Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури – начальника управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Офісу Генерального прокурора Малєєва О.М. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-49дс-5дп-25,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Малєєв Олександр Миколайович в органах прокуратури працює з липня 2005 року на різних посадах, а на посаді заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури – начальника управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Офісу Генерального прокурора – з 22 грудня 2023 року (наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2023 року № 1477ц).

Присягу прокурора склав 31 січня 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 25 грудня 2012 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має. 

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 17 січня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення прокурором Малєєвим О.М. дисциплінарного проступку.

Цього ж дня для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження автоматизованою системою вказану скаргу розподілено члену Комісії Коваль К.П., за результатами вивчення якої 21 січня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-49дс-5дп-25 стосовно прокурора Малєєва О.М.

За результатами перевірки 10 червня 2025 року членом Комісії Коваль К.П. складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Малєєва О.М., який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії. Запропоновано дисциплінарне провадження стосовно прокурора Малєєва О.М. закрити.

25 червня 2025 року розгляд висновку Комісією відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Малєєва О.М. та, ураховуючи вимоги пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалено протокольне рішення про продовження розгляду висновку на один місяць.

Далі скаржника та прокурора Малєєва О.М. повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяли участь представник скаржника – прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1, прокурор Малєєв О.М. та його захисники адвокати ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Автор скарги зазначив, що Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора проведено службове розслідування щодо можливого недотримання заступником керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури – начальником управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Офісу Генерального прокурора Малєєвим О.М. вимог, заборон або обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції».

Висновком від 25 грудня 2024 року, затвердженим виконувачем обов’язків Генерального прокурора Хоменком О.М., встановлено відомості, що, на переконання комісії, можуть свідчити про недотримання прокурором Малєєвим О.М. вимог Закону України «Про запобігання корупції» при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік та відомостей, що свідчать про наявність в його діях ознак грубого порушення вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, а саме про явну невідповідність способу життя прокурора Малєєва О.М., зображеного у телепередачі «Супермама», його доходам, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури, викликало негативний суспільний резонанс.

З урахуванням викладеного скаржник вважав, що у діях/бездіяльності Малєєва О.М. містяться ознаки дисциплінарного проступку, у зв’язку із чим прокурор підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII) за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне (два і більше разів протягом року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

3.1 Короткий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 02 грудня 2024 року № 294 комісією у складі прокурорів Офісу Генерального прокурора проведено службове розслідування щодо можливого недотримання заступником керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури – начальником управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Офісу Генерального прокурора Малєєвим О.М. вимог, заборон або обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції».

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що за наслідками його проведення комісією встановлені відомості, що можуть свідчити про недотримання Малєєвим О.М. вимог Закону України «Про запобігання корупції» при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, а також враховано, що Національним агентством з питань запобігання корупції розпочато повну перевірку зазначеної декларації прокурора.

Водночас дії Малєєва О.М., без зауваження у відеосюжетах про неправдивість (вигаданість) наведеної у них інформації щодо його майнового стану, обґрунтовано створили в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової у діяльності органів прокуратури та їх працівників, зокрема про явну невідповідність способу життя прокурора Малєєва О.М. його доходам, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури, викликало негативний суспільний резонанс.

У зв’язку із встановленням відомостей, що свідчать про наявність в діях прокурора Малєєва О.М. ознак грубого порушення вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора ініційовано питання про його дисциплінарну відповідальність.

 

4. Обставини встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Коваль К.П., представника скаржника ОСОБА_1, прокурора Малєєва О.М. та його захисника – адвоката ОСОБА_3, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

У мережі інтернет 24 листопада 2024 року опубліковано передачу телеканалу СТБ «Супермама» 8 сезон 49-52 серії, у яких, зокрема, висвітлено особисте життя заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури – начальника управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Офісу Генерального прокурора Малєєва О.М., його колишньої дружини ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якою на теперішній час він перебуває у шлюбі.

Відповідно до сюжету Малєєв О.М. утримує ОСОБА_4, ОСОБА_5, п’ятьох дітей та проживає у приватному будинку в м. Буча Київської області.

Продемонстрований стиль життя прокурора викликав сумніви щодо відповідності його рівня офіційним доходам та, як наслідок, став причиною ряду критичних публікацій у засобах масової інформації (більше 10 публікацій).

За вказаними обставинами Офісом Генерального прокурора, відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 02 грудня 2024 року № 294, проведено службове розслідування щодо можливого недотримання прокурором Малєєвим О.М. вимог, заборон або обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції».

Під час службового розслідування установлено, що беручи особисту участь у зйомці телепередачі, прокурор Малєєв О.М. своєю поведінкою особисто сприяв створенню неправдивого враження щодо свого майнового стану. Вказане обґрунтовано призвело до поглиблення негативного уявлення у суспільстві про наявність корупційної складової у діяльності органів прокуратури та їх працівників, зокрема про явну невідповідність способу життя заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури – начальника управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Офісу Генерального прокурора його доходам, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури, викликало негативний суспільний резонанс.

Будинок, який фігурує у телепередачі (як такий у якому проживає родина Малєєвих), розташований за адресою: (конфіденційна інформація), належить ОСОБА_6, яка, зі слів Малєєва О.М., з 24 до 31 липня 2024 року надала Малєєвим можливість проводити у ньому зйомку телепередачі.

Фактично, будучи відрядженим до Офісу Генерального прокурора протягом часу з квітня до грудня 2023 року, Малєєв О.В. проживав у будинку ОСОБА_7, збудованому по вул. Дачна (ідентифікована лише земельна ділянка) у с. Рославичі, Васильківського району Київської області.

Також у м. Одесі родина Малєєва О.М. проживає за адресою: (конфіденційна інформація) (загальна площа 73 м2). Квартира належить ОСОБА_8, родиною Малєєвих вона використовувалася протягом 2023-2024 років.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік Малєєв О.М. відомості про користування вказаними квартирою та будинком не відобразив.

Окрім цього, у щорічній декларації за 2023 рік у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Малєєв О.М. вказав про належність йому на праві спільної сумісної з ОСОБА_4 власності квартири площею 43,7 м² за адресою: (конфіденційна інформація).

Службовим розслідуванням установлено, що у 2016 році вказану квартиру ОСОБА_4 успадкувала від ОСОБА_9. Майнові права власності на вказану квартиру у Малєєва О.М. відсутні.

Вказане, на думку комісії з проведення службового розслідування, могло свідчити про недотримання прокурором Малєєвим О.М. вимог пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» при поданні декларації за 2023 рік (подано 28.03.2024).

На підтвердження цього скаржник послався на інформацію, розміщену на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua/uk/category/povni-регеуігку), згідно з якою розпочато повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої Малєєвим О.М. за 2023 рік, яку наразі завершено.

Згідно з довідкою НАЗК від 02 травня 2025 року № 324/25 про результати проведеної повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, поданої Малєєвим О.М., встановлено, що суб’єкт декларування при поданні декларації вказав недостовірні відомості, про що зазначено у підпункті 2.1 пункту 2 розділу 3.1 цієї довідки (не зазначив відомостей про квартиру, розташовану за адресою: (конфіденційна інформація), яка належить ОСОБА_8 та перебувала у користуванні членів сім’ї), неточні відомості, про що зазначено у пункті 1, підпункті 2.2 пункту 2 (зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про дату набуття права та інформацію про права на об’єкт – квартиру розташовану за адресою: (конфіденційна інформація), підпунктах 3-5 розділу 3.1 цієї довідки (зазначив відомості, які не відповідають дійсності про право на транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE; про право на активи – кошти розміщені на банківських рахунках в АТ «Універсал Банк»; не зазначив відомостей про банківську установу АТ «Державний ощадний банк України», в якій у члена сім’ї (дружини) більше половини днів звітного періоду були відкриті рахунки), чим не дотримав вимог пунктів 1, 2, 3, 8, 81 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

У діях суб’єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366² КК України.

За наслідками службового розслідування також отримано відомості, що свідчать про наявність у діях прокурора Малєєва О.М. ознак дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачена пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Так, у телепередачі «Супермама» за його особистої участі продемонстровано приватний будинок, який він нібито винаймав і де проживав разом із сім’єю, розмір щомісячної орендної плати за який міг перевищувати розмір його місячної заробітної плати.

Окрім цього, у відеосюжетах під час інтерв’ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджували що вони, а також п’ятеро дітей, набутих у різних шлюбах, перебували на утриманні Малєєва О.М., зокрема він оплачує витрати на оренду квартири у м. Києві, у якій мешкає його колишня дружина.

При цьому, під час інтерв’ю Малєєв О.М. не спростовував твердження своїх дружин з приводу здійснення ним витрат на їх утримання, а також утримання п’яти дітей та здійснення ним оплати за оренду об’єктів нерухомості, а саме за оренду продемонстрованого у сюжеті приватного будинку та квартири в м. Києві, в якій мешкає його колишня дружина.

Такі дії Малєєва О.М., без зауваження у відеосюжетах про неправдивість (вигаданість) наведеної у них інформації щодо його майнового стану, на думку комісії з проведення службового розслідування, обґрунтовано створили в суспільстві негативне враження про наявність корупційної складової у діяльності органів прокуратури та їх працівників, зокрема про явну невідповідність способу життя під час дії воєнного стану прокурора Малєєва О.М. його доходам, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури, викликало негативний суспільний резонанс.

Продемонстрований стиль життя прокурора викликав обґрунтовані сумніви щодо відповідності його рівня офіційним доходам та, як наслідок, став причиною ряду критичних публікацій у засобах масової інформації, зокрема:

- https://www.stopcor.org/ukr/section-uanews/news-budinok-u-buchi-ta-nеruhоmіst-v-оdеsi-sсhо-nе-vкаzаv-u-dекlагаtsіi-zаstuрпік-sреtsргокuгаturі-02-12-

2024.html.

- https://fakeoff.org/uk/corruption/scho-vidomo-pro-sytuatsiyu-z-odesytom-

оlекsаndгоm-mаlуеуеvуm-zаstupnукоm-кегivпука-sреtsіаlіzоvапоі-екоlоgісhnоі-ргокигаtuгу.

- https://368.mediа/2024/11/29-druzhіnа-zаstuрnіка-gо1оvі-sреtsiаlіzоvапоуі- ekologichnoyi-prokuraturi-rozpovila-pro-nezadeklarovani-statki-cholovika.

- https://antikor.com.ua/articles/737841_hena_zamestitelja_glavy_sреtsіаlіzіго vаnоj_екоlоgісhеsкоj_ргокuгаtuгу_mаlееvа_rasskazala_o_nezadeklarirovannom_ іmushсhеstvе_muhа_nа_suрегmаmе;

- https://life.stopcor.org/ukr/section-life/news-ganna-maleeva-pokazala-zhittya- u-rozkoshi-na-supermami-budinok-u-buchi-ta-ditina-z-gromadyanstvom-ssha-02-12- 2024.html.

- https://www.crime-ua.eom/node/31909;

- https://antikor.com.ua/ru/articles/738237-v_odesskoj_oblasti_zamestitelj_ glavy_okruhnoj_prokuratury_maleev_poluchil_dom_za_122_milliona_griven#googl e_vignette;

- https://parlament.ua/ru/news/supruga-chinovnika-ekologicheskoj-prokuratury -na-shou-supermama-sluchajno-rasskazala-o-ego-nezadeklarirovannom-sostoyanii.

- https://www.anticor.foundation/novyny/10627/;

- https://fakeoff.org/uk/corruption/prokuror-malyeyev-potrapyv-u-skandal-

cherez-deklaratsii-ta-balakuchu-druzhynu.

         Наразі до Офісу Генерального прокурора продовжують надходити запити від медіа щодо надання інформації про результати перевірок за фактами таких критичних публікацій у засобах масової інформації.

 

5. Пояснення прокурора

Малєєв О.М. пояснив, що будинок, у якому проводились зйомки передачі телеканалу СТБ «Супермама», не є його власністю та власністю членів його сім’ї, не перебуває і не перебував у їх користуванні, окрім як з 24 до 31 липня 2024 року, лише під час зйомок. Цей будинок надала їм у безоплатне користування для зняття у телепередачі сім’я двоюрідної сестри його дружини – ОСОБА_6, (її мати ОСОБА_10 є рідною сестрою його тещі – ОСОБА_11).

Необхідність оренди будинку обумовлена умовами телевізійного шоу, оскільки фактично дружина та діти проживають в м. Одесі, а він, Малєєв О.М., винаймає однокімнатну квартиру у м. Києві (конфіденційна інформація), яка за умовами передачі не підходила для зйомок, як житло, у якому мешкає родина з 3 дітьми. На підтвердження зазначеного надав скриншоти смс-листування його дружини зі своєю сестрою щодо можливості тимчасового користування будинком, яке відбулось ще з 9 до 22 липня 2024 року. Також на підтвердження тимчасового перебування у даному таунхаусі надав скриншоти смс-листування його дружини з редактором телеканалу СТБ, з якою погоджувались місце та час зйомок. Отже, обов’язку відображати у щорічній декларації за 2023 рік відомостей про користування цим будинком у нього не було.

Окрім цього, у телевізійному шоу не зазначалось, що цей будинок є власністю родини, навпаки дружина ОСОБА_5 зазначила, що вона з дітьми мешкає у м. Одесі (конфіденційна інформація). Ця квартира орендується його тещею ОСОБА_11, сума орендної плати згідно з договором складала 15 тисяч гривень. При цьому у власності ОСОБА_11 перебуває квартира за адресою м. Одеса, (конфіденційна інформація), яку вона здає в оренду, та на гроші від оренди власної квартири, орендує квартиру за адресою м. Одеса, (конфіденційна інформація).

Вищезазначену квартиру, за адресою м. Одеса, (конфіденційна інформація), він, Малєєв О.М., зазначив у декларації, як адресу фактичного місця проживання у 2023 році (розділ 2.1 декларації), а незазначення цієї квартири у розділі 3 декларації, як об’єкт, що перебуває у користування члена сім’ї – є технічною помилкою.

За цією адресою він проживав постійно з 01 січня до 09 квітня 2023 року (99 днів), а починаючи з 10 квітня до 14 грудня 2023 року проживав там тільки у вихідні дні (всього 64 дні) та під час короткострокових відпусток 2023 року всього 10 днів (у липні 5 днів, у серпні 1 день, у вересні 1 день, у жовтні 3 дня), сумарно у цій квартирі у 2023 році він прожив – 173 дні, а станом на 31 грудня 2023 року він вже винаймав квартиру у м. Києві.

Починаючи з 11 квітня 2023 року, не звільняючись з посади начальника управління представництва інтересів держави в суді Одеської обласної прокуратури, він тимчасово виконував обов’язки заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Оскільки виконання цих обов’язків він здійснював тимчасово (на підставі щомісячних наказів про його відрядження), а власного житла у м. Києві у нього немає, він безоплатно проживав у друзів своєї дружини (хрещених її доньки Аліси від першого шлюбу) сім’ї ОСОБА_12 за адресою: Київська область, с. Рославичі, (конфіденційна інформація). Про це фактичне тимчасове місце проживання він зазначав, зокрема, у Переліку питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці. При цьому, він проживав у цьому будинку періодично з 10 квітня до 14 грудня 2023 року виключно (з понеділка до п’ятниці, кожні вихідні він їздив до родини у м. Одесу, а відпустку з 27 жовтня до 10 листопада 2023 року він провів з дружиною та донькою у квартирі його колишньої дружини в м. Теплодар Одеської області, поруч зі своїми батьками, які мешкають у сусідньому під’їзді, тобто всього сукупно у 2023 році він прожив у цьому будинку 160 днів.

Тому обов’язку відображати у щорічній декларації відомості про користування цим будинком у нього не було та відомості про користування вказаним нерухомим майном у декларації за 2023 рік ним не декларувались.

З 05 грудня 2024 року він був призначений на посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Після призначення на вищевказану посаду, 15 грудня 2023 року він уклав договір оренди житлового приміщення – однокімнатної квартири загальною площею 48,3 м², яка розташована за адресою: м. Київ, (конфіденційна інформація).

Проте, фактично він не проживав у цій квартирі станом на 31 грудня 2023 року, оскільки у цей час перебував у м. Одесі, а переїхав жити у цю квартиру вже у січні 2024 року. Відомості про користування цією квартирою він відобразив у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік.

З приводу безпідставного зазначення у декларації належності на праві спільної сумісної з ОСОБА_4 власності квартири площею 43,7 м² за адресою: м. Одеса, (конфіденційна інформація), зазначив, що є співвласником цієї квартири, оскільки після смерті матері його колишньої дружини ОСОБА_9 – 09 липня 2016 року, вони з ОСОБА_4 сплачували зі спільних коштів, що належали їх родині, пайові внески за квартиру за договором, який був укладений її матір’ю за життя.

Дійсно, договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 3/54-КР від 01 жовтня 2014 року був укладений ОСОБА_9. Згідно з умовами пункту 2.1. Договору пайовик у порядку і на умовах, передбачених чинним Договором, зобов’язаний внести частку в розмірі еквівалентному 35 848,00 доларів США, що на момент укладення Договору становило 464 200,00 гривень за курсом Національного банку України.

Після смерті ОСОБА_9, він разом з ОСОБА_4 за рахунок грошових коштів, які були їхньою спільною сумісною власністю, здійснювали платежі пайових внесків за квартиру згідно з Додатком № 2 до Договору, а саме з липня 2016 року до 31 січня 2017 року, що підтверджується Довідкою про виплату паю від 31 січня 2017 року за № 506. Крім того, як вбачається з копій вищезазначених документів, сума фактично сплачених пайових внесків виявилась вищою на 100 866,00 грн, за суму зазначену у пункті 2.1. Договору.

Дійсно, після смерті матері ОСОБА_4 успадкувала право на пайові внески, проте тільки в частині, які були сплачені за життя останньої.

Право власності на квартиру було оформлено на ОСОБА_4, оскільки після смерті її матері, згідно з Додатковою угодою №1-01 від 18 травня 2017 року в порядку правонаступництва, було замінено сторони у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 3/54-КР від 01 жовтня 2014 року, а саме ОСОБА_9 було замінено на ОСОБА_4.

Вказані обставини підтверджує й ОСОБА_4.

Проте, сама по собі реєстрація права власності нерухомого майна за ОСОБА_4 не спростовує його права власності на частку у зазначеній квартирі. За наявності між ним та колишньою дружиною спору щодо права власності на це майно, чи звернення до суду із заявою про поділ майна подружжя, він міг би визнати право власності на частку у цій квартирі. Згідно з практикою Верховного Суду при поділі майна подружжя визначальним є період сплати пайових внесків на об'єкт інвестування, а не дата укладення договору пайової участі, чи дата реєстрації права власності на новостворене майно. Такий висновок також узгоджується з висновками Верховного Суду у справах № 682/2493/16-ц, № 363/4852/17. Таким чином, він вважаючи себе співвласником квартири за адресою м. Одеса, (конфіденційна інформація), правомірно зазначав відомості про цей об’єкт у своїй декларації починаючи з 2021 року (у 2020 році вони розлучились), як квартира, що належить йому на праві спільної сумісної власності.

Оскільки, ці відомості та підтверджуючі відповідні документи були надані йому колишньою дружиною тільки у 2019 році, він вперше задекларував цю квартиру, як об’єкт спільної сумісної власності, у декларації за 2019 рік.

Таким чином, висновок, зроблений у дисциплінарній скарзі про нібито можливе недотримання ним вимог пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» при поданні декларації за 2023 рік є передчасним, безпідставним та таким, що зроблений без належного дослідження первинних документів.

Щодо доводів скарги про допущення дій, висловлювань і поведінки, які могли зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс, пояснив, що участі у телепрограмі «Супермама» не приймав, у зйомках брали участь його колишня дружина ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_5., які уклали угоду на участь в телевізійній передачі, він брав участь лише в одному сюжеті, 29 липня 2024 року, під час вечері у неробочий час, і не чув, що говорили під час зйомок учасниці передачі.

Дійсно, після розлучення у 2020 році з колишньою дружиною, заради дітей, їм вдалось зберегти нормальні дружні відносини, діти почергово жили з матір’ю та з ним і його дружиною, при цьому ніякий графік ними не встановлювався, все залежало від бажання дітей. А його колишня дружина навіть написала книгу «Співбатьківство» – як побудувати відносини між колишнім подружжям та виховання спільних дітей. Наразі вона реєструє авторські права на твір та подала заяву про державну реєстрацію відповідної торгівельної марки.

З метою розповсюдження ідеї співбатьківства та просування книги, яку вона на той момент закінчувала писати, його колишня дружина та дружина погодились взяти участь у телепередачі, про що ними у липні 2024 року були підписані відповідні угоди про участь в телевізійній передачі під оригінальною і/або робочою назвою «Супермама» та додаток до цих угод про утримання будь-яким способом поширення інформації про умови угоди, оскільки вони є конфіденційною інформацією.

При цьому слід враховувати, що ця телепередача є публічним змагальним розважальним шоу, в якому учасниці змагаються за отримання умовного звання «Супермама», а не документальним кіно. Додатково зазначив, що все сказане його дружиною та колишньою дружиною на телевізійному шоу не можна сприймати за правду, оскільки формат телепередачі передбачає змагання, а тому його учасники є не щирими у своїх висловлюваннях і все сказане направлене виключно на популяризацію гарних стосунків у сім’ї після розлучення і здобуття перемоги у шоу «Супермама». Крім того, зйомки тривали тиждень, а програма тривала менше однієї години, зрозуміло, в сюжет не входив увесь відзнятий матеріал, й що з метою більшого охоплення переглядів серед глядачів та підняття рейтингу передачі, редактори побудували відеосюжет, який увійшов у телепередачу так, щоб він був цікавим телеглядачам, в тому числі шляхом компонування відрізків записів.

Звернув увагу й на той факт, що у дисциплінарній скарзі міститься неправдива інформація, що нібито під час інтерв’ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджують, що вони, а також 5 дітей, перебувають на його утриманні. Це твердження є нічим іншим, як власним суб’єктивним сприйняттям автора дисциплінарної скарги сюжету програми.

У жодному сюжеті його дружина чи колишня дружина не зазначали, що вони перебувають на його утриманні. Навпаки, ОСОБА_5 зазначала, що вже 20 років викладає в Одеській юридичній академії, має три вищих освіти й маючи 3 дітей, жодного дня не була у декретній відпустці, а колишня дружина прямо зазначала, що є фізичною особою-підприємцем й заробляє достатньо для того, щоб себе утримувати.

Однокімнатна квартира № 37 за адресою, (конфіденційна інформація), яка є доволі скромною, ОСОБА_4 орендує сама, що підтверджується копією договору оренди житлового приміщення. Фактично половину часу діти проживають з матір’ю, а другу половину – з ним, й той з батьків, з ким діти живуть у цей час, утримує дітей, більш значні втрати, як-то на одяг чи спортивний інвентар вони несуть спільно, заняття футболом хлопців в академії є безоплатним. Будь-яку суму, яку ОСОБА_4 називала в програмі від неї вимагали редактори, бо коли вона казала, що батько просто утримає дітей, коли вони живуть з ним, їх така відповідь не влаштовувала.

не було й про які його не запитували.

Окрім цього, з листопада 2023 року він має статус багатодітного батька, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 14 листопада 2023 року № 03-284. Обов’язок батьків утримувати дітей передбачений статтею 180 Сімейного кодексу України.

Сума у 20 тисяч гривень на утримання дітей, яку озвучила ОСОБА_4 під час запису програми, включає у себе, у тому числі витрати на утримання дітей, які він витрачає коли діти проживають з ним, а не суму аліментів, які він сплачує їх матері. З урахуванням розміру його заробітної плати близько 70 тисяч гривень в місяць 1/3 частка від його доходу, як раз становить 20 тисяч гривень.

З приводу права власності на будинок, у якому велись зйомки, його оренди чи вартості, питань не ставили, всі питання стосувались виключно щодо відносин з колишньою дружиною, й ідеї співбатьківства та виховання дітей, він не знав та не міг знати, що увійде у сюжет передачі, який буде продемонстрований по телебаченню, для того, щоб спростовувати будь-яку інформацію.

Розуміючи, що в нас дуже масштабна ціль змінити думку суспільства про стосунки між розлученими батьками, він погодився взяти участь в одному сюжеті на прохання ОСОБА_4, саме з метою просування ідеї співбатьківства, а не демонстрації рівня життя чи особистої популярності, під час зйомок він не зазначав місце своєї робити, сказав що займається творчістю.

20-річний стаж роботи в органах прокуратури, відсутність у нього дисциплінарних стягнень, відзначення 25 червня 2024 року нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України», спростування ним достатніми та належними доказами інформації про можливе внесення недостовірних відомостей у декларацію за 2023 рік і можливе порушення кодексу етики прокурора.

 

6. Пояснення інших осіб, надані під час дисциплінарного провадження

Опитана під час службового розслідування ОСОБА_4 надала пояснення, які підтверджують пояснення Малєєва О.М.

Керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 пояснив, що приблизно наприкінці весни чи на початку літа 2024 року, точної дати він пам’ятає, Малєєв О.М. поінформував його про можливу участь у сюжеті телевізійного шоу «Супермама», яке транслюватимуть по каналу СТБ, у якому безпосередніми учасниками мали бути його дружина та колишня дружина.

Вказане пояснив тим, що його колишня дружина розпочала писати книгу про гармонійні стосунки між батьками після розлучення заради виховання їх спільних дітей. Предметом сюжету мали бути їх особистісні відносини, у тому числі до своїх дітей з огляду на наявні загальнонаціональні проблеми у стосунках між батьками, які розлучилися, та їх відношенням до спільних дітей, можливості мінімізації на їх позитивному прикладі негативного впливу розлучення на дитину.

Своєю чергою він теж мав зніматись в одному з сюжетів, коли нібито до них додому прийдуть на вечерю гості (учасниці шоу).

У цілому не заперечуючи проти участі у цьому телевізійному шоу він попередив Малєєва О.М. про необхідність дотримання правил прокурорської етики та вимог Закону України «Про прокуратуру», а також про те, що прокурор є публічною особою.

Зазначив, що Малєєв О.М. повідомляв, що для зйомок будуть використовувати будинок родичів у м. Бучі, на що ОСОБА_13 звертав його увагу, щоб він врахував вказані обставини таким чином, щоб вони не були оцінені, як порушення етики або викликали негативний суспільний резонанс.

 

7. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Малєєва О.М., Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII. 

Згідно з вимогами статті 19 цього Закону прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції».

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, є посадові та службові особи органів прокуратури.

Закон України «Про запобігання корупції» (стаття 4) визначає, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

До повноважень Національного агентства належать, зокрема,  здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування (пункт 71  Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в»  пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства Декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Приписами частини першої статті 65¹ Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів одним із принципів, на яких ґрунтується професійна діяльність прокурорів, є доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Стаття 11 цього Кодексу зобов’язує працівника прокуратури постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Відповідно до статті 18 Кодексу прокурор зобов’язаний своєчасно та достовірно декларувати своє майно, доходи, видатки у порядку, передбаченому законодавством у сфері запобігання корупції, а також дотримуватися інших встановлених цим законодавством вимог фінансового контролю.

Згідно зі статтею 21 Кодексу прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, дискредитувати його як представника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Статтею 33 Кодексу регламентовано, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Вимоги щодо дотримання законів, правил і етичних норм своєї професії, а також найвищих стандартів чесності також містяться у Стандартах професійної відповідальності та викладу основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року.

Неналежне виконання вимог антикорупційного законодавства та недотриманням вимог щодо власної доброчесності, є порушенням високих стандартів етичної поведінки, встановлених для прокурорів.

Такі дії шкодять авторитету органів прокуратури, негативно впливають на рівень довіри громадян до них, створюють негативний імідж як професії прокурора, так і системи органів прокуратури в цілому.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111 та наказом Офісу Генерального прокурора від 27 березня 2025 року № 69, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», належить до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Малєєва О.М. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичне (два і більше разів протягом року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Під час дисциплінарного провадження Комісією надано правову оцінку обставинам наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку, якому, як і будь-якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких утворює склад правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина особи.

Для встановлення наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку у діях прокурора потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, або завідомо неякісне, з порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором своїх обов’язків, як на роботі та поза службою, що потягнуло за собою настання негативних наслідків.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 розділу І Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.

Згідно  з довідкою НАЗК від 02 травня 2025 року № 324/25 про результати проведеної повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, поданої Малєєвим О.М., встановлено, що суб’єкт декларування при поданні декларації вказав недостовірні відомості, про що зазначено у підпункті 2.1 пункту 2 розділу 3.1 цієї довідки, неточні відомості, про що зазначено у пункті 1, підпункті 2.2 пункту 2, підпунктах 3-5 розділу 3.1 цієї довідки, чим не дотримав вимог пунктів 1, 2, 3, 8, 81 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 3 800 00,00 грн, що становить розмір понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

У діях суб’єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366² КК України.

У зв’язку з цим НАЗК листом від 09 травня 2025 року № 42-01/40806-25 направило Національному антикорупційному бюро України обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність.

Тому в діях прокурора Малєєва О.М., які полягали у зазначенні у щорічній декларації за 2023 рік недостовірних відомостей, наявні окремі ознаки дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктами 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме за порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Наявність дисциплінарного проступку підтверджується висновком та матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Малєєва О.М. на підставі наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 02 грудня 2024 року № 294, а також:

- відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І.;

- листом НАЗК від 09 травня 2025 року № 42-01/40806-25;

- довідкою НАЗК від 02 травня 2025 року № 324/25 про результати проведеної повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, поданої Малєєвим О.М.;

- поясненнями прокурора Малєєва О.М.

Щодо строків вчинення дисциплінарного проступку слід враховувати, що відповідно до вимог частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Встановлений факт подання прокурором Малєєвим О.М. недостовірних відомостей у щорічній декларації за 2023 рік мав місце 28 березня 2024 року. Починаючи з цього часу Малєєв О.М. перебував у відпустках відповідно до автоматизованої інформаційно-аналітичної системи «Кадри WEB» всього 35 днів. Водночас на лікарняному він не перебував.

Отже, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Малєєва О.М. до дисциплінарної відповідальності за епізодом декларування ним недостовірних відомостей минув 02 травня 2025 року.

З огляду на викладене Комісія вважає, що попри те, що перевіркою встановлено вчинення прокурором Малєєвим О.М. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, дисциплінарне провадження у цій частині підлягає закриттю, оскільки на час складання цього висновку минув встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про накладення на прокурора Малєєва М.О. дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності в діях прокурора ознак дисциплінарного проступку, який полягає в одноразовому грубому порушенні правил прокурорської етики, Комісія виходить з таких міркувань.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; презумпції невинуватості; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Відповідно до застосованих норм права, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених законодавством, зокрема, не має права: вступати в позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища; неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.

Водночас для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, Комісія має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та основними обов’язками і правами прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори повинні: завжди підтримувати честь та гідність професії; поводитись професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.

Згідно з пунктом 51 Висновку Консультативної ради європейських прокурорів (КРЕП) від 23 листопада 2018 року № 13 (2018) «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» визначено, що повага до верховенства права зумовлює високі етичні стандарти у поведінці прокурорів та суддів, як під час, так і за межами виконання службових обов’язків, що дозволяє створити у суспільстві довіру до правосуддя. Прокурори діють від імені людей і в інтересах суспільства. Тому вони повинні завжди підтримувати особисту доброчесність і діяти відповідно до закону, справедливо, неупереджено та об’єктивно, поважаючи та дотримуючись основних прав і свобод, включаючи презумпцію невинуватості, право на справедливий суд і принципи рівності сторін, поділ влади та обов’язкову силу остаточних судових рішень. Вони зобов’язані бути вільними від політичного чи іншого впливу.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим Конгресом Організації Об’єднаних Націй з профілактики злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 7 вересня 1990 року), особи, відібрані як обвинувачі, повинні мати високі моральні якості та здібності. Обвинувачі, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Малєєва О.М. відкрито у цій частині у зв’язку з можливим вчиненням ним дій і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Малєєв О.М. має статус прокурора і за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язки неухильного дотримання Присяги прокурора.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Малєєв О.М. серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, з гідністю нести високе звання прокурора.

Ознайомившись з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, Малєєв О.М. повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність, при виконанні службових обов’язків дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності. А також не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс (статті 11, 16, 21).

Оцінку діям прокурора Малєєва О.М. Комісією надано на підставі матеріалів, зібраних під час дисциплінарного провадження, та виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінено тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях зазначеного прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини. Тому дії прокурора, зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Комплексно дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та надавши оцінку встановленим у ньому обставинам, оцінивши дії прокурора Малєєва О.М. щодо відповідності наведеним вимогам Комісія зазначає таке.

Прокурор Малєєв О.М., будучи ознайомленим з необхідністю дотримання правил професійної етики, у порушення вимог статті 21 Кодексу, згідно з якою прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс, не спростував ні під час інтерв’ю у телепередачі «Супермама», ні після виходу сюжету, також не зробив це після поширення публікацій, ні після порушення дисциплінарного провадження, твердження своїх дружин з приводу здійснення ним витрат на їх утримання, а також утримання п’яти дітей та здійснення ним оплати за оренду об’єктів нерухомості, продемонстрованого у сюжеті приватного будинку та квартири у м. Києві, у якій мешкає його колишня дружина, що, у сукупності із місцем, часом, обстановкою та способом висвітлення їхнього життя, обґрунтовано створило в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової в діяльності органів прокуратури та викликало негативний суспільний резонанс.

Продемонстрований стиль життя прокурора викликав обґрунтовані сумніви щодо відповідності його рівня офіційним доходам та, як наслідок, став причиною ряду критичних публікацій у засобах масової інформації, зокрема:

- https://www.stopcor.org/ukr/section-uanews/news-budinok-u-buchi-ta-nеruhоmіst-v-оdеsi-sсhо-nе-vкаzаv-u-dекlагаtsіi-zаstuрпік-sреtsргокuгаturі-02-12-

2024.html.

- https://fakeoff.org/uk/corruption/scho-vidomo-pro-sytuatsiyu-z-odesytom-

оlекsаndгоm-mаlуеуеvуm-zаstupnукоm-кегivпука-sреtsіаlіzоvапоі-екоlоgісhnоі-ргокигаtuгу.

- https://368.mediа/2024/11/29-druzhіnа-zаstuрnіка-gо1оvі-sреtsiаlіzоvапоуі- ekologichnoyi-prokuraturi-rozpovila-pro-nezadeklarovani-statki-cholovika.

- https://antikor.com.ua/articles/737841_hena_zamestitelja_glavy_sреtsіаlіzіго vаnоj_екоlоgісhеsкоj_ргокuгаtuгу_mаlееvа_rasskazala_o_nezadeklarirovannom_ іmushсhеstvе_muhа_nа_suрегmаmе;

- https://life.stopcor.org/ukr/section-life/news-ganna-maleeva-pokazala-zhittya- u-rozkoshi-na-supermami-budinok-u-buchi-ta-ditina-z-gromadyanstvom-ssha-02-12- 2024.html.

- https://www.crime-ua.eom/node/31909;

- https://antikor.com.ua/ru/articles/738237-v_odesskoj_oblasti_zamestitelj_ glavy_okruhnoj_prokuratury_maleev_poluchil_dom_za_122_milliona_griven#googl e_vignette;

- https://parlament.ua/ru/news/supruga-chinovnika-ekologicheskoj-prokuratury -na-shou-supermama-sluchajno-rasskazala-o-ego-nezadeklarirovannom-sostoyanii.

- https://www.anticor.foundation/novyny/10627/;

- https://fakeoff.org/uk/corruption/prokuror-malyeyev-potrapyv-u-skandal-

cherez-deklaratsii-ta-balakuchu-druzhynu.

         У вказаних публікаціях зазначається про внесення прокурором Малєєвим О.М. недостовірних відомостей про наявність великої кількості об’єктів нерухомості у користуванні його родини, у тому числі елітної, та витрат на неї, що є кримінальним правопорушенням та необхідністю внесення відомостей до ЄРДР. А також, що останній порушив вимоги антикорупційного законодавства та його рівень доходів не відповідає його фактичному стилю життя.

Наразі до Офісу Генерального прокурора продовжують надходити запити від медіа щодо надання інформації про результати перевірок за фактами таких критичних публікацій у засобах масової інформації.

Викладене свідчить про грубе порушення Малєєвим О.М. вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тобто про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Наявність дисциплінарного проступку підтверджується висновком та матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Малєєва О.М. на підставі наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 02 грудня 2024 року № 294, а також:

- відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І.;

- відезаписом частини передачі телеканалу СТБ «Супермама» 8 сезон 49-52 серії;

- листом НАЗК від 09 травня 2025 року № 42-01/40806-25;

- довідкою НАЗК від 02 травня 2025 року № 324/25 про результати проведеної повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, поданої Малєєвим О.М.

- публікаціями у засобах масової інформації;

«Бігус інфо» ОСОБА_14;

- поясненнями прокурора Малєєва О.М.

Оскільки вчинене прокурором Малєєвим О.М. дисциплінарне правопорушення відбулося 24 листопада 2024 року, дата виходу передачі телеканалу СТБ «Супермама» 8 сезон 49-52 серії за його участі, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Малєєва О.М. Комісією враховано умисний характер вчиненого ним дисциплінарного проступку. З іншого боку враховано особу прокурора, позитивну характеристику та тривалий час роботи в органах прокуратури.

Водночас Комісією також враховано очевидність та грубість допущеного Малєєвим О.М. порушення, а також взято до уваги характер проступку, наслідки, що проявилися у заподіянні шкоди авторитету як самого прокурора, так і органам прокуратури та держави в цілому, та викликали негативний громадський резонанс. Окрім цього, грубий характер дисциплінарного правопорушення прокурора Малєєва О.М. є очевидним, оскільки недотримання ним правил прокурорської етики та поведінки під час дії воєнного стану не може бути виправдано жодними обставинами.

З урахуванням викладеного, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинений ним дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в органах прокуратури.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Малєєва О.М. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110 – 113, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути заступника керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури – начальника управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Офісу Генерального прокурора Малєєва Олександра Миколайовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити для виконання Генеральному прокурору, прокурору Малєєву О.М. та скаржнику.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.