Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має. Неодноразово заохочувався керівником обласної прокуратури та Генеральним прокурором.

До Комісії 15 квітня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури П’ятковського І.М. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Терлецьким О.Ц., яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії Куриленку Д.В., яким     24 квітня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-283дс-38дп-25 стосовно прокурора Терлецького О.Ц.

Копію згаданого рішення 24 квітня 2025 року надіслано прокурору Терлецькому О.Ц., а також особі, за скаргою якої відкрито провадження.

Комісією 11 червня 2025 року прийнято рішення № 115дп-25 про продовження строку перевірки у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-283дс-38дп-25 стосовно прокурора Терлецького О.Ц. на один місяць.

На підставі матеріалів, зібраних за результатами перевірки, членом Комісії Куриленком Д.В. 14 серпня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Терлецького О.Ц., який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Терлецького О.Ц. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Засідання Комісії, призначене на 28 серпня 2025 року перенесено, у зв’язку з тим, що прокурор Терлецький О.Ц. не з’явився на засідання Комісії.

Крім того, відповідно до вимог статті 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте              27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурів з подальшими змінами,  Комісією розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора продовжено на один місяць. 

У засіданні Комісії 10 вересня 2025 року взяли участь представник скаржника – начальник відділу представництва інтересів держави з питань  земельних відносин управління представництва інтересів держави в суді обласної прокуратури ОСОБА-1, який у повному обсязі підтримав доводи дисциплінарної скарги та вказав на наявність підстав для притягнення прокурора Терлецького О.Ц. до дисциплінарної відповідальності.

Прокурор Терлецький О.Ц. 09 вересня 2022 року надіслав до Комісії клопотання про відкладення засідання Комісії на іншу дату, у зв’язку з тим, що він перебуває на лікуванні.  

Представник прокурора Терлецького О.Ц. – адвокат ОСОБА-2, який взяв участь у засіданні Комісії заявив клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання  функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 06 серпня 2025 року             (конфіденційна інформація); про відкладення засідання Комісії у зв’язку з хворобою Терлецького О.Ц.; а також про проведення засідання Комісії у закритому режимі, які Комісією розглянуто та задоволено, за виключення клопотання про відкладення засідання Комісії на іншу дату.

Також адвокат ОСОБА-2 зазначив, що у діях прокурора   Терлецького О.Ц. відсутній склад дисциплінарного проступку, а дисциплінарне провадження підлягає закриттю, оскільки дисциплінарна скарга стосуються виключно приватного життя і здоров’я його клієнта. Відтак адвокат підтримав пояснення прокурора Терлецького О.Ц. в частині недопустимості втручання в особисте життя особи, що є охоронюваним правом, передбаченим статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини. Під час надання пояснень Комісії представник ОСОБА-2 наголосив, що Терлецький О.Ц. обрав модель поведінки в контексті прийняття рішення щодо можливості проходження обстеження в медичному закладі для підтвердження наявної групи інвалідності. Зокрема із трьох на його думку можливих варіантів прийняття рішення Терлецький О.Ц. обрав саме пасивний варіант, не реагувати на виклики та не їхати на обстеження. Така модель поведінки була зумовлена суб’єктивною думкою прокурора, що у разі, якщо він поїде на обстеження за викликами, група інвалідності йому може бути скасована. Також представник посилався на захищеність чутливих персональних даних щодо здоров’я особи прокурора і недопустимості їх розголошення.

Крім того, він вказав, що листи Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, та керівництва обласної прокуратури, про необхідність прибуття Терлецького О.Ц. до медичного закладу для проходження додаткового обстеження містили рекомендаційний характер. У цих листа не зазначалось, як повинен був діяти прокурор, коли і на якій підставі він повинен був залишити робоче місце та відвідати медичний заклад у м. Дніпро.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржником зазначено, що прокурору Терлецькому О.Ц. рішенням Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК)  серії (конфіденційна інформація) від 01 березня 2019 року встановлено ІІ групу інвалідності, безтерміново і на підставі чого він скористався можливістю для подальшого призначення йому пенсії по інвалідності.

Офісом Генерального прокурора та керівництвом обласної прокуратури прокурору Терлецькому О.Ц. неодноразово пропонувалось пройти обстеження в умовах стаціонару у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі – медичний заклад, ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України»).

Зокрема, Терлецькому О.Ц. запропоновано у період часу з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року прибути до медичного закладу для проходження обстеження, з листом з цих питань він особисто ознайомився під підпис                 19 грудня 2024 року.

Повторно 09 січня 2025 року Терлецькому О.Ц. повідомлено про необхідність прибуття до медичного закладу для проходження обстеження.

Водночас Терлецький О.Ц. упродовж тривалого часу вказані вимоги Офісу Генерального прокурора та керівництва обласної прокуратури проігнорував.

Згідно з наявною інформацією, Терлецький О.Ц. у визначені дати
(з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року, з 10 до 18 січня 2025 року) до закладу охорони здоров’я не прибув, обстеження не проходив, та ухилився від виконання вищевказаних вимог. 

Скаржник вважає, що за таких обставин у діях прокурора Терлецького О.Ц.  вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру (далі – Закон               № 1697‑VII), а саме – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

У жовтні 2024 року в засобах масової інформації з’явилася інформація про викриття на незаконному збагаченні голови Хмельницької обласної МСЕК ОСОБА-3. Під час обшуків, проведених за місцем її проживання та роботи, виявлено значну кількість готівкових коштів.

Спростовані або сумнівні рішення МСЕК супроводжувалися звинуваченнями у корупційних схемах і фальсифікаціях медичної документації.

Згодом широкого розголосу в медіа набули повідомлення про випадки незаконного встановлення груп інвалідності прокурорам Хмельницької області, що свідчило про можливі корупційні ризики.

У засобах масової інформації зазначалося, що окремі державні службовці, прокурори та правоохоронці, знаючи про недостовірність медичних документів, використовували їх з метою подання до органів соціального захисту для незаконного одержання пенсій по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України. В органах прокуратури також було виявлено непропорційно велику кількість випадків встановлення інвалідності за підозрілих обставин.

Суспільний резонанс щодо системності вказаних правопорушень, зокрема масштабного встановлення фіктивних інвалідностей прокурорам в окремих регіонах, сприяв зосередженню уваги громадськості на цій проблематиці.

З огляду на негативний суспільний резонанс, критику безкарності, вимоги забезпечення справедливих розслідувань, 22 жовтня 2024 року Президентом України ініційовано засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), за результатами якого прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян, посилення протидії корупції в державних органах і недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи, РНБО України вирішила: рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з іншими правоохоронними органами у місячний строк прозвітувати про вжиті заходи щодо виявлення, розслідування та протидії кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а за результатами проведеної роботи ініціювати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Також рекомендовано Кабінету Міністрів України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

За вищевказаними фактами прокурорами Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) від 21 жовтня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 190, частинами другою статті 364, частинами першою та другою статті 366, частиною четвертою статті  191, частиною першою статті 366-2 КК України.

На виконання вказаного рішення РНБО, слідчим 31 січня 2025 року залучено як спеціалістів працівників ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам органів прокуратури. МОЗ України доручено здійснити перевірку та переогляд в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України».

Згодом, на адресу Офісу Генерального прокурора надійшов лист ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» про необхідність забезпечити прибуття для проходження обстеження в умовах стаціонару медичного закладу окремих прокурорів Хмельницької обласної прокуратури, серед яких і прокурора
Терлецького О.Ц.

Терлецький О.Ц. працює в органах прокуратури з вересня 2004 року. Згідно з довідкою до акта огляду Хмельницької обласної МСЕК
від 01 березня 2019 року Терлецькому О.Ц. встановлено інвалідність II групи безтерміново, у зв’язку із наявністю загального захворювання.

У межах реалізації рішення РНБО до Хмельницької обласної прокуратури надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора
від 16 грудня 2024 року, відповідно до якого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), прокурорам, згідно зі списком та графіком, необхідно прибути до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження в умовах стаціонару.

У зазначеному листі прокурорам зі статусом особи з інвалідністю, у тому числі і Терлецькому О.Ц. запропоновано прибути для проходження обстеження з 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року, з яким він особисто ознайомився під підпис 19 грудня 2024 року.

Крім того, на оперативній нараді у виконувача обов’язків керівника Окружної прокуратури 03 січня 2025 року вчергове Терлецькому О.Ц. роз’яснено необхідність прибуття до медичного закладу для проходження обстеження, з яким він ознайомився у цей же день.

Згодом, 13 січня 2025 року Хмельницька обласна прокуратура отримала повторний лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, в якому вказано, що в межах кримінального провадження Терлецькому О.Ц. необхідно прибути до медичного закладу у період з 10 до 18 січня 2025 року, з яким він ознайомився 17 січня 2025 року.

Крім того, відповідно до листа ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від      27 грудня 2024 року № 497/03-19 надісланого Головою Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України прокурору Терлецькому О.Ц. запропоновано прибути для проходження медичного обстеження  з 06 до 17 січня 2025 року.

Також комісією встановлено, що відповідно до Витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання  функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від       06 серпня 2025 року (конфіденційна інформація), розглянувши надану медичну документацію, експертна команда дійшла висновку: «враховуючи відсутність медичної документації, що підтверджує у пацієнта стійкий чи необоротний характер захворювання, достатньо молодий вік хворого та відносно сприятливий реабілітаційний прогноз, наявність у пацієнта (конфіденційна інформація), згідно з Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009, відповідають критеріям встановлення ІІ (другої) групи інвалідності, (конфіденційна інформація), строком на 1 рік з 11.02.2019 р. до 10.02.2020 р. Дата чергового переогляду січень 2020 р.».

Рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги: потребує формування нового рішення щодо результатів оцінювання.

Таким чином, установлено, що прокурор Терецький О.Ц., будучи  належним чином неодноразово повідомленим про необхідність проходження медичного переогляду, до медичного закладу не з’явився, медичного огляду не пройшов, та ухилився від виконання вимог прокурора вищого рівня.

Встановлено, що із заявами про надання йому відпустки для проходження переогляду в ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» у період з 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року Терлецький О.Ц. до керівництва окружної та обласної прокуратур не звертався. Будь-яких об’єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали його прибуття до медичного закладу, не було.

Отже, діями, що суперечать вимогам та правилам прокурорської етики, Терлецький О.Ц. дискредитував себе як працівника органів прокуратури, завдав шкоди авторитету прокуратури як державної інституції.

Його небажання пройти медичне обстеження у межах досудового розслідування для перевірки законності встановлення йому  II групи інвалідності скомпрометувало його як представника держави та підірвало довіру до органів прокуратури загалом.

Дії прокурора Терлецького О.Ц. та інших прокурорів, розцінюються суспільством та використовуються медіа як спосіб уникнення відповідальності, пов’язаної з незаконним встановленням інвалідності та безпідставним отриманням пенсійних виплат.

Також у засобах масової інформації набув значний негативний суспільний резонанс, відповідно до якого органи прокуратури в цілому висвітлювались в негативному контексті у численних публікаціях ЗМІ, зокрема:

https://suspilne.media/khmelnytskiy/859455-50-pr;

https://www.pravda.com.ua/news/2024/10/16/7479994/

https://censor.net/ua/resonance/3515195/sprava_tetyany_krupy

https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/51-прокурор-хмельниччини-на-чолі-з-обласним-прокурором-олійником-оформили-інвалі                                    /27498417246438544/.

Крім того, за результатами службового розслідування виконувачем обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури П’ятковським І.М.      25 червня 2025 року затверджено висновок, згідно якого підтверджено факти порушення прокурором Терлецьким О.Ц. вимог Закону № 1697-VII та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, та наявність у його діях складу дисциплінарного проступку.

 

5. Пояснення прокурора та інших осіб у дисциплінарному провадженні

 

Прокурор Терлецький О.Ц. у письмових поясненнях під час перевірки у дисциплінарному провадженні зазначив, що листи виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, на його думку, містили рекомендаційний характер, а не обов’язкові до виконання вказівки щодо прибуття до медичного закладу для проведення обстеження.

Він вважав, що відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі ­– Постанова № 1338), «у разі відмови  особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії».

Перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або МСЕК відповідно до Постанови № 1338 проводиться на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення ухвали суду – стосовно особи, зазначеної в постанові, водночас з такими документами він не ознайомлений.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених вимог, він вирішив не відвідувати медичний заклад і його поведінка з цього приводу є дозволеною та законною. У зв’язку з неприбуттям до медичного закладу для медичного обстеження він вважав, що за наявності вказаних підстав, визначена йому група інвалідності підлягала скасуванню. Вказане рішення ним приймалося в умовах необізнаності із вимогами чинного законодавства.

Також Терлецький О.Ц. вказав, що не погоджується із доводами дисциплінарної скарги про невиконання вимог Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та керівництва обласної та окружних прокуратур про проходження медичного обстеження, оскільки, на його думку, такі вимоги йому не надходили.

Крім того, він зазначив, що відповідно до вимог  статті 17 Закону                     № 1697‑VII, прокурори здійснюють свої повноваження у межах визначених  законом і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адмінстративного характеру, пов’язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Прокурори вищого рівня мають право надавати вказівки прокурору нижчого рівня, що безпосередньо стосується реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Прокурор не зобов’язаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі.

Таким чином, прокурор Терлецький О.Ц. вважає, що дисциплінарне провадження стосовно нього підлягає закриттю, у зв’язку з відсутністю підстав для накладення дисциплінарного стягнення.

Зазначені пояснення та позицію прокурора Терлецького О.Ц. підтримав його представник адвокат ОСОБА-2, під час засідання Комісії.

Перший заступник керівника Окружної прокуратури м. Хмельницького  ОСОБА-4 пояснив, що з 08 грудня 2024 року до 06 січня 2025 року виконував обов’язки керівника окружної прокуратури.        

          До окружної прокуратури 18 грудня 2024 року надійшов лист обласної прокуратури, яким надіслано листа виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції від 16 грудня 2024 року про необхідність проходження обстеження у медичному закладі працівників органів прокуратури Хмельницької області серед яких прокурор Терлецький О.Ц. У зв’язку з цим він особисто під розписку ознайомив Терлецького О.Ц. із зазначеними вимогами, про що інформував обласну прокуратуру.

Повторно 03 січня 2025 року за підписом виконувача обов’язків керівника обласної прокуратури до окружної прокуратури надійшов лист виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції від 16 грудня 2024 року, який він особисто через систему електронного документообігу органів прокуратури – ІС «СЕД» скерував для виконання прокурору Терлецькому О.Ц.

Крім цього, ним проведено оперативну нараду за участі Терлецького О.Ц. на якій зазначено про необхідність його прибуття до медичного закладу для проведення обстеження, про що останнього ознайомлено під підпис.

Рішення щодо проходження чи не проходження медичного огляду Терлецький О.Ц. з ним не узгоджував і приймав самостійно. Про поважність причин неприбуття Терлецького О.Ц. до медичного закладу йому нічого невідомо. Із заявою з метою здійснення поїздки до для проведення стаціонарного обстеження він не звертався.

Керівник Окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА-5 пояснив, що з 08 грудня 2024 року до 06 січня 2025 року він перебував у службовому відрядженні, а після повернення, з 07 січня 2025 року приступив до виконання службових обов’язків.

До окружної прокуратури з обласної прокуратури 14 січня 2025 року надійшов лист виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 09 січня 2025 року про необхідність проходження медичного обстеження працівниками органів прокуратури Хмельницької області у тому числі прокурором Терлецьким О.Ц. Вказаний лист він по ІС «СЕД» скерував для виконання прокурору Терлецькому О.Ц.

Прокурор Терлецький О.Ц до нього із заявою щодо поліпшення умов праці, у зв’язку з наявною у нього інвалідністю не звертався. Рішення щодо проходження чи не проходження медичного обстеження він приймав самостійно. Про поважність причин неприбуття Терлецького О.Ц. до медичного закладу йому нічого невідомо. Із заявою з метою здійснення поїздки до для проведення стаціонарного обстеження він також не звертався.

Начальник відділу фінансування та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА-6 пояснила, що 14 липня 2020 року відділом отримано копію довідки до акту МСЕК серії (конфіденційна інформація) від 01 березня 2019 року про встановлення Терлецькому О.Ц. другої групи інвалідності, у зв’язку із чим надалі з липня 2020 року було застосовано нарахування ЄСВ у розмірі 8,41%, яке здійснюється дотеперішнього часу. 

Крім того, Терлецький О.Ц. звернувся до відділу про надання йому довідки про складові заробітної плати станом на 01 вересня 2020 року за останні 60 календарних місяців для оформлення пенсії. Зазначену довідку від 05 жовтня 2020 року № 21-33вих-20 він отримав особисто для подальшого пред’явлення до Пенсійного фонду України.

Головний спеціаліст з питань мобілізаційної роботи відділу кадрової роботи та державної служби Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА-7 пояснив, що військовозобов’язаний молодший лейтенант запасу            Терлецький О.Ц. перебуває на військовому обліку у Хмельницькому міському ТЦК та СП Хмельницької області з 10 липня 2019 року.

Терлецький О.Ц. 06 січня 2023 року пройшов військову-лікарську комісію та отримав висновок: «Придатний до військової служби». Також              Терлецький О.Ц. про наявність у нього ІІ групи інвалідності йому, як відповідальній особі, за ведення військового обліку та бронювання  будь-яких відомостей та документів не надавав.

До своїх пояснень ОСОБА-7 долучив копію листа від 09 травня 2025 року Хмельницького об’єднаного міського ТЦК та СП на адресу обласної прокуратури, у якому зазначено, що Терлецький О.Ц. перебуває на військовому обліку та згідно довідки військово-лікарської комісії від 06 січня 2023 року          № 5/1 визнаний «Придатним до військової служби». Інформація про наявність у нього ІІ групи інвалідності до Хмельницького об’єднаного міського ТЦК та СП не надходила.

Крім того, до матеріалів перевірки долучено копію медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом серії (конфіденційна інформація) виданої 03 червня 2016 року на ім’ям Терлецького О.Ц.

Виконувач обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури П’ятковський І.М. пояснив, що ним неодноразово на оперативних нарадах наголошувалося про необхідність виконання вказівок вищестоящого керівництва щодо проведення повторно медичного огляду задля захисту своєї честі та гідності, а також вжиття заходів щодо можливого незаконного отримання статусу особи з інвалідністю.

Зокрема, прокурору Терлецькому О.Ц. було запропоновано у період з         18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року прибути до медичного закладу для проходження обстеження в умовах стаціонару.  На виконання його доручення до окружних прокуратур скеровано відповідного листа від 19 грудня 2024 року про ознайомлення кожного працівника під підпис. 

Оскільки, частина працівників не поїхали до медичного закладу, ним повторно доведено до відома вимогу виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції від 16 грудня 2024 року про проходження такого обстеження та відповідний лист надіслано через ІС «СЕД» кожному із працівників, у тому числі прокурору Терлецькому О.Ц., який з ним ознайомився. 

Згодом до обласної прокуратури повторно 13 січня 2025 року надійшов лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого працівникам прокуратури області та у тому числі прокурору Терлецькому О.Ц. необхідно прибути до медичного закладу з 10 до 18 січня 2025 року для проведення медичного обстеження.

Вказані вимоги Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, на виконання його доручення, відділом кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури, скеровано через ІС «СЕД» для виконання працівникам окружних прокуратуру у тому числі Терлецькому О.Ц., який з ними ознайомився.

Також, згідно із його наказом від 20 січня 2025 року № 14 з вказаного приводу призначено відповідне службове розслідування.

 

6. Джерела права, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), визначено, що завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.

Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

Формування довіри до прокуратури - одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків.

З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

У законодавстві, як відомо, немає визначень понять гідності й честі, що є цілком закономірним. Але, незважаючи на відсутність легальних дефініцій з указаних цінностей особи, гідність і честь, зокрема, належать до морально етичних явищ глобального характеру, оскільки це не тільки правові, а й важливі філософські категорії.

У понятті «гідність» розкривається ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства як самоцінності безвідносно до особистих якостей і заслуг. В його основу покладено уявлення про моральну рівність людей, ким би вони не були і який б суспільний стан не займали. Гідність має будь-яка людина. Це означає, з одного боку, наявність самосвідомості, відповідальності та вимогливості до себе з боку самої особистості, а з другого - шанобливе ставлення суспільства, визнання за людиною певних прав. Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.

Під поняттям «честь» слід розуміти зовнішню оцінку особи з боку суспільства чи соціальної спільноти, членом якої вона є. Поняття «честь» і «гідність» доволі близькі, взаємозалежні, однак не тотожні.

У статті 16 Кодексу закріплено обов’язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу.

Відповідно до статті 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих в’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Також слід зауважити, що згідно зі Стандартами професійної відповідальності та викладом основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального та загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, спряти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 03 лютого 2021 року у справі № 990/229/19).

Як зазначено у вищевказаній постанові, ознаками некоректної та непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкода для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, наявність наслідків (негативний громадський резонанс).

Окрім цього, у Висновку № 13 (2018) Консультативної ради Європейських прокурорів «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» зазначається, що під словом «етика» розуміються всі керівні принципи, що встановлюють стандарти поведінки та практики, як у роботі, так і поза їхньою діяльністю, що очікується від усіх прокурорів, які працюють в прокуратурі чи від її імені. Прокурори повинні демонструвати абсолютну доброчесність у своїй поведінці. Вони повинні керуватися лише бажанням забезпечити дотримання закону.

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року встановлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів, які працюють або від імені органів прокуратури.

Зазначено, що прокурори повинні в усі часи і при всіх обставинах: брати до уваги, що вони діють від імені всього суспільства і в публічних інтересах, намагатися підтримувати справедливий баланс між базовими інтересами суспільства та інтересами і правами людини, підтримувати честь і гідність своєї професії, твердо дотримуватися професійних стандартів і завжди вести себе професійно, не піддаватися впливу індивідуальних чи приватних інтересів.

Згідно зі статтею 33 Кодексу, прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розділу I пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженого наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належить порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції»,
«Про прокуратуру».

Стаття 8 Європейської Конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Терлецького О.Ц. Комісія виходить з такого.

Вимогою закону щодо змісту дисциплінарної скарги є обов’язкове зазначення скаржником конкретних фактів, які свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Для встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку необхідно виявити ухилення прокурора від виконання обов’язків, передбачених законодавством, або їх неякісне чи неналежне виконання з порушенням норм права та стандартів професійної етики, як у службовій, так і в приватній сфері, що призвело до суспільно небезпечних наслідків, зокрема, підриву довіри до прокуратури як державного інституту.

Згідно коментаря до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року
№ 36, а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 869/9606/17, етичні норми стосуються не лише службової поведінки прокурора, а й охоплюють його приватне життя. Вони формують цілісний стандарт поведінки, який має відповідати високим вимогам до професії прокурора та забезпечувати довіру суспільства до органів прокуратури.

Окрім того Комісією враховано інформацію Хмельницької обласної прокуратури та лист Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09 травня 2025 року (конфіденційна інформація), що Терлецький О.Ц. перебуває на військовому обліку військовозобов’язаних, пройшов військово-лікарську комісію 06 січня 2023 року, визнаний придатним до військової служби. Довідку про наявність у нього ІІ групи інвалідності до ТЦК та СП не надавав.

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року, а також Переліку хвороб, які виключають військову службу, особи, які мають І або ІІ групу інвалідності, визнаються непридатними до військової служби у мирний і воєнний час (категорія «непридатний з виключенням з військового обліку»). Таким чином, Терлецький О.Ц. з офіційно встановленою другою групою інвалідності повинен був вжити заходів для зняття з військового обліку після подання документів до ТЦК та СП, оскільки зняття з військового обліку за наявності підстав - це обов’язок, а не право військовозобов’язаного.

Неповідомлення ТЦК та СП щодо наявної групи інвалідності і одночасне перебування в статусі військовозобов’язаного чи броньованого –  є порушенням порядку обліку, що для прокурора є етично недопустимим поняттям та має вигляд зловживання або службової недбалості. Такі дії Терецького О.Ц. можуть стати підставою для втрати довіри не лише до статусу прокурора в контексті доброчесності, а й до статусу військовослужбовця як такого.

Крім того, відповідно до листа виконувача обов’язків начальника головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від     13 червня 2025 року (конфіденційна інформація) Терлецький О.Ц. отримує пенсійні виплати, відповідно до Закону № 1697‑VII з 06 жовтня 2020 року.

Згідно із декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування поданої Терлецьким О.Ц., яка розміщена на вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, він отримав виплати з Пенсійного фонду України у 2023 році – 251160 грн та у 2024 році 277960 грн відповідно.

Крім того, відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 06 серпня 2025 року  слідує, що розглянувши надану медичну документацію, експертна команда дійшла висновку: «враховуючи відсутність медичної документації, що підтверджує у пацієнта стійкий чи необоротний характер захворювання, достатньо молодий вік хворого та відносно сприятливий реабілітаційний прогноз, наявність у пацієнта (конфіденційна інформація), згідно з Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009, відповідають критеріям встановлення ІІ (другої) групи інвалідності, (конфіденційна інформація), строком на 1 рік з 11.02.2019 р. до 10.02.2020 р. Дата чергового переогляду січень 2020 р.».

Відповідно п. 10 цього витягу потребує складання: «Рішення про формування нового рішення щодо результатів оцінювання». 

Комісія критично оцінює письмові пояснення прокурора Терлецького О.Ц. та пояснення його представника ОСОБА-2 в частинні недопустимості втручання у його приватне життя та порушення його прав, передбачених статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини. Не знайшло підтвердження також посилання представника прокурора на захищеність інформації з чутливими персональними даними прокурора в частині можливості надання інформації щодо перегляду правильності встановлення інвалідності Терлецькому О.Ц.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» встановлена заборона збирати, зберігати, поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди, крім випадків визначених законом. Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року у справі № 1-9/2012 було розтлумачено, що до конфіденційної інформації про фізичну особу зокрема слід відносити (серед іншого) і інформацію про стан її здоров’я, відомості про події та явища, що відбуваються у побутовій, інтимній, товариській, професійній, діловій та інших сферах життя особи, - за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка обіймає посаду із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Підпункт е пункту першого частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» відносить посадових та службових осіб органів прокуратури до осіб, які уповноваженні на виконання функцій держави. Хоча дії, направлені на отримання інвалідності прокурором і мають умовно приватний характер, та вони так чи інакше впливають та пов’язані з виконанням обов’язків прокурора.

Таким чином, вони можуть охоплюватись складом дисциплінарних правопорушень, які передбачені статтею 43 Закону № 1697 VII .

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.

Європейський Суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїх рішеннях також неодноразово висловлювався щодо меж втручання у визначені права, зокрема право на приватність, передбачене статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі по тексту Європейська Конвенція з прав людини).

Стаття 8 Європейської Конвенції з прав людини визначає право на повагу до приватного та сімейного життя. Водночас стаття 8 передбачає можливість та межі втручання в таке право у випадку коли таке втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки або економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Тобто за практикою ЄСПЛ у випадках забезпечення права на приватність необхідно встановити: чи дійсно певна сфера життєдіяльності людини відносилась саме до приватної сфери чи охоплюється ширшим колом правовідносин; у випадку втручання в право на приватність або його обмеження, необхідним є дотримання умов, за якими держава може втручатися у здійснення захищеного права.

Такі умови викладені в пункті 2 статті 8 Конвенції, а саме: законності, наявності легітимної мети та пропорційності.

З урахуванням викладеного Комісія приходить до висновку, що втручання у право приватності, передбачене у статті 8 Європейської Конвенції у даному випадку відсутнє, а питання набуття та використання статусу особи з інвалідністю у прокурора Терлецького О.Ц. перевіряються Комісією виключно через призму наявності в його діях дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 43 Закону № 1697 VII.

Члени Комісії не володіють знаннями у галузі медицини, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не надають оцінку медичним критеріям встановлення інвалідності або оцінку медичної документації.

Таким чином прокурор Терлецький О.Ц., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного із незаконним отриманням інвалідності прокурорами в умовах воєнного стану, мав обов’язок не лише дотримуватися закону, а й вжити всіх можливих заходів для захисту своєї репутації та авторитету органів прокуратури. Натомість він проігнорував неодноразові вимоги керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, не з’явився до медичного закладу, не забезпечив публічного спростування сумнівів у законності встановлення групи інвалідності.

Прокурор Терлецький О.Ц. допустив демонстративну неповагу до вимог етичної поведінки, не вжив передбачених законом заходів для збереження власної ділової репутації та репутації прокуратури. Його поведінка є пасивною формою сприяння поширенню інформації, яка дискредитує органи прокуратури, спричиняє підриву суспільної довіри до державної інституції, формує враження про толерування корупційних ризиків всередині системи, особливо у період дії особливого правового режиму - воєнного стану.

Належної реакції з боку Терлецького О.Ц. не було, адже він до теперішнього часу не проявив ініціативи щодо публічного або службового підтвердження законності встановлення йому групи інвалідності, хоча мав реальну можливість. Він не надав належних доказів об’єктивної поважності неявки, а висловив свою позицію щодо небажання проходити таке медичне обстеження у стаціонарі відповідного медичного закладу та фактично ухилився від його проходження. Така поведінка свідчить про нехтування посадовими обов’язками, небажання вжити заходів для збереження власної ділової репутації, а також про відсутність належної ініціативи щодо спростування суспільних сумнівів у правомірності набутого ним статусу особи з інвалідністю. Зазначене об’єктивно дискредитує статус прокурора, суперечить засадам професійної етики та підриває авторитет органів прокуратури в цілому.

Більше того, відсутність визнання ним своєї відповідальності, ігнорування наслідків своєї поведінки та намагання перекласти відповідальність на органи охорони здоров’я чи керівництво свідчить про неусвідомлення етичної природи своїх порушень та повну неспроможність дотримуватись стандартів поведінки, які вимагаються від прокурора в умовах кризи довіри до державних органів.

Особливої ваги набуває той факт, що дисциплінарне правопорушення вчинене у період дії воєнного стану, коли до державних службовців, і особливо до прокурорів, ставляться максимально високі вимоги щодо професійної чесності, патріотизму, відповідальності та служіння інтересам суспільства і держави.

Комісія зазначає, що в той момент, коли Терлецький О.Ц. обрав (як він сам зазначив у своїх письмових поясненнях та як вказав під час засідання Комісії представник прокурора) модель поведінки пасивного характеру.           Терлецький О.Ц. керувався суб’єктивною думкою, власним переконанням, яке не було об’єктивним та не було підтверджено жодними фактами. Таким чином прокурор діяв всупереч статті 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, яка передбачає, що прокурор має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами і усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством. Отже, прокурор порушив і один з основних принципів професійної етики та поведінки прокурорів, зазначених у статті 4 Кодексу, принцип об’єктивності. Такі дії прокурора Терлецького О.Ц., які прямо пов’язані з суспільним резонансом та невдоволенням є такими, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності.

Таким чином, за результатами перевірки Комісією встановлено, що прокурор Терлецький О.Ц. порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, частини другої статті 17, частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 1, 4, 10, 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, чим вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Терлецьким О.Ц. дисциплінарного проступку підтверджено:

– дисциплінарною скаргою виконувача обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури П’ятковського І.М.;

– матеріалами та висновком службового розслідування Хмельницької  обласної прокуратури від 25 червня 2025 року (в частині що стосується прокурора Терлецького О.Ц.), затверджених виконувачем обов’язків керівника цієї прокуратури;

­– листами виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора від 16 грудня 2024 року та від 09 січня 2025 року, з якими Терлецький О.Ц. ознайомлений;

– протоколом оперативної наради у виконувача обов’язків керівника окружної прокуратури від 03 січня 2025 року, з яким ознайомлений         Терлецький О.Ц.; 

– листом ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» від 27 грудня 2024 на адресу Терлецького О.Ц.;

–листом начальника Хмельницького об’єднаного міського ТЦК та СП від 09 травня 2025 року;

– постановою слідчого ГСУ Державного бюро розслідувань від 31 січня 2025 року про залучення спеціалістів;

– довідкою Хмельницької обласної МСЕК від 01 березня 2019 року;

– поясненнями прокурорів Терлецького О.Ц., Іванова Є.В., Комара І.В, П’ятковського І.М.;

– начальника відділу – головного бухгалтера обласної прокуратури   Ткачук С.В.

– головного спеціаліста відділу Хмельницької обласної прокуратури Ніколайчука С.

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Терлецьким О.Ц. дисциплінарного проступку Комісією взято до уваги наступне.

З об’єктивної сторони вчинений прокурором Терлецьким О.Ц. дисциплінарний проступок має складну структуру та утворюється з низки однорідних дій/бездіяльності, вчинених у різний час, охоплених єдиним наміром.

Оцінивши діяльність прокурора Терелецького О.Ц. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства, які мають форму триваючого дисциплінарного проступку.

Так, початком вчинення дисциплінарного проступку прокурором Терлецьким О.Ц. слід вважати 19 грудня 2024 року (ознайомлення       Терлецького О.Ц. з вимогами викладеними у листі обласної прокуратури та виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про необхідність його прибуття до медичного закладу), а закінченням 17 січня 2025 року (з повторним ознайомлення Терлецького О.Ц. з листом виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції про необхідність його прибуття до медичного закладу).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17 надано тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення», яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.

З огляду на викладене, строк притягнення прокурора Терлецького О.Ц. до дисциплінарної відповідальності не минув.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими й такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, Комісією взято до уваги характер проступку, його тривалість, вчинення прокурором неодноразових порушень законодавства і правил прокурорської етики, наслідки цих порушень у вигляді шкоди авторитету прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, умисний характер, їх очевидність та грубість, особу прокурора, ступінь його вини, службову характеристику, професійний досвід та період роботи в органах прокуратури.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинені прокурором Терлецьким О.Ц. дисциплінарні проступки несумісні з подальшим зайняттям будь-якої посади в цих органах.

Таким чином, з огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Терлецького О.Ц. найбільш суворого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–113, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

 

                                               В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького Хмельницької області Терлецького Олександра Цезаровича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копії рішення направити керівнику Хмельницької обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Окружної прокуратури міста Хмельницького Хмельницької області, та прокурору Терлецькому О.Ц.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.