28.05.2025

Рішення №93дп-25


Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вараської окружної прокуратури Рівненської області Осійчука М.М.

 
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

РІШЕННЯ
№93дп-25

28 травня 2025

Київ

Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Вараської окружної прокуратури Рівненської області Осійчука М.М.


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія, КДКП), у складі: головуючого Радзівона М.О., членів – Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Вараської окружної прокуратури Рівненської області Осійчука Миколи Миколайовича у дисциплінарному провадженні №  07/3/2-275дс-32дп-25, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

1.  Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

         

          Осійчук Микола Миколайович в органах прокуратури Рівненської області працює з липня 2004 року, посаду прокурора Вараської окружної прокуратури Рівненської області обіймає з 15 березня 2021 року.

          Присягу прокурора склав 01 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 23 травня 2017 року. Характеризується позитивно. За сумлінне виконання службових обов’язків заохочено керівником обласної прокуратури. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2.  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 11 квітня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Рівненської обласної прокуратури Козлова В.В.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену КДКП Радзівону М.О., за результатами вивчення якої 15 квітня 2025 року ним прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

За результатами перевірки Радзівоном М.О. 09 травня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Осійчука М.М., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурор Осійчук М.М. листом від 19 травня 2025 року № 07/3-1117вх повідомив Комісії про згоду на розгляд висновку за його відсутності.

Скаржник надіслав 21 травня 2025 року до Комісії листа № 07/3-1152вх, яким просив провести розгляд висновку за його відсутності.

За таких умов Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої   статті 47 Закону України «Про прокуратуру», прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Осійчука М.М.

 

3.  Зміст дисциплінарної скарги 

Скаржник вказав, що прокурором Осійчуком М.М. при здійсненні ним процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація) допущено неякісне здійснення такого процесуального керівництва, зокрема, при погодженні повідомлення про підозру Особа 1 та затвердженні стосовно нього обвинувального акта, не перевірено належним чином наявні у матеріалах вказаних кримінальних проваджень докази на предмет належності та допустимості, у зв’язку з чим вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2024 року Особа 1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 307 Кримінального кодексу (далі – КК) України, та виправдано за недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, в іншій частині перекваліфіковано дії Особа 1 із частини другої статті 307 КК України на частину першу статті 307 КК України з призначенням покарання відповідно до санкції цієї статті.

За таких обставин скаржник вважає, що в діях прокурора Осійчука М.М. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» – невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.

 

4.  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

          Заслухавши доповідача – члена Комісії Радзівона М.О., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) від 28 березня 2023 року розпочато СВ Вараського РВП ГУНП у Рівненській області за фактом незаконного зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів жителями міста Вараш за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 307 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснено прокурорами Вараської окружної прокуратури Рівненської області, зокрема, старшим групи – керівником Вараської окружної прокуратури Рівненської області Особа 2, прокурорами – Осійчуком М.М., Особа 3.

Під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження 06 вересня 2023 року на підставі клопотання слідчого, погодженого керівником окружної прокуратури Особа 2, отримано ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД стосовно Особа 1, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи; накладення арешту на кореспонденцію, огляд та виїмка кореспонденції; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; спостереження за особою.

Надалі 17 жовтня 2023 року старшим групи прокурорів Особа 2 винесено постанову про проведення НСРД у формі оперативної закупки з метою фіксування факту незаконного збуту Особа 1 наркотичних засобів. Строк дії постанови становив із 17 до 30 жовтня 2023 року.

За результатами проведеного НСРД 02 листопада 2023 року оперативним працівником Вараського РВП Особа 4 складено протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, на підставі постанови прокурора від 17 жовтня 2023 року. Відповідно до вказаного протоколу 01 листопада 2023 року Особа 1 незаконно збув особі за зміненими анкетними даними Особа 5 за грошові кошти в сумі 300 грн 2 таблетки метадону. Також за результатами проведеного 01 листопада 2023 року НСРД складено інші процесуальні документи, зокрема протокол огляду покупця від 01 листопада 2023 року, протокол огляду грошових коштів від 01 листопада 2023 року та протокол огляду грошових коштів від 01 листопада 2023 року.

Окрім цього, 03 листопада 2023 року по вилучених 01 листопада 2023 року двох таблетках метадону призначено експертизу та відповідно до висновку експерта від 04 грудня 2023 року підтверджено наявність метадону масою 0, 0045 г.

Також 21 грудня 2023 року оперативним працівником Вараського РВП Особа 4 складено протокол про проведення НСРД – аудіо, відеоконтроль особи, на підставі ухвали слідчого судді від 06 вересня 2023 року, яким зафіксовано 01 листопада 2023 року факт збуту Особа 1 наркотичного засобу легендованій особі Особа 5 та 06 лютого 2024 року складено протокол про проведення НСРД – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, на підставі ухвали слідчого судді від 06 вересня 2023 року, яким зафіксовано факт спілкування Особа 1 з Особа 5 з приводу збуту наркотичного засобу.

За фактом збуту Особа 1 наркотичних засобів Особа 5, який відбувся 01 листопада 2023 року, СВ Вараського РВП розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 01 листопада 2023 року за частиною другою статті 307 КК України.

У цей же день матеріали кримінальних проваджень № № (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація) об’єднані в одне провадження за № (конфіденційна інформація).

Далі, на підставі ухвали слідчого судді від 27 листопада 2023 року про надання дозволу на проведення НСРД стосовно Особа 1, а також постанови старшого групи прокурорів Особа 2 від 13 грудня 2023 року про проведення НСРД у формі оперативної закупки, проведено НСРД та зафіксовано, що Особа 1 січня 2024 року повторно незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними Особа 5 за грошові кошти в сумі 300 грн 2 таблетки метадону.

За фактом збуту Особа 1 наркотичних засобів Особа 5, який відбувся 18 січня 2024 року, СВ Вараського РВП розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 18 січня 2024 року за частиною другою статті 307 КК України.

Того ж дня матеріали кримінальних проваджень № № (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація)  об’єднані в одне провадження за № (конфіденційна інформація).

Також 18 січня 2024 року Особа 1 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою та другою статті 307 КК України.

На наступний день 19 січня 2024 року, за усним погодженням старшого групи прокурорів Особа 2, прокурором Осійчуком М.М. погоджено повідомлення про підозру Особа 1 у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою та другою статті 307 КК України, яке вручено Особа 1, та у цей же день судом обрано Особа 1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підставами для повідомлення про підозру Особа 1 стали затримання особи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та наявність достатніх доказів для підозри особи у його вчиненні.

Згодом постановою прокурора Осійчука М.М. від 22 лютого 2024 року з матеріалів кримінального провадження № (конфіденційна інформація) виділено кримінальне провадження стосовно підозрюваного Особа 1, якому присвоєно № (конфіденційна інформація).

Стан досудового розслідування у кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація) заслуховувався 04 березня 2024 року при керівнику Вараської окружної прокуратури, у зв’язку з чим матеріали вказаних кримінальних проваджень скеровувалися до окружної прокуратури та відразу після заслуховування повернуті органу досудового розслідування.                                                                      

За результатами досудового розслідування вказаного кримінального провадження 10 квітня 2024 року прокурором Осійчуком М.М. затверджено обвинувальний акт стосовно Особа 1 за частинами першою та другою статті 307 КК України, який цього ж дня скеровано до Кузнецовського міського суду Рівненської області.

Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2024 року у справі № (конфіденційна інформація) Особа 1 виправдано за частиною першою cтатті 307 КК України в епізоді від 01 листопада 2023 року у зв’язку із недоведеністю вчинення ним даного кримінального правопорушення, та визнано винним за частиною першою статті 307 КК України в епізоді від 18 січня 2024 року з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Як вбачається з вказаного вироку під час судового розгляду досліджено процесуальні документи, якими задокументовано результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зокрема: протокол від 02 листопада 2023 року про результати контролю за вчиненням злочину, протокол від 01 листопада 2023 року огляду (помітки) грошей, протокол від 01 листопада 2023 року огляду покупця (особи зі зміненими анкетними даними Особа 5), протокол від 01 листопада 2023 року огляду та вилучення у Особа 5 придбаної речовини.

Про обставини здійснення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки судом також допитано свідка Особа 5, щодо якого застосовано заходи безпеки у формі забезпечення конфіденційності відомостей про особу, а також свідків Особа 6 та Особа 7, які залучались до процесуальної дії як поняті.

Усі вищезазначені досліджені докази свідчили про те, що негласна слідча (розшукова) дія – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у Особа 1 без затримання особи та без вилучення грошових коштів, відбулася 01 листопада 2023 року.

Натомість, як убачається з постанови прокурора від 17 жовтня 2023 року, рішення про проведення такої негласної слідчої дії санкціоновано провести у період із 17 до 30 жовтня 2023 року, що свідчить про проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії за межами проміжку часу, встановленого прокурором для її проведення. Рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у Особа 1 без затримання особи та без вилучення грошових коштів 01 листопада 2023 року, прокурором не приймалось.

Ураховуючи викладене, суд на підставі статей 84, 85, 246 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України та численних постанов Верховного Суду визнав наведені вище докази, що обґрунтовують обвинувачення Особа 1, недопустимими.

Участь у підтриманні публічного обвинувачення до 05 листопада 2024 року брав прокурор Осійчук М.М., зокрема, він був присутній під час допиту свідків, дослідження всіх доказів та допиту обвинуваченого Особа 1.

Окрім цього, в судовому засіданні захисником Особа 1 – адвокатом Особа 8, зверталась увага суду на те, що вказана оперативна закупка проведена поза межами строку визначеного для її проведення, та заявлялось відповідне клопотання про визнання вказаних доказів недопустимими із зазначених підстав, проте прокурором Осійчуком М.М., із урахуванням цього, обвинувачення Особа 1 не змінювалось.

Зазначений вирок суду прокуратурою в апеляційному порядку не оскаржувався. 

Вищенаведені обставини підтверджено здобутими під час перевірки у дисциплінарному провадженні матеріалами.


5.  Пояснення прокурора

 

Прокурор Осійчук М.М. пояснив, що ним здійснено процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація).

Зазначив, що у вказаних кримінальних провадженнях всі процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення узгоджувались із старшим прокурором групи прокурорів Особа 2, відповідно до вимог пункту 11.11 Наказу Офісу Генерального прокурора № 309 від 30 вересня 2021 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні (далі – Наказ № 309).

Зокрема Осійчук М.М. вказав, що 19 січня 2024 року ним, за усним погодженням старшого групи прокурорів, погоджено повідомлення про підозру Особа 1 у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою та другою статті 307 КК України.

Прокурор зазначив, що підставами для повідомлення про підозру Особа 1 стали затримання особи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та наявність достатніх доказів для підозри особи у його вчиненні.

Постанови про проведення НСРД у формі оперативних закупок від 17 жовтня та 13 грудня 2023 року погоджено старшим групи прокурорів – Особа 2. Підставами для проведення зазначених НСРД стали неможливість документування скоєння Особа 1 тяжких злочинів, передбачених статтею 307 КК України, окрім як шляхом проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативних закупок.

Осійчук М.М. пояснив, що ним особисто погоджено лише одне клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 25 листопада 2023 року, яке задоволено слідчим суддею Рівненського апеляційного суду та отримано відповідну ухвалу від 27 листопада 2023 року. НСРД, які були проведені на підставі зазначеної ухвали, були використані як докази в суді в епізоді від 18 січня 2024 року.

Також прокурор вказав, що стан досудового розслідування зазначених кримінальних проваджень заслухано 04 березня 2024 року при керівнику Вараської окружної прокуратури Рівненської області, у зв’язку з чим матеріали зазначених кримінальних проваджень скеровано до окружної прокуратури та відразу після заслуховування повернуті органу досудового розслідування.

Згодом 10 квітня 2024 року ним, за узгодженням із старшим прокурором групи прокурорів Особа 2, затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно Особа 1, обвинуваченого за частинами першою та другою статті 307 КК України, який цього ж дня скеровано до Кузнецовського міського суду Рівненської області.

Участь у підтриманні публічного обвинувачення брав особисто він до 05 листопада 2024 року, а після зазначеної дати – прокурор Особа 3.

Прокурор пояснив, що під час підтримання публічного обвинувачення, а саме під час дослідження судом письмових доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, ним встановлено, що негласна слідча (розшукова) дія у формі оперативної закупки від 01 листопада 2023 року проведена поза межами строку дії постанови про проведення НСРД у формі оперативної закупки від 17 жовтня 2023 року, строк дії якої становив до 31 жовтня 2023 року. Вказана обставина стала йому відомою лише під час розгляду кримінального провадження в суді. Водночас під час вивчення матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування ним таких розбіжностей виявлено не було. Також про вказану обставину йому старший прокурор групи – Особа 2 нічого не повідомляв, зокрема під час узгодження з ним повідомлення про підозру від 19 січня 2024 року та затвердження обвинувального акта від 10 квітня 2024 року.

Вирок Кузнецовського міського суду Рівненької області від 30 грудня 2024 року у справі № (конфіденційна інформація) він мав намір оскаржити в апеляційному порядку в частині виправдання Особа 1 в епізоді від 01 листопада 2024 року, проте не зміг цього зробити, оскільки в період із 05 листопада 2024 року до 24 січня 2025 року перебував на лікарняному.

На його думку, в його діях відсутня одна із складових дисциплінарного проступку, а саме вина.

 

6.  Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка поміж іншим здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Пункт 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» зобов’язує прокурора діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності, у тому числі підтримувати професійну конфіденційність.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

При здійсненні повноважень він зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.

Згідно зі статтею 15 Кодексу, прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально.

Постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам.

Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України, зокрема, передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 89 КПК України визначено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Відповідно до частини другої статті 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Частиною другою статті 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою та другою статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа (частина перша статті 338 КПК України).

Згідно з пунктом 21.4 Наказу № 309, прокурор у судовому провадженні відповідно до вимог законодавства має висловлювати мотивовану позицію з приводу клопотань інших учасників судового провадження.

Оцінивши діяльність прокурора Осійчука М.М. на предмет відповідності наведеним вимогам Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовується наступним. 

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Осійчука М.М. відкрито у зв’язку з його можливим неналежним виконанням чи невиконанням службових обов’язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Відповідно до розподілу обов’язків між керівництвом та працівниками Вараської окружної прокуратури Рівненської області від 17 січня 2023 року № 1 на Осійчука М.М., як прокурора цієї прокуратури, покладено обов’язок здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, участі у судовому провадженні, оскарженні судових рішень щодо кримінальних правопорушень, нагляд за додержанням законів оперативними підрозділами Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області при здійснення оперативно-розшукової діяльності, погодження клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та продовження строків їх проведення, нагляд за виконанням вимог закону щодо додержання розумних строків, а також строків, прямо визначених КПК України.

Під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація), (конфіденційна інформація)  прокурор Осійчук М.М. мав забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства.

Кримінально процесуальним законодавством не передбачено можливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій поза межами строку визначеного для їх проведення.

Ураховуючи вимоги статті 94 КПК України, прокурор Осійчук М.М. перед погодженням повідомлення про підозру та затвердженням обвинувального акта стосовно Особа 1 повинен був всебічно, повно й неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості та взаємозв’язку для прийняття відповідних процесуальних рішень.

Водночас погоджуючи повідомлення про підозру Особа 1 від 19 січня 2024 року та затверджуючи 10 квітня 2024 року обвинувальний акт стосовно нього, прокурор Осійчук М.М. не врахував, що негласні слідчі (розшукові) дії, проведені 01 листопада 2023 року, здійснено поза межами строку визначеного постановою прокурора від 17 жовтня 2023 року для їх проведення, оскільки відповідно до вказаної постанови такий строк визначено з 17 до 30 жовтня 2023 року.

Далі, усвідомлюючи відсутність іншої, аніж визнання недопустимими зібраних під час проведених 01 листопада 2023 року НСРД доказів, судової перспективи, прокурор Осійчук М.М. упродовж тривалого часу (аж до ухвалення Кузнецовським міським судом Рівненської області вироку від 30 грудня 2024 року) вчиняв процесуальні дії, які завідомо не могли забезпечити виконання завдань кримінального провадження та були позбавлені процесуального змісту й за своєю суттю були тяганиною, безцільним витрачанням своїх ресурсів та ресурсів органів прокуратури та суду.

У підсумку такі дії та бездіяльність прокурора Осійчука М.М. призвели до ухвалення Кузнецовським міським судом Рівненської області вироку від 30 грудня 2024 року у справі № (конфіденційна інформація), яким Особа 1 виправдано за частиною першою cтатті 307 КК України в епізоді від 01 листопада 2023 року у зв’язку із недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 307 КК України, перекваліфіковано його дії в епізоді від 18 січня 2024 року та визнано винним за частиною першою статті 307 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Водночас підставою виправдання Особа 1 за частиною першою статті 307 КК України в епізоді від 01 листопада 2023 року стало визнання судом доказів, зібраних поза межами строку визначеного постановою прокурора від 17 жовтня 2023 року для їх проведення, недопустимими, що призвело до уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, перекваліфікації його дій судом та призначення більш м’якого покарання.

          Таким чином, прокурором Осійчуком М.М. вчинено дії, що не ґрунтувалися на нормах КПК України.

За таких обставин, прокурором Осійчуком М.М., при здійсненні процесуального керівництва у вказаних кримінальних провадженнях, зокрема, при погодженні повідомлення про підозру Особа 1, при затвердженні обвинувального акта стосовно нього, а також подальшому підтриманні публічного обвинувачення в суді, порушено вимоги статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 2, 9, 36, 84, 89, 91, 93, 94 КПК України, пункту 21.4 Наказу № 309, статей 5, 15 Кодексу, тобто ним вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачена пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.

Покликання прокурора Осійчука М.М. на те, що постанова від 17 жовтня 2023 року винесена старшим групи прокурорів Особа 2, а також на те, що старшим групи прокурорів усно були погоджені процесуальні дії, вчинені прокурором Осійчуком М.М., ніяким чином не спростовують те, що прокурор Осійчук М.М. при погодженні повідомлення про підозру Особа 1, при затвердженні стосовно нього обвинувального акта, повинен був перевірити на предмет законності докази, здобуті органом досудового розслідування, та переконатися у їх достатності та допустимості, чого названим прокурором зроблено не було, що призвело до порушення вимог чинного законодавства, яке підтверджено висновком суду.

Окрім цього, необхідно зазначити, що відповідно до статті 338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Отже, навіть після направлення обвинувального акта за обвинуваченням Особа 1 до суду та встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, прокурор був вправі під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, змінити обвинувачення та скласти обвинувальний акт, в якому сформулювати змінене обвинувачення та викласти обґрунтування прийнятого рішення.

Вчинення прокурором Осійчуком М.М. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

- відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі та додатках до неї;

- постановою про призначення групи прокурорів від 22 лютого 2024 року;

- матеріалами службового розслідування;

- матеріалами кримінального провадження (конфіденційна інформація);

- вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2024 року у справі № (конфіденційна інформація).

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі 800/422/17, триваюче правопорушення – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

Отже, дії та бездіяльність прокурора Осійчука М.М. належать до триваючих правопорушень, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку треба вважати 19 січня 2024 року, тобто день погодження повідомлення про підозру Особа 1, його тривання продовжено 10 квітня 2024 року в день затвердження обвинувального акта стосовно нього та направлення його до суду, надалі його тривання продовжено протягом судового розгляду вказаного кримінального провадження та завершено 05 листопада 2024 року, тобто у день коли названий прокурор тимчасово втратив працездатність та не міг брати участь у судових засіданнях.

Відтак, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Осійчука М.М., Комісія зважає на його позитивну характеристику, характер проступку, ступінь вини, яка залежала виключно від його діянь та умислу, а тому дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Вараської окружної прокуратури Рівненської області Осійчука Миколу Миколайовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Рівненської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Осійчуку М.М., а також керівнику Вараської окружної прокуратури Рівненської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

 


Головуючий

 

Максим РАДЗІВОН

 

 

Члени Комісії

 

Світлана БОБРОВНИК

 

 

Олег БУЛУЛУКОВ

 

 

 

 

Ніна ГАРБУЗА

 

 

Катерина КОВАЛЬ

 

 

 

 

 

 

Дмитро КУРИЛЕНКО

 

 

 

 

 

 

Віталій МАВРОДІ

 

 

Євгенія МНИШЕНКО

 

 

 

 

Тетяна СТЕПАНОВА