Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія, КДКП) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Гадіон Н.М. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-301дс-53дп-25,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

4.  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мавроді В.В., прокурора Гадіон Н.М., її представника – адвоката ОСОБУ_1, представників скаржника ОСОБУ_2, ОСОБУ_3, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що деякі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань, 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБО вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України.

На виконання вказаного рішення РНБО 25 жовтня 2024 року прокурором Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні, доручено Міністерству охорони здоров’я України провести перевірку відповідності рішень МСЕК про встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів. Зокрема, перевірка має включати експертизу кожної справи МСЕК та проведення особистого переогляду. Крім того, доручено з’ясувати наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити таку перевірку та переогляд в ДУ  Укрдержндімспі МОЗ України,  який розташовано у м. Дніпро.

Згодом до Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» щодо необхідності забезпечення прибуття окремих прокурорів Черкаської обласної прокуратури, у тому числі прокурора Гадіон Н.М., для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу.

Згідно з довідкою до акта огляду Черкаської обласної МСЕК № 2  від 21.05.2019 № 460181 Гадіон Н.М. встановлено інвалідність II групи безтерміново, у зв’язку із наявністю загального захворювання.

Крім того, ДУ «Укрдержндімспі» МОЗ України листом до Комісії від 05 червня 2025 року поінформував про відсутність у медичного центру будь-якої інформації щодо прибуття чи неприбуття на дообстеження до клініки низки осіб, перелік яких містить і прізвище Гадіон Н.М.

До листа додано копії попередньої кореспонденції інституту, що була адресована виконувачу обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюбі І.І. Зокрема, йдеться про три офіційні звернення, які надсилалися до Офісу Генерального прокурора: 18 листопада 2024 року, 06 та 16 грудня 2024 року. У всіх цих документах наголошується на відсутності будь-яких підтверджених даних про фактичне проходження або непроходження зазначеними особами, включно з Гадіон Н.М., відповідного медичного дообстеження в рамках встановленої процедури.

За інформацією керівника структурного підрозділу обласної прокуратури Гадіон Н.М з проханням щодо надання їй відпустки для доведення обґрунтованості та законності встановленої їй групи інвалідності не зверталась, випадків відмови або перешкоджання таким намірам з боку керівництва не було.

Таким чином, установлено, що прокурор Гадіон Н.М  була належним чином повідомлена про необхідність проходження медичного переогляду. При цьому об’єктивних причин, які б унеможливлювали виконання вимог, не встановлено: заяв про відпустку для підтвердження інвалідності до кадрового підрозділу вона не подавала, випадків перешкоджання їй з боку керівництва не виявлено, а видані листки непрацездатності охоплювали лише окремі дні (у період з 02 до 11 грудня 2024 року та з 12 до 16 грудня 2024 року), що унеможливлювали явку лише у ці дні, але не протягом усього визначеного строку наданого для повторного обстеження.

Листом Черкаської обласної прокуратури на запит члена Комісії повідомлено, що відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Гадіон Н.М. отримувала дохід у вигляді пенсії з 2019 року. Сумарно з 2019 до 2024 року прокурор отримала пенсію у розмірі 1 260 591 гривень.

Прокурором Гадіон Н.М. передано (без супровідного листа) до кадрового підрозділу обласної прокуратури копію довідки МСЕК про встановлення їй інвалідності ІІ групи безтерміново, яка була долучена до її особової справи та копію якої надано до відділу фінансування та бухгалтерського обліку.

Відповідно до наданої Черкаською обласною прокуратурою інформації, Гадіон Н.М. індивідуальну програму реабілітації інваліда не надавала, письмово до кадрового підрозділу чи до відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб жодного разу не зверталась, внаслідок чого виконання заходів з облаштування робочого місця, корегування робочого графіка та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно курортне лікування, тощо) стосовно неї не здійснювались.

Згідно з пунктом 14 Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 757, в редакції, яка діяла на час встановлення Гадіон Н.М. інвалідності та включно до 30.03.2022, МСЕК або ЛКК (Лікарсько-консультативна комісія) під час чергового огляду особи з інвалідністю за зверненням реабілітаційної установи або у порядку нагляду за виконанням індивідуальної програми, але не рідше ніж один раз на два роки, мали переглядати реабілітаційні заходи, передбачені індивідуальною програмою.

Стаття 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» передбачає, що особа з інвалідністю має право та обов’язок співпрацювати з органами, що реалізують заходи реабілітації. Водночас Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 визначає, що ІПР (Індивідуальна програма реабілітації) є обов’язковою до виконання всіма зацікавленими сторонами, включаючи самого отримувача.

 

4.1 Короткий зміст висновку службового розслідування

 

5.  Пояснення прокурора та її представника

 

Прокурор Гадіон Н.М. зазначила, що не погоджується з висновком члена Комісії щодо наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку. Вона неодноразово наголошувала, що в рамках кримінальних проваджень № (конфіденційна інформація)   та № (конфіденційна інформація)  не отримувала жодних процесуальних документів, які б зобов’язували її проходити медичне обстеження. У цих провадженнях вона не має жодного процесуального статусу, а отже, вважати її дотичною до них є необґрунтованим, що суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України, статті 6 Європейської конвенції з прав людини та статті 11 Загальної декларації прав людини.

Прокурор підкреслила, що листи виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О., які не стосуються безпосередньо її функціональних обов’язків, не можуть вважатися законними вимогами. Відтак, їх невиконання не є підставою для дисциплінарної відповідальності, що відповідає положенням статті 17 Закону №1697-VII та частини 2 статті 30 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс).

Зазначення у висновку члена Комісії про "триразове скерування на медичний огляд" не відповідає дійсності, оскільки такі виклики не були здійснені у встановленому процесуальному порядку. Висловлення припущення про "неправомірність набутого статусу через відсутність підтвердження його законності" є необґрунтованим.

У межах провадження № (конфіденційна інформація)   від 10.02.2020, ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» здійснила перевірку медичних документів 70 працівників прокуратури Черкаської області, зокрема й прокурора Гадіон Н.М. Результати цієї перевірки підтвердили, що рішення Черкаської обласної МСЕК №2 від 21.05.2019 про встановлення їй II групи інвалідності за загальним захворюванням безстроково ухвалене у відповідності до чинного законодавства.

Щодо індивідуальної програми реабілітації (ІПР), прокурор зазначила, що цей документ має виключно рекомендаційний характер. Відмова від його виконання не несе жодних юридичних наслідків. У 2019 році вона подала копії відповідних документів до кадрового підрозділу прокуратури без супровідного листа, що спростовує твердження про відсутність інформації стосовно ІПР.

Проаналізувавши зміст публікацій у засобах масової інформації щодо ймовірних зловживань у сфері встановлення інвалідності прокурорам, Гадіон Н.М. не виявила згадок про себе особисто, а також жодних образливих, критичних чи принизливих оцінок, що могли б зачіпати її честь, гідність або ділову репутацію. Усі зазначені публікації носять інформаційний характер і не містять даних про порушення нею професійної чи позаслужбової етики.

Також вона вважає, що висновок члена Комісії суперечить положенням статті 11 Кодексу, яка покладає обов’язок захисту честі та гідності прокурора лише в разі порушення немайнових прав, чого в її випадку не відбулося. Більше того, згідно з практикою ЄСПЛ, особа не зобов’язана публічно спростовувати сумніви щодо стану здоров’я, а навпаки — примушування до цього може розцінюватися як втручання у приватне життя (ст. 8 Європейської конвенції з прав людини).

Прокурор також звернула увагу Комісії на вимоги пункту 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, де визначено, що орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2019 року № 9901/855/18 вказала, що обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. Підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства: гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім’я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ та у постановах від 20 грудня 2024 року в справі № 380/16592/22 та від 23 січня 2025 року у справі № 260/779/23 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду застосувала такий підхід, зокрема й до правовідносин, зумовлених притягненням до дисциплінарної відповідальності поліцейських.

Отже, просить членів Комісії врахувати, на необхідність дотримання стандарту доказування «поза розумним сумнівом» та не приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи не достовірної інформації.

Окрім того, прокурор надала витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про скасування раніше встановленої групи інвалідності. Під час засідання Комісії вона ще раз наголосила, що належного виклику на медичний огляд не отримувала, а листи від керівництва прокуратури мають інформативний, а не процесуальний характер. З’являтись без відповідного виклику вона не вбачала підстав.

          Представник прокурора – ОСОБА_1 також надав пояснення, в яких акцентував увагу на питанні грубості дисциплінарного проступку, вчиненого прокурором Гадіон Н.М. Він зазначив, що для визнання порушення грубим необхідна наявність трьох елементів: врахування обставин його вчинення, наявності негативних наслідків та ступеня суспільної небезпеки. Грубе порушення передбачає істотне порушення правил, законів, нормативних актів та може мати негативні наслідки. У контексті дисциплінарного провадження стосовно Гадіон Н.М., представник підкреслив, що її три неявки за відсутності належного виклику не відповідає критеріям грубості та не тягне за собою настільки серйозних наслідків, аби кваліфікувати дії як грубе порушення. Відповідно, навіть у разі встановлення наявності порушення, до неї може бути застосоване інше, м’якше дисциплінарне стягнення, ніж звільнення з органів прокуратури.

 

6. Пояснення представників скаржника

 

Також зазначила, що посилання прокурора Гадіон Н.М. на те, що публікації у засобах масової інформації не стосуються безпосередньо її особи, слід оцінювати критично. Згідно зі статтею 7 Закону України № 1697-VII, систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Це означає, що система органів прокуратури є єдиною, функціонує на всій території України і включає значну кількість працівників, кожен з яких зобов’язаний не лише дбати про свою особисту професійну репутацію, а й підтримувати авторитет прокуратури як державного інституту загалом.

Також звернула увагу на склад дисциплінарного порушення, передбаченого пунктом 5, який складається з двох складових: по-перше - вчинення дій, що порочать звання прокурора, по-друге - вчинення дій, що можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Під діями, що порочать звання прокурора, слід розуміти порушення вимог, обмежень або заборон, встановлених чинним законодавством, зокрема Законом №1697-VII. Що стосується дій, які можуть викликати сумнів в об’єктивності прокурора, то вони повинні оцінюватися через призму статті 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурора. Згідно з цією нормою, прокурор зобов’язаний діяти об’єктивно у взаєминах з органами влади, громадськістю та окремими особами, усвідомлювати значущість прокурорської діяльності, а також міру своєї відповідальності перед суспільством.

Щодо пункту 6 статті 43 Закону №1697-VII, яким передбачено відповідальність за систематичне порушення правил прокурорської етики, ОСОБА_3 наголосила, що під «систематичністю» слід розуміти неодноразове, протягом тривалого часу, ігнорування вимог Кодексу, що свідчить про стійке нехтування етичними стандартами, притаманними професії прокурора.

 

7.    Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Оцінивши діяльність прокурора Гадіон Н.М. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень нею приписів чинного законодавства, що обґрунтовується наступним.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Гадіон Н.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України № 1697-VII, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики — як у службовій, так і в приватній сфері — що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого рішенням Ради прокурорів України від 23.11.2022 № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» встановлена заборона збирати, зберігати, поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом. Рішенням Конституційного суду України від 20 січня 2012 року у справі №1-9/2012 було розтлумачено, що до конфіденційної інформації про фізичну особу, зокрема, слід відносити (серед іншого) і інформацію про стан здоров’я, відомості про події та явища, що відбуваються у побутовій, інтимній, товариській, професійній і діловій та інших сферах життя особи, - за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка обіймає посаду зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Підпункт «е» пункту першого частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» відносить посадових осіб та службових осіб органів прокуратури до осіб, які уповноваженні на здійснення функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Гадіон Н.М. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 Закону № 1697-VII на неї покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону № 1697-VII), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі професійної етики, Гадіон Н.М не повинна допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Прокурор Гадіон Н.М., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, мала обов’язок не лише формально дотримуватися вимог закону, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту своєї особистої репутації та збереження авторитету органів прокуратури. Натомість вона проігнорувала неодноразові письмові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, не з’явилася до медичної установи та не забезпечила публічного спростування сумнівів у законності встановлення їй групи інвалідності.

Такими діями прокурор допустила демонстративну неповагу до етичних стандартів поведінки, не вжила передбачених законодавством заходів для збереження власної ділової репутації та репутації органів прокуратури. Її пасивна позиція фактично сприяла поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, підриває суспільну довіру до державної інституції та створює враження толерування корупційних ризиків у системі.

За наслідками наведених обставин, у медійному просторі поширено значну кількість негативних публікацій, що стосуються питання законності встановлення інвалідності прокурорам в Черкаській та Хмельницькій областях, зокрема :

•         https://www.anticor.foundation/novyny/10846/ 

•         https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html

•         https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/

•         https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/

•         https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp

•         https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv

•         https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492

 

Комісією враховано, що прокурор Гадіон Н.М. перебувала на лікарняному у періоди з 02 до 11 грудня 2024 року та з 12 до 16 грудня 2024 року, що підтверджується наданими листками непрацездатності. Відповідно до пункту 18 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, перебування на тимчасовій непрацездатності є виключною підставою для перенесення строків проходження медичного обстеження.

У зв’язку з цим Комісія визнає причину неявки Гадіон Н.М. на перший виклик 04 грудня 2024 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» -  обґрунтованою.

Водночас з урахуванням встановлених строків для проходження медичного обстеження, об’єктивно можливим для виконання відповідної вимоги був період із 18 грудня 2024 року до 29 травня 2025 року. У цей час не встановлено жодних обставин, які б унеможливлювали прибуття прокурора до медичного закладу. Вказані періоди були достатніми для коригування робочого графіка та прийнятними для проходження обстеження.

Разом з тим, належної реакції з боку Гадіон Н.М. не було. Вона не проявила ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю, хоча мала як процесуальні можливості, так і достатньо часу для цього. Надані нею листки непрацездатності не звільняють прокурора від обов’язку діяти сумлінно та доброчесно. За цих обставин є підстави вважати, що прокурор без належного обґрунтування затягувала виконання службових вимог і фактично ухилялася від проходження повторного медичного обстеження.

Прокурор зобов’язана була пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №  732/2024.

Відповідно до ст.10 Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони України” рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

У своїх поясненнях Гадіон Н.М. посилалася на те, що у 2020 році в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) Центральна МСЕК МОЗ України перевірила її медичні документи та підтвердила законність встановлення II групи інвалідності безстроково. Однак цей факт Комісія не може вважати та не сприймає як безумовне підтвердження правомірності набутого статусу. Перевірка проводилася у межах кримінального провадження і стосувалася стану здоров’я Гадіон Н.М. на конкретно визначений момент п'ятирічної давності, отже не може гарантувати незмінність обставин у майбутньому. Навіть безстрокове встановлення інвалідності не виключає права держави та роботодавця перевіряти її актуальність у зв’язку з новими обставинами та суспільним резонансом. Таким чином, посилання на перевірку 2020 року не звільняло прокурора від обов’язку підтвердити законність свого статусу.

Щодо доводів прокурора про відсутність у ЗМІ публікацій із прямим згадуванням її прізвища, слід зазначити, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу навколо теми отримання інвалідності працівниками органів прокуратури. З огляду на її службове становище та підвищені етичні стандарти, навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Гадіон Н.М. вжити активних заходів для підтвердження законності встановленої їй групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки прізвища саме Гадіон Н.М. у медіа не звільняє прокурора від обов’язку реагувати належним чином, оскільки йдеться про інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Інвалідність Гадіон Н.М. була встановлена у 2019 році, коли її стаж служби в органах прокуратури становив 11 років (роботу в органах прокуратури розпочала у грудні 2008 року). Відповідно до декларації за 2019 рік, поданої Гадіон Н.М., вона вже декларувала дохід у вигляді пенсії.

Пенсія призначається на підставі частини дев’ятої статті 86 Закону № 1697-VII, яка передбачає право прокурора з інвалідністю І чи ІІ групи та стажем роботи в органах прокуратури не менше 10 років на отримання пенсії по інвалідності, розмір якої визначається відповідно до частини другої цієї ж статті.

Разом з тим, сама послідовність подій – набуття необхідного десятирічного стажу та майже одночасне з цим встановлення ІІ групи інвалідності, що відкрило можливість для призначення пенсії. Таке співпадіння за часом може свідчити про необґрунтованість  та недобросовісність набуття відповідного статусу.

Комісія не отримала від прокурора Гадіон Н.М. переконливого обґрунтування її доводів щодо неможливості прибуття до медичного закладу. Посилання прокурора на те, що виклики не були належним чином оформлені та не мали правової сили, не знайшли свого підтвердження. Таким чином, її неявка до медичного закладу не була об’єктивно виправданою.

Водночас прокурор не надала жодної об’єктивної причини, чому не пройшла медичний огляд, зосередивши свою позицію лише на критиці правомірності листів, які їй надсилались, без надання фактичних причин для невиконання вимоги. Такі пояснення не спростовують факту невиконання законної вимоги про явку до медичного центру. Унаслідок цього, встановлена прокурору Гадіон Н.М. група інвалідності була скасована у зв’язку з її неприбуттям до Центру оцінювання функціонального стану особи та відсутністю виключних обставин, які б обґрунтовували перенесення строків проходження повторного огляду, що підтверджується наданим нею витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28 липня 2025 року.

У сукупності наведені обставини свідчать про те, що прокурор  Гадіон Н.М. не виявила належної ініціативи для підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності, фактично ухилялася від проходження повторного огляду, не вжила заходів для захисту власної репутації та репутації прокуратури. Така поведінка суперечить засадам професійної етики, підриває довіру суспільства до органів прокуратури та дискредитує статус прокурора, особливо у період дії воєнного стану.

- висновком та матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Гадіон Н.М. на підставі наказу виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 08 травня 2025 року № 59;

- відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури;

-   поясненнями прокурора Гадіон Н.М.;

-   листом ДУ Укрдержндімспі МОЗ України до Комісії від 05 червня 2025 року;

-  листом заступника Генерального прокурора від 16.04.2025;

- витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28 липня 2025 року.

Притягнути прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Гадіон Наталію Миколаївну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівнику Черкаської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Черкаської окружної прокуратури Черкаської області та прокурору Гадіон Н.М.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.