Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1.  Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену КДКП Радзівону М.О., за результатами вивчення якої 28 квітня 2025 року ним прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Рішенням Комісії від 11 червня 2025 року № 109дп-25 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Бордуніс Оксани Павлівни до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-309дс-46дп-25 до 22 липня 2025 року.

За результатами перевірки Радзівоном М.О. 22 вересня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Бордуніс О.П., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Розгляд висновку Комісією 07 жовтня 2025 року відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Бордуніс О.П. та її клопотанням про відкладення засідання КДКП через перебування на лікарняному.

Поряд із цим протокольним рішенням Комісії, відповідно до п. 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, строк розгляду висновку продовжено на один місяць.

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Засідання Комісії 22 жовтня 2025 року відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Бордуніс О.П. та її клопотанням про відкладення засідання КДКП через перебування на лікарняному.

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії 05 листопада 2025 року взяли участь прокурор Бордуніс О.П., її представник – адвокат Особа 1, які не погодилися з висновком члена Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяли перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Особа 2 та начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури Особа 3, які у повному обсязі підтримали доводи дисциплінарної скарги, висновок члена Комісії та вказали на наявність підстав для притягнення прокурора Бордуніс О.П. до дисциплінарної відповідальності.

3.  Зміст дисциплінарної скарги 

Скаржник вказав, що у межах виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам Черкаської області, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури листами від 22 листопада, 18 грудня 2024 року, 9 та 14 січня 2025 року повідомлено прокурора Бордуніс О.П. про необхідність прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для стаціонарного обстеження.

Повідомлення про дати обстеження (25 листопада 2024 року, 18 грудня 2024 року – 17 січня 2025 року та 10 січня – 18 січня 2025 року) Бордуніс О.П. отримувала особисто під підпис. Їй роз’яснювали наслідки неявки та норми прокурорської етики. Водночас Бордуніс О.П., за відсутності перешкод з боку керівництва, жодного разу не з’явилася до медичного закладу.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Бордуніс О.П. вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами  5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики. Аналогічні резонансні публікації стосувалися прокурорів Черкаської області, яким було встановлено групи інвалідності з подальшим призначенням пенсійних виплат.

У засобах масової інформації зазначалося, що окремі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань, 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО України), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО України вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих-24, на підставі частини другої статті 93 КПК України, витребувано в Міністерства охорони здоров’я України інформацію про обґрунтованість рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності прокурорам Черкаської обласної прокуратури, зокрема й Бордуніс О.П.

На виконання вказаного рішення РНБО, 25 жовтня 2024 року процесуальним прокурором Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора доручено Міністерству охорони здоров’я України провести перевірку відповідності рішень МСЕК про встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів, у тому числі шляхом експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (місцезнаходження - м. Дніпро).

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу окремих прокурорів Черкаської обласної прокуратури, серед яких і прокурора Бордуніс О.П.

Згідно з довідкою до акта огляду міжрайонної МСЕК № 2 м. Черкаси від 18 листопада 2014 року № 857885 Бордуніс О.П. встановлено інвалідність II групи безтерміново у зв’язку з наявністю загального захворювання.

У межах реалізації рішення РНБО до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21 листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), прокурорам, згідно зі списком та графіком, необхідно прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Згідно з вказаним листом прокурору Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Бордуніс О.П. необхідно було з’явитися до медичного закладу для проходження обстеження 25 листопада 2024 року.

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 22 листопада 2024 року за № 07-783вих-24 Бордуніс О.П. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття 25 листопада 2024 року до медичного закладу, з яким вона ознайомилася під підпис цього ж дня.

Після ознайомлення з вищевказаним листом, відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України стосовно Бордуніс О.П. відкрито листок тимчасової непрацездатності з 24 листопада до 13 грудня 2024 року.  

Згодом 16 грудня 2024 року Черкаська обласна прокуратура отримала повторний лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Бордуніс О.П. необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару у період із 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури прокурору Бордуніс О.П. 18 грудня 2024 року повторно надіслано персональне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження обстеження, а 09 січня 2025 року – нагадування, яке також містило роз’яснення щодо необхідності дотримання правил прокурорської етики з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду, з якими Бордуніс О.П. ознайомилась під підпис.

Після цього до Черкаської обласної прокуратури втретє надійшло доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09 січня 2025 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні прокурорам органів прокуратури Черкаської області, зокрема Бордуніс О.П., необхідно прибути до медичного закладу для проходження обстеження в умовах стаціонару у період із 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома Бордуніс О.П. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 14 січня 2025 року № 07-58вих-25. Також її зобов’язано у разі неявки для проходження огляду надати пояснення про причини неприбуття до медичного закладу.

Таким чином, установлено, що прокурор Бордуніс О.П. була належним чином повідомлена про необхідність проходження медичного переогляду:

Перший виклик до медичного закладу здійснено листом від 22 листопада 2024 року № 07-783вих-24, яким її зобов’язано з’явитися 25 листопада 2024 року. Бордуніс О.П. ознайомилася з ним того ж дня 22 листопада 2024 року, що підтверджується її особистим підписом.

Другий виклик здійснено листом від 18 грудня 2024 року № 07-922вих-24, у якому йшлося про необхідність прибуття до медичного закладу у період із 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Прокурор Бордуніс О.П. підтвердила ознайомлення з листом особистим підписом 23 грудня 2024 року.

Третє повідомлення - нагадування про необхідність явки в той самий період (із 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року) - направлено 09 січня 2025 року листом № 07-30вих-25. З вказаним листом Бордуніс О.П. ознайомилась під підпис 13 січня 2025 року.

Четвертий виклик оформлено листом від 14 січня 2025 року № 07-58вих-25, яким прокурора Бордуніс О.П. повторно повідомлено про необхідність з’явитися до медичного закладу у період із 10 до 18 січня 2025 року.

Відповідно до інформації відділу інформаційних технологій Черкаської обласної прокуратури встановлено, що згідно з даними ІС «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі – ІС СЕД) повідомлення виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 22 листопада 2024 року № 07-783вих-24 користувач Бордуніс О.П. ознайомилась того ж дня (22 листопада 2024 року), від 18 грудня 2024 року № 07-922вих-24 – 20 грудня 2024 року, від 09 січня 2025 року № 07-30вих-25 – 17 січня 2025 року, від 14 січня 2025 року № 07-58вих-25 – 17 січня 2025 року. 

Постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань Особа 4 від 31 січня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності ряду працівників державних і правоохоронних органів, зокрема Бордуніс О.П.

На виконання вказаної постанови на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 27 березня 2025 року № 589/01-18 про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу окремих прокурорів органів прокуратури, зокрема прокурора Бордуніс О.П.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист за підписом заступника Генерального прокурора Особа 5 від 16 квітня 2025 року № 31/2/1-33267вих-25, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Бордуніс О.П. необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару у період із 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури прокурору Бордуніс О.П. 21 квітня 2025 року вручено персональне повідомлення про необхідність прибуття у вказаний період із роз’ясненням необхідності дотримання правил прокурорської етики і наслідків відмови від проходження медичного огляду, з якими Бордуніс О.П. у цей же день ознайомилась під підпис.

Таким чином, установлено, що прокурор Бордуніс О.П. була належним чином повідомлена про необхідність проходження медичного переогляду, проте до медичного закладу не з’явилася, медичного огляду не пройшла.

Згідно з листом ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 05 червня 2025 року № 1092/01-18 Бордуніс О.П. на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в Інституті не перебувала, випадків її особистого звернення не було.

Відповідно до відомостей порталу Пенсійного фонду України стосовно Бордуніс О.П. відкрито листок тимчасової непрацездатності з 16 травня до 22 липня 2025 року, з 22 серпня до 12 вересня 2025 року, з 3 до 10 жовтня 2025 року, а також з 21 до 25 жовтня 2025 року.

          Листом від 29 травня 2025 року Бордуніс О.П. повідомила ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про те, що прибути у вказаний термін, до 29 травня 2025 року для проходження обстеження в умовах стаціонару клініки Інституту у м. Дніпро, не має можливості у зв’язку з перебуванням на лікарняному.  

          Надалі листом від 28 серпня 2025 року Бордуніс О.П. повідомила ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про те, що прибути у вказаний ними у листі від 12 серпня 2025 року термін, для проходження обстеження в умовах стаціонару клініки Інституту у м. Дніпро, не має можливості у зв’язку з перебуванням на лікарняному.  

За інформацією начальника відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури Особа 3, заступника начальника вказаного відділу Особа 6, прокурора цього ж відділу Особа 7, а також керівника Черкаської окружної прокуратури Особа 8, начальника Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури Особа 9, першого заступника керівника Черкаської окружної прокуратури Особа 10, випадків відмови або перешкоджання з боку керівництва у наданні можливості Бордуніс О.П. пройти обстеження не було.

Листом Черкаської обласної прокуратури на запит члена Комісії повідомлено, що Бордуніс О.П. передано до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення їй ІІ групи інвалідності безтерміново, яка була долучена до її особової справи та копія якої надана до відділу фінансування та бухгалтерського обліку.

Окрім цього, на виконання доручення прокурора Черкаської області від 09 листопада 2015 року витребувано копії індивідуальних програм реабілітації інвалідів, яку було надано Бордуніс О.П.

Згідно з пунктом 14 Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2007 року № 757, в редакції, яка діяла на час встановлення групи інвалідності Бордуніс О.П. та включно до 30 березня 2022 року, МСЕК або ЛКК під час чергового огляду особи з інвалідністю за зверненням реабілітаційної установи або у порядку нагляду за виконанням індивідуальної програми, але не рідше ніж один раз на два роки, мали переглядати реабілітаційні заходи, передбачені індивідуальною програмою.

Пунктами 17 та 19 індивідуальної програми реабілітації інваліда Бордуніс О.П., яку вона надала в 2015 році, визначено дата контролю інваліда за програмою реабілітації - 18 листопада 2016 року. Однак надалі індивідуальні програми реабілітації інваліда Бордуніс О.П. не надавала.

З приводу забезпечення виконання індивідуальної програми реабілітації інваліда Бордуніс О.П. письмово до кадрового підрозділу чи до відділу матеріально-технічного забезпечення чи соціально-побутових потреб жодного разу не зверталася, внаслідок чого виконання заходів з облаштування робочого місця, корегування робочого графіку та заходи з трудової реабілітації (направлення на санаторно курортне лікування тощо) стосовно неї не здійснювалися.

Водночас, згідно з наданими Бордуніс О.П. індивідуальними програмами реабілітації інваліда, вони були видані їй 18 листопада 2014 року строком до 18 листопада 2016 року; 28 листопада 2016 року строком до 28 листопада 2018 року; 4 лютого 2019 року строком до 4 листопада 2021 року.

Також, згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розміщеними в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Бордуніс О.П. отримувала дохід у вигляді пенсії з 2015 року. Сумарно за період з 2015 до 2025 року Бордуніс О.П. отримала пенсію у розмірі 1 513 021 гривні.

У період із 2015 до 2018 року Бордуніс О.П. отримувала пенсію по інвалідності, тоді як спеціальну пенсію відповідно до частини дев’ятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» їй було призначено 17 травня 2018 року на підставі її звернення від 10 травня 2018 року.

Відповідно до виписок із медичної картки хворого, наданих Бордуніс О.П. під час засідання Комісії, встановлено, що її батько, Особа 11, перебував на лікуванні в КНП «Черкаська центральна районна лікарня» у періоди: з 05 грудня 2024 року до 06 січня 2025 року, з 09 січня до 14 лютого 2025 року, з 10 до 21 березня 2025 року. Згодом, 29 серпня 2025 року, складено свідоцтво про смерть Особа 11 № І-СР № 486760.

Згідно з довідкою від 05 листопада 2025 року № 67, виданою Бордуніс О.П., їй за станом здоров’я протипоказані фізичні та психоемоційні навантаження, тривале перебування на ногах, тривале сидіння, поїздки на далекі відстані, різкі рухи, перебування на сонці, на протягах, у шумному приміщенні строком на пів року.

Відповідно до наказу виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 06 травня 2025 року № 50 проведено службове розслідування за фактом можливого вчинення прокурором Бордуніс О.П. дій, що порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час службового розслідування встановлено, що Бордуніс О.П. була обізнана про необхідність та мала можливість вчинити дії, які б підтвердили як її особистий авторитет, так і авторитет органів прокуратури, шляхом прибуття до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та довести перед суспільством правомірність її статусу особи з інвалідністю, а також підтвердити законність підстав його отримання. Прокурор не вжила заходів щодо захисту її честі, гідності та допустила поведінку, яка може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури - одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який б суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого - шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих в’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу, прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розділу I пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Стаття 8 Європейської Конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Бордуніс О.П. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратури», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики — як у службовій, так і в приватній сфері — що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Бордуніс О.П. має статус прокурора, і відповідно до статті 19 цього Закону на неї покладено обов’язок неухильного дотримання Присяги прокурора. Склавши Присягу (стаття 36 Закону України «Про прокуратуру»), прокурор зобов’язується додержуватися Конституції та законів України, актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм і правил прокурорської етики як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою. Прокурор повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег і суспільства; його поведінка має відповідати загальноприйнятим етичним нормам.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі професійної етики, Бордуніс О.П. не повинна допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим нормам; вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури; допускати дії/бездіяльність, що завдають шкоди честі та гідності прокурорської професії та формують негативне суспільне уявлення про прокурорів.

Прокурор Бордуніс О.П., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, мала обов’язок не лише формально дотримуватися вимог закону, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту своєї особистої репутації та збереження авторитету органів прокуратури. Натомість вона проігнорувала неодноразові письмові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, не з’явилася до медичної установи та не забезпечила публічного спростування сумнівів у законності встановлення їй групи інвалідності.

Такими діями прокурор допустила демонстративну неповагу до етичних стандартів поведінки, не вжила передбачених законодавством заходів для збереження власної ділової репутації та репутації органів прокуратури. Її пасивна позиція фактично сприяла поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, підриває суспільну довіру до державної інституції та створює враження толерування корупційних ризиків у системі.

За наслідками наведених обставин, у медійному просторі поширено значну кількість негативних публікацій, що стосуються питання законності встановлення інвалідності прокурорам в Черкаській та Хмельницькій областях, зокрема :

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/ 

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492

Належної реакції на ситуацію з боку Бордуніс О.П. не було. Вона не проявила ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю, хоча мала таку можливість. Прокурору Бордуніс О.П. неодноразово запропоновано поїхати до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», однак вона без належного обґрунтування затягувала виконання законних вимог керівництва і фактично ухилялася від проходження повторного медичного огляду.

Комісією враховано, що прокурор Бордуніс О.П. перебувала на лікарняному у період із 24 листопада до 13 грудня 2024 року, що підтверджується листком тимчасової непрацездатності. Водночас після закінчення зазначеного періоду вона не перебувала на лікуванні, у зв’язку з чим відсутні об’єктивні підстави, які б унеможливлювали її прибуття до медичного закладу для проходження повторного обстеження після 13 грудня 2024 року.

Незважаючи на це, прокурор не скористалася наданою їй можливістю для проходження повторного переогляду, не з’явилася до медичного закладу та не вжила жодних заходів, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

Надалі, листом за підписом заступника Генерального прокурора Особа 5 від 16 квітня 2025 року № 31/2/1-33267вих-25, Бордуніс О.П. повідомлено про необхідність прибуття до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару у період із 14 квітня до 29 травня 2025 року.

При цьому Комісією враховано перебування прокурора Бордуніс О.П. на лікарняному у період із 16 травня до 22 липня 2025 року. Проте у проміжок часу з 22 квітня (момент ознайомлення прокурора з вказаним листом) до 15 травня 2025 року (останній день перед лікарняним) прокурор не перебувала на лікарняному та мала реальну можливість прибути до вказаного медичного закладу для проходження переогляду.

У своїх поясненнях Бордуніс О.П. посилалася на те, що у 2020 році в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) Центральна МСЕК МОЗ України перевірила її медичні документи та підтвердила законність встановлення II групи інвалідності безстроково. Однак цей факт не може бути розцінений як безумовне підтвердження правомірності набутого статусу. Перевірка проводилася у межах конкретного кримінального провадження і стосувалася стану здоров’я на той момент, отже не може гарантувати незмінність обставин у майбутньому. Навіть безстрокове встановлення інвалідності не виключає права держави та роботодавця перевіряти її актуальність у зв’язку з новими обставинами та суспільним резонансом. Таким чином, посилання на перевірку 2020 року не звільняло прокурора від обов’язку підтвердити законність свого статусу. Аналогічно не стосуються цього дисциплінарного провадження і обставини перевірки законності отримання нею інвалідності, які були предметом розгляду атестації у 2020 році.

Щодо доводів прокурора про відсутність у ЗМІ публікацій із прямим згадуванням її прізвища, необхідно зазначити, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу навколо теми отримання інвалідності працівниками органів прокуратури. З огляду на її службове становище та підвищені етичні стандарти, навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Бордуніс О.П. вжити активних заходів для підтвердження законності встановленої їй групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки прізвища саме Бордуніс О.П. у медіа не усуває обов’язку прокурора реагувати належним чином, оскільки йдеться про інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Окремого значення набуває факт, що прокурор Бордуніс О.П. неодноразово викликалася для проходження повторного обстеження та їй надавався додатковий час для такого обстеження, однак вона відмовлялася скористатися цією можливістю. Така поведінка обґрунтовано породжує сумніви щодо дійсності II групи інвалідності, встановленої безстроково. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності, яка отримується нею з 2018 року.

Водночас Комісією враховано, що прокурор Бордуніс О.П., хоча на момент оформлення ІІ групи інвалідності у листопаді 2014 року мала стаж служби в органах прокуратури 11 років (роботу в органах прокуратури розпочала у вересні 2003 року), однак за оформленням пенсії відповідно до частини дев’ятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» вона звернулася лише 10 травня 2018 року, тобто після спливу майже чотирьох років.

При цьому Комісією критично оцінюються пояснення прокурора Бордуніс О.П. у частині недопустимості втручання у її приватне життя та порушення її  прав, передбачених статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Європейський Суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїх рішеннях також неодноразово висловлювався щодо меж втручання у визначені права, зокрема право на приватність, передбачене статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі по тексту Європейська Конвенція з прав людини).

Стаття 8 Європейської Конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Тобто за практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання в право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права.

Такі умови викладені в пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку, що втручання у право приватності, передбачене у статті 8 Європейської Конвенції у цьому випадку відсутнє, а питання набуття та використання статусу особи з інвалідністю у прокурора Бордуніс О.П. перевірялися виключно через призму наявності у її діях дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». 

Окрім цього, використання прокурором Бордуніс О.П. статусу особи з інвалідністю, що призвело до призначення, нарахування, а в подальшому і збільшення розміру спеціальної пенсії, її вибірковий підхід до використання статусу інваліда (лише для отримання грошових виплат), явно виходять за межі приватної сфери.

Член Комісії не володіє знаннями у галузі медицини, діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надає оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

Прокурор Бордуніс О.П., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, була зобов’язана не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Втім, попри неодноразові звернення керівництва, прокурор Бордуніс О.П. свідомо ухилилася від проходження повторного медичного огляду, не з’явилася до відповідного медичного закладу, а також не ініціювала жодних дій, спрямованих на публічне спростування сумнівів щодо законності встановлення їй групи інвалідності.

У сукупності такі дії, а точніше — бездіяльність, свідчать про відсутність з боку прокурора Бордуніс О.П. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Її поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання законних вимог керівництва та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у свою чергу, дискредитує органи прокуратури в очах суспільства.

Вказані обставини прямо суперечать засадам професійної етики працівника органів прокуратури, негативно впливають на сприйняття інституту прокуратури, особливо в умовах воєнного стану, коли суспільна довіра до державних органів є вкрай важливою.

Також Комісія зазначає, що в той момент, коли Бордуніс О.П. обрала модель поведінки пасивного характеру, вона керувалася суб’єктивною думкою, власним переконанням, яке не було об’єктивним і не було підтверджене жодними фактами. Отже, прокурор діяла всупереч статті 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, яка передбачає, що прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами, а також усвідомлювати соціальну значущість прокурорської діяльності й міру відповідальності перед суспільством. Таким чином, прокурор порушила один із основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 4 Кодексу, – принцип об’єктивності. Такі дії прокурора Бордуніс О.П., які прямо пов’язані із суспільним резонансом та невдоволенням діяльністю органів прокуратури, є такими, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності.

При цьому Комісія враховує, що у період, зазначений у дисциплінарній скарзі, батько Бордуніс О.П. упродовж тривалого часу перебував на лікуванні в медичному закладі. Надалі сама прокурор мала проблеми зі здоров’ям, які також протягом тривалого часу зумовлювали її перебування на лікарняному. Окрім цього, прокурором повідомлено, що ІІІ групу інвалідності їй було встановлено ще у 2009 році, у 2013 році — встановлено безстроково, а в 2014 році після медичного переогляду змінено на ІІ групу інвалідності безстроково. Також Комісія бере до уваги, що заяву на отримання спеціальної пенсії по інвалідності прокурор Бордуніс О.П. направила до Пенсійного фонду України майже через чотири роки після оформлення ІІ групи інвалідності.

Водночас надана прокурором Бордуніс О.П. довідка від 05 листопада 2025 року про її неможливість пересування на тривалі відстані, а також інші медичні заборони свідчать про наявність у неї відповідних обмежень станом на теперішній час, однак не підтверджують їх наявність протягом майже року з моменту першого повідомлення про необхідність проходження переогляду та підтвердження інвалідності.

Ураховуючи викладене, прокурор Бордуніс О.П. порушила вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, чим вчинила дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Бордуніс О.П. вказаних дисциплінарних проступків підтверджено:

- висновком та матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Бордуніс О.П. на підставі наказу виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 06 травня 2025 року № 50;

- відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури;

-   поясненнями прокурора Бордуніс О.П.

Дії та бездіяльність прокурора  належать до триваючих правопорушень, а тому днем початку вчинення дисциплінарних проступків треба вважати 18 грудня 2024 року (ознайомлення Бордуніс О.П. з листом від 18 грудня 2024 року № 07-922вих-24, у якому йшлося про необхідність її прибуття до медичного закладу у період із 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року), а закінченням 15 травня 2025 року (останній день перед її лікарняним у період коли вона мала прибути відповідно до листа виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 22 квітня 2025 року, з яким вона була ознайомлена).

Таким чином, строк для прийняття рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення, передбачений у частині четвертій статті 48 Закону України «Про прокуратуру», не закінчився.

Дійшовши висновку про наявність у діях прокурора Бордуніс О.П. дисциплінарного проступку та обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно неї, Комісія зважає на очевидність і грубість допущеного порушення, характер і наслідки проступку, резонансність ситуації у медійному просторі, відсутність належної реакції з боку прокурора. Водночас Комісія бере до уваги її пояснення щодо наявності об’єктивних причин неприбуття до медичного закладу, тривале перебування на лікарняному, а також усвідомлення нею необхідності проходження переогляду у майбутньому після покращення стану здоров’я. З огляду на викладене, Комісія вважає можливим її виправлення без застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

У зв’язку з цим Комісія вважає за необхідне накласти на неї дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру», – у вигляді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, строком на один рік.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА: