Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого – Радзівона М.О., членів Комісії: Бобровник С.В., Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Дніпропетровської обласної прокуратури Байдужа Максима Віталійовича № 07/3/2‑472дс-67дп-24,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 11 червня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби Івана Івановича (далі – скаржник) про вчинення прокурором Байдужем М.В. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої                 20 червня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-472дс-67дп-24.

У зв’язку з припиненням повноважень члена Комісії Томак М.В.,
29 серпня 2024 року автоматизованою системою розподілу вказану дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Цуркану М.І.

Надалі, у зв’язку із формуванням 04 грудня 2024 року нового повноважного складу Комісії, автоматизованою системою розподілу 05 грудня 2024 року вказану дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Куриленку Д.В.

За результатами перевірки членом Комісії 09 січня 2025 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора
Байдужа М.В., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Байдужа М.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії, відповідно листами від 10 січня 2025 року, 24 та 25 січня 2025 року.

У засіданні брав участь представник скаржника – прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дебольський М.Ю.

Прокурор Байдуж М.В. участі не брав, вдруге направив до Комісії клопотання про відкладення засідання на інші дату та час, за результатами розгляду якого йому відмовлено у задоволенні (підстава: пункт 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII,  пункти 33, 44, 110 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, затверджене 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (в редакції від 27 серпня 2024 року) (далі – Закон № 1697-VII, Положення).

 

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Прокурором Байдужем М.В. порушено установлений законом порядок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація). Зокрема прокурором не дотримано вимоги частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон № 1700-VII), яка передбачає, що  у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Так, 06 грудня 2023 року прокурору Байдужу М.В. нараховано заробітну плату у сумі 142 807 грн., що більше ніж у 50 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений із 01 січня 2023 року. Проте Байдужем М.В. не додержано вимог, визначених у частині четвертій статті 52 Закону № 1700-VII, він не подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані до НАЗК у десятиденний строк.

Окрім цього, прокурором Байдужем М.В. не додержано вимог Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293).

Так, пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що прокурор повинен щороку з 01 січня до 31 березня (включно) особисто, шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, подавати декларацію доброчесності прокурора (далі – Декларація доброчесності), за формою і правилами, визначеними додатком 1 Порядку № 293, надавши правдиві відповіді у формі «підтверджую» або «не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, Декларацією доброчесності і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Проте прокурор Байдуж М.В. під час заповнення Декларації доброчесності 08 лютого 2024 року вніс до неї недостовірні відомості про виконання усіх вимог щодо фінансового контролю, визначених Законом № 1700‑VII. Зокрема, Байдуж М.В. достовірно знаючи, що ним не дотримано строків подання до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, у твердженні № 3 Декларації доброчесності підтвердив виконання усіх вимог щодо фінансового контролю, визначених Законом № 1700-VII. Одночасно Байдуж М.В. не навів жодних відомостей у графі «додаткові відомості» Декларації доброчесності, що у сукупності, на думку скаржника, вказувало на внесення прокурором відомостей, які не відповідали дійсності, адже доброчесність прокурора – це здатність спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовляючись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих прокурору повноважень та повідомляти достовірні відомості в Декларації доброчесності під час її подання (абзац 4 пункт 2 розділ І Порядку № 293).

У зв’язку із порушенням прокурором Байдужем В.М. вимог частини четвертої статті 52 Закону № 1700-VII, а також Порядку № 293, він підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 5 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Куриленка Д.В., представника скаржника – Дебольського М.Ю., оголосивши у засіданні пояснення прокурора Байдужа М.В., які викладено ним у клопотанні, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

На підставі наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Біжка С.В. від 15 квітня 2024 року № 74 проведено службове розслідування за фактами, які викладено у поданій дисциплінарній скарзі, за результатами якого 15 травня 2024 року складено відповідний висновок.

Опрацюванням матеріалів долучених до дисциплінарної скарги,  а також тих, які надійшли на вимогу члена Комісії встановлено таке.

06 лютого 2023 року прокурорів відділу, у якому прокурор Байдуж М.В. обіймає посаду прокурора, ознайомлено із вимогами Порядку № 293.

Згідно із відомостями витягу з Єдиного державного реєстру Декларацій, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані Байдужем М.В. подано 19 грудня 2023 року. Зокрема у розділі «доходи, у тому числі подарунки» вказано нарахування прокурору 06 грудня 2023 року заробітної плати у сумі 142 807 грн.

Листом Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 22 січня 2024 року № 17/1/1-5781вих-24 НАЗК поінформовано про недодержання прокурором Байдужем М.В. вимог частини четвертої статті 52 Закону  № 1700‑VII, тобто про порушення ним строку подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

У відповідь на цей лист НАЗК 01 лютого 2024 року повідомило про отримання відомостей щодо порушення прокурором Байдужем М.В. вимог Закону № 1700-VII, а також про те, що у разі наявності підстав буде вжито заходи, передбачені частиною сьомою статті 12 цього Закону.

Під час перевірки відомостей викладених у поданій дисциплінарній скарзі, членом Комісії Томак М.В. до НАЗК скеровано відповідний запит на який листом від 03 липня 2024 року № 47-07/48889-24 Комісію інформовано про те, що станом на дату складання відповіді уповноваженою особою Агентства розпочато збір доказів, даних про можливе вчинення прокурором Байдужем М.В. адміністративного правопорушення, пов’язаного із корупцією (частина друга статті 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно копії Декларації доброчесності прокурора Байдужа М.В. її подано 08 лютого 2024 року (період 01 січня 2023 року до 08 лютого 2024 року). У пункті № 3 Декларації доброчесності, який визначає підтвердження/не підтвердження прокурором дій про виконання/не виконання ним усіх вимог фінансового контролю, визначених Законом № 1700-VII, а також зазначення у ній достовірних відомостей, прокурором Байдужем М.В. обрано відповідь «Підтверджую». Одночасно із цим, у примітці «додаткові відомості» поданої Декларації відсутні.

Оглядом копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, який долучено прокурором Байдужем М.В. до своїх пояснень вбачається, що у графі 6 «Повний діагноз (основне захворювання та ускладнення)» вказано: «ГРВІ». 

 

5. Пояснення прокурора, які оголошено у засіданні

 

         Прокурор Байдуж М.В. не погодився із висновком члена Комісії про наявність у його діях дисциплінарних проступків та повідомив про таке.

         У висновку члена Комісії зазначено про порушення ним вимог Закону № 1700-VII із яким прокурор не погоджується, оскільки Комісія не є суб’єктом до повноважень якого належить вирішення питання встановлення винуватості дотримання особою вимог щодо фінансового контролю, своєчасності подання декларації, а також повноважень щодо збирання матеріалів (документування того чи іншого факту) та складання відповідного протоколу. Вказаними повноваженнями виключно наділено суд та НАЗК.

         Окрім цього, прокурор Байдуж М.В. не погодився із твердженням у висновку про недодержання ним вимог Порядку № 293.

На думку прокурора, ним виконано вимоги цього Порядку, оскільки у розділі ІІ пункту 3 Декларації доброчесності обрано твердження «підтверджую», оскільки станом на 08 лютого 2024 року і дотепер стосовно Байдужа М.В. уповноваженим суб’єктом не складено жодного протоколу, зокрема на підставі частини першої статті 172⁶ КУпАП, відповідно судом не прийнято рішень якими прокурора визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Одночасно Байдуж М.В. заперечив проти висновків члена Комісії у частині підтвердження ним факту визнання ним несвоєчасності подання до НАЗК відомостей про суттєві зміни у майновому стані. Просив не враховувати його пояснень, які надано ним під час службового розслідування, оскільки на час надання пояснень представнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора не був впевненим у одноразовому отриманні нарахованої заробітної плати у сумі 142 807 грн., що обумовлено нарахуваннями (надходження) у грудні 2023 року не менше трьох платежів заробітної плати і ця сума могла бути розбита на декілька платежів. Тому прокурор наразі не підтвердив фат несвоєчасного подання декларації про суттєві зміни у майновому стані за 2023 рік і заперечив його.

Прокурор покликався на вимоги пунктів 38, 108, 118 Положення, частину дев’яту статті 46 Закону № 1697‑VII, якими врегульовано порядок підготовки засідання Комісії, розгляд матеріалів та прийняття рішень, строк протягом якого прокурор вважається таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а також порядок дострокового зняття дисциплінарного стягнення та строки перевірки у дисциплінарному провадженні, тому просив Комісію під час ухвалення рішення надати оцінку дотриманню строків здійснення дисциплінарного провадження.

 

5.1 Пояснення представника скаржника

 

         Прокурор Дембольський М.Ю. підтримав доводи дисциплінарної скарги та висновку про наявність у прокурора Байдужа М.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 статті 43 Закону № 1697-VII.

         Наголосив на тому, що у зв’язку із несвоєчасним виконанням прокурором вимог статті 52 Закону № 1700-VII він порушив вимоги Порядку № 293.

         Зокрема Байдуж М.В., якому достеменно було відомо про те, що ним не дотримано строків подання до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, у твердженні № 3 Декларації доброчесності підтвердив виконання усіх вимог щодо фінансового контролю, визначених Законом № 1700-VII. Одночасно ним у Декларації доброчесності не наведено жодних відомостей у графі «додаткові відомості», що у сукупності вказує на внесення прокурором відомостей, які не відповідали дійсності.

Так, на думку представника скаржника, прокурор який несвоєчасно подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані під час заповнення Декларації доброчесності, за умови відображення відомостей про підтвердження виконання вимог Закону № 1700-VII, у графі «додаткові відомості» мав би у довільній формі відобразити інформацію про пропущення ним строку подання відповідної інформації.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

Згідно з частинами четвертою та п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб установлено - 2684 гривні.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом № 1700-VII. Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, посадові та службові особи органів прокуратури.

Частинами першою, четвертою статті 4 Закону № 1700-VII встановлено, що центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є НАЗК.

Частина четверта статті 52 № 1700-VII регламентує, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51³ цього Закону.

Статтею 51² Закону України № 1700-VIІ встановлено, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Згідно із пунктом 6 Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону № 1700-VIІ та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого наказом НАЗК від 20 серпня 2021 року № 539/21, у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування згідно з вимогами  Закону відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу повідомляє про це НАЗК упродовж 3 робочих днів з дня виявлення такого факту.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII НАЗК надає роз’яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно правових актів.

Пунктом 3 роз’яснень НАЗК від 10 жовтня 2021 року № 9 «Щодо розмежування компетенції НАЗК та інших суб’єктів у частині перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддями та прокурорами», визначено, що отримання під час дисциплінарного провадження стосовно прокурора висновку НАЗК з питань, пов’язаних із перевіркою факту подання прокурорами декларацій та відомостей, що містяться в них, є необов’язковим.

У розділі ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК 23 липня 2021 року № 448/21 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року № 986/36608, до Реєстру включається електронні документи, у тому числі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, які передбачено Законом.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Таємну перевірку доброчесності прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.

Подання декларації доброчесності врегульовано Порядком № 293.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII; проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором декларації доброчесності.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 встановлено, що кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати декларацію доброчесності за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку, надати правдиві відомості у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, Декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Відповідно до правил заповнення та подання форми Декларації доброчесності прокурора, встановлених у Додатку 1 до Порядку (далі – Правила), якщо у прокурора виникли сумніви щодо правильності відповіді на одне чи кілька запитань, але прокурор обрав відповідь «Підтверджую», він у такому випадку зобов’язаний у довільній формі навести додаткові пояснення.

Абзацом 4 пункту 2 розділу І Порядку № 293 визначено, що доброчесність прокурора – це здатність спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовляючись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих прокурору повноважень та повідомляти достовірні відомості в Декларації доброчесності під час її подання.

У статті 43 Закону № 1697-VII підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності є, зокрема,  порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Згідно усталеної практики Комісії, до діянь, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин Декларації доброчесності прокурора; подання в Декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», добровільне перебування прокурором в умовах воєнного часу на території ворожої держави, перехід на сторону ворога або вчинення дій в інтересах ворога або окупаційної влади.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно у межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Оцінивши дії прокурора Байдужа М.В. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія вважає, що в його діяннях наявні порушення чинного законодавства з огляду на таке.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Байдужа М.В. відкрито у зв’язку з вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Згідно зі сталою практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленими Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Тому, зазначені у дисциплінарній скарзі дії прокурора Байдужа М.В. розглянуто через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Байдуж М.В. серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових та розпорядчих актів Генерального прокурора.

Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора. Отже прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.

Згідно із повноваженнями, на виконання яких прокурори свідомо погодились, вступаючи на службу в органи прокуратури, вони самостійно, неупереджено та відповідно до закону приймають обмеження та зобов’язання установлені законодавством.

Вимогами наведених вище законів та нормативно-правових актів врегульовано питання обов’язку, своєчасності та повноти подання прокурором повідомлень про суттєві майнові зміни, а також Декларації доброчесності прокурора із зазначенням достовірних відомостей, а також викладати у цій Декларації додаткові відомості, чого не було зроблено прокурором Байдужем М.В., зокрема своєчасно.

З огляду на роз’яснення НАЗК від 10 жовтня 2021 року № 9 про розмежування повноважень, Комісією не взято до уваги доводи Байдужа М.В. про відсутність у Комісії компетенції з питань, пов’язаних із перевіркою факту подання прокурорами декларацій та відомостей, що містяться в них.

Тому, з огляду на вимоги Закону № 1700-VIІ, а також відомостей отриманих під час здійснення дисциплінарного провадження, Комісією враховано доводи на яких наголошено скаржником та його представником, зокрема про несвоєчасне виконання прокурором вимог щодо подання до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Одночасно Комісією не прийнято доводи прокурора Байдужа М.В., якими він обґрунтував клопотання не брати до уваги його попередні пояснення, тобто ті, які надано ним на ім’я Генерального прокурора та голови комісії з питань проведення службового розслідування, у яких він підтвердив несвоєчасність виконання вимог Закону № 1700-VIІ.

Самі по собі доводи клопотання суперечать встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам, зокрема датам подання прокурором до НАЗК відомостей про суттєві зміни у майновому стані (19 грудня 2023 року), надання пояснень на ім’я Генерального прокурора та голови комісії з питань проведення службового розслідування (11січня та 09 травня 2024 року), а також внесення відомостей та подання Декларації доброчесності (08 лютого 2024 року).

Аналізом установлених обставин, Комісія вважає, що на час вказаний у клопотанні прокурора йому достеменно було відомо про факт нарахування у грудні 2023 року одноразової виплати (заробітної плати) у виді премії, на що прямо вказують дати подання Байдужем М.В. відповідних відомостей до НАЗК та зазначення про це у своїх поясненнях на ім’я прокурорів вищого рівня.

Отже Комісія дійшла консолідованого висновку, що клопотання прокурора у цій частині є таким, що вказує на його нещирість та намагання уникнути дисциплінарної відповідальності.

Наслідком описаних вище обставин було покладання на прокурора Байдужа М.В. обов’язку, за умови вказання ним у пункті 3 розділу ІІ Декларації доброчесності «Підтверджую», у додаткових відомостях у цій Декларації зазначити інформацію щодо пропуску ним строку при виконанні вимог частини четвертої статті 52 Закону № 1700-VII, адже доброчесність прокурора – це здатність прокурора спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовлятися від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, та повідомляти достовірні відомості в Декларації під час її подання.

Згідно із практикою Комісії, подання у Декларації доброчесності недостовірних (у тому числі неповних) тверджень кваліфікується як дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, тобто дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Одночасно, Комісією враховано, що під час перевірки у дисциплінарному провадженні не встановлено поважних причин, які б перешкоджали                      Байдужу М.В. у період з 06 до 16 грудня 2023 року подати до НАЗК таке повідомлення, адже у дисциплінарному провадженні відсутні докази, які об’єктивно могли підтвердити факти неможливості, у тому числі з технічних причин, отримати ним кваліфікований електронний підпис та своєчасно подати відповідне повідомлення. На поважність причин несвоєчасності подання Байдужем М.В. такого повідомлення не може вказувати і виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, адже за наявності ознак хвороби, на які покликався прокурор, він 15 грудня 2023 року самостійно подолав певну відстань із місця знаходження у відпустці до місця свого мешкання, а до цього часу у нього було 9 днів у які можливо було подати відомості до НАЗК.

Отже, наведені Байдужем М.В. пояснення щодо відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку Комісія вважає неспроможними, оскільки той факт, що на момент подання Декларації ним було подано істотні зміни до НАЗК не спростовує факту порушення ним вимог щодо фінансового контролю, передбачених частиною четвертою статті 52 Закону № 1700-VII.

Окрім цього, Комісія відзначає, що перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено у порядку та у межах строків, передбачених чинним законодавством про що свідчать відомості відображені у розділі 2 цього рішення.

Комісія дійшла висновку, що прокурор Байдуж М.В., зазначивши у Декларації неправдиві відомості про виконання всіх вимог щодо фінансового контролю, визначених Законом України «Про запобігання корупції», порушив вимоги пункту 3 частини четвертої, частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII, пунктів 1 – 3 розділу ІІ Порядку № 293, тобто вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а відтак наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення Байдужем М.В. дисциплінарного проступку підтверджено:

– відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі;

– матеріалами та висновком службового розслідування Дніпропетровської обласної прокуратури від 15 травня 2023 року;

– відомостями про ознайомлення Байдужа М.В. 06 лютого 2023 року із вимогами Порядку № 293;

– витягом з підсистеми перевірки декларацій доброчесності прокурорів;

– копією Декларації прокурора Байдужа М.В. за період з 01 січня 2023 року до 08 лютого 2024 року;

– витягом з Єдиного державного реєстру  Декларації, згідно якого  повідомлення Байдужем М.В. про суттєві зміни у майновому стані подано 19 грудня 2023 року;

– довідкою про результати таємної перевірки доброчесності прокурора Байдужа М.В. від 06 червня 2024 року;

Відомостями з переліку працівників, яким у грудні 2023 року нараховано заробітну плату, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Дисциплінарний проступок прокурором Байдужем М.В. вчинено 08 лютого 2024 року (час подання Декларації доброчесності). 

Тому, з огляду на встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 4 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора
Байдужа М.В., Комісією враховано характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, його особу та ступінь вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, позитивну характеристику прокурора.

З огляду на викладене, Комісія вважає, що застосування до прокурора Байдужа М.В. дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Дніпропетровської обласної прокуратури Байдужа Максима Віталійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Байдужу М.В., а також скаржнику та керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.