Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

До Комісії 22.04.2025 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О. (далі – скаржник) про вчинення прокурором Закутнім Р.С. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Степановій Т.В., якою 05.05.2025 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-311дс- 58дп-25.

Комісією 04.06.2025 прийнято рішення № 127дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні на один місяць – до 22.07.2025.

За результатами перевірки викладених у дисциплінарній скарзі обставин членом Комісії Степановою Т.В. 03.11.2025 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Закутнього Р.С., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника, прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії. Розгляд висновку 19.11.2025 Комісією відкладено у зв’язку з неявкою Закутнього Р.С. та його клопотанням про перенесення його розгляду на іншу дату.

Скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засідання Комісії 03.12.2025 Закутній Р.С. повторно не з’явився, листом (поясненнями з додатками), який надійшов до Комісії 01.12.2025 за вхідним № 07/3-3428вх (далі – пояснення від 01.12.2025 № 07/3-3428вх) повідомив, що не братиме участь у засіданні Комісії з причин великої відстані між містами Умань та Київ та черговістю розгляду висновку на засіданні, повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності та просив оголосити ці пояснення на засіданні Комісії.

За таких обставин Комісія, ураховуючи вимоги п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяли Сайног О.М. та Гіндик А.М., які підтримали доводи дисциплінарної скарги, висновок члена Комісії Степанової Т.В. від 03.11.2025, просили притягнути прокурора Закутнього Р.С. до дисциплінарної відповідальності.

Членом Комісії Степановою Т.В. на підставі п. 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заявлено клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні, з метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, яке Комісією задоволено.

Сайног О.М. заявив  клопотання, яке Комісією задоволено, про долучення до дисциплінарного провадження документів, які підтверджують повідомлення скаржником прокурора Закутнього Р.С. про необхідність прибуття останнього до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України») для проходження обстеження з 14.04.2025 до 29.05.2025, з яким він особисто ознайомилася 21.04.2025, та адресованого Черкаській обласній прокуратурі листа Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора від 14.11.2025 № 17/5-15971-25 з додатками.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Згідно з довідкою до акту огляду Черкаської обласної медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) № 2 від 31.07.2020 № конфіденційна інформація Закутньому Р.С. встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново.

У жовтні 2024 року в медіа поширилась інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. У подальшому широкого розголосу в медійному просторі набула інформація про незаконне отримання прокурорами органів прокуратури Хмельницької та Черкаської областей статусу осіб з інвалідністю та пов’язані з цим можливі корупційні ризики.

Ураховуючи значний суспільний резонанс та актуальність вказаного питання Президентом України 22.10.2024 ініційовано засідання РНБО України (далі – РНБОУ), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024.

З метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО України вирішила:

-                 рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення;

-                 Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

На виконання рішення РНБОУ від 22.10.2024, листа Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024 листом скаржника від 25.11.2024 № 07-801вих-24 Закутнього Р.С. 25.11.2024 персонально повідомлено про необхідність прибути 04.12.2024 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару з метою перевірки рішення МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності.

У зв’язку з надходженням повторного листа  Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.12.2024, скаржником листом від 18.12.2024 № 07-915вих-24 повторно персонально повідомлено Закутнього Р.С. про необхідність прибути з 18.12.2024 до 17.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Надалі, скаржником листом від 09.01.2025 № 07-43вих-25 Закутнього Р.С. вкотре персонально повідомлено про необхідність прибути з 18.12.2024 до 17.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару з одночасним роз’ясненням правил прокурорської етики.

З причини надходження третього аналогічного за змістом листа  Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09.01.2024, скаржником листом від 14.01.2025 № 07-71вих-25 Закутнього Р.С. черговий раз персонально повідомлено про необхідність прибути у період з 10 по 18 січня 2025 року до  ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару та зобов’язано надати пояснення про причини неприбуття до зазначеного медичного закладу.

Закутній Р.С. у вищевказаний період жодних заходів для прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» не вжив, рішення РНБОУ від 22.10.2024, а також   вищевказані вказівки керівництва не виконав. При цьому у вищевказаний період  у стані тимчасової непрацездатності не перебував, натомість з 16 по 20 грудня 2024 року перебував у відпустці.

Скаржник вважає, що за таких обставин у діях прокурора Закутнього Р.С. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

3.1 Пояснення прокурора

Закутньому Р.С. згідно з довідкою до акту огляду Черкаської обласної МСЕК № 2 від 31.07.2020 № конфіденційна інформація встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново, про що прокурор повідомив кадровий підрозділ Черкаської обласної прокуратури шляхом надання копії цієї довідки.

Прокурору відомо про публікації медіа щодо можливого незаконного отримання прокурорами груп інвалідності та призначення у зв’язку з цим їм пенсійних виплат. Разом з тим, у дисциплінарній скарзі не наведено жодної резонансної/критичної публікації про встановлення групи інвалідності особисто Закутньому Р.С.

Під час службового розслідування, яке проводилось Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора у кінці 2024 року, Закутній Р.С. надав пояснення щодо отримання ним статусу особи з інвалідністю. Про результати службового розслідування його не повідомлено. Тому прокурор вважає, що в його діях дисциплінарного проступку не встановлено.

Закутній Р.С. також підтвердив факт ознайомлення з листами скаржника від 25.11.2024 № 07-801вих-24, від 18.12.2024 № 07-915вих-24, від 09.01.2025 № 07-43вих-24, від 14.01.2025 № 07-71вих-24  про необхідність його прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Причинами неприбуття до цієї установи прокурор назвав зайнятість на роботі, його перебування у відпустці, відсутність відповідних процесуальних рішень у кримінальних провадженнях, на виконання яких повинна проводитись перевірка обґрунтованості отримання ним інвалідності та йому необхідно було прибути до зазначеного медичного закладу.

Закутньому Р.С. не відомо про відповідне рішення суду стосовно нього, як це передбачено вимогами абз. 10 п. 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (далі – Положення від 15.11.2024 № 1338).

Закутній Р.С. також вважає ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» упередженим закладом, а вимоги скаржника про необхідність прибуття до цієї установи для проведення медичного огляду – незаконними, звертає увагу на недопустимість втручання у його приватне життя та порушення його прав, передбачених ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини.

Крім зазначених вище обставин,  у поясненнях від 01.12.2025 № 07/3-3428вх Закутній Р.С., які разом з долученими додатками в повному обсязі досліджені на засіданні Комісії, вказав таке.

Він не подавав до обласної прокуратури індивідуальної програми реабілітації  (далі – ІПР) особи з інвалідністю оскільки такого обов’язку чинними законодавством, зокрема, ст. 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», не передбачено.

Закутній Р.С. після відкриття дисциплінарного провадження направив до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» запит про надання інформації, однак відповіді на нього не отримав.

Згодом від ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» прокурор отримав витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) цієї установи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 21.07.2025 № конфіденційна інформація (далі – рішення ЦОФСО від 21.07.2025 № конфіденційна інформація), яке Закутній Р.С. долучив до пояснень.

Згідно з рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи від 21.07.2025 № конфіденційна інформація рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 31.07.2020 про надання Закутньому Р.С. ІІ групи інвалідності безстроково скасовано, він не є особою з інвалідністю з 31.07.2020.

Крім того, у поясненнях від 01.12.2025 № 07/3-3428вх Закутній Р.С., не заперечує встановлених у висновку члена Комісії Степанової Т.В. від 03.11.2025 обставин. Однак прокурор, суб’єктивно тлумачачи нормативно-правові акти на свою користь, висловлює  незгоду з цим висновком, рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи від 21.07.2025 № конфіденційна інформація, вважає свої дії законними тощо.

3.2 Стислий виклад матеріалів службового розслідування

У зв’язку з недостатнім для перевірки обсягом відомостей дисциплінарної скарги та додатків до неї членом Комісії Степановою Т.В. листом від 06.05.2025 № 07/3/2-511вих-25 у скаржника витребувано додаткові відомості та ініційовано проведення службового розслідування, висновок якого затверджено в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури С. Торопчиним 03.06.2025 (далі – висновок службового розслідування від 03.06.2025).

Службовим розслідуванням встановлено, що Закутній Р.С. був обізнаний про необхідність та мав можливість вчинити дії, які б підтримали як його особистий авторитет, так і авторитет органів прокуратури шляхом прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» та довести правомірність його статусу особи з інвалідністю, а також підтвердити наявність в нього законних підстав його отримання. Однак Закутній Р.С. не вжив заходів щодо захисту його честі, гідності та доброчесності і допустив поведінку, яка може зашкодити авторитету прокуратури.

У поведінці Закутнього Р.С. можуть міститись ознаки систематичного порушення правил прокурорської етики, передбачених ст. ст. 1, 4, 11, 16, 21 Кодексу.

Таким чином, висновком службового розслідування від 03.06.2025 у поведінці прокурора Закутнього Р.С. підтверджено наявність фактів, які стали підставою для направлення дисциплінарної скарги щодо виявлення ознак дисциплінарних проступків, передбачених п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, які є підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши члена Комісії Степанову Т.В., яка зачитала свій висновок від 03.11.2025 про наявність дисциплінарного проступку в діях Закутнього Р.С. та   пояснення прокурора від 01.12.2025 № 07/3-3428вх, представників скаржника Сайнога О.М., Гіндик А.М., які надали пояснення та відповіді на запитання членів Комісії, вивчивши висновок, дослідивши інші матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

Закутній Р.С. народився конфіденційна інформація,  в органах прокуратури працює з 2012 року, з березня 2021 року – на посаді прокурора Уманської окружної прокуратури Черкаської області. Присягу працівника прокуратури склав 21.06.2013, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 23.06.2017. Прокурору Закутньому Р.С. у зв’язку з загальним захворюванням  згідно з довідкою до акту огляду Черкаської обласної МСЕК № 2 від 31.07.2020 № конфіденційна інформація встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення медико-соціальних експертних комісій супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності таких правопорушень, зокрема масового встановлення інвалідності прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президентом України 22.10.2024 ініційовано засідання РНБОУ, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

З метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБОУ вирішила:

-                 рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення;

-                 Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБОУ, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України, досудове розслідування у якому здійснювалось Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (далі – ГСУ ДБР).

На виконання рішення РНБОУ прокурором у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація А. Барабашем листом від 25.10.2024 № 17/2/1-20401-24 доручено МОЗ провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів, у тому числі шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком працівників Черкаської обласної прокуратури, які отримали групи інвалідності. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

На запит члена Комісії директором ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» листом від 05.06.2025 № 1092/01-18 надано інформацію про те, що Закутній Р.С. викликався на обстеження до клініки ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», запрошення йому надсилалось за списком до Офісу Генерального прокурора. Зі змісту доданих до відповіді директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» листів Голови Центральної МСЕК МОЗ України ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 18.11.2024, 06.12.2024 та від 16.12.2024, адресованих виконувачу обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, встановлено, що МОЗ України доручено Центральній МСЕК України здійснити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності щодо зазначених у запиті Офісу Генерального прокурора осіб, у тому числі і Закутнього Р.С.

З цих листів встановлено, що Голова Центральної МСЕК МОЗ України просить виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора сприяти прибуттю до клініки інституту осіб за списком, серед яких зазначено і Закутнього Р.С., відповідно на 04.12.2024 і повторно (оскільки ці особи не з’явились) з 18.12.2024 по 18.01.2025.

Слід зауважити, що до 01.01.2025 проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними МСЕК і в разі потреби їх скасування здійснювалось на підставі Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, і згідно з пунктом 13 цього Положення покладалось на Центральну МСЕК МОЗ України. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024  № 1338 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, втратило чинність з 01.01.2025 і тоді ж зазначені повноваження Центральної МСЕК покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання зазначеного рішення РНБОУ та з метою сприяння виконання МОЗ України вищевказаного доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про здійснення перевірки та переогляду осіб виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора в межах розслідування кримінального провадження № конфіденційна інформація скаржнику направлено лист від 21.11.2024 № 17/2/1-20401-24, який того ж дня надійшов до Черкаської обласної прокуратури, про необхідність забезпечення прибуття  прокурорам, згідно зі списком, у тому числі Закутнього Р.С., 04.12.2024 для проходження обстеження в умовах стаціонару до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання цього листа Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024, листом скаржника від 25.11.2024 № 07-801вих-24 Закутнього Р.С. персонально повідомлено про необхідність прибути 04.12.2024 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару, з яким Закутній Р.С. ознайомився того ж дня.

Крім того, встановлено, що слідчими ГСУ ДБР за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366-2 КК України, у якому перевіряється обґрунтованість встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури. Під час досудового розслідування перевірялися обставини можливого внесення працівниками закладів охорони здоров’я та уповноваженими посадовими особами МСЕК недостовірних відомостей до офіційних медичних документів діючих працівників органів прокуратури України, що стало підставою для можливого необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання та відповідних груп інвалідності. Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 05.12.2024 кримінальне провадження № конфіденційна інформація об’єднано з кримінальним провадженням № конфіденційна інформація.

У подальшому на виконання вищевказаного рішення РНБОУ від 22.10.2024 та з метою сприяння виконання МОЗ України доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про здійснення перевірки та переогляду осіб, які не з’явились на перший виклик, у тому числі і Закутнього Р.С., виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора з посиланням на кримінальне провадження № конфіденційна інформація 16.12.2024 скаржнику повторно направлено лист № 17/2/1-20401-24 про необхідність забезпечення прибуття прокурорам, згідно із доданим списком, у тому числі                   Закутнього Р.С., з 18.12.2024 по 17.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

На виконання цього листа Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.12.2024 № 17/2/1-20401-24, листом скаржника від 18.12.2024 № 07-915вих-24 Закутнього Р.С. повторно персонально повідомлено про необхідність прибути з  18.12.2024 по 17.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», з яким Закутній Р.С. ознайомився того ж дня.

У зв’язку з надходженням третього аналогічного за змістом листа  Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09.01.2025 № 17/2/1-20401-24, скаржник листом від 09.01.2025 № 07-43вих-25 черговий раз персонально повідомив прокурора Закутнього Р.С. про необхідність прибути до 18.01.2025   ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару та зобов’язано надати пояснення про причини неприбуття до зазначеного медичного закладу, з яким Закутній Р.С. ознайомився під підпис 10.01.2025.

Аналогічне повторне нагадування прокурору направлено персональним листом  скаржника від 14.01.2025 № 07-71вих-25, з яким Закутній Р.С.  згідно даних ІС СЕД ознайомився (переглянув) 14.01.2025.

Згідно з інформацією заступника Генерального прокурора Войтенка А. (лист від 16.06.2025 № 31/2/1-51814ВИХ-25) в межах кримінального провадження № конфіденційна інформація постановою старшого слідчого ГСУ ДБР Чернобаєва С.І. від 31.01.2025 залучено як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам прокуратури. На адресу Офісу Генерального прокурора 27.03.2025 за вх. № 75788-25 надійшов лист від цієї медичної установи, у якому зазначено про необхідність забезпечення прибуття до клініки інституту прокурорів за списком, доданим до листа, для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості рішень про встановлення груп інвалідності, раніше прийнятих МСЕК. На виконання вказаного листа Офісом Генерального прокурора скаржнику направлено лист від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25 про необхідність забезпечення прибуття підпорядкованих працівників, які мають статус особи з інвалідністю, для проходження обстеження в умовах стаціонару інституту, у тому числі прокурора Закутнього Р.С., про що скаржником 21.04.2025 персонально повідомлено прокурора, зокрема про необхідність прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження з 14.04.2025 до 29.05.2025.

Згідно інформації, зазначеної у листі від 16.06.2025 № 31/2/1-51814ВИХ-25, прокурор Закутній Р.С. в межах кримінального провадження                                                          № конфіденційна інформація не допитувався, про підозру йому не повідомлено.

На запит члена Комісії Степанової Т.В. від 06.05.2025 № 07/3/2-511вих-25 скаржник листом від 14.05.2025 за № 07-548вих25 надав додаткові матеріали та конкретизовані відомості.

Зокрема, скаржником повідомлено, що Закутнім Р.С. у 2020 році передано (без супровідного листа) до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності безтерміново, разом з тим індивідуальну програму реабілітації інваліда роботодавцю не надавав і жодного разу не звертався про виконання заходів з облаштування робочого місця, трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування, тощо) або корегування робочого графіку. Інформація щодо користування Закутнім Р.С. соціальними гарантіями, пов’язаними із наявністю статусу особи з інвалідністю та щодо виплат йому з Пенсійного фонду України в прокуратурі області відсутні.

Відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020–2024 роки Закутній Р.С. отримував дохід у вигляді пенсії всього на суму 329 727 грн.

Відповідно до рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 21.07.2025 № конфіденційна інформація рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 31.07.2020 про надання Закутньому Р.С. ІІ групи інвалідності безстроково скасовано, прийнято нове рішення про те, що Закутній Р.С. не є особою з інвалідністю з 31.07.2020 (п. п. 9, 10.1.-10.3.).

Копії рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 21.07.2025 № конфіденційна інформація є серед додатків до пояснень прокурора від 01.12.2025 № 07/3-3428вх та листа Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора від 14.11.2025 № 17/5-15971-25.

Закутній Р.С. є військовозобов’язаним та перебуває на військовому обліку у районному ТЦКСП.

Згідно наданої довідки Черкаської обласної прокуратури від 14.05.2025                    № 07-544вих-25 прокурор Закутній Р.С. з 01.01.2020 чотири рази перебував на лікуванні (листки непрацездатності) – тричі у 2020 році і востаннє у січні – лютому 2023 року тривалістю 5 календарних днів. Тобто, у періоди, коли йому необхідно було з’явитись до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»,     Закутній Р.С. у стані тимчасової непрацездатності не перебував, з 16 по 20 грудня 2024 року перебував у відпустці.

5. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Оцінивши встановлені обставини та діяння Закутнього Р.С. щодо відповідності наведеним вимогам Комісія вважає, що у діяннях прокурора наявні порушення вимог чинного законодавства, з огляду на таке.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з можливим вчиненням прокурором Закутнім Р.С. дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики  — як у службовій, так і в приватній сфері — що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23.11.2022 № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 869/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Закутній Р.С. має статус прокурора, і відповідно до ст. 19 Закону № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (ст. 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі, Закутній Р.С. зобов’язаний не допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Прокурор Закутній Р.С., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, зобов’язаний не лише формально дотримуватися вимог закону, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту особистої репутації та збереження авторитету органів прокуратури. Натомість він свідомо проігнорував неодноразові письмові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, не з’явився до медичної установи та не забезпечив спростування сумнівів у законності встановлення йому ІІ групи інвалідності.

Такими діями прокурор виявив демонстративну неповагу до етичних стандартів поведінки, не вжив передбачених законодавством заходів для збереження власної ділової репутації та репутації органів прокуратури. Його  позиція (бездіяльність щодо виконання рішення РНБОУ та вимог керівництва) фактично сприяв поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, підриває суспільну довіру до цієї державної інституції та створює враження толерування корупційних ризиків у системі.

За наслідками наведених обставин, у медійному просторі поширено значну кількість негативних публікацій з питань законності встановлення інвалідності прокурорам в Черкаській та Хмельницькій областях, зокрема, за посиланнями:

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/; https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html;

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/;

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/;

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp;

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv;

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492.

Однак належної реакції на ситуацію з боку Закутнього Р.С. не було. Він не здійснив дій для підтвердження законності та обгрунтованості набутого статусу особи з інвалідністю, хоча мав таку можливість.

Прокурору Закутньому Р.С. неодноразово доведено до відома про необхідність поїхати до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». Однак за відсутності об’єктивних підстав, які б унеможливлювали його прибуття до медичного закладу та наданої можливості для повторного проходження огляду, Закутній Р.С. без належного обґрунтування свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до медичного закладу та не вжив жодних заходів, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

Закутній Р.С. посилається на те, що наявність у нього групи інвалідності та отримання пенсійних виплат були предметом перевірки, зокрема під час службового розслідування, яке проводилось Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора у кінці 2024 року.

Однак цей факт не може бути розцінений як безумовне підтвердження правомірності набутого статусу. Перевірка проводилася у межах конкретних процедур і стосувалася стану здоров’я на той момент. Навіть безтермінове встановлення інвалідності не виключає права держави та роботодавця перевіряти її актуальність у зв’язку з новими обставинами та суспільним резонансом. Посилання на попередні перевірки не звільняло прокурора від обов’язку підтвердити законність свого статусу. Прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБОУ «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, яким доручено Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБОУ, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами влади.

Крім того, Комісія враховує, що відповідно до п. 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі – Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009), яка діяла до 01.01.2025, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого п. 13 цього Положення проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»  або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна МСЕК МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або НДІ реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набрала чинності 01.01.2025) на Центр оцінювання функціонального стану особи ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» покладено, зокрема, проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих, у тому числі, МСЕК, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, а також за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі ДУ  «Укрдержндімспі МОЗ України» або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

Щодо доводів прокурора про відсутність у ЗМІ публікацій із згадуванням його прізвища, слід зазначити, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу щодо теми отримання інвалідності прокурорами. З огляду на його службове становище та підвищені етичні стандарти, навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Закутнього Р.С. вжити активних заходів для підтвердження законності встановленої йому групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки прізвища Закутнього Р.С. у медіа не усуває його обов’язку реагувати належним чином, оскільки йдеться про державну інституцію інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Окремого значення набуває факт, що прокурора Закутнього Р.С. неодноразово викликали для проходження повторного обстеження, однак він відмовився скористатися цією можливістю.

Водночас систематичне неприбуття Закутнього Р.С. до медичного закладу викликає сумніви щодо законності та обґрунтованості встановлення йому II групи інвалідності безтерміново. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Обґрунтованість такого припущення підтверджено рішенням ЦОФСО від 21.07.2025 № конфіденційна інформація, яким рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 31.07.2020 про надання Закутньому Р.С. ІІ групи інвалідності безстроково скасовано, він не є особою з інвалідністю з 31.07.2020 (п. п. 9, 10.1.-10.3.).

Окрім цього, Закутнім Р.С. ІРП до Черкаської обласної не надавалась. Він до кадрового підрозділу чи відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб не звертався, внаслідок чого виконання заходів щодо облаштування робочого місця, корегування робочого графіку та заходи з трудової реабілітації стосовно нього  не здійснювались.

У довідці до акта огляду № конфіденційна інформація від 31.07.2020 Черкаської обласної МСЕК № 2 у п. 12 зазначено про необхідність виконання вимоги  «працепристосування», що зазвичай вказується в ІПР, який є офіційним документом, складається для особи з інвалідністю з метою визначення конкретних заходів медичної, психологічної, соціальної, професійної та інших видів реабілітації, необхідних для її адаптації та інтеграції в суспільство.

Стаття 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» передбачає, що особа з інвалідністю має право та обов’язок співпрацювати з органами, що реалізують заходи реабілітації. Водночас Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 визначає, що ІПР є обов’язковим до виконання всіма зацікавленими сторонами, включаючи самого отримувача. Індивідуальний план складається на два роки та його виконання контролюється. Виконання всіх заходів індивідуального плану є передумовою реабілітації особи з інвалідністю та допомагає актуалізувати потреби особи з інвалідністю. Саме у ІПР надається оцінка ефективності заходів, які допомагають особі адаптуватись або покращити стан здоров’я.

Таким чином, свідоме неподання роботодавцю прокурором Закутнім Р.С. ІПР з контролем заходів адаптації та перебування на військовому обліку також є підставою для об’єктивного сумніву щодо реальності інвалідності.

Щодо доводів прокурора Закутнього Р.С. у частині недопустимості втручання у його приватне життя та порушення його прав, передбачених статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, Комісія зазначає наступне.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі − Європейська конвенція з прав людини) визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, за практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання в право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.06.2022 (справа № 9901/159/19) також висловила позицію щодо меж втручання у право на приватність. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вважає, що вирішення питання про дисциплінарну відповідальність прокурора є свого роду втручанням в приватність його життя (право на повагу до особистого життя), яке може бути пов’язане зі збиранням, зберіганням, використанням і поширенням конфіденційної інформації про прокурора без його згоди. Але можливість такого втручання прямо передбачена Законом України «Про прокуратуру» і здійснюється в інтересах прав людини, з метою захисту яких здійснює свої функції прокуратура України.Таке втручання сприяє гарантуванню того, що прокуратура України, у системі якої працює прокурор, належно виконуватиме функції із захисту прав і свобод людини. Інший підхід унеможливлює належний контроль за поведінкою прокурорів з боку уповноважених на те органів державної влади, зокрема й з боку суду.

Комісія враховує, що фактично інвалідність не впливала на звичний спосіб життя прокурора Закутнього Р.С. під час виконання ним професійних обов’язків, та оцінює дії Закутнього Р.С. саме в контексті його статусу прокурора, а тому критично ставиться до його тверджень, що зазначені вище правовідносини належать до приватної сфери життя прокурора.

Таким чином, Комісія не втручається в особливості стану здоров’я прокурора, діагнози, які були встановлені, та призначене лікування. У випадках втручання в право на приватність або його обмеження необхідним є дотримання умов, викладених у пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності втручання.

Щодо наявності законної правової підстави

Зокрема, необхідна наявність правової підстави втручання (перевірки), тобто втручання має бути передбачене законом.

Закон  № 1697-VII та Кодекс передбачають обов’язок прокурора діяти доброчесно та уникати поведінки, що може поставити під сумнів довіру до органів прокуратури.

Стаття 43 Закону № 1697-VII визначає підстави дисциплінарної відповідальності, зокрема за порушення правил прокурорської етики та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів в його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, тощо.

Стаття 4 Кодексу встановлює, що основними принципами професійної етики та поведінки прокурорів є професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури, доброчесність, дисциплінованість та зразковість поведінки.

Стаття 21 Кодексу зазначає, що прокурору слід не допускати дій та поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Згідно з нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією Прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори повинні повсякчасно підтримувати честь і гідність своєї професії та завжди поводитись професійно, дотримуючись законів, правил, етичних норм своєї професії, в будь який час дотримуватись найбільших норм чесності. Рішенням РНБОУ від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеним у дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень  МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Рішення РНБОУ є однією із законних підстав проведення перевірки, мають обов’язковий характер після їх введення в дію указами Президента України та є загальнообов’язковими до виконання.

Таким чином, аналіз вищезазначених нормативно-правових актів доводить, що існує правова підстава для дисциплінарного провадження, а дії органів дисциплінарного контролю (Комісії) мають пряму правову підставу в національному законодавстві, що відповідає першому критерію згідно з частиною 2 ст. 8 Конвенції. Тобто «втручання» здійснюється не свавільно, а відповідно до закону.

Щодо легітимності мети

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що держави мають право встановлювати обмеження на приватне життя, якщо це необхідно в інтересах захисту економічного добробуту країни, запобігання шахрайству, захисту моралі, прав і свобод інших осіб, а також забезпечення доброчесності державної служби (рішення ЄСПЛ у справах Kudeshkina v. Russia, Baka v. Hungary, Oleksandr Volkov v. Ukraine).

Забезпечення доброчесності й прозорості в органах прокуратури, підтримки суспільної довіри до інституту прокурора, реалізація та виконання рішень РНБОУ, указів Президента, спрямованих на очищення державної влади від зловживань, суспільний інтерес та відновлення довіри до органів прокуратури формують законність мети втручання та свідчать про наявність суспільного інтересу.

Щодо пропорційності

ЄСПЛ також визначає, що втручання у право повинно бути необхідним у демократичному суспільстві, бути пропорційним поставленій меті та відповідати нагальній суспільній потребі.

У цьому випадку йдеться про пропорційність, наявність суспільної потреби у втручанні та зважування щодо заходів впливу, які підлягають обранню.

Дисциплінарне провадження стосується не просто доступу до приватної інформації заради отримання, зокрема, медичних даних чи діагнозу прокурора, а реакції на дії, пов’язані з отриманням прокурором статусу інваліда, пільг, пов’язаних з цим статусом і соціальних виплат. Комісія не надає оцінку медичній складовій, а саме діагнозу та призначеному лікуванню.

Окремої уваги заслуговує той факт, що під час перевірки членом Комісії не витребовувались медичні документи та дані, які є медичною таємницею.

В умовах війни та боротьби з корупційними проявами, які є перепоною на шляху до європейської інтеграції України, а також посиленої уваги до ефективності використання бюджетних коштів держава має нагальну потребу в очищенні системи публічної служби від осіб, які дискредитують її. Це прямо відповідає рішенню ЄСПЛ у справі «Oleksandr Volkov v. Ukraine», яким підкреслюється необхідність відновлення довіри до судової (в нашому випадку прокурорської) системи.

Комісія дійшла висновку, що правовідносини, які склалися під час отримання прокурором Закутнім Р.С. статусу інваліда та одержання пенсійних виплат з державного бюджету відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходять за межі приватності. Крім того, оцінюючи суспільний резонанс і шкоду авторитету органів прокуратури, втручання є легітимним і переслідує мету відновлення довіри та підтримання стандартів доброчесності в органах прокуратури в цілому, а отже має суспільний інтерес.

З урахуванням викладеного Комісія вважає, що втручання у право приватності, передбачене у ст. 8 Європейської Конвенції, у цьому випадку відсутнє, а питання законності та обґрунтованості набуття та використання статусу особи з інвалідністю прокурора Закутнього Р.С. перевіряються виключно через призму наявності у його діях дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

Прокурор Закутній Р.С., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, був зобов’язаний не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Втім, попри неодноразові вимоги керівництва, прокурор Закутній Р.С. свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до відповідного медичного закладу, а також не ініціював жодних дій, спрямованих на спростування сумнівів щодо законності встановлення йому групи інвалідності.

У сукупності такі діяння (свідома бездіяльність) свідчать про необ’єктивність, відсутність у прокурора Закутнього Р.С. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Його поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання рішення РНБОУ та законних вимог керівництва та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у свою чергу, дискредитує органи прокуратури в очах суспільства.

Вказані діяння суперечать засадам професійної етики працівника прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Ураховуючи вищевикладене, діяння прокурора Закутнього Р.С. Комісією розцінюються як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Окрім цього, прокурором Закутнім Р.С. проігноровано етичні норми, які є основоположними засадами поведінки прокурора, зокрема використання статусу особи з інвалідністю, що призвело до призначення, нарахування та виплати пенсії, вибірковий підхід до використання статусу інваліда (лише для отримання грошових виплат), що явно виходять за межі приватної сфери.

Більше того, не визнання ним відповідальності, ігнорування наслідків своєї поведінки та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я чи керівництво свідчить про неусвідомлення етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Вказані діяння прокурора розцінюються як систематичне порушення правил прокурорської етики.

Особливої ваги набуває факт, що такі діяння Закутнім Р.С. вчинено у період дії воєнного стану, коли до прокурорів ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави.

Враховуючи вищевикладене, Комісія вважає, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Закутнім Р.С. дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697- VII, знайшли підтвердження.

Таким чином, прокурор Закутній Р.С. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини 3, пункту 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697- VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;  систематичне порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Закутнім Р.С. дисциплінарного проступку підтверджено:

- дисциплінарною скаргою та додатками до неї;

- відомостями із листа скаржника від 14.05.2025 за № 07-548вих25;

- відомостями із листа заступника Генерального прокурора Войтенка А. від 16.06.2025 № 31/2/1-34080-24;

- відомостями із листа директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» Варивончика Д. від 05.06.2025 № 1092/01-18 і додатків до нього;

- матеріалами та висновком службового розслідування від 03.06.2025;

- поясненнями прокурора Закутнього Р.С.;

- рішенням ЦОФСО ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 21.07.2025 № конфіденційна інформація;  

- іншими матеріалами дисциплінарного провадження у їх сукупності.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Закутнім Р.С. дисциплінарного проступку необхідно врахувати наступне.

Об’єктивна сторона вчиненого прокурором Закутнім Р.С. дисциплінарного проступку утворюється низкою однорідних дій/бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Закутній Р.С. вчинив триваюче правопорушення, днем початку якого є 05.12.2024 (наступний день з дати, на яку прокурор на виконання листів  Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024 та скаржника від 25.11.2024 № 07-801вих-24 вперше мав прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару), а закінченням 30 травня 2025 року (наступний день після закінчення визначеного у листі обласної прокуратури про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження в період з 14.04.2025 до 29.05.2025, з яким він ознайомився 21 квітня 2025 року, періоду).

Отже, встановлений ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Закутнього Р.С. до дисциплінарної відповідальності не минув.

На підставі вимог частини 3 статті 48 Закону № 1697-VII, обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Закутнього Р.С., Комісія враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді істотної шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, умисний характер, їх очевидність та грубість, особу прокурора, ступінь його вини,  характеристику прокурора, інші обставини.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинений  прокурором Закутнім Р.С. дисциплінарний проступок несумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в цих органах.

Таким чином, з огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Закутнього Р.С. найбільш суворого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, Комісією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Уманської окружної прокуратури Черкаської області Закутнього Романа Степановича та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівникам Черкаської обласної прокуратури (для застосування накладеного дисциплінарного стягнення), Уманської окружної прокуратури Черкаської області,  прокурору Закутньому Р.С.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.