Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.  Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюка Я.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Бачуріним Є.Є.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Мавроді В.В., за результатами вивчення якої 31 липня 2025 року ним прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2025 року № 294дп-25 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора  Бачуріна Є.Є. до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні 07/3/2-796дс-376дп-25  до 21 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки членом Комісії Мавроді В.В. 12 січня 2026 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Бачуріна Є.Є., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурор Бачурін Є.Є. взяв участь у засіданні Комісії.

Скаржник повідомив про згоду на розгляд висновку за відсутності представника Кіровоградської обласної прокуратури та погодився з вищевказаним висновком.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначає, що на момент встановлення інвалідності у 2021 році Бачурін Є.Є. вже тривалий час обіймав прокурорські посади в органах прокуратури та мав понад 10 років стажу. Незважаючи на це, він, за твердженням скаржника, вирішив отримати неправомірну вигоду у вигляді пенсійних виплат як особа з інвалідністю ІІ групи, не маючи на те законних підстав.

Усвідомлюючи відсутність функціональних порушень, що відповідали б встановленим критеріям для надання ІІ групи інвалідності, він звернувся до обласної МСЕК №1 міста Черкаси з метою визнання його особою з інвалідністю  відповідної групи. Згідно з актом огляду МСЕК № 358232 йому було встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново.

Водночас володіючи повною інформацією про законодавчо визначені вимоги до поведінки прокурора, Бачурін Є.Є., на думку скаржника, діяв усупереч цим вимогам. Його дії свідчать про порушення правил прокурорської етики, що, у свою чергу, дискредитує як саму особу, так і органи прокуратури в цілому, завдаючи шкоди авторитету державного органу, який він представляє.

За таких обставин, в діях прокурора Бачуріна Є.Є. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;  систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мавроді В.В., прокурора Бачуріна Є.Є., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено достатньо велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Відповідно до інформації Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27 частини другої статті 358, частиною четвертою статті 358, частинами першою та другою статті 366, частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 364, статті 368-5, частиною третьою статті 369 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення медико-соціальними експертними комісіями груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, у тому числі працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

Рішенням обласної МСЕК № 1 міста Черкаси від 23.12.2021 прокурору Бачуріну Є.Є. вперше встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, що підтверджується довідкою № 358232.

До внесення змін 25 жовтня 2024 року до Інструкції з обліку кадрів в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора від 31.12.2021 № 415, серед обов’язкових документів, що долучалися до особової справи прокурора, були відсутні документи, які підтверджують інвалідність. Восени 2024 року, після публікацій в ЗМІ з приводу прокурорів-інвалідів, відділом кадрової роботи та державної служби зібрано відповідні документи про встановлення статусу особи з інвалідністю від працівників органів Кіровоградської обласної прокуратури, у тому числі такі документи надано Бачуріним Є.Є.

Водночас 06.08.2025 Бачурін Є.Є. до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури надав витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 08.05.2025 про вивчення медико-експертної документації та скасування встановленої Бачуріну Є.Є. ІІ групи інвалідності.

Бачурін Є.Є. є військовозобов’язаним та перебуває на обліку в Кропивницькому МТЦК та СП відповідно до записів у військовому квитку. Маріупольським РВК в Донецькій області його визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час.

Після внесення змін у 2024 році до законодавства про військовий обов’язок і військову службу громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби, підлягали повторному медичному огляду. Після проходження ВЛК з 24 січня 2025 року його визнано придатним до військової служби. Бачурін Є.Є. заброньований за органами Кіровоградської обласної прокуратури з жовтня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2015  № 45.

До відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури Бачуріним Є.Є. індивідуальна програма реабілітації інваліда не надавалась та у зв’язку з цим, заходи із облаштування робочого місця, коригування робочого графіка не здійснювались. Із заявами про створення спеціальних умов праці та спеціального обладнання робочого місця не звертався.

Відповідно до відомостей, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області Бачурін Є.Є. отримував пенсію відповідно до Закону № 1697-VII з 23.12.2021 до 30.06.2025.

Постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань Чернобаєва С.І. від 31 січня 2025 року у кримінальному провадженні 
№ (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам державних і правоохоронних органів, серед яких і Бачурін Є.Є.

До Кіровоградської обласної прокуратури 19.05.2025 та 16.09.2025 надійшли листи за підписами виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції від 16.05.2025 № 17/2/1-20401-24 та заступника Генерального прокурора від 11.09.2025 № 31/2/1/-34080 про необхідність прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»   деяких працівників органів прокуратури Кіровоградської області, однак Бачурін Є.Є. там не зазначався.

Бачурін Є.Є. 14.11.2024 допитаний як свідок у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)  від 21.10.2024, яке згодом об’єднано з  кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація). Про підозру йому не повідомлено, заходи забезпечення не застосовувались.

Одночасно старшим групи прокурорів у цьому провадженні надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування стосовно вказаної особи.

Листом Кіровоградської обласної прокуратури від 28.11.2025 до Комісії надіслано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.05.2025. У вказаному рішенні зазначено, що команда вивчила надану медико-експертну документацію, та дійшла висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання безтерміново встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності Бачуріна Є.Є. мають місце незначні патологічні зміни з боку (конфіденційна інформація), які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав визнати
Бачуріна Є.Є. особою з інвалідністю з 23.12.2021.

Згідно з інформацією з відкритих офіційних джерел, зокрема вебпорталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, Бачурін Є.Є. звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» про визнання протиправним та скасування рішення цієї установи від 08.05.2025 № ЦО-15752.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № (конфіденційна інформація) (ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням  - (конфіденційна інформація).

 

4.1 Короткий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 11.08.2025 № 62 проведено службове розслідування стосовно Бачуріна Є.Є.

Під час службового розслідування інформація про отримання
Бачуріним Є.Є. статусу особи з інвалідністю знайшла своє підтвердження. 

Враховано, що  за результатами обстеження, яке проводилось у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» скасовано встановлену Бачуріну Є.Є. ІІ групу інвалідності.

Відомостей про використання прокурором службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів під час отримання інвалідності службовим розслідуванням не здобуто.

5. Пояснення прокурора

Прокурор Бачурін Є.Є. зазначає, що за період своєї роботи в органах прокуратури не вчиняв дій, які б порочили звання прокурора чи викликали сумнів у його об’єктивності, неупередженості, незалежності, а також чесності та непідкупності прокуратури. Жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності, навпаки — неодноразово заохочувався керівництвом обласної прокуратури за сумлінне виконання службових обов’язків, професіоналізм і високі результати в роботі.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого

Комісією рішення

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба,
27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,
15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Статтею 1 Кодексу визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від
03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Бачуріна Є.Є. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про відсутність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовано таким.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Бачуріна Є.Є. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме -  вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики - як у службовій, так і в приватній сфері - що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від
14 квітня 2021 року у справі № 869/9606/17 етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Бачурін Є.Є. має статус прокурора і відповідно до статті 19 цього Закону на нього покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону № 1697-VII) прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі, Бачурін Є.Є. не повинен допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Водночас матеріали отримані під час перевірки у цьому дисциплінарному провадженні свідчать про те, що прокурором Бачуріним Є.Є. не порушено вимог, які ставляться до посади прокурора.

Рішенням обласної МСЕК № 1 міста Черкаси від 23.12.2021 прокурору Бачуріну Є.Є. вперше встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою № 358232.

Постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань Чернобаєва С.І. від 31 січня 2025 року у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам державних і правоохоронних органів, серед яких і Бачурін Є.Є.

До Кіровоградської обласної прокуратури 19.05.2025 та 16.09.2025 надійшли листи за підписами виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції від 16.05.2025 № 17/2/1-20401-24 та заступника Генерального прокурора від 11.09.2025 № 31/2/1/-34080 про необхідність прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» деяких працівників органів прокуратури Кіровоградської області, однак Бачурін Є.Є. там не зазначався.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.05.2025 встановлено, що призначення інвалідності ІІ групи за загальним захворюванням на безстроковій основі було необґрунтованим. За результатами оцінювання функціональних порушень та ступеня обмеження життєдіяльності у Бачуріна Є.Є. виявлено лише незначні патологічні зміни з боку (конфіденційна інформація), які не відповідають встановленим критеріям для визначення будь-якої групи інвалідності  з 23.12.2021.

Офіційні виклики, повідомлення або інші письмові звернення про обов’язок прибуття у визначений строк від Кіровоградської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, а також від ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» на адресу прокурора для проходження медичного обстеження щодо підтвердження інвалідності не надходили.

За таких обставин скасування ІІ групи інвалідності було здійснено за результатами заочного розгляду, без виклику прокурора, без забезпечення його особистої участі та без надання можливості надати пояснення чи додаткові медичні документи.

Таким чином, сам по собі факт заочного перегляду медико-експертних матеріалів та подальшого скасування інвалідності не свідчить про вчинення прокурором будь-яких неправомірних дій, не підтверджує наявність у його поведінці умислу чи прагнення до отримання приватної вигоди та не може розцінюватися як порушення вимог Кодексу. Отже, твердження скаржника про наявність ознак дисциплінарного проступку не знайшли свого підтвердження.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах визначеної законом компетенції, а саме -  надано оцінку лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх встановлених обставин у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що у діях прокурора
Бачуріна Є.Є. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме -  вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47-50, 77, 78
Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-113, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-796дс-376дп-25 стосовно прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Кіровоградської обласної прокуратури Бачуріна Євгена Євгеновича - закрити.

Копію рішення направити прокурору Бачуріну Є.Є., а також керівнику Кіровоградської обласної прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання поштою копії рішення.