Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури Шелудякова С.В. (далі – Шелудяков С.В.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-317дс-41дп-25,

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Шелудяков Сергій Вікторович з травня 2007 року працює в органах прокуратури, з 19 червня 2024 року обіймає посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури.

Присягу прокурора склав 07 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 21 червня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувався Генеральним прокурором, прокурорами Сумської та Черкаської областей, керівником Черкаської обласної прокуратури.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 22 квітня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Шелудяковим С.В.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності в скарзі зазначено п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII) – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Булулукову О.Ю., яким за результатами її вивчення 24 квітня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-317дс-41дп-25.

Комісією 04 червня 2025 року прийнято рішення № 103дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-317дс-41дп-25 стосовно прокурора Шелудякова С.В.

За матеріалами проведеної перевірки членом Комісії Булулуковим О.Ю. 09 жовтня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії. Далі скаржника та прокурора Шелудякова С.В. належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії.

У засіданні Комісії, яке відбулось 29 жовтня 2025 року, від скаржника взяли участь заступник керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 та начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2, які у повному обсязі підтримали доводи дисциплінарної скарги, висновок члена Комісії та вказали на наявність підстав для притягнення прокурора Шелудякова С.В. до дисциплінарної відповідальності.

Також упродовж засідання представником скаржника – прокурором ОСОБА_1 заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження документів, підтверджуючих повідомлення прокурора Шелудякова С.В. про необхідність його прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року, з яким він особисто ознайомився під підпис 22 квітня 2025 року, а також копію Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи.

Комісією задоволено клопотання прокурора ОСОБА_1 про долучення до матеріалів провадження додаткових документів.

Прокурор Шелудяков С.В. взяв участь у засіданні Комісії особисто. З висновком члена Комісії не погодився, зазначивши, що підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Під час засідання прокурор Шелудяков С.В. на підставі пункту 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження заявив усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні у зв’язку з недопущенням розголошення відомостей, що охороняються законом.

Комісією задоволено клопотання прокурора про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржником у матеріалах дисциплінарної скарги зазначено, що прокурору Шелудякову С.В. згідно з довідкою до акта огляду Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 (далі – МСЕК) від 27 квітня 2018 року
№ (конфіденційна інформація) встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново, у зв’язку з (конфіденційна інформація).

Офісом Генерального прокурора та керівництвом Черкаської обласної прокуратури прокурору Шелудякову С.В. неодноразово пропонувалось пройти обстеження в умовах стаціонару у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров’я України (далі – медичний заклад, ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»).

Зокрема, 25 листопада 2024 року Шелудякову С.В. було запропоновано прибути до медичного закладу для проходження обстеження. Вказані вимоги доведено Шелудякову С.В. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 22 листопада 2024 року № 07-170вн-24. Однак Шелудяков С.В. до медичного закладу для проходження обстеження у визначену дату не прибув.

Повторно 18 грудня 2024 року листом за № 07-225вн-24 Шелудякова С.В. повідомлено про необхідність прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Втретє, прокурору Шелудякову С.В. 09 січня 2025 року за № 07-20вн-25  надіслано повідомлення щодо необхідності прибути до медичного закладу для проходження обстеження у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Одночасно йому роз’яснено окремі положення Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), насамперед, щодо необхідності дотримання професійної честі і гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури.

Вчетверте Шелудякову С.В. запропоновано прибути до медичного закладу для проходження обстеження у період з 10 до 18 січня 2025 року, вимоги листа Офісу Генерального прокурора доведено Шелудякову С.В. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 14 січня 2025 року
№ 07-36вн-25.

Водночас Шелудяков С.В. упродовж тривалого часу вказані листи Офісу Генерального прокурора та керівництва Черкаської обласної прокуратури ігнорував.

Згідно з наявної у Черкаській обласній прокуратурі інформації,
Шелудяков С.В. з 22 листопада до 02 грудня 2024 року та з 15 до 21 січня
2025 року перебував на лікарняному, що підтверджується відповідними листками непрацездатності. Із заявами про надання відпусток до кадрового підрозділу обласної прокуратури у вказаний період з 25 листопада 2024 року до 18 січня 2025 року Шелудяков С.В. не звертався.

Скаржник зазначає, що у визначені дати (25 листопада 2024 року, з
18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року та з 10 до 18 січня 2025 року) до закладу охорони здоров’я не прибув, обстеження не проходив та ухилився від виконання вищевказаних вимог.

Скаржник вважає, що за таких обставин у діях прокурора Шелудякова С.В. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 5, 6 ч. 1
ст. 43 Закону № 1697 VII, а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Булулукова О.Ю., пояснення прокурора Шелудякова С.В., доводи представників скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА_3. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики.

У засобах масової інформації зазначалося, що окремі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України. В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань, 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО України вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Також рекомендовано Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

За вищевказаними фактами прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч. 3
ст. 369 КК України, а також у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.190, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 191, ч. 1
ст. 366-2 КК України.

Постановою прокурора від 05 грудня 2024 року кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року об’єднано із кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація).

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих-24 на підставі ч. 2 ст. 93 КПК України витребувано з Міністерства охорони здоров’я України інформацію про обґрунтованість рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності прокурорам Черкаської обласної прокуратури, зокрема й Шелудякову С.В.

На виконання вказаного рішення РНБО 25 жовтня 2024 року процесуальним керівником прокурором Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора доручено Міністерству охорони здоров’я України провести перевірку відповідності рішень МСЕК про встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів, у тому числі шляхом експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

Міністерством охорони здоров’я України доручено здійснити перевірку та переогляд у ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» (місцезнаходження –
м. Дніпро).

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист
ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу окремих прокурорів Черкаської обласної прокуратури, серед яких зазначено і прокурора Шелудякова С.В.

Шелудяков С.В. працює в органах прокуратури з травня 2007 року. Згідно з довідкою до акта огляду Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 міста Черкаси від 27 квітня 2018 року № (конфіденційна інформація) йому встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново у зв’язку з (конфіденційна інформація).

В межах реалізації рішення РНБО до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора
від 21 листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), прокурорам згідно зі списком та графіком необхідно прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури через ІС СЕД 22 листопада 2024 року за № 07-170вн-24 прокурору Шелудякову С.В. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття
25 листопада 2024 року до медичного закладу для проходження обстеження. З вказаним листом Шелудяков С.В. ознайомився в ІС СЕД 03 грудн я 2024 року.

Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора 16 грудня
2024 року до Черкаської обласної прокуратури спрямовано лист № 17/2/1-20401-24, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Черкаської області, у тому числі Шелудякову С.В., необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури
18 грудня 2024 року № 07-224вн-24 прокурору Шелудякову С.В. персонально скеровано відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду. З вказаним повідомленням Шелудяков С.В. ознайомився в ІС СЕД 18 грудня 2024 року.

Листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 09 січня 2025 року за № 07-20вн-25 прокурора Шелудякова С.В. повторно повідомлено про необхідність прибути до медичного закладу для проходження обстеження у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Одночасно у листі прокурору Шелудякову С.В. надано роз’яснення окремих положень Кодексу щодо необхідності дотримання професійної честі і гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури. З вказаним листом Шелудяков С.В. ознайомився в ІС СЕД 10 січня 2025 року.

Окрім цього, 13 січня 2025 року Черкаська обласна прокуратура втретє отримала лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09 січня 2025 року №17/2/1-20401-24, в якому зазначено, що в межах кримінального провадження Шелудякову С.В. необхідно прибути до медичного закладу у період з 10 до 18 січня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури
14 січня 2025 року № 07-36вн-25 прокурору Шелудякову С.В. персонально скеровано відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду. З вказаним листом Шелудяков С.В. ознайомився в ІС СЕД 22 січня 2025 року.

На виконання вищезазначеного рішення РНБО, слідчим 31 січня 2025 року у кримінальному проваджені № (конфіденційна інформація) залучено як спеціалістів працівників зазначеної медичної установи для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури.

Також, постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 березня 2025 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК при встановленні груп інвалідності працівникам прокуратури.

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» 27 березня 2025 року до Офісу Генерального прокурора надіслано листа про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14 квітня до 29 травня 2025 року прокурорів органів прокуратури за списком для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА_5
від 16 квітня 2025 року № 31/2/1-33267вих-25 доручено виконувачу обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (у тому числі Шелудякова С.В.), з листами про необхідність прибуття в період з 14 квітня до 29 травня 2025 року для проходження обстеження до
ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Шелудякову С.В. було персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття у зручний для нього час у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року до медичного закладу для проходження обстеження. В повідомленні йому також роз’яснені вимоги ст.ст. 19, 43 Закону № 1697 VII, ст.ст. 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, щодо наслідків відмови від проходження медичного обстеження. Зі змістом цього повідомлення

Шелудяков С.В. особисто ознайомився під підпис 22 квітня 2025 року, але проігнорував його, як і всі попередні повідомлення та медичне обстеження не пройшов.

Таким чином, прокурор Шелудяков С.В., будучи належним чином неодноразово повідомленим про необхідність проходження медичного обстеження, до медичного закладу не з’явився, обстеження не пройшов та ухилився від виконання вимог Закону № 1697 VII та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Встановлено, що у період з 25 листопада 2024 року Шелудяков С.В. перебував у щорічній відпустці з 09 до 13 грудня 2024 року та з 31 січня до
13 лютого 2025 року.

З наявної у Черкаській обласній прокуратурі інформації вбачається, що  Шелудяков С.В. перебував на лікарняному з 22 листопада до 02 грудня
2024 року, з 15 до 21 січня 2025 року, з 28 квітня до 05 травня 2025 року, що підтверджується відповідними листками непрацездатності.

За результатами службового розслідування 10 червня 2025 року складено висновок службового розслідування за фактом можливого вчинення прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури Шелудяковим С.В. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, згідно з яким під час службового розслідування частково підтверджено наявність фактів, що стали підставою для скерування виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 22 квітня 2025 року за № 07-362вих-25 до КДКП дисциплінарної скарги стосовно Шелудякова С.В. про вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином установлено, що про перший виклик до медичної установи з датою прибуття 25 листопада 2024 року прокурор Шелудяков С.В. не був належним чином повідомлений, у зв’язку з його перебуванням на лікарняному (лист про необхідність явки скеровано Шелудякову С.В. 22 листопада 2024 року за № 07-170вн-24, однак в цей період він перебував на лікарняному з
22 листопада до 02 грудня 2024 року, що підтверджено листом непрацездатності номер ЛН (конфіденційна інформація), а ознайомився Шелудяков С.В. з ним відразу після виходу на роботу 03 грудня 2024 року).

Вперше прокурор Шелудяков С.В. належним чином був повідомлений про необхідність прибуття до медичного закладу у період з 18 грудня 2024 року до
17 січня 2025 року листом від 18 грудня 2024 року № 07-225вн-24, про що особисто засвідчив власним підписом в листі-повідомленні та ознайомився з ним в ІС СЕД 18 грудня 2024 року.

Також прокурор Шелудяков С.В. належним чином отримав нагадування про необхідність прибуття до медичного закладу у той же період з 18 грудня
2024 року до 17 січня 2025 року, про який його повідомлено листом від 09 січня 2025 року № 07-20вн-25, про що особисто засвідчив власним підписом 10 січня 2025 року. З листом-нагадуванням Шелудяков С.В. ознайомився в ІС СЕД
10 січня 2025 року.

Надалі прокурору Шелудякову С.В. було направлено лист від 14 січня
2025 року № 07-36вн-25 про необхідність прибуття до медичного закладу вже у інший період з 10 до 18 січня 2025 року, однак із вказаним листом він не був належним чином вчасно ознайомлений, у зв’язку з його перебуванням на лікарняному з 15 до 21 січня 2025 року, а ознайомився з ним лише після виходу на роботу 22 січня 2025 року, вже після спливу строку наданого для прибуття до медичного закладу.

Комісією під час засідання встановлено, що вчергове прокурору Шелудякову С.В. 22 квітня 2025 року під підпис було вручено повідомлення про необхідність його прибуття до медичного закладу для проходження обстеження з 14 квітня до 29 травня 2025 року, яке в черговий раз було ним проігноровано.

Таким чином установлено, що прокурор Шелудяков С.В., будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття до медичного закладу у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року та з 14 квітня до
29 травня 2025 року про ознайомлення з чим засвідчив власним підписом, до медичного закладу не прибув, обстеження в умовах стаціонару в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» не пройшов.

Будь-яких об’єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали його прибуття до медичного закладу не встановлено.

Отже, діями, що суперечать вимогам та правилам прокурорської етики та поведінки прокурорів, Шелудяков С.В. дискредитував себе як працівника органів прокуратури, завдав шкоди авторитету прокуратури як державної інституції.

Відмова прокурора Шелудякова С.В. від проходження медичного обстеження у межах досудового розслідування для перевірки законності встановлення йому II групи інвалідності поставила під сумнів його доброчесність як представника органів прокуратури та створила ризики втрати довіри до органів прокуратури.

Дії прокурора Шелудякова С.В. та інших прокурорів розцінюються суспільством та трактуються медіа як спосіб уникнення відповідальності, пов’язаної з незаконним встановленням інвалідності та безпідставним отриманням пенсійних виплат.

Під час засідання Комісії також встановлено, що згідно з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії
від 22 липня 2025 року № (конфіденційна інформація), прокурору
Шелудякову С.В. скасовано ІІ групу інвалідності з цієї ж дати.

 

 

5. Пояснення прокурора

Прокурором Шелудяковим С.В. надано пояснення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі.

З приводу неявки 25 листопада 2024 року до медичного закладу пояснив, що на той час перебував на лікарняному. Це не було пов’язано з тим, що він розхвилювався чи навмисно взяв лікарняний, оскільки тимчасова непрацездатність розпочалася задовго до надходження листа з Офісу Генерального прокурора. Лист про необхідність явки до медичного закладу він отримав 03 грудня 2024 року, хоча про його наявність дізнався раніше зі слів колег. Таким чином, об’єктивно не мав можливості прибути 25 листопада
2024 року, оскільки перебував на лікарняному у зв’язку зі своєю профільною хворобою.

У період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року він планував прибути до медичного закладу, однак цьому завадила хвороба. У зв’язку зі змінами в законодавстві, що стосувалися діяльності медико-соціальних експертних комісій, повноваження яких припинялися з 01 січня 2025 року, він вважав за доцільне прибути до м. Дніпра для переогляду вже після набрання чинності новим законом, тобто після початку роботи нових експертних команд.

З огляду на це він не поїхав у грудні, а в січні не зміг придбати квиток на потяг через різдвяні свята. Лише 10 січня 2025 року йому вдалося придбати квиток на потяг до м. Дніпра на 16 січня 2025 року. Власним автомобілем прибути не мав можливості, оскільки той перебував у ремонті.

13 січня 2025 року у нього підвищилася температура тіла та з’явилися інші ознаки захворювання. Наступного дня, 14 січня 2025 року він звернувся до лікаря, після чого було відкрито листок непрацездатності, і він перебував на лікарняному до 22 січня 2025 року. Таким чином, на встановлену дату прибуття – 18 січня 2025 року він перебував на лікарняному у зв’язку із захворюванням.

Щодо третього періоду явки до медичного закладу – з 14 квітня до
29 травня 2025 року, пояснив, що не прибув з поважних причин, пов’язаних із хворобою. З листом про необхідність явки він був ознайомлений 22 квітня
2025 року. З 28 квітня до 05 травня 2025 року перебував на лікарняному у зв’язку з ангіною, симптоми якої проявилися ще 26 квітня 2025 року.

Перебіг захворювання мав ускладнення, оскільки після закриття лікарняного відбулося загострення його профільного захворювання. У період з 20 до 30 травня 2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні в алергологічному відділенні обласної лікарні.

Зазначив, що у жовтні 2024 року Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора було проведено службове розслідування, за результатами якого фактів неправомірної поведінки з його боку не встановлено.

Крім того, він є одним із небагатьох працівників, які пройшли поліграфічне дослідження в Генеральній інспекції Офісу Генерального прокурора. За результатами цього дослідження ознак надання ним неправдивої інформації не встановлено.

Щодо службового розслідування, проведеного Черкаською обласною прокуратурою за запитом члена Комісії, він звернув увагу, що у висновку зазначено про те, що його лише один раз було належним чином ознайомлено із листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури про необхідність прибуття до медичної установи.

Зазначив, що у нього виникали питання щодо листів виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури щодо необхідності прибуття до медичної установи. Водночас він не був ознайомлений ні з листом Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, ні з постановою слідчого у кримінальному провадженні. Однак він усвідомлював необхідність прибуття до медичного закладу та мав намір це зробити, незважаючи на зазначені питання.

Вважає, що твердження у висновку про нібито використання ним інвалідності для отримання пенсії не відповідає дійсності. Він користувався державною програмою забезпечення окремих ліків для інвалідів та проходив ургентне стаціонарне лікування не менше двох разів на рік, пов’язане з його хворобою. Має численні виписки з лікарень щодо лікування захворювання, за яким йому встановлено інвалідність.

Наразі його думка змінилася: він усвідомив, що можна було поїхати до медичної установи для переогляду, проте це усвідомлення прийшло пізніше, лише влітку 2025 року. Він не поїхав до медичної установи в Дніпрі, оскільки вважав, що повинен отримати звідти офіційний виклик. Зі своїми колегами з обласної прокуратури, які відвідали медичний заклад, він спілкувався з цього приводу та дізнався, що вони все ж отримували виклик медичного закладу.

22 липня 2025 року рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи його позбавлено статусу інваліда у зв’язку з неявкою, про що у серпні
2025 року він отримав відповідний лист. При скасуванні групи інвалідності МСЕК керувалася тим, що наданих документів було недостатньо для прийняття рішення щодо підтвердження групи інвалідності, відсутні консультативні висновки відповідних фахівців та результати обстежень, які підтверджували супутні патології. Вказане рішення він оскаржує в судовому порядку.

Шелудяков С.В. зазначив, що з 24 березня до 26 вересня поточного року його було відряджено до Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, де він виконував обов’язки з підвищеним навантаженням. На запитання членів Комісії, чи звертався він до керівництва Черкаської обласної прокуратури або Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони із заявами чи рапортами щодо сприяння його поїздки до м. Дніпра для проходження переогляду, він відповів, що не звертався.

Пенсію у порядку, визначеному статтею 86 Закону № 1697-VII отримував з 2019 року і до моменту її скасування влітку поточного року.

Прокурор Шелудяков С.В. просив Комісію врахувати його тривалий стаж роботи в органах прокуратури, неодноразові заохочення, а також проходження переатестації у 2015 та 2020 роках, під час яких, серед іншого, досліджувалося питання його доброчесності.

З урахуванням викладеного, просив Комісію, за можливості, застосувати інший, більш м’який вид дисциплінарного стягнення, ніж звільнення.

 

 

6. Пояснення представників скаржника

Представник скаржника – заступник керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_ 1 зазначила, що дисциплінарну скаргу та висновок члена Комісії підтримує в повному обсязі. Наголосила, що обставини, наведені в дисциплінарній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Вона також зазначила, що після скерування дисциплінарної скарги прокурору Шелудякову С.В. було вручено під підпис у кадровому підрозділі обласної прокуратури лист щодо необхідності прибуття до медичного закладу у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року.

18 грудня 2024 року його персонально ознайомлено з листом про необхідність прибуття у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Також 10 січня 2025 року Шелудякова С.В. під підпис було ознайомлено з листом-нагадуванням про необхідність явки до 18 січня 2025 року.

Представник скаржника – начальник відділу роботи з кадрами та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_2 зазначила, що прокурор Шелудяков С.В. за період роботи в органах прокуратури Черкаської області характеризується позитивно. За результатами щорічного оцінювання роботи прокурора упродовж 2021–2024 років оцінювався позитивно.

На момент отримання інвалідності у 2018 році Шелудяков С.В. обіймав посаду керівника Черкаської окружної прокуратури.

Вона також зазначила, що на трьох листах виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Шелудяков С.В. поставив підписи про ознайомлення з необхідністю явки до медичного закладу.

 

7. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург,
15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 4 ст. 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

У ст. 1 Кодексу зазначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

У ст. 3 Кодексу зазначено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

У ст. 4 Кодексу визначені основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

У ст. 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом органів прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від
будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві як відомо, немає визначень понять гідності й честі що є цілком закономірним. Але незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який б суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого – шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У ст. 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до ст. 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до

будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі ст. 33 Кодексу, прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розд. I п. 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69 до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції» і
«Про прокуратуру».

Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй резолюції від 25 грудня  2008 року № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони займають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя.

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Шелудякова С.В., Комісія виходить з такого.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно виявити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сфері, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема, підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно коментаря до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року
№ 36, а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня
2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури.

Європейський Суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово висловлювався щодо меж втручання у визначені права, зокрема право на приватність, передбачене ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі по тексту Європейська Конвенція з прав людини).

Ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас ст. 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Тобто за практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання в право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права.

Такі умови викладені в п. 2 ст. 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності.

З урахуванням викладеного, Комісія дійшла висновку, що втручання у право приватності, передбачене у ст. 8 Європейської Конвенції у даному випадку відсутнє, а питання набуття та використання статусу особи з інвалідністю у прокурора Шелудякова С.В. перевіряються Комісією виключно через призму наявності в його діях дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 43 Закону № 1697 VII.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що прокурор
Шелудяков С.В., усвідомлюючи суспільний резонанс, пов’язаний із питанням незаконного отриманням інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, мав обов’язок не лише дотримуватися закону, а й вжити всіх можливих заходів для захисту своєї репутації та авторитету органів прокуратури. Натомість ним проігноровано неодноразові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду. Прокурор Шелудяков С.В. не з’явився до медичного закладу та не забезпечив публічного спростування сумнівів у законності встановлення йому групи інвалідності.

Також, прокурор Шелудяков С.В., маючи значний стаж роботи на посаді прокурора, допустив демонстративну неповагу до вимог етичної поведінки, не вжив передбачених законом заходів для збереження власної ділової репутації та репутації прокуратури. Його поведінка є пасивною формою сприяння поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, сприяє підриву суспільної довіри до державної інституції, формує враження про толерування корупційних ризиків всередині системи, особливо у період дії особливого правового режиму – воєнного стану.

Належної реакції з боку Шелудякова С.В. не було, адже ним до цього часу не проявлено ініціативи щодо підтвердження законності встановлення йому інвалідності, хоча він мав для цього реальну можливість.

Неприбуття прокурором Шелудяковим С.В. у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу Комісією розцінюється як неповажне, оскільки ним не надано належних доказів поважності неявки, а висловлено свою категоричну позицію щодо небажання проходити таке медичне обстеження у стаціонарі відповідного медичного закладу, що є фактичним ухиленням від його проходження. Така поведінка свідчить про нехтування посадовими обов’язками, небажання вжити заходів для збереження власної ділової репутації, а також про відсутність належної ініціативи щодо спростування суспільних сумнівів у правомірності набутого ним статусу особи з інвалідністю. Зазначене об’єктивно дискредитує статус прокурора, суперечить засадам професійної етики та негативно впливає на авторитет органів прокуратури.

Також Комісією враховано, що 22 квітня 2025 року прокурору
Шелудякову С.В. в черговий раз було повідомлено про необхідність його прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 14 квітня до 29 травня 2025 року. Проте Шелудяковим С.В. зазначене повідомлення також було проігнороване.

Більше того, невизнання ним своєї відповідальності, ігнорування наслідків своєї поведінки та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я чи керівництво свідчить про неусвідомлення прокурором  Шелудяковим С.В. етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Особливої ваги набуває той факт, що дисциплінарне правопорушення вчинене у період дії воєнного стану, коли до державних службовців, і особливо до прокурорів, ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави.

Таким чином, прокурор Шелудяков С.В. діяв усупереч вимогам статті 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, яка передбачає, що прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами і усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством. Отже, прокурор Шелудяков С.В. порушив і один з основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 4 Кодексу – принцип об’єктивності. Такі дії прокурора Шелудякова С.В., прямо пов’язані з суспільним резонансом та невдоволенням, є такими, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його доброчесності та об’єктивності.

Окрім того, Комісія зауважує, що при вирішенні питання про наявність/відсутність дисциплінарного проступку прокурора надає перевагу стандарту доказування «баланс ймовірностей», а не «поза всяким сумнівом», як то фактично пропонує прокурор Шелудяков С.В.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» притаманний кримінальній юстиції. Він означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину, а тому даний стандарт не підлягає застосуванню під час дисциплінарного провадження.

Стандарт доказування «баланс ймовірностей» – це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких Комісія має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним. Іншими словами, це певний критерій (поріг) прийняття рішення для Комісії, через установлення певної міри, ступеня доведеності (переконання/впевненості), досягнувши якої факт вважається встановленим.

Саме за цим стандартом доказування тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав. ЄСПЛ у своїй практиці наголошує щодо застосування вище вказаного стандарту доказування під час дисциплінарних проваджень.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, з врахуванням стандарту доказування «баланс ймовірностей», Комісією встановлено, що прокурором Шелудяковим С.В. порушено вимоги п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 17, ч. 3, п. 4 ч. 4 ст. 19 Закону № 1697-VII, ст.ст. 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тобто ним вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Відтак, наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором Шелудяковим С.В. дисциплінарного проступку підтверджено: дисциплінарною скаргою виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури; висновком та матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Шелудякова С.В. на підставі наказу виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури
від 06 травня 2025 року № 53; поясненнями прокурора Шелудякова С.В.; довідкою Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2
від 27 квітня 2018 року № (конфіденційна інформація); іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором
Шелудяковим С.В. дисциплінарного проступку Комісією взято до уваги наступне.

З об’єктивної сторони вчинений прокурором Шелудяковим С.В. дисциплінарний проступок має складну структуру та утворюється з низки однорідних дій/бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17 надано тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення», яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.

Оцінивши діяльність прокурора Шелудякова С.В. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства, які мають форму триваючого дисциплінарного проступку.

Так, початком вчинення дисциплінарного проступку прокурором Шелудяковим С.В. слід вважати 19 грудня 2024 року (наступний день після визначеної у листах Черкаської обласної прокуратури від 18 грудня 2024 року
№ 07-225вн-24 та виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 16 грудня 2024 року для прокурора
Шелудякова С.В. щодо його прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України, з яким Шелудяков С.В. ознайомився 18 грудня 2024 року), а закінченням 30 травня 2025 року (наступний день після визначеного у листах заступника Генерального прокурора та керівника Черкаської обласної прокуратури відповідно
від 16 та 21 квітня 2025 року періоду проходження обстеження у медичному закладі).

Прокурор Шелудяков С.В. (з моменту вчинення дисциплінарного проступку) перебував у відпустці 14 календарних днів (з 31 січня до 13 лютого 2025 року, наказ керівника обласної прокуратури від 24 січня 2025 року № 69в).

На амбулаторному лікуванні у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, пов’язаною з хворобою Шелудяков С.В. перебував 07 календарних днів – з 15 до 21 січня 2025 року та 08 календарних днів – з 28 квітня до 05 травня 2025 року; на стаціонарному лікуванні Шелудяков С.В. перебував 11 календарних днів – з 20 до 30 травня 2025 року.

З огляду на викладене, строк притягнення прокурора Шелудякова С.В. до дисциплінарної відповідальності не минув.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими й такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні та визначення виду дисциплінарного стягнення, що може бути застосоване до

Шелудякова С.В., з огляду на вимоги ч. 3 ст. 48 Закону № 1697-VII, Комісією взято до уваги відсутність застосованих дисциплінарних стягнень та тривалий час роботи в органах прокуратури.

У той же час, Комісією врахована поведінка Шелудякова С.В., яка є усвідомленим грубим порушенням не тільки вимог закону, але й правил прокурорської етики, нехтуванням посадовими обов’язками, небажанням вжити заходів для збереження власної ділової репутації. Така поведінка є свідченням відсутності у Шелудякова С.В. належної ініціативи щодо спростування суспільних сумнівів у правомірності набутого ним статусу особи з інвалідністю. Вказані дії об’єктивно дискредитують статус прокурора, суперечать засадам професійної етики та підривають авторитет і довіру до органів прокуратури загалом.

У п. 1 ч. 4 ст. 49 Закону №1697-VII зазначено, що за результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора), якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення.

Вчинений прокурором Шелудяковим С.В. дисциплінарний проступок, не сумісний з подальшим зайняттям ним посади в органах прокуратури, а тому наявні підстави для прийняття рішення про неможливість подальшого обіймання ним посади прокурора.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Шелудякова С.В., Комісія дійшла висновку, що для досягнення мети дисциплінарного провадження немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених ч. 1 ст. 49 Закону № 1697-VII.

Тому, пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку, достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 47-50, 77, 78 Закону
№ 1697-VII, п.п. 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури Шелудякова Сергія Вікторовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копії рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Черкаської обласної прокуратури та прокурору Шелудякову С.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.