Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Хабла О.М. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-320дс-37дп-25,

В С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовного якого здійснюється дисциплінарне провадження

Хабло Олег Миколайович в органах прокуратури працює з 17 серпня 2012 року, а з 15 березня 2021 року до цього часу – на посаді прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області. 

Присягу працівника прокуратури склав 06 серпня 2013 року.

З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 23 червня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувався керівником обласної прокуратури. 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 22 квітня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О. про вчинення прокурором Хаблом О.М. дисциплінарного проступку. 

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну  скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., якою 23 квітня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-320дс- 37дп-25 та проведено перевірку викладених у ній обставин.

Комісією 11 червня 2025 року прийнято рішення № 113дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні стосовно Хабла О.М. на один місяць, тобто до 22 липня 2025 року. 

За результатами перевірки членом Комісії Гарбузою Н.В. 25 вересня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Хабла О.М., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника, прокурора Хабла О.М. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії. 

09 жовтня 2025 року розгляд висновку Комісією відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Хабла О.М. та ураховуючи вимоги пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження ухвалено протокольне рішення про продовження розгляду висновку на один місяць. 

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії. 

У засіданні Комісії 23 жовтня 2025 року взяли участь представники скаржника - перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 1 та начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 2, які підтримали викладені у дисциплінарній скарзі доводи, надали пояснення та відповіді на запитання членів Комісії. 

На засідання 23 жовтня 2025 року з’явився прокурор Хабло О.М. та адвокат ОСОБА 3, який представляв інтереси прокурора Хабла О.М. 

Комісією задоволено клопотання адвоката ОСОБА 3 про допуск його та прокурора Хабла О.М. до участі в засіданні.

Крім того за результатами розгляду оголошених заяв адвоката ОСОБА 3 про відвід членів Комісії Гарбузи Н.В. та Бобровник С.В. вмотивованими рішеннями Комісії від 23 жовтня 2025 року відмовлено в їх задоволенні.

У подальшому адвокатом ОСОБА 3 оголошено письмове клопотання про запрошення на засідання Комісії скаржника (особу, якою підписано дисциплінарну скаргу) - прокурора Голинського Я.О., представників громадської організації «Центр протидії корупції», «ІНФОРМАГЕНЦІЯ «ЦЕНЗОР. НЕТ & БУТУСОВ ПЛЮС», «Слідство. інфо», приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», представництва «Дойче  велле», здійснення транслювання перебігу засідання Комісії в мережі Інтернет та продовження адвокату ОСОБА 3 строку на подання доказів про невчинення прокурором Хаблом О.М. дисциплінарного проступку, яке Комісією задоволено частково, а саме − надано дозвіл на здійснення транслювання перебігу засідання Комісії в мережі Інтернет.

Додатково Комісією було з’ясовано думку прокурора Хабла О.М. щодо надання згоди на розголошення інформації, пов’язаної зі станом його здоров’я під час трансляції у мережі Інтернет. Прокурор Хабло О.М. підтримав клопотання представника ОСОБА 3, щодо розголошення відомостей відносно нього не заперечував.

Впродовж засідання Комісії, яке тривало понад п’ять годин, Головуючим було встановлено регламент для оголошення доводів представником ОСОБА 3 з дотриманням принципів змагальності, об’єктивності та всебічності розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Хабла О.М.

Окрім того адвокатом ОСОБА 3 оголошено клопотання про витребування додаткових доказів, за результатами розгляду якого Комісією було відмовлено в задоволенні клопотання на підставі пунктів 52, 111 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі по тексту - Положення).

Прокурором Хаблом О.М. під час засідання Комісії заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження  додаткових доказів на підтвердження його доводів, яке Комісією задоволено на підставі пункту 111 Положення.

На засіданні Комісії представником скаржника (Черкаської обласної прокуратури) – прокурором ОСОБА 1 заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження документів, які підтверджують повідомлення прокурора Хабла О.М. про необхідність його прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року, з яким він особисто ознайомився 21 квітня 2025 року, яке Комісією задоволено на підставі пункту 111 Положення.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що у межах виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО) від 22 жовтня 2024 року щодо перевірки законності встановлення інвалідності прокурорам Черкаської області, на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури листами від 25 листопада 2024 року, 18 грудня 2024 року, 9 та 14 січня 2025 року повідомлено прокурора Хабла О.М. про необхідність прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Повідомлення про дати обстеження (4 грудня 2024 року, з 18 грудня 2024 по 17 січня 2025 та з 10 січня 2025 по 18 січня 2025 року) Хабло О.М. отримував особисто під підпис та через Інформаційну систему органів прокуратури «Система електронного документообігу. Йому роз’яснювалися наслідки неявки та норми прокурорської етики.

Водночас Хабло О.М. за відсутності перешкод з боку керівництва жодного разу не з’явився до медичного закладу та ухилився від виконання вищевказаних вимог. 

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Хабла О.М.  вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) та 6 (систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті  43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1697-VII).

4. Обставини, встановлені під час дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Гарбузу Н.В., пояснення  представників скаржника ОСОБА 1, ОСОБА 2, пояснення прокурора Хабла  О.М., представника прокурора адвоката ОСОБА 3, вивчивши висновок та дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА 4. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення медико-соціальних експертних комісій  супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації. У засобах масової інформації зазначалося, що окремі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.

В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема, масштабного встановлення сумнівних інвалідностей прокурорам Хмельницької та Черкаської областей, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З метою перевірки інформації про можливі зловживання прокурорами органів прокуратури під час отримання інвалідності, Генеральним прокурором 16 жовтня 2024 року призначено службове розслідування, за результатами якого 9 грудня 2024 року складено висновок, який 13 грудня 2024 року затверджено виконувачем обов’язків Генерального прокурора. У ході службового розслідування перевірялись, серед інших, і обставини отримання статусу осіб з інвалідністю прокурорами органів прокуратури Черкаської області.

Службовим розслідуванням об’єктивно підтвердити чи спростувати інформацію, яка стала підставою для початку службового розслідування без проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні не вбачалось за можливе. Оцінка діям прокурора Хабла О.М. за результатами службового розслідування не надавалася та рішення стосовно нього не приймалось.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань, 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання РНБО України, за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО України вирішила: 

Рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні                         № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частинами другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України, під час якого вживаються заходи щодо перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, постановою прокурора від 05.12.2024, об’єднаному із кримінальним провадженням № (конфіденційна інформація), листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих-24 на підставі частини другої статті 93 КПК України витребувано в Міністерства охорони здоров’я України інформацію про обґрунтованість рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності прокурорам Черкаської обласної прокуратури, зокрема й Хаблу О.М.

На виконання вказаного вище рішення РНБО, 25 жовтня 2024 року процесуальним прокурором Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора доручено Міністерству охорони здоров’я України (далі  –  МОЗ)  провести перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів, у тому числі шляхом проведення експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд осіб Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ( далі – ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу окремих прокурорів Черкаської обласної прокуратури, серед яких і прокурора Хабла О.М.

Згідно з довідкою до акту огляду міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 2 міста Черкаси від 18 липня 2019 року № 462856 Хаблу О.М. встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново у зв’язку із загальним захворюванням.

У межах реалізації рішення РНБО до Черкаської обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 21  листопада 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), прокурорам згідно зі списком та графіком необхідно прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

Згідно з вказаним листом прокурору Черкаської окружної прокуратури Хаблу О.М. необхідно було з’явитися до медичного закладу для проходження обстеження 04 грудня 2024 року. 

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 25 листопада 2024 року за № 07-803вих-24 Хаблу О.М. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття 04 грудня 2025 року до медичного закладу, з яким він особисто ознайомився під підпис 25 листопада 2024 року. 

Надалі до Черкаської обласної прокуратури 16 грудня 2024 року повторно надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурорам органів прокуратури Черкаської області, у тому числі й Хаблу О.М., необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. 

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18 грудня 2024 року за № 07-921вих-24 Хаблу О.М. особисто скеровано відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження  медичного огляду, з яким він ознайомився під підпис 10 січня 2025 року.

Також виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 09 січня 2025 року за № 07-37вих-25 Хаблу О.М. повторно надіслано нагадування щодо прибуття до медичного закладу у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Йому також роз’яснено окремі правила прокурорської етики, у тому числі про необхідність дотримання професійної честі і гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури. 

Згодом, 13 січня 2025 року Черкаською обласною прокуратурою втретє отримано лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Хаблу О.М. необхідно прибути  до медичного закладу у період з 10 до 18 січня 2025 року.

Вимоги вказаного доручення доведено до відома Хабла О.М. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 14 січня 2025 року № 07-65вих-25 та його зобов’язано у разі неявки для проходження медичного огляду надати пояснення про причини неприбуття до медичного закладу.  

У письмових поясненнях, надісланих до Черкаської обласної прокуратури 18.01.2025, прокурор Хабло О.М. підтвердив свою обізнаність про зміст вказаних листів. Повідомив, що у 2020 році комісією ДЗ «Центральна медико-соціальна експерта комісія МОЗ України» підтверджено законність надання йому групи інвалідності. Оскільки вищезазначений медичний заклад та ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» (яка натепер проводить перевірку правильності винесених МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності) є рівноправними, тому вважав недоцільним проведення цим медичним закладом повторної перевірки його медико-експертної справи та не з’явився туди на обстеження.

Крім того встановлено, що постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА 5 від 31.01.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження обґрунтованості прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури (у пункті 1554 переліку зазначено прізвище Хабла О.М.). 

У зв’язку з цим ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, а також зазначеної постанови слідчого від 31 січня 2025 року, 27.03.2025 до Офісу Генерального прокурора надіслано листа про сприяння в прибутті до клініки інституту в період з 14.04.2025 по 29.05.2025 прокурорів органів прокуратури за списком (у тому числі Хабла О.М.) для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Надалі листом заступника Генерального прокурора ОСОБА 6 від 16.04.2025 № 31/2/1-33267вих-25 доручено виконувачу обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури організувати ознайомлення під підпис прокурорів органів прокуратури області, яким установлено інвалідність (у тому числі Хабла О.М.), з листами про необхідність прибуття у період з 14.04.2025 по 29.05.2025 для проходження обстеження до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Хаблу О.М. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття у зручний для нього час у період з 14.04.2025 по 29.05.2025 до медичного закладу для проходження обстеження, в якому йому також зазначено підстави проведення обстеження, а також роз’яснені вимоги статей 19, 43 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, наслідки відмови від проходження медичного огляду. Зі змістом цього повідомлення Хабло О.М. особисто ознайомився під підпис 21 квітня 2025 року.  

Таким чином, прокурор Хабло О.М., будучи належним чином неодноразово повідомленим про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явився, медичний огляд не пройшов та ухилився від виконання вимог прокурора вищого рівня, яким на виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вживалися заходи щодо забезпечення проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій (далі – МСЕК), на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Із заявами про надання відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 04 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року, з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року Хабло О.М. до керівництва окружної та обласної прокуратур не звертався. Відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України Хаблу О.М. відкрито листок тимчасової непрацездатності з 29 листопада до 03 грудня 2024 року та з 04 до 06 грудня 2024 року.

Об’єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали його прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», окрім 04 грудня 2024 року, не було. 

Згідно пояснень виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О. та керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА 7 випадків відмови або перешкоджання з боку керівництва у наданні можливості Хаблу О.М. пройти обстеження не було.

Таким чином, установлено, що прокурор Хабло О.М. був належним чином повідомлений про необхідність проходження медичного переогляду. При цьому об’єктивних причин, які б унеможливлювали виконання ним вимог, не встановлено. 

Листом Черкаської обласної прокуратури на запит члена Комісії повідомлено, що Хаблом О.М. передано (без супровідного листа) в липні 2019 року до кадрового підрозділу копію довідки МСЕК про встановлення йому групи інвалідності, яка була долучена до його особової справи та копія якої  надана до відділу фінансування та бухгалтерського обліку.

Відповідно до наявної в Черкаській обласній прокуратурі інформації Хабло О.М. індивідуальну програму реабілітації інваліда не надавав, заходи трудової реабілітації стосовно нього не здійснювалися.

Також згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Хабло О.М. отримував дохід у вигляді пенсії з 2019 року. 

Черкаським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі - Черкаський РТЦК та СП) на запит Комісії повідомлено, що військово-лікарською комісією Черкаського РТЦК та СП 07.01.2025 року Хабло О.М. визнаний придатним до військової служби.

Відомості стосовно наявності 2 групи інвалідності громадянином Хаблом О.М. до Черкаського РТЦК та СП не надавалися та до АІТС «Оберіг» не вносилися.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико- соціальної експертної комісії від 21 липня 2025 року було прийнято рішення №  ЦО-18091. У пункті 11 рішення зазначено, що за результатами вивчення наданої медико-експертної документації друга група інвалідності, загальне захворювання безтерміново, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності Хабла О.М. мають місце не значні патологічні зміни з боку серцево судинної, сечовидільної, нервової, травної систем, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав для визнання Хабла О.М. особою з інвалідністю з 17.07.2019 року (постанова Кабінету Міністрів № 1317 від 03.12.2009 року). У пунктах 6.1. та 6.2. вказаного рішення не зазначено підстав для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці та реквізитів документів, на підставі яких проведено перевірку. 

Зазначене рішення було оскаржено Хаблом О.М. до суду в порядку КАС України.

Також встановлено, що відповідно до наказу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури  від 10.09.2025 року № 467в, прокурор Хабло  О.М. з 11.09.2025 по 10.10.2025 перебував у службовому відрядженні до Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (м. Херсон).

5. Пояснення прокурора та інших осіб у дисциплінарному провадженні

Під час засідання Комісії прокурор Хабло надав пояснення, в яких підтримав свої попередні письмові пояснення, надані під час проведення перевірки у дисциплінарному провадженні, які стосувалися встановлення йому групи інвалідності та перевірки обґрунтованості прийнятого МСЕК рішення.

Прокурор Хабло О.М. пояснив, що листом Черкаської обласної прокуратури від 25.11.2024 № 07-803вих-24 його повідомлено про здійснення прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та про рішення РНБО України від 22.10.2024, яким МОЗ України доручено провести перевірку  правильності винесених МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності працівникам Черкаської обласної прокуратури та особистого їх переогляду. 

У зв’язку з цим та на виконання доручення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора його повідомлено про необхідність прибуття 04.12.2024 для проходження обстеження в умовах медичного закладу до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» Центральної МСЕК МОЗ України, яке  знаходиться у м. Дніпро. 

Вважає, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) відсутні підстави для дослідження питання отримання ним ІІ групи інвалідності 18.07.2019 року, оскільки його не повідомлено, які обставини досліджуються в рамках цього кримінального провадження та його статус у цьому провадженні.

Зазначив, що з 29.11.2024 по 06.12.2024 перебував на лікарняному, тому не мав можливості щодо поїздки в м. Дніпро для проходження обстеження в умовах зазначеного у листі медзакладу.

Крім того, виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури його повідомлено про необхідність прибуття з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформвація) для проходження обстеження в умовах вищевказаного медзакладу.

Вказав, що його медико-експертна справа вже перевірялась у 2020 році (кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України», яка була найвищою інстанцією серед установ, які могли перевіряти рішення про надання груп інвалідності. ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» не викликає у нього довіри як установа, що об’єктивно здійснить перевірку його медико-експертної справи. На підтвердження цього доводу посилався на долучену під час засідання Комісії інформацію.

Надіслані йому неодноразово прокуратурою області листи про необхідність проходження медогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» ним розцінено як рекомендацію, оскільки цією установою листи будь-якого змісту йому не надсилалися.

Також йому не вручено органом досудового розслідування, прокурорами у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація), слідчим суддею чи судом жодного процесуального документа, який би вказував на наявність його обов’язку пройти медичне обстеження в умовах ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України». 

Стосовно тверджень про дискредитацію органів прокуратури Хабло О.М. зазначив, що у ЗМІ відсутні будь-які критичні чи негативні публікації, які стосувалися б саме його. 

У своїх поясненнях прокурор також акцентував увагу на положеннях Конституції України, Європейської конвенції з прав людини, практиці ЄСПЛ (справи «Polyakh and Others v. Ukraine», «Тимошенко проти України» та інші), які чітко забороняють примусове медичне втручання без належних правових підстав та добровільної згоди особи.

Вважає, що в його діях відсутні ознаки вчинення дисциплінарного проступку.

Прокурор Хабло О.М. зазначив, що після встановлення групи інвалідності до травня 2024 року він отримував соціальну пенсію у відповідності до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. З травня 2024 року до моменту скасування інвалідності він отримував пенсію у відповідності до частини 9 статті 86 Закону України  “Про прокуратуру”.

Хабло О.М. повідомив, що ІПР ним надавалась до кадрового підрозділу обласної прокуратури у липні 2019 року, проте докази надання індивідуальної програми у нього відсутні, вважає доводи висновку в частині необхідності виконання рекомендацій у ІПР безпідставними.

Крім того Хабло О.М. зазначив, що не вважає за обов’язкове виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року в зв’язку з тим, що воно не містить згадки про нього особисто, а указ Президента від 22 жовтня 2024 року № 732/2024 вважає таким, який не підлягає обов’язковому виконанню в даному випадку. 

Адвокат прокурора Хабла О.М. ОСОБА 3 підтримав доводи свого довірителя. Крім того представник категорично не погоджувався з вимогами виконувача обов’язків Черкаської обласної прокуратури щодо необхідності проходження Хаблом О.М. медичного обстеження в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на предмет законності встановлення йому групи інвалідності, вважаючи, що виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинський Я.О не є прокурором вищого рівня стосовно Хабла О.М.

ОСОБА 3 зазначив, що прокурор Хабло О.М. пройшов медичне обстеження 7 січня 2025 року, а тому вважає, що статус особи з інвалідністю прокурором було підтверджено. Представник звернув увагу Комісії, що прокурор перебував у службовому відрядженні у місті Херсон, яке перебуває під обстрілами ворога та просив врахувати подяку, оголошену Хаблу О.М. командиром військової частини (конфіденційна інформація) Національної Гвардії України.

Представник прокурора стверджує, що відсутні дані щодо суспільного резонансу від дій, вчинених Хаблом О.М., так як у ЗМІ відсутні згадки про прізвище Хабла О.М. Зазначив щодо направлення адвокатських запитів на адреси ЗМІ, на які станом на день розгляду висновку на засіданні Комісії відповіді не отримані. 

ОСОБА 3 зазначив, що не вбачає в діях довірителя складу дисциплінарного проступку оскільки: “прокурор виконав вимоги закону від 21.03.2024 року № 3621 ІХ..., виконав вимоги та пройшов медичний огляд..., є об’єктивним у всьому..., добросовісно виконує свої обов’язки і жодна особа не заявляла йому відвід у судових процесах”.

Прокурор Хабло О.М. підтримав доводи свого представника, про що неодноразово наголосив Комісії.

Керівник Черкаської окружної прокуратури ОСОБА 7 пояснив, що йому відомо про наявність у прокурора Хабла О.М. статусу особи з інвалідністю ІІ групи з 18.07.2019 та про те, що його викликали до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпро для проходження медичного обстеження. Для цього йому надано сприятливі умови та випадків відмови у наданні відпустки для поїздки у м. Дніпро не було. Він із зазначеного питання до нього не звертався та про наміри їхати на обстеження не повідомляв. 

Виконувач обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинський Я.О. підтвердив про надходження до обласної прокуратури листів з Офісу Генерального прокурора про забезпечення прибуття під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) окремих прокурорів органів прокуратури Черкаської області зі статусом особи з інвалідністю, серед яких Хабла О.М., до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у м. Дніпро для проходження обстеження в умовах стаціонару. Для забезпечення прибуття прокурора Хабла О.М. до цього медичного закладу йому неодноразово скеровувалося персональне повідомлення, однак він про свою явку туди не інформував, а письмово повідомив про перевірку та підтвердження у 2020 році комісією ДУ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» законності встановлення йому групи інвалідності. Вважав недоцільним проходження обстеження, оскільки ДУ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» та ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» є рівноправними установами. 

Начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 2 заступник начальника відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 8 та прокурор цього відділу ОСОБА 9 дали аналогічні пояснення. Вони підтвердили, що прокурор Хабло О.М. неодноразово отримував листи з вимогами та дорученнями щодо прибуття до медичного закладу на обстеження в умовах стаціонару з визначеними періодами. Такі вимоги доводились до відома прокурора. Прокурор Хабло О.М. вимоги щодо прибуття до медичного закладу не виконував, про явку до медичного закладу не інформував, проте письмово повідомив, що вважає недоцільним проходження обстеження з вищезазначених у поясненнях Голинського Я.О. мотивів.

Виконувач обов’язків начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 10 пояснила, що відділом 01 серпня 2019 року отримано копію довідки до акту МСЕК серії 12 ААБ № 462856 від 18 липня 2019 року про встановлення Хаблу О.М. другої групи інвалідності, що стало підставою для застосування ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у розмірі 8,41%, для працюючих осіб з інвалідністю відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування». 

Головний спеціаліст з питань мобілізаційної роботи відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 11 пояснила, що Хабло О.М. є військовозобов’язаним  рядового складу та перебуває на військовому обліку в Черкаському районному ТЦК та СП Черкаської області. Військово-лікарською комісією 07.01.2025 військовозобов’язаний Хабло О.М. визнаний придатним до військової служби за гр. 2 ст. 39в, 52в,53в, 64в наказу Міністерства оборони України № 402-2008, про що зроблено відповідний запис у військовому квитку військовозобов’язаного.  В обласній прокуратурі відсутні відомості про надання Хаблом О.М. до ТЦК та СП інформації про наявність у нього статусу особи з інвалідністю. 

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформованого за допомогою Порталу Дія, військовозобов’язаним Хаблом О.М. оформлена відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час з інших підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2025 році надання /підтвердження/ скасування  статусу особи з інвалідністю регламентується основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон від 21.03.1991 №  875-XII) із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ (далі – Закон від 19.12.2024 № 4170-ІХ), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338 (далі – постанова від 15.11.2024 № 1338).

На момент встановлення Хаблу О.М. у 2019 році групи інвалідності зазначені питання регламентувалися: Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності».

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини; Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році; Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році; Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність, професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури, доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 10 Кодексу передбачено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури - одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь- яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який би суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого - шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні. 

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу. 

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь- яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури. 

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу, прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розділу I пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», 

«Про прокуратуру».

Стаття 8 Європейської Конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку, коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Оцінивши діяльність прокурора Хабла О.М. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла до висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що підтверджується наступним.

 Дисциплінарне провадження відкрито у зв’язку з наявністю ознак вчинення прокурором Хаблом О.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратури», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно встановити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики  як у службовій, так і в приватній сфері, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема, до підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно з Коментарем до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «правила прокурорської етики» є ширшим, ніж вимоги розділу IV Кодексу й охоплює правила професійної діяльності в усіх аспектах, вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя; такий стандарт покликаний бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності та ввічливості й сприяти довірі й повазі до органів прокуратури.

Хабло О.М. має статус прокурора і відповідно до статті 19 цього Закону «Про прокуратуру» на нього покладено обов’язок неухильного дотримання присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Комісія врахувала, що фактично Хабло О.М. погоджується з фактами отримання та ознайомлення з листами прокуратури Черкаської області (лист від 25.11.2024; лист від 18.12.2024; лист від 09.01.2025 ; лист від 14.01.2025, лист щодо прибуття для проходження медичного обстеження в період 14.04.2025 року по 29 травня 2025 року, з яким він ознайомився 21 квітня 2025 року), натомість прокурор не виконав вимоги, зазначені у вищевказаних листах. Належної реакції з боку Хабла О.М. не було, він не вжив заходів щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення йому групи інвалідності. Таким чином, Хабло О.М обрав пасивну модель поведінки, поставив свій власний інтерес та власну думку вище інтересів суспільства та авторитету органів прокуратури всупереч складеній присязі прокурора.

Комісія враховує доводи Хабла О.М. та представника ОСОБА 3 щодо того, що наявність у нього групи інвалідності неодноразово була предметом перевірки, зокрема у 2020 році в межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) у ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» та під час проходження атестації у 2021 році. Однак, цей факт не може бути розцінений як безумовне підтвердження правомірності набутого статусу. Прокурор зобов’язаний був пройти повторне обстеження на виконання рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №  732/2024. 

У відповідності до ст.10 Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони”, рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади.

Таким чином, посилання на перевірки 2020 та 2021 років не звільняло прокурора від обов’язку підтвердити законність свого статусу, адже дані перевірки проводились до 22 жовтня 2024 року та не пов’язані з питаннями, піднятими у рішенні РНБО. По суті такі перевірки мають різні предмети і, відповідно, повинні бути проведені згідно кожної окремої процедури.

Комісія враховує пояснення Хабла О.М. та його представника в частині ствердження щодо підтвердження правомірності встановлення йому групи інвалідності у ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» у 2020 році. Водночас дана обставина під час дисциплінарного провадження не підтвердилась належними доказами, а більше того, інформація є суперечливою. Так, у листі ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» № 56-23(08)150 від 12.05.2025, наявна інформація щодо правомірності встановлення прокурору Хаблу О.М. ІІ групи інвалідності безтерміново рішенням Черкаської міжрайонної МСЕК №1 від 18.07.2019. Разом з тим фактично вбачається, що довідка про встановлення Хаблу О.М. ІІ групи інвалідності видана іншою МСЕК, а саме Черкаською міськрайонною МСЕК № 2. Крім того, згідно інформації виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) обстеження прокурора Хабла О.М. з метою перевірки правомірності отримання групи інвалідності не проводились.

Так як Комісія не може приймати рішення на підставі припущень та не перевірених доказів, пояснення прокурора в вище описаній частині не приймаються до уваги як беззаперечний факт.

За наслідками наведених обставин, у медійному просторі поширено значну кількість негативних публікацій, що стосуються питання законності встановлення інвалідності прокурорам в Черкаській та Хмельницькій областях, зокрема : 

https://www.anticor.foundation/novyny/10846/ 

https://www.unian.ua/incidents/prokurori-invalidi-masovo-zafiksovani-v-cherkaskiy-oblasti-skandal-z-msek-12797373.html 

https://suspilne.media/cherkasy/864481-na-cerkasini-visokij-vidsotok-prokuroriv-z-invalidnistu-ofis-genprokurora/ 

https://viche.ck.ua/region/invalidnist-mayut-shhonajmenshe-523-prokurory-bilshist-otrymaly-yiyi-shhe-do-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/

https://hromadske.ua/suspilstvo/233416-naybilshe-prokuroriv-iaki-maiut-invalidnist-narazi-vyiavyly-na-cherkashchyni-ta-khmelnychchyni-ohp

https://procherk.info/news/7-cherkassy/122905-cherkaska-oblast-odna-z-pershih-za-kilkistju-osib-z-invalidnistju-sered-prokuroriv

https://bastion.tv/prokurori-invalidi-posadovci-msek-bezpidstavno-vstanovili-prokuroram-invalidnist_n67492 

Щодо доводів прокурора та його представника про відсутність у ЗМІ публікацій із прямим згадуванням його прізвища, Комісія вважає необхідним зазначити, що така обставина не спростовує факту наявності суспільного резонансу навколо теми отримання інвалідності працівниками органів прокуратури. З огляду на його службове становище та підвищені етичні стандарти, навіть непряма участь у подібному публічному обговоренні зобов’язувала Хабла О.М. вжити активних заходів для підтвердження законності встановленої йому групи інвалідності, зокрема шляхом проходження повторного медичного огляду. Відсутність згадки прізвища саме Хабла О.М. у медіа не усуває обов’язку прокурора реагувати належним чином, оскільки йдеться про інституцію, авторитет якої формується через поведінку кожного її працівника.

Належної реакції на ситуацію з боку Хабла О.М. не було. Він не виявив ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю, хоча мав таку можливість. Прокурору Хаблу О.М. неодноразово доведено до відома про необхідність прибути до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», однак він без належного обґрунтування ухилився від проходження повторного медичного огляду.

Комісією враховано, що прокурор Хабло О.М. перебував на лікарняному у період із 29.11.2024 по 06.12.2024, що підтверджується листком тимчасової непрацездатності. Водночас після закінчення зазначеного періоду він не перебував на лікуванні, у зв’язку з чим відсутні об’єктивні підстави, які б унеможливлювали його прибуття до медичного закладу для проходження повторного обстеження після 06.12.2024. 

Окремого значення набуває факт, що прокурора Хабла О.М. чотири рази викликали для проходження повторного обстеження та було надано достатній час для обстеження, однак він відмовився скористатися цією можливістю. 

Водночас його неприбуття до медичного закладу обґрунтовано породжує сумніви щодо дійсності II групи інвалідності, встановленої безтерміново. У таких випадках природно виникає припущення, що відсутність готовності підтвердити законність набутого статусу може свідчити про його неправомірність. Під сумнів ставиться не лише сам статус інвалідності, а й пов’язані з ним соціально-правові гарантії, зокрема, можливість отримання пенсії по інвалідності. 

Не зважаючи на ухилення Хабла О.М. від проходження обстеження, безпідставність встановлення йому групи інвалідності підтверджується Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, відповідно до якого не встановлено підстав для визнання Хабла О.М. особою з інвалідністю з 17.07.2019 року. У пунктах 6.1. та 6.2. вказаного рішення не зазначено підстав для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці наявності та реквізитів документів, на підставі яких проведено перевірку. Однак, Комісія зауважує, що вказані підстави були зазначені у листі щодо необхідності прибуття для проходження медичного обстеження Хабла О.М. в період з 14.04.2025 року по 29 травня 2025 року, з яким прокурор ознайомився 21 квітня 2025 року.

Комісія враховує, що відсутні документи, які підтверджують надання Хаблом О.М. індивідуальної програми реабілітації інваліда до Черкаської обласної прокуратури (далі по тексту ІПР). Він письмово до кадрового підрозділу чи відділу матеріально – технічного забезпечення та соціально – побутових потреб жодного разу не звертався, внаслідок чого виконання заходів щодо облаштування робочого місця, корегування робочого графіку та заходи з трудової реабілітації (направлення на санітарно курортне лікування, тощо) стосовно нього не здійснювались.

У довідці до акта огляду міжрайонної МСЕК № 2 міста Черкаси № 462856 від 18.07.2019 року у пункті 12 зазначено про необхідність виконання вимоги  «працепристосування», що ,зазвичай, вказується і в ІПР, який є офіційним документом, складається для особи з інвалідністю з метою визначення конкретних заходів медичної, психологічної, соціальної, професійної та інших видів реабілітації, необхідних для її адаптації та інтеграції в суспільство.

Стаття 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» передбачає, що особа з інвалідністю має право та обов’язок співпрацювати з органами, що реалізують заходи реабілітації. Водночас Постанова КМУ № 1317 від 03 грудня 2009 року визначала, що ІПР (Індивідуальна програма реабілітації) є обов’язковим до виконання всіма зацікавленими сторонами, включаючи і самого отримувача.

Окрім цього, Комісією враховано інформацію Черкаського РТЦК та СП про визнання військово-лікарською комісією Черкаського РТЦК та СП 07.01.2025 року Хабла О.М. придатним до військової служби та ненадання Хаблом О.М. відомостей стосовно наявності 2 групи інвалідності до цього центру та не внесення їх до АІТС «Оберіг». 

У відповідності до вимог ч. 10 ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» призовників та військовозобов’язаних зобов’язано в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку. Вимога аналогічного змісту закріплена у Правилах військового обліку призовників і військовозобов’язаних (Додаток 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (чинного на дату встановлення інвалідності). Інвалідність Хаблу О.М. встановлена у липні 2019 року, натомість жодних повідомлень щодо зміни стану здоров’я (отримання інвалідності) Хабло  О.М. до ТЦК та СП не надавав. 

Так, Хабло О.М. повинен був повідомити РТЦК та СП про наявний у нього статус особи з інвалідністю (особливо до 2022 року), натомість інформація щодо зняття з обліку як особи з інвалідністю ІІ групи, відсутня. Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого Наказом МОУ №402 від 14.08.2008 р., а також Переліку хвороб, які виключають військову службу, особи, які мають І або ІІ групу інвалідності, визнаються непридатними до військової служби у мирний і воєнний час (категорія «непридатний з виключенням з військового обліку»).

Таким чином, Хабло О.М., маючи, як він стверджує, законно отриману ІІ групу інвалідності не вжив заходів для зняття з військового обліку, не повідомив ТЦК та СП щодо наявної групи інвалідності і одночасно перебував в статусі військовозобов’язаного (будучи при цьому особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново), що є етично недопустимим для прокурора. Цій обставині Комісія надає оцінку в сукупності з іншими обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, та не надає оцінку окремо, оскільки порушення військового обліку не є предметом розгляду дисциплінарної скарги. 

Також Комісією критично оцінюються письмові пояснення прокурора Хабла О.М. у частині недопустимості втручання у його приватне життя та порушення його прав, передбачених статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини. Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Європейський Суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїх рішеннях також неодноразово висловлювався щодо меж втручання у визначені права, зокрема право на приватність, передбачене статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі по тексту Європейська Конвенція з прав людини). Тобто, відповідно практики ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання в право на приватність або його обмеження необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права. Такі умови викладені в пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла до висновку, що втручання у право приватності, передбачене у статті 8 Європейської Конвенції у цьому випадку відсутнє, а питання набуття та використання статусу особи з інвалідністю у прокурора Хабла О.М. перевіряються виключно через призму наявності у його діях дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 43 Закону України «Про прокуратуру». 

Комісія не володіє знаннями у галузі медицини, діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надає оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

Комісія враховує інформацію, зазначену у листі Черкаської обласної прокуратури від 08.05.2025 року щодо того, що Хабло О.М. отримував дохід у вигляді пенсійних виплат. З пояснень. наданих Хаблом О.М. у засіданні Комісії вбачається, що після встановлення групи інвалідності до травня 2024 року прокурор отримував соціальну пенсію у відповідності до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. З травня 2024 року до моменту скасування інвалідності Хабло О.М. отримував пенсію у відповідності до частини 9 статті 86 Закону України “Про прокуратуру”.

Особи з інвалідністю мають широкий спектр прав, який включає серед інших прав людини: право на безоплатне або пільгове медичне обслуговування, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, право на забезпечення медичними, професійними, соціальними заходами (реабілітаційні заходи), право на пенсії та соціальну допомогу, пільги, державну підтримку при працевлаштуванні та навчанні, тощо. Хабло О.М. не надав жодних доказів щодо використання інших гарантій, передбачених для осіб з інвалідністю, окрім як для отримання пенсійних виплат ( в тому числі передбачених саме для працівників прокуратури). Прокурор не вказував про наявність статусу інваліда у ТЦК та СП, не здійснював реабілітаційні заходи, не звертався до роботодавця за працепристосуванням, тощо. 

Таким чином, Комісія приймає до уваги, що Хабло О.М. вибірково  використовував статус особи з інвалідністю для отримання коштів. 

Комісія враховує доводи прокурора та його представника щодо перебування Хабла О.М. у відрядженні у місті Херсон. Водночас, перебування у відрядженні прокурора не є службою в Збройних Силах України та не належить до виключних підстав неприбуття для проведення медичного обстеження у відповідності до абзацу 13 пункту 51 Постанови Кабінету Міністрів України про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи  від 15 листопада 2024 року № 1338.

Окрім цього Комісією взято до уваги наступне. Дисциплінарне провадження здійснюється на засадах змагальності, що надає сторонам право доводити кожну обставину у дисциплінарному провадженні. Обов’язковим є також доведення самого факту наявності дисциплінарного проступку, якому притаманний відповідний склад, визначений у пунктах частини 1 статті 43 Закону № 1697-VII.

Комісія критично сприймає доводи представника прокурора ОСОБА 3 щодо відсутності складу дисциплінарного проступку в зв’язку з відсутністю самої події проступку та відсутністю об’єктивної сторони дисциплінарного проступку, оскільки, як зазначив представник (пряма мова): “прокурор виконав вимоги закону від 21.03.2024 року № 3621 ІХ..., виконав вимоги та пройшов медичний огляд... ,є об’єктивним у всьому..., добросовісно виконує свої обов’язки і жодна особа не заявляла йому відвід у судових процесах”. 

Таким чином. представник та прокурор не навели жодних достатніх аргументів, які б мотивували їх позицію щодо спростування наявності складів дисциплінарних проступків відповідно до пунктів 5,6 частини 1 статті 43 Закону № 1697-VII. 

Натомість Комісією врахована послідовна позиція скаржника щодо наявності факту дисциплінарного проступку та чітке визначення об’єктивної сторони дисциплінарних проступків, зазначених у пунктах 5,6 частини 1 статті 43 Закону № 1697-VII. 

Таким чином, прокурор Хабло О.М., усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, був зобов’язаний не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Втім, попри неодноразові доручення керівництва, прокурор Хабло О.М. свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до відповідного медичного закладу, а також не ініціював жодних дій, спрямованих на публічне спростування сумнівів щодо законності встановлення йому групи інвалідності. 

У сукупності такі дії, а точніше — бездіяльність, свідчать про необ’єктивність, відсутність з боку прокурора Хабла О.М. належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набутого статусу особи з інвалідністю. Його поведінка фактично характеризується як ухилення від виконання законних вимог керівництва та невжиття заходів із захисту особистої репутації, що, у свою чергу, дискредитує органи прокуратури в очах суспільства. 

Враховуючи вищевикладене, дії прокурора Хабла О.М. Комісією розцінюються як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності. 

Окрім цього, прокурором Хаблом О.М. проігноровано етичні норми, які є основоположними засадами поведінки прокурора, зокрема, використання статусу особи з інвалідністю, що призвело до призначення, нарахування, а в подальшому і збільшення розміру пенсії, вибірковий підхід до використання статусу інваліда (лише для отримання грошових виплат), що явно виходять за межі приватної сфери. 

Враховуючи вищевикладене за результатами перевірки Комісія дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Хаблом О.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», знайшли своє підтвердження з урахуванням вищезазначених вимог законодавства та встановлених під час перевірки обставин. 

Таким чином, прокурор Хабло О.М. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики. 

Вчинення прокурором Хаблом О.М. дисциплінарного проступку підтверджено:

–  дисциплінарною скаргою виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури;

– листами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 25.10.2024, 21.11.2024, 16.12.2024, 09.01.2025, з якими Хабло О.М. ознайомлений;

– листами виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 25.11.2024, 18.12.2024, 09.01.2025, 14.01.2025, 07.05.2025, з якими Хабло О.М. ознайомлений;

–   листом заступника Генерального прокурора від 16.04.2025;

– листом ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 27.03.2025;

¬–  постановою старшого слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 про залучення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) в якості спеціалістів ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проведення дослідження;

–   довідкою міжрайонної МСЕК № 2 м. Черкаси до акта огляду медико-експертною комісією Хабла О.М. від 18.07.2019;

–   поясненнями прокурора Хабла О.М.;

–   поясненнями прокурорів Голинського Я.О., ОСОБА 7;

–  поясненнями виконувача обов’язків начальника відділу – головного бухгалтера Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 10.;

–   іншими матеріалами дисциплінарного провадження. 

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Хаблом О.М. дисциплінарного проступку необхідно врахувати наступне. 

З об’єктивної сторони вчинений прокурором Хаблом О.М. дисциплінарний проступок має складну структуру та утворюється з низки однорідних дій/бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Оцінивши діяльність прокурора Хабла О.М. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла до висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства, які мають форму триваючого дисциплінарного проступку. 

У випадку, який є предметом оцінки, прокурором вчинено триваюче правопорушення. Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, днем початку вчинення Хаблом О.М. дисциплінарного проступку треба вважати 5 грудня 2024 року (наступний день після визначеної у листах обласної прокуратури та виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора відповідно від 25.11.2024 та від 21.11.2024 дати проходження обстеження у медичному закладі), а закінченням 30 травня 2025 року (наступний день після визначеної у листах обласної прокуратури та заступника Генерального прокурора відповідно від 16.04.2025 та 21.04.2025 періоду проходження  обстеження у медичному закладі). 

Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Хабла О.М. до дисциплінарної відповідальності не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Хабла О.М. Комісія, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697- VII, враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а саме вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, умисний характер, їх очевидність та грубість, особу прокурора та характеристику прокурора, перебування у відрядженні у місті Херсон.

Вказане діяння є підставою для застосування до прокурора Хабла О.М. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке є найбільш суворим і застосовується лише в тому випадку, коли немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII, оскільки вчинений прокурором Хаблом О.М. дисциплінарний проступок несумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в органах прокуратури.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Хабла О.М. найбільш суворого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія, 

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Хабла Олега Миколайовича та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах          прокуратури. 

Копію рішення направити керівнику Черкаської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Хаблу О.М. та керівнику Черкаської окружної прокуратури Черкаської області. 

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.