Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

До Комісії 23 грудня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга колишнього  керівника Рівненської обласної прокуратури Рудницького А.М. (далі – скаржник) про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Агатинською Н.А., яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії Куриленку Д.В., яким 02 січня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-870дс-1дп-25.

Копію рішення надіслано прокурору, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, та скаржнику.

На підставі матеріалів, зібраних за результатами перевірки, членом Комісії Куриленком Д.В. 17 лютого 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Агатинської Н.А., який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.  

Скаржника та прокурора Агатинську Н.А. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від прокурора Агатинської Н.А. та скаржника надійшли заяви про неможливість взяти участь у засіданні Комісії та надано згоду на розгляд висновку за їх відсутності.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, про неналежне виконання Агатинською Н.А. своїх службових обов’язків, під час використання (компрометації) Кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) ключа доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР).

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у скарзі зазначено пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон) – неналежне виконання службових обов’язків та вона підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Куриленка Д.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, обговоривши доводи прокурора Агатинської Н.А. зазначені у її заяві щодо притягнення скаржника до адміністративної відповідальності, у зв’язку із наданням нібито недостовірно інформації у дисциплінарній скарзі, Комісією прийнято рішення про відмову в їх задоволенні, оскільки вказане питання не відноситься до її компетенції, та не позбавляє можливості прокурора Агатинську Н.А. звернутися із відповідною заявою до уповноважених органів, водночас Комісією встановлено таке.

Під час перевірки  комісію 13 серпня 2024 року на робочому комп’ютері/ноутбуці заступника начальника відділення – начальника слідчого відділення ВП № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області (далі – ВП №1) ОСОБА-1 виявлено факт копіювання/компрометації КЕП до ЄРДР прокурора Агатинської Н.А., а саме: (конфіденційна інформація), назва файла Агатинської Н.А. через пробіл міститься пароль до зазначеного ключа.

За вказаним фактом на підставі наказу керівника обласної прокуратури від 19 серпня 2024 року № 57 проведено службове розслідування, висновок якого    02 жовтня 2024 року затверджено керівником Рівненської  обласної прокуратури Рудницьким А.М.

Матеріали службового розслідування мають відомості щодо входів до системи ЄРДР з носія КЕП прокурора Агатинської Н.А., відповідно до яких нею особисто або іншою особою здійснювались входи до різних кримінальних проваджень у період часу з 29 березня 2024 року до 12 серпня 2024 року. Зазначені  входи до ЄРДР здійснювалися з ІР-адреси (конфіденційна інформація), яка надана провайдером ТОВ «Ю» та використовуються працівниками поліції ВП № 1.

Вказані відомості підтверджують факти тривалого використання КЕП прокурора Агатинської  Н.А. з комп’ютера/ноутбука начальника слідчого відділу ОСОБА-1.

За результатами службового розслідування встановлено факт неналежного виконання прокурором Агатинською Н.А. своїх службових обов’язків, які призвели до компрометації КЕП до ЄРДР.

4.1. Пояснення прокурора та інших осіб

4.2. Обставини, встановлені під час опрацювання документів та інших матеріалів

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації й діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено Законом.

Згідно зі статтею третьою Закону діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті                                     19 Закону  прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами й виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України (частина перша статті 25 Закону).

Відповідно до вимог пункту 2 наказу Генерального прокурора від                   07 серпня 2020 року № 365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України», прокурори усіх рівнів здійснюють свої повноваження лише в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Прокурори зобов’язані забезпечувати діяльність органів прокуратури на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08-07.09.1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Агатинська Н.А. має статус прокурора і за загальними правилами,  викладеними у статті 19 Закону, на неї покладено обов’язок неухильного дотримання присяги прокурора. Вона має діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов’язана додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з п. 8 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджено наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі – Положення) реєстраторами Реєстру є прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури.

Відповідно до п. 9 розділу І, розділу ІІІ Положення доступ до відомостей, внесених до Реєстру, мають прокурори та керівники окружних прокуратур у межах кримінальних проваджень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування.

Пунктами 23, 26, 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIІІ (далі – Закон № 2155-VІІІ) передбачено, що кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Компрометація особистого ключа – будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа. Користувачі електронних довірчих послуг – підписувачі, створювачі електронних печаток, відправники та отримувачі електронних даних, інші фізичні та юридичні особи, які отримують електронні довірчі послуги у надавачів таких послуг відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону № 2155-VІІІ користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа; невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.

Одним з основних напрямів державної інформаційної політики, згідно зі статтею 3 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657‑ХІІ є забезпечення інформаційної безпеки України. Відповідно до статті 27 цього закону порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільноправову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Регламентом передбачено обов’язковість його норм для усіх користувачів кваліфікованих електронних довірчих послуг, у тому числі підписувачів – працівників органів прокуратури.

Згідно з пунктом 4.20.1 Регламенту компрометація ключа підписувача – це факт, або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий або доступний до використання іншим особам.

Відповідно до приписів Інструкції щодо поводження з ключовими документами й носіями, затвердженої заступником Генерального прокурора України 05 листопада 2012 року:

-  носій ключової інформації разом з особистим ключем є об’єктом суворого зберігання;

-       посадова особа, яка є власником ЕЦП, несе персональну відповідальність за збереження цілісності ключового носія і відповідного ключа, а також за недопущення доступу до ключового носія інших осіб;

- ключовий носій повинен зберігатись у службовому сейфі посадової особи або належної користувачу чарунці сейфа, яка повинна надійно зачинятись і опечатуватись;

- під час тимчасового припинення виконання своїх службових обов’язків посадовою особою – власником особистого ключа (у зв’язку з відпусткою, хворобою тощо), він повинен подати в ЦСК або регіональний центр реєстрації заяву про блокування сертифіката (може бути подано усно за телефоном з використанням фрази-паролю).

Власник особистого ключа зобов’язаний: вживати всіх заходів до забезпечення безпечного зберігання ключового носія; зберігати в таємниці пароль доступу до особистого ключа; використовувати ключ тільки особисто та лише в службових цілях.

Категорично заборонено копіювати ключові дані з ключового носія на будь-які інші носії, передавати ключовий носій іншим особам. Розголошення пароля, а також втрата ключового носія або його потрапляння до інших осіб є фактом компрометації особистого ключа.

Відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про інформацію», статей 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з наказом Генеральної прокуратури України від 15 листопада 2017 року № 325, відомості, які зберігаються на матеріальних носіях інформаційної бази даних ІС «ЄРДР», належать до службової інформації, доступ якої обмежений.

Відповідно до пунктів 1, 4 глави 1, пунктів 5, 6, 7 глави 2  розділу І, пункту 6 глави 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі – Положення № 298), це Положення № 298 визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), а також надання відомостей з нього. ЄРДР утворений та ведеться відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення, зокрема, оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів. Реєстраторами та користувачами ЄРДР є прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури, які мають доступ до відомостей внесених до ЄРДР у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування. Обмін інформацією, що міститься у ЄРДР та інших державних інформаційних системах, реєстрах та базах даних, здійснюється відповідно до вимог законодавства.

Згідно із пунктом 2 розділу VII Положення № 298 реєстратори та Користувачі відповідають за порушення вимог цього Положення, отримання, призупинення, поновлення та припинення доступу до ЄРДР відповідно до службових повноважень, компрометацію особистих ключів електронного підпису для доступу до ЄРДР (втрату або пошкодження носія ключової інформації, розголошення ідентифікаторів тощо).

Ураховуючи зазначені вище вимоги законодавства та нормативних актів Генерального прокурора, встановлених у дисциплінарному провадженні обставин,  член Комісії дійшов висновку про те, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Агатинською Н.А. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження.

Усвідомлюючи необхідність забезпечення належного зберігання власного  КЕП, бувши ознайомленою із правилами поводження з ключовими документами й носіями, нехтуючи правилами інформаційної безпеки, прокурор          Агатинська Н.А. допустила компрометацію КЕП, що  могло  призвести до несанкціонованого доступу сторонніх осіб до ЄРДР.

Враховано й те, що КЕП для доступу до ЄРДР видається прокурорам з метою унеможливлення стороннього несанкціонованого доступу до цієї системи й саме тому на них покладено обов’язок щодо належного зберігання та поводження з персональними ключами доступу. Проте, прокурором                  Агатинською Н.А.  не забезпечено його належне зберігання.     

Таким чином, через неналежне виконання службових обов’язків                Агатинською Н.А. не вжито заходів щодо належного зберігання та використання особистого КЕП.

Бувши ознайомленими з Інструкцією (правилами) поводження з ключовими документами й носіями, а також Положенням № 280 фактично усвідомлюючи необхідність забезпечення належного зберігання власних КЕП,  проте нехтуючи вказаними інструкціям та правилам допустила їх копіювання та використання сторонніми особами, що призвело до компрометацію особистого ключа, несанкціонованого доступу до ЄРДР сторонніх осіб.

Отже, прокурором Агатинською Н.А. порушено вимоги пункту 3 частини четвертої статті 19, 21 Закону № 1697-VII, статті 12 Закону № 2155-VІІІ, пункту 4.20.1 Регламенту, а також Інструкції щодо поводження з ключовими документами й носіями, чим вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (неналежне виконання службових обов’язків).

Таким чином, вважаю, що доводи, викладені в дисциплінарній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Неналежне виконання прокурором Агатинською Н.А. своїх службових обов’язків підтверджено:

– дисциплінарною скаргою керівника Рівненської обласної прокуратури;

– матеріалами та висновком службового розслідування, проведеного на підставі наказу колишнього керівника Рівненської обласної прокуратури від       02 жовтня 2024 року № 57;

– висновком службового розслідування, проведеного ГУНП в Рівненській області від 17 вересня 2024 року та наказу ГУНП в Рівненській області від             19 вересня 2024 року № 10433 про притягнення ОСОБА-1 до дисциплінарної відповідальності;

– поясненнями прокурорів Агатинської Н.А., ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-4, ОСОБА-5;

– поясненнями працівників поліції ОСОБА-1, ОСОБА-6 та ОСОБА-7. 

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Дисциплінарний проступок прокурором Агатинською Н.А. вчинено            13 серпня 2024 року. З огляду на викладене, строк її притягнення до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими й такими, що знайшли своє об’єктивне та повне підтвердження.

За результатами перевірки у дисциплінарному провадженні встановлено та підтверджено вчинення прокурором Агатинською Н.А. дисциплінарного проступку, а саме неналежного виконання службових обов’язків, тобто дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII та наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, з огляду на вимоги частини третьої статті  48 Закону № 1697-VII, Комісією береться до уваги характер проступку, його наслідки, очевидність порушень, те, що вони підривають авторитет прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, а також особа прокурора, ступінь його вини, позитивна службова характеристика, професійний досвід та період роботи в органах прокуратури.

З урахуванням зазначених обставин Комісія дійшла висновку, що дисциплінарний проступок, який вчинено прокурором Агатинською Н.А., є підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани, що відповідає учиненому дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

Притягнути прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури Рівненської області Агатинську Наталію Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та  накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копії рішення направити керівнику Рівненської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Сарненської окружної прокуратури Рівненської області та прокурору Агатинській Н.А.  

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.