Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку у діях начальника відділу організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді Кіровоградської обласної прокуратури Гребенюк Т.Г. (далі – прокурор, Гребенюк Т.Г.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-795дс-347дп-25,

 

ВСТАНОВИЛА :

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Гребенюк Тетяна Григорівна в органах прокуратури працює з 2002 року, на зазначеній у дисциплінарній скарзі посаді – з 30.10.2020. Присягу працівника прокуратури склала 17.07.2011, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) ознайомлена 16.05.2017. Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 21.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюка Я.В. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Гребенюк Т.Г.

Автоматизованою системою скаргу цього ж дня розподілено члену Комісії Степановій Т.В., якою 31.07.2025 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-795дс-347дп-25.

Рішенням Комісії від 10.09.2025 № 228дп-25 строк перевірки у дисциплінарному провадженні продовжено до 21.10.2025.

За результатами перевірки членом Комісії Степановою Т.В. 01.12.2025 складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку у діях прокурора Гребенюк Т.Г.

Скаржника та прокурора Гребенюк Т.Г. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Скаржник листом від 11.12.2025 № 07-787ВИХ-25 повідомив, що він погоджується з висновком члена Комісії Степанової Т.В. від 01.12.2025 про відсутність дисциплінарного проступку у діях прокурора Гребенюк Т.Г., немає можливості  для прийняття участі у засіданні Комісії, надає згоду на розгляд зазначеного висновку без участі  його представника.

Прокурор Гребенюк Т.Г. взяла участь в засіданні, погодилась із зазначеним висновком члена Комісії Степанової Т.В., надала пояснення та відповіді на запитання членів Комісії, просила дисциплінарне провадження закрити.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Прокурор вирішила отримати неправомірну вигоду у вигляді пенсійних виплат, як особі з інвалідністю ІІ групи, без наявних на це законних та обґрунтованих підстав.

Так Гребенюк Т.Г., знаючи, що вона не має функціональних порушень, які б відповідали критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, у 2020 році звернулась до обласної медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) № 2 про визнання її особою з інвалідністю.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК № конфіденційна інформація прокурору Гребенюк Т.Г.  встановлено ІІ групу інвалідності.

За таких обставин скаржник вважав, що прокурором Гребенюк Т.Г. порушено вимоги Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), а відтак в її діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши висновок члена Комісії Степанової Т.В., прокурора Гребенюк Т.Г., дослідивши інші матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення медико-соціальних експертних комісій  супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам з подальшим призначенням пенсійних виплат. У засобах масової інформації зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності таких правопорушень, зокрема масового встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президентом України 22.10.2024 ініційовано засідання РНБО України, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

З метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО України вирішила:

-  рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення;

-  Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

З матеріалів службового розслідування, проведеного скаржником за ініціативи члена Комісії Степанової Т.В. в межах дисциплінарного провадження (висновок затверджено скаржником 23.10.2025) встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК конфіденційна інформація обласною МСЕК № 2               м. Черкаси 13.03.2020 за результатами первинного огляду Гребенюк Т.Г. встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності.

До Кіровоградської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.05.2025 № 17/2/1-20401-24 про необхідність прибуття до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України») прокурорів, у тому числі Гребенюк Т.Г., для проходження додаткового стаціонарного обстеження з подальшим оглядом з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення їй інвалідності.

Зазначену інформацію доведено до відома Гребенюк Т.Г. 21.05.2025. З метою проходження обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» Гребенюк Т.Г. перебувала у відпустці з 27 по 28 травня 2025 року.

За результатами обстеження та перевірки рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи від 03.06.2025 № конфіденційна інформація (далі – рішення ЦОФСО від 03.06.2025 № конфіденційна інформація) відповідне рішення МСЕК про встановлення Гребенюк Т.Г. ІІ групи інвалідності безстроково підтверджено та встановлено, що воно відповідає чинному законодавству.

Відповідно до інформації Офісу Генерального прокурора від 16.09.2025 ГСУ ДБР за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 21.10.2024, під час якого перевіряються обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам державних та правоохоронних органів, у тому числі працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

Гребенюк Т.Г. 27.11.2024 допитана як свідок у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 21.10.2024, яке надалі об’єднано з кримінальним провадженням № конфіденційна інформація. Про підозру їй не повідомлялось, заходи забезпечення кримінального провадження щодо неї не застосовувались.

Комісія з проведення службового розслідування дійшла висновків: інформація про отримання Гребенюк Т.Г. статусу особи з інвалідністю підтвердилась (п. 2); відомостей про використання Гребенюк Т.Г.  повноважень або службового статусу та пов’язаних з цим можливостей на користь своїх приватних інтересів  під час отримання інвалідності службовим розслідуванням не здобуто (п. 3); враховано, що на час завершення службового розслідування  рішення ЦОФСО від 03.06.2025 № конфіденційна інформація підтверджено встановлену Гребенюк Т.Г.  ІІ групу інвалідності за результатами обстеження, що проводилось у рамках досудового розслідування кримінального провадження № конфіденційна інформація (п. 4).

Зазначені  обставини підтверджено також іншими, зібраними під час дисциплінарного провадження відомостями.

Так, згідно інформації з листа заступника Генерального прокурора                                             М. Вдовиченко від 11.09.2025 № 31/2/1-84391ВИХ-25 на запит члена Комісії Степанової Т.В. від 01.09.2025 слідчими ГСУ ДБР за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №  конфіденційна інформація від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366-2 КК України. В межах провадження постановами старшого слідчого ГСУ ДБР від 31.01.2025 і від 01.08.2025 залучено як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності прокурорам, зокрема і Гребенюк Т.Г.

Рішенням ЦОФСО ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 03.06.2025 № конфіденційна інформація підтверджено рішення МСЕК про встановлення Гребенюк Т.Г. ІІ групи інвалідності безстроково.

Згідно інформації директора «Укрдержндімспі МОЗ України» від 13.10.2025 та від 17.11.2025, наданої на запит члена Комісії Степанової Т.В., перевірка обґрунтованості рішення  про надання статусу особи з інвалідністю стосовно Гребенюк Т.Г. проводилась, вона з’явилась на дообстеження, за результатами якого 03.06.2025 прийнято рішення про підтвердження рішення МСЕК від 13.03.2020 про встановлення їй ІІ групи інвалідності безтерміново.

5. Пояснення прокурора

Гребенюк Т.Г. вважає подання дисциплінарної скарги безпідставним з огляду на таке.

Прокурор підтвердила факт наявності у неї ІІ групи інвалідності безстроково на підставі рішення обласної МСЕК № 2 про визнання її особою з інвалідністю з 13.03.2020.

На виконання вимог листа Офісу Генерального прокурора щодо необхідності прибуття до 13.06.2025 для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» Гребенюк Т.Г. з’явилась до цієї установи, де в умовах стаціонару їй проведено всі необхідні обстеження. Про зазначене вона повідомила відділ кадрової роботи та державної служби Кіровоградської обласної прокуратури листами від 09.06.2025 № 22-2849вн-25 та від 10.06.2025 № 22-2869вн-25.

Надалі, на адресу Гребенюк Т.Г. надійшов витяг з рішення ЦОФСО ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 03.06.2025 № конфіденційна інформація, згідно з яким відповідне рішення МСЕК про надання Гребенюк Т.Г. ІІ групи інвалідності безстроково відповідає чинному законодавству, тобто підтверджено законність встановлення 13.03.2020 Гребенюк Т.Г. ІІ групи інвалідності.

Про підтвердження їй статусу особи з інвалідністю ІІ групи Гребенюк Т.Г. повідомила відділ кадрової роботи та державної служби Кіровоградської обласної прокуратури та прокурора Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора з наданням копії рішення ЦОФСО ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 03.06.2025 № конфіденційна інформація. До своїх пояснень Гребенюк Т.Г. долучила копії відповідних документів на підтвердження своїх доводів.

Під час допиту в якості свідка 27.11.2024 Гребенюк Т.Г. повідомила про обставини набуття статусу особи з інвалідністю, діагнози, які стали підставою для встановлення їй такого статусу, обставини лікування, а також заперечила будь-які порушення нею вимог законодавства чи вплив на лікарів при встановленні статусу особи з інвалідністю, а також при встановленні та виплаті пенсії.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 21 цього Закону визначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 № 5-зп (справа № 18/203-97) забороняється збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту,  прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентується основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 № 875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Відповідно до частини першої ст. 3 Закону від 21.03.1991 № 875-XII,  в редакції Закону від 19.12.2024 № 4170-ІХ, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 15.11.2024 № 1338:

 - затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності (п.1);

- установлено, що з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди), а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (п.2);

- установлено, що з 31.12.2024: встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов’язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (абз.5 п.3); розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення їх повноважень, прав і обов’язків, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (абз.6 п.3); перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов’язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. (абз.7 п.3).

У разі коли актами законодавства передбачається підтвердження тих чи інших фактів або обставин, у тому числі рішеннями, довідками та/або результатами медико-соціальних експертиз, до приведення зазначених актів у відповідність з вимогами цієї постанови, для підтвердження цих фактів, зокрема для встановлення або продовження надання особам статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, застосовуються рішення, витяги, інші документи, видані за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, за умови, що такі документи підтверджують зазначені факти. (абз.9 п.3).

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (п.6) оцінювання проводиться:

- Центром оцінювання функціонального стану особи;

- експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров’я.

Центр оцінювання функціонального стану особи (п.8) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п’яти календарних днів засобами поштового зв’язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Експертні команди (п.9):

1) у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження;

2) формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров’я особи, зокрема обов’язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання;

3) визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання);

4) планують та проводять повторні оцінювання;

5) визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії;

6) встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

7) встановлюють ступінь втрати професійної працездатності;

8) вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку тощо.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України … з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначається Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно цього Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи направлення на оцінювання у зв’язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності (п.3).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п.8).

Рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком (п.10).

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства (п.40):

- ступеня обмеження життєдіяльності особи;

- потреби у продовженні тимчасової непрацездатності;

- інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

- ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках)тощо.

У разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, у рішенні експертної команди датою встановлення інвалідності зазначається дата, до якої було встановлено інвалідність за результатами останньої експертизи, але не більше ніж за три роки, при цьому в разі прийняття рішення про зміну (невстановлення) групи інвалідності датою зміни (невстановлення) групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою.

Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (п. 51):

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

- за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв’язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п’яти календарних днів засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (п. 53).

Крім того, статтею 10 Кодексу встановлено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну  значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Відповідно до ст. 16 Кодексу прокурор має дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Непристойна поведінка є неприпустима для прокурора.

Статтею 19 Кодексу передбачено, що прокурор має виконувати вимоги та суворо дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі, вступати у позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; використовувати службові повноваження або службове становище у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб.

Відповідно до ст. 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб. Прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Стаття 31 Кодексу встановлює, що у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

7. Оцінка встановлених обставин та мотиви ухвалення висновку

Відомості про стан здоров’я Гребенюк Т.Г. є конфіденційними, у дисциплінарному провадженні не поширюються.

Дисциплінарне провадження стосовно Гребенюк Т.Г. відкрито у зв’язку з можливим вчинення нею  під час отримання статусу особи з інвалідністю ІІ групи дій: що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;  які є систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно у межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь її вини.

При наданні оцінки обставинам, викладеним у дисциплінарній скарзі, Комісія діє виключно у межах компетенції, встановленої Законом, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь її вини,  підтверджені матеріалами, доданими до скарги та матеріалами перевірки.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому протиправному діянню притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), можливі шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Відсутність конкретних відомостей про хоча б один з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Згідно з усталеною практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленими Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Зазначені у дисциплінарній скарзі дії прокурора слід розглядати крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

При оцінці дій прокурора Гребенюк Т.Г. Комісія виходить з вимог законодавства, встановлених обставин та з принципу доведення «баланс ймовірностей», згідно з яким сукупність зібраних під час перевірки доказів дає чітке переконання у тому, що порушення скоріше не доведене, чим доведене.

На прокурора Гребенюк Т.Г. відповідно до вимог ст. 19 Закону № 1697-VII покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Діяти вона могла лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і зобов’язана додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Проаналізувавши встановлені під час дисциплінарного провадження  обставини та вимоги нормативно-правових актів, надаючи їм комплексну оцінку, Комісія вважає, що доводи дисциплінарної скарги є необґрунтованими і такими, що не знайшли своє підтвердження під час перевірки з огляду на таке.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що дисциплінарний проступок Гребенюк Т.Г. вчинено у 2020 році, коли вона при оформленні групи інвалідності, знаючи, що не має функціональних порушень, які б відповідали критеріям встановлення другої групи інвалідності, звернулась до МСЕК про визнання її особою з інвалідністю.

Водночас, зазначене спростовано матеріалами та висновком службового розслідування від 23.10.2025, затвердженим скаржником, та іншими зібраними під час перевірки відомостями.

 Зокрема, встановлено, що Гребенюк Т.Г. отримала статус особи з інвалідністю ІІ групи інвалідності безстроково на підставі рішення обласної МСЕК № 2 (м. Черкаси) від 13.03.2020, що підтверджується виданою їй довідкою до акту огляду МСЕК № конфіденційна інформація.

До Кіровоградської обласної прокуратури 19.05.2025 надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.05.2025 № 17/2/1-20401-24 про необхідність прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» працівників органів прокуратури цієї області, у тому числі Гребенюк Т.Г., до 13.06.2025 для проходження додаткового стаціонарного обстеження з подальшим оглядом з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення їй інвалідності.

Гребенюк Т.Г. 21.05.2025 виконано вимогу керівництва та пройдено відповідне обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». За результатами обстеження та перевірки рішенням ЦОФСО цієї ДУ від 03.06.2025 № конфіденційна інформація відповідне рішення МСЕК про надання Гребенюк Т.Г. ІІ групи інвалідності безстроково підтверджено та встановлено, що воно відповідає чинному законодавству. Тобто уповноваженим державним органом підтверджено законність встановлення Гребенюк Т.Г. ІІ групи інвалідності 13.03.2020.

Ці обставини, серед іншого, підтверджено відомостями з листів заступника Генерального прокурора М. Вдовиченко від 11.09.2025 № 31/2/1-84391ВИХ-25 та керівника ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 17.11.2025 № 7907/01-18, а також витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення МСЕК від 03.06.2025 № конфіденційна інформація.

Крім того,  відомостей про використання Гребенюк Т.Г.  повноважень або службового статусу та пов’язаних з цим можливостей на користь приватних інтересів  під час отримання інвалідності не здобуто. Про підозру прокурору не повідомлено.

Прокурор, як і будь-який інший громадянин, має право діяти в особистих приватних інтересах, якщо ці дії та інтереси, не порушують вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія не приймає рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Таким чином, під час дисциплінарного провадження у діях прокурора Гребенюк Т.Г. не встановлено ознак дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, як і не встановлено порушень вимог Закону № 1697-VII, Кодексу, та, як наслідок – не встановлено вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII.

З огляду на викладене Комісія вважає, що дисциплінарне провадження стосовно прокурора Гребенюк Т.Г. підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в її  діях складу дисциплінарного проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА :

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-795дс-347дп-25 стосовно начальника відділу організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді Кіровоградської обласної прокуратури Гребенюк Тетяни Григорівни закрити.

Копію рішення направити керівнику Кіровоградської обласної прокуратури, прокурору Гребенюк Т.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.