Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого – Радзівона М.О., членів Комісії: Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях начальника Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області Притули С.М. (далі – прокурор Притула С.М.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-261дс-30дп-25,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяли участь прокурор Притула С.М., від скаржника – прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА 1.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

В порушення вимог статті 279 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), за погодженням з Притулою С.М., ОСОБА 2 26 березня 2025 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри без зазначення підстав та обґрунтування, а саме з частини третьої статті 369 КК України на частину першу статті 369 КК України.

Також цього ж дня Притулою С.М., у порушення  частини другої статті 470 КПК України, без погодження з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, укладено угоду про визнання винуватості з підозрюваним за частиною першою статті 369 КК України та обвинувальний акт з угодою скеровано до Маловисківського районного суду для розгляду по суті. Більше того, не враховано і положення частини першої статті 470               КПК України, щодо особи підозрюваного, сприяння у проведенні досудового розслідування, наявність суспільного інтересу тощо.

З огляду на викладене, на думку скаржника, Притула С.М. неналежно виконав свої службові обов’язки, у зв’язку з чим підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Мнишенко Є.С., прокурора Притулу С.М., представника скаржника – ОСОБА 1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Прокурор Притула С.М. здійснював процесуальне керівництво, як старший групи прокурорів у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 17 січня 2025 року, згідно з постановою заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА 3.

Заступником начальника Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА 4, за погодженням з начальником Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Притулою С.М., 10 лютого  2025  року повідомлено про підозру ОСОБА 2 за частиною третьою статті 369 КК України за фактом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме – тимчасово виконувачу обов’язків начальника ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА 5.

У подальшому, старшим слідчим СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА 6, за погодженням з начальником Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Притулою С.М., 26 березня 2025 року ОСОБА 2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме – з частини третьої статті 369 КК України на частину першу статті 369 КК України, шляхом виключення кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення «надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище».

Цього ж дня, 26 березня 2025 року, начальником Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Притулою С.М., у порушення вимог частини другої статті 470 КПК України, без погодження з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, укладено угоду про визнання винуватості з підозрюваним за частиною першою статті 369 КК України ОСОБА 2 та обвинувальний акт з угодою скеровано до Маловисківського районного суду для розгляду по суті.

 

5. Пояснення прокурора Притули С.М.

 

Під час засідання Комісії прокурор Притула С.М. частково погодився з висновком про наявність у його діях дисциплінарного проступку і надав пояснення.

Відповідно до пояснень прокурора Притули С.М. ним здійснювалось  процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 17 січня 2025 року за кваліфікацією частини третьої статті 369 КК України.

За погодженням із ним, 10 лютого 2025 року ОСОБА 2 повідомлено про підозру за частиною третьою статті 369 КК України за фактом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме – тимчасово  виконувачу обов’язків начальника ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

У подальшому, 26 березня 2025 року ОСОБА 2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме з частини третьої статті 369 КК України на частину першу статті 369 КК України.

Притула С.М. пояснив, що при прийнятті вказаного процесуального рішення ним враховано вимоги примітки 2 до статті 368 КК України. Відповідно, він вважає, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

При цьому ним враховано, роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року та позицію колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2023  року у справі №398/1278/22, якою зроблено висновок про те, що саме районний відділ поліції є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Національної поліції України як центрального органу виконавчої влади. В свою чергу ВП № 1 (м. Мала Виска) є лише підрозділом Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Також, ним 26 березня 2025 року укладено угоду про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА 2 за частиною першою статті 369 КК України та обвинувальний акт з угодою скеровано до Маловисківського районного суду для розгляду по суті.

Притула С.М. наголосив, що порушення вимог частини другої статті 470 КПК України під час укладання угоди про визнання винуватості, яке полягало в непогодженні такої угоди з особами, зазначеними частині другій цієї статті вчинено ним неумисно. Враховуючи неспівмірне навантаження та об’єм роботи, він з необережності не врахував зміни в законодавстві, які відбулися наприкінці осені 2024 року.

Притула С.М. звернув увагу Комісії, що вказана угода про визнання винуватості судом не затверджена та перебуває в суді на стадії підготовчого судового засідання. Крім того, на думку Притули С.М., у даному кримінальному провадженні є всі підстави відмовитися від затвердження угоди та продовжувати судовий розгляд в загальному порядку, на підставі обвинувального акту. Тобто негативні наслідки, які б закріпилися в рішенні суду та набрали законної сили  – відсутні.

Прокурор Притула С.М. зауважив, що на посаді начальника Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури працює з грудня 2021 року. Територія на яку розповсюджується діяльність відділу, включає в себе чотири об’єднанні територіальні громади. З січня 2024 року по теперішній час у Маловисківському відділі фактично працюють він, як начальник відділу, та один прокурор відділу, тобто половина від передбаченого штату. Ним здійснюється процесуальне керівництво у близько 850 кримінальних провадженнях та підтримується публічне обвинувачення в суді більш, ніж у 100 кримінальних провадженнях. Також, крім виконання процесуальних функцій ним забезпечуються всі адміністративні та розпорядчі функції, передбачені Законом України «Про прокуратуру» згідно розподілу обов’язків.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Притули С.М., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону № 1697 VII встановлено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. В судовому провадженні державне обвинувачення прокурором підтримується також з використанням прав і виконанням обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 22 Закону № 1697-VII).

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави стаття 8 КПК України.

Частиною другою статті 9 цього ж Кодексу передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до частини другої статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, самостійно складати обвинувальний акт, звертатися до суду з обвинувальним актом.

Статтею 470 КПК України передбачено обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості.

Частиною другою статті 470 КПК України встановлено, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставин:

1) у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину – за погодженням з першим заступником Генерального прокурора або заступником Генерального прокурора, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником;

2) у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину – за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки) або його першим заступником чи заступником, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником;

3) у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину – за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки) або його першим заступником чи заступником;

4) у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, – за погодженням із заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки) або його першим заступником чи заступником, керівником підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

5) у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, – за погодженням із заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки) або його першим заступником чи заступником;

6) у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, – за погодженням із заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки).

Відповідно до статті 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов'язки та завдання.

Відповідно до вимог пунктів 11.24, 11.28 наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – Наказ № 309), прокурору, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відповідно до вимог законодавства слід надавати для вивчення керівнику прокуратури або його першому заступнику чи заступнику згідно з розподілом обов’язків, керівнику відповідного структурного підрозділу проєкт угоди про визнання винуватості, опрацьовувати пропозиції відповідного керівника, після чого за наявності законних підстав укладати угоду, здійснювати інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Окрім цього, згідно зі Стандартами професійної відповідальності та основними правами і обов’язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен завжди поводитись професійно, згідно закону, правил та етики своєї професії, здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, а також відігравати активну роль у кримінальному судочинстві.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Притули С.М. відкрито у зв’язку неналежним виконанням службових обов’язків.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Згідно зі сталою практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленими Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Тому, зазначені у дисциплінарній скарзі дії прокурора Притули С.М. слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Скаржник пов’язав факт вчинення Притулою С.М. дій, що полягали у неналежному виконанні прокурором вимог Закону України «Про прокуратуру» та кримінального процесуального законодавства під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні.

Слід зауважити, що Комісія не наділена повноваженнями надавати оцінку чи перевіряти правильність здійснення прокурором при погодженні зміни раніше повідомленої підозри та зміни кваліфікації.

За таких обставин, порушені у скарзі питання щодо правильності кваліфікації дій особи, перебувають у виключній компетенції учасників кримінального провадження та співвідносяться з вимогами частини першої статті 36 КПК України, щодо самостійності діяльності прокурора, втручання у яку заборонено.

Таким чином, Комісія не вбачає складу дисциплінарного проступку у діях Притули С.М. з огляду на вимоги закону в частині здійснення своїх повноважень та процесуальної діяльності прокурором при погодженні зміни раніше повідомленої підозри та зміни кваліфікації.

Водночас, через неналежне виконання вимог законодавства та службових обов’язків Притулою С.М. не вжито заходів погодження з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником укладання угоди про визнання винуватості з підозрюваним.

Комісія вважає, що прокурор Притула С.М. під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вищевказаному кримінальному провадженні порушив вимоги статей 2, 7, 8, 9, 36, 470 КПК України, частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 цього Закону (неналежне виконання службових обов’язків).

Частина друга статті 470 КПК України є імперативною нормою прямої дії, що передбачає її беззаперечне застосування у передбачених випадках та неухильне виконання вимог закону.

Доводи прокурора Притули С.М. щодо того, що через завантаженість він не зміг ознайомитись зі змінами до статті 470 КПК України не виправдовують дії прокурора щодо неврахування вимог частини другої статті 470 КПК України незалежно від того чи настали шкідливі наслідки чи ні. 

Таким чином прокурором у кримінальному провадженні Притулою С.М. не вжито заходів, необхідних для погодження з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником угоди про визнання винуватості, що свідчить про неналежне виконання ним вимог частини другої статті 470 КПК України та підтверджує факт неналежного виконання прокурором Притулою С.М. своїх службових обов’язків.

Вчинення дисциплінарного проступку підтверджується:

- відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі з письмовими додатками керівника Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюка Я.В.;

- інформаціях та копіях документів на запит члена Комісії;

- поясненнями прокурора Притули С.М.

Оскільки дисциплінарний проступок Притула С.М. вчинив 26 березня  2025 року, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Притули С.М. Комісія враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку особу прокурора, який характеризується позитивно, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, відсутність застосованих та незнятих дисциплінарних стягнень, тривалий час роботи в органах прокуратури.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Притули С.М. дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути начальника Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області Притулу Сергія Михайловича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Кіровоградської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Притулі С.М., також керівнику Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.