Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого – Радзівона М.О., членів Комісії: Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Внукової Ю.А. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-322дс-56дп-25,

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Внукова Юлія Анатоліївна з серпня 1994 року працює в органах прокуратури, з 15 березня 2021 року обіймає посаду прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області.

Присягу працівника прокуратури склала 02 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 23 червня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Заохочувалася керівником обласної прокуратури.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 22 квітня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Голинського Я.О. про вчинення прокурором Внуковою Ю.А. дисциплінарного проступку.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності в скарзі зазначено пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII) – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Бобровник С.В., якою за результатами її вивчення 01 травня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-322дс-56дп-25.

За матеріалами проведеної перевірки членом Комісії Бобровник С.В. 17 вересня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора належним чином повідомлено про час і місце засідання Комісії.

02 жовтня 2025 року прокурор Внукова Ю.А. на засідання Комісії не з’явилася, попередньо направивши листа про перенесення засідання у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю.

02 жовтня 2024 року Комісією перенесено розгляд висновку на 15 жовтня 2025 року та на виконання пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнято протокольне рішення про продовження строку його розгляду на один місяць.

У засідання Комісії, яке відбулось 15 жовтня 2025 року, прокурор Внукова Ю.А. не з’явилася, попередньо направивши листа про перенесення засідання.  

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14  жовтня 2014 року (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Від скаржника участь у засіданні взяли заступник керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 1 та начальник відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА 2, які доводи дисциплінарної скарги підтримали. Просили притягнути прокурора Внукову Ю.А. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне порушення правил прокурорської етики на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697 VII.

Членом Комісії Мнишенко Є.С. на підставі пункту 8 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження заявлено усне клопотання про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні у зв’язку з недопущенням розголошення відомостей, що охороняються законом.

Комісією задоволено клопотання члена Комісії Мнишенко Є.С. про проведення закритого засідання з одночасним визначенням осіб, допущених до участі у такому засіданні.

Упродовж засідання представником скаржника – прокурором ОСОБОЮ 1 заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження документів, підтверджуючих повідомлення прокурора Внукову Ю.А. про необхідність її прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року, з яким вона особисто ознайомилася під підпис 24 квітня 2025 року.

Комісією задоволено клопотання прокурора ОСОБА 1 про долучення до матеріалів провадження додаткових матеріалів.

Також упродовж засідання представником скаржника – прокурором ОСОБА 2 заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження довідки від 01.10.2025 № 21-192вих25.

Комісією задоволено клопотання прокурора ОСОБА 2 про долучення до матеріалів провадження додаткових матеріалів.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржником у матеріалах дисциплінарної скарги зазначено, що прокурору Внуковій Ю.А. згідно з довідкою до акта огляду Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 (далі – МСЕК) від (конфіденційна інформація) встановлено інвалідність (конфіденційна інформація).

Офісом Генерального прокурора та керівництвом Черкаської обласної прокуратури прокурору Внуковій Ю.А. неодноразово пропонувалось пройти обстеження в умовах стаціонару у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров’я України (далі – медичний заклад, ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»).

Зокрема, Внуковій Ю.А. запропоновано 25 листопада 2024 року прибути до медичного закладу для проходження обстеження, з яким вона особисто ознайомилася під підпис 22 листопада 2024 року. Однак Внукова Ю.А. до медичного закладу для проходження обстеження у визначену дату не прибула у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок загального захворювання.

Повторно 23 грудня 2024 року Внукову Ю.А. було повідомлено про необхідність прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Далі прокурору Внуковій Ю.А. 09 січня 2025 року за № 07-40вих-25 повторно надіслано нагадування щодо необхідності прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. Одночасно їй роз’яснено окремі положення Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), насамперед, щодо необхідності дотримання професійної честі і гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури.

Втретє Внуковій Ю.А. було запропоновано у період з 10 січня 2025 року до 18 січня 2025 року прибути до медичного закладу для проходження обстеження, вимоги доручення доведено Внуковій Ю.А. листом виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 14 січня 2025 року №07-69вих-25.

Водночас Внукова Ю.А. упродовж тривалого часу вказані вимоги Офісу Генерального прокурора та керівництва Черкаської обласної прокуратури ігнорувала.

Згідно з наявної у Черкаській обласній прокуратурі інформації, Внукова Ю.А. у визначені дати (25 листопада 2024 року, з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року та з 10 до 18 січня 2025 року) до закладу охорони здоров’я не прибула, обстеження не проходила та ухилилася від виконання вищевказаних вимог. 

Скаржник вважає, що за таких обставин у діях прокурора Внукової Ю.А.  вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбачені пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру (далі – Закон               № 1697‑VII), а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, встановлені під час провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Бобровник С.В., доводи представників скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА 3. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики.

Не менш резонансними та критичними були публікації про встановлення значної кількості прокурорів Черкаської області відповідних груп інвалідності та пов’язані з цим можливі корупційні ризики.

У засобах масової інформації зазначалося, що окремі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України. В органах прокуратури також було виявлено непропорційно значну кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема, масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань, 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО України вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

За вищевказаними фактами прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42024000000001166 від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частинами другою та четвертою статті 358, частиною третьою статті 369 КК України, а також у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частинами другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366-2 КК України.

Постановою прокурора від 05 грудня 2024 року кримінальне провадження № 42024000000001166 від 21 жовтня 2025 року приєднано до об’єднано із кримінальним провадженням № 62024000000000923.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні листом прокурора групи прокурорів від 25 жовтня 2024 року № 17/2/1-87348вих-24 на підставі частини другої статті 93 КПК України витребувано в Міністерства охорони здоров’я України інформацію про обґрунтованість рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності прокурорам Черкаської обласної прокуратури, зокрема й Внуковій Ю.А.

На виконання вказаного рішення РНБО, 25 жовтня 2024 року процесуальним прокурором Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора доручено Міністерству охорони здоров’я України провести перевірку відповідності рішень МСЕК про встановлення інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області вимогам нормативно-правових актів, у тому числі шляхом експертизи кожної справи МСЕК та особистого переогляду. Також доручено перевірити наявність можливих медичних протипоказань для роботи на посаді прокурора.

Міністерством охорони здоров’я України доручено здійснити перевірку та переогляд у ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» (місцезнаходження – м. Дніпро).

Згодом на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу окремих прокурорів Черкаської обласної прокуратури, серед яких зазначено і прокурора Внукову Ю.А.

На виконання вище зазначеного рішення РНБО, слідчим 31 січня 2025 року у кримінальному проваджені № 62024000000000923 залучено як спеціалістів працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури. Перевірку та переогляд доручено здійснити в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Внукова Ю.А. працює в органах прокуратури з серпня 1994 року. Згідно з довідкою до акта огляду Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від (конфіденційна інформація) встановлено інвалідність (конфіденційна інформація).

На виконання вищевказаного доручення Офісу Генерального прокурора виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 22 листопада 2024 року № 07-788 вих-24 прокурору Внуковій Ю.А. персонально скеровано відповідне повідомлення про необхідність прибуття 25 листопада 2024 року до медичного закладу для проходження обстеження, з яким її особисто ознайомлено під підпис 22 листопада 2024 року. Однак Внукова Ю.А. до медичного закладу для проходження обстеження у визначену дату не прибула у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок (конфіденційна інформація).

До Черкаської обласної прокуратури 16 грудня 2024 року повторно надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора № 17/2/1-20401-24, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 прокурорам органів прокуратури Черкаської області, у тому числі Внуковій Ю.А., необхідно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження обстеження в умовах стаціонару у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 18 грудня 2024 року № 07-917 вих-24 прокурору Внуковій Ю.В. персонально скеровано відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду, з яким її ознайомлено під підпис 23 грудня 2024 року.

Далі прокурора Внукову Ю.А. листом від 09 січня 2025 року № 07-40вих-25 повторно повідомлено про необхідність прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року, з яким її ознайомлено під підпис 10 січня 2025 року. Одночасно у листі їй надано роз’яснення окремих положень Кодексу щодо необхідності дотримання професійної честі і гідності, сприяння підвищенню авторитету прокуратури.

Окрім цього, 13 січня 2025 року Черкаська обласна прокуратура втретє отримала лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09 січня 2025 року №17/2/1-20401-24, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Внуковій Ю.А. необхідно прибути до медичного закладу у період з 10 до 18 січня 2025 року.

Виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 14 січня 2025 року № 07-69 вих-25 прокурору Внуковій Ю.А. персонально скеровано відповідне повідомлення з роз’ясненням наслідків відмови від проходження медичного огляду.

Про обізнаність з вказаним листом від 14 січня 2025 року прокурором Внуковою Ю.А. зазначено у своїх поясненнях від 20 січня 2025 року, скерованих на адресу виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури. Також у вказаних поясненнях прокурор Внукова Ю.А. зазначила, що у 2020 році її особову справу перевіряла комісія ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України», яка не виявила недоліків та підтвердила законність наданої їй групи інвалідності.

Крім того, прокурором Внуковою Ю.А. зазначено, що ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» та ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» є рівноправними, а тому вважає недоцільним з’являтися на обстеження.

Встановлено, що із заявами про надання відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 22 листопада 2024 року до 18 січня 2025 року прокурор Внукова Ю.А. до керівництва окружної та обласної прокуратур не зверталася. Водночас, відповідно до даних порталу Пенсійного фонду України, прокурор Внукова Ю.А. у період з 18 грудня 2024 року по 18 січня 2025 року на лікуванні не перебувала.

Будь-яких об’єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали її прибуття до медичного закладу, не було.

Отже, діями, що суперечать вимогам та правилам прокурорської етики, Внукова Ю.А. дискредитувала себе як працівника органів прокуратури, завдала шкоди авторитету прокуратури як державної інституції.

Небажання прокурора Внукової Ю.А. пройти медичне обстеження у межах досудового розслідування для перевірки законності встановлення їй (конфіденційна інформація) групи інвалідності скомпрометувало її як представника держави та підірвало довіру до органів прокуратури загалом.

Дії прокурора Внукової Ю.А. та інших прокурорів розцінюються суспільством та використовуються медіа як спосіб уникнення відповідальності, пов’язаної з незаконним встановленням інвалідності та безпідставним отриманням пенсійних виплат.

За результатами службового розслідування 09 грудня 2024 року складено висновок службового розслідування щодо перевірки можливого зловживання прокурорами органів прокуратури під час отримання статусу особи з інвалідністю, який затверджено 13 грудня 2024 року виконувачем обов’язків Генерального прокурора, згідно якого підтвердити або спростувати опубліковану в медіа інформацію про використання прокурорами органів прокуратури своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей з метою отримання інвалідності неможливо без проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Виявлену під час службового розслідування інформацію про можливу необґрунтованість встановлення прокурорам інвалідності, у тому числі МСЕК не за місцем проживання, спрямовано до управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції для подальшої перевірки в межах кримінального провадження № 42024000000001166. Прокурорам Офісу Генерального прокурора, якими здійснюється процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях №№ 42024000000001166, 42020000000001036, 42202000000001478 у разі отримання під час досудового розслідування відомостей, які вказують на наявність ознак дисциплінарного проступку в діях прокурорів з інвалідністю, необхідно ініціювати їх дисциплінарну відповідальність в межах строку, визначеного у ч. 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з листа ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 27 червня 2025 року № 1508/01-8 встановлено, що:

· ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» надсилав повідомлення про необхідність проходження прокурором Внуковою Ю.А. обстеження в умовах стаціонару до 17 січня 2025 року через Офіс Генерального прокурора;

· з жовтня 2024 року до 26 червня 2025 року включно на обстеженні у ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» прокурор Внукова Ю.А. не перебувала;

· прокурор Внукова Ю.А. ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про неможливість її прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару не повідомляла;

· ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» повідомляв Офіс Генерального прокурора про можливість прибуття прокурора Внукової Ю.А. для стаціонарного обстеження у будь-яку зручну для неї дату;

· прокурору Внуковій Ю.А. ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» не скасовувалось рішення МСЕК про визнання її інвалідом.

За результатами службового розслідування 09 червня 2025 року складено висновок службового розслідування за фактом можливого вчинення прокурором Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Внуковою Ю.А. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, згідно з яким під час службового розслідування підтверджено наявність фактів, що стали підставою для скерування виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури 17 квітня 2025 року за № 07-371вих-25 до КДКП дисциплінарної скарги щодо виявлення ознак дисциплінарних проступків, які відповідно до пунктів 5, 6 частини 1 статті 43 Закону № 1697‑VII є підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Також упродовж засідання встановлено, що вчергове прокурору Внуковій Ю.А. 24 квітня 2025 року під підпис було вручено повідомлення про необхідність її прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року. Проте Внуковою Ю.А. дане повідомлення в черговий раз було проігнороване.

Крім того, під час засідання представниками скаржника надано Комісії довідку від 01.10.2025 №21-192 вих25, згідно з якою встановлено, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від (конфіденційна інформація) прокурору Внуковій Ю.А. скасовано (конфіденційна інформація) групу інвалідності та з того часу до неї застосовується загальна основна ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 22 %.

 

5. Пояснення прокурора

Під час перевірки доводів дисциплінарної скарги прокурором Внуковою Ю.А. надано письмові пояснення з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі.

Прокурор Внукова Ю.А. пояснила, що згідно з довідки КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи» (обласна МСЕК № 1) (конфіденційна інформація) її визнано інвалідом (конфіденційна інформація) групи (конфіденційна інформація).

Законність отримання інвалідності була предметом розгляду атестації у 2020 році, проведеної відповідно до пункту 18 розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України. За результатами атестації комісією, до складу якої входили міжнародні наглядачі та громадські активісти, підтверджено її доброчесність, про що свідчить відповідне рішення атестаційної комісії.

Прокурор Внукова Ю.А. вважає, що дисциплінарна скарга є безпідставною, відомості, зазначені в ній, не вказують на вчинення нею дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, а також скарга не містить відомостей про порушення нею правил прокурорської етики, в тому числі систематичного характеру, а її дії не містять ознак дисциплінарного проступку.

Прокурор Внукова Ю.А. вважає, що у дисциплінарній скарзі наявні лише посилання на норми законів без зазначення жодного доводу на підтвердження порушення нею вимог, заборон і обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції» і «Про прокуратуру».

При обставинах, які вказані в скарзі, прокурор Внукова Ю.А. вважає, що вона діяла в межах Закону та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини в цій сфері.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас Конституція Україна передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути без його вільної згоди підданий медичному обстеженню. В Основах законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року передбачено, що медичне втручання допускається лише за добровільною згодою пацієнта.

Винятками є лише загроза життю особи, яка не може дати згоду; необхідність захисту здоров’я інших людей (інфекції); рішення суду.

Статтею 8 «Європейської конвенції з прав людини» зазначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого здоров’я, до свого житла і до своєї кореспонденції.

Рішеннями Європейського суду з прав людини встановлено, що примусові медичні обстеження без належної правової підстави та інформованої згоди порушують основні права людини (справа Polyakh and Others v. Ukraine заяви №№ 58812/15, 53068/15, 60412/15 і 72080/15, рішення від 17 жовтня 2019 року та справа «Тимошенко проти України» заява № 49872/11, рішення від 30 липня 2013 року).

Практика Європейського суду з прав людини вимагає дотримання принципів правомірності, законності, необхідності та пропорційності при втручанні в особисте життя та тілесну недоторканність.

Питання проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (надалі МСЕК), врегульовано Основами законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024, Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 «Питання медико-соціальної експертизи», Постановою КМУ № 1276 від 08.11.2024 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1317», Постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», Наказом МОЗ України № 2022 від 03.12.2024 року «Про покладення прав та обов’язків Центру оцінювання функціонального стану особи».

Також прокурор Внукова Ю.А. пояснила, що 22 листопада 2024 року вона отримала лист Черкаської обласної прокуратури, яким її зобов’язано з’явитись 25.11.2024 до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

У листі міститься посилання на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024, та зазначено про факт розслідування кримінального провадження № 42024000000001166 від 21.10.2024. Будь-які додатки до листа відсутні.

Також прокурор Внукова Ю.А. пояснила, що її не повідомлено, які обставини досліджуються в рамках вказаного кримінального провадження та який вона має в ньому статус, жодних процесуальних документів у вказаному кримінальному провадженні вона не отримувала.

Рішенням РНБО Кабінету Міністрів України, на яке йде посилання у листі, доручено забезпечити утворення робочих груп із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів та у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку.

Вказаним рішенням РНБО, Офісу Генерального прокурора рекомендовано прозвітувати про вжиті заходи реагування щодо виявлення розслідування та протидії корупційним і іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.

Порядок перегляду рішень МСЕК в листопаді 2024 року регламентувався Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якої повноваження з проведення перевірки обґрунтованості рішень прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними МСЕК покладено на Центральну МСЕК МОЗ. Центральна МСЕК МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді і приймає відповідні рішення.

Також вказаною Постановою КМУ затверджено «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», відповідно до п. 22 якого повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності або за рішенням суду.

Крім того, 15 листопада 2024 року питання проведення повторного огляду осіб з інвалідністю врегульовано Постановою КМУ № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», відповідно до п. 3 якої особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Прокурор Внукова Ю.А. вважає, що керівництво Черкаської обласної прокуратури не являється суб’єктом, який вправі ініціювати або проводити перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих МСЕК; вимога з’явитись ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» є необґрунтованою та суперечить Закону.

Також прокурор Внукова Ю.А. пояснила, що лист Черкаської обласної прокуратури щодо явки 25 листопада 2024 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу нею розцінений як рекомендація.

Окрім того, у період часу з 22 по 26 листопада 2024 року вона хворіла (конфіденційна інформація) та не мала можливості реалізувати рекомендацію щодо поїздки в м. Дніпро.

Далі, 18 грудня 2024 року прокурор Внукова Ю.А. отримала лист керівництва Черкаської обласної прокуратури від 18 грудня 2024 року, який містив вимогу прибути у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу.

Вказаний лист Внуковою Ю.А. також розцінено як рекомендаційний, оскільки в ньому наведені подібні підстави, що і в попередньому листі.

Прокурор Внукова Ю.А. повідомила, що до врегулювання порядку перевірки обґрунтованості рішень МСЕК, окрім Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 «Питання медико-соціальної експертизи» та Постанови КМУ № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», також додався Наказ МОЗ України № 2022 від 03.12.2024 «Про покладення прав та обов’язків Центру оцінювання функціонального стану особи», яким врегульовано процедуру проведення таких перевірок.

Зокрема, п. 1 Наказу вказує, що права та обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Пунктом 2 вищезазначеного Наказу затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, згідно з яким до повноважень Центру оцінювання входить проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями з підстав, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, зокрема, на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу у сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути направлено на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п’яти календарних днів засобами поштового зв’язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування).

Відповідно до п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 установлено, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю на встановлений строк інвалідності; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

Жодних процесуальних документів, в тому числі запитів, постанов, ухвал суду, листів або запрошення від ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальний проблем інвалідності МОЗ України» в рамках кримінального провадження на адресу електронної пошти чи шляхом надсилання в паперовій формі засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення вона не отримувала.

Також, 10 січня 2025 року прокурором Внуковою Ю.А. отримано лист Черкаської обласної прокуратури від 09 січня 2025 року № 07-40вих-25 з вимогою прибути у період з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року для проходження обстеження в умовах медичного закладу до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

У вказаному листі міститься посилання на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024, та на факт розслідування кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024, а також зазначені вимоги Кодексу. Однак, до листа вчергове не долучено жодних документів.

Аналогічний за змістом лист нею отримано 14 січня 2025 року.

У період з 01 січня 2025 року перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих МСЕК, врегульовано Основами законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024, Постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», Наказом МОЗ України № 2022 від 03.12.2024 «Про покладення прав та обов’язків Центру оцінювання функціонального стану особи».

Відповідно до постанови КМУ № 1338 від 15.11.2024 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Затвердженим постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що оцінювання проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи та експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров’я.

Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024, рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою КМУ № 1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Відповідно до вимог ст. 69-1 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.

Прокурор Внукова Ю.А. вважає, що листи Черкаської обласної прокуратури суперечать вимогам діючих нормативно-правових актів, а також те, що ухвал суду, запитів робочої групи документів від будь-яких правоохоронних органів чи листів і запрошень для проходження переогляду від ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» на адресу її електронної пошти, або поштовим зв’язком не надходило, відсутні підстави для прибуття до даної установи.

Вважаючи, що критерії визначення інвалідності, які діяли станом на 2015 рік, на цей час змінилися, це можливо підтвердити шляхом проведення судово-юридичної експертизи нормативно-правових актів щодо встановлення інвалідності, які діяли у 2015 році і на сьогоднішній день.

Разом з тим, враховуючи, що у листі від 09 січня 2025 року звертається увага на дотримання вимог Кодексу, прокурор Внукова Ю.А. вважає, що вимоги Кодексу нею дотримуюся, а посилання на вимоги ст. ст. 4, 11, 16, 21 Кодексу не відповідають подіям, викладеним в дисциплінарній скарзі.

Прокурор Внукова Ю.А. у поясненнях стверджує, що її професійна діяльність ґрунтується на принципах доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості. Вона постійно дбає про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяє підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Щодо систематичного (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики, як зазначено у дисциплінарній скарзі, прокурор Внукова Ю.А. пояснила.

Під систематичністю мається на увазі невчинення будь-яких дій на виконання листів з вимогою проходження медичного огляду. При цьому всі листи стосуються однієї події, є повторними так як в них зазначено про одну тривалу подію, а не декілька відокремлених, що виключає систематичність, на яку посилається автор скарги.

В скарзі зазначено, що у разі поширення неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію, прокурор за необхідності вживає заходів до спростування такої інформації, у тому числі, в судовому порядку. Сприяти йому в цьому повинні керівники відповідних прокуратур. Однак, будь-якого сприяння з боку керівництва не було.

У скарзі зазначено посилання на публікації в засобах масової інформації, в яких висвітлювалися події, що відбувалися в Хмельницькій області, а саме затримання голови Хмельницької обласної МСЕК.

Разом з тим, у скарзі зазначено про те, що в засобах масової інформації особливого резонансу набули публікації про наявність інвалідностей у прокурорів Черкаської обласної прокуратури.

Однак, жодної публікації із ЗМІ щодо законності отримання інвалідності Внуковою Ю.А. до скарги не долучено.

Оскільки поширення неправдивих відомостей, які принижують її честь, гідність і ділову репутацію в засобах масової інформації опубліковано не було, необхідність вжиття заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку, відсутня.

Таким чином, Внукова Ю.А. зазначає, що посилання в дисциплінарній скарзі на те, що її дії розцінюються суспільством та використовуються медіа як спосіб уникнення відповідальності, пов’язаної з незаконним отриманням інвалідності та безпідставним отриманням пенсійних виплат, є нічим не підтвердженими, необґрунтованими та порушують вимоги ст. 62 Конституції України.

З приводу публікацій, прокурор Внукова Ю.А. пояснила, що останнім часом є безліч негативних публікацій щодо судової гілки влади, правоохоронних органів і, відповідно, прокурорів, то у такому випадку кожному працівнику відповідного органу необхідно було б доводити свою непричетність до таких публікацій, що є, на її думку, повністю хибною позицією.

Разом з тим, Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора 10 червня 2020 року розпочато кримінальне провадження № 42020000000001036 за фактом правомірності отримання інвалідності працівниками прокуратури, про що також містилась публікація в засобах масової інформації.

Під час розслідування даного провадження у встановленому Законом порядку, ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України», тобто та ж сама медична установа, що й зазначена в повідомленнях Черкаської обласної прокуратури, на вимогу Офісу Генерального прокурора в жовтні 2020 року здійснювала перевірки медичних документів, в тому числі її медичних документів, з метою оцінки дотримання законодавства при встановленні групи інвалідності. За результатами перевірки рішення про встановлення прокурору Внуковій Ю.А. (конфіденційна інформація) групи інвалідності безстроково, не скасовувалось.

Таким чином, прокурор Внукова Ю.А. зробила висновок, що з трьох відкритих кримінальних провадженнях, процесуальними керівниками в яких є прокурори Офісу Генерального прокурора, в одному вже доведено факт законності отримання нею (конфіденційна інформація) групи інвалідності безстроково. При цьому, за період з 2020 року по цей час за її участі не проведено жодної слідчої (процесуальної) дії в кримінальному провадженні № 42020000000001036.

З приводу не виконання листів Черкаської обласної прокуратури про необхідність проходження обстеження в умовах ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України», прокурор Внукова Ю.А. зазначила, що положення ч. 2 ст. 30 Кодексу визначено, що керівники прокуратури повинні не спонукати працівників до виконання доручень, які виходять за межі їх службових обов’язків, вчинення протиправних дій, не допускати фактів необ’єктивного підходу до оцінки їх професійних, ділових та особистих якостей.

Враховуючи вище викладене, прокурор Внукова Ю.А. вважає, що діяла та діє відповідно до вимог чинного законодавства, чітко дотримуючись прокурорської етики, не вчиняла та не вчиняє дій, що компрометують її як прокурора та порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Умислу завдавати шкоди авторитету органів прокуратури вона не мала та бажає, щоб всі правоохоронні органи та державні установи дотримувалися норм чинного законодавства України та ратифікованих Україною міжнародних угод.

Також прокурор Внукова Ю.А. вважає, що в її діях відсутні ознаки вчинення дисциплінарного проступку.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який б суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого - шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики  як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах; намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини.

Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй резолюції від 25 грудня 2008 року №1165(1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони займають у суспільстві, автоматично збільшують рівень тиску на приватність їхнього життя.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лінгенс проти Австрії» наголошено про те, що межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою і вона неминуче відкривається для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і вони повинні це усвідомлювати.

У постанові Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі №761/3926/17 зазначено, що посадові особи, які здійснюють публічну владу, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони використовують чи виконують свої функції.

Прокурори повинні в усі часи підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, відповідати найвищим стандартам чесності, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу, прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Внукової Ю.А., Комісія виходить з наступного.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно виявити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики як у службовій, так і в приватній сфері, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема, підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно коментаря до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36, а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Комісія враховує, що в межах процедури дисциплінарного провадження прокурор Внукова Ю.А. була неодноразово та належним чином повідомлена про час та дату розгляду висновку щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності на засіданні Комісії, під час проведення перевірки надавала письмові пояснення. Натомість прокурор не прибула вдруге на засідання Комісії. Окрім іншого Комісія зауважує, що у відповідності пунктів 38-40 Положення, серед інших прав прокурора як учасника засідання у дисциплінарному провадженні, є право скористатись правничою допомогою та обрати представника, який може представляти інтереси прокурора у випадку, якщо прокурор не з’явився на засідання з тих чи інших причин. Прокурор Внукова Ю.А. двічі не забезпечила ні особистої участі, ні участі представника прокурора для підтримання її позиції в межах дисциплінарного провадження. А тому, враховуючи та поважаючи обраний спосіб захисту прокурором Внуковою Ю.А., Комісія в дотримання вимог пункту 40 Положення та пункту 3 частини 3 статті 47 Закону № 1697 - VII враховує надані прокурором деталізовані письмові пояснення, які нею були надані під час здійснення перевірки.

Комісія критично оцінює пояснення прокурора Внукової Ю.А. в частині втручання у право приватності, передбачене статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини з огляду на наступне.

Стаття 8 Європейської Конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя.

За практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин. Крім того у випадку втручання в право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права. Такі умови викладені в пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності.

Питання набуття та використання статусу інваліда прокурором у власних інтересах перевіряються виключно Комісією через призму наявності в його діях дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 43 Закону № 1697 VII. Тобто в даному випадку Внукова Ю.А. помилково підміняє поняття, вважаючи, що втручання здійснюється в правовідносини пов’язані з статусом особи з інвалідністю. Натомість Комісія надає оцінку обставинам дисциплінарної скарги через призму статусу прокурора.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

З урахуванням викладеного, Комісія дійшла висновку, що втручання у право приватності, передбачене у статті 8 Європейської Конвенції у такому випадку відсутнє, а питання набуття та використання статусу особи з інвалідністю у прокурора перевіряються Комісією на предмет наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 43 Закону № 1697 - VII та фактично не є втручанням у сферу приватності. Комісія не надає оцінку стану здоров’я прокурора, призначеним діагнозам, лікуванню, тощо.

Слід зазначити, що прокурор Внукова Ю.А., усвідомлюючи суспільний резонанс, пов’язаний із питаннями незаконного отримання інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, мала обов’язок не лише дотримуватися закону, а й вжити всіх можливих заходів для захисту своєї репутації та авторитету органів прокуратури. Натомість нею проігноровано неодноразові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, прокурор Внукова Ю.А. не з’явилася до медичного закладу, не забезпечила публічного спростування сумнівів у законності встановлення групи інвалідності.

Прокурор Внукова Ю.А. допустила демонстративну неповагу до вимог етичної поведінки, не вжила передбачених законом заходів для збереження власної ділової репутації та репутації прокуратури. Її поведінка є пасивною формою сприяння поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, спричиняє підриву  суспільної довіри до державної інституції, формує враження про толерування корупційних ризиків всередині системи, особливо у період дії особливого правового режиму – воєнного стану.

Належної реакції з боку Внукової Ю.А. не було, адже нею до теперішнього часу не проявлено ініціативи щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення їй групи інвалідності, хоча вона мала на це реальну можливість.

Неприбуття прокурором Внуковою Ю.А. 25 листопада 2024 року до медичного закладу для проходження обстеження, з яким її особисто ознайомлено під підпис 22 листопада 2024 року, зумовлена сукупністю об’єктивних факторів, які унеможливлювали її прибуття до медичного закладу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (конфіденційна інформація).

Проте, неприбуття прокурором Внуковою Ю.А. у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу Комісією розцінюється як неповажна, оскільки нею не надано належних доказів поважності неявки, а висловлено свою категоричну позицію щодо небажання проходити таке медичне обстеження у стаціонарі відповідного медичного закладу, що засвідчує фактичне ухилення від його проходження. Така поведінка свідчить про нехтування посадовими обов’язками, небажання вжити заходів для збереження власної ділової репутації, а також про відсутність належної ініціативи щодо спростування суспільних сумнівів у правомірності набутого нею статусу особи з інвалідністю. Зазначене об’єктивно дискредитує статус прокурора, суперечить засадам професійної етики та підриває авторитет органів прокуратури в цілому.

Також Комісією враховано, що 24 квітня 2025 року прокурору Внуковій Ю.А. в черговий раз було повідомлено про необхідність її прибуття до медичного закладу для проходження обстеження у період з 14 квітня 2025 року до 29 травня 2025 року. Проте Внуковою Ю.А. дане повідомлення також було проігнороване.

Більше того, відсутність визнання прокурором Внуковою Ю.А. своєї відповідальності, ігнорування наслідків своєї поведінки та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я чи керівництво свідчить про не усвідомлення етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Особливої ваги набуває той факт, що дисциплінарне правопорушення вчинене у період дії воєнного стану, коли до державних службовців, і особливо до прокурорів, ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави.

Комісія звертає увагу, що в той момент, коли Внукова Ю.А. обрала модель поведінки пасивного характеру та проігнорувала необхідність з’явитись до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для обстеження, вона керувався суб’єктивною думкою, власним інтересами, що не було об’єктивним та не було підтверджено жодними фактами. Таким чином прокурор діяла усупереч вимогам статті 3 Закону № 1697-VII та статті 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, яка передбачає, що прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами і усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством. Отже, прокурор порушила і один з основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 3 Закону № 1697-VII та статті 4 Кодексу, принцип об’єктивності. Такі дії прокурора Внукової Ю.А., які прямо пов’язані з суспільним резонансом та невдоволенням є такими, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Окрім того, Комісія зауважує, що при вирішенні питання про наявність/відсутність дисциплінарного проступку прокурора надає перевагу саме стандарту доказування «баланс ймовірностей», а не «поза всяким сумнівом», як то фактично пропонує у своїх письмових поясненнях прокурор Внукова Ю.А.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» притаманний кримінальній юстиції. Він означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину, а тому даний стандарт не підлягає застосуванню під час дисциплінарного провадження.

Стандарт доказування «баланс ймовірностей» – це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких Комісія має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним. Іншими словами, це певний критерій (поріг) прийняття рішення для Комісії, через установлення певної міри, ступеня доведеності (переконання/впевненості), досягнувши якої факт вважається встановленим.

Саме за цим стандартом доказування тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав. ЄСПЛ у своїй практиці наголошує щодо застосування вище вказаного стандарту доказування під час дисциплінарних проваджень.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, з врахуванням стандарту доказування «баланс ймовірностей», Комісією встановлено, що прокурором Внуковою Ю.А. порушено вимоги пунктів 3, 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тобто нею вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Відтак, наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором Внуковою Ю.А. дисциплінарного проступку підтверджено: дисциплінарною скаргою виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури; висновком та матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Внукової Ю.А. на підставі наказу виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 08 травня 2025 року № 63; поясненнями прокурора Внукової Ю.А.; листом ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 27 червня 2025 року № 1508/01-8.

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Внуковою Ю.А.. дисциплінарного проступку необхідно врахувати наступне.

Днем початку вчинення Внуковою Ю.А. дисциплінарного проступку варто вважати 18 грудня 2024 року, тобто перший день, визначений для прокурора Внукової Ю.А. для прибуття до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах медичного закладу, а завершення 18 січня 2025 року (включно).

З урахуванням положень частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII строк притягнення Внукової Ю.А. до дисциплінарної відповідальності не минув.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими й такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо визначення виду дисциплінарного стягнення, що має бути застосоване до Внукової Ю.А., з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, Комісією взято до уваги відсутність застосованих дисциплінарних стягнень і тривалий час роботи в органах прокуратури.

З іншого боку, Комісією врахована поведінка Внукової Ю.А., яка є усвідомленим грубим порушенням не тільки вимог закону, але й правил прокурорської етики, нехтуванням посадовими обов’язками, небажанням вжити заходів для збереження власної ділової репутації, а також свідчать про відсутність належної ініціативи щодо спростування суспільних сумнівів у правомірності набутого нею статусу особи з інвалідністю, як наслідок, вказані дії об’єктивно дискредитують статус прокурора, суперечать засадам професійної етики та підривають авторитет і довіру до органів прокуратури загалом.

Вчинений прокурором Внуковою Ю.А. дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим зайняттям нею посади в органах прокуратури, тому наявні підстави для прийняття рішення про неможливість подальшого обіймання нею посади прокурора.

В И Р І Ш И Л А: