Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Черкаської обласної прокуратури Пидорича Д.М. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-695дс-143дп-25,

В С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовного якого здійснюється дисциплінарне провадження

Пидорич Дмитро Миколайович в органах прокуратури працює з травня 2005 року, з 10 липня 2023 року на посаді заступника начальника відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Черкаської обласної прокуратури, а з 22 січня 2025 року до цього часу – на посаді прокурора відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Черкаської обласної прокуратури.

Присягу працівника прокуратури склав 02 лютого 2011 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувався керівником обласної прокуратури та Генеральним прокурором.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 17 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури Пономаренка В.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Пидоричем Д.М.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження цього ж дня вказану скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 24 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-695дс-143дп-25 та провела перевірку викладених у ній обставин.

Комісія 10 вересня 2025 року прийняла рішення № 191дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-695дс-143дп-25 стосовно прокурора Пидорича Д.М. до 17 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 19 листопада 2025 року склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Пидорича Д.М., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передала на розгляд Комісії.

Скаржника, прокурора Пидорича Д.М. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

03 грудня 2025 року розгляд висновку Комісією відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Пидорича Д.М. та з урахуванням вимоги пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі –Положення), ухвалено протокольне рішення про продовження розгляду висновку на один місяць.

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії 17 грудня 2025 року взяли                  ОСОБА 1 та ОСОБА 2, які доводи дисциплінарної скарги підтримали. Просили притягнути прокурора Пидорича Д.М. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне (два і більше протягом одного року) порушення правил прокурорської етики на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон № 1697-VII).

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що у межах виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО України) від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам Черкаської області, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та листа за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА 3 виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури листами від 25 листопада 2024 року, 18 грудня 2024 року, 9 та 14 січня 2025 року, 21 квітня 2025 року  повідомлено прокурора Пидорича Д.М. про необхідність прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Повідомлення про дати обстеження (04 грудня 2024 року, з 18 грудня 2024 до 17 січня 2025, з 10 січня 2025 до 18 січня 2025 та з 14 квітня 2025 до 29  травня  2025) Пидорич Д.М. отримував особисто під підпис та через ІС «СЕД». Йому роз’яснювалися наслідки неявки та норми прокурорської етики.

Водночас Пидорич Д.М. за відсутності перешкод з боку керівництва жодного разу не з’явився до медичного закладу та ухилився від виконання вищевказаних вимог.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Пидорича Д.М.  вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Гарбузу Н.В., пояснення  представників скаржника – ОСОБА 1, ОСОБА 2 та прокурора Пидорича Д.М., вивчивши висновок та дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа набули широкого розголосу питання встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю, зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури було виявлено достатньо велику кількість випадків установлення інвалідності за сумнівних обставин.

Суспільний резонанс щодо вказаного питання викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання РНБО України, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО України вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора невідкладно забезпечити розроблення законопроєкту щодо проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

На виконання рішення РНБО України від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 та 08 листопада 2024 року № 1276, якими були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) від 26.10.2024 №1809 було покладено права та обов'язки Центральної МСЕК МОЗ на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» та затверджено Положення про Центральну МСЕК МОЗ.

Пунктом 8 Положення про Центральну МСЕК МОЗ було встановлено, що МСЕК проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338  затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності, які в повному обсязі набули чинності з 01 січня                 2025 року.

Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов’язки Центр оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) було покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». Пунктом 51 Порядку  проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК у тому числі й на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-IX доповнено Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» статтею 69^- 1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», якою визначено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною другою                       статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України, під час якого вживаються заходи щодо перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, яке постановою прокурора від 05.12.2024 об’єднано з кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація), листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих- 24 на підставі частини другої статті 93 КПК України доручено Міністерству охорони здоров’я України провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком, у тому числі Пидоричу Д.М. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу деяких прокурорів Черкаської обласної прокуратури, серед яких і прокурора Пидорича Д.М.

Згідно з довідкою до акта огляду обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 міста Черкаси від 13 лютого 2019 року № 133639 Пидоричу Д.М. встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново, у зв’язку із загальним захворюванням.

У межах реалізації рішення РНБО України до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21 листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам, згідно зі списком та графіком, необхідно прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Згідно з указаним листом прокурору Пидоричу Д.М. необхідно було з’явитися до медичного закладу для проходження обстеження 04 грудня                    2024 року.

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 25 листопада 2024 року за № 07-177вн-24 Пидоричу Д.М. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття 04 грудня 2024 року до медичного закладу, з яким він того ж дня ознайомився.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури 16 грудня 2024 року повторно надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Черкаської області, у тому числі й Пидоричу Д.М. необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18 грудня 2024 року за № 07-212вн-24 Пидоричу Д.М. особисто скеровано відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду, з яким він ознайомився під підпис 03 січня 2025 року.

Також виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 09 січня 2025 року за № 07-9вн-25 Пидоричу Д.М. повторно надіслано нагадування щодо прибуття до медичного закладу в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Йому також  роз’яснено окремі правила прокурорської етики, у тому числі про необхідність дотримання професійної честі та гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури з яким він ознайомився під підпис 09 січня 2025 року.

Згодом 13 січня 2025 року Черкаською обласною прокуратурою втретє отримано лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Пидоричу Д.М. необхідно прибути до медичного закладу в період з 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома Пидорича Д.М. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 14 січня              2025 року № 07-37вн-25 та його зобов’язано у разі неявки для проходження медичного огляду надати пояснення про причини неприбуття до медичного закладу, з яким він ознайомився 14.01.2025.

За наявною в Черкаській обласній прокуратурі інформацією Пидорич Д.М. у встановлений період часу до закладу охорони здоров’я не з’явився та медичний огляд не проходив, пояснення з цього приводу не надав.

Крім того, встановлено, що постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА 4 від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури.

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, а також зазначеної постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано листа про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14.04.2025 до 29.05.2025 прокурорів органів прокуратури за списком (у тому числі                Пидорича Д.М.) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА 3 від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25 доручено виконувачу обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (у тому числі Пидорича Д.М.), з листами про необхідність прибуття у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Пидоричу Д.М. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття у зручний для нього час у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 до медичного закладу для проходження обстеження, в якому йому також роз’яснені вимоги статей 19, 43 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення Пидорич Д.М. особисто ознайомився під підпис 21 квітня 2025 року.

Як вбачається із пояснень начальника відділ представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління інтересів держави в суді Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 5 (безпосереднього керівника прокурора Пидорича Д.М.), вимоги вищезазначеного листа Офісу Генерального прокурора від 16.04.2025 обговорено на оперативній нараді у виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури від 08.05.2025. Нею на виконання постанови оперативної наради 12.05.2025 Пидорича Д.М. повідомлено про необхідність прибуття до указаної установи, про що свідчить його особистий підпис на аркуші ознайомлення.

У подальшому виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Пидоричу Д.М. направлено лист від 03.06.2025 № 07-199вн-25 щодо надання ним підтверджуючого документа про проходження у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року медичного огляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або вказати причини своєї неявки до медичного закладу.

Пидоричем Д.М. листом від 18.06.2025 повідомлено виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної про неможливість задоволення вимог вищевказаного листа в силу сукупності об’єктивних факторів (відсутності законних підстав) та обставин особистого характеру.

Згідно з листами директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 13.06.2025 № 1212/01-18 та від 17.11.2025 № 7909/01-18 Пидорич Д.М. до медичного закладу не з’явився, медичного огляду не пройшов.

Таким чином, прокурор Пидорич Д.М., будучи належним чином неодноразово повідомленим про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явився, медичного огляду не пройшов та ухилився від виконання вимог прокурора вищого рівня, яким на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року №732/2024, вживалися заходи щодо забезпечення проведення перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України Пидоричем Д.М. відкрито листки непрацездатності у зв’язку із захворюванням у період з 03.12.2024 до 05.12.2024, з 17.01.2025 до 19.01.2025, з 05.05.2025 до 07.05.2025, з 19.05.2025 до 13.06.2025.

Пидоричем Д.М. 29.11.2024 до кадрового підрозділу Черкаської обласної прокуратури направлялася заява про надання йому відпустки з 03.12.2024 до 05.12.2024 (тривалістю 03 календарних днів), в якій зазначена мета цієї відпустки, а саме проходження обстеження в умовах медичного закладу за адресою: провулок Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, яку було задоволено (наказ від 02.12.2024 № 1125в) та в цей же період відкрито листок непрацездатності.

З іншими заявами про надання відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у періоди з 04 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року, з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року Пидорич Д.М. до керівництва обласної прокуратури не звертався.

Водночас за заявами Пидорича Д.М. на підставі наказів виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури від 21.11.2024 № 1042в (із внесеними змінами наказом від 06.12.2024 № 1214в) йому надавалась відпустка з 18.12.2024  до 30.12.2024 (тривалістю 13 календарних днів), від 09.01.2025 № 19в – з 10.01.2025 до 12.01.2025 (тривалістю 03 календарних днів).

Разом з тим, об’єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали його прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу в межах визначених у листах виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури строків у періоди з 18 грудня 2024 року до 16 січня, з 14 квітня до 04 травня 2025 року, та з                         08 травня до 18 травня 2025 не було.

Даних щодо самостійного звернення Пидорича Д.М. поза визначених у листах виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури дат та періодів до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості прийнятого рішення обласною МСЕК № 1 міста Черкаси від 13 лютого 2019 року № 133639 під час перевірки у дисциплінарному провадженні не отримано.

Згідно пояснень начальника відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Черкаської обласної прокуратури Тищенко О.В. випадків відмови або перешкоджання з боку керівництва у наданні можливості Пидоричу Д.М. пройти обстеження не було.

Таким чином, установлено, що прокурор Пидорич Д.М., був належним чином повідомлений про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явився, медичний огляд не пройшов та ухилився від виконання вимог прокурора вищого рівня. При цьому об’єктивних причин, які б унеможливлювали виконання ним вимог, не встановлено.

Листом Черкаської обласної прокуратури на запит Комісії повідомлено, що Пидоричем Д.М. передано у березні 2019 року (без супровідного листа) до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності, яка була долучена до його особової справи та копія якої надана до відділу фінансування та бухгалтерського обліку.

Відповідно до наявної в Черкаській обласній прокуратурі інформації Пидорич Д.М. індивідуальну програму реабілітації інваліда не надавав, письмово до кадрового підрозділу чи відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Черкаської обласної прокуратури не звертався. Внаслідок цього виконання заходів з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно нього не здійснювалися.

У зв’язку із встановленням Пидоричу Д.М. 13.02.2019 обласною МСЕК № 1 міста Черкаси інвалідності ІІ групи безтерміново, у зв’язку із загальним захворюванням, Пенсійним фондом України йому видано 02.10.2019 пенсійне посвідчення про отримання пенсії по інвалідності серії ААК № 750626 та  відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Пидорич Д.М. отримує дохід у вигляді пенсії з 2019 року (за 2019 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2020 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2021 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2022 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2023 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2024 рік – (конфіденційна інформація) грн).

Пидорич Д.М. є військовозобов’язаним рядового складу та перебуває на військовому обліку в Черкаському об’єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Черкаської області (далі  –  Черкаський РТЦК та СП).

Військово-лікарською комісією Черкаського РТЦК та СП 20.01.2025  військовозобов’язаний Пидорич Д.М. визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони за гр. 2 ст. 23б, 64в, 36в наказу Міністерства оборони України № 402-2008, про що зроблено відповідний запис у військовому квитку військовозобов’язаного.

Відповідно до пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, військовозобов’язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам , в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», серед іншого до яких відносяться і відомості про встановлення, зміну групи інвалідності.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформованого за допомогою Порталу Дія, військовозобов’язаним Пидоричем Д.М. оформлена відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час за підставою, визначеною статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 01 серпня 2025 року № ЦО-18133 з 13.02.2025 року скасовано рішення обласної МСЕК № 1 міста Черкаси від 13 лютого 2019 року № 1032, яким Пидоричу Д.М. встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново, у зв’язку із загальним захворюванням.

У пункті 9 витягу із вказаного рішення зазначено, що «Згідно наданої медико-експертної документації, враховуючи дані консультацій спеціалістів, ступінь вираженості функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату є легким, що не дає підстав для встановлення жодної з груп інвалідності з 13.02.2025. Підстава: постанова КМУ № 1317 від 2009 року, постанова КМУ № 1338 від 15.11.2024 року».

Під час засідання Комісії прокурор Пидорич Д.М. пояснив, що вказане рішення ним оскаржено 15 грудня 2025 року у порядку адміністративного судочинства.

4.1 Стислий виклад матеріалів службового розслідування

На підставі листа Комісії від 29.07.2025 № 07/3/2-940вих-25, відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 06.08.2025 № 182 призначено службове розслідування за фактами, викладеними у дисциплінарній скарзі керівника Черкаської обласної прокуратури про вчинення прокурором Пидоричем Д.М. дисциплінарного проступку, зокрема, дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За результатами службового розслідування складено висновок, який затверджено керівником Черкаської обласної прокуратури 08.09.2025.

Під час службового розслідування підтверджено наявність фактів, що стали підставою для скерування керівником Черкаської обласної прокуратури дисциплінарної скарги стосовно прокурора Пидорича Д.М. про вчинення ним  дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Також Пидоричем Д.М. у ході проведення службового розслідування  надавались пояснення згідно з якими дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, наявність якого категорично заперечує. У скарзі не конкретизовано та не сформульовано в чому саме полягає протиправність його діянь, відсутній причинно-наслідковий зв’язок між його діяннями і припущеннями щодо можливих шкідливих наслідків та відсутня його вина.

До пояснень ним додано отриманий 15.08.2025 у відділенні АТ «Укрпошта» за місцем проживання витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико- соціальної експертної комісії від 01 серпня 2025 року № ЦО-18133.

5. Пояснення прокурора та інших осіб у дисциплінарному провадженні

Під час засідання Комісії прокурор Пидорич Д,М. надав пояснення, в яких підтримав свої попередні письмові пояснення, надані під час проведення перевірки у дисциплінарному провадженні, додаткові пояснення від 11 грудня 2025 року, які стосувалися встановлення йому групи інвалідності та перевірки обґрунтованості прийнятого рішення МСЕК.

Пидорич Д.М. вважає, що у дисциплінарній скарзі керівника Черкаської обласної прокуратури конкретно не сформульовано в чому полягає вчинення ним дисциплінарного проступку, якими діями та які конкретні норми законодавства ним порушено. Категорично заперечує вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичного (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики

Пояснив, що під час проведення в листопаді 2024 року Офісом Генерального прокурора службового розслідування ним надавались пояснення щодо наявного у нього захворювання, лікування, встановлення інвалідності та оформлення відповідної пенсії. Також в листопаді 2024 року ним надавались свідчення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України, у якому перевіряються факти можливих зловживань під час встановлення інвалідності.

Про стан і результати досудового розслідування та службового розслідування жодних повідомлень йому не надходило, тому усвідомлюючи невчинення ним протиправних діянь та презумуючи у зв’язку з цим законність встановлення йому інвалідності, заходів до отримання офіційної інформації та висновків розслідування не вживав.

Пидорич Д.М. зазначив, що йому невідомо який предмет та результати розслідування вказаних у дисциплінарній скарзі кримінальних проваджень № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація), оскільки процесуальних документів у вказаних кримінальних провадженнях не отримував. Також йому невідомо, як факт викриття у незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК, або інших осіб співвідноситься із законністю встановлення йому 13.02.2019 Черкаським обласним МСЕК № 1 інвалідності.

Пидорич Д.М. усвідомлює, що поведінка прокурорів не може бути залишена на власний розсуд незалежно від того, чи це стосується робочого або вільного часу. Посада прокурора зобов’язує особу, яка її обіймає, до правомірної поведінки                    не лише при здійсненні своїх повноважень, але й поза ним. Проте вважає, що в контексті доводів скаржника, наведених у дисциплінарній скарзі апріорі не може бути визнаною неправомірною поведінка, яка полягає у законній реалізації своїх прав, визначених Конституцією та законами України.

Акцентував увагу, що постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також установлено (п.3 Положення), що особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням або за рішенням суду.

Верховною Радою України 19.12.2024 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яким Основи законодавства України про охорону здоров’я доповнено статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи».

Таким чином Конституцією України та законами України визначено правові підстави проведення оцінювання, повторного оцінювання повсякденного функціонування, перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК. Регламентовано порядок проведення такого оцінювання та перевірки, в тому числі зазначені правові наслідки відмови особи від обстеження, дослідження або її неприбуття.

З іншого боку, органи прокуратури зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пидорич Д.М. вказав, що йому невідомо про наявність правових підстав для проведення оцінювання, повторного оцінювання повсякденного функціонування, перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого МСЕК стосовно нього, а також про здійснення відповідних процедур.

Пидорич Д.М. не погоджується з доводами скаржника, що ним скомпрометовано себе і орган прокуратури «своєю поведінкою, небажанням під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях пройти медичне обстеження», а також, що «як прокурор, розуміючи суспільну значимість відповідної процесуальної дії, міг і повинен був передбачити негативний суспільний резонанс у разі ухилення від її виконання та завдання ним шкоди іміджу органів прокуратури», надає їм власну оцінку та тлумачення.

Звертає увагу, що 04.12.2024 перебував на лікарняному, а першу половину січня 2025 року виконував обов’язки начальника відділу, після чого з 17 до                   19 січня 2025 року та з 19 травня до 13 червня 2025 року перебував на лікарняному.

Підтвердив, що йому не відомо про жодні перешкоди з боку керівництва органів прокуратури у проведенні повторної перевірки МСЕК, яким йому встановлена інвалідність. Керівництвом та кадровим підрозділом наголошувалося, що питання надання відпустки для проходження медичного огляду за потреби буде вирішено невідкладно і позитивно.

Щодо повторної перевірки рішення МСЕК пояснив, що ні намірами, ні діями він не заперечував і не заперечує щодо її проведення, не ухиляється і                                       не відмовляється від її проведення. Разом з тим зазначив, що не може бути ефективною перевірка законності прийнятого рішення, яка сама проведена з порушенням законності. Очікував, що рішення МСЕК про встановлення йому групи інвалідності буде перевірене відповідно до положень законодавства, водночас після отримання 15 серпня 2025 року витягу з рішення ЦОФСО від 01.08.2025 № ЦО-18133, яким скасовано рішення МСЕК від 13.02.2019 №1032, ним вживалися і вживаються доступні дії з метою захисту особистої репутації, щоб                не допускати дискредитації органів прокуратури.

Прокурор Пидорич Д.М. також зазначив, що у квітні 2025 року у нього відбулося загострення хронічної хвороби, яке істотно ускладнило його пересування на тривалі подорожі.

Просив Комісію врахувати його особисті та професійні якості, прийняти законне рішення.

Начальник відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 5 пояснила, що їй стало відомо про встановлення Пидоричу Д.М. другої групи інвалідності, коли він особисто повідомлявся наприкінці 2024 року та в січні 2025 року (в які саме дати їй невідомо) про необхідність прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в м. Дніпро для перевірки обґрунтованості прийнятого МСЕК рішення про встановлення йому групи інвалідності. Крім того, як безпосередній керівник Пидорича Д.М., вона також повідомила його 12.05.2025 про необхідність прибуття до цього медичного закладу у період з 14.04.2025 до 29.05.2025. Вказала, що нею не перешкоджалося у наданні можливості Пидоричу Д.М. пройти обстеження. Для цього вона підписала Пидоричу Д.М. заяву від 29.11.2024 про надання відпустки тривалістю 3 дні з 03.12.2024 для проходження такого обстеження у медичному закладі в м. Дніпро, однак їй достеменно невідомо чи він його пройшов.

Начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 2 пояснила, що прокурор Пидорич Д.М. багаторазово отримував листи з вимогами та дорученнями щодо прибуття до медичного закладу на обстеження в умовах стаціонару з визначеними періодами. Такі вимоги доводились до відома прокурора. Прокурор Пидорич Д.М. вимоги щодо прибуття до медичного закладу не виконував, про явку до медичного закладу не інформував.

Начальник відділу фінансування та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 6 пояснила, що відділом 01 квітня 2019 року отримано копію довідки до акта МСЕК серії 12 ААБ № 133639 від 13 лютого 2019 року про встановлення Пидоричу Д.М. другої групи інвалідності, що стало підставою для застосування ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у розмірі 8,41%, для працюючих осіб з інвалідністю, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування».

Головний спеціаліст з питань мобілізаційної роботи відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 7 пояснила, що Пидорич Д.М. є військовозобов’язаним рядового складу та перебуває на військовому обліку в Черкаському об’єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Черкаської області (далі – Черкаський РТЦК та СП).

Військово-лікарською комісією Черкаського РТЦК та СП 20.01.2025  військовозобов’язаний Пидорич Д.М. визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони за гр. 2 ст. 23б, 64в, 36в наказу Міністерства оборони України № 402-2008, про що зроблено відповідний запис у військовому квитку військовозобов’язаного.

Відповідно до пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, військовозобов’язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам , в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», серед іншого до яких відносяться і відомості про встановлення, зміну групи інвалідності.

У Черкаській обласній прокуратурі відсутні відомості про надання Пидоричем Д.М. до ТЦК та СП інформації про наявність у нього статусу особи з інвалідністю.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформованого за допомогою Порталу Дія, військовозобов’язаним Пидоричем Д.М. оформлена відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час за підставою, визначеною статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Начальник відділу організації закупівель, матеріально-технічного забезпечення та цивільного захисту Черкаської обласної прокуратури                   ОСОБА 8 пояснив, що від Пидорича Д.М. індивідуальна програма реабілітації інваліда до відділу не надходила, у зв’язку з чим виконання заходів з облаштування робочого місця, коригування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно нього не здійснювались.

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентується основними нормативно-правовими актами: Законами України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2802-XII та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024                  № 1338).

Статтею 69^- 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою ЦОФСО особи на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду та за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Пунктом 51 постанови від 15.11.2024 № 1338 визначено, що ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих МСЕК:

– на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

– за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації)  (далі – робоча група з моніторингу);

– за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується ЦОФСО.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

На момент встановлення Пидоричу Д.М. у 2019 році групи інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від                           03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,                 15 - 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 10 Кодексу передбачено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх копіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від           будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який б суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди поводити себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розділу I пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури,  належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Стаття 8 Європейської конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши діяльність прокурора Пидорича Д.М. щодо відповідності наведеним вимогам Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що підтверджується таким.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Пидоричем Д.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики – як у службовій, так і в приватній сфері – що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими й такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження.

Згідно з Коментарем до Кодексу, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також з постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Пидорич Д.М. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону                   № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильного дотримання присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Комісія врахувала, що Пидорич Д.М. погоджується з фактами отримання та ознайомлення з листами Черкаської обласної прокуратури від  25.11.2024                                 № 07-177вн-24, від 18.12.2024 № 07-212вн-24, від 09.01.2025 № 07-9вн-25, від 14.01.2025 № 07-37вн-25, персональним листом повідомленням про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження до ДУ  «Укрдержндімспі МОЗ України» в період з 14.04.2025 до 29.05.2025.

Водночас прокурор Пидорич Д.М. не виконав вимог, зазначених у вищевказаних листах, не вжив заходів щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення йому групи інвалідності. Таким чином, Пидорич Д.М. обрав пасивну модель поведінки, поставив свій власний інтерес та власну думку вище інтересів суспільства та авторитету органів прокуратури всупереч складеній присязі прокурора.

Прокурор Пидорич Д.М. згідно з листками тимчасової непрацездатності перебував на лікарняному у період із 03 до 05 грудня 2024 року, з 17 до 19 січня 2025 року, з 05 до 07 травня 2025 року та з 19 травня до 13 червня 2025 року. Водночас, ураховуючи визначені у листах Черкаської обласної прокуратури строки для прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», дати ознайомлення Пидорича Д.М. з листами, а також періоди, які відповідно до абзацу 13 пункту 51 постанови від 15.11.2024 № 1338 є виключними підставами для перенесення строків його медичних обстежень, Комісія встановила, що можливими для виконання Пидоричем Д.М. вимог щодо проходження медичного обстеження були такі періоди: з 3 січня до 16 січня 2025 року, з 21 квітня 2025 року до  04 травня 2025 року та з 08 травня до 18 травня 2025 року. Вказані періоди були достатніми для коригування робочого графіка та проходження обстеження Пидоричем Д.М. у медичному закладі. Об’єктивних даних, які б унеможливлювали його прибуття до медичного закладу для проходження повторного обстеження у вказані періоди, Комісією не встановлено.

Окремого значення набуває факт, що прокурор Пидорич Д.М. чотири рази отримував листи щодо необхідності проходження обстеження в медичному закладі та йому було визначено достатній час для проходження такого обстеження, однак він відмовився скористатися цією можливістю за відсутності об’єктивних підстав, без належного обґрунтування ухилився від проходження повторного медичного огляду та не вжив жодних заходів, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

Його неприбуття до медичного закладу обґрунтовано породжує сумніви у дійсності II групи інвалідності, встановленої безтерміново. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Інвалідність Пидоричу Д.М. була встановлена у лютому 2019 року, коли його стаж роботи в органах прокуратури складав понад 13 років (роботу в органах прокуратури розпочав у травні 2005 року). Відповідно до декларації за 2019 рік, поданої Пидоричем Д.М., він вже декларував дохід у вигляді пенсії.

Відповідно до частини 9 статті 86 Закону № 1697-VII прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Така послідовність подій – досягнення 10-річного стажу роботи в органах прокуратури, встановлення ІІ групи інвалідності, а також подальше призначення спеціальної пенсії об’єктивно викликає питання щодо обґрунтованості та добросовісності набуття відповідного статусу.

Також Комісією враховано інформацію про відсутність документів, які підтверджують надання Пидоричем Д.М. індивідуальної програми реабілітації інваліда до Черкаської обласної прокуратури (далі – ІПР). Він письмово до кадрового підрозділу чи відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб жодного разу не звертався, внаслідок чого виконання заходів щодо облаштування робочого місця, коригування робочого графіка та заходів з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно нього не здійснювалось.

У довідці до акту огляду обласної МСЕК № 1 міста Черкас № 133639 від 13.02.2019 року у пункті 12 зазначено про необхідність виконання вимоги  «працепристосування», що зазвичай вказується в ІПР, який є офіційним документом, складається для особи з інвалідністю з метою визначення конкретних заходів медичної, психологічної, соціальної, професійної та інших видів реабілітації, необхідних для її адаптації та інтеграції в суспільство.

Неподання роботодавцю прокурором Пидоричем Д.М. індивідуального плану реабілітації з контролем заходів адаптації також є підставою для сумніву щодо реальності інвалідності.

Питання набуття прокурорами статусу осіб з інвалідністю отримало широке висвітлення медіа, що негативно позначилося на діловій репутації органів прокуратури як державної інституції, зокрема :

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492

У своїх поясненнях Пидорич Д.М. посилається на те, що йому не було відомо про наявність правових підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення йому інвалідності та здійснення для цього відповідних процедур.

Водночас Комісія критично сприймає вказану позицію прокурора Пидорича Д.В., оскільки прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024. Відповідно до ст.10 Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони України” рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

У листах прокуратури Черкаської області від 25.11.2024 № 07-177вн-24,                від 18.12.2024 № 07-212вн-24, від 09.01.2025 № 07-9вн-25, від 14.01.2025                               № 07-37вн-25, персональному листі-повідомленні про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в період з 14.04.2025 до 29.05.2025, з яким Пидорич Д.М. ознайомився 21 квітня 2025 року, які були офіційним інструментом забезпечення ним належного виконання вимог закону та сприяли йому у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності, наведені правові підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення йому інвалідності та зазначено у якому порядку він має підтвердити законність свого статусу особи з інвалідністю.

Такі підстави і порядок доведено до відома прокурора Пидорича Д.М. і під час оперативної наради у виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури  від 08 травня 2025 року № 5.

Проте прокурор Пидорич Д.М., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, був зобов’язаний не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й своєчасно вжити всіх необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Втім, попри неодноразові звернення керівництва, прокурор Пидорич Д.М. свідомо ухилився від проходження медичного огляду, не з’явився до відповідного медичного закладу, а також не ініціював жодних дій, спрямованих на спростування сумнівів щодо законності встановлення йому групи інвалідності.

У сукупності такі дії, а точніше – бездіяльність, свідчать про необ’єктивність, відсутність з боку прокурора Пидорича Д.М. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Його поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання законних вимог керівництва та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у свою чергу, дискредитує органи прокуратури в очах суспільства.

Комісія зазначає, що лише після отримання Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 01 серпня 2025 року № ЦО-18133, яким з 13.02.2025 року скасовано рішення обласної МСЕК № 1 міста Черкаси від 13 лютого 2019 року № 1032 про встановлення Пидоричу Д.М. інвалідності, Пидорич Д.М. почав ініціювати перед ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»  проведення його обстеження. Водночас листом від 04 грудня № 9550/01-19 був повідомлений про відсутність підстав для додаткового медичного обстеження.

Вказані обставини прямо суперечать засадам професійної етики працівника прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Звертає увагу на себе і те, що в той момент, коли Пидорич Д.М. обрав модель поведінки пасивного характеру та проігнорував необхідність з’явитись до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для обстеження, він керувався суб’єктивною думкою, власними інтересами, не був об’єктивним та не сприяв підвищенню авторитету органів прокуратури, який формується через поведінку кожного її працівника. Таким чином, прокурор діяв усупереч вимогам статті 3 Закону                № 1697-VII та статті 10 Кодексу, яка передбачає, що прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами і усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Отже, прокурор порушив один з основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 3 Закону № 1697-VII та статті 4 Кодексу, принцип об’єктивності. Такі дії прокурора Пидорича Д.М., які прямо пов’язані із суспільним резонансом та невдоволенням суспільства, є такими, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Ураховуючи вищевикладене, дії прокурора Пидорича Д.М. Комісія розцінює як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Окрім цього, прокурором Пидоричем Д.М. проігноровано етичні норми, які є основоположними засадами поведінки прокурора, зокрема використання статусу особи з інвалідністю, що призвело до призначення та нарахування розміру пенсії, вибірковий підхід до використання статусу особи з інвалідністю (лише для отримання грошових виплат).

Більше того, відсутність визнання ним своєї відповідальності, ігнорування наслідків своєї поведінки та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я свідчить про не усвідомлення етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Вказані дії прокурора Комісія розцінює як систематичне грубе порушення правил прокурорської етики.

Враховуючи вищевикладене, за результатами перевірки Комісія дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Пидоричем Д.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження з урахуванням вищезазначених вимог законодавства та встановлених під час перевірки обставин.

Таким чином, прокурор Пидорич Д.М. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Пидоричем Д.М. дисциплінарного проступку підтверджено:

– дисциплінарною скаргою керівника Черкаської обласної прокуратури;

– листами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від  21.11.2024, 16.12.2024, 09.01.2025, з якими Пидорич Д.М. ознайомлений;

– листами виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 25.11.2024, 18.12.2024, 09.01.2025, 14.01.2025, 21.04.2025, з якими                        Пидорич Д.М. ознайомлений;

– листом заступника Генерального прокурора від 16.04.2025;

– листом ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 27.03.2025;

¬ постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація);

– довідкою обласної МСЕК № 1 м. Черкаси до акта огляду медико-експертною комісією Пидорича Д.М. від 13.02.2019;

– поясненнями прокурора Пидорича Д.М.;

– поясненнями прокурора ОСОБА 5;

– іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Пидоричем Д.М. дисциплінарного проступку необхідно врахувати таке.

У випадку, який є предметом оцінки, прокурором вчинено триваюче правопорушення. Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, днем початку вчинення Пидоричем Д.М. дисциплінарного проступку треба вважати 18 січня 2025 року (наступний день після визначеного у листі обласної прокуратури від 18.12.2024 періоду проходження обстеження у медичному закладі), а закінченням 18 травня 2025 року (день, який передував перебуванню Пидорича Д.М. з 19 травня до 13 червня 2025 року на лікарняному).

Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Пидорича Д.М. до дисциплінарної відповідальності не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Пидорича Д.М. Комісія з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону                № 1697-VII враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а саме: вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, умисний характер, їх очевидність та грубість, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, характеристику прокурора.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку про відсутність  підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинений прокурором Пидоричем Д.М. дисциплінарний проступок несумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в цих органах.

Таким чином, з огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Пидорича Д.М.  найбільш суворого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

В И Р І Ш И Л А: