Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора  Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Чустрака Д.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-701дс-144дп-25,

В С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовного якого здійснюється дисциплінарне провадження

Чустрак Дмитро Вячеславович в органах прокуратури працює з 30 березня 1998 року, з 13 липня 2022 року до цього часу – на посаді прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури.

Присягу працівника прокуратури склав 02 лютого 2011 року.

З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 16 червня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувався Генеральним прокурором України та прокурором Черкаської області.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія), 17 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури Пономаренка В.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Чустраком Д.В.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження цього ж дня вказану скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 24 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-701дс-144дп-25 та провела перевірку викладених у ній обставин.

Комісія 10 вересня 2025 року прийняла рішення № 190дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-701дс-144дп-25 стосовно прокурора Чустрака Д.В. до 17 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 19 листопада 2025 року склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Чустрака Д.В., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передала на розгляд Комісії.

Скаржника, прокурора Чустрака Д.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

03 грудня 2025 року розгляд висновку Комісією відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Чустрака Д.В. та з урахуванням вимоги пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження                 (далі – Порядок), ухвалено протокольне рішення про продовження розгляду висновку на один місяць.

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засіданні Комісії 17 грудня 2025 року, взяв участь прокурор Чустрак  Д.В.

Від скаржника участь у засіданні Комісії 17 грудня 2025 року взяли               ОСОБА 1 та ОСОБА 2, які доводи дисциплінарної скарги підтримали. Просили притягнути прокурора Чустрака Д.В. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне (два і більше протягом одного року) порушення правил прокурорської етики на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон № 1697-VII).

Скаржник зазначив, що у межах виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО України) від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам Черкаської області, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та листа за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА 3 виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури листами від 21 листопада 2024 року, 18 грудня 2024 року, 9 та 14 січня 2025 року, 27 квітня 2025 року  повідомлено прокурора Чустрака Д.В. про необхідність прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі − ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України») для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Повідомлення про дати обстеження (25 листопада 2024 року, з 18 грудня 2024 до 17 січня 2025, з 10 січня 2025 до 18 січня 2025 та з 14 квітня 2025 до  29 травня 2025 року) Чустрак Д.В. отримував особисто під підпис та через ІС  «СЕД». Йому роз’яснювалися наслідки неявки та норми прокурорської етики.

Водночас Чустрак Д.В. за відсутності перешкод з боку керівництва жодного разу не з’явився до медичного закладу та ухилився від виконання вищевказаних вимог.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Чустрака Д.В.  вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Гарбузу Н.В., пояснення  представників скаржника – ОСОБА 1, ОСОБА 2 та прокурора Чустрака Д.В., вивчивши висновок та дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа набули широкого розголосу питання встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю, зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури було виявлено достатньо велику кількість випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання РНБО України, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 та 08 листопада 2024 року № 1276, якими були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 26.10.2024 №1809 було покладено права та обов'язки Центральної МСЕК МОЗ на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» та затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ було встановлено, що МСЕК проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338  затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності, які в повному обсязі набули чинності з 01 січня                   2025 року.

Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов’язки Центр оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) було покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». Пунктом 51 Порядку  проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК у тому числі й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-IX доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 69^- 1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», якою визначено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною другою                    статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України, під час якого вживаються заходи щодо перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, яке постановою прокурора від 05.12.2024 об’єднано з кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація), листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих- 24 на підставі частини другої статті 93 КПК України доручено Міністерству охорони здоров’я України провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком, у тому числі й Чустраку Д.В. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб державній установі «Український державний науково-дослідний  медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»).

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу деяких прокурорів Черкаської обласної прокуратури, серед яких і прокурора Чустрака Д.В.

Згідно з довідкою до акта огляду Черкаської міжрайонної МСЕК № 2 від 23 серпня 2017 року № 869264 Чустраку Д.В. встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново, у зв’язку із загальним захворюванням з ураженням опорно-рухового апарату.

У межах реалізації рішення РНБО України до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21 листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам, згідно зі списком та графіком, необхідно прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Згідно з указаним листом прокурору Чустраку Д.В. необхідно було з’явитися до медичного закладу для проходження обстеження 25 листопада 2024  року.

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 22 листопада 2024 року за № 07-163вн-24 Чустраку Д.В. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття 25 листопада 2024 року до медичного закладу через ІС «СЕД», з яким він ознайомився шляхом перегляду 25.11.2024. Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України стосовно нього було відкрито листок тимчасової непрацездатності з 22 до 29 листопада 2024 року.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури 16 грудня 2024 року повторно надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Черкаської області, у тому числі й Чустраку Д.В. необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18 грудня 2024 року за № 07-226вн-24 Чустраку Д.В. особисто скеровано відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду, з яким він ознайомився під підпис 18 грудня 2024 року.

Також виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури                09 січня 2025 року за № 07-23вн-25 Чустраку Д.В. повторно надіслано нагадування щодо прибуття до медичного закладу в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня            2025 року. Йому також роз’яснено окремі правила прокурорської етики, у тому числі про необхідність дотримання професійної честі та гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури з яким він ознайомився особисто під підпис 10 січня                   2025 року.

Згодом, 13 січня 2025 року Черкаською обласною прокуратурою втретє отримано лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Чустраку Д.В. необхідно прибути до медичного закладу у період з 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома Чустрака Д.В. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 14 січня 2025 року № 07-42вн-25 через ІС «СЕД» та його зобов’язано у разі неявки для проходження медичного огляду надати пояснення про причини неприбуття до медичного закладу.

За наявною в Черкаській обласній прокуратурі інформацією Чустрак Д.В. у встановлений період часу до закладу охорони здоров’я не з’явився та медичний огляд не проходив, та у наданому 18.01.2025 поясненні з цього приводу повідомив про прийняте ним рішення щодо недоцільності прибуття до вищезазначеного медичного закладу.

Крім того, встановлено, що постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА 4 від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури.

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року, а також зазначеної постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано листа про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14.04.2025 до 29.05.2025 прокурорів органів прокуратури за списком (у тому числі Чустрака Д.В.) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА 3 від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25 доручено виконувачу обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (у тому числі Чустрака Д.В.), з листами про необхідність прибуття у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Чустраку Д.М. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття у зручний для нього час у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 до медичного закладу для проходження обстеження, в якому йому також роз’яснені вимоги статей 19, 43 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі −Кодекс), наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення Чустрак Д.В. особисто ознайомився під підпис 27 квітня 2025 року.

Далі виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури  Чустраку Д.В. направлено лист від 03.06.2025 № 07-196вн-25 щодо надання ним підтверджуючого документа про проходження у період з 14 квітня до 29 травня                     2025 року медичного огляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або вказати причини своєї неявки до медичного закладу.

Чустраком Д.В. листом від 06.06.2025 повідомлено виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури про його неприбуття до вказаного медичного закладу для проходження там медичного огляду до 29.05.2025 у зв’язку з перебуванням з 01.04.2025 до 30.05.2025 у службовому відрядженні в Харківській спеціалізованій  прокуратурі у сфері оборони Східного регіону.

Згідно з листами директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 13.06.2025 № 1212/01-18 та від 17.11.2025 № 7909/01-18  Чустрак Д.В. до медичного закладу не з’явився, медичного огляду не пройшов. У вказаному листі від 17.11.2025 року зазначено про скасування 21.07.2025 року рішення про встановлення Чустраку Д.В. відповідної групи інвалідності.

Таким чином, прокурор Чустрак Д.В. будучи належним чином неодноразово повідомленим про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явився, медичного огляду не пройшов та ухилився від виконання вимог прокурора вищого рівня, яким на виконання рішення РНБО України від                 22 жовтня 2024 року №732/2024, вживалися заходи щодо забезпечення проведення перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України Чустраком Д.В. відкрито листок непрацездатності у зв’язку із захворюванням у період з 22.11.2024 до 29.11.2024.

Чустрак Д.В. перебував у щорічних відпустках з 20.12.2024 до 01.01.2025 (тривалістю 13 календарних днів) та з 15.08.2025 до 03.09.2025 (тривалістю 20 календарних днів). З іншими заявами про надання відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року, з 10 січня 2025 до 18 січня 2025 року та з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року Чустрак Д.В. до керівництва обласної прокуратури не звертався.

Разом з тим, об’єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали його прибуття у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», не було.

Даних щодо самостійного звернення Чустрака Д.В. поза визначених у листах виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури дат та періодів до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості прийнятого рішення Черкаською міжрайонною МСЕК № 2 від 23 серпня 2017 року № 869264 під час перевірки у дисциплінарному провадженні не отримано.

Згідно пояснень начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 5, який є безпосереднім керівником Чустрака Д.В., у грудні 2024 року, січні та квітні – травні 2025 року Чустрак Д.В. викликався до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпро для проходження медичного обстеження в умовах стаціонару. Наскільки йому відомо, Чустрак Д.В. до вказаної медичної установи не прибував, проте причини неявки йому достеменно не відомі, до нього з питань надання відпустки для відвідування вказаного медичного закладу не звертався, а також зазначив, що не перешкоджав Чустраку Д.В. пройти відповідне обстеження.

Таким чином, установлено, що прокурор Чустрак Д.В., був належним чином повідомлений про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явився, медичний огляд не пройшов та ухилився від виконання вимог прокурора вищого рівня. При цьому об’єктивних причин, які б унеможливлювали виконання ним вимог, не встановлено.

Листом Черкаської обласної прокуратури на запит члена Комісії повідомлено, що Чустраком Д.В. передано у вересні 2017 року (без супровідного листа) до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності, яка була долучена до його особової справи та копія якої надана до відділу фінансування та бухгалтерського обліку, що стало підставою для застосування ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 8,41% для працюючих осіб з інвалідністю згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ.

Відповідно до наявної в Черкаській обласній прокуратурі інформації Чустрак Д.В. індивідуальну програму реабілітації інваліда не надавав, письмово до кадрового підрозділу чи відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Черкаської обласної прокуратури не звертався. Внаслідок цього виконання заходів з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно нього не здійснювалися.

У зв’язку із встановленням Чустраку Д.В. з 22.08.2017 Черкаською міжрайонною МСЕК № 2 інвалідності ІІ групи безтерміново, у зв’язку із загальним захворюванням по опорно-руховому апарату, Пенсійним фондом України йому видано 29.09.2017 пенсійне посвідчення про отримання пенсії по інвалідності серії ААІ № 9408788.

Відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Чустрак Д.В. отримував дохід у вигляді пенсії з 2017 року (за 2017 рік –(конфіденційна інформація) грн, за 2018 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2019 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2020 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2021 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2022 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2023 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2024 рік – (конфіденційна інформація) грн).

Крім того, згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 10.02.2025 Чустрак Д.В. на теперішній час отримує пенсію за вислугу років, про що Пенсійним фондом України йому 12.02.2025 видано пенсійне посвідчення серії ААН № 9112523.

Чустрак Д.В. є військовозобов’язаним рядового складу та перебуває на військовому обліку в Черкаському об’єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Черкаської області (далі  –  Черкаський РТЦК та СП).

Військово-лікарською комісією Черкаського РТЦК та СП 02.02.2017  військовозобов’язаний Чустрак Д.В. визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони за гр. 2  наказу Міністерства оборони України № 402-2008, про що зроблено відповідний запис у військовому квитку військовозобов’язаного.

Відповідно до пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, військовозобов’язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»,  серед іншого до яких відносяться і відомості про встановлення, зміну групи інвалідності. У Черкаській обласній прокуратурі відсутні відомості про надання Чустраком Д.В. до ТЦК та СП інформації про наявність у нього статусу особи з інвалідністю.

Крім того, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформованого за допомогою Порталу Дія, військовозобов’язаним Чустраком Д.В. оформлена відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час за підставою, визначеною статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно долучених під час засідання представником скаржника та прокурором Чустраком Д.В. додаткових доказів встановлено, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 21.07.2025                   № ЦО-18087 скасовано рішення Черкаської міжрайонною МСЕК № 2 про встановлення з 22.08.2017 Чустраку Д.В. інвалідності ІІ групи безтерміново у зв’язку з неприбуттям особи (Чустрака Д.В.) до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків обстеження, передбачених абзацом 3, пункту 8.5, абзацу 13, пункту 51 Положення.

4.1 Стислий виклад матеріалів службового розслідування

На підставі листа Комісії від 29.07.2025 № 07/3/2-941вих-25 наказом керівника Черкаської обласної прокуратури від 06.08.2025 № 181 призначено службове розслідування за фактами, викладеними у дисциплінарній скарзі керівника Черкаської обласної прокуратури про вчинення прокурором Чустраком Д.В. дисциплінарного проступку, зокрема, дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За результатами службового розслідування складено висновок, який затверджено керівником Черкаської обласної прокуратури 08.09.2025.

Під час службового розслідування підтверджено наявність фактів, що стали підставою для скерування керівником Черкаської обласної прокуратури дисциплінарної скарги  стосовно прокурора Чустрака Д.В. про вчинення ним  дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

5. Пояснення прокурора та інших осіб у дисциплінарному провадженні

Під час засідання Комісії прокурор Чустрак Д.В. надав пояснення, в яких підтримав свої попередні письмові пояснення, надані під час проведення перевірки у дисциплінарному провадженні, які стосувалися встановлення йому групи інвалідності та перевірки обґрунтованості прийнятого МСЕК рішення.

Чустрак Д.В. пояснив, що на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024 № 17/2/1-95232вих-24, згідно з листом виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури він мав у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) прибути 25.11.2024 для проходження обстеження в умовах медичного закладу до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в м. Дніпро. Однак про це дізнався під час перебування з 22 до                                 29 листопада 2024 року на стаціонарному лікуванні, що об’єктивно унеможливило його прибуття на вказану дату для обстеження у м. Дніпро.

Також йому стало відомо, що деякі працівники прокуратури, які виявили бажання пройти обстеження в умовах вищезазначеного медичного закладу та звернулися до нього, відразу були позбавлені статусу інваліда, так само як і ті, що не прибули до нього на вказану дату.

Після завершення лікування на підставі заяви Чустрака Д.В. від 03.12.2024 та наказу виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури від 04.12.2024 йому надано відпустку з 20.12.2024 до 01.01.2025. Тоді ж він також звернувся до Головного управління ПФУ у Черкаській області із заявою про переведення на пенсію за вислугою років, на підставі статті 86 Закону України  «Про прокуратуру» та за результатами її розгляду вказаний вид пенсії йому призначено 17.12.2024.  

Далі листом виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, Чустрака Д.В. знову повідомлено про необхідність прибути для обстеження в умовах зазначеного медзакладу у період з 18.12.2024 до 17.01.2025 вже в іншому кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Будь-яких процесуальних документів щодо себе у вказаних кримінальних провадженнях він не отримував.

Зазначив, що відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1276 передбачено, що Центральна МСЕК МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.

У зв’язку з недотримання, на його думку, чітко встановленого законодавством порядку перевірки обґрунтованості рішень про встановлення особам інвалідності, враховуючи зміну ним виду пенсії, а також особисто сформовану думку про необ’єктивність та упередженість ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в м. Дніпро, Чустраком Д.В. 18.01.2025 надано пояснення виконувачу обов’язків керівника обласної прокуратури про недоцільність прибуття до визначеного медичного закладу.

Крім того зазначив, що з 01 квітня до 30 травня 2025 року перебував у службовому відрядженні в Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону, а тому не мав реальної можливості у визначений період з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року прибути для проходження обстеження в умовах зазначеного вище медичного закладу у м. Дніпро, оскільки  забезпечував участь у судових засіданнях.

Зазначив, що не виключає можливості проходження відповідного медичного обстеження в умовах іншого медичного закладу.

Крім того під час засідання Комісії зазначив, що пройти обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період грудня 2024 року та січня 2025 року йому перешкодила складна ситуацією у сім’ї, оскільки у вказаних період хворіла його дружина, що підтвердив долученими листками непрацездатності, на його утриманні перебуває мати, яка потребує догляду та неповнолітня дитина.

Начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 5, який є безпосереднім керівником Чустрака Д.В. пояснив, що в грудні 2024 року, січні та квітні-травні 2025 року Чустрак Д.В. викликався до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпро для проходження медичного обстеження в умовах стаціонару. Наскільки йому відомо, Чустрак Д.В. до вказаної медичної установи не прибував, проте причини неявки йому достеменно не відомі.

Зазначив, що з 20 грудня 2024 року до 01 січня 2025 року Чустрак Д.В. перебував у відпустці, а з квітня по травень 2025 року в службовому відрядженні в м. Харкові, однак не звертався до нього з питань надання відпустки для відвідування вказаного медичного закладу в м. Дніпро та він Чустраку Д.В. у цьому                                      не перешкоджав, з ним питання поїздки для проходження обстеження не обговорював. Однак, згідно отриманої ним 27.08.2025 від Чустрака Д.В. інформації, останньому 25.07.2025 скасовано статус особи з інвалідністю. Підстави та обставини цього, як і оформлення ним інвалідності, ОСОБА 5 невідомі.

Начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 2 пояснила, що прокурор Чустрак Д.В. багаторазово отримував листи виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури з вимогами та дорученнями щодо прибуття до медичного закладу на обстеження в умовах стаціонару з визначеними періодами. Такі вимоги доводились до відома прокурора як через ІС «СЕД», так з листами він ознайомлювався особисто під підпис, проте прокурор Чустрак Д.В. вимоги щодо прибуття до медичного закладу не виконував, про явку до медичного закладу не інформував.

Начальник відділу фінансування та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 6 пояснила, що відділом 02.10.2017 отримано копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 869264 від 23.08.2017 про встановлення Чустраку Д.В. другої групи інвалідності, що стало підставою для застосування ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у розмірі 8,41%, для працюючих осіб з інвалідністю, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування».

Головний спеціаліст з питань мобілізаційної роботи відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 7 пояснила, що Чустрак Д.В. є військовозобов’язаним рядового складу та перебуває на військовому обліку в Черкаському об’єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Черкаської області (далі – Черкаський РТЦК та СП).

Військово-лікарською комісією Черкаського РТЦК та СП 02.02.2017  військовозобов’язаний Чустрак Д.В. визнаний придатним до військової служби за гр. 2 наказу Міністерства оборони України № 402-2008, про що зроблено відповідний запис у військовому квитку військовозобов’язаного.

Відповідно до пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, військовозобов’язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам , в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»,  серед іншого до яких відносяться і відомості про встановлення, зміну групи інвалідності. Водночас у Черкаській обласній прокуратурі відсутні відомості  про надання Чустраком Д.В. до ТЦК та СП інформації про наявність у нього статусу особи з інвалідністю.

Також згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформованого за допомогою Порталу Дія, військовозобов’язаним Чустраком Д.В. оформлена відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час за підставою, визначеною статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Начальник відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 8 пояснив, що від Чустрака Д.В. індивідуальна програма реабілітації інваліда до відділу не надходила, у зв’язку з чим виконання заходів з облаштування робочого місця, коригування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно нього не здійснювались.

 

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентується основними нормативно-правовими актами: Законами України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2802-XII та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991  № 875-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024   № 4170-ІХ, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338  (далі – постанова від 15.11.2024                № 1338).

Статтею 69^- 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою ЦОФСО особи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Пунктом 51 постанови від 15.11.2024 № 1338 визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК:

– на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

– за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі – робоча група з моніторингу);

– за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується ЦОФСО.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

На момент встановлення Чустраку Д.В. у 2017 році групи інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,                 15 - 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 10 Кодексу передбачено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх копіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від                       будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який б суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до                  будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зав’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди поводити себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розділу I пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури,  належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених  Законами України «Про запобігання корупції», «Про  прокуратуру».

Стаття 8 Європейської конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши діяльність прокурора Чустрака Д.В. щодо відповідності наведеним вимогам Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що підтверджується таким.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Чустраком Д.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики – як у службовій, так і в приватній сфері – що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими й такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження.

Згідно з Коментарем до Кодексу, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також з постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Чустрак Д.В. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону                    № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильного дотримання присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Комісія врахувала, що Чустрак Д.В. погоджується з фактами отримання та ознайомлення з листами Черкаської обласної прокуратури від 22.11.2024                  № 07-163вн-24, від 18.12.2024 № 07-226вн-24, від 09.01.2025 № 07- 23вн-25, від 14.01.2025 № 07- 42вн-25, персональним листом повідомленням про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження до ДУ  «Укрдержндімспі МОЗ України» в період з 14.04.2025 до 29.05.2025, з яким він ознайомилася 27 квітня              2025 року, які були офіційним інструментом забезпечення ним належного виконання вимог закону та сприяли йому у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності.

Водночас прокурор Чустрак Д.В. не виконав вимог, зазначених у вищевказаних листах, не вжив заходів щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення йому групи інвалідності. Таким чином, Чустрак Д.В. обрав пасивну модель поведінки, поставив свій власний інтерес та власну думку вище інтересів суспільства та авторитету органів прокуратури всупереч складеній присязі прокурора.

Прокурор Чустрак Д.В. згідно з листками тимчасової непрацездатності перебував на лікарняному у період із 22 до 29 листопада 2024 року.

Крім того, на підставі рапортів начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Семенова В.В. та згідно з наказами заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, Чустрак Д.В. перебував у службовому відрядженні до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (м. Харків) у період з 01 квітня до 30 травня 2025 року.

Водночас, враховуючи визначені у листах Черкаської обласної  прокуратури строки для прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», дати ознайомлення Чустрака Д.В. з листами, а також періоди, які відповідно до абзацу 13 пункту 51 постанови від 15.11.2024 № 1338 є виключними підставами для перенесення строків його медичних обстежень, Комісія встановила, що можливим для виконання Чустраком Д.В. вимог щодо проходження медичного обстеження був період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року. Вказаний період був достатнім для коригування робочого графіка та проходження Чустраком Д.В. обстеження у медичному закладі. Об’єктивних даних, які б унеможливлювали його прибуття до медичного закладу для проходження повторного обстеження у вказаний період, Комісією не встановлено.

Комісією прийнято до уваги пояснення прокурора Чустрака Д.В. про складну ситуацію у сім’ї прокурора, що певною мірою перешкодила йому пройти обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період грудня 2024 року та січня 2025 року, водночас врахована і його позиція, зазначена у наданому ним виконувачу обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18.01.2025 поясненні з цього приводу про прийняте ним рішення щодо недоцільності прибуття до вищезазначеного медичного закладу.

Окремого значення набуває факт, що прокурор ЧустракаД.В. чотири рази був повідомлений про необхідність проходження повторного обстеження, однак він відмовився скористатися цією можливістю, без належного обґрунтування ухилився від проходження медичного огляду та не вжив жодних заходів, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

Водночас його неприбуття до медичного закладу обґрунтовано породжує сумніви щодо дійсності II групи інвалідності, встановленої безтерміново. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Інвалідність Чустраку Д.В. була встановлена у серпні 2017 року, коли його стаж роботи в органах прокуратури складав понад 19 років (роботу в органах прокуратури розпочав у березні 1998 року). Відповідно до декларації за 2017 рік, поданої Чустраком Д.В., він вже декларувала дохід у виді пенсії.

Відповідно до частини 9 статті 86 Закону № 1697-VII прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Така послідовність подій – наявність 10-річного стажу роботи в органах прокуратури, встановлення ІІ групи інвалідності, а також подальше призначення спеціальної пенсії об’єктивно викликає питання щодо обґрунтованості та добросовісності набуття відповідного статусу.

Як вбачається із пояснень Чустрака Д.В. із заявою про переведення на пенсію за вислугою років, на підставі частини другої статті 86 Закону № 1697-VII він звернувся до органів Пенсійного фонду України лише у грудні 2024 року після набуття у медіа широкого розголосу отримання пенсійних виплат прокурорами зі статусом інваліда, хоч згідно його пояснень мав право на оформлення такого виді пенсії ще 4 роки тому, та за результатами її розгляду вказаний вид пенсії йому призначено 17.12.2024.

Також Комісією враховано інформацію про відсутність документів, які підтверджують надання Чустраком Д.В. індивідуальної програми реабілітації інваліда (далі – ІПР) до Черкаської обласної прокуратури. Він письмово до кадрового підрозділу чи відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб жодного разу не звертався, внаслідок чого виконання заходів щодо облаштування робочого місця, коригування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно нього не здійснювались.

У довідці до акта огляду Черкаської міжрайонної МСЕК № 2 від 23.08.2017 року у пункті 12 зазначено висновок про умови і характер праці Чустрака Д.В., а саме «працепристосування, протипоказана важка фізична праця та довготривале перебування на ногах», що зазвичай вказується в ІПР, який є офіційним документом, складається для особи з інвалідністю з метою визначення конкретних заходів медичної, психологічної, соціальної, професійної та інших видів реабілітації, необхідних для її адаптації та інтеграції в суспільство.

Стаття 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» передбачає, що особа з інвалідністю має право та обов’язок співпрацювати з органами, що реалізують заходи реабілітації. Водночас постанова КМУ № 1317 від 03 грудня               2009 року визначає, що ІПР є обов’язковим до виконання всіма зацікавленими сторонами, включаючи самого отримувача.

Індивідуальний план реабілітації інваліда складається на два роки та його виконання контролюється. Виконання всіх заходів індивідуального плану є передумовою реабілітації особи з інвалідністю та допомагає актуалізувати потреби особи з інвалідністю. Саме в ІПР надається оцінка ефективності заходів, які допомагають особі адаптуватись або покращити стан здоров’я.

Неподання роботодавцю прокурором Чустраком Д.В. індивідуального плану реабілітації з контролем заходів адаптації також є підставою для сумніву щодо реальності інвалідності.

Питання набуття прокурорами статусу осіб з інвалідністю отримало широке висвітлення у засобах масової інформації, що негативно позначилося на діловій репутації органів прокуратури як державної інституції, зокрема:

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492.

У своїх поясненнях Чустрак Д.В. посилається на недотримання, на його думку, чітко визначеного законодавством порядку перевірки обґрунтованості рішень про встановлення особам інвалідності, а також особисто сформовану думку про необ’єктивність та упередженість ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Водночас така його позиція не підтверджена жодними доказами та є його суб’єктивною думкою. Прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024. Відповідно до ст.10 Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони України” рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

У вищезазначених листах Черкаської обласної прокуратури від 22.11.2024 № 07-163вн-24, від 18.12.2024 № 07-226вн-24, від 09.01.2025 № 07-23вн-25, від 14.01.2025 № 07-42вн-25, персональному листі-повідомлені про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження до ДУ  «Укрдержндімспі МОЗ України» в період з 14.04.2025 до 29.05.2025, які були офіційним інструментом забезпечення ним належного виконання вимог закону та сприяли йому у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності, наведені правові підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення йому інвалідності та зазначено у якому порядку він мав підтвердити законність свого статусу особи з інвалідністю.

З долученої прокурором Чустраком Д.В. під час дисциплінарного провадження заяви від 08 грудня 2025 року, поданої ним до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» вбачається, що він прибув лише 08 грудня 2025 року до державної установи для проходження обстеження та перевірки правомірності встановлення йому у 2017 році інвалідності, поза межами періодів у які йому пропонувалося пройти таке обстеження та після прийняття рішення про скасування попереднього рішення МСЕК щодо встановлення йому групи і терміну інвалідності. Та як зазначено ним у вказаній заяві його було повідомлено працівниками установи про неможливість проведення такого обстеження після прийнятого рішення, а також повідомлено про відсутність наразі його медичної справи. Тобто Чустрак Д.В. почав вживати активні дії, лише після отриманого висновку члена Комісії про наявність у його діях дисциплінарного проступку, після перенесеного 03 грудня 2025 року засідання Комісії у зв’язку з його неявкою у засідання та свідчать про намагання уникнути ним дисциплінарної відповідальності.

Прокурор Чустрак Д.В., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, був зобов’язаний не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити всіх необхідних  своєчасних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Втім, попри неодноразові звернення керівництва, він свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до відповідного медичного закладу, а також не ініціював жодних дій, спрямованих на спростування сумнівів щодо законності встановлення йому групи інвалідності.

У сукупності такі дії, а точніше – бездіяльність, свідчать про необ’єктивність, відсутність з боку прокурора Чустрака Д.В. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Його поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання законних вимог керівництва та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у свою чергу, дискредитує органи прокуратури в очах суспільства.

Вказані обставини прямо суперечать засадам професійної етики працівника прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Звертає увагу на себе і те, що в той момент, коли Чустрак Д.В. обрав модель поведінки пасивного характеру та проігнорував необхідність з’явитись до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для обстеження, він керувався суб’єктивною думкою, власними інтересами, не був об’єктивним та не сприяв підвищенню авторитету органів прокуратури, який формується через поведінку кожного її працівника. Таким чином, прокурор діяв усупереч вимог статті 3 Закону                    № 1697-VII та статті 10 Кодексу, яка передбачає, що прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами і усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством. Отже, прокурор порушив один з основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 3 Закону № 1697-VII та статті 4 Кодексу, принцип об’єктивності. Такі дії прокурора              Чустрака Д.В., які прямо пов’язані з суспільним резонансом та невдоволенням суспільства, є такими, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Ураховуючи вищевикладене, дії прокурора Чустрака Д.В. Комісією розцінюються як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Окрім цього, прокурором Чустраком Д.В. проігноровано етичні норми, які є основоположними засадами поведінки прокурора, зокрема використання статусу особи з інвалідністю, що призвело до призначення та нарахування розміру пенсії, вибірковий підхід до використання статусу інваліда (лише для отримання грошових виплат).

Більше того, відсутність визнання ним своєї відповідальності, ігнорування наслідків своєї поведінки та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я свідчить про не усвідомлення етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Вказані дії прокурора Комісією розцінюються як систематичне грубе порушення правил прокурорської етики.

Особливої ваги набуває той факт, що дисциплінарне правопорушення вчинене у період дії воєнного стану, коли до державних службовців, і особливо до прокурорів, ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави.

Ураховуючи вищевикладене, за результатами перевірки Комісія приходить до висновку, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Чустраком Д.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження з урахуванням вищезазначених вимог законодавства та встановлених під час перевірки обставин.

Таким чином, прокурор Чустрак Д.В. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Чустраком Д.В. дисциплінарного проступку підтверджено:

– дисциплінарною скаргою керівника Черкаської обласної прокуратури;

– листами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від  21.11.2024, 16.12.2024, 09.01.2025, з якими Чустрак Д.В. ознайомлений;

– листами виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 22.11.2024, 18.12.2024, 09.01.2025, 14.01.2025, 21.04.2025, з якими Чустрак Д.В. ознайомлений;

– листом заступника Генерального прокурора від 16.04.2025;

– листом ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 27.03.2025;

­ постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № 62024000000000923»;

– довідкою Черкаської міжрайонної МСЕК № 2 до акта огляду МСЕК від 23.08.2017;

– поясненнями прокурора Чустрака Д.В.;

– поясненнями прокурора ОСОБА 5;

– іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Чустраком Д.В. дисциплінарного проступку необхідно врахувати наступне.

У випадку, який є предметом оцінки, прокурором вчинено триваюче правопорушення. Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, днем початку вчинення Чустраком Д.В. дисциплінарного проступку треба вважати 18 грудня 2024 року (день ознайомлення з листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 18 грудня 2024 року за № 07- 226вн-24), а закінченням 19 січня 2025 року (наступний день після закінчення визначеного у листі виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 14 січня 2025 року № 07-42вн-25 періоду прибуття до медичного закладу).

Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Чустрака Д.В. до дисциплінарної відповідальності не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Чустрака Д.В. Комісія з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону                № 1697-VII враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а саме: вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, умисний характер, їх очевидність та грубість, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, характеристику прокурора.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинений прокурором Чустраком Д.В. дисциплінарний проступок несумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в органах прокуратури.

Таким чином, з огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Чустрака Д.В. найбільш суворого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону  № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Чустрака Дмитра Вячеславовича та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копії рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Чустраку Д.В. та керівнику Черкаської обласної прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.