (за 2019 рік – 36507 грн, за 2020 рік – 201570 грн, за 2021 рік − 218180 грн, за 2022 рік − 58198 грн, за 2023 рік – 58198 грн, за 2024 рік – 75126 грн).

За інформацією Черкаської обласної прокуратури Хомік М.В. є військовозобов’язаним рядового складу та перебуває на обліку в Черкаському об’єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Черкаської області.

Відповідно до пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, військовозобов’язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органи, у яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», серед іншого до яких належать і відомості про встановлення, зміну групи інвалідності. У Черкаській обласній прокуратурі немає відомостей про те що, Хомік М.В. надав до ТЦК та СП інформацію про наявність у нього статусу особи з інвалідністю.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29 липня 2025 року № ЦО-18090 з 29 липня 2025 року Хоміку М.В. скасовано раніше встановлену групу інвалідності та статус особи з інвалідністю без переогляду прокурора.

У пункті 11 вказаного рішення зазначено, що «у зв’язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, передбачених абз. 3, п. 8.5, абз. 13, п. 51 Положення, за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання прийнято рішення: скасувати попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну інвалідності особі з 29.07.2025.».

За результатами службового розслідування 09 грудня 2024 року виконувач обов’язків Генерального прокурора затвердив висновок, згідно з яким виявлену під час службового розслідування інформацію про можливу необґрунтованість встановлення прокурорам інвалідності, зокрема МСЕК не за місцем проживання, надіслано до управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора для перевірки в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Крім того, за результатами службового розслідування керівник Черкаської обласної прокуратури Пономаренко В.В. 12 вересня 2025 року затвердив висновок, згідно з яким підтверджено факти порушення прокурором Хоміком М.В. вимог Закону № 1697-VII та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

4.1 Стислий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 06 серпня 2025 року № 177 проведено службове розслідування за фактом можливого вчинення прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Хоміком М.В. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його обʼєктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час службового розслідування підтверджено наявність фактів, що стали підставою для скерування до Комісії керівником Черкаської обласної прокуратури дисциплінарної скарги стосовно прокурора Хоміка М.В.

Начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 пояснив, що йому відомо, що прокурору Хоміку М.В. 29 липня 2025 року скасовано статус особи з інвалідністю. Хоміка М.В. викликали до медичного закладу для проходження обстеження.

Зокрема, на виконання пункту 1 протоколу оперативної наради у виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури № 5 від 08.05.2025 він під особистий підпис 12.05.2025 ознайомив прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Хоміка М.В. про необхідність прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» з 14 квітня до 29 травня 2025 року для перевірки обґрунтованості прийнятих медико-соціальними експертними комісіями рішень про встановлення груп інвалідності.

Рішення щодо проходження чи непроходження медичного огляду прокурор Хомік М.В. із ним не узгоджував, не обговорював, а приймав самостійно. Про поважність причин неприбуття Хоміка М.В. до медичного закладу йому нічого невідомо. Із заявою з метою здійснення поїздки для проведення стаціонарного обстеження він не звертався. Жодних перешкод для проходження переогляду у Хоміка М.В. не було.

Начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 пояснила, що до обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21 листопада 2024  року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Черкаської області згідно зі списком і встановленим графіком необхідно прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»  для проходження обстеження, відповідно, Хоміку М.В. необхідно було прибути до вказаної установи 04 грудня 2024 року.

За дорученням керівника обласної прокуратури Хоміку М.В. персонально надіслано відповідне повідомлення про необхідність прибуття у визначений термін до медичного закладу, із яким він ознайомився особисто 25 листопада 2024 року.

Удруге до обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16 грудня 2024 року, відповідно до якого Хоміку М.В. необхідно було прибути до медичного закладу для обстеження з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Виконувач обов’язків керівника обласної прокуратури повідомив персонально Хоміка М.В. про необхідність його прибуття до медичного закладу в зазначений період, із цим повідомленням Хомік М.В. ознайомився під підпис 18 грудня 2024 року.

Вчергове до обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09 січня 2025 року, згідно з яким Хоміку М.В. необхідно було прибути до медичного закладу  для обстеження з 10 до 18 січня 2025 року. Виконувач обов’язків керівника обласної прокуратури повідомив Хоміка М.В. про необхідність прибуття до медичного закладу в зазначений період, із повідомленням Хомік М.В. ознайомився 14 січня 2025 року.

Надалі до обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16 квітня 2025 року, відповідно до якого Хоміку М.В. необхідно прибути до медичного закладу для обстеження з 14 квітня до 29 травня 2025 року. Виконувач обов’язків керівника обласної прокуратури підготував персональний лист-ознайомлення Хоміку М.В. про необхідність його прибуття до медичного закладу в зазначений період, із яким Хомік М.В. ознайомився під підпис 21 квітня 2025 року.

Про явку до закладу охорони здоров’я Хомік М.В. не інформував.

 

5. Пояснення прокурора

 

На засіданні Комісії прокурор Хомік М.В. надав пояснення про те, що листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 25 листопада 2024 року йому повідомлено, що прокурори Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюють нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України, та що йому необхідно було прибути 04 грудня 2024 року для проходження обстеження в умовах медичного закладу до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Які саме обставини досліджуються в межах зазначеного кримінального провадження та який він має у ньому статус, йому не повідомлено, жодного процесуального документа в цьому кримінальному провадженні він не отримував, зокрема того, який є підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи.

Хомік М.В. зазначає, що його визнано інвалідом II групи в жовтні 2019 року, до введення у дію правового режиму воєнного стану, і вважає, що стосунку до вказаного кримінального провадження не має.

Також листами № 07-213вн-24 від 18.12.2024, № 07-16вн-25 від 09.01.2025 та № 07-41вн-25 від 14.01.2025 виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури йому повідомив, що слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) і що йому необхідно прибути в період із 18.12.2024 до 18.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Хомік М.В. повідомив, що листом від 21.04.2025 виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури йому повідомлено, що необхідно прибути у період з 14.04. до 29.05.2025 до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центральної МСЕК МОЗ України для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Також Хомік М.В. зазначає, що всі листи виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури стосувалися фактично однієї події, та є повторними, а тому незважаючи на відсутність у його діях порушення правил прокурорської етики, таке поняття, як «систематичне (два і більше разів протягом одного року)» порушення вказаних правил у цьому випадку застосовуватися не може взагалі.

У вказаних листах за підписом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури йому роз’яснено, що в пункті 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1276, передбачено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.

Хомік М.В. вважає, що для проведення перевірки обґрунтованості рішень стосовно певної особи потрібна постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді або запит правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями із зазначенням такої особи.

З такими документами його ніхто не ознайомлював і про їхню наявність йому невідомо, тому вважає, що непроходження обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», на підставі листів виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури, з урахуванням наданих вище пояснень не є вчиненням дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також що вказане не може вважатися порушенням правил прокурорської етики.

Хомік М.В. наголошує, що на його адресу не надходило жодного листа  з ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про необхідність прибуття до вказаного закладу для проходження обстеження в умовах стаціонару.

На його думку, посилання в скарзі на те, що він діяв усупереч вимогам чинного законодавства, систематично порушуючи правила прокурорської етики, є безпідставними.

За період роботи в органах прокуратури він неодноразово заохочувався керівництвом за сумлінне виконання своїх службових обов’язків, високі результати в роботі, проходив неодноразові атестації та перевірки доброчесності, жодного порушення виявлено не було.

Прокурор вважає, що направлення на проходження обстеження для підтвердження або спростування отриманої інвалідності є втручанням в його право на приватність, передбачене статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і порушує принципи правомірності, необхідності та пропорційності.

Хомік М.В. вжив заходів щодо оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29 липня 2025 року № ЦО-18090 прийнятого ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» у судовому порядку та на засіданні Комісії долучив рішення суду від 10 березня 2026 року.

Даним рішенням позов Хоміка М.В. задоволено повністю а рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи  Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29 липня 2025 року № ЦО-18090 про скасування рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 02.06.2022 про підтвердження Хоміку М.В. третьої групи інвалідності скасовано та визнано протиправним.

Окрім того, прокурор зазначив, що 08 грудня 2025 року прибув особисто в м. Дніпро до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» та просив провести йому медичний огляд для підтвердження раніше встановленої групи інвалідності. Хомік М.В. зазначає, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки від 29 липня 2025 року № ЦО-18090 з 29.07.2025 року йому скасовано раніше встановлену групу інвалідності та статус особи з інвалідністю, яка ним отримана 02 червня 2022 року. На думку прокурора таке рішення про встановлення групи інвалідності було не дійсним, оскільки воно було скасоване рішенням обласної МСЕК № 2 від 12 червня 2023 року. Натомість не скасованою залишилася група інвалідності, яка було встановлена Черкаською обласною МСЕК № 2 від 12 червня 2023 року. А тому прокурор переконаний, що станом на день розгляду висновку про притягнення його до дисциплінарної відповідальності його статус особи з інвалідністю не скасовано.

Хомік М.В. просив Комісію не застосовувати до нього найсуровіший вид дисциплінарного стягнення, повідомив, що є єдиним годувальником в сім’ї. Має на утриманні двох дітей 14 та 5 років, а дружина його має важке захворювання, лікування якого потребує значних фінансових витрат.

 

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентувалось такими основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 №  875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі  – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ); постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (пункт 51 постанови від 15.11.2024 № 1338):

– на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

– за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі – робоча група з моніторингу);

– за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечує ЦОФСО.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд і комісій).

Оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання ЦОФСО приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

На момент встановлення Хоміку М.В. у 2019 році інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови й критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 – 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права й обов’язки прокурора визначено в Законі № 1697-VII.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім того, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, охоплює положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів, завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У статті 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі: Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини; Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році; Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році; Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи в 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, серед яких, зокрема: верховенство права та законність, професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури, доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Згідно зі статтею 10 Кодексу прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

У статті 11 Кодексу зазначено прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури в суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів і сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитися професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе та ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і яке б суспільне становище не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточення, що дає змогу бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» потрібно розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору потрібно уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Також варто зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора й авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім того, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначено, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й Конференції генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і за всіх обставин: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах; намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини; підтримувати честь і гідність своєї професії; твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди поводити себе професійно; не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення має наслідком відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розділу I пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених  законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

У статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас передбачено можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

 

Оцінивши діяльність прокурора Хоміка М.В. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Хоміком М.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно виявити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сферах, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі та повазі до органів прокуратури.

Хомік М.В. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону № 1697- VII на нього покладено обов’язки: неухильно дотримуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та представляє інституцію загалом, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є одним із головних складників етичності прокурора.

Комісія врахувала, що фактично Хомік М.В. отримав та ознайомився з листами прокуратури Черкаської області від 25.11.2024 № 07-176вн-24, від 18.12.2024 № 07-213вн-24, від 09.01.2025 № 07-16вн-25, від 14.01.2025 № 07-41вн- 25, персональним листом-повідомленням про необхідність прибути для проходження медичного обстеження до ДУ  «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 14.04. до 29.05.2025, з яким він ознайомився 21 квітня 2025 року, які були офіційним інструментом забезпечення ним належного виконання вимог закону та сприяли йому у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності. Водночас прокурор Хомік М.В. своєчасно не виконав вимог, зазначених у вказаних листах, проігнорував численні виклики та повідомлення та для проходження обстеження не з’явився.

Дана обставина також знайшла своє підтвердження під час проведення перевірки у дисциплінарному провадженні. Зокрема, згідно відповіді державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико- соціальних проблем інвалідності МОЗ України» на запити Черкаської обласної прокуратури від 13.06.2025 та 30.09.2025 Хомік М.В. на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в установі не перебував.

Лише 08 грудня 2025 року прокурор Хомік М.В. прибув особисто в м. Дніпро до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» та просив провести йому медичний огляд для підтвердження раніше встановленої групи інвалідності. Натомість у проведенні медичного огляду Хоміку М.В. було відмовлено в зв’язку з тим, що ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» вже прийняла рішення щодо скасування групи інвалідності прокурору 29 липня 2025 року.

Доводи Хоміка М.В. щодо того, що його статус особи з інвалідністю не скасовано, а скасуванню підлягало виключно рішення, яке передувало останньому рішенню про встановлення (продовження) інвалідності є хибними. Пунктом 11 рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29  липня 2025 року зазначено, що за результатами перевірки обгрунтованості рішень та оцінювання прийнято рішення про скасування попереднього рішення МСЕК щодо встановлення групи і терміну інвалідності особі.

 

Окремого значення набуває факт, що прокурора Хоміка М.В. неодноразово викликали для проходження повторного обстеження, йому було визначено достатньо часу для проходження такого обстеження, однак він відмовився скористатися цією можливістю за відсутності об’єктивних підстав, без належного обґрунтування ухилився від проходження повторного медичного огляду та не вжив жодного заходу, спрямованого на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

 Водночас ігнорування ним вимог щодо прибуття до медичного закладу обґрунтовано породжує сумніви щодо дійсності групи інвалідності, встановленої безстроково. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише власне статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Окрім того, Комісія взяла до уваги інформацію Черкаської обласної прокуратури від 15 серпня 2025 року № 07-940вих-25, що Хомік М.В. індивідуальну програму реабілітації інваліда не надавав, письмово до кадрового підрозділу чи до відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб жодного разу не звертався, унаслідок чого виконання заходів з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка та заходів із трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно нього не здійснювалося. Таким чином, Комісія зауважує, що відповідно до матеріалів, зібраних під час дисциплінарного провадження, Хомік М.В. вибірково використовував статус особи з інвалідністю.

Комісія врахувала, що Хомік М.В. є військовозобов'язаним рядового складу та перебуває на військовому обліку в Черкаському об’єднаному міському ТЦК та СП Черкаської області. Відомості щодо проходження ним військово-лікарської комісії відстуні, так само як і інформація про надання Хоміком М.В. до ТЦК та СП відомостей про наявність у нього статусу особи з інвалідністю.

Комісія взяла до уваги, що Хомік М.В. вжив заходів щодо оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29 липня 2025 року № ЦО-18090 прийнятого ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» у судовому порядку та на засіданні Комісії долучив рішення суду від 10 березня 2026 року.

Даним рішенням позов Хоміка М.В. задоволено повністю а рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи  Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29 липня 2025 року № ЦО-18090 про скасування рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 02.06.2022 про підтвердження Хоміку М.В. третьої групи інвалідності скасовано та вазнане протиправним.

У своєму рішенні суд дійшов висновку, що спірне рішення від 29.07.2025 про не визнання позивача особою з інвалідністю прийнято з порушенням вимог пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме без наявності законних підстав, без повідомлення про переогляд рішення Черкаської Обласної МСЕК № 2 від 02.06.2022 про підтвердження позивачу ІІ групи інвалідності, без повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень.

Комісія врахувала, що зазначені обставини свідчать про те, що прокурор Хомік М.В. відреагував на спірне рішення про невизнання його особою з інвалідністю, обравши єдину законну модель поведінки поновлення порушеного на його думку права. Звернення до суду з метою перевірки правомірності дій медичної установи та рішення на користь позивача свідчать про його прагнення діяти виключно в межах правового поля.

Доводи прокурора Хоміка М.В. у частині недопустимості втручання у його приватне життя та порушення його прав, передбачених статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Комісія сприймає критично, як такі, що не підтверджені під час перевірки в дисциплінарному провадженні та не ґрунтуються на нормах закону.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі по тексту Європейська Конвенція з прав людини) визначено право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас у статті 8 передбачені можливість і межі втручання в це право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Тобто згідно з практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини належить саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання у право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права.

Велика Палата ВСУ своїй постанові від 30.06.2022 року (Справа № 9901/159/19) також висловила позицію щодо меж втручання у право на приватність. Зокрема Велика Палата Верховного Суду вважає, що вирішення питання про дисциплінарну відповідальність прокурора є свого роду втручанням в приватність його життя (право на повагу до особистого життя), яке може бути пов’язане зі збиранням, зберіганням, використанням і поширенням конфіденційної інформації про прокурора без його згоди. Але можливість такого втручання є прямо передбаченою Законом України «Про прокуратуру» і здійснюється в інтересах прав людини, з метою захисту яких здійснює свої функції прокуратура України. Таке втручання сприяє гарантуванню того, що прокуратура України, у системі якої працює прокурор належно виконуватиме функції із захисту прав і свобод людини. Інший підхід унеможливлює належний контроль за поведінкою прокурорів з боку уповноважених на те органів державної влади, зокрема й з боку суду.

Комісія врахувала, що фактично інвалідність не впливала на звичний спосіб життя прокурора Хоміка М.В. під час виконання ним професійних обов’язків. Водночас, як встановлено за результатами перевірки в дисциплінарному провадженні, прокурор не звертався до роботодавця із заявами щодо впровадження заходів з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка й інших заходів із трудової реабілітації. Таким чином, Комісія надає оцінку діям Хоміка М.В. саме в контексті його статусу прокурора, а не його діям як особи з інвалідністю. Зважаючи на те, що члени Комісії не є фахівцями у галузі медицини, Комісія не втручається в особливості стану здоров’я прокурора, діагнози, які були встановленні, та призначене лікування, не надає оцінки медичним критеріям. Таким чином дані правовідносини не відносяться до сфери приватного життя прокурора. 

Незважаючи на те, що досліджувані відносини не належать до приватної сфери життя, у межах трискладового тесту Європейського суду з прав людини відсутнє і втручання в право на приватність, яке передбачене у статті 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини також визначає, що втручання у право повинно бути необхідним в демократичному суспільстві, бути пропорційним поставленій меті та відповідати нагальній суспільній потребі.

У цьому випадку йдеться про пропорційність, наявність суспільної потреби та зваженість щодо обрання заходів впливу.

Дисциплінарне провадження стосується не просто доступу до приватної інформації заради отримання, зокрема, медичних даних чи діагнозу прокурора, а реакції на дії, пов’язані з отриманням прокурором статусу інваліда, пільг, пов’язаних з цим статусом, та соціальних виплат. Комісія не надає оцінки медичному складнику, зокрема діагнозу, призначеному лікуванню тощо.

На увагу заслуговує і той факт, що під час перевірки членом Комісії не витребовувалися медичні документи та дані, які є медичною таємницею. Маючи тривалий стаж роботи в органах прокуратури та розуміючи повноваження Комісії прокурор усвідомлював, що члени Комісії не є фахівцями в галузі медицини та не можуть надавати оцінку медичній документації.

В умовах війни та боротьби з корупційними проявами, які є перепоною на шляху до європейської інтеграції України, а також посиленої уваги до ефективності використання бюджетних коштів держава має посилену потребу в очищенні системи публічної служби від осіб, які її дискредитують. Це прямо відповідає рішенню Європейського суду з прав людини у справі «Oleksandr Volkov v. Ukraine», в якій наголошено на необхідності відновлення довіри до судової (в нашому випадку – прокурорської) системи.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що правовідносини, які склалися під час отримання прокурором Хоміком М.В.  статусу особи з інвалідністю та отримання пенсійних виплат із Державного бюджету України виходять за межі приватності. Крім того, оцінюючи суспільний резонанс і шкоду авторитету органів прокуратури, втручання є легітимним та має на меті відновлення довіри та підтримання стандартів доброчесності в органах прокуратури загалом, а отже, має суспільний інтерес.

Комісія бере до уваги, що відмовившись від проходження медичного обстеження з метою підтвердження законності отримання групи інвалідності, Хомік М.В. дискредитував себе як працівника органів прокуратури, завдав шкоди авторитету прокуратури як державної інституції, що скомпрометувало його як представника держави, підірвало довіру до органів прокуратури загалом та зумовило невдоволення суспільства.

Питання про набуття прокурорами статусу осіб з інвалідністю та можливі пов’язані з цим зловживання широко висвітлено в засобах масової інформації, що негативно позначилося на діловій репутації органів прокуратури як державної інституції, зокрема: 

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv

Щодо доводів прокурора про відсутність у ЗМІ публікацій із прямим згадуванням його прізвища Комісія вважає необхідним зазначити, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу навколо теми отримання інвалідності працівниками органів прокуратури. З огляду на службове становище та підвищені етичні стандарти навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Хоміка М.В. ужити активних заходів для підтвердження законності встановленої йому групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки прізвища саме Хоміка М.В. у медіа не усуває обов’язку прокурора реагувати належним чином, оскільки йдеться про інституцію, авторитет якої формується з урахуванням поведінки кожного її працівника.

Пояснення Хоміка М.В. у частині відсутності, на його думку, правових підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення йому інвалідності та здійснення для цього відповідних процедур  Комісія сприймає критично. Вказана позиція Хоміка М.В. не узгоджується з вимогами закону, оскільки прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБО України «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

У листах прокуратури Черкаської області від 25 листопада 2024 року № 07-176вн-24, від 18 грудня 2024 року № 07-213вн-24, від 09 січня 2025 року № 07-16вн-25, від 14 січня 2025 року № 07- 41вн-25, персональному листі-повідомленні про необхідність прибути для проходження медичного обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в період із 14 квітня до 29 травня 2025 року з яким Хомік М.В. ознайомився 21 квітня 2025 року, які були офіційним інструментом забезпечення ним належного виконання вимог закону та сприяли йому у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності, наведені правові підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення йому інвалідності та зазначено, у якому порядку він має підтвердити законність свого статусу особи з інвалідністю.

Таким чином, прокурор Хомік М.В., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з незаконним отриманням інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, мав обов’язок не лише дотримуватися закону, а й вжити всіх можливих заходів для захисту своєї репутації та авторитету органів прокуратури. Натомість прокурор Хомік М.В. допустив демонстративну неповагу до вимог етичної поведінки, не вжив передбачених законом заходів для збереження власної ділової репутації та репутації прокуратури. Його поведінка є пасивною формою сприяння поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, спричиняє підрив суспільної довіри до державної інституції, формує враження про толерування корупційних ризиків усередині системи, особливо у період дії особливого правового режиму – воєнного стану.

Комісія бере до уваги, що ігнорування прокурором наслідків своєї поведінки та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я чи керівництво свідчить про неусвідомлення етичної природи своїх порушень і недотримання стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Особливої ваги набуває той факт, що дисциплінарне правопорушення вчинено у період дії воєнного стану, коли до державних службовців, і особливо до прокурорів, ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави.

Комісія звертає увагу, що в той момент, коли Хомік М.В. обрав модель пасивної поведінки (ігнорування вимог щодо проходження обстеження та підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), прокурор керувався суб’єктивною думкою, власним переконанням, яке не було об’єктивним і не було підтверджене жодним фактом. Таким чином, прокурор діяв усупереч вимогам статті 10 Кодексу згідно з якою прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством. Хомік М.В. поставив власний інтерес і небажання щодо підтвердження раніше встановленої групи інвалідності вище запиту суспільства. Отже, прокурор порушив і один з основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 4 Кодексу та пункті 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру», принцип об’єктивності.

Таким чином, за результатами розгляду Комісією встановлено, що прокурор Хомік М.В. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики).

Вчинення прокурором Хоміком М.В. дисциплінарних проступків підтверджено:

– дисциплінарною скаргою керівника Черкаської обласної прокуратури;

– матеріалами дисциплінарного провадження, висновком і матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Хоміка М.В. на підставі наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 06 серпня 2025 року № 177;

– поясненнями прокурора Хоміка М.В.;

– копіями документів на запит члена Комісії.

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Під час вирішення питання щодо строків вчинення прокурором Хоміком М.В. дисциплінарного проступку необхідно врахувати таке.

Правові позиції Верховного Суду дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення», а отже днем обчислення річного строку для накладення на  прокурора дисциплінарного стягнення є день належного виконання ним установленого обов’язку або день припинення правопорушення (рішення від      30 січня 2019 року у справі № 9901/921/18, від  05 березня 2018 року у справі               № 800/422/17, від 27 травня 2019 року у справі № 9901/196/19 тощо). Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/315/19 визначено поняття триваючого правопорушення як безперервного стану протиправної бездіяльності через невиконання та неналежне виконання своїх обов’язків.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17 надала тлумачення, зокрема, поняття «триваюче правопорушення», яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.

З об’єктивної сторони вчинений прокурором Хоміком М.В. дисциплінарний проступок має складну структуру й утворюється з низки однорідних дій / бездіяльності, учинених у різний час та охоплених єдиним наміром.

У випадку, який є предметом оцінки, прокурор вчинив триваюче правопорушення. Відповідно до матеріалів дисциплінарного провадження днем початку вчинення Хоміком М.В. дисциплінарного проступку треба вважати 05 грудня 2024 року (наступний день після закінчення визначеного у листі обласної прокуратури від 25 листопада 2024 року періоду проходження обстеження у медичному закладі), а закінченням 30 травня 2025 року (наступний день після закінчення визначеного в листі обласної прокуратури про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року, із яким він ознайомився 21 квітня 2025 року).

Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Хоміка М.В. до дисциплінарної відповідальності не минув.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Хоміка М.В. Комісія з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697- VII, враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а саме вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави загалом, умисний характер, їх очевидність і грубість, особу та характеристику прокурора.

Крім того Комісія враховує, що прокурор Хомік М.В. визнав факт його неналежної поведінки та доводи, викладені у висновку члена Комісії, просив Комісію не застосовувати до нього найсуровіший вид дисциплінарного стягнення. Врахуванню також підлягають позитивні характеризуючі особу Хоміка М.В дані, складні сімейні обставини прокурора, наявність на утриманні Хоміка М.В. двох дітей (5 та 14 років) та незадовільний стан здоров’я члена сім’ї прокурора, спричинений важким захворюванням.

Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Таким чином, з огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Хоміка М.В. дисциплінарного стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

 

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Хоміка Миколу Вікторовича та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення надіслати Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Черкаської обласної прокуратури та прокурору Хоміку М.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.