Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області Сидора Р.Л. (далі – прокурор, Сидор Р.Л.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-522дс-75дп-25,

ВСТАНОВИЛА:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Сидор Ростислав Любомирович в органах прокуратури працює з жовтня 2019 року, на зазначеній у дисциплінарній скарзі посаді – з 01.07.2024. Присягу працівника прокуратури прийняв 25.10.2019, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 29.04.2021, письмово підтвердив зобов’язання дотримуватись їх при виконанні службових обов’язків та поза службою. Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 11.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга керівника Львівської обласної прокуратури Мерета М.Д. (далі – скаржник) про вчинення прокурором Сидором Р.Л. дисциплінарного проступку, яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії Степановій Т.В., якою 17.07.2025 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-522дс-75дп-25, проведено перевірку, за результатами якої 18.09.2025 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Сидора Р.Л.

Скаржника та прокурора Сидора Р.Л. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії 02.10.2025. Від Сидора Р.Л. надійшло клопотання про відкладення розгляду висновку узв’язку з його тимчасовою непрацездатністю. На засіданні 02.10.2025 Комісіє прийнято рішення про перенесення розгляду цього висновку на іншу дату.

Скаржника та Сидора Р.Л. повторно своєчасно та належним чином повідомлено про засідання Комісії 15.10.2025.

Від скаржника у засіданні Комісії взяв участь ОСОБА 1, який підтримав доводи дисциплінарної скарги, надав пояснення та відповіді на питання членів Комісії, підтримав запропонований у висновку члена Комісії Степанової Т.В. вид дисциплінарного стягнення стосовно Сидора Р.Л., повідомив, що останній у відпустці та на «лікарняному» не перебуває, до керівництва з приводу прибуття на засідання Комісії для участі у розгляді зазначеного висновку не звертався, 15.10.2025, як з’ясовано у телефонному режимі, перебував на робочому місці.

Сидор Р.Л.  на засідання Комісії повторно не з’явився, надіслав клопотання від 13.10.2025 про відкладення розгляду висновку, у якому зазначено, що 15.10.2025 о 10 год саме Сидору Р.Л. призначено слухання у Печерському районному суді м. Києва у справі № (конфіденційна інформація). Із долученої до клопотання судової повістки (без підпису) від 08.10.2025 встановлено, що повістка про виклик до суду у кримінальному провадженні стосується справи за скаргою адвоката ОСОБА 2 в інтересах Сидора Р.Л. на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невчиеннні процесуальних дій  у рамках кримінального провадження № (конфіденцйна інформація) та зобов’язання вчинити дії. Сидора Р.Л. викликано до суду як скаржника.     

Комісія враховує зазначені відомості, а також те, що засідання Комісії з розгляду питання про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Сидора Р.Л. розпочалось о 14:00 год, інтереси прокурора має право  представляти як сам прокурор, так і його представник, а також вимоги частини третьої статті 306 КПК України щодо альтенативності участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника у розгляді слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування.

За таких умов, ураховуючи вимоги п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697- VII (далі – Закон № 1697-VII), п. 110 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісією прийнято протокольне рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

3. Зміст дисциплінарної скарги

У кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368                                     КК України, за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди у сумі 5 000 доларів США за сприяння у закритті кримінального провадження № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, Сидора Р.Л. 02.04.2025 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Прокурору Сидору Р.Л. 03.04.2025 повідомлено про підозру у вчиненні  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У зв’язку з цим 03.04.2025 призначено службове розслідування, висновок якого затверджено скаржником 20.06.2025 (далі – висновок службового розслідування).

За таких обставин скаржник вважав, що прокурором Сидором Р.Л. порушено вимоги Закону № 1697-VII, Закону України «Про запобігання корупції», Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), а відтак в його діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII.

3.1. Пояснення прокурора Сидора Р.Л.

Під час перевірки листом від 17.07.2025 за № 07/3/2-2909вих-25 Сидору Р.Л. повідомлено про відкриття дисциплінарного провадження та запропоновано надати пояснення щодо викладених у дисциплінарній скарзі обставин. Від прокурора 28.07.2025 надійшло лист, у якому зазначено, що він ознайомлений з рішенням про відкриття дисциплінарного провадження та пропозицією про надання пояснень щодо обставин та доводів дисциплінарної скарги, пояснення надасть пізніше.

Однак під час перевірки Сидор Р.Л. правом надання пояснень не скористався.  Тому у висновку використано відомості з його пояснень від 03.06.2025, наданих під час проведення службового розслідування.

Зокрема, Сидор Р.Л. пояснив, що познайомився з ОСОБА 3 в ресторані «Балканський дворик», що у м. Львові (конфіденційна інформація). Після знайомства вони продовжували підтримувати відносини.

У березні 2025 року ОСОБА 3 зателефонував Сидору Р.Л. та попросив прокурора дізнатись про певне кримінальне провадження (пізніше з’ясовано, що це кримінальне провадження № (конфіденційна інформація), у якому розслідувались шахрайські дії його знайомої, як згодом виявилось ОСОБА 4, яка займається продажем «еплтехніки». ОСОБА 3 також зазначив, що працівники поліції телефонують ОСОБА 4 та надсилають повістки про виклик на допит.

Надалі ОСОБА 3 переслав на месенджер прокурора повістку про виклик ОСОБА 4 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), про яку Сидор Р.Л. написав знайомому – першому заступнику керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області.

Сидор Р.Л. підтвердив, що періодично спілкувався з ОСОБА 3, зокрема 02.04.2025 біля 19 год зустрічався з ним в ресторані «Балканський дворик» у м. Львові (конфіденційна інформація). Під час зустрічі Сидор Р.Л. мав з собою сумку. Після вечері Сидор Р.Л. з ОСОБА 3 вийшли з приміщення та присіли на лавку.

Після цього Сидора Р.Л. зупинили / затримали правоохоронці, які виявили у його сумці грошові кошти в сумі 5 000 доларів США. Сидор Р.Л. вважає це провокацією.

Сидор Р.Л. у поясненнях від 26.09.2025, наданих після ознайомлення з висновком члена Комісії Степанової Т.В. від 18.09.2025, окрім зазначених вище обставин, також зазначає що: службове розслідування проведено з порушенням Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів (з наведенням аргументів, які, на його думку, підтверджують це); наводить відомості із зазначених кримінальних провадженнь, надає оцінку процесуальним рішенням, діям, доказам у них та клопоче про витребовування відомостей, що не стосуються предмета дисциплінарного провадження і процедури його здійснення, а передбачає процедуру доказування, визначену КПК України; надає інформацію стосовно ОСОБА 3, ОСОБА 4, які характеризують їх з негативної сторони (з долученням копій відповідних документів) тощо.

  3.2. Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Згідно з п. 2 висновку службового розслідування відомості, які стали приводом призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження в діях прокурора Сидора Р.Л.

Відповідно до п. 3 цього висновку підтверджено факт порушення прокурором Сидором Р.Л. ст. 19, п. п. 5, 6 ч.1 ст. 43 Закону № 1697-VII, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 11, 16, 19, 21 Кодексу, Присяги прокурора.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Комісія заслухала члена Степанову Т.В., яка, після висновку зачитала клопотання прокурора Сидора Р.Л. та долучені до клопотання його пояснення від 26.09.2025, а також звернула увагу, що 02.10.2025 Комісією на засіданні прийнято рішення про перенесення дати розгляду висновку на іншу дату. На цьому ж засіданні Комісією прийнято протокольне рішення про розгляд клопотання Сидора Р.Л. від 26.09.2025 щодо витребування доказів, забезпечення доступу до матеріалів та визнання окремих матеріалів службового розслідування недопустимими у вказаному дисциплінарному провадженні, яке адресоване члену Комісії Степановій Т.В. і надійшло до Комісії після завершення перевірки у дисциплінарному провадженні, одночасно з розглядом висновку про наявність у його діях дисциплінарного проступку з  урахуванням вимог статей 46, 47 Закону України «Про прокуратуру», згідно яких право прокурора під час дисциплінарного провадження на заявлення клопотань передбачено на стадії розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. Про що Сидору Р.Л. повідомлено листом Комісії від 06.10.2025 № 07/3-1862вих-25 з одночасним роз’ясненням про його право ознайомитись з матеріалами дисциплінарного провадження у будь-який день у робочий час у приміщенні Секретаріату Комісії (з вказанням адреси).

За результами розгляду зазначеного клопотання Сидора Р.Л. від 26.09.2025 Комісія прийняла протокольне рішення про його часткове задоволення.

Зокрема, задоволено частково п.п. 1, 2, 3 прохальної частини клопотання в частині оголошення на засіданні письмових пояснень Сидора Р.Л. і цього клопотання, долучивши їх до матеріалів дисциплінарного провадження; розгляду цього клопотання під час засідання з внесенням результату до протоколу.

У задоволенні інших вимог клопотання відмовлено, оскільки вони не стосуються предмета дисциплінарного провадження і не мають значення для прийняття Комісією рішення у ньому.

При вирішенні питання про наявність в діях Сидора Р.Л. ознак дисциплінарного проступку Комісія встановила таке.

Сидор Р.Л. в органах прокуратури працює з жовтня 2019 року, на зазначеній у дисциплінарній скарзі посаді – з 01.07.2024. Присягу працівника прокуратури прийняв 25.10.2019, з положеннями Кодексу ознайомився 29.04.2021, письмово підтвердив зобов’язання дотримуватись їх при виконанні службових обов’язків та поза службою. Галицькою окружною прокуратурою м. Львова Львівської області вживались організаційні заходи щодо дотримання працівниками вимог Кодексу, Присяги прокурора, Правил внутрішнього службового розпорядку, вимог трудової та виконавської дисципліни. Зокрема, стан додержання службової дисципліни та профілактично-виховної роботи прокурорів був предметом обговорення на нарадах, проведених 03.12.2024, 20.12.2024 та 05.02.2025, на яких був присутній Сидор Р.Л. Також, у листопаді 2024 року він успішно пройшов курси з підвищення кваліфікації за програмами дистанційного курсу для прокурорів: «Професійна етика для прокурорів», «Дотримання вимог антикорупційного законодавства», про що 15.11.2024 та 18.11.2024 отримав відповідні сертифікати.

Відповідно до вимог ст. 222 КПК України процесуальним керівником  у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) – прокурором першого відділу першого управління  процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань  Офісу Генерального прокурора ОСОБА 5 листами від 17.04.2025 № 31/1-31428-25, від 13.06.2025 № 31/1-31426-25 Комісії надано дозвіл на використання, розголошення відомостей досудового розслідування зазначеного кримінального провадження під час здійснення дисциплінарного провадження в межах доданих копій процесуальних документів.

Відомості кримінальних проваджень № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація), які використані у дисциплінарному провадженні, містяться у дисциплінарній скарзі та додатках до неї – матеріалах службового розслідування.

Кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснювалось прокурорами Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, було закрито слідчим 30.10.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Сидор Р.Л. до вчинення дисциплінарного проступку був знайомим з ОСОБА 3, вони підтримували товариські відносини, в ході яких прокурор вступив в позаслужбові стосунки з останнім щодо допомоги ОСОБА 4 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Ці обставини підтверджуються відомостями з пояснень Сидора Р.Л., ОСОБА 3 та протоколів допиту в якості свідка останнього у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Зокрема, на початку 2025 року до ОСОБА 3  звернулась знайома ОСОБА 4 з проханням допомогти у з’ясуванні обставин кримінального провадження № (конфіденційна інформація), у якому розслідувались її  шахрайські дії.

Ці обставини підтверджуються відомостями з протоколів допиту свідків ОСОБА 4 від 27.03.2025, ОСОБА 3 від 28.03.2025, 02.04.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та пояснень останнього, наданих під час службового розслідування.

Для з’ясування обставин розслідування кримінального провадження № (конфіденційна інформація) ОСОБА 3 звернувся до знайомого Сидора Р.Л., переслав на месенджер прокурора повістку слідчого про виклик для допиту ОСОБА 4 у цьому кримінальному провадженні, що підтверджено відомостями з пояснень Сидора Р.Л. і ОСОБА 3, а також  протоколів допиту останнього у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Оскільки процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) здійснювалось прокурорами Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, Сидор Р.Л. в другій половині березня 2025 року месенджером переслав зазначену повістку своєму знайомому – першому заступнику керівника цієї прокуратури ОСОБА 6, з яким з 2019 року підтримує товариські відносини. У телефонній розмові, як слідує з пояснень ОСОБА 6, Сидор Р.Л. просив його з’ясувати, чи здійснюють прокурори Франківської окружної прокуратури м. Львова процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.

ОСОБА 6 переслав вказану повістку, у якій містився номер кримінального провадження (№ (конфіденційна інформація) заступнику керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА 7 з проханням з’ясувати це питання. Через деякий час ОСОБА 7 повідомив ОСОБА 6, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось слідчими Львівського РУП № 2  ГУНП у Львівській області, якими прийнято рішення про його закриття (ОСОБА 7 підтвердив цей факт). Інформацію щодо органу процесуального керівництва ОСОБА 6 повідомив Сидору Р.Л., передання іншої інформації щодо вказаного кримінального провадження заперечив.

Надалі, згідно інформації з пояснення ОСОБА 3 та протоколів його допиту в якості свідка, Сидор Р.Л. телефоном в завуальованій формі повідомив ОСОБА 3 інформацію, зі змісту якої останній зрозумів, що ОСОБА 4 необхідно надати неправомірну вигоду в сумі 5 000 доларів США за прийняття рішення про закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Після цього ОСОБА 3 звернувся з відповідною заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди прокурором Сидором Р.Л. до правоохоронних органів, що підтверджено копією цієї заяви від 25.03.2025, адресованої начальнику ГУ з протидії системним загрозам управління державою ДЗНД СБ України.

За заявою ОСОБА 3 26.03.2025 внесено відомості до ЄРДР і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за фактом вимагання неправомірної вигоди у сумі 5 000 доларів США за сприяння у закритті кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Після цього, за інформацією з пояснень ОСОБА 3 та протоколів його допиту, під час спілкування по телефону Сидора Р.Л. з ОСОБА 3  останній підтвердив готовність передати неправомірну вигоду у Львові.

ОСОБА 3 та Сидор Р.Л. зустрілися у заздалегідь обумовлений день і місці – 02.04.2025 близько 19 год у ресторані «Балканський дворик» у м. Львові.

Ці факти підтверджуються відомостями з пояснень Сидора Р.Л., пояснень та протоколів допиту свідка ОСОБА 3, протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо- відеоконтроль особи від 05.04.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) (далі – протокол НСРД).

Згідно протоколу НСРД під час вищевказаної зустрічі ОСОБА 3 з Сидором Р.Л. останній пропонує також свої послуги у «допомозі» ОСОБА 4 вирішити питання щодо повернення їй затриманого на митниці товару за винагороду у вигляді або певного відсотку від вартості затриманого на митниці товару, або фіксованої суми коштів. Також обговорюють питання щодо подальших дій ОСОБА 4 після «вирішення» питання Сидором Р.Л. про закриття кримінального провадження щодо неї.

Під час спілкування на парковці цього ресторану Сидор Р.Л. жестом запропонував помістити неправомірну вигоду (грошові кошти) у його сумку, що ОСОБА 3 і зробив.

Після отримання неправомірної вигоди прокурора Сидора Р.Л. 02.04.2025 затримано в порядку ст. 208 КПК України у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 02.04.2025 о 20 год 49 хв на території парковки ресторану «Балканський дворик», що у м. Львові (конфіденційна інформація), за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затримано Сидора Р.Л., у внутрішній кишені сумки якого виявлено та вилучено паперовий конверт з предметом неправомірної вигоди – грошовими коштами у сумі 5 000 доларів США, серії та номери купюр відповідають серіям і номерам купюр попередньо вручених органом досудового розслідування ОСОБА 3 згідно відповідного протоколу для передачі в якості неправомірної вигоди Сидору Р.Л.

Під час затримання Сидор Р.Л. повідомив, що його сумку брав в руки знайомий ОСОБА 3  та щось туди клав.

Ці обставини підтверджуються відомостями з пояснень Сидора Р.Л., протоколів: допиту свідка ОСОБА 3  від 28.03.2025, 02.04.2025; огляду та вручення грошових коштів від 02.04.2025; затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 02.04.2025; про проведення НСРД – аудіо-відеоконтроль особи від 05.04.2025 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Прокурору Сидору Р.Л. 03.04.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Відповідно до зазначеного повідомлення про підозру прокурор Сидор Р.Л.: в березні 2025 року висунув вимогу ОСОБА 3 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 5 000 доларів США за сприяння у закритті кримінального провадження № (конфіденційна інформація), у якому досліджуються можливі неправомірні дії ОСОБА 4, яка є знайомою ОСОБА 3; 02.04.2025 приблизно о 21 год, Сидор Р.Л., знаходячись біля закладу харчування «Балканський дворик», що у м. Львові на (конфіденційна інформація), одержав від ОСОБА 3 неправомірну вигоду в сумі 5 000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України на той день становило 206 865 грн) за сприяння у закритті кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Вищевказані протиправні дії Сидора Р.Л. набули негативного суспільного резонансу та завдали шкоди авторитету органам прокуратури України, оскільки з цього приводу мали місце численні (близько 30) критичні публікації в медіа. Допущена ним поведінка підриває як авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому, оскільки прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню та мотиви ухвалення рішення

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 Закону № 1697-VII після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі; у разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.

Дисциплінарна скарга подана стосовно прокурора Сидора Р.Л. У ній не ставиться питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області.

Тому у дисциплінарному провадженні, з врахуванням п. 2 висновку службового розслідування щодо непідтвердження відомостей, які стали приводом для службового розслідування в діях інших прокурорів Галицької та Франківської окружних прокуратур міста Львова Львівської області не надається оцінка дій зазначених посадових осіб, зокрема у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) щодо його руху в ЄРДР, законності його закриття 30.10.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутності підписаної слідчим постанови), вимог діловодства щодо його надходження та перебування у Франківській окружній прокуратурі міста Львова Львівської області  тощо.

Із врахуванням презумпції невинуватості у дисциплінарному провадженні також не надається оцінка дій прокурора Сидора Р.Л., які розслідуються у  кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно у межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Надаючи юридичну оцінку діям Сидора Р.Л. щодо ймовірності вчинення ним дисциплінарного проступку Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Сидор Р.Л. є прокурором і відповідно до вимог, викладених у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язок неухильного дотримання присяги прокурора. Діяти він міг лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і зобов’язаний додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 цього Закону, зокрема посадовим та службовим особам органів прокуратури, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно з вимогами ст. 5 Кодексу професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності. При здійсненні повноважень він зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.

Відповідно до ст. 7 Кодексу при виконанні службових обов’язків прокурор має бути незалежним від будь-якого впливу, тиску чи втручання в його професійну діяльність, у тому числі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, зобов’язаний активно, у визначений законодавством спосіб протистояти спробам посягання на його незалежність. У прийнятті конкретних рішень він повинен бути самостійним, керуватися вимогами закону, морально-етичними принципами професії, відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів.

Статтею 10 Кодексу встановлено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Відповідно до ст. 14 Кодексу прокурор повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У разі виникнення конфлікту інтересів прокурор зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ст. 16 Кодексу прокурор має дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Непристойна поведінка є неприпустима для прокурора.

Статтею 19 Кодексу передбачено, що прокурор має виконувати вимоги та суворо дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі, вступати у позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; використовувати службові повноваження або службове становище у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою неправомірного впливу на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів, інших фізичних та юридичних осіб; вимагати та одержувати неправомірну вигоду, а також отримувати подарунки у випадках, не передбачених законодавством, а в разі надходження таких пропозицій зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Відповідно до ст. 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб. Прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Стаття 31 Кодексу встановлює, що у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

Резюмуючи вищезазначені вимоги, стаття 33 Кодексу передбачає, що прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом Організації Об’єднаних Націй з профілактики злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08.-07.09.1990) наголошено, що особи, відібрані як обвинувачі, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підготовку і кваліфікацію. Обвинувачі, будучи найважливішими представниками системи здійснення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь і гідність своєї професії.

Згідно з п. 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 13.04.2017 №111, який був чинний до 27.03.2025 (на час початку вчинення Сидором Р.Л. дисциплінарного проступку), до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належали, зокрема: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Відповідно до п. 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженому наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27.03.2025 № 69 (чинному на час закінчення вчинення Сидором Р.Л. дисциплінарного проступку), до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема: порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру»; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Верховним Судом у рішенні від 18.02.2019 (справа № 9901/721/18) наголошено, що правила професійної етики та поведінки прокурорів є обов’язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Окрім цього, згідно зі Стандартами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш  високих норм чесності.

Дисциплінарне провадження стосовно Сидора Р.Л. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразовим грубим порушенням ним правил прокурорської етики.

Комісія, діючи в межах визначеної Законом № 1697-VII компетенції, не досліджує питання доведеності вини Сидора Р.Л. у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку у частині порушення норм професійної етики та дотримання ним вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури.

Наведене вище кореспондується із правовими висновками Верховного Суду, згідно з якими підстави притягнення до кримінальної та дисциплінарної відповідальності є автономними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 9901/383/18; рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 9901/486/18).

Крім того, як зазначено в Постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 9901/229/19, від 29.09.2021 у справі № 9901/501/19 для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики потрібно установити, зокрема факт поведінки, що скомпроментувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

Проаналізувавши встановлені обставини та вимоги нормативно-правових актів, надаючи їм комплексну оцінку, за результатами дисциплінарного провадження Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими і такими, що знайшли своє підтвердження, з огляду на таке.

Сидор Р.Л. є прокурором і статтею 19 Закону № 1697-VII на нього покладено обов’язки неухильного дотримання Присяги прокурора, додержуватись правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Склавши Присягу, прокурор Сидор Р.Л., серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначених у Кодексі.

Разом з тим, усупереч вищевказаним вимогам закону та нормативно-правових актів прокурор Сидор Р.Л. упродовж березня – квітня 2025 року вступив у позаслужбові стосунки з ОСОБА 3, під час спілкування висловив  йому пропозицію передати прокурору  неправомірну вигоду (грошові кошти) за сприяння у закритті кримінального провадження № (конфіденційна інформація), яке вже було закрито 30.10.2024, а також пропонував свої послуги у «допомозі» знайомій ОСОБА 3 ОСОБА 4 вирішити питання щодо повернення їй затриманого на митниці товару за винагороду у вигляді або певного відсотку від вартості затриманого на митниці товару, або фіксованої суми коштів. На реалізацію вищевказаної домовленості ввечері 02.04.2025, під час зустрічі з ОСОБА 3 в ресторані «Балканський дворик», що у м. Львові на (конфіденційна інформація), Сидор Р.Л. отримав від нього неправомірну вигоду (грошові кошти у сумі 5 000 доларів США), після чого був затриманий з цими грошовими коштами в порядку ст. 208 КПК України у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Ця подія набула значного розголосу в медіа.

Зазначеними діями прокурор Сидор Р.Л. викликав сумнів в суспільстві в цілому як у власній принциповості, об’єктивності, чесності та непідкупності, так і склав таке враження про органи прокуратури.

Таким чином, зазначеними вище діями прокурор Сидор Р.Л., усупереч вимогам статті 19 Закону № 1697-VII, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 5, 7, 10, 11, 14, 16, 19, 21, 31 Кодексу, Присязі прокурора, п. 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 13.04.2017 №111, та п. 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27.03.2025 № 69, вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Сидором Р.Л. дисциплінарного проступку підтверджено:

- матеріалами дисциплінарної скарги;

- матеріалами службового розслідування, висновок якого затверджено скаржником 20.06.2025;

- зазначеними у цьому висновку матеріалами кримінальних проваджень № (конфіденційна інформація), № (конфіденційна інформація).

- поясненнями ОСОБА 3, прокурорів ОСОБА 6, ОСОБА 7, наданими під час службового розслідування;

- поясненнями прокурора Сидора Р.Л., наданими під час службового розслідування, і дисциплінарного провадження від 26.09.2025;

- іншими матеріалами дисциплінарного провадження в їх сукупності.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Сидор Р.Л. вчинив триваюче правопорушення, кінцевою датою якого слід вважати 02.04.2025.

Тому встановлений ч. 4 ст. 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 48 Закону № 1697-VII при виборі виду дисциплінарного стягнення, що може бути застосовано до прокурора, Комісією враховано характер проступку, особу прокурора, його характеристику, вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану тощо.

Грубий характер дисциплінарного проступку у поєднанні із обставинами його вчинення дає підстави для висновку, що такий проступок не сумісний з подальшим зайняттям зазначеним прокурором будь-якої посади в органах прокуратури.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно Сидора Р.Л. Комісія вважає, що для досягнення мети дисциплінарного провадження відсутні підстави для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених ч. 1 ст. 49 Закону № 1697-VII, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки саме цей вид стягнення є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Сидора Р.Л. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження,

Комісія,

ВИРІШИЛА:

Притягнути прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області Сидора Ростислава Любомировича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівнику Львівської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області, прокурору Сидору Р.Л.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.