Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

До Комісії 22.04.2025 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О. (далі – скаржник) про вчинення прокурором Яшником Б.С. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Степановій Т.В., якою 05.05.2025 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-304дс- 57дп-25.

Комісією 04.06.2025 прийнято рішення № 129дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні на один місяць – до 22.07.2025.

За результатами перевірки викладених у дисциплінарній скарзі обставин членом Комісії Степановою Т.В. 10.11.2025 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Яшника Б.С., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника, прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії. Розгляд висновку 26.11.2025 Комісією відкладено у зв’язку з неявкою Яшника Б.С. та його клопотанням про перенесення його розгляду на іншу дату.

Скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засідання Комісії 11.12.2025 Яшник Б.С. повторно не з’явився, надіслав клопотання від 09.12.2025, яке надійшло до Комісії 10.12.2025 про перенесення засідання щодо розгляду висновку щодо нього на іншу дату, у зв’язку з виконанням у день проведення засідання (11.12.2025) службового обов’язку, пов’язаного з підтриманням публічного обвинувачення в суді у кримінальному провадженні (судова справа № 707/947/25), долучивши копію повістки про виклик до суду від 06.11.2025, яка надійшла до Черкаської обласної прокуратури 10.11.2025.

При вирішенні цього клопотання прокурора Яшника Б.С. Комісією прийнято до уваги, що Яшник Б.С. не з’явився на засідання повторно, обмеженість строку розгляду Комісією висновку, крім того враховано думку доповідача члена комісії Степанової Т.В. і представника скаржника Сайнога О.М. про те, що Яшнику Б.С. було відомо про виклик до суду завчасно (за місяць до проведення засідання Комісії), тому мав можливість вирішити питання про явку до суду іншого державного обвинувача з групи прокурорів у кримінальному провадженні, враховуючи, що судова повістка не стосувалась конкретного прокурора, тобто саме Яшника Б.С., а також вимоги пункту 38 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, згідно якого керівники прокуратур усіх рівнів не повинні перешкоджати підпорядкованому прокурору з’явитись на засідання Комісії в разі отримання ним відповідного виклику або повідомлення.      

За таких обставин Комісія, ураховуючи вимоги п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Крім того, Яшник Б.С. надіслав свої заперечення від 09.12.2025 на висновок члена Комісії Степанової Т.В. від 10.11.2025 про наявність дисциплінарного проступку у його діях (далі – заперечення від 09.12.2025 на висновок), у яких просив долучити ці заперечення до матеріалів дисциплінарного провадження та надати їм належну правову оцінку, дисциплінарне провадження закрити. Запереченнями Яшника Б.С. від 09.12.2025 на висновок, які були оголошенні на засіданні, Комісією вивчено та надано їм відповідну оцінку. 

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяли Сайног О.М. та Гіндик А.М., які підтримали доводи дисциплінарної скарги, висновок члена Комісії Степанової Т.В. від 10.11.2025, просили притягнути прокурора Яшника Б.С. до дисциплінарної відповідальності.

Членом Комісії Степановою Т.В. на підставі п. 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заявлено клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні, з метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом, яке Комісією задоволено.

Сайног О.М. заявив  клопотання, які Комісією задоволено, про долучення до дисциплінарного провадження: листа про повідомлення скаржником прокурора Яшника Б.С. про необхідність прибуття останнього до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України») для проходження обстеження з 14.04.2025 до 29.05.2025; та копії рішення Центру оцінювання функціонального стану особи  ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 22.07.2025 № конфіденційна інформація (далі – рішення ЦОФСО від 22.07.2025 № конфіденційна інформація).

3. Зміст дисциплінарної скарги

Згідно з довідкою до акту огляду Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) № 2 від 14.09.2016 конфіденційна інформація Яшнику Б.С. встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, у зв’язку із загальним захворюванням.

У жовтні 2024 року в медіа поширилась інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-1. У подальшому широкого розголосу в медійному просторі набула інформація про незаконне отримання прокурорами органів прокуратури Хмельницької та Черкаської областей статусу осіб з інвалідністю та пов’язані з цим можливі корупційні ризики.

Ураховуючи значний суспільний резонанс та актуальність вказаного питання Президентом України 22.10.2024 ініційовано засідання РНБО України (далі – РНБОУ), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

З метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБОУ вирішила:

-                 рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення;

-                 Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

На виконання рішення РНБОУ від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, листа Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024 листом скаржника від 22.11.2024 № 07-173вн-24 Яшнику Б.С. персонально повідомлено про необхідність прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»  25.11.2024 для проходження обстеження в умовах стаціонару. Яшник Б.С. із листом (повідомленням) письмово не ознайомлений у зв’язку з перебуванням прокурора у відпустці з 20.11.2024 до 07.12.2024.

У зв’язку з надходженням повторного листа  Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.12.2024, скаржник листом від 18.12.2024 № 07-222вн-24 повторно персонально повідомив Яшника Б.С. про необхідність прибути з 18.12.2024 до 17.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару, з ким Яшник Б.С. письмово ознайомлений того ж дня.

Надалі, скаржник листом від 09.01.2025 № 07-18вн-25 вкотре персонально повідомив прокурора Яшника Б.С. про необхідність прибути з 18.12.2024 до 17.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару з одночасним роз’ясненням правил прокурорської етики.

З причини надходження третього аналогічного за змістом листа  Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09.01.2025, скаржником листом від 14.01.2025 № 07-34вн-25 черговий раз персонально повідомлено Яшника Б.С.  про необхідність прибути у період з 10 по 18 січня 2025 року до  ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару та зобов’язано надати пояснення про причини неприбуття до зазначеного медичного закладу.

Яшник Б.С.  25.11.2024 перебував у відпустці (з 20.11.2024 до 07.12.2024), з 18.12.2024 по 18.01.2025 на лікуванні не перебував, до керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області щодо надання йому відпустки не звертався.

Таким чином, Яшник Б.С. у період з 18.12.2024 по 18.01.2025 жодних заходів для прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» не вжив, рішення РНБОУ від 22.10.2024, а також   вищевказані вказівки керівництва не виконав.

 За таких обставин скаржник вважав, що у діях прокурора Яшника Б.С. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697- VII (далі – Закон № 1697-VII), а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

3.1 Пояснення прокурора

Яшник Б.С., у поясненнях від 16.05.2025, до яких долучено 84 аркуші додатків, переважна більшість з яких є його медичною документацією та переліком інтернет-публікацій ЗМІ за запитом «прокурори Черкас інваліди», зокрема, пояснив таке.

Згідно з довідкою до акту огляду Черкаської обласної МСЕК № 2 від 14.09.2016 конфіденційна інформація Яшнику Б.С. у зв’язку із загальним захворюванням встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново, про що прокурор повідомив кадровий підрозділ Черкаської обласної прокуратури наданням копії довідки.

Яшник Б.С. підтверджував статус особи з інвалідністю та отримання пенсійних виплат при щорічному декларуванні доходів; вважає, що питання його доброчесності перевірялось при проходженні атестації, за результатами якої його визнано таким, що успішно пройшов атестацію у 2020 році; за результатами проведеного у кінці 2024 року Офісом Генерального прокурора службового розслідування у його діях не встановлено дисциплінарного проступку.

Яшник Б.С. підтвердив факт ознайомлення з листами скаржника від 22.11.2024 № 07-173вн-24, від 18.12.2024 № 07-222вн-24, від 09.01.2025 № 07-18вн-25, від 14.01.2025 № 07-34вн-25 про необхідність його прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Однак він цих вимог не виконав свідомо з огляду на таке.

Йому відомо, що за тим же фактом, що і кримінальні провадження № конфіденційна інформація, № конфіденційна інформація,  тим же органом досудового розслідування  за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора  здійснюється досудове розслідування ще одного кримінального провадження – № конфіденційна інформація від 10.06.2020.

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація на вимогу Офісу Генерального прокурора ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України (та ж медична установа, що зазначена у листах скаржника від 22.11.2024, від 18.12.2024, від 09.01.2025, від 14.01.2025) у жовтні 2020 року здійснила перевірку медичних документів Яшника Б.С., які були підставою для надання йому статусу особи з інвалідністю, за результатами якої рішення про встановлення прокурору ІІ групи інвалідності  не скасовано та залишається чинним.

Так, у відповідь на заяву, Яшник Б.С. отримав лист від ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» від 12.05.2025№ 56-23(08)151 з випискою з протоколу засідання МСЕК № конфіденційна інформація  від 26.10.2020, у якому, серед іншого, зазначено, що:

- на засіданні комісії ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» 26.10.2020 на виконання вимог Генеральної прокуратури проведено перевірку медичних документів, зокрема Яшника Б.С., конфіденційна інформація, з метою визначення дотримання вимог законодавства при встановленні групи інвалідності;

- за результатами проведеного комісією ретельного вивчення документів, представлених в медико-експертній справі, визначено, що рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 14.09.2016 про встановлення Яшнику Б.С. ІІ (другої) групи інвалідності за загальним захворюванням, безтерміново, прийняте відповідно до вимог чинного законодавства;

- результати перевірки оформлені протоколом від 26.10.2020 № конфіденційна інформація (виписка з протоколу засідання МСЕК додається).

Яшник Б.С. вважає, що у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, у якому його 10.06.2020 допитано як свідка, доведено законність отримання ним ІІ групи інвалідності безстроково.

Яшник Б.С. направив запит про надання публічної інформації до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», однак відповіді не отримав.

Прокурору відомо про публікації медіа щодо можливого незаконного отримання прокурорами груп інвалідності та призначення у зв’язку з цим їм пенсійних виплат. Однак у дисциплінарній скарзі не наведено жодної резонансної/ критичної публікації про встановлення групи інвалідності особисто Яшнику Б.С., який у жодній публікації не знайшов своє прізвище.

Крім того, Яшник Б.С., з посиланням на норми законодавства, висловлює думку про незаконність вимог скаржника у зазначених листах.

Яшник Б.С. серед причин неприбуття для проходження медичного обстеження, з посиланням на п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.1014 № 1338 зазначає такі:

- документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України»  та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами (абз. 8);

- особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду (абз. 10).

Крім зазначеного, Яшник Б.С. у запереченнях від 09.12.2025 на висновок також: вважає, що передбачена КПК України процедура щодо встановлення наявності у нього обов’язку  пройти повторне медичне обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» недотримана, а скаржник, зобов’язуючи прокурора листами з’явитись на повторне медичне обстеження, діяв з перевищенням повноважень, повторно посилається на лист від ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» від 12.05.2025№ 56-23(08)151 з випискою з протоколу засідання МСЕК № конфіденційна інформація  від 26.10.2020, судову практику тощо. Також звертає увагу на дотримання меж та порядку втручання в особисті немайнові права людини та громадянина.

3.2 Стислий виклад матеріалів службового розслідування

У зв’язку з недостатнім для перевірки обсягом відомостей дисциплінарної скарги та додатків до неї членом Комісії Степановою Т.В.  листом від 06.05.2025 № 07/3/2-514вих-25 у скаржника витребувано додаткові відомості та ініційовано проведення службового розслідування, висновок якого затверджено в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури С. Торопчиним 09.06.2025 (далі – висновок службового розслідування від 09.06.2025).

Службовим розслідуванням встановлено, що Яшник Б.С. був обізнаний про необхідність та мав можливість вчинити дії, які б підтримали як його особистий авторитет, так і авторитет органів прокуратури, шляхом прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» та довести правомірність його статусу особи з інвалідністю, а також підтвердити наявність в нього законних підстав його отримання. Яшник Б.С. не вжив заходів щодо захисту його честі, гідності та доброчесності і допустив поведінку, яка може зашкодити авторитету прокуратури.

У поведінці Яшника Б.С. можуть міститись ознаки систематичного порушення правил прокурорської етики, передбачених ст. ст. 1, 4, 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс).

У поведінці Яшника Б.С. частково підтверджено наявність фактів, які стали підставою для направлення дисциплінарної скарги стосовно прокурора про вчинення дисциплінарного проступку (п. 2 висновку службового розслідування від 09.06.2025).

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши члена Комісії Степанову Т.В., яка зачитала свій висновок від 10.11.2025 про наявність дисциплінарного проступку в діях Яшника Б.С., стислий виклад пояснень прокурора від 16.05.2025, а також повний зміст його заперечення від 09.12.2025 на висновок, представників скаржника Сайногу О.М., Гіндик А.М., які надали пояснення та відповіді на запитання членів Комісії, вивчивши висновок, дослідивши інші матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

Яшник Б.С. в органах прокуратури працює з 2010 року, на зазначеній у дисциплінарній скарзі посаді – з 19.06.2024. Присягу працівника прокуратури склав 14.12.2011, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 20.06.2017.

Згідно з довідкою до акту огляду Черкаської обласної МСЕК № 2 від 14.09.2016 конфіденційна інформація Яшнику Б.С. у зв’язку із загальним захворюванням встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново, про що прокурор повідомив кадровий підрозділ Черкаської обласної прокуратури наданням копії довідки.

Яшник Б.С. підтверджував статус особи з інвалідністю та отримання пенсійних виплат при щорічному декларуванні доходів.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА-1. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів. Рішення медико-соціальних експертних комісій  супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат. У засобах масової інформації зазначалося, що окремі прокурори, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності таких правопорушень, зокрема масового встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

Президентом України ініційовано засідання РНБОУ, за результатами якого 22.10.2024 прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2025 № 732/2024.

З метою забезпечення захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБОУ вирішила:

-                 рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення;

-                 Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора доручено забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБО України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України, досудове розслідування у якому здійснювалось Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (далі – ГСУ ДБР).

На виконання вказаного вище рішення РНБОУ, прокурором у кримінальному провадженні № 42024000000001166 прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора  А. Барабашем листом від 25.10.2024 № 17/2/1-20401-24 доручено МОЗ провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області, у тому числі і Яшнику Б.С., вимогам нормативно-правових актів, зокрема шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком працівників Черкаської обласної прокуратури, які отримали групи інвалідності. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

При цьому, слід зауважити, що до 01.01.2025 проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними МСЕК і в разі потреби їх скасування здійснювалось на підставі Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі – Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009), і згідно з пунктом 13 цього Положення покладалось на Центральну МСЕК МОЗ України. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, втратило чинність з 01.01.2025 і тоді ж зазначені повноваження Центральної МСЕК було покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Зокрема, відповідно до п. 13 Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009, яка діяла до 01.01.2025, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. 

На запит Комісії від 12.05.2025 директором ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» листом від 05.06.2025 № 1092/01-18 надано інформацію про те, що прокурор Яшник Б.С. викликався на обстеження до клініки цієї ДУ, запрошення йому надсилалось списком до Офісу Генерального прокурора.

Зі змісту доданих до цієї відповіді директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» листів Голови Центральної МСЕК МОЗ України від 18.11.2024, 06.12.2024 та від 16.12.2024, адресованих виконувачу обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, встановлено, що МОЗ України доручено Центральній МСЕК України здійснити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності щодо зазначених у запиті Офісу Генерального прокурора осіб, у тому числі і Яшника Б.С.

Крім цього, з даних листів встановлено, що Голова Центральної МСЕК МОЗ України просить виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора сприяти прибуттю до клініки інституту осіб за списком, серед яких зазначено і Яшника Б.С., на 25.11.2024  і повторно (оскільки ці особи не з’явились) у період часу з 18.12.2024 по 18.01.2025.

На виконання зазначеного рішення РНБОУ та з метою сприяння виконання МОЗ України вищевказаного доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про здійснення перевірки та переогляду осіб виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора в межах розслідування кримінального провадження № конфіденційна інформація скаржнику направлено лист від 21.11.2024 № 17/2/1-20401-24, який того ж дня надійшов до обласної прокуратури, про необхідність забезпечення прибуття прокурорам, згідно зі списком, у тому числі Яшника Б.С., 25.11.2024 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

На виконання цього листа Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21.11.2024 № 17/2/1-20401-24,  листом скаржника від 22.11.2024 № 07-173вн-24 Яшника Б.С., який  перебував у відпустці,  через ІС «СЕД» повідомлено про необхідність прибути 25.11.2024 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару, з яким прокурор фактично ознайомився згідно даних ІС «СЕД» 24.01.2025. З пояснень Яшника Б.С. про вказаний лист йому стало відомо 02.12.2024 після виходу з відпустки.

Крім того встановлено, що слідчими ГСУ ДБР за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №  конфіденційна інформація від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366-2 КК України, у якому перевіряється обґрунтованість встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури. Під час досудового розслідування перевірялися обставини можливого внесення працівниками закладів охорони здоров’я та уповноваженими посадовими особами МСЕК недостовірних відомостей до офіційних медичних документів працівників органів прокуратури України, що стало підставою для можливого необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання та відповідних груп інвалідності. Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 05.12.2024 кримінальне провадження № конфіденційна інформація об’єднано з кримінальним провадженням № конфіденційна інформація.

На виконання вказаного рішення РНБОУ та з метою сприяння виконання МОЗ України доручення від 25.10.2024 № 17/2/1-20401-24 прокурора у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація А. Барабаша про здійснення перевірки та переогляду осіб, які не з’явились на перший виклик, у тому числі і Яшника Б.С., виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора з посиланням на розслідування кримінального провадження № конфіденційна інформація скаржнику повторно направлено лист від 16.12.2024 № 17/2/1-20401-24, який 17.12.2024 надійшов до обласної прокуратури, про необхідність забезпечення прибуття  прокурорам, згідно зі списком, у тому числі Яшника Б.С., з 18.12.2024 по 17.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

На виконання цього листа Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16.12.2024 № 17/2/1-20401-24,  листом скаржника від 18.12.2024 № 07-222вн-24 Яшника Б.С. персонально повідомлено про необхідність прибути з  18.12.2024 по 17.01.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару, з яким Яшник Б.С. ознайомився того ж дня.

У зв’язку з надходженням третього аналогічного за змістом  листа  Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09.01.2024 № 17/2/1-20401-24, скаржником листом від 09.01.2025 № 07-18вн-25 Яшника Б.С. черговий раз персонально повідомлено про необхідність прибути до  ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» до 18.01.2025 для проходження обстеження в умовах стаціонару та зобов’язано надати пояснення про причини неприбуття до зазначеного медичного закладу. З цим повідомленням прокурор ознайомився 10.01.2025.

Аналогічне повторне нагадування Яшнику Б.С. направлено персональним листом від 14.01.2025 № 07-34вн-25.

Також згідно отриманої інформації від заступника Генерального прокурора Войтенка А. (лист від 16.06.2025 № 31/2/1-51814ВИХ-25) в межах кримінального провадження № конфіденційна інформація від 21.10.2024 постановою старшого слідчого ГСУ ДБР Чернобаєва С.І. від 31.01.2025 залучено як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам прокуратури. На адресу Офісу Генерального прокурора 27.03.2025 за вх. № 75788-25 надійшов лист від цієї медичної установи, у якому зазначено про необхідність забезпечення прибуття до клініки інституту прокурорів за списком, доданим до листа, для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості рішень про встановлення груп інвалідності, раніше прийнятих МСЕК. На виконання вказаного листа в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури Офісом Генерального прокурора направлено лист від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25 про необхідність забезпечення прибуття працівників, які мають статус особи з інвалідністю, у тому числі прокурора Яшника Б.С., для проходження обстеження в умовах стаціонару інституту. Прокуратурою Черкаської області інформації щодо виконання зазначеного листа Офісу Генерального прокурора під час перевірки у дисциплінарному провадженні не надано.

Разом з тим, відповідно до долученого на засіданні Комісії представником скаржника Сайногом О.М. листа скаржником цим листом Яшника Б.С. повторно вкотре персонально повідомлено 21.04.2025 про необхідність прибути в період з  14.04.2025 по 29.05.2025 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Згідно інформації, зазначеної у листі від 16.06.2025 № 31/2/1-51814ВИХ-25, прокурору Яшнику Б.С. у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація про підозру не повідомлено.

На запит  члена Комісії Степанової Т.В. від 06.05.2025 № 07/3/2-514вих-25 листом від 14.05.2025 за № 07-545вих25 скаржник надав додаткові матеріали та конкретизовані відомості.

Зокрема повідомлено, що Яшник Б.С. у 2016 році передав (без супровідного листа) до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення йому ІІ групи інвалідності безтерміново, разом з тим індивідуальну програму реабілітації інваліда роботодавцю не надавав і жодного разу не звертався про виконання заходів з облаштування робочого місця, трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування, тощо) або корегування робочого графіку. Інформація щодо користування Яшником Б.С. соціальними гарантіями, пов’язаними із наявністю статусу особи з інвалідністю та щодо виплат йому з Пенсійного фонду України в прокуратурі області відсутні.

Яшник Б.С. є військовозобов’язаним та перебуває на військовому обліку у міському ТЦКСП. Згідно наданої скаржником характеристики у період з квітня 2022 року до липня 2023 року Яшник Б.С. проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Представником скаржника під час засідання Комісії  підтверджено вказаний факт з посиланням на відповідні розпорядчі документи, згідно яких Яшника Б.С. звільнено з військової служби не за станом здоров’я, при цьому зауважено, що однією з підстав для проходження військової служби є обов’язкове проходження військово-лікарської комісії та підтвердження придатності до військової служби.  

Згідно довідки Черкаської обласної прокуратури від 14.05.2025                    № 07-527вих-25 прокурор Яшник Б.С. з 01.01.2016 27 разів перебував у відпустці, 15 – на амбулаторному лікуванні (листки непрацездатності), з яких 14 разів – до 2021 року та один раз – у 2025 році (з 20.02.2025 по 04.03.2025). Таким чином, у періоди, коли йому необхідно було з’явитись до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»,  Яшник Б.С. у стані тимчасової непрацездатності не перебував, з 20 листопада до 07 грудня 2024 року перебував у відпустці. У 2025 році також неодноразово перебував у відпустках – 31.01.2025, з 18 по 19 лютого 2025 року, а також з 29 по 30 травня 2025 року.

Крім того, Комісією встановлено, що відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 – 2024 роки  Яшник Б.С. отримував дохід у вигляді пенсії у сумі 973380 грн, зокрема: за 2017 рік – 35532 грн (2961 грн на місяць), за 2018 рік – 35532 грн (2961 грн на місяць), за 2019 рік – 44691 грн (3724 грн на місяць), за 2020 рік – 52220 грн (4352 грн на місяць), за 2021 рік – 60225 грн (5019 грн на місяць). Починаючи з 2022 року розмір пенсії значно збільшено, зокрема: за 2022 рік – 216060 грн (18005 грн на місяць), за 2023 рік – 251160 грн (20930 грн на місяць), за 2024 рік – 277960 грн (23163 грн на місяць), що дає підстави вважати про оформлення Яшником Б.С. з 2022 року пенсії на підставі ч. 9 ст. 86 Закону № 1697-VII, згідно якої прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, ураховуючи, що станом на 01.01.2022 стаж роботи Яшника Б.С. в органах прокуратури становив 11 років і 2 місяці.   

Також з наданої Комісії представником скаржника копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи (далі – експертна команда ЦОФСО) за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення МСЕК від 22.07.2025 № конфіденційна інформація експертною командою ЦОФСО прийнято рішення: анатомо-функціональні порушення, зазначені у медичній справі Яшника Б.С., не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, загальне захворювання, безтерміново. Анатомо-функціональні порушення, зазначені в медико-експертній справі, відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, терміном на 1 рік, з 26.07.2016 по 01.08.2017. Попереднє рішення МСЕК не обґрунтоване. Підстава: «Положення про медико-соціальну експертизу» і «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затверджені постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009, «Інструкція про встановлення груп інвалідності», затверджена наказом МОЗ України № 561 від 05.09.2011.  

5. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентується основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 №  875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі  – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

ЦОФСО проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (пункт 51 постанови від 15.11.2024 № 1338):

-  на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі – робоча група з моніторингу);

- за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується ЦОФСО.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання ЦОФСО приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

На момент встановлення Яшнику Б.С. у 2016 році групи інвалідності та виклику його для перевірки обґрунтованості встановлення йому ІІ групи інвалідності у 2024 році зазначені питання регламентувалися Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

 

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року), особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15- 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі  – Кодекс), завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини; Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році; Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році; Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність, професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури, доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 10 Кодексу передбачено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх копіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь- яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально-етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди поводити себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розділу I пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених  Законами України «Про запобігання корупції»,
«Про прокуратуру».

Стаття 8 Європейської конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши встановлені обставини та діяння Яшника Б.С. щодо відповідності наведеним вимогам Комісія вважає, що у діяннях прокурора наявні порушення вимог чинного законодавства, з огляду на таке.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з можливим вчиненням прокурором Яшником Б.С. дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики – як у службовій, так і в приватній сфері – що  призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23.11.2022 № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 869/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Яшник Б.С. має статус прокурора і відповідно до ст. 19 Закону № 1697-VII на нього покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (ст. 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі, Яшник Б.С. зобов’язаний не допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Прокурор Яшник Б.С., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, зобов’язаний не лише формально дотримуватися вимог закону, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту особистої репутації та збереження авторитету органів прокуратури. Натомість він свідомо проігнорував неодноразові письмові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, не з’явився до медичної установи та не забезпечив спростування сумнівів у законності встановлення йому ІІ групи інвалідності.

Такими діями прокурор виявив демонстративну неповагу до етичних стандартів поведінки, не вжив передбачених законодавством заходів для збереження власної ділової репутації та репутації органів прокуратури. Його  позиція (бездіяльність щодо виконання рішення РНБОУ та вимог керівництва) фактично сприяв поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, підриває суспільну довіру до цієї державної інституції та створює враження толерування корупційних ризиків у системі.

За наслідками наведених обставин, у медійному просторі поширено значну кількість негативних публікацій з питань законності встановлення інвалідності прокурорам в Черкаській та Хмельницькій областях, зокрема, за посиланнями:

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/; https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html;

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/;

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/;

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp;

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv;

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492.

Однак належної реакції на ситуацію з боку Яшника Б.С. не було. Він не здійснив дій для підтвердження законності та обгрунтованості набутого статусу особи з інвалідністю, хоча мав таку можливість.

Прокурору Яшнику Б.С. у 2024-2025 роках неодноразово  доведено до відома про необхідність поїхати до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проведення медичного огляду. Однак за відсутності об’єктивних підстав, які б унеможливлювали його прибуття до медичного закладу та наданої можливості для повторного проходження огляду, Яшник Б.С. без належного обґрунтування свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до медичного закладу та не вжив жодних заходів, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

Яшник Б.С. посилається на те, що питання встановлення йому групи інвалідності та отримання пенсійних виплат були предметом перевірки, зокрема, у 2020 році та під час службового розслідування, проведеного Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора у 2024 році, за результатами яких підтверджено обґрунтованість рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 14.09.2016 про становлення йому ІІ (другої) групи інвалідності безстроково. Також прокурор вважає, що передбачена КПК України процедура щодо встановлення наявності у нього обов’язку  пройти повторне медичне обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» недотримана, а скаржник, зобов’язуючи прокурора листами з’явитись на повторне медичне обстеження, діяв з перевищенням повноважень.

Однак  його пояснення у цій частині Комісія вважає не аргументованими з огляду на таке.

Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора проведено службове розслідування, висновок якого затверджено виконувачем обов’язків Генерального прокурора О. Хоменком 13.12.2024 (далі  – висновок службового розслідування від 13.12.2024).

Згідно з цим висновком від 13.12.2024 службовим розслідуванням не здобуто об’єктивних даних, що вказували б на використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей для отримання інвалідності, а також на порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях. В повному обсязі перевірити всі обставини та обґрунтованість підстав для отримання прокурорами інвалідності, які об’єктивно можливо перевірити лише шляхом проведення слідчих дій. З огляду на обмеженість засобів об’єктивно підтвердити або спростувати опубліковану в медіа інформацію про використання прокурорами службових повноважень або службового статусу та пов’язаних з цим можливостей з метою отримання інвалідності неможливо без проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (п. 2 висновку).

Тобто, службовим розслідуванням, висновок якого затверджено 13.12.2024, питання законності та обґрунтованості рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 14.09.2016 про становлення Яшнику Б.С. ІІ (другої) групи інвалідності безстроково не перевірялось з причин обмеженості засобів службового розслідування.

Крім того, прийнятим експертною командою ЦОФСО рішенням від 22.07.2025 № конфіденційна інформація за результатами вивчення медичної документації Яшника Б.С. попереднє рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 про встановлення йому інвалідності ІІ (другої) групи безтерміново визнано необґрунтованим. Анатомо-функціональні порушення, зазначені у медичній справі Яшника Б.С., відповідають критеріям встановлення інвалідності ІІІ (третьої) групи терміном на 1 рік – з 26.07.2016 до 01.08.2017.

Питання надання оцінки: передбаченої КПК України процедури щодо встановлення наявності у Яшника Б.С. обов’язку  пройти повторне медичне обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»; дій скаржника щодо зобов’язання прокурора з’явитись на повторне медичне обстеження, не є предметом дисциплінарного провадження. Відтак, зазначеним обставинам Комісією, оцінка не надається.

Комісія враховує відомості з наданого Яшником Б.С. листа ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» від 12.05.2025№ 56-23(08)151 з випискою з протоколу засідання МСЕК № конфіденційна інформація  від 26.10.2020, у якому, зокрема  зазначено, що: на засіданні комісії ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» 26.10.2020 проведено перевірку медичних документів Яшника Б.С. з метою визначення дотримання вимог законодавства при встановленні групи інвалідності; за результатами проведеного комісією вивчення документів визначено, що рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 від 14.09.2016 про встановлення Яшнику Б.С. ІІ групи інвалідності безтерміново, прийняте відповідно до вимог чинного законодавства; результати перевірки оформлені протоколом від 26.10.2020 № конфіденційна інформація.

Разом з тим Комісія вважає, що наявність цих обставин не зумовлювала невиконання прокурором вимог щодо необхідності його прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару у 2024-2025 роках, доведених до його відома листами скаржника від 22.11.2024 № 07-173вн-24, від 18.12.2024 № 07-222вн-24, від 09.01.2025 № 07-18вн-25, від 14.01.2025 № 07-34вн-25 і 21.04.2025.

Рішенням ЦОФСО від 22.07.2025 № конфіденційна інформація рішення Черкаської обласної МСЕК № 2 про встановлення Яшнику Б.С. інвалідності ІІ (другої) групи безтерміново визнано необґрунтованим, оскільки анатомо-функціональні порушення, зазначені у  його медичній справі, відповідали критеріям встановлення інвалідності ІІІ (третьої) групи терміном на 1 рік – з 26.07.2016 до 01.08.2017.

Рішення ЦОФСО від 22.07.2025 № конфіденційна інформація прийнято пізніше, ніж протокол засідання МСЕК № конфіденційна інформація  від 26.10.2020 і перевірка обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення Яшнику Б.С. інвалідності проводилась у 2025 році на виконання рішення РНБОУ.

Тому Комісія, не вдаючись у сцецифіку сфери медицини, вважає, що відомості з листа ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» від 12.05.2025№ 56-23(08)151 слід оцінювати з врахуванням рішення ЦОФСО від 22.07.2025 № конфіденційна інформація.

Тобто відомості з листа ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» від 12.05.2025№ 56-23(08)151 не можуть бути розцінені як безумовне підтвердження правомірності набутого статусу. Перевірка проводилася у межах конкретних процедур і стосувалася стану здоров’я на той момент.

Посилання на попередні перевірки не звільняло прокурора Яшника Б.С. від обов’язку підтвердити законність свого статусу. Прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБОУ «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, яким доручено Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення РНБОУ, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами влади.

Крім того, Комісія враховує, що відповідно до п. 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі – Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009), яка діяла до 01.01.2025, Центральна МСЕК МОЗ до 01.01.2025 була уповноважена на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого п. 13 цього Положення проводити перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»  або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна МСЕК МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або НДІ реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

Відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (набрала чинності 01.01.2025) на Центр оцінювання функціонального стану особи ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» покладено, зокрема, проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих, у тому числі, МСЕК, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду, а також за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

Щодо доводів прокурора про відсутність у ЗМІ публікацій із згадуванням його прізвища, слід зазначити, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу щодо теми отримання інвалідності прокурорами. З огляду на його службове становище та підвищені етичні стандарти, навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Яшника Б.С. вжити активних заходів для підтвердження законності встановленої йому групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки прізвища Яшника Б.С. у медіа не усуває його обов’язку реагувати належним чином, оскільки йдеться про державну інституцію інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Окремого значення набуває факт, що прокурора Яшника Б.С. неодноразово викликали для проходження повторного обстеження, однак він свідомо відмовився скористатися цією можливістю.

Водночас систематичне неприбуття Яшника Б.С. до медичного закладу викликає сумніви щодо законності та обґрунтованості встановлення йому II групи інвалідності безтерміново. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Окрім цього, Яшником Б.С. ІПР до Черкаської обласної не надавалась. Він до кадрового підрозділу чи відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб не звертався, внаслідок чого виконання заходів щодо облаштування робочого місця, корегування робочого графіку та заходи з трудової реабілітації стосовно нього  не здійснювались.

У довідці до акта огляду Черкаської обласної МСЕК № 2 зазначено про необхідність виконання вимоги  «працепристосування», що зазвичай вказується в ІПР, який є офіційним документом, складається для особи з інвалідністю з метою визначення конкретних заходів медичної, психологічної, соціальної, професійної та інших видів реабілітації, необхідних для її адаптації та інтеграції в суспільство.

Стаття 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» передбачає, що особа з інвалідністю має право та обов’язок співпрацювати з органами, що реалізують заходи реабілітації. Водночас Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 визначає, що ІПР є обов’язковим до виконання всіма зацікавленими сторонами, включаючи самого отримувача. Індивідуальний план складається на два роки та його виконання контролюється. Виконання всіх заходів індивідуального плану є передумовою реабілітації особи з інвалідністю та допомагає актуалізувати потреби особи з інвалідністю. Саме у ІПР надається оцінка ефективності заходів, які допомагають особі адаптуватись або покращити стан здоров’я.

Таким чином, свідоме неподання роботодавцю прокурором Яшником Б.С. ІПР з контролем заходів адаптації та перебування на військовому обліку, проходження служби в ЗСУ у 2022-2023 роках, що передбачало проходження ВЛК із перевіркою стану його здоров’я і придатності до військової служби, також є підставою для об’єктивного сумніву щодо реальності інвалідності.

Щодо доводів прокурора Яшника Б.С. у частині недопустимості втручання у його приватне життя та порушення його прав, передбачених статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, Комісія зазначає наступне.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі − Європейська конвенція з прав людини) визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, за практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання в право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.06.2022 (справа № 9901/159/19) також висловила позицію щодо меж втручання у право на приватність. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вважає, що вирішення питання про дисциплінарну відповідальність прокурора є свого роду втручанням в приватність його життя (право на повагу до особистого життя), яке може бути пов’язане зі збиранням, зберіганням, використанням і поширенням конфіденційної інформації про прокурора без його згоди. Але можливість такого втручання прямо передбачена Законом України «Про прокуратуру» і здійснюється в інтересах прав людини, з метою захисту яких здійснює свої функції прокуратура України.Таке втручання сприяє гарантуванню того, що прокуратура України, у системі якої працює прокурор, належно виконуватиме функції із захисту прав і свобод людини. Інший підхід унеможливлює належний контроль за поведінкою прокурорів з боку уповноважених на те органів державної влади, зокрема й з боку суду.

Комісія враховує, що фактично інвалідність не впливала на звичний спосіб життя прокурора під час виконання ним професійних обов’язків, та оцінює дії Яшника Б.С. саме в контексті його статусу прокурора, а тому критично ставиться до його тверджень, що зазначені вище правовідносини належать до приватної сфери життя прокурора.

Таким чином, Комісія не втручається в особливості стану здоров’я прокурора, діагнози, які були встановлені, та призначене лікування. У випадках втручання в право на приватність або його обмеження необхідним є дотримання умов, викладених у пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності втручання.

Щодо наявності законної правової підстави

Зокрема, необхідна наявність правової підстави втручання (перевірки), тобто втручання має бути передбачене законом.

Закон  № 1697-VII та Кодекс передбачають обов’язок прокурора діяти доброчесно та уникати поведінки, що може поставити під сумнів довіру до органів прокуратури.

Стаття 43 Закону № 1697-VII визначає підстави дисциплінарної відповідальності, зокрема за порушення правил прокурорської етики та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів в його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, тощо.

Стаття 4 Кодексу встановлює, що основними принципами професійної етики та поведінки прокурорів є професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури, доброчесність, дисциплінованість та зразковість поведінки.

Стаття 21 Кодексу зазначає, що прокурору слід не допускати дій та поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Згідно з нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією Прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори повинні повсякчасно підтримувати честь і гідність своєї професії та завжди поводитись професійно, дотримуючись законів, правил, етичних норм своєї професії, в будь який час дотримуватись найбільших норм чесності. Рішенням РНБОУ від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеним у дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень  МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Рішення РНБОУ є однією із законних підстав проведення перевірки, мають обов’язковий характер після їх введення в дію указами Президента України та є загальнообов’язковими до виконання.

Таким чином, аналіз вищезазначених нормативно-правових актів доводить, що існує правова підстава для дисциплінарного провадження, а дії органів дисциплінарного контролю (Комісії) мають пряму правову підставу в національному законодавстві, що відповідає першому критерію згідно з частиною 2 ст. 8 Конвенції. Тобто «втручання» здійснюється не свавільно, а відповідно до закону.

Щодо легітимності мети

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що держави мають право встановлювати обмеження на приватне життя, якщо це необхідно в інтересах захисту економічного добробуту країни, запобігання шахрайству, захисту моралі, прав і свобод інших осіб, а також забезпечення доброчесності державної служби (рішення ЄСПЛ у справах Kudeshkina v. Russia, Baka v. Hungary, Oleksandr Volkov v. Ukraine).

Забезпечення доброчесності й прозорості в органах прокуратури, підтримки суспільної довіри до інституту прокурора, реалізація та виконання рішень РНБОУ, указів Президента, спрямованих на очищення державної влади від зловживань, суспільний інтерес та відновлення довіри до органів прокуратури формують законність мети втручання та свідчать про наявність суспільного інтересу.

Щодо пропорційності

ЄСПЛ також визначає, що втручання у право повинно бути необхідним у демократичному суспільстві, бути пропорційним поставленій меті та відповідати нагальній суспільній потребі.

У цьому випадку йдеться про пропорційність, наявність суспільної потреби у втручанні та зважування щодо заходів впливу, які підлягають обранню.

Дисциплінарне провадження стосується не просто доступу до приватної інформації заради отримання, зокрема, медичних даних чи діагнозу прокурора, а реакції на дії, пов’язані з отриманням прокурором статусу інваліда, пільг, пов’язаних з цим статусом і соціальних виплат. Комісія не надає оцінку медичній складовій, а саме діагнозу та призначеному лікуванню.

Окремої уваги заслуговує той факт, що під час перевірки членом Комісії не витребовувались медичні документи та дані, які є медичною таємницею.

В умовах війни та боротьби з корупційними проявами, які є перепоною на шляху до європейської інтеграції України, а також посиленої уваги до ефективності використання бюджетних коштів держава має нагальну потребу в очищенні системи публічної служби від осіб, які дискредитують її. Це прямо відповідає рішенню ЄСПЛ у справі «Oleksandr Volkov v. Ukraine», яким підкреслюється необхідність відновлення довіри до судової (в нашому випадку прокурорської) системи.

Комісія вважає, що правовідносини, які склалися під час отримання прокурором Яшником Б.С. статусу інваліда та одержання пенсійних виплат з державного бюджету виходять за межі приватності. Крім того, оцінюючи суспільний резонанс і шкоду авторитету органів прокуратури, втручання є легітимним і переслідує мету відновлення довіри та підтримання стандартів доброчесності в органах прокуратури в цілому, а отже має суспільний інтерес.

З урахуванням викладеного Комісія вважає, що втручання у право приватності, передбачене у ст. 8 Європейської Конвенції, у цьому випадку відсутнє, а питання законності та обґрунтованості набуття та використання статусу особи з інвалідністю прокурора Яшника Б.С. перевіряються виключно через призму наявності у його діях дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

Прокурор Яшник Б.С., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, був зобов’язаний не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Втім, попри неодноразові вимоги керівництва, прокурор Яшник Б.С. свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до відповідного медичного закладу, а також не ініціював жодних дій, спрямованих на спростування сумнівів щодо законності встановлення йому групи інвалідності.

У сукупності такі діяння (свідома бездіяльність) свідчать про необ’єктивність прокурора, відсутність у Яшника Б.С. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Його поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання рішення РНБОУ та законних вимог керівництва та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у свою чергу, дискредитує органи прокуратури в очах суспільства.

Вказані діяння суперечать засадам професійної етики працівника прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Ураховуючи вищевикладене, діяння прокурора Яшника Б.С. Комісією розцінюються як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Окрім цього, прокурором Яшником Б.С. проігноровано етичні норми, які є основоположними засадами поведінки прокурора, зокрема використання статусу особи з інвалідністю, що призвело до призначення, нарахування та виплати пенсії, вибірковий підхід до використання статусу інваліда (лише для отримання грошових виплат), що явно виходять за межі приватної сфери.

Більше того, не визнання ним відповідальності, ігнорування наслідків своєї поведінки та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я чи керівництво свідчить про неусвідомлення етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Вказані діяння прокурора розцінюються як систематичне порушення правил прокурорської етики.

Особливої ваги набуває факт, що такі діяння Яшником Б.С. вчинено у період дії воєнного стану, коли до прокурорів ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави.

Враховуючи вищевикладене, Комісія вважає, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Яшником Б.С. дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697- VII, знайшли підтвердження.

Таким чином, прокурор Яшник Б.С. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини 3, пункту 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697- VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;  систематичне порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Яшник Б.С. дисциплінарного проступку підтверджено:

- дисциплінарною скаргою та додатками до неї;

- відомостями із листа скаржника від 14.05.2025 за № 07-545вих25;

- відомостями із листа заступника Генерального прокурора Войтенка А. від 16.06.2025 № 31/2/1-51814ВИХ-25;

- відомостями із листа директора ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» Варивончика Д. від 05.06.2025 № 1092/01-18 і додатків до нього;

- матеріалами та висновком службового розслідування від 09.06.2025;

- поясненнями Яшника Б.С.;

- листом-повідомленням скаржником прокурора Яшника Б.С. про необхідність прибуття останнього до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження з 14.04.2025 до 29.05.2025;

- рішенням експертної команди ЦОФСО від 22.07.2025 № ЦО-17959.

- іншими матеріалами дисциплінарного провадження у їх сукупності.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Яшником Б.С. дисциплінарного проступку необхідно врахувати наступне.

Об’єктивна сторона вчиненого прокурором Яшником Б.С. дисциплінарного проступку утворюється низкою однорідних дій/бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Яшником Б.С. вчинив триваюче правопорушення, днем початку якого є  02.12.2024 (коли прокурору після виходу з відпустки достеменно стало відомо про необхідність прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару, після ознайомлення з листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 22.11.2024 № 07-173вн-24), а закінченням 30.05.2025 (наступний день після закінчення визначеного у листі обласної прокуратури про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження з 14.04.2025 до 29.05.2025, з яким він ознайомився 21.04.2025).

Отже, встановлений ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Яшника Б.С. до дисциплінарної відповідальності не минув.

На підставі вимог частини 3 статті 48 Закону № 1697-VII, обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Яшника Б.С., Комісія враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді істотної шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, умисний характер, їх очевидність та грубість, особу прокурора, ступінь його вини,  характеристику прокурора, інші обставини.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинений  прокурором Яшником Б.С. дисциплінарний проступок несумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в цих органах.

Таким чином, з огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Яшника Б.С. найбільш суворого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, Комісією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури Яшника Богдана  Степановича  та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити Генеральному прокурору (для застосування накладеного дисциплінарного стягнення), керівнику Черкаської обласної прокуратури,  прокурору Яшнику Б.С.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.