Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Продана О.С. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-893дс-385дп-25,

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Продан Олександр Сергійович в органах прокуратури працює з 2011 року, а з 02 липня 2025 року до цього часу – на посаді прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Присягу прокурора склав 25 червня 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 21 грудня 2011 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

Заохочувався прокурором Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, керівником Закарпатської обласної прокуратури та Генеральним прокурором.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 01 серпня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Приміча І.Г. про вчинення прокурором Проданом О.С. дисциплінарного проступку.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності в скарзі зазначено п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII).

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Булулукову О.Ю., яким за результатами її вивчення 06 серпня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-893дс-385дп-25.

Копію згаданого рішення надіслано прокурору, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, керівнику Закарпатської обласної прокуратури, а також особі, за скаргою якої відкрито провадження.

За матеріалами проведеної перевірки членом Комісії Булулуковим О.Ю. 30 жовтня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії. Далі скаржника та прокурора Продана О.С. належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії.

18 листопада 2025 року прокурор Продан О.С. на засідання Комісії не з’явився, попередньо направивши листа з проханням про перенесення засідання у зв’язку з перебуванням на лікуванні.

Цього ж дня Комісією перенесено розгляд висновку на 03 грудня 2025 року та на виконання п. 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнято протокольне рішення про продовження строку його розгляду на один місяць. Далі скаржника та прокурора Продана О.С. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії, яке відбулось 03 грудня 2025 року, від скаржника взяли участь заступник начальника відділу службових розслідувань управління реалізації роботи з питань внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА 1 та прокурор відділу службових розслідувань управління реалізації роботи з питань внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА 2, які підтримали доводи дисциплінарної скарги, з висновком члена Комісії погодились у повному обсязі та вказали на наявність підстав для притягнення прокурора Продана О.С. до дисциплінарної відповідальності.

Прокурор Продан О.С. повторно не з’явився на засідання Комісії направивши листа від 02 грудня 2025 року про перенесення засідання у зв’язку з перебуванням на лікуванні з 01 грудня 2025 року.

Також на засідання Комісії не з’явилася представник прокурора – адвокат ОСОБА 3, направивши заяву про ознайомлення з дисциплінарним провадженням та із зазначенням у ній прохання про перенесення розгляду висновку на іншу дату та визнання причин неприбуття поважними.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII, прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Окрім того, Комісією задоволено заяву адвоката ОСОБА 3 про надання їй дозволу щодо ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та допущення до засідання Комісії.

Скаржником у матеріалах дисциплінарної скарги зазначено, що згідно з вимогами ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VII прокурор Продан О.С. зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Відповідно до п. 3 розд. II Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293), прокурор повинен щорічно з 01 січня до 31 березня (включно) особисто на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подавати декларацію доброчесності прокурора (далі – Декларація доброчесності) за встановленими формою та правилами, визначеними додатком 1 до Порядку № 293, надавши правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком № 293, декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Водночас прокурор Продан О.С. вказані вимоги проігнорував та подав Декларацію лише 01 травня 2025 року.

Згідно з п. 2 розд. I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69 (далі – Порядок № 69), неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин декларації доброчесності прокурора або зазначення у ній завідомо недостовірних (у тому числі не повних) тверджень належать до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Розуміючи, що несвоєчасне подання Декларації з неповажних причин відноситься до вищевказаного переліку, у п. 1 розд. II Декларації від 01 травня 2025 року прокурор Продан О.С. указав недостовірні твердження про те, що ним не вчинялися дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Крім того, скаржник зазначає, що ним встановлено обставини, які можуть свідчити про недостовірність відомостей, зазначених Проданом О.С. у п. 3 розд. II Декларації, щодо виконання ним усіх вимог фінансового контролю, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня  2014 року (далі – Закон № 1700-VII), а саме – подання у встановлені законом строки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із достовірними відомостями.

За таких обставин скаржник вважає, що в діях прокурора Продана О.С. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Булулукова О.Ю., пояснення представників скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Наказом керівника Закарпатської обласної прокуратури від 01 липня 2025 року № 469к Продана О.С. з 02 липня 2025 року призначено на посаду прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.

З вимогами Порядку № 293, обов’язком щорічної подачі Декларації прокурора Продана О.С. ознайомлено 19 січня 2023 року, що підтверджено відповідним листом-ознайомленням та 14 лютого 2025 року додатково ознайомлено з листом щодо дотримання вимог законодавства під час проходження таємної перевірки доброчесності за № 07-47вих-13окв-25.

Згідно з відомостями Підсистеми подачі декларацій доброчесності прокурора на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора (далі – Підсистема) Продан О.С. з 01 січня до 31 березня 2025 року в особистий кабінет користувача системи не входив.

Вперше такий вхід ним здійснено 01 травня 2025 року об 11 год 48 хв. Цього ж дня об 11 год 50 хв ним заповнено та подано Декларацію доброчесності.

Опитаний під час службового розслідування прокурор Продан О.С. зазначив, що мав намір подати Декларацію доброчесності після подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (далі – Декларація НАЗК), яку він подав 30 березня 2025 року вдома. Того ж дня ним були подані документи для участі у доборі на посаду судді місцевого суду.

Після цього він намагався подати Декларацію доброчесності, однак не зміг через технічну неможливість інсталювати програму «Агент ЄСКО». Надалі про необхідність подання Декларації доброчесності забув і згадав лише 15 квітня 2025 року після ознайомлення з листом Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора № 17/1/1-32450вих-25, яким його зобов’язали повідомити причини неподання зазначеної декларації.

Продан О.С. також пояснив, що з 11 до 25 квітня 2025 року перебував у відпустці, у зв’язку з чим його електронний цифровий підпис (ЕЦП) був заблокований, а іншого ЕЦП він не мав. Після виходу на роботу 28 квітня 2025 року займався організаційними питаннями діяльності очолюваного ним відділу.

За його словами, Декларацію доброчесності він подав лише 01 травня 2025 року, коли, з його слів, мав можливість це зробити.

Встановлено, що кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) Продана О.С., виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України (далі – КНЕДП), у період з 01 січня до 31 березня 2025 року не блокувався. Водночас у зв’язку з перебуванням прокурора у відпустці КЕП був заблокований з 17 квітня до 16 год 22 квітня 2025 року, що також не перешкоджало йому отримати та використати інший КЕП.

Водночас проведеним службовим розслідуванням у частині перевірки інформації, що може свідчити про недостовірність тверджень, поданих Проданом О.С. у Декларації доброчесності прокурора за період з 01 січня 2024 року до 01 травня 2025 року, встановлено наступне.

У декларації НАЗК за 2023 рік поданої Проданом О.С. встановлено, що у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» ним не вказано відомості про отримання кредиту в АТ КБ «Приватбанк» в сумі 291 тис. 600 грн.

У декларації НАЗК за 2024 рік прокурором у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» не вказано отримані його дружиною ОСОБА 4 страхові виплати від ПРАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп» у сумі 28 тис. 660 грн та інші доходи (кешбек) від АТ КБ «Приватбанк» в сумі 290 грн.

У деклараціях НАЗК за 2023-2024 роки Проданом О.С. у розділі 16 «Інформація щодо членства в об’єднаннях (організаціях)» не зазначено інформацію щодо членства в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ), хоча 30 серпня 2022 року ним отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

У розділі 6 «Транспортні засоби» зазначених декларацій НАЗК прокурором зазначено вартість на дату набуття права власності на автомобіль марки «Skoda Octavia Tour» – 185 тис. грн.

Відповідно до наказу керівника Закарпатської обласної прокуратури від 29 квітня 2025 року № 5, із змінами від 07 травня 2025 року № 6, призначено та проведено службове розслідування стосовно прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Продана О.С. щодо вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За результатами службового розслідування встановлено, що Продан О.С. усупереч вимогам п.п. 3, 4 ч. 4, ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VII, п.п. 2, 3 розділу II Порядку № 293, ст. 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів від 27 квітня 2017 року (далі – Кодекс), п. 2 розд. I Порядку № 69, несвоєчасно, без поважних причин подав Декларацію доброчесності за період з 01 січня 2024 року до 01 травня 2025 року, а також зазначив недостовірні (неповні) відомості у п. 3 цієї Декларації.

Водночас Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора, на запит члена Комісії, листом від 01 жовтня 2025 року № 17/1-15947-25 повідомлено, що виконувачем обов’язків керівника Закарпатської обласної прокуратури 21 липня 2025 року до Національного агентства з питань запобігання корупції направлено лист № 20-560вих-25 щодо здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період 2023-2024 роки на предмет зазначення Проданом О.С. недостовірних (у тому числі неповних) відомостей.

У листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 05 серпня 2025 року № 204-01/67054-25 зазначено, що: «У зв’язку з відсутністю у наданій інформації фактичних даних про набуття Проданом О.С. та членами його сім’ї активів після 28 листопада 2019 року та різниці між їх вартістю і законними доходами понад 1 505 250 грн, а також фактичних даних про відображення відомостей, що стосуються майна або іншого суб’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, питання щодо проведення моніторингу способу життя та повної перевірки декларації Продана О.С. може бути вирішено після їх надання».

 

5. Пояснення прокурора

 

Продан О.С. пояснив, що раніше неодноразово подавав Декларацію доброчесності прокурора.

Оскільки Декларацію НАЗК за 2024 рік ним подано 30 березня 2025 року, то подання Декларації доброчесності у встановлений Порядком № 293 строк було неможливим. На його думку, це зумовлено тим, що одним із питань, яке підлягало перевірці, було виконання декларантом вимог фінансового контролю та підтвердження факту подання відповідної декларації у визначені законодавством строки.

Крім того, прокурор зазначив, що брав участь у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням ВККСУ від 11 грудня 2024 року № 366зп/24. Строк подання заяв та документів для участі у вказаному доборі було визначено з 01 до 30 березня 2025 року (включно) шляхом подання на офіційному вебсайті ВККСУ (форма направлення документів електронна).

30 березня 2025 року Продан О.С. через офіційний вебсайт ВККСУ подавав документи для участі у зазначеному доборі. Після подання документів він вдома намагався подати Декларацію доброчесності, однак це не вдалося через неможливість інсталювати програму «Агент ЄСКО».

Згодом він забув про необхідність подання Декларації за 2024 рік і згадав про це лише 15 квітня 2025 року, коли з Офісу Генерального прокурора надійшов лист-нагадування про її неподання.

Прокурор зазначив, що надіслав до Офісу Генерального прокурора письмове пояснення щодо причин несвоєчасного подання Декларації.

Далі, у період з 11 до 25 квітня 2025 року він перебував у щорічній відпустці. До виконання службових обов’язків приступив 28 квітня 2025 року та займався організаційними питаннями діяльності очолюваного ним на той час Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Підтвердив, що Декларацію доброчесності ним було подано після закінчення встановленого строку, а саме 01 травня 2025 року.

Щодо доводів скаржника про невідображення у розділі 13 Декларації НАЗК «Фінансові зобов’язання» відомостей про отримання кредиту на суму 291 тис. грн у 2023 та 2024 роках Продан О.С. пояснив, що не мав наміру приховувати зазначену інформацію, оскільки відобразив її у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.

З приводу доводів дисциплінарної скарги щодо невідображення у розділі 11 Декларації НАЗК «Доходи, у тому числі подарунки за 2024 рік доходів дружини – ОСОБА 4 у вигляді страхових виплат від ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у сумі 28 800 грн та кешбеку від АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 290 грн, прокурор зазначив, що на момент подання декларації ці відомості йому не були відомі. Дружина повідомила йому вже після спливу строку для внесення виправлень до декларації.

Крім того, прокурор зазначив, що у розділі 6 Декларації НАЗК за 2024 рік ним вказано реальну вартість, за яку він придбав автомобіль Skoda Octavia Tour – 185 тис. грн. Намірів приховувати або спотворювати інформацію з цього приводу він не мав.

Також пояснив, що не був обізнаний про необхідність відображення у розділі 16 Декларації НАЗК відомостей щодо свого членства в НААУ.

 

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

 

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 4 ст. 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Подання Декларації врегульовано Порядком № 293.

Пунктами 1, 2 розд. ІІ Порядку № 293 передбачено, що щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VII; проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором Декларації.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку № 293 встановлено, що кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку № 293, надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, Декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Окрім цього, у п. 4 розд. II Порядку № 293 зазначено, що обрання прокурором під час заповнення Декларації відповіді «Не підтверджую» щодо одного чи кількох запитань не є підставою для визнання його таким, що не пройшов щорічну перевірку доброчесності.

Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми Декларації доброчесності прокурора, які містяться у Додатку I до Порядку № 293, передбачено: якщо у прокурора виникли сумніви щодо правильності відповіді на одне чи кілька запитань, але прокурор обрав відповідь «Підтверджую», він у такому випадку зобов’язаний у довільній формі навести додаткові пояснення.

Відповідно до абз. 2 п. 7 розд. ІІ Порядку № 293 неподання, несвоєчасне подання прокурором Декларації без поважних причин вважається невиконанням обов’язку, передбаченого ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VII, та може бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності.

Згідно з усталеною практикою Комісії, до діянь, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин декларації доброчесності прокурора; подання в декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», добровільне перебування прокурором в умовах воєнного часу на території ворожої держави, перехід на сторону ворога або вчинення дій в інтересах ворога або окупаційної влади.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом № 1700-VII.

Так, ч. 1 ст. 4 Закону № 1700-VII встановлено, що центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є НАЗК.

Згідно з підп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, посадові та службові особи органів прокуратури.

За правилами ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII вони зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

П. 6-¹ ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII передбачено, що до повноважень НАЗК належить здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51-¹ Закону № 1700-VII НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Також стосовно декларацій НАЗК проводить контроль: 1) своєчасності подання; 2) правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Положеннями ч. 1 ст. 51-³ Закону № 1700-VII визначено, що НАЗК проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 51-³ Закону № 1700-VII, п. 1 розд. ІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 26/21 (далі – Порядок  № 26/21) НАЗК здійснює контроль своєчасності подання декларацій за власною ініціативою. Повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні: 1) достовірності задекларованих відомостей; 2) точності оцінки задекларованих активів; 3) ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів; 4) наявності конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 26/21, Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення їх повної перевірки та визначення черговості такої перевірки, затвердженого наказом Національного агентства від 03 березня 2021 року № 144/21 (далі – Порядок № 144/21) повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних НАЗК у порядку черговості на підставі оцінки ризиків.

П. 1 розд. ІІ Порядку № 26/21 визначено, що під час проведення повної перевірки декларації НАЗК здійснює перевірку всіх відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до ст. 46 Закону № 1700-VII.

Чинним законодавством також передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання суддями, прокурорами декларацій та відомостей, що містяться в них, в межах, зокрема: атестаційної процедури; кваліфікаційного оцінювання осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидатів на відповідні посади; дисциплінарного провадження.

Порядок № 26/21 розмежовує визначення поняття неточних та недостовірних відомостей у декларації, так:

недостовірні відомості у декларації – відомості, зазначені у декларації відповідно до ст. 46 Закону № 1700-VII, які відрізняються від відомостей, що містяться у право встановлювальних документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування;

неточні відомості у декларації – відомості, зазначені у декларації відповідно до ст. 46 Закону № 1700-VII, які відрізняються від відомостей, що містяться у реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, інших джерелах інформації, на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації та/або відомості, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.

Так, ч. 3 ст. 45 Закону № 1700-VII визначено, що упродовж 30 днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію. У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або рішенням НАЗК, суб’єкт декларування упродовж 10 днів зобов’язаний подати відповідну декларацію, у тому числі виправлену декларацію з достовірними відомостями.

У разі самостійного виявлення суб’єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абз. 1 цієї частини, але до початку проведення НАЗК повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до НАЗК з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб’єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті НАЗК під час повної перевірки цієї декларації.

Вказане повідомлення подається через персональний електронний кабінет Реєстру. Для цього необхідно створити нове повідомлення у вкладці «Мої повідомлення» та деталізовано описати виявлені неточності або помилки, пояснити причини зазначення недостовірних відомостей, додати підтвердні документи (за наявності).

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури належать неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин декларації доброчесності прокурора або зазначення у ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.

Відповідно до Положення про Генеральну інспекцію Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 14 липня  2021 року за № 230 (далі – Положення № 230), до повноважень Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора серед інших належить: здійснення перевірок фактів подання працівниками Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих на правах окружних прокуратур (далі – окружні прокуратури), призначення яких на посади здійснюється Генеральним прокурором, декларацій відповідно до Закону № 1700-VII та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій (пункти 3.15., 4.1.1., 5.11.1. Положення № 230); надання методичної та консультаційної допомоги працівникам прокуратури з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції, у тому числі щодо правил прокурорської етики, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, порядку декларування, інших вимог та обмежень, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції (пункти 5.4.1., 5.7.1., 5.9.1. Положення № 230).

Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 15 Кодексу визначено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально.

Статті 11, 16, 19 та 21 Кодексу зобов’язують прокурора постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність, бути взірцем доброчесності, діяти на підставі закону, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних дій і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Згідно зі сталою практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Скаржник пов’язав факт вчинення Проданом О.С. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, з невиконанням ним вимог Порядку № 293, а саме у зв’язку із несвоєчасним поданням прокурором Проданом О.С. Декларації доброчесності та зазначення у ній неправдивих відомостей.

За результатами розгляду Комісія, комплексно проаналізувавши сукупність всіх обставин, встановлених під час перевірки у дисциплінарному провадженні та інформації, наданої представником скаржника на засіданні Комісії, дійшла наступного висновку.

Виходячи з положень ст.ст. 43, 44 Закону № 1697-VІІ, підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення на нього дисциплінарного стягнення слугує вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема, з підстав порушення встановленого законодавством порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Обставини вчинення прокурором дисциплінарного проступку з’ясовуються в межах процедури здійснення відповідним органом дисциплінарного провадження.

Зі свого боку, Комісія як орган, уповноважений на притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, у межах вирішення питання про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку не наділена компетенцією здійснювати контроль та перевіряти подану прокурором щорічну Декларацію, зокрема на предмет правильності та повноти вказаних у ній відомостей (не зазначення або неправильне зазначення відомостей щодо отриманих доходів членами сім’ї декларанта, а саме не зазначення прокурором Проданом О.С. доходів, отриманих його дружиною; неточне відображення ціни придбаного транспортного засобу (автомобіля) декларанта; не зазначення членства декларанта в НААУ, оскільки це є виключною компетенцією НАЗК.

Аналогічну позицію поділяє Велика Палата Верховного Суду (постанова від 02 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17) і Вища рада правосуддя (рішення від 13 лютого 2018 року № 460/0/15-18 та від 22 лютого 2018 року № 587/0/15-18).

З урахуванням норм п. 7-¹ ч. 1 ст. 11 Закону 1700-VII, повноваження щодо здійснення у порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, віднесені до виключної компетенції НАЗК і повинно відбуватися у порядку, визначеному Законом № 1700-VII, а не Законом № 1697-VІІ.

Норми ч. 1 ст. 51-² Закону № 1700-VII наділяють роботодавця суб’єкта декларування повноваженнями лише щодо здійснення перевірки факту подання щорічної Декларації та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання цих декларацій.

Водночас до дисциплінарної скарги не долучено копій документів, якими дії чи бездіяльність прокурора Продана О.С. визнано неправомірними, а також констатовано порушення ним вимог закону, зокрема не долучено відповідного рішення НАЗК за результатами повної перевірки щорічної Декларації прокурора Продана О.С. за 2023-2024 роки.

Також під час перевірки встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції листом від 05 серпня 2025 року № 204-01/67054-25 повідомило, що: «Вимога статті щодо «набуття необґрунтованих активів» стосується активів набутих після 28 листопада 2019 року, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами становить понад 1 505 250 грн. НАЗК зауважує, що Законом України № 4496-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», який набрав чинності 17 липня 2025 року, змінено розмір недостовірних відомостей, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальності. У зв’язку з відсутністю у наданій інформації фактичних даних про набуття Проданом О.С. та членами його сім’ї активів після 28 листопада 2019 року та різниці між їх вартістю і законними доходами понад 1 505 250 грн, а також фактичних даних про відображення відомостей, що стосуються майна або іншого суб’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, питання щодо проведення моніторингу способу життя та повної перевірки декларації Продана О.С. може бути вирішено після їх надання».

Ураховуючи це Комісія не наділена компетенцією здійснювати контроль та перевірку поданих прокурорами щорічних Декларацій, зокрема на предмет правильності та повноти вказаних у них відомостей, та не може приймати рішень на підставі припущень.

Водночас скаржником не наведено жодних нових обставин чи фактичних даних, які б свідчили про наявність у діях прокурора Продана О.С. ознак дисциплінарного проступку в цій частині.

Резюмуючи вище викладене, Комісія дійшла висновку про не встановлення конкретних фактів, які б безумовно свідчили про умисне порушення прокурором Проданом О.С. вимог ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VІІ, п. 3 розділу II Порядку № 293 щодо зазначення у п.п. 1, 3 Декларації доброчесності недостовірних відомостей.

Водночас Комісія вважає, що знайшли своє підтвердження доводи скаржника, який пов’язує факт вчинення Проданом О.С. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, з невиконанням ним вимог Порядку № 293 щодо строків подання декларації доброчесності прокурора, що призвело до подання ним Декларації через місяць після граничного строку її подання.

Комісія вважає, що наведені Проданом О.С. причини несвоєчасного подання Декларації доброчесності (подання документів для участі у доборі на посаду судді місцевого суду, зайнятість під час виконання службових обов’язків, а також посилання на те, що він забув своєчасно подати Декларацію) не є поважними, та такими, що об’єктивно перешкоджали йому подати Декларацію, оскільки вони не виправдовують пропущення строку на подання Декларації, яку він мав можливість подати упродовж трьох місяців, починаючи з січня 2025 року, а не тільки 01 травня 2025 року.

Враховано і те, що на подання вказаної декларації було встановлено 91 день, і те, що 01 травня 2025 року прокурор Продан О.С. протягом 2 хв. (з 11 год 48 хв до 11 год 50 хв) подав свою Декларацію доброчесності за 2024 рік.

Відтак Комісія критично ставиться до тверджень прокурора, що він не подав вчасно Декларацію доброчесності через поважні причини, адже останні мають не залежати від волі особи, яка на них посилається.

Неналежна організація прокурором свого робочого часу, сімейні обставини чи участь в доборі не можуть виправдовувати пропущення строку подання ним Декларації доброчесності.

Водночас положеннями Порядку № 293 чітко визначено, що неподання, несвоєчасне подання прокурором декларації без поважних причин вважається невиконанням обов’язку, передбаченого ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VІІ.

Отже, перевіркою у дисциплінарному провадженні підтверджено факт несвоєчасного із запізненням на місяць подання Проданом О.С. Декларації доброчесності у 2025 році.

Також не виявлено об’єктивних обставин, які б перешкоджали Продану О.С. подати Декларацію в межах належного строку.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, Комісією встановлено, що прокурором Проданом О.С., несвоєчасно подано Декларацію доброчесності, порушено вимоги п.п. 3, 4 ч. 4, ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VII, пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку № 293, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VІІ, а саме, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а відтак наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором Проданом О.С. дисциплінарного проступку підтверджено: відомостями, що містяться в дисциплінарній скарзі; висновком та матеріалами службового розслідування; поясненнями прокурора Продана О.С.;  поясненнями керівника Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА 5 з додатками про ознайомлення Продана О.С. з Порядком № 293; витягом з переліку дій користувача Продана О.С. у підсистемі перевірки Декларацій; листом Закарпатської обласної прокуратури від 20 січня 2025 року № 07-47 вих-13окв-25; листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії суддів України від 27 травня 2025 року № 19-4353/25; копією Декларації доброчесності прокурора Продана О.С. за період з 01 січня 2024 року до 01 травня 2025 року, датованої 01 травня 2025 року; іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Так, ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII визначено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Дії та бездіяльність прокурора Продана О.С. належать до триваючих правопорушень, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку треба вважати 01 квітня 2025 року, тобто день до якого Продан О.С. мав подати Декларацію, а завершення – 01 травня 2025 року, день її подання.

Прокурор Продан О.С. перебував у відпустці 32 календарних дні (з 17 до 31 березня 2025 року – наказ керівника обласної прокуратури від 14 березня 2025 року № 111); 02 квітня 2025 року (наказ керівника обласної прокуратури від 01 квітня 2025 року № 139); з 11 до 25 квітня 2025 року (наказ керівника обласної прокуратури від 11 квітня 2025 року № 186); 29 травня 2025 року (наказ керівника обласної прокуратури від 28 травня 2025 року № 300).

Таким чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Продана О.С. Комісія враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, характеристику прокурора.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Продана О.С. дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.