Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 25 грудня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення прокурором Дрозач К.О. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу скаргу розподілено члену Комісії Булулукову О.Ю., яким 26 грудня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-914дс-105дп-24.

          За результатами перевірки членом Комісії Булулуковим О.Ю.
11 лютого 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Дрозач К.О.

25 лютого 2025 року розгляд висновку Комісією відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Дрозач К.О., на підставі пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, продовжено строк розгляду висновку на 1 місяць.

Далі скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засідання Комісії 13 березня 2025 року прокурор Дрозач К.О. повторно не з’явилася, причин неявки не повідомила.

У засіданні брав участь представник скаржника – прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1.

За таких умов, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14  жовтня 2014 року № 1697-VII
(далі – Закон № 1697-VII), пункту 110 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісією прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Дрозач К.О.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

4. Пояснення прокурора

 

Під час проведення перевірки, відповідно до вимог Закону України
«Про прокуратуру» та Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прокурору Дрозач К.О. двічі направлено запити для отримання інформації, необхідної для перевірки доводів дисциплінарної скарги, однак вона не скористалася передбаченим правом та пояснень під час перевірки не надала.

Також прокурор Дрозач К.О. двічі не з’явилася на засідання Комісії та не скористалася своїм правом надати пояснення.

 

 

5. Пояснення представника скаржника

Під час засідання прокурор ОСОБА_1 підтвердив викладені у дисциплінарній скарзі та встановлені під час дисциплінарного провадження обставини, погодився із висновком про наявність у прокурора Дрозач К.О. дисциплінарного проступку.

Скаржник зазначив, що Дрозач К.О., перебуваючи на посаді прокурора, зобов’язана була у строк до 31 січня 2024 року у встановленому законом порядку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021-2022 роки. Водночас згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Дрозач К.О. вказані декларації подала лише 05 лютого 2024 року, тобто несвоєчасно.

Також ним було наголошено, що Дрозач К.О. порушила вимоги Порядку перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293).

Зокрема Дрозач К.О., якій достеменно було відомо про те, що нею не дотримано строків подання до НАЗК щорічних декларацій за 2021-2022 роки, у твердженні 3 Декларації доброчесності прокурора підтвердила виконання усіх вимог щодо фінансового контролю, визначених Законом № 1700-VII. Одночасно нею у Декларації доброчесності прокурора не наведено жодних відомостей у графі «додаткові відомості», що у сукупності вказує на внесення прокурором відомостей, які не відповідали дійсності.

Крім того, скаржник зазначив, що прокурор Дрозач К.О. характеризується посередньо. Зауважив про застосування до неї раніше дисциплінарних стягнень.

 

6. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Булулукова О.Ю, представника скаржника – прокурора ОСОБА_1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

Дрозач К.О., перебуваючи на посаді прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, будучи суб’єктом декларування, тобто відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зобов’язана була у строк до 31 січня 2024 року подати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021-2022 роки.

Водночас Дрозач К.О. вказані вимоги Закону не виконала та дії, спрямовані на забезпечення своєчасного декларування майна не вчинила, подавши щорічну декларацію за 2021 рік 05 лютого 2024 року о 09 год 01 хв, а щорічну декларацію за 2022 рік 05 лютого 2024 року о 10 год 21 хв.

У зв’язку з цим Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону надіслано до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про факт несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Згідно з листом управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК від 08 січня 2024 року № 47-09/1478-25 ними здійснюється збір матеріалів щодо дотримання вимог частини першої статті 45 Закону № 1700-VII суб’єктом декларування Дрозач К.О.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII та пункту 3 розділу ІІ Порядку № 293, Дрозач К.О. як прокурор зобов’язана щорічно проходити таємну перевірку доброчесності шляхом заповнення з 01 січня до 31  березня на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора Декларації доброчесності прокурора за встановленими формою та правилами.

Згідно з наданою Офісом Генерального прокурора паперовою копією Декларації доброчесності прокурора, вона заповнена прокурором Дрозач К.О. особисто 31 березня 2024 року за період з 01 січня 2023 року до 31 березня 2024  року.

У пункті 3 Розділу ІІ «Твердження прокурора» Декларації міститься твердження «Мною виконано всі вимоги щодо фінансового контролю, визначені Законом України «Про запобігання корупції», у тому числі у встановлені законодавством строки подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості» та йому кореспондує відповідь «Підтверджую».

Таким чином, прокурором Дрозач К.О. в пункті 3 розділу ІІ Декларації безпідставно підтверджено виконання всіх вимог щодо фінансового контролю, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

За результатами службового розслідування 14 листопада 2024 року керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Синельниковим М.В. затверджено висновок, згідно якого підтверджено інформацію щодо подання Дрозач К.О. недостовірних тверджень у Декларації доброчесності прокурора за період з 01 січня 2023 року до 31 березня 2024 року.

Згідно із довідкою про результати таємної перевірки доброчесності прокурора від 20 грудня 2024 року, складеної прокурором відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції ОСОБА_1 та погодженої виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Дзюбою І.І. № 17/1-14рп-24, проходження такої перевірки прокурором Дрозач К.О. не підтверджено.

 

7. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Дрозач К.О. Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права й обов’язки прокурора визначено Законом
№ 1697-VII.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Частиною п’ятою цієї статті передбачено, що прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції».

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, є посадові та службові особи органів прокуратури.

Частинами першою, четвертою статті 4 Закону № 1700-VII встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до частини першої статті 45  Закону № 1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX
«Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов’язковість подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вказаним законом відновлено електронне декларування та дію механізмів фінансового контролю, а також визначено, що до 31 січня 2024 року декларанти подають декларації за звітні періоди
2021-2022 років. Також надано можливість суб’єктам декларування лише одноразово подати виправлену декларацію протягом 30 днів після її подання.

Cтаттею 51² Закону № 1700-VII встановлено, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Згідно із пунктом 6 Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону № 1700-VII та повідомлення  НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого наказом НАЗК від 20 серпня 2021 року № 539/21, у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування згідно з вимогами Закону відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу повідомляє про це НАЗК упродовж 3 робочих днів з дня виявлення такого факту.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII НАЗК надає роз’яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

Пунктом 3 роз’яснень НАЗК від 10 жовтня 2021 року № 9
«Щодо розмежування компетенції НАЗК та інших субєктів у частині перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддями та прокурорами», визначено, що отримання під час дисциплінарного провадження стосовно прокурора висновку НАЗК з питань, пов’язаних із перевіркою факту подання декларацій та відомостей, що містяться в них, є необов’язковими.

Приписами частини першої статті 65¹ Закону № 1700-VII визначено, що за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності на підставі поданої Декларації у відповідності з Порядком № 293.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII. У пункті 2 розділу ІІ вказаного Порядку № 293 зазначається, що проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором Декларації.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 встановлено, що кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку № 293, надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, Декларацією і правилами її заповнення, вказати додаткові відомості.

Окрім цього, у пункті 4 розділу II Порядку зазначено, що обрання прокурором під час заповнення Декларації відповіді «Не підтверджую» щодо одного чи кількох запитань не є підставою для визнання його таким, що не пройшов щорічну перевірку доброчесності.

Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми Декларації доброчесності прокурора, які містяться у Додатку 1 до Порядку № 293, передбачено: якщо у прокурора виникли сумніви щодо правильності відповіді на одне чи кілька запитань, але прокурор обрав відповідь «Підтверджую», він у такому випадку зобов’язаний у довільній формі навести додаткові пояснення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу І Порядку № 293 доброчесність прокурора – це здатність прокурора спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовляючись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, та повідомляти достовірні відомості в Декларації під час її подання.

Згідно з усталеною практикою Комісії, до дій що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин декларації доброчесності прокурора; подання в декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції»і
«Про прокуратуру».

 

Перевіривши викладені у дисциплінарній скарзі обставини, оцінивши дії прокурора щодо відповідності нормативним вимогам, Комісія вважає, що Дрозач К.О. порушено вимоги чинного законодавства з огляду на таке.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,