Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В.,  Куриленка Д.В., Коваль К.П., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюка В.В (далі – прокурор Царюк В.В.)  у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-446дс-69дп-25,

 

У С Т А Н О В И Л А:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Царюк В’ячеслав Володимирович в органах прокуратури працює з жовтня 2019 року дотепер.

Із 15 березня 2021 року обіймає посаду прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області.

Присягу прокурора склав 08 жовтня 2019 року. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 08 жовтня 2019 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 17 червня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_1 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюком В.В.

Того самого дня автоматизованою системою дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії    Мнишенко Є.С., якою 24 червня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-446дс-69дп-25.

За результатами перевірки членом Комісії 03 жовтня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії.

21 жовтня 2025 року Комісією перенесено розгляд висновку на 05 листопада 2025 року та на виконання пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнято протокольне рішення про продовження строку його розгляду на один місяць.

У засідання Комісії, яке відбулось 05 листопада 2025 року, прокурор Царюк В.В. вдруге не з’явився, про причини неявки не повідомив.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14  жовтня 2014 року (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Від скаржника участь у засіданні взяла прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_2, яка доводи дисциплінарної скарги підтримала та просила притягнути Царюка В.В. до дисциплінарної відповідальності.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржником зазначено, що 02.05.2025 о 21.23 в приміщенні кафе - піцерії, розташованого у місті Миколаєві по вул. (конфіденційна інформація), відбулося спрацювання сигналізації. Для перевірки за викликом прибув наряд поліції охорони та було встановлено, що спрацювання сигналізації відбулося у зв’язку з тим, що один з відвідувачів закладу порушував громадський порядок. При встановленні особи відвідувача, ним виявився прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва Царюк В.В.

Під час службового розслідування підтверджено факт порушення прокурором Царюком В.В. вимог Закону України «Про прокуратуру» у частині додержання правил прокурорської етики.

Отримані відеозаписи з камер відеоспостереження закладу та з нагрудних камер співробітників поліції охорони підтверджують, що прокурор Царюк В.В. порушував громадський порядок, при спілкуванні з співробітниками поліції охорони висловлювався нецензурною лайкою, поводився зухвало, погрожував, всіляко підкреслюючи свій службовий статус, а його поведінка свідчила про ознаки сп’яніння.

З огляду на викладене, на думку скаржника, Царюком В.В. порушено вимоги Закону № 1697-VII, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), а відтак вважає, що в його  діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 6 (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

 

4. Обставини, встановлені під час провадження

 

Заслухавши члена Комісії Мнишенко Є.С., вивчивши висновок члена Комісії, заслухавши пояснення представника скаржника ОСОБА_2, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Прокурор Царюк В.В. 02 травня 2025 року у неробочий час о 21.23. знаходився у приміщенні піцерії «конфіденційна інформація» (далі по тексту - піцерія), розташованої у місті Миколаєві по вул. (конфіденційна інформація), Оскільки у піцерії спрацювала сигналізація, за викликом прибув наряд поліції охорони для здійснення перевірки. Встановлено, що спрацювання сигналізації відбулося унаслідок зухвалої поведінки одного з відвідувачів закладу, яким виявився прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва Царюк В.В.

Царюк В.В. при спілкуванні зі співробітниками поліції охорони висловлювався нецензурною лайкою, поводився зухвало, погрожував позбавленням премії співробітникам поліції охорони, всіляко підкреслюючи свій службовий статус. Мова Царюка В.В. була не чіткою та сплутаною, а поведінка агресивною та вказувала на перебування його в стані сп’яніння. При цьому Царюк В.В. використовував стосовно співробітників поліції охорони образи (нецензурні вислови), вживав нецензурну лайку та висловлював погрози.

Також Царюк В.В. під час спілкування з співробітниками управління поліції охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погрожував їм звільненням та позбавленням премії, неодноразово наголошував щодо свого статусу прокурора та можливостях пов’язаних із особистими зв’язками.

Зазначені обставини підтверджено матеріалами проведеного обласною прокуратурою службового розслідування, висновок якого затверджено виконувачем обов’язків керівника Миколаївської обласної прокуратури 05 червня 2025 року, зокрема, поясненнями працівників ТОВ «конфіденційна інформація» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, поясненнями співробітників управління поліції охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відеозаписами з камер відеоспостереження закладу та з нагрудних камер співробітників управління поліції охорони (флеш носії із записами додані до матеріалів службового розслідування та матеріалів дисциплінарного провадження).

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні досліджено відеозаписи та отримано пояснення працівників ТОВ «конфіденційна інформація» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, пояснення співробітників управління поліції охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також пояснення прокурора Царюка В.В.

У своїх поясненнях працівники ТОВ «конфіденційна інформація» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що 02.05.2025 близько 20:00 перебували у піцерії та бачили, як Царюк В.В. порушує громадський порядок. Вони просили його припинити такі дії чи скористатись туалетом у приміщенні закладу, на що той відповів відмовою. Працівникам здалося, що чоловік перебуває у стані алкогольного сп’яніння, оскільки він не реагував на зауваження, вони викликали співробітників служби охорони.

Співробітники поліції охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що 02.05.2025 вони прибули на виклик і побачили у піцерії чоловіка, який відмовлявся виконувати вимоги персоналу та поводив себе зухвало, порушуючи громадський порядок. Чоловік пред’явив службове посвідчення працівника прокуратури на ім’я Царюка В.В. Він мав ознаки алкогольного сп’яніння та поводився агресивно, виражався нецензурною лайкою та погрожував звільненням.

У своїх поясненнях під час службового розслідування Царюк В.В. зазначив, що 02.05.2025 знаходився у піцерії, де мав намір придбати піцу на прохання сестри. Після замовлення піци та оплати він очікував замовлення на вулиці, де йому стало погано. У зв’язку з тим, що він має захворювання, а саме (конфіденційна інформація) та постійно вживає ліки для зниження артеріального тиску, зняття болю у серці він звернувся до працівників піцерії з проханням відвідати вбиральню, випити ліки та вмитись на що отримав відмову. З яких підстав виник конфлікт з працівниками указаного закладу вказати не може, оскільки під час серцевих нападів втрачає орієнтацію у просторі та може втрачати свідомість. Таким чином він очікував замовлення на вулиці де у нього виник конфлікт з працівниками піцерії та співробітниками служби охорони.

 Царюк В.В. визнав, що під час конфлікту поводив себе неправильно, поведінку свою вважає нетактовною. Ним зазначено, що 02.05.2025 він вживав алкогольні напої, а саме, близько двох келихів пива об’ємом 0,5 л.

Проте він вважає, що його поведінка була спровокована чотирма чоловіками, які у темну пору доби звертались до нього із безпідставними питаннями.

 

5. Пояснення прокурора

 

 У своїх поясненнях, наданих члену Комісії під час проведення перевірки у дисциплінарному провадженні Царюк В.В. зазначив наступне.

02 травня 2025 року у неробочий час він зайшов до піцерії щоб придбати дві піци. Через деякий час Царюк В.В. запитав у співробітників дозволу щоб пройти до вбиральні - випити ліки та вмити обличчя. Від вказаних співробітників він отримав відмову.

З яких підстав виник конфлікт з працівниками вказаного закладу Царюк В.В. пояснити не зміг, оскільки під час спілкування з ними почував себе погано. Отримавши відмову у допомозі, він вийшов на вулицю та сів на лавку поблизу піцерії для того, щоб випити ліки та нормалізувати артеріальний тиск. Згодом Царюк В.В. повернувся до піцерії забрати своє замовлення, але до нього підійшли співробітники служби охорони та двоє чоловіків у цивільному одязі. Царюк В.В. пред’явив їм службове посвідчення, однак із незрозумілих для нього причин трапився раптовий конфлікт. Царюк В.В. пояснив, що повідомляючи працівникам поліції про свій статус прокурора, намагався уникнути конфлікту.

Прокурор Царюк В.В. зазначив, що усвідомив факт допущених ним порушень і у випадку встановлення в його діях складу дисциплінарного проступку, просив не застосувати до нього найсуворіше дисциплінарне стягнення, посилаючись на відсутність шкідливих наслідків.

Царюк В.В. просив врахувати, що на цей час є єдиним піклувальником своєї матері, яка є інвалідом другої групи, а також на його утриманні перебуває син, якого він самостійно виховує.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України, установлені Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Загальні права та обов’язки прокурора визначені статтею 19 Закону № 1697-VII. Так, відповідно до частини другої та пунктів 3, 4 частини четвертої цієї статті, прокурор зобов’язаний удосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно зі статтею 36 Закону № 1697-VII особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги Україні, згідно з якою урочисто присягає, у тому числі сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку.

Основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначені Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів, в редакції від 27 серпня 2024 року (далі – Кодекс етики).

Відповідно до статті 1 цього Кодексу, його завданням, зокрема, є: забезпечення компетентного та ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов’язків на підставі додержання принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, визначення морально-етичних стандартів внутрішньої та зовнішньої комунікації.

Статтею  4 Кодексу етики визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, зокрема: поваги до прав і свобод людини і громадянина; професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу етики встановлено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 16 Кодексу етики визначено, що при виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно зі статтею 21 Кодексу етики прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

Верховним Судом у рішенні від 18 лютого 2019 року (справа № 9901/721/18) наголошено, що правила професійної етики та поведінки прокурорів є обов’язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

У рішенні від 05 вересня 2018 року (справа № 9901/711/18) Верховним Судом  наголошено, що з огляду на завдання і функції, які покликана виконувати прокуратура, посада прокурора зобов’язує до правомірної поведінки не лише під час здійснення своїх повноважень, але й поза службою. 

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводитися професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана,  Куба,  27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучі найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 - 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Статтею 25 Кодексу етики передбачено, що прокурори зобов’язані у взаємовідносинах із співробітниками правоохоронних органів бути компетентними, виважено та тактовно виявляти вимогливість і принциповість, що базуються на вимогах закону.

Згідно зі статтею  31 Кодексу етики працівник прокуратури у відносинах з громадянами поза службою має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

Відповідно до статті 33 Кодексу етики прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 43 Закону № 1697-VII передбачено, що притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду Комісія дійшла висновку, що доводи скаржника щодо вчинення Царюком В.В. дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Так, Царюк В.В. має статус прокурора і за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язки неухильного дотримання присяги прокурора.

Він повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег та суспільства, оскільки його поведінка, зокрема, поза службою повинна відповідати загальноприйнятим етичним нормам поведінки.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі етики, Царюк В.В. не повинен допускати поведінки, що не відповідає загально прийнятим нормам поведінки у суспільстві, визначеним цим Кодексом, вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури та можуть свідчити про нанесення ним шкоди честі і гідності прокурорської професії, які не відповідають вимогам високих моральних якостей, вплинули на думку громадськості, сформували суспільне уявлення про прокурорів у вкрай негативному світлі.

Подібна поведінка підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, так й держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу.

Одним з елементів професійності прокурора є обов’язок неухильно дотримуватись засад професійної честі, етики, моралі та доброчесності, які є запорукою правосуддя.

Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки щодо окремого прокурора, а й щодо всіх працівників прокуратури.

Комісією враховано, що Царюк В.В., як особа, яка має відповідні професійні знання, будучи фаховим юристом, перебуваючи на посаді в органах прокуратури, будучи ознайомленим з вимогами щодо прокурорської етики та усвідомлюючи можливі правові наслідки скоєного ним діяння, допустив зухвалу неетичну поведінку.

Дисциплінарне провадження стосовно Царюка В.В. відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, зокрема у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним службових обов’язків; систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

У зв’язку з цим Комісією надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у частині порушення норм професійної етики та вчиненням дій, що порочать звання прокурора.

Водночас дисциплінарна скарга та додані до неї письмові матеріали не містять конкретизованих даних про неналежне виконання прокурором Царюком В.В. своїх службових обов’язків.

Дисциплінарному проступку, як і будь якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно було встановити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків.

Загальноприйнятим визначенням дисциплінарного проступку прокурора є протиправна винна дія або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за що до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Верховним Судом у рішенні від 12 липня 2018 року (справа № 9901/565/18) наголошено, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання ним службових обов’язків має бути встановлено наявність чи відсутність факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов'язків. Потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законом та посадовою інструкцією, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Комісія вважає, що щодо доводів дисциплінарної скарги у частині невиконання чи неналежного виконання службових обов’язків, скаржником не надано доказів на підтвердження обставин, які б вказували на вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VI. Додаткові (інші) докази, які б підтверджували вчинення Царюком В.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону № 1697-VI під час перевірки у дисциплінарному провадженні не встановлено.

Водночас склавши Присягу, прокурор Царюк В.В., серед іншого, взяв обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів, основних принципів, моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначених у Кодексі.

Однак Царюк В.В. не виконав встановлені нормативними-правовими актами обов’язки:

- діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- додержуватись правил прокурорської етики, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури;

- дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури;

- неприпустимості непристойності поведінки;

- діяти на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб; не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури; не допускати вжиття висловів принизливого та образливого характеру;

- неприпустимості приниження честі та гідності, застосування будь-яких форм дискримінації, прояви зверхності, зневажливого ставлення до громадян.

Комісією враховано, що Царюк В.В. фактично використав свій службовий статус, надавши співробітникам поліції охорони посвідчення прокурора, що з огляду на досліджений відеозапис мало на меті вплинути на співробітників поліції для уникнення відповідальності.

Окрім цього, своєю поведінкою, а також наданням працівнику поліції за власною ініціативою службового посвідчення працівника прокуратури Миколаївської області, прокурор Царюк В.В. порушив норми професійної етики.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії. Такі дії суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам прокурорської етики, якими повинен керуватися прокурор під час виконання своїх службових обов’язків та поза службою, підривають як авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому.

Комісією також взято до уваги пояснення працівників ТОВ «конфіденційна інформація» ОСОБА_5, ОСОБА_6 та пояснення співробітників управління поліції охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  надані члену Комісії під час проведення перевірки у дисциплінарному провадженні. Вище зазначені пояснення доводять зухвалу поведінку прокурора Царюка В.В., використання образ, нецензурної лексики на адресу громадян та співробітників поліції охорони, а також погрози використати свої особисті зв’язки.

Пояснення Царюка В.В. про те, що конфлікт був спровокований співробітниками ТОВ «конфіденційна інформація» та працівниками поліції охорони, Комісією сприймаються критично, як спосіб захисту, оскільки вони спростовуються матеріалами службового розслідування, а також відомостями, отриманими під час дисциплінарного провадження та переглянутими членами Комісії відеозаписами.

Комісією також надано оцінку відеозаписам з флеш носіїв із записами з камер відеоспостереження з піцерії та відеозаписам події з нагрудних камер співробітників управління поліції охорони, що додаються до матеріалів дисциплінарного провадження. З відеоматеріалів вбачається, що Царюк В.В. поводив себе грубо, неетично, застосовував образи та ненормативну лексику до співробітників охорони. Царюк В.В. одразу ж ідентифікував себе як працівник прокуратури незважаючи на те, що фактично він своїх обов’язків як прокурор в той момент не виконував. Також поведінка Царюка В.В. була агресивною, мова сплутаною, хода хиткою, що може свідчити про факт перебування прокурора в стані алкогольного сп’яніння. Розмову з співробітниками поліції охорони Царюк В.В. проводив з образами, періодично робив телефонні дзвінки керівництву прокуратури (зі слів Царюка В.В. на відео), наголошував на особистих знайомствах з різними правоохоронцями та на своїх позаслужбових зв’язках, погрожував співробітникам поліції скасуванням премії та звільненням.

Отже, дії Царюка В.В., вчинені 02 травня 2025 (використання нецензурної лайки, образ на адресу громадян та співробітників поліції охорони, наголошення на особистих знайомствах та на своїх позаслужбових зв’язках, погрози співробітникам поліції охорони), є порушенням вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу етики, кваліфікуються Комісією, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, тобто дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

За своїм змістом порушення Царюком В.В. правил прокурорської етики є грубим, оскільки вчинені ним дії  посягають на основи функціонування прокуратури, морально-етичні засади діяльності прокурорів та шкодять авторитету прокуратури в цілому.

Для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, має бути установлений факт поведінки, що скомпрометував звання працівника прокуратури. Прокурором Царюком В.В. були проігноровані, етичні норми, які є основоположними нормами поведінки прокурора що свідчить про грубий характер порушення правил прокурорської етики. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу.

Вчинення Царюком В.В. дисциплінарного проступку підтверджено:

- матеріалами дисциплінарного провадження;

- відомостями, наведеними у дисциплінарній скарзі;

- матеріалами службового розслідування, висновок якого затверджено виконувачем обов’язки керівника Миколаївської обласної прокуратури 05 червня 2025 року;

- поясненнями працівників ТОВ «конфіденційна інформація» ОСОБА_5, ОСОБА_6, поясненнями співробітників управління поліції охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_4, письмовими поясненнями прокурора Царюка В.В.;

- долученими відеозаписами з камер відеоспостереження закладу та з нагрудних камер співробітників управління поліції охорони.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Царюк В.В. вчинив правопорушення 02 травня 2025 року. Таким чином, відповідно до вимог частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII річний строк притягнення прокурора Царюка В.В. до дисциплінарної відповідальності з урахуванням часу тимчасової непрацездатності Царюка В.В. на час ухвалення даного рішення не минув.

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що може бути застосовано до прокурора Царюка В.В., Комісією, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, взято до уваги характер проступку, особу прокурора, його позитивну характеристику та відсутність дисциплінарних стягнень, інші обставини вчиненого діяння.

З іншого боку, підлягає врахуванню поведінка Царюка В.В., яка є усвідомленим грубим порушенням не тільки вимог закону та правил прокурорської етики, адже підриває авторитет і довіру до органів прокуратури загалом і ставить під сумнів компетентність і професіоналізм такого прокурора, зокрема.

Пунктом 1 частини четвертої статті 49 Закону №1697-VII передбачено, що за результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора), якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення.

Так як вчинений прокурором Царюком В.В. дисциплінарний проступок має характер грубого порушення та не сумісний з подальшим зайняттям ним посади в органах прокуратури, наявні підстави для прийняття рішення про неможливість подальшого обіймання ним посади прокурора.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Царюка В.В., Комісія дійшла висновку, що для досягнення мети дисциплінарного провадження немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII.

Тому пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку, достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43-50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюка В’ячеслава Володимировича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівнику Миколаївської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області та Царюку В.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.