Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 22 квітня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О. про вчинення прокурором Яшник А.В. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну  скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., якою 23 квітня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-312дс- 36дп-25 та проведено перевірку викладених у ній обставин.

Комісією 11 червня 2025 року прийнято рішення № 112дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні стосовно Яшник А.В. на один місяць, тобто до 22 липня 2025 року.

За результатами перевірки членом Комісії Гарбузою Н.В. 01 жовтня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Яшник А.В. (далі – висновок), який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника, прокурора Яшник А.В., своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Розгляд висновку Комісією 15 жовтня 2025 року відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Яшник А.В. та її клопотанням про відкладення засідання Комісії у зв’язку з необхідністю формування нею правової позиції.

Протокольним рішенням Комісії, відповідно до пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Положення), строк розгляду висновку продовжено на один місяць.

Скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Засідання Комісії 29 жовтня 2025 року відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Яшник А.В. та її клопотанням про відкладення засідання Комісії через перебування на лікарняному.

Скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засідання Комісії 12 листопада 2025 року прокурор Яшник А.В. втретє      не з’явилася, надіслала клопотання про відкладення засідання Комісії через перебування на лікарняному.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон № 1697-VІІ), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяли перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 1 та начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 2, які доводи дисциплінарної скарги підтримали.

Членом Комісії Гарбузою Н.В. на підставі пункту 8 Положення заявлено усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні, з метою недопущення розголошення відомостей, що охороняються законом.

Комісією задоволено клопотання члена Комісії Гарбузи Н.В. про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні.

На засіданні Комісії представником скаржника (Черкаської обласної прокуратури) – прокурором ОСОБА 1 заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження документів, яке Комісією задоволено на підставі пункту 111 Положення.

3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржник зазначив, що у межах виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБОУ) від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам Черкаської області, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури листами від 22 листопада 2024 року, 18  грудня 2024 року, 9 та 14 січня 2025 року повідомлено прокурора Яшник А.В. про необхідність прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут  медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Повідомлення про дати обстеження (25 листопада 2024 року, з 18 грудня 2024 по 17 січня 2025 та з 10 січня 2025 по 18 січня 2025 року) Яшник А.В. отримувала особисто під підпис та через ІС «СЕД». Їй роз’яснювалися наслідки неявки та норми прокурорської етики.

Водночас Яшник А.В., за відсутності перешкод з боку керівництва, жодного разу не з’явилася до медичного закладу та ухилилася від виконання вищевказаних вимог.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Яшник А.В.  вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) та 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Гарбузу Н.В., пояснення  представників скаржника – ОСОБА 1, ОСОБА 2, вивчивши висновок та дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила.

У жовтні 2024 року в медіа з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА 3. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення медико-соціальних експертних комісій  супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації. У медіа зазначалося, що окремі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено достатньо велику кількість випадків установлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема, масштабного встановлення сумнівних інвалідностей прокурорам Хмельницької та Черкаської областей, викликав зосередження уваги громадськості на цій проблемі.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання РНБОУ, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи РНБОУ вирішила:

− рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

− Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частиною другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України, під час якого вживаються заходи щодо перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури.

На виконання рішення РНБОУ 22 жовтня 2024 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, яке постановою прокурора від 05.12.2024 об’єднано з кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація), листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих- 24 на підставі частини другої статті 93 КПК України доручено Міністерству охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення різних груп  інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду згідно з доданим переліком, у тому числі Яшник А.В. (пункт переліку № 236). Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»).

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу деяких прокурорів Черкаської обласної прокуратури, серед яких і прокурора Яшник А.В.

Згідно з довідкою до акта огляду обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 міста Черкаси від 24 листопада 2016 року № 533750 Яшник А.В. встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново у зв’язку із загальним захворюванням.

У межах реалізації рішення РНБОУ до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21 листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам згідно зі списком та графіком необхідно прибути до ДУ Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Згідно з указаним листом прокурору Черкаської окружної прокуратури Яшник А.В. необхідно було з’явитися до медичного закладу для проходження обстеження 25 листопада 2024 року. Водночас у період з 20 до 29 листопада 2024 року Яшник А.В. перебувала у відпустці.

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 22 листопада 2024 року за № 07-776вих-24 Яшник А.В. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття 25 листопада 2024 року до медичного закладу, з яким вона ознайомилася, відповідно до даних ІС «СЕД»,  02 грудня 2024 року.

Надалі до Черкаської обласної прокуратури 16 грудня 2024 року повторно надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Черкаської області, у тому числі й Яшник А.В., необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18 грудня 2024 року за № 07-910вих-24 Яшник А.В. особисто скеровано відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду, з яким вона ознайомилася під підпис 18 грудня 2025 року.

Також виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 09 січня 2025 року за № 07-48вих-25 Яшник А.В. повторно надіслано нагадування щодо прибуття до медичного закладу в період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Їй також  роз’яснено окремі правила прокурорської етики, у тому числі про необхідність дотримання професійної честі та гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури.

Згодом 13 січня 2025 року Черкаською обласною прокуратурою втретє отримано лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09.01.2025 № 17/2/1-2714вих-25, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Яшник А.В. необхідно прибути до медичного закладу в період з 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома Яшник А.В. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 14 січня 2025 року № 07-76вих-25 та її зобов’язано у разі неявки для проходження медичного огляду надати пояснення про причини неприбуття до медичного закладу. 

У письмових поясненнях, надісланих до Черкаської обласної прокуратури,  прокурор Яшник А.В. підтвердила свою обізнаність про зміст указаних листів. Повідомила, що у 2020 році комісією ДЗ «Центральна медико-соціальна експерта комісія МОЗ України» підтверджено законність надання їй групи інвалідності. За результатами перевірки рішення про надання Яшник А.В. ІІ групи інвалідності безстроково не скасовано та воно залишається чинним, тому не вважала за необхідне проведення повторного обстеження рівноправним медичним закладом.

Крім того, встановлено, що постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА 4 від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено  як спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури (у пункті 1536 переліку зазначено прізвище Яшник А.В.).

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБОУ від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, а також зазначеної постанови слідчого від 31 січня 2025 року 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано листа про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14.04.2025 до 29.05.2025 прокурорів органів прокуратури за списком (у тому числі Яшник А.В.) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА 5 від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25 доручено виконувачу обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (у тому числі Яшник А.В.), з листами про необхідність прибуття у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури персонально скеровано відповідне повідомлення Яшник А.В. про необхідність прибуття у зручний для неї час у період з 14.04.2025 до 29.05.2025 до медичного закладу для проходження обстеження, в якому їй також зазначено підстави проведення обстеження, а також роз’яснені вимоги статей 19, 43 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення Яшник А.В. особисто ознайомилася під підпис 21 квітня 2025 року. 

Таким чином, прокурор Яшник А.В., будучи належним чином неодноразово повідомленою про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явилася, медичного огляду не пройшла та ухилилася від виконання вимог прокурора вищого рівня, яким на виконання рішення РНБОУ від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вживалися заходи щодо забезпечення проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам установлено інвалідність.

Із заявами про надання відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року, з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року Яшник А.В. до керівництва окружної та обласної прокуратур не зверталася. Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України, Яшник А.В. відкрито листок тимчасової непрацездатності з 18 до 28 лютого 2025 року.

Разом із тим об’єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали її прибуття у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025  року, з 10 до 18 січня 2025 року, з 21 квітня 2025 до 29 травня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», не було.

Даних щодо самостійного звернення Яшник А.В. поза визначених у листах виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури дат та періодів до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості прийнятого рішення МСЕК № 2 міста Черкаси від 24 листопада 2016 року № 533750 під час перевірки у дисциплінарному провадженні не отримано.

Згідно з поясненнями виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О. та керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА 6, випадків відмови або перешкоджання з боку керівництва у наданні можливості Яшник А.В. пройти обстеження не було.

Таким чином, установлено, що прокурор Яшник А.В. була належним чином повідомлена про необхідність проходження медичного переогляду. При цьому об’єктивних причин, які б унеможливлювали виконання нею вимог, не встановлено.

Листом Черкаської обласної прокуратури на запит члена Комісії повідомлено, що Яшник А.В. передано (без супровідного листа) в грудні 2016 року до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення їй групи інвалідності, яка долучена до її особової справи та копія якої надана до відділу фінансування та бухгалтерського обліку.

Відповідно до наявної в Черкаській обласній прокуратурі інформації, Яшник А.В. індивідуальну програму реабілітації інваліда не надавала, заходи трудової реабілітації стосовно неї не здійснювалися.

Також, згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Яшник А.В. отримувала дохід у вигляді пенсії з 2016 року (за 2016 рік – (конфіденційна інформація), за 2017 рік – (конфіденційна інформація), 2018 рік – (конфіденційна інформація), 2019 рік – (конфіденційна інформація), 2020 рік – (конфіденційна інформація), 2021 рік – (конфіденційна інформація), 2022  рік – (конфіденційна інформація), 2023 рік – (конфіденційна інформація), 2024 рік – (конфіденційна інформація).

Відповідно до витягів з табелів обліку робочого часу прокурора Яшник  А.В. за листопад, грудень 2024 року та січень, лютий, березень, квітень, травень 2025 року встановлено, що прокурор у вказаний період перебувала у відпустці з 20 по 29 листопада 2024 року, 16 грудня 2024 року, 31 січня 2025 року, 13 та 14 березня 2025 року, 28 та 29 травня 2025 року. Тимчасова непрацездатність Яшник А.В. облікована з 18 по 28 лютого 2025 року, 30 та 31 травня 2025 року.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи (далі  –  ЦОФСО) за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2025 року № ЦО- 18078 попереднє рішення МСЕК щодо встановлення групи і терміну інвалідності Яшник А.В.  скасовано з 11.07.2025 у зв’язку з неприбуттям Яшник А.В. до ЦОФСО та відсутністю у неї виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень.  У пункті 9 вказаного витягу також зазначено, що Яшник  А.В. підлягає повторному оцінюванню функціонального стану особи відповідно до рішення РНБО України від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію  Указом Президента України №732/2024, з метою здійснення перевірки достовірності встановлення діагнозів та обґрунтованості призначення груп інвалідності працівникам державних і правоохоронних органів. Підстави перевірки: лист Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 № 10-2-02-01-27449; постанова  слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 в межах кримінального провадження №(конфіденційна інформація). Також вказано, що ЦОФСО здійснено належним чином повідомлення про необхідність прибуття Яшник А.В. для повного медичного обстеження з метою перевірки обґрунтованості рішення щодо визнання її особою з інвалідністю, яке було раніше прийняте МСЕК.

Зазначене рішення оскаржено  Яшник А.В. до суду в порядку КАС України.

 

5. Пояснення прокурора та інших осіб у дисциплінарному провадженні

Прокурор Яшник А.В. надала пояснення під час перевірки доводів дисциплінарної скарги, у яких підтвердила, що під час роботи в органах прокуратури Черкаської області їй встановлено згідно з довідкою до акта огляду Черкаської обласної МСЕК № 2 від 24.11.2016 № 533750 інвалідність ІІ групи безтерміново, у зв’язку із загальним захворюванням.

Пояснила, що обізнана з інформацією у медійному просторі про можливе незаконне отримання прокурорами Хмельницької області груп інвалідності, а також публікаціями про встановлення великій кількості прокурорів Черкаської області груп інвалідності та призначення у зв’язку з цим їм пенсійних виплат.

Вказала, що у дисциплінарній скарзі зазначено про здійснення правоохоронними органами держави досудового розслідування у низці кримінальних проваджень, пов’язаних із встановленням прокурорам статусу особи з інвалідністю та отриманням ними відповідних пенсійних виплат.

Підтвердила про скерування їй виконувачем обов’язків керівника обласної прокуратури 22.11.2024 повідомлення, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) про необхідність прибуття 25.11.2024 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпро для проходження обстеження в умовах стаціонару, про що їй стало відомо лише 02.12.2024, оскільки вона з 20 до 29 листопада 2024 року перебувала у відпустці.

У подальшому виконувачем обов’язків керівника обласної прокуратури таке повідомлення та нагадування скеровувалось Яшник А.В. 18.12.2024, 09.01.2025, 14.01.2025 вже у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) для прибуття до зазначеного медзакладу в період з 18.12.2024 до 17.01.2025.

Зазначила, що в жовтні 2020 року ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України», така ж саме медична установа, до якої Яшник А.В. мала прибути, на вимогу Офісу Генерального прокурора в межах досудового розслідування ще одного кримінального провадження № (конфіденційна інформація) здійснила перевірку її медичних документів з метою оцінки дотримання законодавства при встановленні групи інвалідності. За результатами цієї перевірки рішення про встановлення Яшник А.В. ІІ групи інвалідності безстроково не скасовано та залишається чинним, тому нею зроблено висновок, що у вищезазначених кримінальних провадженнях, у яких процесуальними керівниками є прокурори Офісу Генерального прокурора, вже в одному доведено факт законності отримання Яшник А.В. ІІ групи інвалідності безстроково.

Вважає вимоги виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури Голинського  Я.О. про зобов’язання її прибути до міста Дніпра для проходження медичного обстеження в умовах стаціонару, як на час їх отримання, так і натепер, незаконними і такими, що виходять за межі його повноважень. Вони здійснені з порушенням вимог статей 8, 9, 36, 111, 136 КПК України, статей 11, 16, 17 Закону України «Про прокуратуру», тобто неуповноваженою на це особою та суперечать Конституції України, національному та міжнародному законодавству та є такими, що видані з надмірним втручанням держави у права Яшник А.В. на повагу до приватного життя і здоров’я.

Зазначила, що від слідчих та (або) прокурорів у вищевказаних кримінальних провадженнях повідомлень на її адресу з приводу залучення Яшник А.В. до слідчих (процесуальних) дій, за період з жовтня 2024 року та до цього часу, не надходило.

Стосовно тверджень про дискредитацію органів прокуратури Яшник А.В. зазначила, що у медіа немає будь-яких критичних чи негативних публікацій, які б  стосувалися саме її.

У своїх поясненнях прокурор також акцентувала увагу на положеннях Конституції України, Європейської конвенції з прав людини, практиці ЄСПЛ (справи «Polyakh and Others v. Ukraine», «Тимошенко проти України» та інші) тощо, які чітко забороняють примусове медичне втручання без належних правових підстав та добровільної згоди особи.

Також Яшник А.В. надіслано до Комісії 11.11.2025 пояснення, згідно з якими вона вважає, що у висновку про наявність у її діях дисциплінарного проступку від 01.10.2025 не враховано та не зазначено низку обставин, які мають бути враховані Комісією під час розгляду цього висновку.

Яшник А.В. вказала, що не здійснювала будь-якого впливу на відповідних уповноважених осіб у будь-який спосіб з використанням статусу прокурора при прийнятті Черкаською обласною МСЕК № 2 24.11.2016 рішення про встановлення їй ІІ (другої) групи інвалідності за загальним захворюванням, безтерміново та при призначенні соціальної пенсії у зв’язку з інвалідністю, оскільки з 17.03.2014 до 31.01.2017 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Підставою отримання нею ІІ групи інвалідності стала наявність хвороби, яка почала прогресувати після народження нею дитини в січні 2014 року. Під час проходження лікування в Інституті (конфіденційна інформація) Яшник А.В. видано направлення в МСЕК за місцем проживання та призначено лікування, яке триває до цього часу.

Інвалідність не оформлялась з метою отримання пенсії відповідно до положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру». Одразу після отримання статусу особи з інвалідністю Яшник А.В. повідомила про це кадровий підрозділ обласної прокуратури, надавши копії відповідної довідки та призначеного індивідуального плану реабілітації.

Також Яшник А.В. зазначила, що 11.07.2025 за місцем її реєстрації надійшов Витяг з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення міжрайонної МСЕК № 2 м. Черкаси про надання Яшник А.В. статусу особи з інвалідністю ІІ групи, безтерміново, згідно якого його скасовано з 11.07.2025 у зв’язку з неприбуттям Яшник А.В. до цієї установи, який нею  оскаржено у порядку адміністративного судочинства. Оскільки ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» прийнято таке рішення без запрошення Яшник А.В. для проходження повного медичного обстеження та її відмови від такого обстеження, без дослідження медичних документів МСЕК про встановлення їй ІІ групи інвалідності, вона просить Комісію розцінити її дії щодо оскарження вищевказаного рішення як бажання пройти таке обстеження з метою спростування інформації про безпідставне встановлення їй групи інвалідності.

Крім того, Яшник А.В. надіслано 27.10.2025 заперечення на висновок, які оголошено на засіданні Комісії.

Окрім вищезазначеної у поясненнях позиції, у запереченнях Яшник А.В. вказала, що у висновку взагалі не надається оцінка її попереднім поясненням у частині недотримання процедури, передбаченої КПК України, яка б вказувала на наявність її обов’язку пройти медичне обстеження в умовах ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» в межах досудового розслідування у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація), № (конфіденційна інформація).

Жодних викликів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», а з 01.01.2025 постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338, на адресу Яшник А.В. не надходило.

Зазначеними постановами Кабінету Міністрів України також регулюються межі та порядок втручання держави в питання встановлення інвалідності, однак у висновку не зазначено та не обґрунтовано, які саме нові обставини виникли у держави та роботодавця, що можуть бути підставою для безкінечних перевірок законності встановлення групи інвалідності безстроково.

Яшник А.В. зазначила, що законність набуття нею статусу особи з інвалідністю вже перевірялась та підтверджувалася, зокрема листом ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» від 12.05.2025 № 35-23(08)152 та протоколом ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» від 26.10.2020 № 53, тому без об’єктивних даних, які б дали можливість стверджувати протилежне, у висновку допущено нічим не обґрунтовані з цього приводу судження критичного характеру.

Прокурор вважає, що індивідуальна програма реабілітації інваліда є рекомендаційним документом та її копію нею надано у 2016 році до кадрового підрозділу обласної прокуратури, проте невідомо, чому її не долучено до її особової справи.

Яшник А.В. не погоджується з наданою у висновку критичною оцінкою її пояснень у частині недопустимості втручання у її приватне життя та порушення її прав, оскільки при цьому не проводився аналіз або ознайомлення зі змістом рішень ЄСПЛ.

Оскільки, згідно з пунктом 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної інформації, тому вважає, що вчинення прокурором дисциплінарного проступку має бути підтверджено «поза розумним сумнівом».

Яшник А.В. вважає, що в її діях відсутні будь-які ознаки вчинення дисциплінарного проступку.

 

Керівник Черкаської окружної прокуратури ОСОБА 6 пояснив, що йому відомо про наявність у прокурора Яшник А.В. статусу особи з інвалідністю ІІ групи з 24.11.2016 та про те, що її викликали до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпро для проходження медичного обстеження. Для цього Яшник А.В. надано сприятливі умови та випадків відмови у наданні відпустки для поїздки у м. Дніпро не було. Вона із зазначеного  питання до нього не зверталася та про її наміри їхати на обстеження йому невідомо.

Виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинський Я.О. підтвердив про надходження до обласної прокуратури листів з Офісу Генерального прокурора про забезпечення прибуття під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна деяких прокурорів органів прокуратури Черкаської області зі статусом особи з інвалідністю, серед яких Яшник А.В., до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпро для проходження обстеження в умовах стаціонару. Для забезпечення прибуття прокурора Яшник А.В. до цього медичного закладу їй неодноразово скеровувалося персональне повідомлення, однак вона про свою явку туди не інформувала. Письмово повідомила про перевірку та підтвердження у 2020 році комісією ДУ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» законності встановлення їй групи інвалідності, тому вважала недоцільним проведення повторного обстеження в умовах стаціонару ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 2, заступник начальника відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 7 та прокурор цього відділу ОСОБА 8 надали аналогічні пояснення. Вони підтвердили, що прокурор Яшник А.В. багаторазово отримувала листи з вимогами та дорученнями щодо прибуття до медичного закладу на обстеження в умовах стаціонару з визначеними періодами. Такі вимоги доводились до відома прокурора. Прокурор Яшник А.В. вимоги щодо прибуття до медичного закладу не виконувала, про явку до медичного закладу не інформувала, проте письмово повідомила, що вважає недоцільним проходження обстеження з вищезазначених у поясненнях Голинського Я.О. мотивів.

Виконувач обов’язків начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 9 пояснила, що відділом 01 грудня 2016 року отримано копію довідки до акта МСЕК серії 12 ААБ № 533750 від 24 листопада 2016 року про встановлення Яшник А.В. другої групи інвалідності, що стало підставою  для застосування ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у розмірі 8,41%, для працюючих осіб з інвалідністю, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування».

 

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання / підтвердження / скасування  статусу особи з інвалідністю регламентується основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 №  875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі  – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

Центр оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (пункт 51 постанови від 15.11.2024 № 1338):

Стаття 8 Європейської конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши діяльність прокурора Яшник А.В. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень нею приписів чинного законодавства, що підтверджується таким.

Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Яшник А.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сфері, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Комісією враховано послідовну позицію скаржника щодо наявності факту дисциплінарного проступку Яшник А.В. та чітке визначення об’єктивної сторони дисциплінарних проступків, зазначених у пунктах 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VІІ.

Також Комісією враховано, що в межах процедури дисциплінарного провадження прокурор Яшник А.В. була неодноразово та належним чином повідомлена про час і дату розгляду висновку на засіданні Комісії, під час проведення перевірки надавала письмові пояснення. Натомість прокурор не прибула втретє на засідання Комісії. Окрім іншого, Комісія зауважує, що відповідно до пунктів 35−40 Положення серед інших прав прокурора як учасника засідання у дисциплінарному провадженні є право скористатись правничою допомогою та обрати представника, який може представляти інтереси прокурора у випадку, якщо прокурор не з’явився на засідання з тих чи інших причин. Прокурор Яшник А.В. тричі не забезпечила ні особистої участі, ні участі свого представника для підтримання її позиції в межах дисциплінарного провадження. Отже, враховуючи та поважаючи обраний спосіб захисту прокурором Яшник А.В., Комісія згідно з вимогами пункту 40 Положення, пункту 3 частини 3, частини 4 статті 47 Закону № 1697-VII враховує надані прокурором під час перевірки у дисциплінарному провадженні письмові пояснення, надіслані Комісії пояснення від 10.11.2025, а також її заперечення на висновок від 26.10.2025.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими й такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також з постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу, й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Яшник А.В. має статус прокурора і відповідно до статті 19 цього Закону «Про прокуратуру» на неї покладено обов’язок неухильного дотримання присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Комісія врахувала, що фактично Яшник А.В. погоджується з фактами отримання та ознайомлення з листами Черкаської обласної прокуратури від 22.11.2024 № 07-776вих-24, від 18.12.2024 № 07-910вих-24, від 09.01.2025 № 07- 48вих-25, від 14.01.2025 № 07-76вих-25, персональним листом-повідомленням про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження в період з 14.04.2025 до 29.05.2025, з яким вона ознайомилася 21 квітня 2025 року, водночас вважає, що вони здійснені з порушенням вимог статей 8, 9, 36, 111, 136 КПК України, статей 11, 16, 17 Закону України «Про  прокуратуру», тобто неуповноваженою на це особою та суперечать Конституції України, національному та міжнародному законодавству і є такими, що видані з надмірним втручанням держави у права Яшник А.В. на повагу до приватного життя і здоров’я.

Комісія зазначає, що прокурор Яшник А.В. помилково трактує обставини, викладені у дисциплінарній скарзі скаржником та у висновку в частині  надсилання листів-повідомлень щодо необхідності прибуття для проходження медичного обстеження прокурором. У цьому випадку в провину прокурору Яшник А.В. ні у висновку, ні у дисциплінарній скарзі, поданій скаржником, не ставиться вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру». Більше того, ідеться про листи-повідомлення, які були офіційним інструментом забезпечення нею належного виконання вимог закону та сприяли їй у підтвердженні законності встановлення групи інвалідності відповідно до вимог Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, а не в частині положень статті 17 Закону України «Про прокуратуру». Отже, в цьому випадку є чітке розмежування між відносинами підпорядкування прокурорів у межах виконання службових обов’язків та додержання прокурорами вимог професійної етики як під час роботи, так і поза службою.

Водночас прокурор Яшник А.В. не виконала вимог, зазначених у вищевказаних листах, не вжила заходів щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності. Таким чином, Яшник А.В. обрала пасивну модель поведінки, поставила свій власний інтерес та власну думку вище інтересів суспільства та авторитету органів прокуратури всупереч складеній присязі прокурора.

Ураховуючи визначені у листах Черкаської обласної прокуратури строки для прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», дати ознайомлення  Яшник А.В. з листами, Комісія встановила, що можливими для виконання Яшник А.В. вимог щодо проходження медичного обстеження були такі періоди: з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року та  з 21 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року. Вказані періоди були достатніми для коригування робочого графіка та проходження обстеження Яшник А.В. у медичному закладі. Об’єктивних даних, які б унеможливлювали її прибуття до медичного закладу для проходження повторного обстеження у вказані періоди, Комісією не встановлено. 

Окремого значення набуває факт, що прокурора Яшник А.В. чотири рази викликали для проходження повторного обстеження, однак вона відмовилася скористатися цією можливістю за відсутності об’єктивних підстав, без належного обґрунтування ухилилася від проходження повторного медичного огляду та не вжила жодних заходів, спрямованих на підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю.

З урахуванням викладеного Комісією критично сприймається позиція прокурора Яшник А.В. про надання Комісією оцінки її діям щодо оскарження в порядку КАС України рішення  експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи  ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2025 року № ЦО - 18078 як бажання пройти таке обстеження з метою спростування інформації про безпідставне встановлення їй групи інвалідності.

У відповідності до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Отже кожна особа вправі вільно обирати і шлях захисту порушених прав у відповідності до норм КАС України. Стаття 19 КАС України визначає справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно, лише в межах КАС України та лише адміністративним судом у справі за позовом Яшник А.В. може бути надана оцінка тим чи іншим обставинам та доводам, зазначеним у позовній заяві прокурора Яшник А.В. до ДУ “Укрдержндімспі МОЗ України” про визнання протиправним рішення експертної команди від 11.07.2025 року. Саме по собі подання позовної заяви не створює юридичних наслідків та може вважатись лише незгодою з тими чи іншими рішеннями суб’єктів владних повноважень. Оцінку позиції та доводам скаржника надаватиме виключно суд.

Комісія діє на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак не може перебирати на себе повноваження інших органів (у тому числі й суду) та надавати оцінку доводам зазначеним у позовній заяві.

Неприбуття Яшник А.В. до медичного закладу обґрунтовано породжує сумніви у дійсності II групи інвалідності, встановленої безтерміново. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема можливість отримання пенсії по інвалідності.

Комісія враховує доводи Яшник А.В. про те, що наявність у неї групи інвалідності була предметом перевірки, зокрема у 2020 році  на виконання вимоги Генеральної прокуратури (у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація), що підтверджується  листом ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» від 12.05.2025 № 35-23(08)152 та випискою із протоколу засідання МСЕК від 26.10.2020 № 53, а також під час атестації у 2019 році. Однак цей факт не може бути розцінений як безумовне підтвердження правомірності набутого статусу.

Прокурор була зобов’язана пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБОУ «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №  732/2024.

Відповідно до ст.10 Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони” рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Таким чином, посилання на перевірки 2020 та 2019 років не звільняло Яшник А.В. від обов’язку підтвердити законність свого статусу, адже дані перевірки проводились до 22 жовтня 2024 року та не пов’язані з питаннями, порушеними у рішенні РНБОУ. По суті такі перевірки мають різні предмети і, відповідно, повинні бути проведені згідно з кожною окремою процедурою.

За інформацією виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції ОСОБА 10, отриманою Комісією під час перевірки у дисциплінарному провадженні, Яшник А.В. для допиту чи участі в інших процесуальних діях, як учасник кримінального провадження № (конфіденційна інформація), не викликалася, її обстеження з метою перевірки правомірності отримання групи інвалідності не проводилися. Також зазначено, що Яшник А.В. не є стороною чи учасником кримінального провадження і рішення у порядку статей 278, 283 КПК України стосовно неї не приймалося. 

Питання набуття прокурорами статусу осіб з інвалідністю отримало широке висвітлення у засобах масової інформації, що негативно позначилося на діловій репутації органів прокуратури як державної інституції, зокрема: 

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492

Щодо доводів прокурора про відсутність у медіа публікацій із прямим згадуванням її прізвища Комісія вважає необхідним зазначити, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу навколо теми отримання інвалідності працівниками органів прокуратури. З огляду на службове становище та підвищені етичні стандарти навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Яшник А.В. ужити активних заходів для підтвердження законності встановленої їй групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки прізвища саме Яшник А.В. у медіа не усуває обов’язку прокурора реагувати належним чином, оскільки йдеться про інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Також Комісією враховано інформацію про відсутність документів, які підтверджують надання Яшник А.В. індивідуальної програми реабілітації інваліда до Черкаської обласної прокуратури (далі − ІПР). У довідці до акта огляду обласної МСЕК № 2 міста Черкаси № 533750 від 24.11.2016 у пункті 12 зазначено про необхідність виконання вимоги «працепристосування», що зазвичай вказується і в ІПР, який є офіційним документом, складається для особи з інвалідністю з метою визначення конкретних заходів медичної, психологічної, соціальної, професійної та інших видів реабілітації, необхідних для її адаптації та інтеграції в суспільство.

Прокурор письмово до кадрового підрозділу чи відділу матеріально- технічного забезпечення та соціально-побутових потреб жодного разу не зверталася, внаслідок чого виконання заходів щодо облаштування робочого місця, коригування робочого графіка та заходів з трудової реабілітації (направлення на санаторно-курортне лікування тощо) стосовно неї не здійснювалось. Цій обставині Комісія дає оцінку в сукупності з іншими обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, та не надає оцінку окремо, оскільки виконання реабілітаційних заходів, передбачених індивідуальною програмою реабілітації, не є предметом розгляду дисциплінарної скарги.

З приводу тверджень Яшник А.В., що вона не здійснювала будь-якого впливу на відповідних уповноважених осіб у будь-який спосіб з використанням статусу прокурора при прийнятті 24.11.2016 Черкаською обласною МСЕК № 2 рішення про встановлення їй ІІ (другої) групи інвалідності за загальним захворюванням, безтерміново, Комісія зазначає, що перевірка вказаних обставин здійснюється у рамках кримінального провадження № (конфіденційна інформація) та не була предметом перевірки у дисциплінарному провадженні.

Щодо доводів прокурора Яшник А.В. у частині недопустимості втручання у її приватне життя та порушення її прав, передбачених статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, Комісіє зазначає наступне.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі − Європейська конвенція з прав людини) визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, за практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання в право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права.

Велика Палата ВСУ у своїй постанові від 30.06.2022 (справа № 9901/159/19) також висловила позицію щодо меж втручання у право на приватність. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вважає, що вирішення питання про дисциплінарну відповідальність прокурора є свого роду втручанням в приватність його життя (право на повагу до особистого життя), яке може бути пов’язане зі збиранням, зберіганням, використанням і поширенням конфіденційної інформації про прокурора без його згоди. Але можливість такого втручання прямо передбачена Законом України «Про прокуратуру» і здійснюється в інтересах прав людини, з метою захисту яких здійснює свої функції прокуратура України.Таке втручання сприяє гарантуванню того, що прокуратура України, у системі якої працює прокурор, належно виконуватиме функції із захисту прав і свобод людини. Інший підхід унеможливлює належний контроль за поведінкою прокурорів з боку уповноважених на те органів державної влади, зокрема й з боку суду.

Комісія враховує, що фактично інвалідність не впливала на звичний спосіб життя прокурора Яшник А.В. під час виконання нею професійних обов’язків, та оцінює дії Яшник А.В. саме в контексті її статусу прокурора, а тому критично ставиться до її тверджень, що зазначені вище правовідносини належать до приватної сфери життя прокурора.

Таким чином, Комісія не втручається в особливості стану здоров’я прокурора, діагнози, які були встановлені, та призначене лікування. У випадках втручання в право на приватність або його обмеження необхідним є дотримання умов, викладених у пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності втручання.

 

Щодо наявності законної правової підстави

Зокрема, необхідна наявність правової підстави втручання (перевірки), тобто втручання має бути передбачене законом.

Закон  № 1697-VII та Кодекс передбачають обов’язок прокурора діяти доброчесно та уникати поведінки, що може поставити під сумнів довіру до органів прокуратури.

Стаття 43 Закону № 1697-VII визначає підстави дисциплінарної відповідальності, зокрема за порушення правил прокурорської етики та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів в його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, тощо.

Стаття 4 Кодексу встановлює, що основними принципами професійної етики та поведінки прокурорів є професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури, доброчесність, дисциплінованість та зразковість поведінки.

Стаття 21 Кодексу зазначає, що прокурору слід не допускати дій та поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Згідно з нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією Прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори повинні повсякчасно підтримувати честь і гідність своєї професії та завжди поводитись професійно, дотримуючись законів, правил, етичних норм своєї професії, в будь який час дотримуватись найбільших норм чесності. Рішенням РНБОУ від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеним у дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень  МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Рішення РНБОУ є однією із законних підстав проведення перевірки, мають обов’язковий характер після їх введення в дію указами Президента України та є загальнообов’язковими до виконання.

Таким чином, аналіз вищезазначених нормативно-правових актів доводить, що існує правова підстава для дисциплінарного провадження, а дії органів дисциплінарного контролю (Комісії) мають пряму правову підставу в національному законодавстві, що відповідає першому критерію згідно з частиною 2 ст. 8 Конвенції. Тобто «втручання» здійснюється не свавільно, а відповідно до закону.

Щодо легітимності мети

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що держави мають право встановлювати обмеження на приватне життя, якщо це необхідно в інтересах захисту економічного добробуту країни, запобігання шахрайству, захисту моралі, прав і свобод інших осіб, а також забезпечення доброчесності державної служби (рішення ЄСПЛ у справах Kudeshkina v. Russia, Baka v. Hungary, Oleksandr Volkov v. Ukraine).

Забезпечення доброчесності й прозорості в органах прокуратури, підтримки суспільної довіри до інституту прокурора, реалізація та виконання рішень РНБОУ, указів Президента, спрямованих на очищення державної влади від зловживань, суспільний інтерес та відновлення довіри до органів прокуратури формують законність мети втручання та свідчать про наявність суспільного інтересу.

Щодо пропорційності

ЄСПЛ також визначає, що втручання у право повинно бути необхідним у демократичному суспільстві, бути пропорційним поставленій меті та відповідати нагальній суспільній потребі.

У цьому випадку йдеться про пропорційність, наявність суспільної потреби у втручанні та зважування щодо заходів впливу, які підлягають обранню.

Дисциплінарне провадження стосується не просто доступу до приватної інформації заради отримання, зокрема, медичних даних чи діагнозу прокурора, а реакції на дії, пов’язані з отриманням прокурором статусу інваліда, пільг, пов’язаних з цим статусом і соціальних виплат. Комісія не надає оцінку медичній складовій, а саме діагнозу та призначеному лікуванню.

 Окремої уваги заслуговує той факт, що під час перевірки членом Комісії не витребовувались медичні документи та дані, які є медичною таємницею. Натомість прокурор, обираючи спосіб захисту, самостійно направила численну медичну документацію у підтвердження своїх доводів. Маючи тривалий стаж роботи в органах прокуратури та розуміючи повноваження Комісії прокурор усвідомлювала, що члени Комісії не є фахівцями в галузі медицини та не можуть надавати оцінку медичній документації.

Враховуючи вищезазначене та добровільне надання конфіденційної інформації щодо себе, прокурором Яшник А.В. надано згоду на ознайомлення з такою інформацією, водночас Комісія не уповноважена надавати їй оцінку.

В умовах війни та боротьби з корупційними проявами, які є перепоною на шляху до європейської інтеграції України, а також посиленої уваги до ефективності використання бюджетних коштів держава має нагальну потребу в очищенні системи публічної служби від осіб, які дискредитують її. Це прямо відповідає рішенню ЄСПЛ у справі «Oleksandr Volkov v. Ukraine», яким підкреслюється необхідність відновлення довіри до судової (в нашому випадку прокурорської) системи.

Комісія дійшла висновку, що правовідносини, які склалися під час отримання прокурором Яшник А.В. статусу інваліда та одержання пенсійних виплат з державного бюджету відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходять за межі приватності. Крім того, оцінюючи суспільний резонанс і шкоду авторитету органів прокуратури, втручання є легітимним і переслідує мету відновлення довіри та підтримання стандартів доброчесності в органах прокуратури в цілому, а отже має суспільний інтерес.

Комісія звертає увагу, що прийняття рішення у дисциплінарному провадженні не обмежує права прокурора на захист або на звернення до суду щодо скасування тих чи інших рішень про отримання / скасування інвалідності.

Таким чином, прокурор Яшник А.В., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, була зобов’язана не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Утім, попри неодноразові доручення керівництва, прокурор Яшник А.В. свідомо ухилилася від проходження повторного медичного огляду, не з’явилася до відповідного медичного закладу, а також не ініціювала жодних дій, спрямованих на  спростування сумнівів щодо законності встановлення їй групи інвалідності.

Комісія звертає увагу, що в той момент, коли Яшник А.В. обрала модель поведінки пасивного характеру та проігнорувала необхідність з’явитись до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для обстеження, вона керувалася суб’єктивною думкою, власними інтересами, не була об’єктивною та не сприяла підвищенню авторитету органів прокуратури, який формується через поведінку кожного її працівника. Таким чином, прокурор діяла всупереч вимогам статті 3 Закону № 1697-VII та статті 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, яка передбачає, що прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами і усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством. Отже, прокурор порушила  один з основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 3 Закону № 1697-VII та статті 4 Кодексу, принцип об’єктивності. Такі дії прокурора Яшник А.В., які прямо пов’язані із суспільним резонансом та невдоволенням суспільства, є такими, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Ураховуючи вищевикладене, прокурор Яшник А.В. порушила вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, чим вчинила дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Яшник А.В. дисциплінарного проступку підтверджено:

–  дисциплінарною скаргою виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури;

– листами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від  21.11.2024, 16.12.2024, 09.01.2025, з якими Яшник А.В. ознайомлена;

–  листами Черкаської обласної прокуратури від 22.11.2024, 18.12.2024, 09.01.2025, 14.01.2025, 21.04.2025, з якими Яшник А.В. ознайомлена;

–   листом заступника Генерального прокурора від 16.04.2025;

– листом ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 27.03.2025;

­  постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 про залучення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)  як спеціалістів ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проведення дослідження;

– довідкою обласної МСЕК № 2 м. Черкаси до акта огляду медико-експертною комісією Яшник А.В. від 24.11.2016;

–   поясненнями прокурора Яшник А.В.;

–  поясненнями прокурорів Голинського Я.О., ОСОБА 6, головного бухгалтера Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 9;

–   іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Яшник А.В. дисциплінарного проступку необхідно врахувати таке.

З об’єктивної сторони вчинений прокурором Яшник А.В. дисциплінарний проступок має складну структуру та утворюється з низки однорідних дій / бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Оцінивши діяльність прокурора Яшник А.В. щодо відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства, які мають форму триваючого дисциплінарного проступку.

У випадку, який є предметом оцінки, прокурором вчинено триваюче правопорушення. Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, днем початку вчинення Яшник А.В. дисциплінарного проступку треба вважати 19 січня 2025 року (наступний день після закінчення визначеного у листі обласної прокуратури від 18.12.2024 періоду проходження обстеження у медичному закладі), а закінченням 30 травня 2025 року (наступний день після закінчення визначеного у листі обласної прокуратури про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження в період з 14.04.2025 до 29.05.2025, з яким вона ознайомилася 21 квітня 2025 року, періоду).

Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Яшник А.В. до дисциплінарної відповідальності не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Яшник А.В. Комісія з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697- VII  враховує характер вчиненого нею дисциплінарного проступку, ступінь її вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а саме: вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, умисний характер, їх очевидність та грубість, особу прокурора та характеристику прокурора.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинений  прокурором Яшник А.В. дисциплінарний проступок несумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в цих органах.

Таким чином, з огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Яшник А.В. найбільш суворого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Яшник Аліну Вікторівну та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

 

Копії рішення направити керівнику Черкаської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Яшник А.В. та керівнику Черкаської окружної прокуратури Черкаської області.

 

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.