Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 06 березня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга начальника Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора Подоляка М.С. про вчинення дисциплінарного проступку прокурорами Лобач О.Л. та Соколовим М.О.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну  скаргу розподілено члену Комісії Гарбузі Н.В., якою 10 березня  2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-166дс-12дп-25 та проведено перевірку викладених у ній обставин.

За результатами перевірки членом Комісії Гарбузою Н.В.  08 травня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О.,  який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника, прокурорів Лобач О.Л. і Соколова М.О. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

21 травня 2025 року прокурори Лобач О.Л. і Соколовий М.О. на засідання Комісії не з’явилися попередньо направивши листи про неможливість участі у засіданні Комісії у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та просили відкласти розгляд питання на іншу дату.

Далі скаржника та прокурорів повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні Комісії 04 червня 2025 року взяв участь скаржник Подоляк М.С., який підтримав викладені у дисциплінарній скарзі доводи, надав пояснення та відповіді на запитання членів Комісії.

Присутні на засіданні Комісії прокурори Лобач О.Л. та Соколов М.О. надали пояснення, підтвердили свої пояснення, надані під час дисциплінарного провадження, та відповіли на запитання членів Комісії.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 24.01.2018 за результатами розгляду кримінального провадження № (конфіденційна інформація) ОСОБА 1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки з конфіскацією всього належного майна. На підставі статті 54 КК України ОСОБА 1 позбавлено спеціального звання майора внутрішньої служби.

Відповідно до вказаного рішення суду, запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді застави в розмірі 51156 грн із застосуванням додаткового заходу у вигляді здання на зберігання до відповідних органів державної влади паспорта (паспортів) для виїзду за кордон та інших документів, що дають право на в’їзд та виїзд з України.

За результатами розгляду апеляційних скарг сторони захисту та прокурора, за участю ОСОБА 1, ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14.02.2019 вирок суду залишено в силі.

Заявою від 07.03.2019 ОСОБА 1 повідомлено суддю Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА 2, що він проживає та у подальшому проживатиме за адресою: (конфіденційна інформація).

Після набрання вироком законної сили, Запорізьким районним судом Запорізької області вирок відносно ОСОБА 1, зареєстрованого за адресою: (конфіденційна інформація) та проживаючого за адресою: (конфіденційна інформація), з ухвалою Запорізького апеляційного суду та розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили, 15.03.2019 направлено для виконання до Солом’янського УП ГУ НП України в м. Києві (далі - Солом’янське УП) за місцем мешкання ОСОБА 1.

У ході виконання розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили Солом’янським УП встановлено відсутність ОСОБА 1 за місцем мешкання: (конфіденційна інформація) та його переїзд 07.03.2019 для проживання до батьків за місцем реєстрації: (конфіденційна інформація).

У зв’язку з цим, 26.04.2019 розпорядження суду та вирок з ухвалою Запорізького апеляційного суду направлено для виконання за територіальністю до Трускавецького відділення поліції ГУ НП у Львівській області.

Надалі Трускавецький ВП ГУНП у Львівській області 18.07.2019 повернув зазначені документи до Солом’янського УП для виконання, оскільки ОСОБА 1 упродовж останніх чотирьох років за адресою: (конфіденційна інформація) не проживає.

Солом’янським УП 17.09.2019 засудженого ОСОБА 1 оголошено в розшук як особу, яка переховується від органів влади (засуджений до покарання у виді позбавлення волі, який ухиляється від виконання вироку суду; запобіжний захід – тримання під вартою) та заведено ОРС.

Постановою державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 30.03.2021 закінчене виконавче провадження ВП № 60044832 у зв’язку із виконанням вироку суду в частині конфіскації належного ОСОБА 1 майна у повному обсязі, а саме реалізації ¼ квартири за адресою: (конфіденційна інформація), та перерахуванням коштів на користь держави.

Адвокатом ОСОБА 3 в інтересах засудженого ОСОБА 1 29.04.2024 подано до Запорізького районного суду Запорізької області  клопотання про звільнення ОСОБА 1 від відбування покарання, у зв’язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відповідно до   положень частини першої статті 80 КК України.

До клопотання долучено інформацію слідчого управління ГУНП у Запорізькій області від 18.04.2024 № 4490/6/03-2024 про те, що станом на 18.04.2024 стосовно ОСОБА 1 кримінальних проваджень не зареєстровано та про перебування його у розшуку з 17.09.2019; інформацію головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 24.04.2024 № 19-28621-18-24-вих про відсутність даних про перетин ОСОБА 1 державного кордону, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією; інформацію про наявність судимості та перебування його у розшуку.

Судова справа містить повернуті повістки на ім’я ОСОБА 3 та ОСОБА 1 із відміткою поштового відділення про відсутність адресатів за місцем мешкання.

Судом повідомлено Запорізьку окружну прокуратуру про призначення клопотання до розгляду на 08.05.2024 на 14 год 30 хв.

У судовому засіданні Запорізького районного суду 08 травня 2024 року  за участі прокурора Лобач О.Л. та захисника засудженого адвоката ОСОБА 4 оголошено клопотання про звільнення засудженого ОСОБА 1 від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку із додатками, з’ясовано думку учасників щодо продовження розгляду без безпосередньої участі ОСОБА 1.

Адвокат засудженого ОСОБА 1 пояснила суду, що ОСОБА 1 ніколи свідомо не ухилявся від відбування призначеного йому покарання, жодним чином не порушував запобіжний захід, не зникав з постійного місця проживання. Має сталі соціальні зв’язки, постійне місце проживання та реєстрації. Був офіційно працевлаштований та не перетинав кордон.

Прокурор Лобач О.Л. висловила позицію щодо можливості розгляду клопотання без участі засудженого. Вважала клопотання обґрунтованим та не заперечувала проти його задоволення, враховуючи сталу практику Верховного Суду та судів апеляційних інстанцій з цього питання, а також надані суду матеріали. 

Судом, приймаючи рішення про задоволення клопотання, зазначено про наявність передбачених частиною першою статті 80 КК України підстав для звільнення ОСОБА 1 від відбування покарання, оскільки з огляду на матеріали кримінального провадження та ОРС «Розшук» відсутні будь-які дії засудженого ОСОБА 1, спрямовані на ухилення від відбування призначеного покарання та визнав проведення розшукових заходів формальними діями.

Ухвалою Запорізького районного суду від 08.05.2024 клопотання засудженого ОСОБА 1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА 4, про звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку – задоволено та відповідно до пункту 3 частини першої статті 80 КК України засудженого ОСОБА 1 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 24.01.2018 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та розшук ОСОБА 1 припинено.

Прокурором Лобач О.Л. 10 травня 2024 року на виконання пункту 41 наказу № 309 складено, а першим заступником керівника Запорізької окружної прокуратури Соколовим М.О. погоджено висновок щодо законності вказаного  судового рішення і відсутності підстав для його оскарження. Супровідним листом за № 54-4092ВИХ-24 цього ж дня висновок направлено до управління підтримання публічного обвинувачення в суді Запорізької обласної прокуратури. Згідно даних інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» вказаний висновок зареєстровано у Запорізькій обласній прокуратуру 13 травня 2024 року за № 16848-24.

В апеляційному порядку вказане судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

 

4.1  Короткий зміст висновку службового розслідування

 

Відповідно до наказу виконувача обов’язків керівника Запорізької обласної прокуратури від 17.03.2025 № 18 призначено та проведено службове розслідування стосовно першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Соколова М.О. та прокурора цієї ж прокуратури Лобач О.Л. щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків, недотримання вимог Закону України «Про прокуратуру», Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, наказів Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 та від 29.12.2021 № 400, вчинення ними дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури при розгляді Запорізьким районним судом Запорізької області на підставі статті 359 КПК України клопотання захисника в інтересах засудженого ОСОБА 1 про звільнення останнього від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

За змістом висновку службового розслідування встановлено, що факти неналежного виконання посадових обов’язків з боку першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Соколова М.О. та прокурора цієї прокуратури Лобач О.Л., які б давали підстави для притягнення останніх до дисциплінарної відповідальності, не знайшли свого підтвердження.

 

5. Пояснення прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О.

 

Прокурор Лобач О.Л. з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, які стосувалися розгляду 08.05.2024 в Запорізькому районному суді Запорізької області клопотання адвоката ОСОБА 3 в інтересах засудженого ОСОБА 1 про його звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку пояснила, що за дорученням першого заступника керівника окружної прокуратури Соколова М.О., перед судовим засіданням ознайомилася в суді з матеріалами клопотання адвоката ОСОБА 3 - захисника ОСОБА 1, якого вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 24.01.2018 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією майна.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14.02.2019 апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА 1 залишені без задоволення, а вирок суду без змін та з 17.09.2019 ОСОБА 1 перебував у розшуку, як особа, засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі, яка ухиляється від виконання вироку суду.  

За відсутності практики з розгляду подібних клопотань в Запорізькій окружній прокуратурі, Лобач О.Л. особисто вивчено судову практику з цього питання та встановлено, що клопотання засуджених, їх захисників із зазначених питань судами задовольняються та засуджені звільняються від покарання через давність виконання обвинувального вироку. Суди, задовольняючи клопотання про звільнення від відбування покарання мотивують свої рішення тим, що у відповідності до вимог пункту 5 частини першої статті 152 Кримінально-виконавчого кодексу України, однією з підстав звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Так, статтею 80 КК України передбачено нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлено імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання, зокрема, згідно з частиною третьою статті 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. Тобто, стаття 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від відбування покарання та є підставою для зупинення перебігу для зупинення такого строку давності.

Зазначила, що підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень статті 80 КК України  складається з трьох обов’язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;  3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Після опрацювання судової практики Лобач О.Л. спільно з керівництвом окружної прокуратури визначено правову позицію щодо не заперечення проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА 3 про звільнення засудженого ОСОБА 1 від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку. 08.05.2024 вона забезпечила участь в Запорізькому районному суді у розгляді вищезазначеного клопотання, де висловила свою думку з приводу клопотання та не заперечувала проти його задоволення, виходячи з норм чинного законодавства, правової позиції Верховного Суду від 24 грудня 2015 року у справі № (конфіденційна інформація),  колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 21.11.2022 у справі № (конфіденційна інформація), іншої судової практики у подібних правовідносинах.

Після цього нею складено висновок про відсутність підстав для апеляційного оскарження судового рішення на підставі статей 395, 539 КПК України, який погоджено з першим заступником керівника окружної прокуратури Соколовим М.О., який 10.05.2024 направлено до Запорізької обласної прокуратури.

Щодо доводів дисциплінарної скарги про те, що Лобач О.Л. у порушення вимог статей 9, 80 КПК України зорієнтовано суд на ухвалення незаконного судового рішення, вважає, що такі твердження скаржника суперечать статтям 129, 129-1 Конституції України та статтям 370, 371 КПК України.

Крім того, згідно з пунктом 8 частини першої статті 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема, поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Лобач О.А. не погоджується з доводами дисциплінарної скарги щодо порушення нею вимог пунктів 40.2, 41 наказу Генерального прокурора № 309 від 30.09.2021 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» та наказу Генерального прокурора № 400 від 29.12.2021 «Про організацію діяльності прокурорів з протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах»  шляхом незабезпечення підготовки та направлення до галузевого підрозділу обласної прокуратури інформації про зазначене судове рішення з висновком про його законність.

Після надходження 08.05.2024 із Запорізького районного суду до  Запорізької окружної прокуратури ухвали від 08.05.2024 у справі № (конфіденційна інформація), складений Лобач О.А. та погоджений Соколовим М.О.   висновок про законність судового рішення 10.05.2024 за вих. № 54-4092вих-24 скеровано начальнику управління Запорізької обласної прокуратури ОСОБА 5.

Зазначила, що оскільки строк на апеляційне оскарження ухвали закінчився 14.05.2024, то прокурор вищого рівня мав можливість у разі незгоди з ухвалою Запорізького районного суду від 08.05.2024, оскаржити її в апеляційному порядку, керуючись статтями 395, 539 КПК України.

Вважає, що нею належно виконані службові обов’язки та вимоги статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 80 КК України, статей 395, 539 КПК України, пунктів 40.2, 40.3, 41, 41.1 наказу № 309 та наказу № 400, що свідчить про відсутність у її діях як прокурора, дисциплінарного проступку та відсутність  підстав для накладення дисциплінарного стягнення.

Прокурором Соколовим М.О. надано аналогічні пояснення з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, які стосувалися розгляду 08.05.2024 в Запорізькому районному суді Запорізької області клопотання адвоката ОСОБА 3 в інтересах засудженого ОСОБА 1 про його звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

При наданні юридичної оцінки діям прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус  прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено  Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Згідно з вимогами частини другої статті 16 Закону № 1697-VII, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини третьої, пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора, а також діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити  авторитету прокуратури.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з частиною першою статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Пунктом 20 частини другої статті 36 КПК України прокурор уповноважений оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 152 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що однією із підстав звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк 5 (п’ять) років – у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин.

Частиною третьою статті 80 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з’явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Відповідно до приписів статей 395, 539 КПК України, визначено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень, ухвалених судом першої інстанції та порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку.

Згаданими нормами визначено право прокурора щодо оскарження  судових рішень в апеляційному порядку.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), передбачено, що  прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 15 Кодексу передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Пунктом 21.2 наказу № 309 передбачено обов’язок прокурора у судовому провадженні відповідно до вимог законодавства реагувати на порушення закону, що обмежують права учасників судового провадження або можуть вплинути на  законність прийнятого рішення.

Пунктами 40 та 40.1 цього наказу передбачено, що участь у судових провадженнях при вирішенні судом питань, пов’язаних із виконанням вироку, та у судовому провадженні з перегляду судових рішень зазначених категорій забезпечується в обласних прокуратурах - структурними підрозділами, які здійснюють функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а в окружних прокуратурах - прокурором, визначеним керівником прокуратури, як правило, із числа прокурорів, які здійснюють повноваження з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Підпунктом 1 пункту 40.2 наказу № 309 передбачено, що участь у судовому провадженні з перегляду судових рішень, пов’язаних із виконанням вироку, у суді апеляційної інстанції забезпечується прокурором обласної прокуратури, на якого покладено обов’язок здійснювати функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, чи прокурором окружної прокуратури, керівником прокуратури вищого рівня, який подав апеляційну скаргу, у разі наявності позиції щодо їх особистої участі в апеляційному розгляді.

Пунктами 41, 41.1 наказу № 309 передбачено обов’язок прокурора, який брав участь у судовому провадженні при вирішенні судом питань, пов’язаних із виконанням вироку, складати висновок з правовою позицією щодо його законності і наявності підстав для подальшого оскарження цього рішення, а керівника відповідного структурного підрозділу та керівника прокуратури відповідного рівня, його першого заступника або заступника згідно з розподілом обов’язків упродовж трьох діб після ухвалення рішення суду погоджувати цей висновок. Погоджений висновок із правовою позицією щодо законності ухваленого судом рішення і наявності підстав для його перегляду не пізніше наступної доби після його погодження надсилати до прокуратури вищого рівня разом з копією такого судового рішення або витягом з нього, у тому числі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до наказу № 400 нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян відноситься до повноважень відповідних структурних підрозділів обласних прокуратур.

Безпосередні службові обов’язки прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О., на час викладених у дисциплінарній скарзі обставин, закріплено у розподілі функціональних обов’язків між керівництвом та працівниками Запорізької окружної прокуратури Запорізької області наказом керівника окружної  прокуратури «Про розподіл обов’язків між керівництвом та працівниками Запорізької окружної прокуратури Запорізької області» від 10.01.2024 № 4, перший заступник керівника окружної прокуратури Соколов М.О. відповідає у тому числі за організацію участі у суді при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироку, а також за контроль якості, повноти та своєчасності застосування наданих процесуальних повноважень щодо апеляційного та касаційного оскарження незаконних судових рішень.

Прокурор Лобач О.Л., згідно з розподілом, серед іншого, здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, та бере участь у судовому провадженні при вирішенні судом питань, пов’язаних з виконанням вироку, та у судовому провадженні з їх перегляду.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О. відкрито у зв’язку з можливим неналежним виконанням чи невиконанням ними службових обов’язків.

Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують доводи дисциплінарної скарги та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, можуть встановлюватися письмовими, речовими електронними доказами та поясненнями посадових або службових осіб органів прокуратури.

Оцінку дій Лобач О.Л. та Соколова М.О. проведено на підставі матеріалів, зібраних під час дисциплінарного провадження.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Лобач О.Л. та Соколов М.О. мають статус прокурора та за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на них покладено обов’язки неухильного дотримання присяги прокурора.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурори Лобач О.Л. та Соколов М.О.  серед іншого, взяли на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, вказівок керівництва, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, виданих в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження  Комісія діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О. складу дисциплінарного проступку та ступінь їх вини, а тому дії прокурорів, зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та   нормативно-правових актів.

З урахуванням встановлених під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставин, Комісія вважає, що доводи дисциплінарної скарги знайшли своє підтвердження.

Прокурором Лобач О.Л. під час розгляду 08.05.2024 Запорізьким районним судом Запорізької області клопотання захисника в інтересах засудженого   ОСОБА 1, залишено поза увагою не виконання вироку стосовно ОСОБА 1 та не відбування ним покарання у місцях позбавлення волі, а також те, що останній перебуває у розшуку й у судове засідання не з’явився. Прокурор безпідставно вважала клопотання засудженого обґрунтованим, не заперечувала проти його задоволення та звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, передбачених пунктом 3 частини першої статті 80 КК України.

Також Лобач О.Л. у порушення пункту 21.2 наказу № 309  не вжито заходів щодо дослідження судом всіх обставин справи та надання їм належної юридичної оцінки, чим зорієнтовано суд на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке в апеляційному порядку не оскаржено.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк 5 (п’ять) років – у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин.

Проте, згідно з частиною третьою статті 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з’явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

З огляду на те, що засуджений перебував у розшуку, суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для звільнення  ОСОБА 1 від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності  виконання обвинувального вироку.

При цьому, необґрунтованість прийнятого 08.05.2024 судового рішення фактично підтверджено самим судовим рішенням з резолютивної частини якого вбачається, що суд припинив розшук ОСОБА 1.

Крім того, у мотивувальній частині ухвали суду зазначено що «з матеріалів кримінального провадження та матеріалів ОРС «Розшук» вбачається, що засуджений ОСОБА 1 оголошений в розшук, який на час розгляду справи в суді позитивних результатів не дав». Про перебування ОСОБА 1 у розшуку з 17.09.2019 зазначив у своєму клопотанні захисник ОСОБА 3, який діяв в інтересах засудженого та який крім звільнення ОСОБА 1 від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності обвинувального вироку, просив суд припинити його розшук.

Таким чином, припинення судом розшуку ОСОБА 1 свідчить про визнання судом того факту, що на момент ухвалення цього рішення засуджений перебував у розшуку, тобто ухилявся від відбування покарання.

Наведене не надавало суду достатніх, обґрунтованих та законних підстав констатувати в ухвалі про те, що засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі виконання призначеного йому покарання, а факт ухилення ОСОБА 1 від відбування покарання судом не встановлений.

За таких обставин, звільняючи засудженого ОСОБА 1 від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що давало підстави прокурору Лобач О.Л. для його оскарження в апеляційному порядку.

При цьому врахування Запорізьким районним судом в ухвалі від 08.05.2024 стосовно ОСОБА 1 правового висновку Верховного Суду України у справі № (конфіденційна інформація) (постанова від 24.12.2015) щодо застосування частини третьої статті 80 КК України, з чим погодилася прокурор Лобач О.Л., є помилковим та неправильним.

Такий висновок Верховним Судом зроблено у конкретній справі, у якій особі відмовлено у звільненні від відбування покарання через закінчення строків давності виконання вироку, виключно тому, що особі призначено покарання у виді штрафу, оскільки відповідно до статті 389 КК України ухилення від відбування зазначеного покарання є кримінальним правопорушенням і цей факт має бути юридично встановлений.

Проте кримінальна відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі відповідно до статті 390 КК України передбачена для осіб, які вже відбували таке покарання та не повернулися до місця його відбування. Для осіб, які взагалі не почали відбувати призначений строк покарання, кримінальна відповідальність не встановлена, у таких випадках засуджена особа розшукується і направляється для відбування покарання.

Отже, підстава для звільнення від відбування покарання відповідно до цих положень статті 80 КК України складається з двох обов’язкових елементів:

1) закінчення строків давності виконання обвинувального вироку;

2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання.

Тобто, стаття 80 КК України застосовується, якщо у встановлений законом строк вирок суду не виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від відбування покарання, що в протилежному разі призводить до зупинення перебігу строку давності.

Таким чином прокурор Лобач О.Л. 08.05.2024 під час судового розгляду не забезпечила дотримання вимог законодавства, що стосується порядку звільнення осіб від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, всупереч вимог статті 9 КПК України та частини третьої статті 80 КК України, не орієнтувала суд на  правильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

У порушення вимог статей 395, 539 КПК України Лобач О.Л. не вжито заходів до апеляційного оскарження судового рішення у якому неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність щодо звільнення засудженого ОСОБА 1 від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Крім того, всупереч вимог пунктів 40.2, 41 наказу № 309 та наказу № 400 нею не забезпечено належне направлення до прокуратури вищого рівня, а саме   до відповідного структурного підрозділу обласної прокуратури до повноважень якого належить нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а саме – до відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Запорізької обласної прокуратури інформації про зазначене судове рішення з висновком про його законність, що призвело до його не оскарження в апеляційному порядку прокурором вищого рівня.

Натомість Лобач О.Л. складено висновок про законність ухвали Запорізького районного суду від 08.05.2024 стосовно ОСОБА 1 та про відсутність підстав для внесення апеляційної скарги, який погоджено першим заступником керівника Запорізької окружної прокуратури Соколовим М.О. та направлено до управління підтримання публічного обвинувачення в суді Запорізької обласної прокуратури, яке не є галузевим підрозділом та не наділене функціями здійснення нагляду з питань протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах, не має повноважень на перевірку законності судових рішень з питань виконання покарань та у частині їх перегляду судом апеляційної інстанції.

Першим заступником керівника Запорізької окружної прокуратури Соколовим М.О. під час підготовки до судового засідання узгоджено позицію прокурора Лобач О.Л. щодо не заперечення проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА 3 про звільнення засудженого ОСОБА 1 від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, яка не відповідала вимогам законодавства, що стосуються порядку  звільнення осіб від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку. При погодженні висновку про законність ухвали Запорізької районного суду від 08.05.2024 стосовно ОСОБА 1 та відсутність підстав для її оскарження в апеляційному порядку ним залишено поза увагою допущене Лобач О.Л. і судом порушення вимог закону України про кримінальну відповідальність та не вжито заходів щодо оскарження вказаного судового рішення в апеляційному порядку. Зокрема, ним не орієнтовано прокурора Лобач О.Л. на оскарження цього судового рішення в апеляційному порядку та не ініційовано перед прокурором вищого рівня внесення апеляційної скарги.

Крім того, Соколовим М.О. всупереч вимог наказів Генерального прокурора № 309 від 30.09.2021 та № 400 від 29.12.2021 не забезпечено направлення до галузевого підрозділу Запорізької обласної прокуратури інформації про зазначене судове рішення з висновком про його законність, що унеможливило оскарження судового рішення у якому неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність в апеляційному порядку прокурором вищого рівня.

Як наслідок, засуджений ОСОБА 1 не відбував призначене йому судом покарання у виді позбавлення волі в установах виконання покарання.

Дії прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О. призвели до порушення одного з головних принципів кримінального процесу – невідворотності покарання, що надало можливість засудженому ОСОБА 1 уникнути від відбування призначеного йому покарання за вчинене тяжке корупційне кримінальне правопорушення.

Таким чином, у діях прокурора Лобач О.Л. вбачається неналежне виконання службових обов’язків, а саме недотримання вимог пункту 2 частини першої статті 3, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статті 80 КК України, пункту 20 статті 36, статей 395, 539 КПК України, пунктів 21.2, 40.2, 41.1 наказу № 309 та наказу № 400, а в діях прокурора Соколова М.О. – вимог пункту 2 частини першої статті 3, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статті 80 КК України, статей 395, 539 КПК України, пунктів 40.2, 41.1 наказу № 309 та наказу № 400.

Проаналізувавши усі матеріали дисциплінарного провадження Комісія дійшла висновку, що зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, свідчать про вчинення прокурорами Лобач О.Л. та Соколовим М.О. дисциплінарного проступку, а саме неналежного виконання службових обов’язків, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Вчинення прокурорами Лобач О.Л. та Соколовим М.О. дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами дисциплінарного провадження, зокрема:

   – інформацією, викладеною у дисциплінарній скарзі начальника Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора Подоляка М.С.;  

   –  ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 08 травня 2024 року (справа № (конфіденційна інформація);

   – матеріалами службового розслідування, проведеного Запорізькою обласною прокуратурою стосовно Лобач О.Л. та Соколова М.О.;

   –   поясненнями Лобач О.Л. та Соколова М.О.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Днем початку вчинення дисциплінарного проступку слід вважати 08 травня 2024 року, коли прокурор Лобач О.Л. у ході розгляду Запорізьким районним судом Запорізької області клопотання про звільнення засудженого ОСОБА 1 від відбування призначеного йому покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, безпідставно вважала клопотання засудженого обґрунтованим та не заперечувала проти його задоволення.

Днем завершення вчинення дисциплінарного проступку є 10 травня 2024 року, тобто дата складення Лобач О.Л. висновку про законність ухвали Запорізького районного суду від 08.05.2024 стосовно ОСОБА 1 та про відсутність підстав для внесення апеляційної скарги, його погодження першим заступником керівника Запорізької окружної прокуратури Соколовим М.О. та направлення до управління підтримання публічного обвинувачення в суді Запорізької обласної прокуратури..

З урахуванням тимчасової непрацездатності, перебування прокурора Лобач О.Л. у відпустці загальною тривалістю 57 днів та перебування прокурора Соколова М.О. у відпустці й тимчасовою непрацездатністю загальною тривалістю 36 днів, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII річний строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О. до дисциплінарної відповідальності, не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О. Комісія, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, враховує характер проступку, його наслідки, особу прокурорів, ступінь їх вини, обставини вчиненого діяння та відсутність дисциплінарних стягнень, що впливають на обрання виду дисциплінарного cтягнення.

З іншого боку, з урахуванням безпосередніх службових обов’язків, покладених на прокурорів відповідним розподілом функціональних обов’язків між працівниками Запорізької окружної прокуратури Запорізької області, підлягає врахуванню очевидна недбалість прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О. до виконання своїх службових обов’язків.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурорів Лобач О.Л. та Соколова М.О. дисциплінарного стягнення у виді накладення на кожного з них догани, є пропорційним вчиненому ними дисциплінарному  проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути до дисциплінарної відповідальності першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Соколова Максима Олександровича та прокурора Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Лобач Ольгу Леонідівну та накласти на кожного з них дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Запорізької обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, а також скаржнику, прокурорам Лобач О.Л., Соколову М.О. та керівнику окружної прокуратури, у якій прокурори обіймають посаду.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.