Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Омельченко Андрій Миколайович в органах прокуратури працює з 2015 року, на зазначеній у дисциплінарній скарзі посаді – з 05.03.2024. Присягу працівника прокуратури склав 26.11.2015, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 05.03.2024, письмово підтвердив зобов’язання дотримуватись їх при виконанні службових обов’язків та поза службою. Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 03.07.2025 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченка Д.В. (далі – скаржник) про вчинення прокурором Омельченком А.М. дисциплінарного проступку, яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії Коваль К.П., якою 08.07.2025 подано клопотання про повторний перерозподіл дисциплінарної скарги.

Протоколом повторного перерозподілу від 08.07.2025 дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Степановій Т.В., якою 11.07.2025 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-500 дс-72 дп-25, проведено перевірку, за результатами якої 30.07.2025 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Омельченка А.М.

Скаржника та прокурора Омельченка А.М. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії 14.08.2025. Від Омельченка А.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду висновку у зв’язку з хворобою.

Скаржника та Омельченка А.М. повторно своєчасно та належним чином повідомлено про засідання Комісії.

Від скаржника надійшов лист про розгляд висновку за його відсутності на засіданні Комісії та про підримання доводів дисциплінарної скарги.

Прокурор Омельченко А.М. взяв участь у засіданні Комісії, надав пояснення, відповіді на запитання членів Комісії.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

Прокурор Омельченко А.М. підтримував публічне обвинувачення у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке розглядалось у Жовтневому районному суді Миколаївської області.

Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30.07.2024 у кримінальному провадженні особу визнано винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення та призначено покарання.

Під час судового розгляду у засіданнях була присутня ОСОБА-1, яка на той час проходила стажування в адвоката, який захищав обвинувачену особу.

Омельченко А.М., використовуючи службові повноваження, вступив у позаслужбові стосунки зі ОСОБА-1, чим порушив правила прокурорської етики.

Так, Омельченко А.М. разом із ОСОБА-1 15.08.2024 на її автомобілі їздив до місця проживання потерпілої у кримінальному провадженні, де ОСОБА-1, як представник адвоката обвинуваченого, передала грошові кошти потерпілій, щоб вона не мала претензій морального та матеріального характеру.

Окрім цього, Омельченко А.М., використовуючи службові повноваження, перебуваючи у позаслужбових стосунках із ОСОБА-1, 23.08.2024 спілкувався з нею з приводу зазначеного кримінального провадження, висловлюючи протиправні наміри щодо отримання неправомірної вигоди. Аудіофайл їх розмови надано до Миколаївської обласної прокуратури.

За таких обставин скаржник вважав, що Омельченком А.М. порушено вимоги Закону № 1697-VII, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), а відтак в його діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

3.1. Пояснення прокурора Омельченка А.М.

Під час перевірки Омельченко А.М. 24.07.2025 надав пояснення, повідомивши, що «йому прикро і соромно за свій вчинок». Він повністю згодний з висновком службового розслідування, повністю підтримує позицію, викладену ним у поясненнях, наданих під час службового розслідування. На запитання члена Комісії Степанової Т.В.: «Як Ви можете пояснити той факт, що запропонований Вами «сценарій» реалізовано відповідно до ухвали Миколаївського апеляційного суду?» пояснив, що він ніяким чином не міг знати, яке рішення прийме Миколаївський апеляційний суд, а також впливати на нього. Враховуючи, що шкода потерпілій відшкодована, позитивну характеристику обвинуваченого, для нього є логічним рішення Миколаївського апеляційного суду. Його вислови (ймовірно зафіксовані в аудіофайлі розмови із ОСОБА-1) базувались лише на здогадках і судовій практиці, яка склалась в даній категорії кримінальних проваджень.

У наданих ним під час проведення обласною прокуратурою службового розслідування поясненнях 13.05.2025 Омельченко А.М. підтвердив перебування у позаслужбових стосунках із ОСОБА-1 влітку 2024 року, поїздку з нею 15.08.2024 на її автомобілі до місця проживання потерпілої у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, спілкування із ОСОБА-1 пізно ввечері 23.08.2024, зокрема і з приводу зазначеного кримінального провадження.

Після прослуховування аудіофайлу зазначеної розмови зі ОСОБА-1 23.08.2024, Омельченко А.М. підтвердив факт цієї розмови між ними, а на питання про причини висловлювання ним протиправних намірів щодо отримання неправомірної вигоди пояснив, не заперечивши їх наявність, що такі його висловлювання пов’язані зі станом його алкогольного сп’яніння. З вказаною особою на ім’я конфіденційна інформація він перебував у дружніх стосунках, познайомився з нею в кінці травня 2024 року біля Жовтневого районного суду. Він неодноразово її бачив у приміщенні зазначеного суду з різними адвокатами, крім того вона декілька разів була присутня у залі судових засідань під час розгляду кримінального провадження № конфіденційна інформація.

Щодо кримінального провадження № конфіденційна інформація за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повідомив, що ним забезпечувалось підтримання публічного обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. За результатами судового розгляду цього кримінального провадження в судових дебатах з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, відсутність дій обвинуваченого на усунення наслідків спричиненої шкоди ним орієнтовано суд на призначення покарання у виді 5 років позбавлення волі. Жовтневим районним судом 30.07.2024 ухвалено вирок, визнано винним особу у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Після отримання висновку члена Комісії Степанової Т.В. від 30.07.2025 про наявність дисциплінарного проступку у його діях Омельченко А.М. надіслав лист-роз’яснення (термінологія прокурора) щодо висновку, який надійшов до Комісії 12.08.2025.

У листі-роз’ясненні Омельченко А.М. повідомив Комісію про обставини, які мали місце після вищевказаних подій, про які раніше ані під час службового розслідування, ані під час перевірки у дисциплінарному провадженні не повідомляв. Зокрема йшлося про «шантажування» його аудіозаписом розмови із ОСОБА-1 працівниками Служби безпеки України з метою спонукання його до співпраці, долучивши скріншоти дзвінків та переписки з невідомими особами, зі змісту яких неможливо встановити їх мети і суті розмови.

Окрім того, Омельченко А.М. висловив свої припущення щодо шляхів появи в органів прокуратури аудіофайлу його розмови зі ОСОБА-1 пізно ввечері 23.08.2024, свого відношення до ОСОБА-1 після цього, інших питань, які не відносяться до предмету дисциплінарного провадження.

Аналогічні вищевикладеним прокурор Омельченко А.М.  надав пояснення на засіданні Комісії, у тому числі відповідаючи на запитання її членів.

Окрім того, Омельченко А.М., повністю визнаючи свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку, просив не застосовувати стосновно нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

3.2. Пояснення ОСОБА-1

У поясненнях, наданих під час проведення обласною прокуратурою службового розслідування 09.05.2025, ОСОБА-1 підтвердила перебування у позаслужбових стосунках влітку 2024 року з Омельченком А.М., поїздку з ним 15.08.2024 на її автомобілі до місця проживання потерпілої у кримінальному провадженні, спілкування з ним з приводу зазначеного кримінального провадження та висловлювання Омельченком А.М. протиправних намірів щодо отримання неправомірної вигоди за неподання апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції.

Вона на цей час є адвокатом, адвокатське свідоцтво отримала у жовтні 2024 року, до цього стажувалась у адвоката ОСОБА-2, який був захисником обвинуваченого у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація. Під час судових засідань у кримінальному провадженні вона познайомилась з прокурором Омельченком А.М., з яким вони декілька разів зустрічались в місті Миколаєві. Під час зустрічей вони іноді обговорювали обставини вищевказаного кримінального провадження. Омельченко А.М. 15.08.2024 в робочий час їздив з нею на її автомобілі в село Водник Жовтневого району до потерпілої ОСОБА-3, де ОСОБА-1 передано потерпілій кошти обвинуваченого у кримінальному провадженні в сумі 50 тис. грн. для того, щоб вона не мала претензій морального та матеріального характеру, а також з метою підписання нею апеляційної скарги. Під час цієї поїздки Омельченком А.М. до неї, як до жінки, велись бесіди, натяки та пропозиції непристойного характеру.

23.08.2024, приблизно о 23-ій годині, їй зателефонував Омельченко А.М. та запропонував під’їхати у визначене ним місце, що вона і зробила. З метою убезпечити себе від будь-яких провокацій з його сторони, вона здійснила запис на диктофон свого мобільного телефону розмову з Омельченко А.М., яка відбулась між ними цього вечора.

Під час цієї записаної розмови, Омельченко А.М. неодноразово повідомляв їй, що для того, щоб ні він, ні прокуратура області не подавали апеляційні скарги, йому необхідно передати 5 тис. доларів США. Після цієї розмови вони більше не зустрічались і вона особисто Омельченку А.М. ніяких коштів не передавала і їй не відомо, чи хтось інший передавав йому кошти.

За результатами апеляційного розгляду скарги сторони захисту і потерпілої у цьому кримінальному провадженні, вирок щодо обвинуваченого змінено в частині призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі на 3 роки, з випробуванням на строк 2 роки.

Аудіозапис розмови з Омельченком А.М. вона нікому не передавала, яким чином він опинився у ОСОБА-4, їй невідомо.

3.3. Пояснення ОСОБА-3

У наданих під час службового розслідування 19.06.2025 поясненнях ОСОБА-3 повідомила, що вона є потерпілою у кримінальному провадженні (імовірно № конфіденційна інформація) за фактом загибелі (внаслідок наїзду навантажувачем) її племінника, оскільки вона була єдиною його родичкою і виховувала його з дитинства. Влітку 2024 року (приблизно у липні – серпні) до неї додому приїхала жінка-адвокат, яка здійснювала захист обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні, разом з прокурором, який підтримував обвинувачення у цьому кримінальному провадженні (прізвища його не пам’ятає). Адвокат відшкодувала їй завдану злочином моральну і матеріальну шкоду, віддавши гроші в сумі 50 тис. грн. Вона зі свого боку зобов’язувалась не оскаржувати судове рішення у вищих інстанціях.

3.4. Пояснення прокурора Краснікової К.Г.

Краснікова К.Г. з 2015 року до 18.02.2025 обіймала посаду керівника підрозділу підтримання публічного обвинувачення в Миколаївській обласній прокуратурі.

У серпні 2024 року Краснікова К.Г. отримала довідку про законність рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, яке розглядалось у Жовтневому районному суді Миколаївської області, підписану Омельченком А.М. та керівником Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області 01.08.2024.

Краснікова К.Г. доручила вивчити вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30.07.2024 у цій справі працівнику підрозділу Добровольській І.О.

За результатами вивчення підстав для оскарження зазначеного вироку суду не було встановлено, тому питання оскарження перед окружною прокуратурою не ініціювалось.

Надалі зазначене рішення було оскаржено захисником обвинуваченого та потерпілою, які з урахуванням особи обвинуваченого, відшкодуванням ним шкоди потерпілій просили застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України.

За результатами перегляду, з огляду на дані про особу обвинуваченого, пом’якшуючі покарання обставини, позицію потерпілої тощо ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 24.10.2024 вирок змінено, на підставі ст. 75 КК України обвинувачений звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Підстав для оскарження цього рішення суду не було.

Краснікова К.Г. з Омельченком А.М. знайома як з працівником прокуратури з літа 2024 року, спілкувалась з ним лише в межах виконання службових повноважень.

Краснікова К.Г., після ознайомлення з «Аудіофайлом з назвою «AUDIO-2024-09-02-14-35-48», пояснила, що слова Омельченка А.М. про спілкування з нею з приводу апеляційного оскарження вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30.07.2024 є вигадкою і наклепом Омельченка А.М. на неї. Вважає, що у даному випадку дискреційні повноваження суду щодо можливості умовного звільнення від відбування покарання обвинуваченого колегією Миколаївського апеляційного суду використані обґрунтовано з наведенням належних мотивів рішення. Співпадіння ухвалення відповідного рішення судом, яке не важко було передбачити, зі «сценарієм» Омельченка А.М., який для підсилення вагомості своєї позиції використав її прізвище та прізвище судді (яка приймала участь у складі колегії при ухваленні рішення суду).

3.5. Стислий виклад матеріалів службового розслідування

Викладені у дисциплінарній скарзі обставини підтверджено матеріалами службового розслідування стосовно прокурора Омельченка А.М.

Згідно п. 2 висновку, який затверджено скаржником 23.06.2025 (далі – висновок службового розслідування), комісією враховано, що за результатами розгляду звернення голови ОСОБА-4 обласною прокуратурою 25.04.2025 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з п. 3 висновку службового розслідування встановлено факт порушення прокурором Омельченком А.М. Закону № 1697-VII, Кодексу, що відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII є підставою для дисциплінарною відповідальності прокурора.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши члена Комісії Степанову Т.В., яка, окрім висновку, довела до відома членів Комісії також надані відомості з матеріалів кримінального провадження № конфіденційна інформація, запит на надходження яких зроблено під час перевірки, але які не ввійшли до складеного нею висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Омельченка А.М., оскільки ці матеріали надійшли до Комісії після його складання, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Омельченко А.М. в органах прокуратури працює з 2015 року, на посаді прокурора Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області – з 05.03.2024. Присягу працівника прокуратури прийняв 26.11.2015, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 05.03.2024, письмово підтвердив зобов’язання дотримуватись їх при виконанні службових обов’язків та поза службою. Характеризується позитивно.

До Миколаївської обласної прокуратури надійшло звернення голови ОСОБА-4 щодо можливих протиправних дій прокурора Омельченка А.М. (вимагання ним в обвинуваченого у кримінальному провадженні через посередника неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США за неподання апеляційної скарги, вирішення в апеляційному суді питання про призначення обвинуваченому покарання, не пов’язаного з позбавленням волі). До звернення долучено аудіофайл з записом розмови Омельченка А.М.,  як згодом з’ясувалося, із ОСОБА-1 пізно ввечері  23.08.2024.

За результатами розгляду звернення голови ОСОБА-4 Миколаївською обласною прокуратурою призначено службове розслідування, висновок якого затверджено скаржником 23.06.2025.

Під час перевірки доводів дисциплінарної скарги листом від 11.07.2025 за № 07/3/2-2862вих-25 голові ОСОБА-4 запропоновано надати наявну у них інформацію щодо обставин, викладених у зверненні, та які стали підставою для проведення службового розслідування та дисциплінарної скарги Миколаївської обласної прокуратури. На час розгляду висновку відповіді від голови ОСОБА-4 не отримано, зазначений лист органами поштового зв’язку повернуто у зв’язку з закінченням термінів зберігання.

Прокурор Омельченко А.М. підтримував публічне обвинувачення у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, яке розглядалось у Жовтневому районному суді Миколаївської області. Вироком цього суду від 30.07.2024 у цій справі особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

За результатами розгляду справи Омельченком А.М. складено довідку про законність рішення суду першої інстанції і відсутність підстав для подальшого оскарження в апеляційному порядку, яку узгоджено  з керівником Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області 01.08.2024. У довідці зазначено, що згідно з висновком прокурора у провадженні (Омельченка А.М.) рішення суду законне.

Матеріали кримінального провадження, вирок суду першої інстанції вивчено працівниками уповноваженого підрозділу Миколаївської обласної прокуратури. Стороною обвинувачення апеляційна скарга на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30.07.2024 не подавалась.

Під час судового розгляду у засіданнях була присутня ОСОБА-1, яка на той час проходила стажування в адвоката ОСОБА-2, який був захисником обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні.

Омельченко А.М., використовуючи службові повноваження, вступив у позаслужбові стосунки із ОСОБА-1.

Так, Омельченко А.М. разом із ОСОБА-1 15.08.2024 на її автомобілі їздив до місця проживання потерпілої у кримінальному провадженні, де ОСОБА-1, як представник адвоката обвинуваченого, передала грошові кошти потерпілій ОСОБА-3, щоб вона не мала претензій морального та матеріального характеру, а також підписала апеляційну скаргу на вищевказаний вирок суду І інстанції, у якій просила суд апеляційної інстанції змінити покарання обвинуваченому шляхом застосування ст. 75 КК України.

Ці обставини підтверджено наданими під час проведення службового розслідування та перевірки поясненнями Омельченка А.М., ОСОБА-1, потерпілої ОСОБА-3, а також зібраними під час перевірки матеріалами: копіями вироку Жовтневого районного суду від 30.07.2024 по справі № 477/1100/24, ухваленому за результатами розгляду кримінального провадження № конфіденційна інформація; апеляційних скарг на цей вирок обвинуваченого і його захисника від 26.08.2024 та потерпілої від 16.08.2024; розписки потерпілої про отримання від обвинуваченого 50 тис. грн. від 15.08.2024 (надрукована за допомогою оргтехніки); ухвали Миколаївського апеляційного суду від 23.10.2024 у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація.

Окрім цього, Омельченко А.М., використовуючи службові повноваження, перебуваючи у позаслужбових стосунках із ОСОБА-1, пізно ввечері 23.08.2024 спілкувався з нею з приводу зазначеного кримінального провадження, висловлюючи протиправні наміри щодо отримання неправомірної вигоди. ОСОБА-1 цю розмову записано на диктофон свого мобільного телефону. Аудіофайл цієї розмови ОСОБА-4 надано до Миколаївської обласної прокуратури.

Ці обставини підтверджено наданими поясненнями Омельченка А.М., ОСОБА-1, аудіофайлом розмови між ними 23 серпня 2024 року, текстовий варіант якої («Аудіофайл з назвою «AUDIO-2024-09-02-14-35-48» міститься в матеріалах дисциплінарного провадження), які були прослухані Комісією у засіданні.

Зі змісту розмови («Аудіофайлу з назвою «AUDIO-2024-09-02-14-35-48») між Омельченком А.М. (Особа 1) та ОСОБА-1 (Особа 2), яка тривала більше 40 хв, випливає, що Омельченко А.М. постійно намагався переконати ОСОБА-1 в необхідності надання стороною захисту неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі до 5 000 невідомих грошових одиниць за неподання стороною обвинувачення апеляційної скарги.

При цьому Омельченко А.М. посилався на те, що він у цій незаконній «схемі» не один, що участь у ній бере начальник відділу Миколаївської обласної прокуратури Краснікова К.Г., а також її «кума» суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА-5 (прізвище якої зазначено в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 24.10.2024 в якості судді у складі суду, яким ухвалено рішення за результатами розгляду апеляційних скарг у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація).

Омельченко А.М. також під час зазначеної записаної ОСОБА-1 розмови розповідав їй про інші протиправні свої дії, зокрема про випадки вимагання та отримання ним неправомірної вигоди тощо.

Омельченко А.М. під час зазначеної записаної ОСОБА-1 розмови систематично вживав нецезурні вислови, які, у тому числі, виразились у неповазі до державного символу України – Державного Прапора України, вів себе неетично.

Пояснення прокурора Краснікової К.Г. не спростовано.

Відповідно до висновку психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа, складеному Генеральною інспекцією 26.05.2025 за результатами психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа від 23.05.2025, «…не можна виключити, що Омельченко А.М. одноосібно, без залучення та відома керівництва налагоджував способи отримання неправомірної вигоди під час роботи в органах прокуратури Миколаївської області… Омельченко А.М. розказував коніденційна інформація про «схеми» під час процесуального керівництва у кримінальних провадженнях з метою справлення вдалого враження на співрозмовницю та з метою отримання неправомірної вигоди… виявлені реакції вказують на те, що Омельченко А.М. мав зацікавленість в отриманні неправомірної вигоди у вигляді грошей, претендував на ці гроші та мав плани забрати ці гроші собі, що і було предметом розмови з конфіденційна інформація…».

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА-6 від 28.07.2025 Комісії надано дозвіл на розголошення окремих відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація (розпочатому згідно наданої інформації обласною прокуратурою за результатами розгляду звернення голови ОСОБА-4 за ч. 3 ст. 368 КК України).

Згідно з витягом з ЄРДР кримінальне провадження № конфіденційна інформація від 25.04.2025 розпочато за фактом вимагання прокурором Омельченком А.М., через посередника, у обвинуваченого ОСОБА-7 неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США, за неподання апеляційної скарги та призначення останньому Миколаївським апеляційним судом у судовій справі № 477/1100/24 покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, за ч. 3 ст. 368 КК України.    

Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 2397-34-25 від 23.06.2025 у звукозаписі«AUDIO-2024-09-02-14-35-48» наявні фрази та висловлювання зі спонуканнями, вимогами, пропозиціями від учасника діалогу – чоловіка щодо отримання ним грошової винагороди за певні дії від іншого учасника діалогу – жінки, а саме за вирішення питання в суді щодо умовного терміну за злочин третій особі.

Згідно висновку судової експертизи матеріалів відео- та звукозапису від 28.05.2025 № СЕ-19/115-25/8546-ВЗ у фонограмі файлу «AUDIO-2024-09-02-14-35-48» голос та мовлення, ймовірно, належать Омельченку А.М.

Допитаний у кримінальному провадженні 23.06.2025 адвокат ОСОБА-2 дав показання, що у 2024 році ОСОБА-1 з метою набрання юридичного досвіду періодично була присутня  у суді у справах, які він супроводжував. ОСОБА-2 був захисником підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА-7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обвинувачення у цьому кримінальному провадженні підтримував прокурор Омельченко А.М. Про спілкування  ОСОБА-1 з Омельченком А.М. дізнався після того, як ОСОБА-1 викликали до Миколаївської обласної прокуратури для надання пояснень.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню та мотиви ухвалення рішення

Доводи дисциплінарної скарги перевіренко виключно у межах встановленої законом компетенції Комісії, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Надаючи юридичну оцінку діям Омельченка А.М., Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації діяльності прокуратури України, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Омельченко А.М. є прокурором і відповідно до вимог, викладених у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язок неухильного дотримання присяги прокурора. Діяти він міг лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і зобов’язаний додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з вимогами статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, зокрема, посадовим та службовим особам органів прокуратури, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

На час викладених у дисциплінарній скарзі обставин службові обов’язки прокурора Омельченка А.М. визначено також наказами керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області про розподіл обов’язків між працівниками Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області від 05.07.2024 № 56, від 13.08.2024 № 63, від 23.08.2024 № 67.

Згідно з вимогами ст. 5 Кодексу професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності. При здійсненні повноважень він зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.

Відповідно до ст. 7 Кодексу при виконанні службових обов’язків прокурор має бути незалежним від будь-якого впливу, тиску чи втручання в його професійну діяльність, у тому числі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, зобов’язаний активно, у визначений законодавством спосіб протистояти спробам посягання на його незалежність. У прийнятті конкретних рішень він повинен бути самостійним, керуватися вимогами закону, морально-етичними принципами професії, відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів.

Статтею 10 Кодексу встановлено, що прокурор зобов’язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об’єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Відповідно до ст. 14 Кодексу прокурор повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У разі виникнення конфлікту інтересів прокурор зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ст. 16 Кодексу прокурор має дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Непристойна поведінка є неприпустима для прокурора.

Статтею 19 Кодексу передбачено, що прокурор має виконувати вимоги та суворо дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі, вступати у позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; використовувати службові повноваження або службове становище у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою неправомірного впливу на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів, інших фізичних та юридичних осіб; вимагати та одержувати неправомірну вигоду, а також отримувати подарунки у випадках, не передбачених законодавством, а в разі надходження таких пропозицій зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Відповідно до ст. 21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб. Прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно, не допускати вжиття висловів принизливого та образливого характеру.

У відносинах з іншими учасниками судочинства, згідно з вимогами ст. 27 Кодексу, прокурор повинен дотримувалися ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

Стаття 31 Кодексу встановлює, що у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

Резюмуючи вищезазначені вимоги, стаття 33 Кодексу передбачає, що прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, який був затверджений наказом Генерального прокурора від 13.04.2017 № 111 і був чинний до 27.03.2025 (тобто на момент вчинення Омельченком А.М. дисциплінарного проступку), до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належали, зокрема: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; протиправні позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Відповідно до п. 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, затвердженому наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора від 27.03.2025 № 69, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема: порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру»; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Дисциплінарне провадження стосовно Омельченка А.М. відкрито у зв’язку з вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Проаналізувавши встановлені під час дисциплінарного провадження обставини та вимоги нормативно-правових актів, надаючи їм комплексну оцінку, доводи дисциплінарної скарги Комісія вважає обґрунтованими і такими, що знайшли своє підтвердження.

Омельченко А.М. є прокурором і статтею 19 Закону № 1697-VII на нього покладено обов’язки неухильного дотримання Присяги прокурора, додержуватись правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Склавши Присягу, прокурор Омельченко А.М., серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначених у Кодексі.

Однак прокурор Омельченко А.М., вступивши у позаслужбові стосунки зі стороною захисту у кримінальному провадженні, у якому здійснював повноваження прокурора, надаючи консультації стороні захисту щодо шляхів пом’якшення покарання обвинуваченому, забезпечуючи супровід сторони захисту у поїздках до потерпілої, будучи присутнім при передачі грошових коштів стороною захисту потерпілій у кримінальному провадженні, підписанні нею заздалегідь заготовленої розписки про отримання коштів в якості морального і матеріального відшкодування вчиненим обвинуваченим злочином, а також заздалегідь заготовленої апеляційної скарги від імені потерпілої з метою пом’якшення призначеного покарання обвинуваченому, висловлюючи  представнику сторони захисту пропозицію передати йому грошові кошти за неоскарження стороною обвинувачення судового рішення у цьому кримінальному провадженні, при цьому посилаючись на вирішення ним цих питань з іншими прокурорами з прокуратури вищого рівня та судом, допустивши неетичну і ненормативну лексику при спілкуванні з представником сторони захисту, у тому числі виловивши неповгау до державного символу України – Державного Прапора України, тощо, склав враження у потерпілої і в представника сторони захисту як про власну непринциповість, неетичність, несправедливість, упередженість, необ’єктивність та нечесність, так і органу прокуратури в цілому і всього судочинства.

Окрім цього, з врахуванням презумції невинуватості особи, Комісія приймає до уваги те, що за результатами розгляду звернення голови ОСОБА-4 розпочато кримінальне провадження № конфіденційна інформація за фактом вимагання Омельченком А.М. через посередника у обвинуваченого неправомірної вигоди за неподання апеляційної скарги та призначення останньому Миколаївським апеляційним судом покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, за ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, прокурор Омельченко А.М., усупереч вимогам статті 19 Закону № 1697-VII, статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», статей  5, 7, 10, 11, 14, 16, 19, 21, 27, 31 Кодексу, п. 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури, який був затверджений наказом Генерального прокурора від 13 квітня 2017 року №111, вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Вчинення прокурором Омельченком А.М. дисциплінарного проступку підтверджено:

- матеріалами дисциплінарної скарги;

- матеріалами службового розслідування, висновок якого затверджено скаржником 23 червня 2025 року;

- поясненнями прокурора Омельченка А.М., наданими під час службового розслідування і перевірки у дисциплінарному провадженні, його листом-роз’ясненням, отриманим Комісією 12.08.2025;

- поясненнями ОСОБА-1, наданими під час проведення службового розслідування;

- поясненнями прокурора Краснікової К.Г., яка з 2015 року до 18 лютого 2025 року обіймала посаду керівника підрозділу підтримання публічного обвинувачення в Миколаївській обласній прокуратурі, наданими як під час службового розслідування, так і під час перевірки;

- поясненнями ОСОБА-3, наданими під час службового розслідування;

- вироком Жовтневого районного суду від 30.07.2024 у справі № 477/1100/24, ухваленому за результатами розгляду кримінального провадження № конфіденційна інформація; апеляційними скаргами на цей вирок обвинуваченого і його захисника від 26.08.2024 та потерпілої від 16.08.2024; розпискою потерпілої про отримання від обвинуваченого 50 тис. грн. від 15.08.2024; ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23.10.2024 у кримінальному провадженні № 12023152230000780;

- висновками судових експертиз від 28.05.2025 № СЕ-19/115-25/8546-ВЗ, № 2397-34-25 від 23.06.2025, проведених у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація;

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація;

- протоколом допиту свідка ОСОБА-2;

- аудіофайлом розмови між Омельченком А.М. та ОСОБА-1 23.08.2024, текстовий варіант якої («Аудіофайл з назвою «AUDIO-2024-09-02-14-35-48») виготовлено під час службового розслідування начальником відділу Миколаївської обласної прокуратури Шалабодою Д.О.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Омельченко А.М. вчинив триваюче правопорушення, кінцевою датою якого слід вважати 23.08.2024.

Відповідно до відомостей Миколаївської обласної прокуратури після закінчення дисциплінарного правопорушення прокурор Омельченко А.М. тимчасової непрацездатності не мав, у відпустках перебував із 09 до 27.09.2024 та 30.12.2024 до 03.01.2025, загалом 24 дні.

Тобто, на час прийняття Комісією рішення встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув –закінчується 16.09.2025.

Відповідно до вимог частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII при виборі виду дисциплінарного стягнення, що може бути застосовано до прокурора, Комісія бере до уваги характер проступку, особу прокурора, його характеристику, вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану в нетверезому стані із застосуванням ненорматичної лексики, у тому числі ганебних висловлювань щодо державного символу України – Державного Прапора України, тощо.

Вчинене Омельченком А.М. дисциплінарне правопорушення має грубий характер, оскільки дотримання прокурором вимог щодо обов’язку діяти лише на підставі закону, особливо в умовах воєнного стану, є безальтернативним, а порушення таких вимог не може бути виправдано жодними обставинами.

Грубий характер дисциплінарного проступку у поєднанні із обставинами його вчинення, дає підстави для висновку, що такий проступок не сумісний з подальшим зайняттям зазначеним прокурором будь-якої посади в органах прокуратури.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно Омельченка А.М. Комісія вважає, що для досягнення мети дисциплінарного провадження відсутні підстави для застосування до прокурора більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки саме цей вид стягнення є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Омельченка А.М. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження,

Комісія,

ВИРІШИЛА: