Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Кам’янець-Подільської  окружної  прокуратури Хмельницької області Слиз Т.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-785дс-205дп-25,

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

1. Відомості про прокурора, стосовного якого здійснюється дисциплінарне провадження

Слиз Тетяна Віталіївна в органах прокуратури працює з вересня 2013 року,  з 15 березня 2021 року до цього часу – на посаді прокурора Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області, а з 24 квітня 2023 року до 03 березня 2026 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 18 квітня 2023 року № 252к).

Присягу працівника прокуратури склала 28 квітня 2014 року.

З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомилася 20 червня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 18 липня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Хмельницької обласної прокуратури Ковальського А.А. про вчинення прокурором Слиз Т.В. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну   скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., яка 28 липня 2025 року прийняла рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-785дс-205дп-25 та провела перевірку викладених у ній обставин.

Комісія 10 вересня 2025 року прийняла рішення № 454дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні стосовно Слиз Т.В. на один місяць, тобто до 18 жовтня 2025 року.

За результатами перевірки член Комісії Гарбуза Н.В. 26 листопада 2025 року склала висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Слиз Т.В. (далі – висновок), який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передала на розгляд Комісії.

Скаржника, прокурора Слиз Т.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяв ОСОБА 1, який доводи дисциплінарної скарги підтримав.

На засіданні Комісії прокурором Слиз Т.В., яка не погодилась із висновком члена Комісії, заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження документів – про перебування з 08.01.2025 до 15.01.2025 на лікуванні та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від  07.11.2025 за позовом Слиз Т.В. до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»), яке Комісією задоволено на підставі пункту 111 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення).

Прокурор Слиз Т.В. на підставі пункту 8 Положення заявила усне клопотання про проведення закритого засідання з метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом.

Комісією задоволено клопотання прокурора Слиз Т.В. про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що у межах виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО України) від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та листа за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА 2 виконувачем обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури та начальником відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури листами від 18 грудня 2024 року, 03 та 14 січня 2025 року, 21 квітня 2025 року повідомлено прокурора Слиз Т.В. про необхідність прибути до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Повідомлення про дати обстеження (з 18 грудня 2024 до 17 січня 2025, з 10  січня 2025 до 18 січня 2025 та з 14 квітня 2025 до 29 травня 2025 року)  Слиз Т.В. отримувала поштовим зв’язком та засобами мобільного зв’язку через Viber, так і особисто під підпис. Їй роз’яснювалися наслідки неявки та норми прокурорської етики.

Водночас Слиз Т.В. жодного разу не з’явилася до медичного закладу, посилаючись на перебування у відпустці по догляду за дитиною, та ухилилася від виконання вищевказаних вимог.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Слиз Т.В.  убачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) та 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Гарбузу Н.В., пояснення  представника скаржника – ОСОБА 1, прокурора Слиз Т.В., вивчивши висновок та дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в медіа набули широкого розголосу питання встановлення прокурорам статусу осіб з інвалідністю, зокрема, у медіа зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряються обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних та правоохоронних органів, у тому числі працівникам органів прокуратури, що стало підставою для нарахування та виплати їм із Державного бюджету України відповідних пенсій.

На виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), доручено Міністерству охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп інвалідності працівникам органів прокуратури Хмельницької області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком, у тому числі Слиз Т.В. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу деяких прокурорів Хмельницької обласної прокуратури, серед яких і прокурора Слиз Т.В.

Згідно з довідкою до акта огляду Кам’янець-Подільської міжрайонної МСЕК серія 12 ААГ № 137454 від 09.11.2023 Слиз Т.В. вперше встановлено інвалідність ІІ групи на строк до 01.12.2026 у зв’язку із загальним захворюванням. Датою чергового переогляду зазначено 09.11.2026.

У межах реалізації рішення РНБО України до Хмельницької обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16 грудня 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Хмельницької області, у тому числі й Слиз Т.В. необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора начальником відділу кадрової роботи та державної служби Хмельницької обласної прокуратури 18 грудня 2024 року за № 07-507вих-24 скероване до Кам’янець-Подільської окружної прокуратури відповідне повідомлення для ознайомлення Слиз Т.В. про необхідність прибуття з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 до медичного закладу.

У зв’язку з перебуванням Слиз Т.В. з 24 квітня 2023 року до 03 березня 2026 року у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, керівником Кам’янець-Подільської окружної прокуратури про зміст листа Слиз Т.В. повідомлено в телефонному режимі.

Також виконувачем обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури 03 січня 2025 року за № 07-17вих-25 Слиз Т.В. повторно надіслано рекомендованим листом на її домашню адресу нагадування щодо необхідності  прибуття до медичного закладу в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Слиз Т.В. після отримання (згідно її пояснень 13 січня 2025 року) указаного листа повідомила Хмельницьку обласну прокуратуру листом від 15 січня 2025 року про неможливість з’явитись до медичного закладу для проходження медичного огляду, оскільки перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно довідки КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги» Староушицької селищної ради  Слиз Т.В. з 08 січня 2025 року до 15 січня 2025 року перебувала на амбулаторному лікуванні.

Згодом, 13 січня 2025 року Хмельницькою обласною прокуратурою вдруге отримано лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Слиз Т.В. необхідно прибути до медичного закладу в період з 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома Слиз Т.В. листом виконувача обов’язків начальника відділу кадрової роботи та державної служби Хмельницької обласної прокуратури 14 січня 2025 року № 07-52вих-25, який направлено Слиз Т.В. по WhatsApp, а також зазначеному прокурору вимоги цього листа роз’яснено по мобільному телефону. 

За наявною в Хмельницькій обласній прокуратурі інформацією Слиз Т.В. у встановлений період часу до закладу охорони здоров’я не з’явилася та медичний огляд не проходила.

Крім того, встановлено, що постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА 3 від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури, у тому числі й Слиз Т.В. (пункт 1510 переліку).

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, а також зазначеної постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано листа про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14.04.2025 до 29.05.2025 прокурорів органів прокуратури за списком (у тому числі Слиз Т.В.) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА 2 від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25 доручено виконувачу обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (у тому числі Слиз Т.В.), з листами про необхідність прибуття у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури скеровано відповідне повідомлення до Кам’янець-Подільської окружної прокуратури для ознайомлення з ним Слиз Т.В. про необхідність прибуття у зручний для неї час у період з 14.04.2025 по 29.05.2025 до медичного закладу для проходження обстеження, в якому їй також роз’яснені підстави проведення обстеження, вимоги статей 19, 43 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі − Кодекс),  наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення Слиз Т.В. особисто ознайомилася під підпис 23 квітня 2025 року, зробила його фотокопію та зазначила, що перебуває у відпустці та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому на час відпустки не має можливості з’явитися для проходження медичного огляду, що зробить невідкладно після закінчення відпустки.

Крім того, Слиз Т.В. листом від 10.07.2025 повідомлено керівника Хмельницької обласної прокуратури про її бажання пройти обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», однак вона продовжує перебувати у відпустці та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не має можливості з’явитись до медичного закладу для проходження медичного огляду,  що зробить невідкладно після закінчення відпустки.

Таким чином, прокурор Слиз Т.В., будучи належним чином неодноразово повідомленою про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явилася, медичного огляду не пройшла та ухилилася від виконання вимог прокурора вищого рівня, яким на виконання рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вживалися заходи щодо забезпечення проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

За інформацією відділу фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури Слиз Т.В. перебувала на лікарняному з 19.12.2022 до 23.04.2023 у зв’язку з вагітністю та пологами.

На підставі заяви Слиз Т.В. наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 18.04.2023 № 252к прокурору Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області Слиз Т.В. надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24 квітня 2023 року до 03 березня 2026 року.

Разом з тим, об’єктивних обставин та доказів, які б перешкоджали або унеможливлювали прибуття Слиз Т.В. до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу в межах визначених у листах Хмельницької обласної прокуратури строків у періоди з 16 січня 2025 року до 18 січня 2025 року та з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року не встановлено.

Даних щодо самостійного звернення Слиз Т.В. поза визначених у листах виконувача обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури дат та періодів до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості прийнятого рішення під час перевірки у дисциплінарному провадженні не отримано.

Окрім того за даними Державної прикордонної служби Слиз Т.В. спільно з дітьми з 24.06.2025 до 06.07.2025 перебувала за кордоном, 24.06.2025 виїхала за кордон на транспортному засобі, а 06.07.2025 року повернулася.

Таким чином, установлено, що прокурор Слиз Т.В., була належним чином повідомлена про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явилася, медичний огляд з метою підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності не пройшла.

Відповідно до наявної в Хмельницькій обласній прокуратурі інформації випадків погіршення стану здоров’я Слиз Т.В. на робочому місці за час її роботи  не було. Індивідуальну програму реабілітації інваліда до Хмельницької обласної прокуратури та Кам’янець-Подільської окружної прокуратури вона не надавала.

За інформацією Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області Слиз Т.В. отримувала пенсію з 09.11.2023 до 20.03.2024 згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування», а з 21.04.2024 до 31.07.2025 згідно Закону України «Про прокуратуру», розмір пенсії на дату припинення складав (конфіденційна інформація) грн. 

Відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розміщених в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Слиз Т.В. отримала дохід у вигляді пенсії за 2023 рік – (конфіденційна інформація) грн, за 2024 рік – (конфіденційна інформація) грн.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 21 липня 2025 року № ЦО-18110 скасовано рішення Кам’янець-Подільської міжрайонною МСЕК від 09.11.2023 про встановлення Слиз Т.В інвалідності ІІ групи на 3 роки у зв’язку із загальним захворюванням (далі − рішення експертної команди ЦОФСО від 21 липня 2025 року № ЦО-18110).

У пункті 11 вказаного рішення зазначено, що «Команда вивчила надану медико-експертну справу та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки, встановлена необґрунтовано. У наданій медичній документації не підтверджено наявність стійких незворотних змін з боку (конфіденційна інформація). Ступені функціональних порушень та ступені обмеження життєдіяльності у легкому ступені та не відповідають критеріям встановлення жодної з груп інвалідності. Слиз Т.В. не є особою з інвалідністю з 09.11.2023. Підстава: постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 р.»

Копію витягу із вищезазначеного рішення Центром оцінювання функціонального стану особи надіслано 28.07.2025 на адресу місця проживання Слиз Т.В.

Надалі Слиз Т.В. звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про визнання незаконним та скасування рішення експертної команди ЦОФСО від 21 липня 2025 року № ЦО-18110.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі № (конфіденційна інформація) адміністративний позов Слиз Т.В. задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди ЦОФСО від 21 липня 2025 року № ЦО-18110, яким Слиз Т.В. не визнано особою з інвалідністю.

Як зазначив суд у рішенні, за змістом спірного рішення судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку обґрунтованості рішення, на підставі якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності до 01.12.2026. Доказів того, що спірне рішення приймалося відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведення необхідних досліджень на базі ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився, суду не надано.

Зазначене рішення суду першої інстанції не набрало законної сили у зв’язку з його оскарженням відповідачем до апеляційного суду.

4.1 Стислий виклад матеріалів службового розслідування

На підставі листа Комісії від 30.07.2025 № 07/3/2-992вих-25 наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 11.08.2025 № 168 призначено службове розслідування за фактами, викладеними у дисциплінарній скарзі керівника Хмельницької обласної прокуратури про вчинення прокурором Слиз Т.В. дисциплінарного проступку, зокрема, дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За результатами службового розслідування складено висновок, який затверджено керівником Хмельницької обласної прокуратури 23.10.2025.

Під час службового розслідування підтверджено наявність фактів, що стали підставою для скерування керівником Хмельницької обласної прокуратури дисциплінарної скарги стосовно прокурора Слиз Т.В. про вчинення нею  дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

5. Пояснення прокурора та інших осіб у дисциплінарному провадженні

Під час перевірки доводів дисциплінарної скарги прокурор Слиз Т.В. надала пояснення з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, які стосувалися встановлення їй групи інвалідності та перевірки обґрунтованості прийнятого МСЕК рішення.

Слиз Т.В. не погоджується з дисциплінарною скаргою керівника Хмельницької обласної прокуратури щодо вчинення нею дисциплінарного проступку. Вважає її передчасною та необґрунтованою, а відомості у ній такими, що не відповідають дійсності, оскільки їх скаржником не перевірено та вони містять ознаки наклепу, упередженого ставлення до Слиз Т.В. 

Указала, що підставою для встановлення Кам’янець-Подільською міжрайонною МСЕК 09.11.2023 їй ІІ групи інвалідності строком на 3 роки стало захворювання з дитинства, значне погіршення якого сталось під час другої вагітності, пологів та в подальшому після пологів, а саме у 2022-2023 роках. Про встановлення групи інвалідності, з долученням підтверджуючих документів, вона невідкладно повідомила обласну прокуратуру.

Зазначила, що не відмовлялась від прибуття для обстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у м. Дніпро у період з 18.12.2024 до 17.01.2025 та з 14.04.2025 до 29.05.2025. Як причину свого неприбуття до медзакладу вказала насамперед про її перебування з 24.04.2023 до 03.03.2026 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також про її перебування з 08.01.2025 до 15.01.2025 на лікуванні та несвоєчасність  повідомлення її Хмельницькою обласною прокуратурою про необхідність прибуття для обстеження до медичного закладу.

Також Слиз Т.В. повідомила, що її син, для догляду за яким вона перебуває у відпустці до досягнення трьох річного віку, згідно медичних показань потребує особливого догляду і періодичного медичного обстеження, перебував на грудному вигодовуванні. Тому залишити його вдома чи поїхати з ним на обстеження у м. Дніпро у вищезазначені строки вона не мала можливості. Крім того вона виховує також і доньку. Чоловік працює, здійснює перевезення товарів за кордон. Залишити дитину на родичів у неї є можливість, але на декілька годин.

Звертає увагу на те, що наданий їй 23.04.2025 для ознайомлення лист на її ім’я виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури не був надрукований на офіційному бланку Хмельницької обласної прокуратури та не мав необхідних реквізитів) вихідного реєстраційного номера та дати його реєстрації в ІС «СЕД», тому його не можна вважати офіційним повідомленням від Хмельницької обласної прокуратури.

Також не погоджується з доводами скаржника, які стосуються її обов’язку спростування інформації, опублікованої в медіа щодо незаконності отримання статусу інваліда прокурорами Хмельницької обласної прокуратури, оскільки у дисциплінарній скарзі не вказано в яких конкретно публікаціях та яких ЗМІ Слиз Т.В. згадано як працівника прокуратури та які саме її дії, висвітлені в медіа, підривають авторитет органів прокуратури.

Слиз Т.В. вказала, що скаржник мотивує подання дисциплінарної скарги серед іншого й тим, що вона не виконала вимоги Генеральної інспекції, обласної прокуратури та свого безпосереднього керівника про проходження обстеження для підтвердження статусу особи з інвалідністю, чим порушила вимоги статей 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції» щодо додержання вимог закону та етичних норм поведінки, виконання рішень та доручень органів прокуратури вищого рівня, осіб, яким вони підпорядковані. Однак вона службових повноважень, пов’язаних з роботою в органах прокуратури не виконує з 19.12.2022 по цей час, оскільки перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та їй не можуть надаватися до виконання будь-які доручення чи рішення органів прокуратури вищого рівня, осіб, яким вона підпорядкована.

Слиз Т.В. вважає, що скаржником конкретних доказів, що могли б свідчити про порушення нею вимог статей 4, 10, 11, 16, 19, 21, 33 Кодексу, не надано. Жодного положення Законів України «Про прокуратуру», «Про запобігання корупції», Кодексу, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, вона не порушувала. Просить відмовити керівнику Хмельницької обласної прокуратури у задоволенні дисциплінарної скарги.

Прокурор Волочиської окружної прокуратури (колишній керівник Кам’янець-Подільської окружної прокуратури) Хмельницької області ОСОБА 4 пояснив, що з метою забезпечення виконання вимог листів Офісу Генерального прокурора та обласної прокуратури, зокрема про проходження прокурорами Кам’янець-Подільської окружної прокуратури повторного обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в м. Дніпро, у 2025 році на оперативних нарах працівникам окружної прокуратури вкотре наголошено на неухильному дотриманні вимог Закону № 1697-VII, а також попереджено про відповідальність за їх порушення.

З приводу проходження такого обстеження у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року прокурором Слиз Т.В., яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про зміст листа Слиз Т.В. повідомлено в телефонному режимі.

Крім того, Слиз Т.В. 23.04.2025 ознайомлено з листом заступника Генерального прокурора від 16.04.2025 про забезпечення явки до клініки ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в м. Дніпро для проходження обстеження з 14.04.2025 до 29.05.2025, про що нею заповнено відповідну розписку у якій зазначено, що вона з’явиться для проходження «медичного огляду» після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.     

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання  / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентується основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про  основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 № 875-XII) зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (пункт 51 постанови від 15.11.2024 № 1338):

– на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

– за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі  –  робоча група з моніторингу);

– за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

На момент встановлення Слиз Т.В. у 2023 році групи інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561 «Про  затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Згідно абзацу дев’ятого пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних сил.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,                 15 - 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс) завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 10 Кодексу передбачено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх копіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від             будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. У його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який б суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь- яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зав’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, у будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють, або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди поводити себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розділу I пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури,  належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Стаття 8 Європейської конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши діяльність прокурора Слиз Т.В. щодо відповідності наведеним вимогам Комісія дійшла висновку про наявність порушень нею приписів чинного законодавства, що підтверджується таким.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Слиз Т.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики – як у службовій, так і в приватній сфері – що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також з постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Слиз Т.В. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону                  № 1697-VII на неї покладено обов’язок неухильного дотримання присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Комісією встановлено, що фактично Слиз Т.В. отримала та ознайомилася з листами Хмельницької обласної прокуратури від 18 грудня 2024 року за                 № 07-507вих-24, 03 січня 2025 року за № 07-17вих-25, 14 січня 2025 року за № 07-52вих-25, персональним листом-повідомленням про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 14.04.2025 по 29.05.2025, з яким вона ознайомилася 23 квітня 2025 року, які були офіційним інструментом забезпечення нею належного виконання вимог закону та сприяли їй у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності.

Водночас прокурор Слиз Т.В. не виконала вимог, зазначених у вищевказаних листах, не вжила заходів щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності. Таким чином, Слиз Т.В. обрала пасивну модель поведінки, поставила свій власний інтерес та власну думку вище інтересів суспільства та авторитету органів прокуратури всупереч складеній присязі прокурора.